Энкорат хроно таб п/об пленочной с контрвысв 300мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Энкорат хроно таб п/об пленочной с контрвысв 300мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: вальпроат натрію – 200,00 мг; вальпроєва кислота (еквівалентно вальпроату натрію) – 87,00 мг (100,00 мг).
Допоміжні речовини:
Гіпромелоза (К4М) – 102,00 мг, кремнію діоксид (Силоїд 244 FP) – 40,20 мг, етилцелюлоза (20 сП) – 9,00 мг;
Оболонка таблетки: Опадрай 200 помаранчевий 200F230000 - 18,00 мг (полівініловий спирт частково гідролізований 35,00 %, тальк 23,88 %, титану діоксид 22,00 %, макрогол 4000 12.0%, метала барвник сонячний захід жовтий 3,00%, бікарбонат натрію 0,12%).
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою оранжевого кольору.
Форма випуску:
Пігулки з пролонгованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою, 300 мг. По 10 таблеток у стрип, виготовлений із алюмінієвої фольги. По 3 стрипи разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до вальпроату натрію, вальпроєвої кислоти, вальпроату семінарію, вальпроміду або будь-якої з допоміжних речовин препарату:
гострий та хронічний гепатит;
тяжкі захворювання печінки (особливо лікарський гепатит) в анамнезі у пацієнта та/або його близьких кровних родичів;
тяжкі ураження печінки з летальним кінцем при застосуванні вальпроєвої кислоти у близьких кровних родичів пацієнта;
тяжкі порушення функції печінки або підшлункової залози;
печінкова порфірія;
встановлені мітохондріальні захворювання, викликані мутаціями ядерного гена, що кодує мітохондріальний фермент у-полімеразу (POLG), наприклад, синдром Альперса-Хуттенлохера та підозру на захворювання, зумовлені дефектами гамма-полімерази;
пацієнти із встановленими порушеннями карбамідного циклу (циклу сечовини) (див. «Особливі вказівки»);
одночасне застосування з мефлохіном, препаратами Звіробою продірявленого;
період вагітності при лікуванні та профілактиці біполярних афективних розладів;
період вагітності при епілепсії, за винятком випадків відсутності альтернативних методів лікування (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
жінки зі збереженим дітородним потенціалом, якщо не виконані всі умови Програми запобігання вагітності (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
дитячий вік до 6 років.
З обережністю:
Захворювання печінки та підшлункової залози в анамнезі; уроджені ферментопатії;
пригнічення кістковомозкового кровотворення (лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія);
ниркова недостатність (потрібна корекція доз); гіпопротеїнемія (див. «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози»); одночасний прийом кількох протисудомних препаратів (через підвищений ризик ураження печінки);
одночасний прийом препаратів, які провокують судомні напади або знижують поріг судомної готовності, таких як трициклічні антидепресанти, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, похідні фенотіазину, похідні бутерофенону, хлорохін, бупропіон, трамадол (ризик провокування);
одночасний прийом нейролептиків, інгібіторів моноамінооксидази (МАО), антидепресантів, бензодіазепінів (можливість потенціювання їх ефектів); Одночасний прийом фенобарбіталу, примідону. фенітоїну, ламотриджину, зидовудину, фелбамату. оланзапіну, пропофолу, азтреонаму, ацетилсаліцилової кислоти (АСК), непрямих антикоагулянтів, циметидину, еритроміцину, карбапенемів, рифампіцину, німодипіну, руфінаміду (особливо у дітей), інгібіторів протеаз (лопінавіру, ритонавіра, ритона метаболізму або на рівні зв'язку з білками плазми можлива зміна плазмових концентрацій цих лікарських засобів та/або вальпроєвої кислоти, докладніше див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
одночасне застосування карбамазепіну (ризик потенціювання токсичних ефектів карбамазепіну та зниження плазмової концентрації вальпроєвої кислоти);
одночасне застосування топірамату або ацетазоламіду (ризик розвитку енцефалопатії);
у пацієнтів з наявною недостатністю карнітин пальмітоїлтрансферази (КПТ) типу II (вищий ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроєвої кислоти);
одночасне застосування з естроген-вмісними препаратами.
