Эсциталопрам таб п/п/об 10мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Эсциталопрам таб п/п/об 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: есциталопраму оксалату 12,78 мг у перерахунку на есциталопрам 10 мг; Допоміжні
речовини : оксид, макрогол-400
,
диметикон 100
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, без ризику, покриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі таблетка білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до есциталопраму або інших компонентів препарату, одночасний прийом з інгібіторами моноамінооксидази (МАО), моноамінооксидази-А (МАО-А) (наприклад, моклобемід) або оборотними неселективними інгібіторами МАО, пацієнти з подовженням інтервалу QT (в) одночасний прийом препаратів, здатних подовжувати інтервал QT (наприклад, антиаритмічні препарати ІА та ІІІ класів, трициклічні антидепресанти, макроліди), одночасний прийом пімозиду, вік до 18 років, вагітність, період грудного вигодовування.
З обережністю
Ниркова недостатність (КК нижче 30 мл/хв), маніакальні розлади (в т.ч. в анамнезі), фармакологічно неконтрольована епілепсія, депресія із суїцидальними спробами, цукровий діабет, електросудомна терапія, літній вік (старше 65 років), цироз печінки, до кровотеч; одночасний прийом з етанолом, лікарськими засобами (ЛЗ), що знижують поріг судомної готовності, триптофаном, ЛЗ, що містять звіробій продірявлений, літій; з препаратами, що викликають гіпонатріємію, пероральними антикоагулянтами та іншими ЛЗ, що впливають на згортання крові, з ЛЗ, що метаболізуються за участю ізоферменту CYP2C19.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняДепресивні розлади, панічні розлади (в т.ч. з агорафобією), соціальний тривожний розлад (соціальна фобія), тривожний розлад, що генералізується, обсесивно-компульсивний розлад.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічна взаємодія.
Протипоказані поєднання.
Необоротні неселективні інгібітори МАО:
Повідомлялося про випадки серйозних небажаних реакцій у пацієнтів, які отримують комбіновану терапію СІОЗС та необоротними неселективними інгібіторами МАО, а також у пацієнтів, які нещодавно припинили терапію СІОЗС та почали терапію такими. У деяких випадках у пацієнтів розвивався серотоніновий синдром. Есциталопрам може бути призначений через 14 днів після припинення лікування необоротними неселективними інгібіторами МАО. Як мінімум 7 днів має пройти після закінчення прийому есциталопраму, перш ніж можна розпочинати лікування незворотними неселективними інгібіторами МАО.
Зворотні селективні інгібітори МАО типу А (моклобемід):
Через ризик розвитку серотонінового синдрому спільне застосування есциталопраму з оборотними селективними інгібіторами МАО, такими як моклобемід, протипоказане. Якщо є обґрунтована необхідність застосування такої комбінації, лікування варто починати з мінімальної рекомендованої дози під посиленим клінічним наглядом.
Зворотні неселективні інгібітори МАО (лінезолід):
Антибіотик лінезолід є оборотним неселективним інгібітором МАО і не повинен застосовуватися у пацієнтів, які отримують терапію есциталопрамом. Якщо є обґрунтована необхідність застосування такої комбінації, лікування варто починати з мінімальних доз під уважним клінічним наглядом.
Необоротні селективні інгібітори МАО типу В (селегілін):
Необхідна обережність у разі спільного застосування есциталопраму та незворотного селективного інгібітора МАО типу В (селегіліну) через ризик розвитку серотонінового синдрому. Селегілін у дозах до 10 мг на день успішно застосовувався разом із рацемованим циталопрамом.
Лікарські засоби, що подовжують інтервал QT:
Фармакокінетичні та фармакодинамічні дослідження есциталопраму у поєднанні з іншими лікарськими препаратами, що подовжують інтервал QT, не проводились. Адитивний ефект есциталопраму та вказаних лікарських препаратів не може бути виключений. Таким чином, одночасний прийом есциталопраму з лікарськими препаратами, які подовжують інтервал QT, такими як антиаритмічні засоби класу IA та III, нейролептики (наприклад, похідні фенотіазину, пімозид, галоперидол), трициклічні антидепресанти, деякі антимікробні агенти (наприклад, спарфлоцин IV, пентамідин, протималярійні препарати, особливо галофантрин), деякі антигістамінні препарати (астемізол, мізоластин) протипоказаний.
Одночасний прийом препаратів, які потребують обережності під час використання.
Лікарські засоби, що знижують поріг судомної готовності.
