Флуконазол-Тева капс 150 мг 1 шт
Топ продаж
Суперцена
Флуконазол-Тева капс 150 мг 1 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: флуконазол 150,00 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат 141,00 мг, крохмаль кукурудзяний 49,95 мг, кремнію діоксид колоїдний безводний 0,3375 мг;
Желатинова капсула: корпус: титану діоксид (Е171) 0,91 мг, барвник діамантовий блакитний FCF (Е133) 0,015 мг, желатин qs до 45,6 мг; кришка: діоксид титану (Е171) 0,61 мг, барвник діамантовий блакитний FCF (Е133) 0,010 мг, желатин qs до 30,4 мг.
Опис:
Тверді желатинові капсули №1 з непрозорими кришками та корпусом світло-блакитного кольору.
Вміст капсул: однорідний порошок білого або білого кольору з жовтуватим відтінком.
Форма випуску:
Капсули 150мг. По 1 капсулі блістери з алюмінієвої фольги/ПВХ/ПВДХ; 1 блістер з інструкцією із застосування в картонній пачці з контролем першого розтину.
Протипоказання- Підвищена чутливість до флуконазолу, інших компонентів препарату або речовин з подібним до флуконазолу азол-містить хімічною будовою;
- одночасний прийом терфенадину під час багаторазового застосування флуконазолу в дозі 400 мг на добу та більше (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
- одночасне застосування з препаратами, що збільшують інтервал QT та метаболізуються за допомогою ізоферменту СYР3А4, такими як цизаприд, астемізол, аміодарон, еритроміцин, пімозид та хінідин (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»);
- непереносимість галактози, лактазна недостатність та порушення всмоктування глюкози/галактози;
- дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю – порушення показників функції печінки;
- Порушення функції нирок;
- поява висипки на фоні застосування флуконазолу у хворих з поверхневою грибковою інфекцією та інвазивними/системними грибковими інфекціями;
- одночасне застосування терфенадину та флуконазолу в дозі менше 400 мг на добу;
- потенційно проаритмічні стани у хворих з множинними факторами ризику (органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприятлива розвитку подібних порушень супутня терапія).
Дозування150 мг
Показання до застосуванняФлуконазол показаний для лікування наступних захворювань у дорослих:
- криптококового менінгіту;
- кокцидіоїдомікозу;
- інвазивного кандидозу;
- слизового кандидозу, в т.ч. орофарингеального кандидозу, кандидозу стравоходу, кандидурії та хронічного шкірно-слизового кандидозу;
- хронічного атрофічного кандидозу ротової порожнини (пов'язаного з носінням зубних протезів), коли дотримання гігієни ротової порожнини або місцевого лікування недостатньо;
- Вагінального кандидозу, гострого або рецидивуючого, коли місцева терапія не застосовується;
- кандидозного баланіту, коли місцева терапія не застосовується;
- дерматомікозів, в т.ч. дерматофітії стоп, дерматофітії тулуба, пахової дерматофітії, різнобарвного лишаю та шкірних кандидозів, коли показано системне лікування;
- Дерматофітія нігтів (оніхомікоз), коли лікування іншими препаратами не прийнятне.
Флуконазол показаний для профілактики наступних захворювань у дорослих:
- рецидивів криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком рецидиву;
- рецидивів орофарингеального кандидозу та кандидозу стравоходу у ВІЧінфікованих пацієнтів з високим ризиком рецидиву;
- для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу (4 або більше епізодів на рік);
- Для профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів з тривалою нейтропенією (таких як пацієнти з гемобластозами, що проходять хіміотерапію, або пацієнти, що проходять трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин
. інвазивного кандидозу, криптококового менінгіту та профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів з ослабленою імунною системою Флуконазол можна застосовувати як підтримуючу терапію для запобігання рецидиву криптококового менінгіту у дітей з високим ризиком рецидиву.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдноразовий або багаторазовий прийом флуконазолу в дозі 50 мг не впливає на метаболізм феназону (антипірину) при їх одночасному застосуванні.
Одночасне застосування флуконазолу з наступними препаратами протипоказано:
Цизаприд: при одночасному застосуванні флуконазолу та цизаприду можливі небажані реакції з боку серця, у т.ч. мерехтіння/тріпотіння шлуночків (torsade de pointеs). Застосування флуконазолу у дозі 200 мг 1 раз на добу та цизаприду у дозі 20 мг 4 рази на добу призводить до вираженого збільшення плазмових концентрацій цизаприду та збільшення інтервалу QT на ЕКГ. Одночасний прийом цизаприду та флуконазолу протипоказаний.
Терфенадин: при одночасному застосуванні азольних протигрибкових засобів та терфенадину можливе виникнення серйозних аритмій внаслідок збільшення інтервалу QT. При прийомі флуконазолу в дозі 200 мг на добу збільшення інтервалу QT не встановлено, проте застосування флуконазолу в дозах 400 мг на добу і вище спричиняє значне збільшення концентрації терфенадину в плазмі. Одночасний прийом флуконазолу в дозах 400 мг на добу та більше з терфенадином протипоказаний (див. розділ «Протипоказання»). Лікування флуконазолом у дозах менше 400 мг на добу у поєднанні з терфенадином слід проводити під ретельним контролем.
Астемізол: одночасне застосування флуконазолу з астемізолом або іншими препаратами, метаболізм яких здійснюється системою цитохрому Р450, може супроводжуватись підвищенням сироваткових концентрацій цих засобів. Підвищені концентрації астемізолу в плазмі можуть призводити до подовження інтервалу QT і в деяких випадках до розвитку аритмії шлуночкової тахісистолічної типу «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування астемізолу та флуконазолу протипоказане.
Пімозид: незважаючи на те, що не проводилося відповідних досліджень in vitro або in vivo, одночасне застосування флуконазолу та пімозиду може призводити до пригнічення метаболізму пімозиду. У свою чергу підвищення плазмових концентрацій пімозиду може призводити до подовження інтервалу QT і в деяких випадках до розвитку шлуночкової тахікардії за типом «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування пімозиду та флуконазолу ротивопоказано.
