Флуконазол канон капс 50мг 7 шт
Топ продаж
Суперцена
Флуконазол канон капс 50мг 7 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула 50 мг містить флуконазол 50 мг
1 капсула 150 мг містить флуконазол 150 мг.
Допоміжні речовини:
1 капсула 50 мг містить: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 19,2 мг, кремнію діоксид колоїдний 1 мг, стеарат магнію 0,5 мг, целюлоза мікрокристалічна 29,3 мг;
Капсула тверда желатинова №3 - 48 мг: корпус: желатин 29,1485 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,2017 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий 0,002 мг, титану діоксид 0,9078 мг; кришечка: желатин 17,0884 мг, барвник хіноліновий жовтий 0,1182 мг, барвник сонячний захід сонця жовтий 0,0012 мг, титану діоксид 0,5322 мг.
1 капсула 150 мг містить: крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 57, 6 мг, кремнію діоксид колоїдний 3 мг, стеарат магнію 1,5 мг, целюлоза мікрокристалічна 87,9 мг;
Капсула тверда желатинова №0 – 96 мг: корпус: желатин 57,1527 мг, барвник індигокармін 0,0355 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,0418 мг, титану діоксид 1,77 мг; кришечка: желатин 35,8415 мг, барвник індигокармін 0,0223 мг, барвник заліза оксид жовтий 0,0262 мг, діоксид титану 1,11 мг.
Опис:
Тверді желатинові капсули №3, корпус та кришечка жовтого кольору (дозування 50 мг);
Тверді желатинові капсули № 0, корпус та кришечка блакитного кольору (дозування 150 мг).
Вміст капсул – суміш гранул та порошку білого або майже білого кольору. Допускається наявність грудочок.
Форма випуску:
Капсули 50 мг та 150 мг.
По 7 капсул дозуванням 50 мг або по 1 капсулі дозуванням 150 мг у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної прозорої або білої та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2 контурних коміркових упаковки по 7 капсул або по 1 контурній комірковій упаковці по 1 капсулі разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до препарату (в т.ч. до інших азольних протигрибкових лікарських засобів в анамнезі); одночасний прийом терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу у дозі 400 мг/добу та більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»);
одночасне застосування з препаратами, що збільшують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ізоферменту CYP3A4, такими як цизаприд, астемізол, еритроміцин, пімозід, хінідин, аміодарон (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
дитячий вік до 3 років.
З обережністю – порушення показників функції печінки; порушення функції нирок; поява висипки на фоні застосування флуконазолу у пацієнтів з поверхневою грибковою інфекцією та інвазивними/системними грибковими інфекціями; одночасне застосування терфенадину та флуконазолу в дозі менше 400 мг/добу; потенційно проаритмічні стани у пацієнтів із множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприятлива розвитку подібних порушень супутня терапія).
Показання до застосуванняФлуконазол показаний для лікування наступних захворювань у дорослих: криптококового менінгіту; кокцидіомікозу; інвазивний кандидоз; слизового кандидозу, в т.ч. орофарингеального кандидозу, кандидозу стравоходу, кандидурії, хронічного шкірно-слизового кандидозу; хронічного атрофічного кандидозу ротової порожнини (пов'язаного з носінням зубних протезів), коли дотримання гігієни ротової порожнини або місцевого лікування недостатньо; вагінального кандидозу, гострого або рецидивуючого, коли місцева терапія не застосовується; кандидозного баланіту, коли місцева терапія не застосовується; дерматомікозів, включаючи дерматофітії стоп, дерматофітії тулуба, пахвинну дерматофітію; різнобарвного лишаю та шкірних кандидозів, коли показано системне лікування; дерматофітія нігтів (оніхомікозу), коли лікування іншими препаратами неприйнятне.
Флуконазол показаний для профілактики таких захворювань у дорослих: рецидив криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком рецидиву; рецедів орофарингеального кандидозу та кандидозу стравоходу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з високим ризиком рецидиву; зниження числа рецидивів вагінального кандидозу (4 або більше епізодів на рік); для профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією (таких як пацієнти з гемобластозами, які проходять хіміотерапію, або пацієнти, які проходять трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин);
Флуконазол показаний для лікування дітей.
Флуконазол застосовують для лікування слизового кандидозу (орофарингеального кандидозу, кандидозу стравоходу), інвазивного кандидозу, криптококового менінгіту та профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів з ослабленою імунною системою. Флуконазол можна застосовувати як підтримуючу терапію для запобігання рецидиву криптококового менінгіту у дітей з високим ризиком рецидиву.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдноразовий або багаторазовий прийом флуконазолу у дозі 50 мг не впливає на метаболізм феназону (антипірину) при їх одночасному прийомі.
Одночасне застосування флуконазолу з наступними препаратами протипоказано:
Цизаприд: при одночасному застосуванні флуконазолу з цизапридом можливі небажані реакції з боку серця, включаючи аритмію тахосистолічну шлуночкову типу «пірует» (torsade de pointes). Застосування флуконазолу у дозі 200 мг 1 раз на добу та цизаприду у дозі 20 мг 4 рази на добу призводить до вираженого збільшення плазмових концентрацій цизаприду та збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Одночасний прийом цизаприду та флуконазолу протипоказаний.