Есциталопрам може знижувати поріг судомної готовності. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні есциталопраму та інших засобів, що знижують поріг судомної готовності (трициклічні антидепресанти, СІОЗС, нейролептики – похідні фенотіазину, тіоксантену та бутирофенону, мефлохіну та трамадолу).
При одночасному застосуванні препаратів літію та триптофану зафіксовано випадки посилення дії есциталопраму.
Одночасне застосування з препаратами звіробою продірявленого (Hypericum perforatum) може призвести до збільшення кількості побічних ефектів.
Антикоагулянты и средства, влияющие на свертываемость крови
При одновременном применении антикоагулянтов и других препаратов, влияющих на свертываемость крови (например, атипичные нейролептики и производные фенотиазина, трициклические антидепрессанты, ацетилсалициловая кислота и нестероидные противовоспалительные препараты, тиклопидин, дипирадамол) может возникнуть нарушение свертываемости крови.
Есциталопрам не вступає з етанолом у фармакодинамічну або фармакокінетичну взаємодію. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, одночасне застосування есциталопраму та алкоголю не рекомендується.
Лікарські засоби, що викликають гіпокаліємію/гіпомагніємію
Потрібно бути обережними при одночасному застосуванні лікарських засобів, що викликають розвиток гіпокаліємії/гіпомагніємії, оскільки при цих станах підвищується ризик розвитку злоякісних аритмій.
Фармакокінетичні взаємодії.
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику есциталопраму.
Метаболізм есциталопраму здійснюється переважно за допомогою ферменту CYP2C19. Ферменти CYP3A4 та CYP2D6 також можуть брати участь у метаболізмі, хоча й меншою мірою. Метаболізм основного метаболіту S-ДЦТ (деметильований есциталопрам) частково каталізується CYP2D6. Одночасне введення есциталопраму та омепразолу 30 мг щодня (інгібітор CYP2C19) призвело до помірного (приблизно на 50 %) збільшення концентрації есциталопраму в плазмі крові.
Одночасне введення есциталопраму та циметидину 400 мг 2 рази на день (загальний інгібітор ферментів середньої сили) призвело до збільшення (приблизно на 70 %) концентрації есциталопраму у плазмі крові. Есциталопрам необхідно обережно комбінувати з циметидином. Рекомендується коригувати дозу.
Таким чином, препарат слід з обережністю комбінувати з інгібіторами CYP2C19 (такими як омепразол, езомепразол, флувоксамін, лансопразол, тіклопідін) або циметидином. Після відстеження побічних ефектів, спричинених одночасним застосуванням інших препаратів, може знадобитися зниження дози есциталопраму.
Вплив есциталопраму на фармакокінетику інших лікарських засобів.
Есциталопрам є інгібітором ферменту CYP2D6. Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні есциталопраму та лікарських препаратів з вузьким терапевтичним діапазоном, які в основному метаболізуються даним ферментом, наприклад, флекаїніду, пропафенону та метопрололу (для використання при серцевій недостатності), або деяких лікарських препаратів, що впливають на ЦНС, які в основному метаболізуються CYP2D6, наприклад, антидепресантів, таких як дезіпрамін, кломіпрамін та нортриптилін або нейролептиків, таких як рисперидон, тіоридазин та галоперидол. Може бути рекомендовано коригування дози.
Одночасне застосування препаратів з дезіпраміном або метопрололом призвело до дворазового збільшення концентрації даних субстратів CYP2D6 у плазмі крові.
Дослідження in vitro показали, що есциталопрам може бути слабким інгібітором CYP2Р19. Рекомендується з обережністю використовувати есциталопрам одночасно з лікарськими засобами, які метаболізуються CYP2Р19.
ПередозуванняТоксичність: клінічні дані про передозування есциталопраму обмежені, і багато випадків включають одночасне передозування двох препаратів. У більшості випадків симптоми носять легкий ступінь виразності або відсутні. Про смертельні випадки внаслідок передозування виключно есциталопрамом повідомляється рідко; в основному має місце також передозування препаратів, що одночасно приймаються. Дози 400 та 800 мг есциталопраму без прийому інших препаратів переносяться без будь-яких серйозних симптомів.
Симптоми: при передозуванні препарату розвивається запаморочення, запаморочення, тремор, ажитація, нудота, блювання, артеріальна гіпотензія, тахікардія, подовження інтервалу QT, гіпокаліємія, гіпонатріємія, у поодиноких випадках – серотоніновий синдром, серцеві аритмії, судоми.
Лікування: специфічний антидот невідомий. Лікування симптоматичне: забезпечення постійного надходження свіжого повітря, підтримка функції зовнішнього дихання, адекватна оксигенація, контроль серцевої діяльності, промивання шлунка, призначення ентеросорбентів. Форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузія не є ефективними.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Антидепресант
КОД АТХ: N06AB10. Селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну (5-HT) з високою афінністю до первинного активного центру
.