Хінідин: незважаючи на те, що не проводилося відповідних досліджень in vitro або in vivo, одночасне застосування флуконазолу та хінідину може призводити до пригнічення метаболізму хінідину. У свою чергу, підвищення плазмових концентрацій хінідину може призводити до подовження інтервалу QT і в деяких випадках до розвитку шлуночкової тахікардії за типом «пірует» (torsade de pointes). Одночасне застосування хінідину та флуконазолу протипоказане.
Еритроміцин: одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину потенційно призводить до підвищеного ризику розвитку кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія на кшталт «пірует» (torsade de pointes)) і, внаслідок цього, до раптової зупинки серця. Одночасне застосування флуконазолу та еритроміцину протипоказане.
Аміодарон: одночасне застосування флуконазолу та аміодарону може призвести до зниження метаболізму аміодарону та подовження інтервалу QT. Одночасне застосування флуконазолу та аміодарону протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Слід бути обережними і, можливо, коригувати дози при одночасному застосуванні наступних препаратів і флуконазолу:
Препарати, що впливають на метаболізм та ефекти флуконазолу:
Гідрохлортіазид: багаторазове застосування гідрохлортіазиду одночасно з флуконазолом призводить до збільшення концентрації флуконазолу в плазмі. Ефект такого ступеня виразності не потребує зміни режиму дозування флуконазолу у пацієнтів, які отримують одночасно діуретики, проте лікареві слід це враховувати.
Рифампіцин: одночасне застосування флуконазолу та рифампіцину призводить до зниження AUC на 25% та тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20%. У пацієнтів, які одночасно приймають рифампіцин, необхідно враховувати доцільність збільшення дози флуконазолу.
Препарати, на дію яких впливає флуконазол:
Флуконазол є активним інгібітором ізоферменту СYР2С9 цитохрому Р450 та помірним інгібітором ізоферменту СYР3А4. Крім того, існує ризик підвищення в плазмі концентрації та інших лікарських засобів, що метаболізуються ізоферментами СYР2С9 і СYР3А4 при одночасному прийомі з флуконазолом. У зв'язку з цим, слід бути обережними при одночасному застосуванні перелічених препаратів, а при необхідності подібних комбінацій, пацієнти повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. Слід враховувати, що інгібуючий ефект флуконазолу зберігається протягом 4-5 днів після відміни препарату через тривалий період напіввиведення.
Алфентаніл: відзначається зменшення кліренсу та обсягу розподілу, збільшення періоду напіввиведення алфентанілу. Можливо, це пов'язано з пригніченням ізоферменту СYРЗА4 флуконазолом. Може знадобитися корекція дози алфентанілу.
Амітриптилін, Нортриптилін: збільшення ефекту. Концентрацію 5-нортриптиліну та/або S-амітриптиліну можна виміряти на початку комбінованої терапії з флуконазолом і через тиждень після початку. При необхідності слід коригувати дозу амітриптиліну/нортриптиліну.
Амфотерицин В: у дослідженнях на мишах (у тому числі з імуносупресією) були відзначені наступні результати: невеликий адитивний протигрибковий ефект при системній інфекції, викликаній Candida albicans, відсутність взаємодії при внутрішньочерепній інфекції, викликаній Cryptococcus neoformans, та антагонізм при системній інфекції fumigatus. Клінічне значення даних результатів не зрозуміло.
Антикоагулянти: як і інші протигрибкові засоби з групи похідних азолу, флуконазол при одночасному застосуванні з варфарином підвищує протромбіновий час (на 12%), у зв'язку з чим можливий розвиток кровотеч (гематоми, кровотечі з носа та шлунково-кишкового тракту, гематурія, . У пацієнтів, які отримують кумаринові або інданедіонові антикоагулянти та флуконазол, необхідно постійно контролювати протромбіновий час у період терапії та протягом 8 днів після припинення одночасного застосування. Також слід оцінити доцільність корекції дози антикоагулянтів.
Азитроміцин: при одночасному застосуванні внутрішньо флуконазолу в одноразовій дозі 800 мг з азитроміцином в одноразовій дозі 1200 мг вираженої фармакокінетичної взаємодії між обома препаратами не встановлено.
Бензодіазепіни (короткої дії): після прийому внутрішньо мідазоламу флуконазол суттєво збільшує концентрацію мідазоламу та психомоторні ефекти, причому цей вплив більш виражений після прийому флуконазолу внутрішньо, ніж при його застосуванні внутрішньовенно. При необхідності супутньої терапії бензодіазепінами, пацієнтів, які приймають флуконазол, слід спостерігати з метою зниження дози бензодіазепіну. При одночасному прийомі одноразової дози триазоламу флуконазол збільшує AUC триазоламу приблизно на 50%, Сmax на 25-32% та Т1/2 на 25-50% завдяки пригніченню метаболізму триазоламу. Може знадобитися корекція дози тріазоламу.
Карбамазепін: флуконазол пригнічує метаболізм карбамазепіну та підвищує сироваткову концентрацію карбамазепіну на 30%. Необхідно враховувати ризик розвитку токсичності карбамазепіну. Слід оцінити необхідність корекції дози карбамазепіну залежно від концентрації/ефекту.
Невірапін: спільний прийом флуконазолу та невірапіну збільшує приблизно на 100% експозицію невірапіну порівняно з контрольними даними щодо окремого застосування невірапіну. Через ризик підвищеного виділення невірапіну при супутньому застосуванні лікарських препаратів необхідні деякі застереження та ретельне спостереження за пацієнтами.
Блокатори кальцієвих каналів: деякі антагоністи кальцієвих каналів (ніфедипін, ісрадипін, амлодипін, верапаміл та фелодипін) метаболізуються ізоферментом СYР3А4. Флуконазол підвищує системну експозицію антагоністів кальцієвих каналів. Рекомендовано контроль розвитку побічних ефектів.
Циклоспорин: у пацієнтів з трансплантованою ниркою застосування флуконазолу в дозі 200 мг на добу призводить до повільного підвищення концентрації циклоспорину. Однак при багаторазовому прийомі флуконазолу в дозі 100 мг на добу, зміни концентрації циклоспорину у реципієнтів кісткового мозку не спостерігалося. При одночасному застосуванні флуконазолу та циклоспорину рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові.