Терфенадин: при одночасному застосуванні азольних протигрибкових засобів та терфенадину можливе виникнення серйозних аритмій внаслідок збільшення інтервалу QT. При прийомі флуконазолу в дозі 200 мг/добу збільшення інтервалу QT не встановлено, проте застосування флуконазолу в дозах 400 мг/добу та вище спричиняє значне збільшення концентрації тефенадину в плазмі. Одночасний прийом флуконазолу в дозі 400 мг/добу і більше протипоказаний з терфенадином (див. розділ «Протипоказання»). Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг/добу у поєднанні з терфенадином слід проводити під ретельним контролем.
Астемізол: одночасне застосування флуконазолу з астемізолом або іншими препаратами, метаболізм яких здійснюється системою цитохрому P450, може супроводжуватись підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. Підвищені концентрації астемізолу в плазмі можуть призводити до подовження інтервалу QT і, в деяких випадках, до розвитку аритмії шлуночкової тахісистолічної типу «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування астемізолу та флуконазолу протипоказане.
Пімозид: відповідних досліджень in vitro або in vivo не проводилося, однак, одночасне застосування флуконазолу та пімозиду може призводити до пригнічення метаболізму пімозиду. У свою чергу підвищення плазмових концентрацій пімозиду може призводити до подовження інтервалу QT і, у деяких випадках, до розвитку аритмії шлуночкової тахісистолічної типу «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування пімозиду та флуконазолу протипоказане.
Хінідин: незважаючи на те, що не проводилося досліджень in vitro або in vivo, одночасне застосування флуконазолу та хінідину може також призводити до пригнічення метаболізму хінідину. Застосування хінідину пов'язане з подовженням інтервалу QT і, в деяких випадках, до розвитку аритмії шлуночкової тахісистолічної типу «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування флуконазолу та хінідину протипоказане.
Еритроміцин: одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину потенційно призводить до підвищеного ризику розвитку кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, torsade de pointes) та, внаслідок цього, раптової серцевої смерті. Одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину протипоказане.
Аміодарон: спільне застосування флуконазолу та аміодарону може призвести до інгібування метаболізму аміодарону. Застосування аміодарону асоціювалося з подовженням інтервалу QT. Одночасне застосування флуконазолу та аміодарону протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Слід бути обережними і, можливо, коригувати дози при одночасному вживанні флуконазолу та наступних препаратів
Препарати, що впливають на флуконазол:
Гідрохлортіазид: багаторазове застосування гідрохлортіазиду одночасно з флуконазолом призводить до збільшення концентрації флуконазолу у плазмі крові на 40%. Ефект такого ступеня вираженості не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у пацієнтів, які отримують одночасно і діуретики, проте лікареві слід це враховувати.
Рифампіцин: комбінація з рифампіцином призводить до зниження площі під кривою «концентрація-час» (AUC) на 25% та скорочення періоду напіввиведення флуконазолу з плазми на 20%. Тому хворим, які одержують одночасно рифампіцин, дозу флуконазолу доцільно збільшити.
Препарати, на які впливає флуконазол
Флуконазол є потужним інгібітором ізоферменту CYP2C9 та CYP2C19 цитохрому P450 та помірним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Крім того, крім перерахованих далі ефектів, існує ризик підвищення в плазмі концентрації та інших лікарських засобів, що метаболізуються ізоферментами CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4 при одночасному прийомі з флуконазолом. У зв'язку з цим при одночасному застосуванні перелічених препаратів і флуконазолу слід бути обережними, при необхідності таких комбінацій, пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. Слід враховувати, що інгібуючий ефект флуконазолу зберігається протягом 4-5 днів після відміни препарату через тривалий період напіввиведення.
Тофацитініб: експозиція тофацитинібу збільшується при його сумісному застосуванні з препаратами, які є одночасно помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 та потужними інгібіторами ізоферменту CYP2C19 (яким є флуконазол). Можливо, може бути потрібна корекція дози тофацитинібу.
Алфентаніл: відзначається зменшення кліренсу та обсягу розподілу, збільшення періоду напіввиведення алфентанілу. Можливо, це пов'язано з пригніченням ізоферменту CYP3A4 флуконазолом. Може знадобитися корекція дози алфентанілу.
Амітриптилін, Нортриптилін: збільшення ефекту. Концентрацію 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну можна виміряти на початку комбінованої терапії з флуконазолом та через тиждень після початку лікування. При необхідності слід коригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.
Амфотерицин В: у дослідженнях на мишах (у тому числі з імуносупресією) були відзначені наступні результати: невеликий адитивний протигрибковий ефект при системній інфекції, спричиненій C. albicans, відсутність взаємодії при внутрішньочерепній інфекції, спричиненій Criptococcus neoformans, та антагонізм при системній інфекції, fumigatus. Клінічне значення цих результатів невідомо.
Антикоагулянти: при застосуванні флуконазолу з варфарином збільшується протромбіновий час (загалом на 12%). У зв'язку з цим у пацієнтів, які отримують кумаринові антикоагулянти, необхідно постійно контролювати протромбіновий час у період терапії та протягом 8 днів після одночасного застосування.
Азитроміцин: при одночасному застосуванні внутрішньо флуконазолу в одноразовій дозі 800 мг з азитроміцином в одноразовій дозі 1200 мг вираженої фармакокінетичної взаємодії не встановлено.
Бензодіазепіни (короткої дії): після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол суттєво збільшує його концентрацію та психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражений після прийому флуконазолу всередину, ніж при внутрішньовенному введенні. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою оцінки доцільності відповідного зниження дози бензодіазепіну.
При одночасному прийомі одноразової дози триазоламу флуконазол збільшує AUC триазоламу приблизно на 50%, Cmax – на 25-50% та період напіввиведення – на 25-50% завдяки пригніченню метаболізму триазоламу. Може знадобитися корекція дози тріазоламу.
Карбамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та підвищує сироваткову концентрацію карбамазепіну на 30%. Необхідно враховувати ризик розвитку токсичності карбамазепіну. Слід оцінити необхідність корекції дози карбамазепіну залежно від концентрації/ефекту.
Блокатори кальцієвих каналів: деякі антагоністи кальцієвих каналів (ніфедипін, амлодипін, верапаміл та фелодипін) метаболізуються ізоферментом CYP3A4. Флуконазол може збільшувати системну дію антагоністів кальцієвих каналів. Рекомендується контролювати розвиток побічних ефектів.
Циклоспорин: у пацієнтів із пересадженою ниркою прийом флуконазолу у дозі 200 мг/добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину у плазмі. При багаторазовому застосуванні флуконазолу у дозі 100 мг на добу зміни концентрації циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не спостерігалося. Рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові у пацієнтів, які отримують флуконазол.
Циклофосфамід: при одночасному застосуванні циклофосфаміду та флуконазолу відзначається збільшення сироваткових концентрацій білірубіну та креатиніну. Ця комбінація допустима з урахуванням ризику збільшення концентрацій білірубіну та креатиніну.
Фентаніл: є повідомлення про смертельний кінець, можливо, пов'язаний з одночасним застосуванням флуконазолу та фентанілу. Флуконазол значно подовжує час виведення фентанілу. Можливі побічні ефекти пов'язані з інтоксикацією фентанілом. Слід враховувати, що підвищення концентрації фентанілу може спричинити пригнічення дихання.
Галофантрин: через інгібування ізоферменту CYP3A4 флуконазол може збільшувати концентрацію галофантрину в плазмі крові. При одночасному застосуванні з флуконазолом та іншими протигрибковими препаратами азолового ряду можливий розвиток аритмії шлуночкової тахісистолічної типу «пірует» (torsade de pointes). Спільне застосування не рекомендується.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази: при одночасному застосуванні флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, які метаболізуються ізоферментом CYP3A4 (наприклад, аторвастатин, симвастатин) або ізоферментом CYP2D6 (флувастатин), збільшується. У разі необхідності одночасної терапії цими препаратами слід спостерігати пацієнтів з метою виявлення симптомів міопатії та рабдоміолізу. Необхідно контролювати концентрацію креатинкінази. У разі значного збільшення концентрації даного ферменту або якщо діагностується, або є підозра на розвиток міопатії або рабдоміолізу, терапію інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази слід припинити.
Лозартан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту (Е-3174), який відповідає за більшу частину ефектів, пов'язаних з антагонізмом рецепторів ангіотензин-II. Необхідний регулярний контроль артеріального тиску.
Метадон: флуконазол може підвищувати плазмову концентрацію метадону. Може знадобитися корекція дози метадону.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): Cmax та AUC флубіпрофену збільшуються на 23% та 81% відповідно. При одночасному застосуванні флуконазолу та рацемічного ібупрофену (400 мг) Cmax та AUC фармакологічно активного ізомеру [S-(+)-ібупрофен] підвищувалися на 15% та 82% відповідно. При одночасному застосуванні флуконазолу в дозі 200 мг/добу та целекоксибу в дозі 200 мг Cmax та AUC целекоксибу збільшуються на 68% та 134% відповідно. У цій комбінації можливе зниження дози целекоксибу вдвічі.
Флуконазол може збільшувати системну експозицію інших нестероїдних протизапальних засобів, що метаболізуються ізоферментом CYP2C9 (наприклад, напроксен, лорноксикам, мелоксикам, диклофенак), проте цілеспрямованих досліджень не проводилося. Може знадобитися корекція дози нестероїдних протизапальних засобів.
При одночасному застосуванні флуконазолу та нестероїдних протизапальних засобів пацієнти повинні знаходитися під ретельним медичним наглядом з метою виявлення та контролю небажаних явищ та проявів токсичності, пов'язаних з нестероїдними протизапальними засобами.
Пероральні контрацептиви: при одночасному застосуванні комбінованого перорального контрацептиву з флуконазолом у дозі 50 мг суттєвого впливу на рівень гормонів не встановлено. При щоденному вживанні 200 мг флуконазолу AUC етинілестрадіолу та левоноргестрелу збільшуються на 40% та 24% відповідно, при прийомі 300 мг флуконазолу один раз на тиждень AUC етинілестрадіолу та нортетиндрону зростають на 24% та 13% відповідно. Таким чином, багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах з малою ймовірністю впливає на ефективність комбінованого перорального контрацептиву.
Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може призвести до зростання концентрації фенітоїну в плазмі до клінічно значущого ступеня. Тому при необхідності спільного застосування цих препаратів необхідно моніторувати концентрацію фенітоїну з корекцією його дози з метою підтримки концентрації препарату в межах терапевтичного інтервалу.
Преднізон: є повідомлення про розвиток гострої недостатності кори надниркових залоз у пацієнта після трансплантації печінки на фоні відміни флуконазолу після тримісячного курсу терапії. Імовірно, припинення терапії флуконазолом спричинило підвищення активності ізоферменту CYP3A4, що призвело до збільшеного метаболізму преднізону. Пацієнти, які отримують комбіновану терапію преднізоном та флуконазолом, повинні знаходитися під ретельним медичним наглядом при скасуванні прийому флуконазолу з метою оцінки стану кори надниркових залоз.
Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу та рифабутину може супроводжуватись підвищенням сироваткової концентрації останнього до 80%. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифамбутину описані випадки увеїту. Необхідно ретельно спостерігати пацієнтів, які одночасно отримують рифабутин та флуконазол.
Саквінавір: при сумісному застосуванні AUC саквінавіру підвищується приблизно на 50%, Cmax- на 55%, кліренс зменшується на 50%, у зв'язку з інгібуванням ізоферменту CYP3A4 та інгібуванням Р-глікопротеїну. Може знадобитися корекція дози саквінавіру.
Сиролімус: при одночасному застосуванні спостерігається збільшення концентрації сикролімусу в плазмі, пов'язане, ймовірно, з інгібуванням ізоферменту CYP3A4 та Р-глікопротеїну. Ця комбінація може застосовуватися з відповідною корекцією дози сиролімусу залежно від ефекту/концентрації.
Препарати сульфонілсечовини: флуконазол збільшує період напіввиведення з плазми пероральних гіпоглікемічних засобів – похідних сульфонілсечовини (хлорпропамід, глібенкламід, гліпізид, толбутамід). Спільне застосування флуконазолу та пероральних гіпоглікемічних засобів у пацієнтів з цукровим діабетом допускається, проте лікар повинен мати на увазі можливість розвитку гіпоглікемії. Необхідний регулярний контроль рівня глюкози в крові та, за необхідності, корекція дози препаратів сульфонілсечовини.
Такролімус: флуконазол при одночасному застосуванні підвищує концентрацію такролімусу (всередину) у плазмі крові в 5 разів за рахунок інгібування метаболізму такролімусу, що відбувається в кишечнику за участю ізоферменту CYP3A4. У зв'язку з цим зростає ризик нефротоксичної дії. Пацієнтів, які приймають такролімус внутрішньо, слід ретельно спостерігати. Дозу такролімусу слід коригувати залежно від рівня підвищення його концентрації в крові. При застосуванні такролімусу внутрішньовенно значних змін у фармакокінетиці препарату не спостерігається.
Теофілін: при одночасному застосуванні з флуконазолом у дозі 200 мг протягом 14 днів середня швидкість плазмового кліренсу теофіліну знижується на 18%. Хворі, які отримують високі дози теофіліну або які мають ймовірність розвитку теофілінової інтоксикації, повинні перебувати під наглядом з метою раннього виявлення симптомів передозування теофіліну. При необхідності терапія має бути скоригована відповідним чином.
Алкалоїд барвінку: флуконазол може збільшувати концентрацію алкалоїдів барвінку (вінкристину та вінбластину) у плазмі крові та сприяти прояву нейротоксичності. Це може бути пов'язане з пригніченням ізоферменту CYP3A4, проте цілеспрямовані дослідження не проводились.
Вітамін А: є повідомлення про один випадок розвитку небажаних реакцій з боку центральної нервової системи (ЦНС) у вигляді псевдопухлини мозку при одночасному застосуванні флуконазолу з повністю трансретиноївою кислотою, які зникли після відміни флуконазолу. Застосування цієї комбінації можливе, але слід враховувати можливість розвитку небажаних реакцій з боку центральної нервової системи.
Зідовудін: у пацієнтів, які отримують комбінацію флуконазолу та зидовудину, спостерігається збільшення Cmax та AUC зидовудину на 84% та 74% відповідно, яке спричинене зниженням перетворення останнього на його головний метаболіт. До та після терапії флуконазолом у дозі 200 мг/добу протягом 15 днів хворим на СНІД та ARC (комплекс, пов'язаний зі СНІДом) встановлено значне збільшення AUC зидовудину (20%). При сумісному застосуванні слід очікувати збільшення побічних ефектів зидовудину.
Невірапін: одночасне застосування флуконазолу та невірапіну призводить до збільшення впливу невірапіну приблизно на 100%. У разі одночасного застосування цих препаратів, що супроводжується ризиком підвищеного впливу невірапіну, необхідно бути обережними і ретельно спостерігати пацієнтів. Клінічно значущого впливу невірапіну на флуконазол не відзначалося.
Вориконазол (інгібітор ізоферментів CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4): одночасне застосування флуконазолу та вориконазолу (по 400 мг 2 рази на добу в перший день, потім по 200 мг двічі на добу протягом 2,5 днів) у флуконазолу перший день, потім по 200 мг двічі на добу протягом 4 днів) призводить до збільшення концентрації та AUC вориконазолу на 57% та 79% відповідно. Було показано, що цей ефект зберігається при зменшенні дози та/або зменшенні кратності прийому будь-якого препарату. Одночасне застосування вориконазолу та флуконазолу не рекомендується.
Івакафтор: при одночасному застосуванні з івакафтором, стимулятором муковісцидозного регулятора трансмембранної провідності (CFTR), спостерігалося збільшення експозиції івакафтору в 3 рази та експозиції гідроксиметил-івакафтору (М1) у 1,9 раза. Пацієнтам, які одночасно приймають помірні інгібітори CYP3A, такі як флуконазол та еритроміцин, рекомендується зниження дози івакафтору до 150 мг один раз на добу.
Дослідження взаємодії флуконазолу при одночасному прийомі з їжею, циметидином, антацидами, а також після тотального опромінення тіла для підготовки до пересадки кісткового мозку показали, що ці фактори не мають клінічно значущого впливу на всмоктування флуконазолу.
Перелічені взаємодії встановлені при багаторазовому застосуванні флуконазолу; взаємодії з лікарськими засобами внаслідок одноразового прийому флуконазолу не відомі. Лікарям слід враховувати, що взаємодія з іншими лікарськими засобами спеціально не вивчалася, але вона можлива.