Він також пов'язаний з алостеричним центром на транспортері серотоніну з афінністю нижче 1000 разів.
Есциталопрам не має або має низьку афінність до ряду рецепторів, включаючи 5-НТ1А, 5-НТ2, DA D1 та D2 a1, a2, бета-адренорецептори, гістамін Н1, холінергічний мускарин, бензодіазепін та опіоїдні рецептори. Інгібування зворотного захоплення 5-НТ є єдиним можливим механізмом дії, який пояснює фармакологічний та клінічний вплив есциталопраму.
Клінічна ефективність.
Депресивні епізоди тяжкого ступеня
Була виявлена ефективність есциталопраму при невідкладному лікуванні депресивних епізодів тяжкого ступеня у трьох із чотирьох подвійних сліпих плацебо-контрольованих короткострокових (8-тижневих) дослідженнях. Під час довгострокового дослідження щодо запобігання зривам 274 пацієнтів, які пройшли початкову 8-тижневу фазу відкритого дослідження та приймали есциталопрам у дозі 10 або 20 мг на добу, були рандомізовані і надалі приймали есциталопрам у тій же дозі або плацебо протягом 3 років. Протягом цього дослідження пацієнти, які продовжували приймати есциталопрам, не відчували зриву протягом більш тривалого періоду наступних 36 тижнів порівняно з тими, хто приймав плацебо.
Соціальна фобія
Есциталопрам показав свою ефективність як протягом трьох короткострокових (12-тижневих) досліджень, так і під час 6-місячних досліджень щодо запобігання зриву у пацієнтів із соціальною фобією. Протягом 24-тижневого дослідження підбору дози було показано ефективність есциталопраму у дозі 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Генералізований тривожний розлад
Есциталопрам у дозі 10 мг та 20 мг показав свою ефективність у чотирьох з чотирьох плацебо-контрольованих дослідженнях. Сумарний аналіз трьох зведених досліджень, що включають 421 пацієнта, що приймає есциталопрам, і 429 пацієнтів, що приймають плацебо, включав 47,5% і 28,9% пацієнтів, у яких лікування досягло мети, відповідно, і 37,1% 20,8% пацієнтів, хвороба яких перейшла у ремісії. Стійкий вплив спостерігався, починаючи з 1 тижня. Підтримання ефективності есциталопраму в дозі 20 мг на день було продемонстровано в рамках 24-76-тижневого рандомізованого дослідження, спрямованого на підтримку ефективності лікування, проведеного за участю 373 пацієнтів, у яких спостерігалося покращення протягом початкового 12-тижневого відкриття.
Обсесивно-компульсивний розлад
У рандомізованому подвійному сліпому клінічному дослідженні дія есциталопраму у дозі 20 мг порівнювалася з плацебо на підставі підрахунків за обсесивно-компульсивною шкалою Йеля-Брауна через 12 тижнів. Через 24 тижні есциталопрам у дозі 10 мг і 20 мг на день показав більш високі результати порівняно з плацебо. Профілактика рецидивів була продемонстрована при прийомі есциталопраму в дозі 10 мг та 20 мг на день пацієнтам, лікування яких есциталопрамом показало успішні результати протягом 16-тижневого відкритого дослідження, які брали участь у 24-тижневому рандомізованому сліпому плацебо-контрольованому дослідженні. Протягом подвійного сліпого плацебо-контрольованого дослідження електрокардіограми (ЕГК), що проводиться на здорових пацієнтах, відмінність QT від ізолінії (корекція за формулою Fridericia) становила 4,3 мсек.
Фармакокінетика:
Препарат всмоктується
практично повністю. Всмоктування не залежить від їди. Біодоступність – 80%. Час досягнення максимальної концентрації (TCmax) - 4 год.
Розподіл
Кінетика есциталопрама лінійна. Рівноважна концентрація (Css) досягається через 1 тиждень. Середня Css 50 нмоль/л (від 20 до 125 нмоль/л) досягається при добовій дозі 10 мг. Передбачуваний обсяг розподілу – від 12 до 26 л/кг. Зв'язок із білками плазми крові не перевищує 80 % для есциталопраму та основних метаболітів.