Циклофосфамід: при одночасному застосуванні циклофосфаміду та флуконазолу відзначається збільшення сироваткових концентрацій білірубіну та креатиніну. Ця комбінація допустима з урахуванням ризику збільшення концентрацій білірубіну та креатиніну.
Фентаніл: є повідомлення про один летальний кінець, можливо пов'язаний з одночасним прийомом фентанілу і флуконазолу. Передбачається, що порушення пов'язані з інтоксикацією фентанілом. Було показано, що флуконазол значно збільшує час виведення фентанілу. Слід враховувати, що підвищення концентрації фентанілу може спричинити пригнічення дихальної функції.
Галофантрин: флуконазол може збільшувати концентрацію галофантрину в плазмі у зв'язку з інгібуванням ізоферменту СYР3А4. Одночасне застосування флуконазолу та галофантрину може підвищувати ризик кардіотоксичності (подовження інтервалу QT, torsade de pointes) і, отже, раптової зупинки серця. Одночасне застосування флуконазолу та галофантрину не рекомендується.
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази: при одночасному застосуванні флуконазолу з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, що метаболізуються ізоферментом СYР3А4 (такими як аторвастатин та симвастатин) або ізоферментом CYP2D6 (такими як флувастати). У разі необхідності одночасної терапії зазначеними препаратами слід спостерігати пацієнтів з метою виявлення симптомів міопатії та рабдоміолізу. Необхідно контролювати концентрацію креатинінкінази. У разі значного збільшення концентрації креатинінкінази або якщо діагностується або є підозра на розвиток міопатії або рабдоміолізу, терапію інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази слід припинити.
Лозартан: флуконазол пригнічує метаболізм лозартану до його активного метаболіту (Е3174), який відповідає за більшу частину ефектів, пов'язаних з антагонізмом рецепторів ангіотензин II. Необхідний регулярний контроль артеріального тиску.
Метадон: флуконазол може підвищувати плазмову концентрацію метадону. Може знадобитися корекція дози метадону.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ): Cmax та AUC флурбіпрофену збільшуються на 23% та 81% відповідно. Аналогічно Cmax та AUC фармакологічно активного ізомеру [S-(+)-ібупрофен] підвищувалися на 15% та 82% відповідно при одночасному застосуванні флуконазолу з рацемічним ібупрофеном (400 мг).
При одночасному застосуванні флуконазолу у дозі 200 мг/добу та целекоксибу у дозі 200 мг, Cmax та AUC целекоксибу збільшуються на 68% та 134% відповідно. У цій комбінації можливе зниження дози целекоксибу вдвічі.
Незважаючи на відсутність цілеспрямованих досліджень, флуконазол може збільшувати системну експозицію інших нестероїдних протизапальних засобів, що метаболізуються ізоферментом СYР2С9 (наприклад, напроксен, лорноксикам, мелоксикам, диклофенак). Може знадобитися корекція дози нестероїдних протизапальних засобів.
При одночасному застосуванні нестероїдних протизапальних засобів та флуконазолу пацієнти повинні знаходитися під ретельним медичним наглядом з метою виявлення та контролю небажаних явищ та прояву токсичності, пов'язаних з нестероїдними протизапальними засобами.
Пероральні контрацептиви: при одночасному застосуванні комбінованого перорального контрацептиву з флуконазолом у дозі 50 мг суттєвого впливу на рівень гормонів не встановлено, тоді як при щоденному прийомі 200 мг флуконазолу AUC етинілестрадіолу та левоноргестрелу збільшуються на 40%а0 раз на тиждень AUC етинілестрадіолу та норетиндрону зростають на 24% та 13% відповідно. Таким чином, багаторазове застосування флуконазолу у зазначених дозах навряд чи може вплинути на ефективність комбінованого перорального протизаплідного засобу.
Фенітоїн: одночасне застосування флуконазолу та фенітоїну може супроводжуватись клінічно значущим підвищенням концентрації фенітоїну. У разі необхідності одночасного застосування обох препаратів слід контролювати концентрацію фенітоїну та відповідним чином скоригувати його дозу з метою забезпечення терапевтичної концентрації у сироватці крові.
Преднізон: є повідомлення про розвиток гострої недостатності кори надниркових залоз у пацієнта після трансплантації печінки на фоні відміни флуконазолу після тримісячного курсу терапії. Імовірно, припинення терапії флуконазолом викликало підвищення активності ізоферменту СYР3А4, що призвело до збільшеного метаболізму преднізону.
Пацієнти, які отримують комбіновану терапію преднізоном та флуконазолом, повинні знаходитися під ретельним медичним наглядом при скасуванні прийому флуконазолу з метою оцінки стану кори надниркових залоз.
Рифабутин: одночасне застосування флуконазолу та рифабутину може призвести до підвищення сироваткових концентрацій останнього до 80%. При одночасному застосуванні флуконазолу та рифабутину описані випадки увеїту. Хворих, які одночасно отримують рифабутин і флуконазол, необхідно ретельно спостерігати.
Саквінавір: AUC підвищується приблизно на 50%, Cmax - на 55%, кліренс саквінавіру зменшується приблизно на 50% через інгібування печінкового метаболізму ізоферменту СYР3А4 та інгібування Р-глікопротеїну. Може знадобитися корекція дози саквінавіру.
Сиролімус: підвищення концентрації сиролімусу в плазмі крові, імовірно у зв'язку з пригніченням метаболізму сиролімусу через пригнічення ізоферменту СYР3А4 та Р-глікопротеїну. Ця комбінація може застосовуватися з відповідною корекцією дози сиролімусу залежно від ефекту/концентрації.
Похідні сульфонілсечовини: флуконазол при одночасному прийомі з похідними сульфонілсечовини призводить до збільшення періоду напіввиведення пероральних препаратів сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду та толбутаміду). Хворим на цукровий діабет можна призначати спільне застосування флуконазолу та пероральних препаратів сульфонілсечовини, але при цьому слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії, крім того, необхідний регулярний контроль глюкози крові та, за необхідності, корекція дози препаратів сульфонілсечовини.