Показання до застосуванняДорослі пацієнти: як монотерапія або комбінація з іншими протиепілептичними засобами:
- лікування генералізованих епілептичних нападів: клонічних, тонічних, тоніко-клонічних абсансів, міоклонічних, атонічних;
- Лікування синдрому Леннокса-Гасто;
- лікування парціальних епілептичних нападів, парціальних нападів із вторинною генералізацією або без неї;
- лікування та профілактика біполярних афективних розладів.
Пацієнти дитячого віку старше 6 років: як монотерапія або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами:
- лікування генералізованих епілептичних нападів: клонічних, тонічних, тоніко-клонічних, абсансів, міоклонічних, атонічних;
- Лікування синдрому Леннокса-Гасто$ - лікування парціальних епілептичних нападів, парціальних нападів з вторинною генералізацією або без неї.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив вальпроєвої кислоти на інші лікарські засоби:
• Нейролептики, інгібітори моноамінооксидази (МАО), антидепресанти, бензодіазепіни:
Вальпроєва кислота може потенціювати дію інших психотропних препаратів, таких як нейролептики, інгібітори МАО. антидепресанти та бензодіазепіни; тому при їх одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою рекомендується ретельне медичне спостереження. при необхідності корекція доз;
• Препарати літію: вальпроєва кислота не впливає на сироваткові концентрації літію;
• Фенобарбітал:
Вальпроєва кислота збільшує плазмові концентрації фенобарбіталу (за рахунок зменшення його печінкового метаболізму), у зв'язку з чим можливий розвиток седативної дії останньої, особливо у дітей, тому рекомендується ретельне медичне спостереження за пацієнтом протягом перших 15 днів комбінованої терапії з негайним зниженням дози фенобарбіту. розвитку седативної дії, та за необхідності, визначення плазмових концентрацій фенобарбіталу;
• Примідон:
Вальпроєва кислота збільшує плазмові концентрації примідону з посиленням його побічних ефектів (таких як седативна дія); при тривалому лікуванні ці симптоми зникають. Рекомендується ретельне клінічне спостереження за пацієнтом, особливо на початку комбінованої терапії, з корекцією дози примідону за необхідності;
• Фенітоїн:
Вальпроєва кислота знижує загальні плазмові концентрації фенітоїну. Крім цього, вальпроєва кислота підвищує концентрацію вільної фракції фенітоїну з можливістю розвитку симптомів передозування (вальпроєва кислота витісняє фенітоїн із зв'язку з білками плазми та уповільнює його печінковий катаболізм). Тому при одночасному застосуванні фенітоїну та вальпроєвої кислоти рекомендується ретельне клінічне спостереження за пацієнтом та визначення концентрацій фенітоїну та його вільної фракції у крові;
• Карбамазепін:
При одночасному застосуванні вальпроєвої кислоти та карбамазепіну повідомлялося про виникнення клінічних проявів токсичності карбамазепіну. оскільки вальпроєва кислота може потенціювати токсичні ефекти карбамазепіну. Рекомендується ретельне клінічне спостереження за такими пацієнтами, особливо на початку комбінованої терапії з відповідною корекцією дози карбамазепіну за необхідності;
• Ламотриджин:
Вальпроєва кислота уповільнює метаболізм ламотриджину в печінці та збільшує Т\ц ламотриджину майже в 2 рази. Ця взаємодія може спричинити збільшення токсичності ламотриджину. зокрема, до розвитку тяжких реакцій шкіри, включаючи токсичний епідермальний некроліз. Тому рекомендується ретельне клінічне спостереження та, при необхідності, корекція (зниження) дози ламотриджину;
• Зідовудін:
Вальпроєва кислота може підвищувати плазмові концентрації зидовудину, що призводить до збільшення токсичності зидовудину;
• Фелбамат:
Вальпроєва кислота може знижувати середні значення кліренсу фелбамату на 16%;
• Оланзапін:
Вальпроєва кислота може зменшувати плазмові концентрації оланзапіну;
• Руфінамід:
Вальпроєва кислота може спричинити збільшення плазмової концентрації руфінаміду. Це збільшення залежить від концентрації вальпроєвої кислоти у крові. Слід бути обережними, особливо у дітей, оскільки цей ефект більш виражений у цій популяції пацієнтів;
• Пропофол:
Вальпроєва кислота може спричинити збільшення плазмових концентрацій пропофолу. Слід розглянути питання щодо зменшення дози пропофолу при його одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою;
• Німодипін (для прийому внутрішньо та, за екстраполяцією, розчин для парентерального введення):
Посилення гіпотензивного ефекту німодипіну у зв'язку з тим, що одночасне застосування німодипіну з вальпроєвою кислотою може збільшувати плазмові концентрації німодипіну на 50 % (за рахунок інгібування метаболізму німодипіну вальпроєвою кислотою);
• Темозоломід:
При одночасному застосуванні з препаратами вальпроєвої кислоти можливе слабке, але статистично значуще зниження кліренсу темозоломіду.