Метаболізм
Есциталопрам метаболізується у печінці до деметильованих та дидеметильованих метаболітів. Обидві речовини фармакологічно активні. Як вихідна речовина, так і метаболіти частково екскретуються у вигляді глюкуронідів. Після прийому різних дозувань середня концентрація диметильованих та дидеметильованих метаболітів, як правило, становить 28-31% та <5%, відповідно від концентрації есциталопраму. Біотрансформація есциталопраму в деметильований метаболіт відбувається головним чином за допомогою ізоферментів цитохрому P450: CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6. У осіб із слабкою активністю ізоферменту CYP2C19 концентрація есциталопраму може бути в 2 рази вищою, ніж у осіб із високою активністю цього ізоферменту. Значних змін концентрації препарату при слабкій активності CYP2D6 ізоферменту не відзначається.
Період
напіввиведення (T1/2) після багаторазового застосування – 30 год. У основних метаболітів есциталопраму T1/2 більш тривалий. Кліренс плазми (Cloral) – 0,6 л/хв. Есциталопрам та його основні метаболіти виводяться печінкою та більша частина – нирками, частково виводиться у формі глюкуронідів. Середня рівноважна концентрація 50 нмоль/л (в діапазоні від 20 до 125 нмоль/л) досягається при щоденному дозуванні в 10 мг.
Пацієнти похилого віку старше 65 років
У літніх пацієнтів есциталопрам виводиться повільніше порівняно з молодими пацієнтами. Системна дія (AUC) у пацієнтів похилого віку приблизно на 50% вище в порівнянні з молодими.
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції печінки (легке порушення або хронічне алкогольне ураження печінки) T1/2 есциталопраму приблизно вдвічі довше і дія була приблизно на 60% вищою, ніж у суб'єктів з нормальним функціонуванням печінки.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з легким та помірним ступенем порушення функції нирок виведення есциталопраму протікає повільніше (кліренс знижується на 17 %) без значного впливу на фармакокінетику. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) нижче 30 мл/хв) потрібна обережність.
Поліморфізм
У пацієнтів із слабкою активністю CYP2C19 концентрація есциталопраму вдвічі вища, ніж у випадках із високою активністю цього ферменту. Значних змін концентрації препарату у випадках із слабкою активністю ізоферменту CYP2D6 не було виявлено.
Вагітність та годування груддюЗастосування при вагітності
Застосування препарату при вагітності протипоказане через відсутність клінічних даних щодо ефективності та безпеки. Є обмежені дані щодо прийому есциталопраму під час вагітності. Під час дослідження репродуктивної токсичності есциталопраму на щурах спостерігалася ембріофетотоксичність, проте не було встановлено підвищення кількості вроджених вад. Якщо прийом есциталопраму продовжується на пізніх термінах вагітності, особливо у третьому триместрі, то за новонародженими слід встановити спостереження. У разі, якщо прийом есциталопраму продовжувався аж до пологів або був припинений незадовго до пологів, у новонародженого можливий розвиток симптомів відміни. У разі застосування матір'ю селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС) або селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІОЗСН) на пізніх термінах вагітності, у новонародженого можуть розвинутись наступні побічні ефекти: стійка легенева гіпертензія; стрибки температури, проблеми з годівлею, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, м'язова гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, підвищена нервово-рефлекторна збудливість, дратівливість, летаргічний сон, постійний плач, сонливість, поганий сон. Ці симптоми можуть виникнути внаслідок розвитку синдрому «скасування» або серотонінергічної дії. У більшості випадків подібні ускладнення виникають протягом 24 годин після народження.
Застосування у період грудного вигодовування
Препарат у незначній кількості виділяється у грудне молоко, тому при прийомі препарату в період грудного вигодовування рекомендується вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Фертильність
Проведені на тваринах дослідження показали, що есциталопрам може впливати на якість сперми. Випадки з медичної практики, що включають застосування СІЗЗС, показали, що вплив на якість сперми оборотний. Досі впливу на фертильність людини виявлено не було.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом. Рецепт залишається в аптеці.
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані реакції класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення було неможливо.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – тромбоцитопенія.
Порушення імунної системи: рідко – анафілактичні реакції.
Ендокринні порушення: частота невідома – недостатня секреція антидіуретичного гормону (АДГ).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто зниження апетиту, підвищення апетиту, збільшення ваги; нечасто – зниження ваги; частота невідома - гіпонатріємія, анорексія2.
Порушення психіки: часто – тривога, неспокій, незвичайні сновидіння, зниження лібідо, аноргазмія (у жінок); нечасто - бруксизм, ажитація, нервозність, панічні атаки, сплутаність свідомості; рідко – агресія, деперсоналізація, галюцинації; частота невідома - манія, суїцидальні думки, суїцидальна поведінка. Випадки появи суїцидальних думок та поведінки були відзначені при прийомі есциталопраму та одразу після відміни терапії1.