Такролімус: одночасне застосування флуконазолу та такролімусу (всередину) призводить до підвищення сироваткових концентрацій останнього в 5 разів за рахунок пригнічення метаболізму такролімусу, що відбувається в кишечнику за допомогою ізоферменту CYP3A4.
Значних змін фармакокінетики препаратів не відмічено при застосуванні такролімусу внутрішньовенно. Описано випадки нефротоксичності. Хворих, які одночасно приймають такролімус і флуконазол, слід ретельно спостерігати. Дозу такролімусу слід коригувати залежно від рівня підвищення його концентрації в крові.
Теофілін: при одночасному застосуванні з флуконазолом у дозі 200 мг протягом 14 днів середня швидкість плазмового кліренсу теофіліну знижується на 18%. При призначенні флуконазолу хворим, які приймають теофілін у високих дозах, або хворим з підвищеним ризиком розвитку токсичної дії теофіліну, слід спостерігати за появою симптомів передозування теофіліну та, за необхідності, скоригувати терапію відповідним чином.
Тофацитініб: експозиція тофацитинібу збільшується при його сумісному застосуванні з препаратами, які є одночасно помірними інгібіторами ізоферменту СYР3А4 та потужними інгібіторами ізоферменту СYР2С19 (наприклад, флуконазол). Можливо, може бути потрібна корекція дози тофацитинібу.
Алкалоїд барвінку: незважаючи на відсутність цілеспрямованих досліджень, передбачається, що флуконазол може збільшувати концентрацію алкалоїдів барвінку (наприклад, вінкрістину та вінбластину) у плазмі крові і, таким чином, призводити до нейротоксичності, що, можливо, може бути пов'язане з пригніченням ізоферменту СYР3А4.
Вітамін А: є повідомлення про один випадок розвитку небажаних реакцій з боку центральної нервової системи (ЦНС) у вигляді псевдопухлини мозку при одночасному застосуванні повністю трансретиноєвої кислоти та флуконазолу, які зникли після відміни флуконазолу. Застосування цієї комбінації можливе, але слід пам'ятати про можливість виникнення небажаних реакцій з боку центральної нервової системи.
Зидовудин: при одночасному застосуванні з флуконазолом відзначається підвищення Сmax та AUC зидовудину на 84% та 74% відповідно. Цей ефект, ймовірно, зумовлений зниженням метаболізму останнього до його головного метаболіту. До і після терапії із застосуванням флуконазолу в дозі 200 мг/добу протягом 15 днів хворим на СНІД та ARC (комплекс, пов'язаний зі СНІДом) встановлено значне збільшення AUC зидовудину (20%).
При застосуванні ВІЛ-інфікованими пацієнтами зидовудину в дозі 200 мг кожні 8 годин протягом 7 днів у поєднанні з флуконазолом у дозі 400 мг/добу або без нього з інтервалом у 21 день між двома схемами встановлено значне підвищення AUC зидовудину (74%) при одночасному застосуванні з флуконазолом. Хворих, які отримують таку комбінацію, слід спостерігати з метою виявлення побічних ефектів зидовудину.
Вориконазол (інгібітор ізоферментів СYР2С9, CYP2C19 і СYР3А4): одночасне застосування вориконазолу (по 400 мг 2 рази на добу в перший день, потім по 200 мг двічі на добу протягом 2,5 днів) і флуконазолу (400 мг потім по 200 мг на добу протягом 4 днів) призводить до збільшення концентрації та AUC вориконазолу на 57% та 79%, відповідно. Було показано, що цей ефект зберігається при зменшенні дози та/або зменшенні кратності прийому будь-якого препарату. Одночасне застосування вориконазолу та флуконазолу не рекомендується.
Івакафтор: при одночасному застосуванні з івакафтором, стимулятором муковісцидозного регулятора трансмембранної провідності (CFTR), спостерігалося збільшення експозиції івакафтору в 3 рази та експозиції гідроксиметил-івакафтору (М1) у 1,9 раза.
Пацієнтам, які одночасно приймають помірні інгібітори СYР3А, такі як флуконазол та еритроміцин, рекомендується зниження дози івакафтору до 150 мг один раз на добу.
Дослідження взаємодії пероральних форм флуконазолу при одночасному прийомі з їжею, циметидином, антацидами, а також після тотального опромінення тіла для підготовки до пересадки кісткового мозку показали, що ці фактори не мають клінічно значущого впливу на всмоктування флуконазолу.
Перелічені взаємодії встановлені при багаторазовому застосуванні флуконазолу; взаємодії з лікарськими засобами внаслідок одноразового прийому флуконазолу не відомі.
Лікарям слід враховувати, що взаємодія з іншими лікарськими засобами спеціально не вивчалася, але вона можлива.
ПередозуванняЄ повідомлення про передозування флуконазолу. В одному випадку у 42-річного хворого, інфікованого вірусом імунодефіциту людини, після прийому 8200 мг препарату з'явилися галюцинації та параноїдальна поведінка. Хворий був госпіталізований; його стан нормалізувався протягом 48 годин.
У разі передозування адекватний ефект може бути досягнутий при симптоматичному лікуванні (у тому числі підтримуючі заходи та промивання шлунка).
Флуконазол виводиться переважно із сечею, тому форсований діурез, ймовірно, може прискорити виведення препарату з організму. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень флуконазолу у плазмі приблизно на 50%.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протигрибковий засіб
Код АТХ: J02AC01
Фармакодинаміка:
Флуконазол - синтетичний протигрибковий препарат (антимикотик) із групи похідних триазолу, механізм дії якого пов'язаний з селективним інгібуванням біосинтезу ергостерину, необхідного для утворення клітинної мембрани.
Виявляє активність in vitro та при клінічних інфекціях щодо більшості таких мікроорганізмів: Candida albicans, Candida glabrata (штами помірно чутливі), Candida pararsilosis, Candida tropicalis, Cryptococcus neoformans.
Активний in vitro щодо таких мікроорганізмів, проте клінічне значення цього ефекту невідоме: Candida dubliniensis, Candida guilliermodii, Candida kefyr, Candida lusitaniae.