Вплив інших лікарських засобів на вальпроєву кислоту:
• Протиепілептичні препарати, здатні індукувати мікросомальні ферменти печінки (включаючи фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін), знижують плазмові концентрації вальпроєвої кислоти. У разі комбінованої терапії дози вальпроєвої кислоти повинні коригуватися залежно від клінічної реакції та концентрації вальпроєвої кислоти у крові;
• Концентрація метаболітів вальпроєвої кислоти у сироватці крові може бути збільшена у разі її одночасного застосування з фенітоїном або фенобарбіталом. Тому пацієнти, які отримують лікування цими двома препаратами, повинні ретельно моніторуватись на предмет ознак та симптомів гіперамоніємії, оскільки деякі метаболіти вальпроєвої кислоти можуть інгібувати ферменти карбамідного циклу (циклу сечовини);
• Азтреонам: ризик розвитку судом через зниження концентрації вальпроєвої кислоти у плазмі крові. Необхідне клінічне спостереження, визначення плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти та можлива корекція дози протисудомного препарату під час лікування цим антибактеріальним препаратом та після його припинення;
• Фелбамат: при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою кліренс вальпроєвої кислоти знижується на 22-50 % і, відповідно, збільшуються плазмові концентрації вальпроєвої кислоти. Необхідний контроль плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти;
• Мефлохін: прискорює метаболізм вальпроєвої кислоти і сам здатний викликати судоми, тому при їх одночасному застосуванні можливий розвиток епілептичного нападу;
• Препарати Звіробою продірявленого: при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою можливе зниження протисудомної ефективності вальпроєвої кислоти;
• Препарати, що мають високий та сильний зв'язок з білками плазми (АСК): при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою можливе підвищення концентрації вільної фракції вальпроєвої кислоти;
• Непрямі антикоагулянти (варфарин та інші похідні кумарину): при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою потрібен ретельний контроль протромбінового індексу;
• Циметидин, еритроміцин: можливе збільшення сироваткових концентрацій вальпроєвої кислоти (внаслідок уповільнення її печінкового метаболізму);
• Карбапенеми (паніпенем, меропенем, іміпенем): зниження концентрацій вальпроєвої кислоти в крові при одночасному застосуванні з карбапенемами: за два дні спільної терапії спостерігалося 60-100% зниження концентрації вальпроєвої кислоти в крові, яке іноді поєднувалося з виникненням судом. Слід уникати одночасного застосування карбапенемів у пацієнтів з підібраною дозою вальпроєвої кислоти у зв'язку з їх здатністю швидко та інтенсивно знижувати концентрації вальпроєвої кислоти у крові. Якщо не можна уникнути лікування карбапенемами, слід проводити ретельний моніторинг концентрацій вальпроєвої кислоти у крові;
• Рифампіцин: може знижувати концентрацію вальпроєвої кислоти в крові, що призводить до втрати терапевтичної дії вальпроєвої кислоти, тому може знадобитися збільшення дози вальпроєвої кислоти;
• Інгібітори протеаз (наприклад, лопінавір, ритонавір): знижують плазмову концентрацію вальпроєвої кислоти;
• Колестирамін: може призводити до зниження плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти при одночасному прийомі.