Порушення з боку нервової системи: часто безсоння, сонливість, запаморочення, парестезії, тремор; нечасто – конвульсії; рідко – порушення смакових відчуттів, синкопе, серотоніновий синдром; частота невідома – дискінезія, конвульсії, судомні розлади, психомоторне збудження/акатизія2.
Порушення органу зору: нечасто – мідріаз (розширення зіниці), порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – тінітус (шум у вухах).
Порушення з боку серця: нечасто – тахікардія; рідко – брадикардія; частота невідома - вентрикулярна аритмія, включаючи шлуночкову тахікардію типу "пірует", подовження інтервалу QT, ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – синусит, позівальна судома; нечасто – носова кровотеча.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – нудота; часто – діарея, запор, блювання, сухість у роті; нечасто – шлунково-кишкова кровотеча, включаючи кровотечу із прямої кишки.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – гепатит, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – підвищене потовиділення; нечасто - свербіж, почервоніння, кропив'янка, висипання, у тому числі бульозна, алопеція.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – міалгія, артралгія.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: частота невідома – затримка сечі.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – імпотенція, порушення еякуляції; нечасто - метрорагія (маткова кровотеча), менорагія; частота невідома – галакторея, пріапізм.
Загальні порушення та реакції у місці введення: часто – почуття втоми, пірексея; нечасто – набряки.
1 – Є повідомлення про випадки суїцидальних настроїв та суїцидальної поведінки під час прийому есциталопраму або відразу після припинення лікування;
2 – Повідомлення про дані явища надійшли щодо лікувального класу СІЗЗС.
Клас-ефект
При проведенні епідеміологічних досліджень за участю пацієнтів віком 50 років і більше повідомлялося про підвищений ризик переломів кісток у пацієнтів, які отримують СІЗЗС та трициклічні антидепресанти. Механізм, що призводить до цього ризику, невідомий.
Симптоми відміни після закінчення лікування
Припинення прийому СІОЗС/СІОЗСН (особливо різке) зазвичай призводить до виникнення симптомів відміни. Найчастіше спостерігаються такі реакції, як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію та відчуття електрошоку), порушення сну (включаючи безсоння та яскраві сни), збудження або занепокоєння, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, потовиділення, головний біль, , прискорене серцебиття, емоційна нестійкість, дратівливість та розлади зору. Як правило, дані явища носять легкий або помірний ступінь тяжкості і проходять самостійно, однак у деяких пацієнтів вони можуть набувати важкої форми і бути тривалими. Таким чином, коли необхідність лікування есциталопрамом відпадає, рекомендується скасовувати препарат шляхом поступового зниження дози.
Випадки подовження інтервалу QT:
Повідомлялося про випадки подовження інтервалу QT та вентрикулярної аритмії, включаючи шлуночкову тахікардію типу «пірует», переважно у пацієнтів жіночої статі, з гіпокаліємією або раніше існуючим подовженням інтервалу QT або іншими серцево-судинними захворюваннями.
особливі вказівкиЗастосування з інгібіторами МАО:
Есциталопрам не можна призначати одночасно з інгібіторами МАО через ризик розвитку серотонінового синдрому. Есциталопрам може бути призначений через 14 днів після припинення лікування незворотними інгібіторами МАО та як мінімум через 1 день після припинення лікування оборотними інгібіторами МАО типу А (моклобемід). Щонайменше 7 днів має пройти після закінчення прийому есциталопраму, перш ніж можна розпочинати лікування неселективними інгібіторами МАО.
Застосування препарату у дітей та підлітків, які не досягли 18 років:
Антидепресанти протипоказані дітям та підліткам віком до 18 років через підвищений ризик виникнення суїцидальної поведінки (спроб суїциду та суїцидальних думок), ворожості (з переважанням агресивної поведінки, схильності до конфронтації та подразнення). У молодих людей віком до 25 років з депресією та іншими психічними порушеннями антидепресанти, в порівнянні з плацебо, підвищують ризик виникнення суїцидальних думок та суїцидальної поведінки. Тому при призначенні препарату та будь-яких інших антидепресантів молодим людям віком до 25 років слід співвіднести ризик суїциду та користь від їх застосування. У разі прийняття рішення про початок терапії антидепресантами пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом з метою раннього виявлення порушень або змін поведінки, а також суїцидальних нахилів.