При введенні внутрішньо флуконазол проявляє активність на різних моделях грибкових інфекцій у тварин: при опортуністичних мікозах, у тому числі викликаних Candida spp. (включаючи генералізований кандидоз у тварин із пригніченим імунітетом); Cryptococcus neoformans (включаючи внутрішньочерепні інфекції); Microsporum spp. та Trychoptyton spp. Встановлено також активність препарату на моделях ендемічних мікозів у тварин, включаючи інфекції, спричинені Blastomyces dermatitides, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), та Histoplasma capsulatum у тварин із нормальним та пригніченим імунітетом.
Флуконазол має високу специфічність щодо грибкових ферментів, залежних від цитохрому Р-450. Терапія флуконазолом у дозі 50 мг на добу протягом 28 днів не впливає на концентрацію тестостерону в плазмі у чоловіків або концентрацію стероїдних гормонів у жінок дітородного віку. Флуконазол у дозі 200-400 мг на добу не впливає на клінічно значний вплив на рівні ендогенних стероїдів у крові та їх реакцію на стимуляцію адренокортикотропного гормону (АКТГ) у здорових чоловіків-добровольців.
Механізми розвитку резистентності до флуконазолу:
Резистентність до флуконазолу може розвинутись у таких випадках: при якісній або кількісній зміні ферменту ланостерил 14-альфа-деметилази, що є мішенню для флуконазолу, зменшення доступу до цього ферменту флуконазолу або комбінації цих механізмів. Точкові мутації в гені ERG11, що кодує фермент-мішень, призводять до видозміни мішені та зниження афінності до хімічних сполук із групи азолів (у тому числі похідних триазолу, до яких відноситься флуконазол). Збільшення експресії гена ERG11 призводить до утворення високих концентрацій ферменту-мішені, що потребує збільшення концентрації флуконазолу у внутрішньоклітинній рідині для придушення всіх молекул ферменту в клітині. Другий значний механізм резистентності полягає в активному виведенні флуконазолу із внутрішньоклітинного простору за рахунок активації двох типів транспортерів, що беруть участь в активному виведенні (ефлюкс) препаратів з грибкової клітини. До таких транспортерів належить основний посередник, що кодується генами MDR (множинної лікарської стійкості), і суперсімейство АТФ-зв'язувальних транспортерів, що кодуються генами CDR (генами резистентності грибів Candida до азолових антимікотик). Гіперекспресія гена MDR призводить до резистентності до флуконазолу, водночас гіперекспресія генів CDR може призводити до резистентності до різних азол. Резистентність до Candida glabrata зазвичай опосередкована гіперекспресією гена CDR, що призводить до резистентності до багатьох антимікотиків із групи азолів. Для тих штамів грибів, для яких мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) визначається як проміжна (16-32 мкг/мл), рекомендується застосовувати максимальні дози флуконазолу. Candida krusei слід розглядати як резистентну до флуконазолу. Механізм резистентності пов'язаний із зниженою чутливістю його ферменту-мішені до інгібуючого впливу флуконазолу.
Фармакокінетика:
Фармакокінетика флуконазолу при прийомі внутрішньо подібна до фармакокінетики при внутрішньовенному (в/в) введенні.
Всмоктування.
Після прийому внутрішньо флуконазол добре абсорбується, його концентрація в плазмі (і загальна біодоступність) перевищує 90% концентрації флуконазолу в плазмі після внутрішньовенного введення. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату при вживанні. Максимальна концентрація (Cmax) досягається через 0,5-1,5 години після прийому флуконазолу натще. Концентрація у плазмі крові пропорційна дозі. При прийомі добової дози, що рекомендується, 1 раз на день рівноважна концентрація (Css) досягає 90% до 4-5-го дня лікування препаратом. Введення в 1-й день ударної дози, що в 2 рази перевищує середню добову дозу, дозволяє прискорити досягнення Css, що дорівнює 90%, до 2-го дня.
Розподіл.
Обсяг розподілу, що здається, наближається до загального вмісту води в організмі. Зв'язування із білками крові відносно низьке (11-12%).
Флуконазол добре проникає у багато рідин організму. Концентрація флуконазолу в слині, мокротинні, грудному молоці, суглобовій рідині та перитонеальній рідині подібна до його концентрації в плазмі крові. Постійні значення концентрації препарату у вагінальному секреті досягаються через 8 годин після прийому внутрішньо та утримуються на цьому рівні не менше 24 годин. У пацієнтів з грибковим менінгітом концентрація флуконазолу у спинномозковій рідині становить близько 80% від його концентрації у плазмі крові. У роговому шарі епідермісу, епідермісі-дермі та потовій рідині досягаються високі концентрації препарату, які перевищують сироваткові. Флуконазол накопичується у роговому шарі епідермісу. При прийомі дози 50 мг 1 раз на добу концентрація флуконазолу в цьому шарі шкіри через 12 днів становила 73 мкг/г, а через 7 днів після припинення лікування - 5,8 мкг/г. При застосуванні в дозі 150 мг 1 раз на тиждень концентрація флуконазолу в роговому шарі шкіри на 7-й день становила 23,4 мкг/г, а через 7 днів після прийому другої дози - 7,1 мкг/г. Концентрація флуконазолу в нігтьових пластинах після 4-місячного застосування в дозі 150 мг 1 раз/тиждень склала 4,05 мкг/г у здорових та 1,8 мкг/г у уражених нігтях; через 6 місяців після завершення терапії флуконазол, як і раніше, визначався в нігтьових пластинах.
Метаболізм та виведення.
Флуконазол виводиться переважно нирками; приблизно 80% введеної дози виявляють у сечі у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Метаболіти препарату у крові не виявлено. Тривалий період напіввиведення (T1/2) з плазми дозволяє приймати флуконазол одноразово при вагінальному кандидозі та 1 раз на добу або 1 раз на тиждень при інших показаннях.