ПередозуванняЄ повідомлення про передозування флуконазолу, і в одному випадку у 42-річного хворого, інфікованого вірусом імунодефіциту людини, після прийому 8200 мг препарату з'явилися галюцинації та параноїдальна поведінка. Хворий був госпіталізований; його стан нормалізувався протягом 48 годин.
У разі передозування адекватний ефект може дати симптоматичне лікування (у тому числі підтримуючі заходи та промивання шлунка).
Флуконазол виводиться в основному через нирки, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50%.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протигрибковий засіб.
Фармакодинаміка:
Флуконазол, тріазольний протигрибковий засіб, є потужним селективним інгібітором синтезу стеролів у клітині грибів.
Флуконазол продемонстрував активність in vitro та в клінічних інфекціях щодо більшості таких мікроорганізмів: Candida albicans, Candida glabrata (багато штами помірно чутливі), Candida parapsilosis, Candida tropical is, Cryptococcus neoformans.
Була показана активність флуконазолу in vitro щодо таких мікроорганізмів, проте клінічне значення цього невідомо: Candida dubliniensis, Candida guilder mondii, Candida parapsilosis, Candida kefyr, Candida lusitaniae.
При внутрішньому прийомі флуконазол проявляє активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин. Продемонстровано активність препарату при опортуністичних мікозах, у тому числі спричинених Candida spp. (включаючи генералізований кандидоз у тварин із пригніченим імунітетом), Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Microsporum spp. та Trychophyton spp. Встановлено також активність флуконазолу на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, спричинені Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції) та Histoplasma capsulatum у тварин із нормальним та пригніченим імунітетом. Флуконазол має високу специфічність щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому Р450. Терапія флуконазолом у дозі 50 мг/добу протягом 28 днів не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків або концентрацію стероїдів у жінок дітородного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг/добу не впливає на клінічно значний вплив на рівні ендогенних стероїдів та їх реакцію на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ) у здорових чоловіків-добровольців.
Механізми розвитку резистентності до флуконазолу
Резистентність до флуконазолу може розвинутись у таких випадках: якісна або кількісна зміна ферменту, який є мішенню для флуконазолу (ланостерил 14-альфа-деметилази), зменшення доступу до мішені флуконазолу або кому.
Точкові мутації в гені ERG11, що кодує фермент-мішень, призводять до видозміни мішені та зниження афінності до азол. Збільшення експресії гена ERG11 призводить до продукції високих концентрацій ферменту-мішені, що потребує збільшення концентрації флуконазолу у внутрішньоклітинній рідині для придушення всіх молекул ферменту в клітині.
Другий значний механізм резистентності полягає в активному виведенні флуконазолу із внутрішньоклітинного простору за допомогою активації двох типів транспортерів, що беруть участь в активному виведенні (ефлюкс) препаратів із грибкової клітини. До таких транспортерів відноситься головний посередник, що кодується генами MDR (множинної лікарської стійкості), і суперродина АТФ-зв'язуючої касети транспортерів, що кодується генами CDR (генами резистентності грибів Candida до азолових антимікотик). Гіперекспресія гена MDR призводить до резистентності до флуконазолу, водночас гіперекспресія генів CDR може призводити до резистентності до різних азол. Резистентність до Candida glabrata зазвичай опосередкована гіперекспресією гена CDR, що призводить до резистентності до багатьох азол. Для тих штамів,
Candida krusei слід розглядати як резистентну до флуконазолу. Механізм резистентності пов'язаний зі зниженою чутливістю ферменту-мішені до інгібуючого впливу флуконазолу.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Фармакокінетика флуконазолу подібна при внутрішньовенному введенні та прийомі внутрішньо. Після прийому внутрішньо флуконазол добре всмоктується, його концентрації в плазмі (і загальна біодоступність) перевищують 90% від таких при внутрішньовенному введенні. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування флуконазолу.
Розподіл
Концентрація в плазмі пропорційна дозі і досягає максимуму (Cmax) через 0,5-1,5 год після прийому флуконазолу натще, а період напіввиведення становить близько 30 год. 90% рівноважної концентрації досягаються до четвертого або п'ятого дня після початку терапії (при багаторазовому прийомі препарату один раз на добу. Максимальна концентрація флуконазолу в слині прийому капсули досягається через 4 години. Введення ударної дози (в 1-й день), що вдвічі перевищує звичайну добову дозу, уможливлює досягнення 90% рівноважної концентрації до другого дня. Обсяг розподілу наближається до загального вмісту води у організмі. Зв'язування з білками плазми – низьке (11-12%).
Флуконазол добре проникає у всі рідини організму. Концентрації флуконазолу в слині та мокротинні подібні до його концентрацій у плазмі крові. У пацієнтів з грибковим менінгітом концентрації флуконазолу в спинномозковій рідині складають близько 80% від його концентрацій у плазмі крові.
У роговому шарі, епідермісі, дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується у роговому шарі. При прийомі дози 50 мг один раз на добу концентрація флуконазолу через 12 днів становить 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування – лише 5,8 мкг/г. При застосуванні дози 150 мг один раз на тиждень концентрація флуконазолу в роговому шарі на 7-й день становить 23,4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози - 7,1 мкг/г.
Концентрація флуконазолу у нігтях після 4-місячного застосування у дозі 150 мг один раз на тиждень становить 4,05 мкг/г у здорових та 1,8 мкг/г у уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол, як і раніше, визначається в нігтях.