Парадоксальна тривога:
При застосуванні препаратів, що належать до терапевтичної групи СІЗЗЗ, включаючи есциталопрам, слід враховувати, що у деяких пацієнтів з панічними розладами на початку лікування СІЗЗС може спостерігатися посилення тривоги. Подібна парадоксальна реакція зазвичай зникає протягом двох тижнів лікування. Щоб знизити ймовірність виникнення анксіогенного ефекту, рекомендується використовувати низькі початкові дози.
Епілептичні напади:
Прийом есциталопраму слід припинити, якщо у пацієнта вперше трапляється епілептичний напад або частішають його напади (у пацієнтів з епілепсією в анамнезі). Пацієнтам з нестабільною епілепсією слід уникати прийому СІЗЗС, а за пацієнтами з контрольованою епілепсією слід ретельно спостерігати.
Манія:
Есциталопрам рекомендується обережно призначати пацієнтам з манією, гіпоманією в анамнезі. При розвитку маніакального стану есциталопрам має бути скасовано.
Діабет:
У пацієнтів із цукровим діабетом лікування есциталопрамом може змінити рівень глюкози у плазмі крові. Тому може знадобитися корекція доз інсуліну та/або пероральних гіпоглікемічних препаратів.
Суїцид/суїцидальні думки або клінічне погіршення депресивних станів:
Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами, які приймають антидепресанти, особливо на початку терапії через можливість клінічного погіршення та/або появи суїцидальних думок та поведінки. Клінічний досвід показує, що підвищений ризик суїциду зазвичай спостерігається на ранніх стадіях одужання. Інші психічні розлади, за яких призначають есциталопрам, також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком суїцидальних дій та проявів. Крім того, ці захворювання можуть супроводжувати депресивний розлад тяжкого ступеня. Запобіжні заходи, що дотримуються при лікуванні хворих з депресивним розладом тяжкого ступеня, також необхідно дотримуватись при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами. Відомо, що пацієнти з суїцидальними діями та проявами в анамнезі, або ті, хто виявляв суїцидальну спрямованість мислення до лікування, наражаються на більший ризик суїцидальних намірів чи спроб, тому за ними слід ретельно спостерігати під час лікування. Метааналіз плацебо-контрольованих клінічних випробувань антидепресантів у дорослих пацієнтів із психічними розладами показав підвищений ризик суїцидальної поведінки при прийомі антидепресантів у порівнянні з плацебо у пацієнтів віком менше 25 років. Ретельне спостереження за пацієнтами, зокрема, особами з високим ризиком, має супроводжувати медикаментозну терапію, особливо на початку лікування та після зміни дози. Пацієнтів та осіб, які здійснюють за ними догляд, слід попередити про необхідність відстежувати будь-яке клінічне погіршення, суїцидальну поведінку чи наміри, а також незвичайні зміни у поведінці та негайно звертатися до лікаря,
Акатизія/психомоторне збудження:
Застосування СІЗЗЗ пов'язане з розвитком акатизії – стану, що характеризується неприємним виснажливим відчуттям занепокоєння та гіперактивністю та часто супроводжується нездатністю сидіти або стояти на одному місці. Такий стан найімовірніше виникає протягом перших кількох тижнів терапії. Підвищення дози може зашкодити пацієнтам, які мають такі симптоми.
Гіпонатріємія:
З огляду на прийому препарату виникає гіпонатріємія, можливо пов'язана з порушенням секреції АДГ. Зазвичай зникає під час відміни терапії. Необхідно бути обережними при призначенні препарату пацієнтам, які мають в анамнезі або входять до групи ризику розвитку гіпонатріємії: люди похилого віку, пацієнти з цирозом печінки.
Кровотеча:
На фоні прийому есциталопраму можливий розвиток шкірних крововиливів (екхімоз та пурпура). Необхідно з обережністю застосовувати препарат у пацієнтів з ризиком розвитку кровотеч, а також приймають пероральні коагулянти та препарати, що впливають на згортання крові.
Електросудомна терапія (ЕСТ):
Необхідно бути обережними при одночасному застосуванні препарату та електросудомної терапії (ЕСТ) у зв'язку з обмеженим досвідом застосування.
Серотоніновий синдром:
У пацієнтів, які приймають есциталопрам та інші СІЗЗЗ одночасно з серотонінергічними препаратами, у поодиноких випадках може розвинутись серотоніновий синдром. Про розвиток цього захворювання може свідчити поєднання таких симптомів, як збудження, тремор, міоклонус та гіпертермія. При зазначеній ситуації слід негайно припинити прийом СІЗЗЗ та серотонінергічного лікарського препарату та розпочати симптоматичне лікування.