Фармакокінетика у дітей
У дітей були отримані наступні значення фармакокінетичних параметрів:
9 міс-13 років:
- одноразово - внутрішньо 2 мг/кг - період напіввиведення (година) - 25,0 - площа під кривою «концентрація-час» (AUC) (мкг ·ч/мл) - 94,7 9 міс-13 років:
- Одноразово - всередину 8 мг/кг - Період напіввиведення (година) - 19,5 - Площа під кривою "концентрація-час" (AUC) (мкг·ч/мл) - 362,5 Середній вік 7 років: - Багаторазово -
всередину 3мг/кг - Період напіввиведення (година) - 15,5 - Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) (мкг·ч/мл) - 46,1 Фармакокінетика у пацієнтів похилого віку Було встановлено, що при одноразовому застосуванні флуконазолу в
дозі 50 мг внутрішньо у літніх пацієнтів віком 65 років і старше, деякі з яких одночасно приймали діуретики, Cmax досягалася через 1,3 години після прийому та становила 1,54 мкг/мл, середні значення AUC – 76,4 ± 20,3 мкг ·ч/мл, а середній період напіввиведення – 46,2 години.
Значення цих фармакокінетичних параметрів вищі, ніж у молодих пацієнтів, що, ймовірно, пов'язане зі зниженою нирковою функцією, характерною для похилого віку.
Одночасний прийом діуретиків не викликав вираженої зміни AUC та Cmax.
Кліренс креатиніну (74 мл/хв), відсоток флуконазолу, що виводиться нирками у незмінному вигляді (0-24 години, 22%), та нирковий кліренс флуконазолу (0,124 мл/хв/кг) у пацієнтів похилого віку нижчий порівняно з молодими пацієнтами.
Вагітність та годування груддюАдекватних та контрольованих досліджень застосування флуконазолу у вагітних жінок не проводилось.
Під час вагітності застосування флуконазолу слід уникати, за винятком випадків тяжких та потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли очікувана користь лікування для матері перевищує можливий ризик для плода.
Необхідно розглянути ефективні методи контрацепції у жінок дітородного віку протягом усього періоду лікування та приблизно протягом тижня (5-6 періодів напіввиведення) після останньої дози препарату (див. розділ «Фармакокінетика»).
Повідомлялося про випадки мимовільного аборту та розвитку вроджених аномалій у немовлят, матері яких застосовували флуконазол у дозі 150 мг одноразово або повторно у першому триместрі вагітності. Описано випадки множинних вроджених вад у новонароджених, матері яких протягом більшої частини або всього першого триместру отримували терапію флуконазолом у високій дозі (400-800 мг/добу). Були відзначені такі порушення розвитку: брахіцефалія, порушення розвитку лицьової частини черепа, порушення формування склепіння черепа, вовча паща, викривлення стегнових кісток, витончення та подовження ребер, артрогрипоз та вроджені вади серця.
Флуконазол виявляється у грудному молоці у концентраціях, близьких до плазмових, тому його застосування у жінок у період грудного вигодовування не рекомендується.
Умови відпустки з аптекБез рецепта (для терапії вагінального кандидозу).
Побічні явищаЧастота виникнення побічних реакцій оцінюється так: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1 /10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).
Переносимість препарату зазвичай хороша. У клінічних та постмаркетингових (*) дослідженнях флуконазолу відмічені такі побічні реакції:
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто - запаморочення*, судоми*, зміна смаку*, парестезія, безсоння, сонливість; рідко – тремор.
З боку травної системи: часто – біль у животі, діарея, нудота, блювання; нечасто – метеоризм, диспепсія*, сухість слизової оболонки порожнини рота, запор.
З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення сироваткової активності амінотрансфераз (аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ)), лужної фосфатази; нечасто – холестаз, жовтяниця*, підвищення концентрації білірубіну; рідко – гепатотоксичність, у деяких випадках з летальним кінцем, порушення функції печінки*, гепатит*, гепатоцелюлярний некроз*, гепатоцелюлярне ушкодження.
З боку шкірних покривів: часто – висипання; нечасто - свербіж шкіри, кропив'янка, підвищене потовиділення, лікарський висип (включаючи стійкий лікарський висип); рідко – ексфоліативні ураження шкіри*, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, набряк обличчя, алопеція*, частота невідома – лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку органів кровотворення та лімфатичної системи*: рідко – лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенію, анемію.
З боку імунної системи: анафілаксія (включаючи ангіоневротичний набряк).
З боку серцево-судинної системи*: рідко – збільшення інтервалу QT на ЕКГ, аритмія шлуночкова тахісистолічна типу “пірует” (torsade de pointes) (див. розділ “Особливі вказівки”).
З боку обміну речовин*: рідко – підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів у плазмі, гіпокаліємія.
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – міалгія.
Інші: нечасто – слабкість, астенія, підвищена стомлюваність, лихоманка, вертиго.
У деяких хворих, що особливо страждають на серйозні захворювання, такі як СНІД або рак, при лікуванні препаратом Флуконазол-Тева та подібними препаратами спостерігалися зміни показників крові, функції нирок та печінки (див. розділ «Особливі вказівки»), проте клінічне значення цих змін та їх зв'язок із лікуванням не встановлені.
особливі вказівкиПовідомлялося про випадки суперінфекції, викликаної відмінними від Сandida albicans штамами Candida, які часто мають природну резистентність до флуконазолу (наприклад, Candida krusei). У подібних випадках може знадобитися альтернативна протигрибкова терапія.
У поодиноких випадках застосування флуконазолу супроводжувалося токсичними змінами печінки, у тому числі з летальним кінцем, головним чином у хворих із серйозними супутніми захворюваннями. У разі гепатотоксичних ефектів, пов'язаних із застосуванням флуконазолу, не зазначено їхньої явної залежності від загальної добової дози препарату, тривалості терапії, статі та віку хворого. Гепатотоксична дія препарату зазвичай була оборотною; ознаки його зникали після припинення терапії.
Хворих, у яких під час лікування препаратом порушуються показники функції печінки, слід спостерігати з метою виявлення ознак серйознішого ураження печінки. При появі клінічних ознак або симптомів ураження печінки, які можуть бути пов'язані із застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити.
Як і при застосуванні інших азолів, флуконазол у поодиноких випадках може викликати анафілактичні реакції.
Під час лікування флуконазолом у хворих у поодиноких випадках розвивалися ексфоліативні шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. При появі у хворого під час лікування поверхневої грибкової інфекції висипки, яку можна пов'язати із застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити. При появі висипу у хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями їх слід ретельно спостерігати та відмінити препарат у разі бульозних уражень або багатоформної еритеми.