Метаболізм та виведення
Є інгібітором ізоферменту CYP2C9 у печінці. Виводиться переважно нирками (80% – у незміненому вигляді, 11% – у вигляді метаболітів). Період напіввиведення флуконазолу становить 30 годин. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболітів флуконазолу у периферичній крові не виявлено.
Фармакокінетика флуконазолу суттєво залежить від функціонального стану нирок, при цьому існує зворотна залежність між періодом напіввиведення та кліренсом креатиніну. Після гемодіалізу протягом 3 годин концентрація флуконазолу в плазмі знижується на 50%.
Тривалий період напіввиведення з плазми дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі і один раз на добу або один раз на тиждень - при інших показаннях.
Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку
Було встановлено, що при одноразовому застосуванні флуконазолу в дозі 50 мг внутрішньо у літніх пацієнтів віком 65 років і старше, деякі з яких одночасно приймали діуретики, Cmax досягалася через 1,3 години після прийому і становила 1,54 мкг/мл, середні значення AUC – 76,4 ± 20,3 мкг*год/мл, а середній період напіввиведення – 46,2 год. . Одночасний прийом діуретиків не викликав вираженої зміни AUC та Cmax. Кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсоток флуконазолу, що виводиться через нирки у незмінному вигляді (0-24 год, 22%) та нирковий кліренс флуконазолу (0,124 мл/хв/кг) у літніх пацієнтів нижчий, ніж у пацієнтів молодшого віку .
Фармакокінетика у дітей
У дітей були отримані наступні значення фармакокінетичних параметрів:
Вік: 9 міс – 13 років, доза: одноразово – внутрішньо 2 мг/кг, період напіввиведення – 25 годин;
Вік: 9 місяців - 13 років, доза: одноразово - всередину 8 мг/кг, період напіввиведення-19,5 годин;
Вік: середній вік 7 років, доза: багаторазово – внутрішньо 3 мг/кг, період напіввиведення-15,5 годин.
Вагітність та годування груддюАдекватних та контрольованих клінічних досліджень щодо застосування флуконазолу у вагітних жінок не проводилось.
Описано кілька випадків множинних вроджених вад у новонароджених, матері яких протягом більшої частини або всього першого триместру отримували терапію флуконазолом у високій дозі (400-800 мг/добу). Були відзначені такі порушення розвитку: брахіцефалія, порушення розвитку лицьової частини черепа, порушення формування склепіння черепа, вовча паща, викривлення стегнових кісток, витончення та подовження ребер, артрогрипоз та вроджені вади серця. В даний час немає доказів зв'язку перерахованих вроджених аномалій із застосуванням низьких доз флуконазолу (150 мг одноразово для лікування вульвовагінального кандидозу) у першому триместрі вагітності.
Під час вагітності застосування флуконазолу слід уникати, за винятком випадків тяжких та потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування перевищує можливий ризик для плода.
Жінкам дітородного віку слід використовувати засоби контрацепції. Флуконазол виявляється у грудному молоці у концентраціях, близьких до плазмових, тому його застосування у жінок у період грудного вигодовування не рекомендується.
Умови відпустки з аптекВідпускається без рецепта.
Побічні явищаПереносимість препарату зазвичай хороша.
У клінічних та постмаркетингових (*) дослідженнях флуконазолу відзначали такі побічні реакції:
Порушення з боку органів кровотворення та лімфатичної системи*: анемія, лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенію.
Порушення з боку імунної системи*: анафілаксія (включаючи ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, кропив'янка, свербіж).
Порушення з боку обміну речовин та харчування*: підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів у плазмі крові, гіпокаліємія.
Порушення з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, зміна смаку, парестезія, безсоння, сонливість, тремор.
Порушення з боку серця: збільшення інтервалу QT на ЕКГ, аритмія шлуночкова тахісистолічна типу «пірует» (torsade de pointes) (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі, діарея, запор, метеоризм, нудота, диспепсія*, блювання*, сухість слизової оболонки ротової порожнини.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатотоксичність; , жовтяниця*, холестаз, гепатоцелюлярне ушкодження.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, алопеція*, ексфоліативні ураження шкіри*, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, підвищене потовиділення, лікарський висип.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: міалгія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: слабкість, астенія, підвищена стомлюваність, лихоманка, підвищена пітливість, вертиго.
У деяких пацієнтів, що особливо страждають на серйозні захворювання, такі як СНІД або рак, при лікуванні даним препаратом та подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функції нирок та печінки (див. розділ «Особливі вказівки»), проте клінічне значення цих змін та їх зв'язок з лікуванням не встановлено.
особливі вказівкиПовідомлялося про випадки суперінфекції, викликаної відмінними від Candida albicans штамами Candida, які часто мають природну резистентність до флуконазолу (наприклад, Candida krusei). У таких випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.
В окремих випадках застосування флуконазолу супроводжувалося токсичними змінами печінки, в т.ч. з летальним кінцем, головним чином у пацієнтів із серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних із флуконазолом, не відзначено явної залежності їх від загальної добової дози, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія флуконазолу зазвичай була оборотною; ознаки його зникали після припинення терапії. При появі клінічних ознак ураження печінки, які можуть бути пов'язані з флуконазолом, слід відмінити.
Застосування флуконазолу, як і інших азолів, в окремих випадках може призвести до розвитку анафілактичних реакцій.