Симптоми відміни при припиненні терапії СІЗЗС:
Симптоми відміни при припиненні лікування є загальними, особливо, якщо лікування припинили різко. У клінічних дослідженнях небажані явища при відміні лікування спостерігалися приблизно у 25% пацієнтів, які отримували есциталопрам, та у 15% пацієнтів, які приймали плацебо. Ризик відміни лікування може залежати від кількох факторів, у тому числі тривалості, дози при лікуванні, а також швидкості зниження дози. Найчастіше спостерігаються такі реакції, як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію та відчуття удару струмом), порушення сну (включаючи безсоння та яскраві сни), збудження або занепокоєння, нудота та/або блювання, тремор, сплутаність свідомості, потовиділення, головний біль, діарея, прискорене серцебиття, емоційна нестійкість, дратівливість та розлади зору. Як правило, ці симптоми мають легкий або помірний ступінь тяжкості, однак у деяких пацієнтів вони можуть набувати важкої форми. Вони зазвичай виникають протягом перших кількох днів після відміни лікування, при цьому набагато рідше повідомляється про схожі симптоми у пацієнтів, які випадково пропустили дозу. Як правило, ці симптоми є самовиліковними і зазвичай проходять протягом 2 тижнів, хоча в деяких людей можуть спостерігатися триваліший час (2-3 місяці і більше). Тому рекомендується поступово знижувати дозу есциталопраму після відміни лікування протягом кількох тижнів або місяців залежно від потреб пацієнта. при цьому набагато рідше повідомляється про подібні симптоми у пацієнтів, які випадково пропустили дозу. Як правило, ці симптоми є самовиліковними і зазвичай проходять протягом 2 тижнів, хоча в деяких людей можуть спостерігатися триваліший час (2-3 місяці і більше). Тому рекомендується поступово знижувати дозу есциталопраму після відміни лікування протягом кількох тижнів або місяців залежно від потреб пацієнта. при цьому набагато рідше повідомляється про подібні симптоми у пацієнтів, які випадково пропустили дозу. Як правило, ці симптоми є самовиліковними і зазвичай проходять протягом 2 тижнів, хоча в деяких людей можуть спостерігатися триваліший час (2-3 місяці і більше). Тому рекомендується поступово знижувати дозу есциталопраму після відміни лікування протягом кількох тижнів або місяців залежно від потреб пацієнта.
Ішемічна хвороба серця:
У зв'язку з обмеженим досвідом застосування необхідно бути обережним при застосуванні препарату у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС).
Випадки подовження інтервалу QT:
Встановлено, що есциталопрам стає причиною дозозалежного подовження QT-інтервалу. Випадки подовження інтервалу QT та шлуночкової аритмії, включаючи двонаправлену тахікардію, були зареєстровані під час постреєстраційного періоду, переважно у пацієнтів жіночої статі, з гіпокаліємією або вже існуючим подовженням інтервалу QT або іншими серцево-судинними захворюваннями. Рекомендується виявляти обережність при рекомендації препарату пацієнтам із сильною брадикардією, пацієнтам після нещодавно перенесеного гострого інфаркту міокарда або з некомпенсованою серцевою недостатністю. Електролітні порушення, такі як гіпокаліємія та гіпомагніємія, збільшують ризик небезпечної аритмії, і зазначені захворювання слід коригувати до призначення есциталопраму. Якщо препарат призначається пацієнтам із постійним захворюванням серця,
Есциталопрам не вступає з алкоголем до фармакодинамічної або фармакокінетичної взаємодії. Однак, як і у випадку з іншими психотропними лікарськими засобами, одночасне застосування есциталопраму та алкоголю не рекомендується.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У період застосування есциталопраму слід утриматися від заняття потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди. Максимальна добова доза становить 20 мг.
Депресивні розлади:
10 мг 1 раз на добу. Залежно від клінічного стану пацієнта, доза препарату може бути збільшена до максимальної – 20 мг на день. Антидепресивний ефект зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Після зникнення симптомів депресії необхідно продовжувати терапію для закріплення отриманого ефекту протягом 6 місяців.
Панічні розлади (в т.ч. з агорафобією):
Початкова доза, що рекомендується, протягом першого тижня терапії становить 5 мг з подальшим збільшенням до 10 мг на день. Залежно від клінічного стану пацієнта, доза препарату може бути збільшена до максимальної – 20 мг на день. Максимальний клінічний ефект досягається через три місяці від початку терапії. Лікування триває протягом кількох місяців.