Одночасне застосування флуконазолу в дозах менше 400 мг на добу та терфенадину слід проводити під ретельним контролем (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Як і інші азоли, флуконазол може спричинити збільшення інтервалу QT на ЕКГ. При застосуванні флуконазолу збільшення інтервалу QT та мерехтіння/тремтіння шлуночків відзначалися дуже рідко у серйозно хворих з множинними факторами ризику, такими як органічні захворювання серця, порушення електролітного балансу та сприятлива розвитку подібних порушень супутня терапія. Тому таким пацієнтам з потенційно проаритмічними станами застосовувати флуконазол слід з обережністю.
Застосування кетоконазолу може призвести до розвитку недостатності надниркових залоз, рідше подібний ефект може спостерігатися під час застосування флуконазолу.
Пацієнтам із захворюваннями печінки, серця та нирок перед застосуванням препарату рекомендується проконсультуватися з лікарем. При застосуванні флуконазолу 150 мг з приводу вагінального кандидозу пацієнти повинні бути попереджені, що поліпшення симптомів зазвичай спостерігається через 24 години, але для повного їх зникнення іноді потрібно кілька днів. При збереженні симптомів протягом кількох днів слід звернутися до лікаря.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
При застосуванні препарату необхідно враховувати можливість розвитку запаморочення та судом.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиВсередину. Капсули ковтають цілком. Терапію можна розпочинати до отримання результатів посіву та інших лабораторних досліджень. Проте протигрибкову терапію необхідно змінити відповідним чином, коли результати цих досліджень стануть відомими.
При переведенні пацієнта з внутрішньовенного на пероральний прийом препарату або навпаки, зміни добової дози не потрібні. Добова доза флуконазолу залежить від характеру та тяжкості грибкової інфекції. При інфекціях, які потребують повторного прийому препарату, лікування слід продовжувати до зникнення клінічних або лабораторних ознак активної грибкової інфекції. Хворим на СНІД і криптококовий менінгіт або рецидивуючий орофарингеальний кандидоз зазвичай необхідна підтримуюча терапія для профілактики рецидивів інфекції.
Застосування у дорослих:
1. При криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день зазвичай застосовують препарат у дозі 400 мг, а потім продовжують лікування у дозі 200-400 мг один раз на добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від наявності клінічного та мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті лікування зазвичай продовжують принаймні 6-8 тижнів. У випадках лікування загрозливих для життя інфекцій добову дозу можна збільшити до 800 мг. Для профілактики рецидиву криптококового менінгіту у хворих з високим ризиком рецидиву після завершення повного курсу первинного лікування терапію флуконазолом у дозі 200 мг/добу можна продовжувати протягом невизначеного періоду часу.
2. При кокцидіоїдомікозі може знадобитися застосування препарату в дозі 200-400 мг/добу. Для деяких інфекцій, особливо з ураженням мозкових оболонок, можна розглядати дозу 800 мг на добу. Тривалість терапії визначають індивідуально, вона може тривати до 2 років і становить 11-24 місяців при кокцидіоїдомікозі, 2-17 місяців при паракокцидіоїдомікозі, 1-16 місяців при споротрихозі та 3-17 місяців при гістоплазмозі.
3. При кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазивних кандидозних інфекціях насичувальна доза становить 800 мг першого дня, наступна доза - 400 мг/сут. Тривалість терапії залежить від клінічної ефективності. Загальна рекомендація щодо тривалості лікування кандидемії – 2 тижні після першого негативного результату посіву крові та зникнення ознак та симптомів кандидемії.
4. Лікування кандидозу слизової оболонки:
• При орофарингеальному кандидозі доза, що насичує: 200-400 мг у перший день, наступна доза: 100-200 мг один раз на добу протягом 7-21 днів. При необхідності, хворим з вираженим придушенням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
• При хронічному атрофічному кандидозі ротової порожнини, пов'язаному з носінням зубних протезів, препарат зазвичай застосовують у дозі 50 мг один раз на добу протягом 14 днів у поєднанні з місцевими антисептичними засобами для обробки протезу.
• При кандидурії ефективна доза становить 200-400 мг/добу при тривалості лікування 7-21 день. У пацієнтів із тяжким порушенням функції імунної системи можна використовувати більш тривалі періоди терапії.
• При хронічному шкірно-слизовому кандидозі застосовують 50-100 мг на добу до 28 днів лікування. Залежно від тяжкості перебігу інфекції або супутнього порушення імунної системи та інфекції можна використовувати триваліші періоди терапії.
• При кандидозі стравоходу доза, що насичує 200-400 мг у перший день, наступна доза 100-200 мг на добу. Курс лікування становить 14-30 днів (до досягнення ремісії кандидозу стравоходу). При необхідності, хворим з вираженим придушенням імунної функції лікування можна продовжувати протягом тривалого часу.
• Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із високим ризиком рецидивів флуконазол застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів із хронічно зниженим імунітетом.
• Для запобігання рецидивам кандидозу стравоходу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів з високим ризиком рецидивів флуконазол застосовують по 100-200 мг на добу або 200 мг 3 рази на тиждень протягом невизначеного періоду часу у пацієнтів з хронічно зниженим імунітетом.
5. При гострому вагінальному кандидозі, кандидозному баланіті флуконазол застосовують одноразово внутрішньо у дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів вагінального кандидозу препарат можна застосовувати в дозі 150 мг через кожні три дні - всього 3 дози (1-й, 4-й та 7-й день), потім підтримуюча доза 150 мг один раз на тиждень. Підтримуючу дозу можна застосовувати до 6 місяців.
6. Лікування дерматомікозів:
• При інфекціях шкіри, включаючи дерматофітію стоп, дерматофітію тулуба, пахову дерматофітію та при кандидозних інфекціях, рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень або 50 мг один раз на день. Тривалість терапії зазвичай становить 2-4 тижні, при мікозах стоп може знадобитися триваліша терапія - до 6 тижнів.
• При різнобарвному лишаї доза, що рекомендується, становить 300-400 мг один раз на тиждень протягом 1-3 тижнів. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг раз на день протягом 2-4 тижнів.