Під час терапії флуконазолом в окремих випадках у пацієнтів розвивалися ексфоліативні ураження шкіри, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. У тих випадках, коли у пацієнтів з поверхневою грибковою інфекцією розвивається висип, і він розцінюється як безумовно пов'язаний з флуконазолом, препарат слід відмінити. При появі висипу у пацієнтів з інвазивними системними грибковими інфекціями, їх слід ретельно спостерігати та скасувати флуконазол при появі бульозних змін або багатоформної ексудативної еритеми.
Одночасне застосування флуконазолу в дозі 400 мг/добу та терфенадину слід проводити під ретельним контролем (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Як і інші азоли, флуконазол може спричинити збільшення інтервалу QT на ЕКГ. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT, мерехтіння або тріпотіння шлуночків відзначалися дуже рідко у пацієнтів з тяжкими захворюваннями з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприяє супутня терапія, що сприяє розвитку подібних порушень. Пацієнтам з потенційно проаритмічними станами приймати флуконазол слід з обережністю.
Пацієнтам із захворюваннями серця, печінки, нирок перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем. При застосуванні флуконазолу 150 мг для лікування вагінального кандидозу пацієнти повинні бути попереджені, що поліпшення симптомів зазвичай спостерігається через 24 години, але для їх повного зникнення може знадобитися кілька днів. При збереженні симптомів протягом кількох днів слід звернутися до лікаря.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
При прийомі флуконазолу можливий розвиток побічних ефектів (запаморочення, судоми), тому слід бути обережним при керуванні транспортними засобами і при виконанні робіт, що вимагають підвищеної концентрації уваги.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в упаковці виробника.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули ковтають цілком.
Терапію можна розпочинати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Проте протигрибкову терапію необхідно змінити так, коли результати цих досліджень стануть відомими.
При переведенні пацієнта з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату або навпаки, зміни добової дози не потрібні.
Добова доза флуконазолу залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. При інфекціях, які потребують повторного прийому препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак активної грибкової інфекції. Хворим на СНІД та криптококовий менінгіт або рецедивуючий орофарингеальний кандидоз зазвичай необхідна підтримуюча терапія для профілактики рецидивів інфекції.
Застосування у дорослих
При криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях інших локалізацій у перший день зазвичай застосовують препарат у дозі 400 мг, а потім продовжують лікування у дозі 200 – 400 мг один раз на добу. Тривалість лікування при криптококових інфекціях залежить від наявності клінічного та мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті лікування зазвичай продовжують принаймні 6-8 тижнів. У випадках лікування загрозливих для життя інфекцій добову дозу можна збільшити до 800 мг. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком рецидиву після завершення повного курсу первинної терапії флуконазол призначають у дозі 200 мг на добу протягом невизначеного періоду часу.
При кокцидіомікозі може знадобитися застосування препарату в дозі 200-400 мг/добу. Для деяких інфекцій, особливо з ураженням мозкових оболонок, можна розглядати дозу 800 мг на добу. Тривалість терапії визначається індивідуально, може тривати до 2 років; вона становить 11-24 міс при кокцидіомікозі, 2-17 міс – при паракокцидіомікозі, 1-16 міс – при спротрогоспі та 3-17 міс – при гістоплазмозі.
При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях насичувальна доза становить 800 мг на першу добу, наступна доза становить 400 мг на добу. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. Загальна рекомендація щодо тривалості лікування кандидемії 2 тижні після першого негативного результату посіву крові та зникнення ознак та симптомів кандидемії.
Лікування кандидозу слизової оболонки
При орофарингеальному кандидозі доза, що насичує: 200-400 мг в перший день, наступна доза: 100-200 мг один раз на добу протягом 7-21 днів. При необхідності, у пацієнтів з вираженим пригніченням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
При кандидурії ефективна доза становить 200-400 мг/добу при тривалості лікування 7-21 день. У пацієнтів із тяжким порушенням функції імунної системи можна використовувати більш тривалі періоди терапії.
При хронічному шкірно-слизовому кандидозі застосовують 50-100 мг на добу до 28 днів лікування. Залежно від тяжкості лікування інфекції або супутнього порушення імунної системи та інфекції можна використовувати триваліші періоди терапії.
При кандидозі стравоходу доза, що насичує 200-400 мг на день, наступна доза 100-200 мг на добу. Курс лікування становить 14-30 днів (до досягнення ремісії кандидозу стравоходу). При необхідності, хворим з вираженим придушенням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у пацієнтів з СНІДом з високим ризиком рецидивів флуконазол застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів з хронічно зниженим імунітетом.
Для запобігання рецидивам кандидозу стравоходу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із високим ризиком рецидивів флуконазол застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів із хронічно зниженим імунітетом.
При хронічному атрофічному кандидозі ротової порожнини, пов'язаному з носінням зубних протезів, препарат зазвичай застосовують у дозі 50 мг один раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протезу.
При гострому вагінальному кандидозі, кандидозному баланіті приймають флуконазол одноразово внутрішньо в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат може бути використаний у дозі 150 мг через кожні 3 дні – всього 3 дози (1, 4 та 7 день), потім підтримуюча доза 150 мг 1 раз на тиждень. Підтримуючу дозу можна застосовувати до 6 місяців.
Лікування дерматомікозів
При інфекціях шкіри, включаючи дерматофітію стоп, дерматофітію тулуба, пахову дерматофітію та при кандидозних інфекціях, рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень або 50 мг 1 раз на добу. Тривалість терапії у звичайних випадках становить 2-4 тижні, проте при мікозах стоп може знадобитися триваліша терапія (до 6 тижнів).
При різнобарвному лишаї доза, що рекомендується, становить 300-400 мг 1 раз на тиждень протягом 1-3 тижнів; Альтернативною схемою лікування є застосування по 50 мг 1 раз на день протягом 2-4 тижнів.