Соціальний тривожний розлад (соціальна фобія):
Зазвичай призначають 10 мг один раз на день. Послаблення симптомів зазвичай розвивається через 2-4 тижні від початку лікування. Залежно від клінічного стану пацієнта, доза препарату згодом може бути зменшена до 5 мг на день або збільшена до максимальної – 20 мг на день. Оскільки соціальний тривожний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, мінімальна тривалість терапевтичного курсу, що рекомендується, становить 12 тижнів. Для запобігання рецидивам захворювання препарат може призначатися протягом 6 місяців або довше залежно від клінічного стану пацієнта. Рекомендується регулярно проводити оцінку лікування. При припиненні лікування доза повинна поступово знижуватися протягом 1-2 тижні, щоб уникнути виникнення синдрому «скасування».
Обсесивно-компульсивний розлад
Зазвичай призначають 10 мг один раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза згодом може бути збільшена до максимальної – 20 мг на добу. Оскільки обсесивно-компульсивний розлад є захворюванням з хронічним перебігом, курс лікування повинен бути досить тривалим для забезпечення повного позбавлення симптомів і тривати щонайменше 6 місяців. Для запобігання рецидивам рекомендується лікування не менше 1 року.
Генералізований тривожний розлад:
Рекомендована початкова доза – 10 мг на добу. Залежно від клінічного стану пацієнта, доза може бути збільшена до максимальної – 20 мг на день. Допускається тривале призначення препарату (6 місяців та довше) у дозі 20 мг на день.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років):
Початкова доза становить половину від рекомендованої (5 мг). Залежно від клінічного стану пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу.
Порушення функції нирок:
Корекція дози при легкій або помірній нирковій недостатності не потрібна. При КК менше 30 мл/хв препарат слід застосовувати з обережністю під контролем лікаря.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю (клас за шкалою Чайлд-П'ю А або В) початкова доза протягом перших двох тижнів становить 5 мг на день. Залежно від клінічного стану пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу. При тяжкій печінковій недостатності (клас С за шкалою Чайлд-П'ю) препарат призначається під пильним контролем лікаря.
Дефіцит ізоферменту CYP2С19:
Для пацієнтів із дефіцитом ізоферменту CYP2С19 початкова доза протягом перших двох тижнів лікування – 5 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, доза може бути збільшена до 10 мг на добу.
Відміна препарату:
Слід уникати різкої відміни препарату. У разі припинення лікування есциталопрамом доза препарату повинна знижуватися поступово з інтервалом в 1-2 тижні з метою зниження ризику розвитку синдрому «скасування». При непереносимості зниження дози можливе відновлення прийому препарату в попередній дозі або зниження дози з більшим інтервалом.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Эсциталопрам таб п/п/об 10мг 30 шт производится компанией ПРАНАФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Эсциталопрам таб п/п/об 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Эсциталопрам таб п/п/об 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ленуксин таб п/об пленочной 10мг 28 шт Ленуксин таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Селектра таб п/об пленочной 10мг 28 шт Селектра таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Селектра таб п/об пленочной 10мг 56 шт Селектра таб п/об пленочной 10мг 56 шт, Ципралекс таб п/об 10мг 14 шт Ципралекс таб п/об 10мг 14 шт, Ципралекс таб п/об пленочной 10мг 28 шт Ципралекс таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Элицея ку-таб таб дисперг. 10мг 28 шт Элицея ку-таб таб дисперг. 10мг 28 шт, Элицея ку-таб таб дисперг. 10мг 56 шт Элицея ку-таб таб дисперг. 10мг 56 шт, Элицея таб п/об пленочной 10мг 28 шт Элицея таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Элицея таб п/об пленочной 10мг 56 шт Элицея таб п/об пленочной 10мг 56 шт, Эсциталопрам-алси таб п/об пленочной 10мг 30 шт Эсциталопрам-алси таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Эсциталопрам-алси таб п/об пленочной 20мг 30 шт Эсциталопрам-алси таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Эсциталопрам канон таб п/об пленочной 10мг 28 шт Эсциталопрам канон таб п/об пленочной 10мг 28 шт, Эсциталопрам канон таб п/об пленочной 20мг 28 шт Эсциталопрам канон таб п/об пленочной 20мг 28 шт, Эсциталопрам-СЗ таб 10 мг 30 шт Эсциталопрам-СЗ таб 10 мг 30 шт, Эсциталопрам таб. 10 мг 56 шт Эсциталопрам таб. 10 мг 56 шт, Эсциталопрам таб п/об пленочной 10мг 28 шт бфз Эсциталопрам таб п/об пленочной 10мг 28 шт бфз, Эсциталопрам таб п/об пленочной 10мг 30 шт Эсциталопрам таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Эсциталопрам таб п/об пленочной 20мг 30 шт Эсциталопрам таб п/об пленочной 20мг 30 шт.