• При оніхомікозі рекомендована доза становить 150 мг один раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до заміщення інфікованого нігтя (виростання неінфікованого нігтя). Для повторного зростання нігтів на пальцях рук і стоп зазвичай потрібно 3-6 місяців та 6-12 місяців відповідно. Однак швидкість зростання може варіювати в широких межах у різних людей, а також залежно від віку. Після успішного лікування хронічних інфекцій, що тривало зберігалися, іноді спостерігається зміна форми нігтів.
7. Для профілактики кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією рекомендована доза флуконазолу становить 200-400 мг один раз на добу залежно від ступеня ризику грибкової інфекції. Для хворих з високим ризиком генералізованої інфекції, наприклад, з вираженою або тривалою нейтропенією, рекомендована доза становить 400 мг один раз на добу. Флуконазол застосовують за кілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії і, після збільшення числа нейтрофілів більше 1000 мм3, лікування продовжують ще 7 днів.
Застосування у дітей:
Як і при подібних інфекціях у дорослих, тривалість лікування залежить від клінічного та мікологічного ефекту. Для дітей добова доза не повинна перевищувати таку для дорослих. Флуконазол застосовують щодня раз на добу.
При кандидозі слизових оболонок рекомендована доза флуконазолу становить 3 мг/кг/добу. У перший день з метою швидшого досягнення рівноважної концентрації можна застосовувати ударну дозу 6 мг/кг.
Для лікування інвазивного кандидозу та криптококового менінгіту рекомендована доза становить 6-12 мг/кг/добу залежно від тяжкості захворювання.
Для пригнічення рецидиву криптококового менінгіту у дітей, хворих на СНІД, рекомендована доза флуконазолу становить 6 мг/кг/добу.
Для профілактики грибкових інфекцій у дітей з пригніченим імунітетом, у яких ризик розвитку інфекції пов'язаний з нейтропенією, що розвивається в результаті цитотоксичної хіміотерапії або променевої терапії, препарат застосовують по 3-12 мг/кг/добу в залежності від вираженості та тривалості збереження індукованої нейтропенії · дозу для дорослих, для дітей з нирковою недостатністю – див. дозу для хворих з нирковою недостатністю).
При неможливості правильного використання у дітей лікарської форми препарату флуконазол у вигляді капсул слід розглянути можливість заміни на інші лікарські форми препарату (порошок для приготування суспензії для вживання або розчин для внутрішньовенного введення) в еквівалентних дозах.
Застосування у людей похилого віку
За відсутності ознак ниркової недостатності застосовують флуконазол у звичайній дозі. Хворим із нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <50 мл/хв) дозу препарату коригують, як описано нижче.
Застосування у хворих з нирковою недостатністю.
При одноразовому прийомі зміна дози не потрібна. У хворих (включно з дітьми) з порушенням функції нирок при багаторазовому застосуванні препарату слід спочатку ввести ударну дозу від 50 мг до 400 мг, після чого добову дозу (залежно від показання) встановлюють згідно з кліренсом креатиніну (КК): -КК (мл/хв
. )>50-100% рекомендованої дози;
-КК (мл/хв) < 50 (без діалізу)-50% рекомендованої дози;
-Регулярний діаліз-100% після кожного діалізу
Пацієнти, які перебувають на регулярному діалізі, повинні отримувати 100% рекомендованої дози після кожного діалізу. У день, коли діаліз не проводиться, пацієнти повинні отримувати зменшену (залежно від кліренсу креатиніну) дозу препарату.
У дітей із порушенням функції нирок добову дозу препарату слід зменшити (у тій же пропорційній залежності, що й у дорослих) відповідно до ступеня вираженості ниркової недостатності.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Флуконазол-Тева капс 150 мг 1 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Венгрия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Флуконазол-Тева капс 150 мг 1 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Флуконазол-Тева капс 150 мг 1 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Дифлазон капс. 150мг 1 шт Дифлазон капс. 150мг 1 шт, Кандид-В6 таб вагинальные 100 мг 6 шт с аппликатором Кандид-В6 таб вагинальные 100 мг 6 шт с аппликатором, Кандид гель вагинальный 2% 30 г Кандид гель вагинальный 2% 30 г, Кандид таб вагинальные с аппликатором 500 мг 1 шт Кандид таб вагинальные с аппликатором 500 мг 1 шт, Кетоконазол-альтфарм суппозитории вагин. 400мг 5 шт Кетоконазол-альтфарм суппозитории вагин. 400мг 5 шт, Кетоконазол суппозитории вагин. 400мг 5 шт Кетоконазол суппозитории вагин. 400мг 5 шт, Клотримазол таб вагинальные 100 мг 6 шт Клотримазол таб вагинальные 100 мг 6 шт, Микосист капс. 150мг 1 шт Микосист капс. 150мг 1 шт, Микосист капс. 150мг 2 шт Микосист капс. 150мг 2 шт, Микосист капс. 150мг 4 шт Микосист капс. 150мг 4 шт, Примафунгин суппозитории вагин. 100мг 6 шт Примафунгин суппозитории вагин. 100мг 6 шт, Флуконазол-OBL капс 150 мг 1 шт Флуконазол-OBL капс 150 мг 1 шт, Флуконазол-OBL капс 150 мг 2 шт Флуконазол-OBL капс 150 мг 2 шт, Флуконазол канон капс. 150мг 1 шт Флуконазол канон капс. 150мг 1 шт, Флуконазол капс 150 мг 1 шт Флуконазол капс 150 мг 1 шт, Флуконазол капс 150мг 1 шт Флуконазол капс 150мг 1 шт, Флуконазол капс 150мг 2 шт Флуконазол капс 150мг 2 шт, Флуконазол капс 150мг 4 шт Флуконазол капс 150мг 4 шт, Флюкостат противогрибковое ср-во от молочницы капс. ... Флюкостат противогрибковое ср-во от молочницы капс. 150мг 1шт, Флюкостат противогрибковое ср-во от молочницы капс. ... Флюкостат противогрибковое ср-во от молочницы капс. 150мг 2шт, Экофуцин суппозитории 100мг 6 шт Экофуцин суппозитории 100мг 6 шт.