При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг 1 раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного зростання нігтів на пальцях рук і стоп у нормі потрібно 3-6 місяців та 6-12 місяців відповідно. Однак швидкість зростання може варіювати в широких межах у різних людей, а також залежно від віку. Після успішного лікування хронічних інфекцій, що тривало зберігалися, іноді спостерігається зміна форми нігтів.
Для профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією рекомендована доза флуконазолу становить 200-400 мг один раз на добу в залежності від ступеня ризику грибкової інфекції. Для хворих з високим ризиком генералізованої інфекції, наприклад, з вираженою або тривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг один раз на суті. Флуконазол застосовують за кілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії і, після збільшення числа нейтрофілів більше 1000 мм3, лікування продовжують ще 7 днів.
Застосування у дітей
Як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного та мікологічного ефекту. Для дітей добова доза не повинна перевищувати таку для дорослих. Флуконазол застосовують щодня раз на добу.
При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза флуконазолу становить 3 мг/кг/добу. У перший день з метою швидшого досягнення рівноважної концентрації можна застосовувати ударну дозу 6 мг/кг.
Для лікування інвазивного кандидозу та криптококового менінгіту рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.
Для пригнічення рецидиву криптококового менінгіту у дітей, хворих на СНІД, рекомендована доза препарату становить 6 мг/кг/добу.
Для профілактики грибкових інфекцій у дітей з пригніченим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекцій пов'язаний з нейтропенією, що розвивається в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат застосовують по 3-12 мг/кг/добу залежно від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії · Дозу для дорослих, дітей з нирковою недостатністю (див. дозу для пацієнтів з нирковою недостатністю).
При неможливості правильного використання у дітей лікарської форми препарату у вигляді капсул слід розглянути можливість його заміни на інші лікарські форми флуконазолу (порошок для приготування суспензії для вживання або розчин для внутрішньовенного введення) в еквівалентних дозах.
Застосування у людей похилого віку
У пацієнтів похилого віку за відсутності ознак ниркової недостатності застосовують флуконазол у звичайній дозі. Хворим на ниркову недостатність (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв) режим дозування слід скоригувати, як зазначено нижче.
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю
При одноразовому прийомі зміни дози не потрібне. У пацієнтів (включно з дітьми) з порушеннями функції нирок при багаторазовому застосуванні препарату слід спочатку ввести "ударну" дозу від 50 до 400 мг, після чого добову дозу (залежно від показання) встановлюють відповідно до наступної схеми: -кліренс креатиніну більше 50 мл /хв-процент рекомендованої дози-100% -кліренс креатиніну менше 50 мл/хв (без діалізу)-відсоток рекомендованої дози-50% -регулярний діаліз-відсоток рекомендованої дози-100% після кожного діалізу.
Пацієнти, які перебувають на регулярному діалізі, повинні отримувати 100% рекомендованої дози після кожного діалізу. У день, коли діаліз не проводився, пацієнти повинні отримувати зменшену (залежно від кліренсу креатиніну) дозу препарату.
У дітей із порушенням функції нирок добову дозу препарату слід зменшити (у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих) відповідно до ступеня вираженості ниркової недостатності.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Флуконазол канон капс 50мг 7 шт производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Флуконазол канон капс 50мг 7 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Флуконазол канон капс 50мг 7 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Дифлюкан капс 50мг 7 шт Дифлюкан капс 50мг 7 шт, Дифлюкан порошок 10 мг/мл 24.4 г для приготовления с... Дифлюкан порошок 10 мг/мл 24.4 г для приготовления суспензии для приема внутрь, Флуконазол капс 150 мг 1 шт Флуконазол капс 150 мг 1 шт, Флуконазол капс. 150 мг 1 шт Флуконазол капс. 150 мг 1 шт, Флуконазол капс. 150мг 1 шт Флуконазол капс. 150мг 1 шт, Флуконазол капс. 150мг 1 шт вертекс Флуконазол капс. 150мг 1 шт вертекс, Флуконазол капс 150мг 2 шт Флуконазол капс 150мг 2 шт, Флуконазол капс. 150 мг 2 шт Флуконазол капс. 150 мг 2 шт, Флуконазол капс. 150мг 2 шт вертекс Флуконазол капс. 150мг 2 шт вертекс, Флуконазол капс. 150мг 4 шт вертекс Флуконазол капс. 150мг 4 шт вертекс, Флуконазол капс 50 мг 7 шт Флуконазол капс 50 мг 7 шт, Флуконазол капс 50мг 7 шт Флуконазол капс 50мг 7 шт, Флуконазол капс. 50мг 7 шт Флуконазол капс. 50мг 7 шт, Флуконазол капс. 50мг 7 шт вертекс Флуконазол капс. 50мг 7 шт вертекс, Флуконазол раствор для инф 2мг/мл 100мл бут. 1 шт Флуконазол раствор для инф 2мг/мл 100мл бут. 1 шт, Флуконазол Реневал капс 50 мг 7 шт Флуконазол Реневал капс 50 мг 7 шт, Флуконазол-Тева капс 50 мг 7 шт Флуконазол-Тева капс 50 мг 7 шт, Флуконазол эльфа раствор для инф 2мг/мл 100мл фл 1 ш... Флуконазол эльфа раствор для инф 2мг/мл 100мл фл 1 шт пач.карт., Флюкостат 50 мг 7шт Флюкостат 50 мг 7шт.
Пока нет комментариев