Естроген-вмісні препарати:
Препарати, що містять естроген, включаючи гормональні контрацептиви, що містять естроген, можуть збільшити кліренс вальпроєвої кислоти, що може призвести до зменшення її сироваткової концентрації і, як наслідок, зменшення її ефективності. Необхідно контролювати концентрацію вальпроєвої кислоти у сироватці крові та клінічну ефективність (контроль нападів та контроль настрою) при призначенні при відміні естроген-вмісних лікарських препаратів. Вальпроєва кислота не має здатності індукувати ферменти печінки, і, внаслідок цього, вальпроєва кислота не зменшує ефективності естроген-прогестагенних препаратів у жінок, які застосовують гормональні методи контрацепції.
Інші взаємодії:
• топірамат або ацетазоламід:
Розвиток енцефалопатії та/або гіперамоніємії може бути пов'язаний з одночасним застосуванням вальпроєвої кислоти та топірамату або ацетазоламіду. Пацієнти, які приймають ці препарати одночасно з вальпроєвою кислотою, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом щодо розвитку симптомів гіперамоніємічної енцефалопатії;
• Кветіапін: при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою може підвищуватися ризик розвитку нейтропенії/лейкопенії;
• Етанол та інші потенційно гепатотоксичні препарати: при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою можливе посилення гепатотоксичного ефекту вальпроєвої кислоти;
• Клоназепам: у поодиноких випадках при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою можливе посилення виразності абсансного статусу;
• Мієлотоксичні лікарські препарати: при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою підвищується ризик пригнічення кістковомозкового кровотворення.
ПередозуванняКлінічні прояви гострого масивного передозування зазвичай протікають у вигляді коми з гіпотонією м'язів, гіпорефлексією, міозом, пригніченням дихання, метаболічним ацидозом, надмірним зниженням артеріального тиску та судинним колапсом/шоком.
Описувалися випадки внутрішньочерепної гіпертензії, пов'язаної з набряком мозку. Присутність натрію у складі препаратів вальпроєвої кислоти при їх передозуванні може призводити до розвитку гіпернатріємії.
При масивному передозуванні можливий летальний кінець, проте зазвичай прогноз при передозуванні сприятливий.
Симптоми передозування можуть змінюватись, повідомлялося про розвиток судомних нападів при дуже високих плазмових концентраціях вальпроєвої кислоти.
Лікування передозування:
Невідкладна допомога при передозуванні в стаціонарі повинна бути наступною: промивання шлунка, яке є ефективним протягом 10-12 годин після прийому препарату. Для зменшення всмоктування вальпроєвої кислоти може бути ефективним прийом активованого вугілля, зокрема. його запровадження через назогастральний зонд. Потрібне спостереження за станом серцево-судинної системи та дихальної системи та підтримання ефективного діурезу. Необхідно контролювати функції печінки та підшлункової залози. При пригніченні дихання може знадобитися проведення штучної вентиляції легень. В окремих випадках успішно застосовувався налоксон. У дуже важких випадках масивного передозування були ефективні гемодіаліз та гемоперфузія.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиепілептичний засіб
Код ATX: N03AGO1
Фармакодинаміка:
Протиепілептичний препарат, який має центральну міорелаксуючу та седативну дію.
Виявляє протиепілептичну активність при різних типах епілепсії. Основний механізм його дії, мабуть, пов'язаний з впливом вальпроєвої кислоти на ГАМК-ергічну систему: підвищує вміст гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у центральній нервовій системі (ЦНС) та активування ГАМК-ергічної передачі.
Фармакокінетика:
Абсорбція:
Біодоступність вальпроєвої кислоти при внутрішньому прийомі близька до 100 %. Їда не впливає на фармакокінетичний профіль препарату. При прийомі препарату в дозі 1000 мг/добу мінімальна плазмова концентрація (Cmin) становить 44,7±9,8 мкг/мл, а максимальна плазмова концентрація (Сmах) становить 81,6±15,8 мкг/мл. Час досягнення максимальної плазмової концентрації (Тmах) становить 6,58±2,23 год. Рівноважна плазмова концентрація досягається протягом 3-4 днів регулярного прийому препарату. Середній терапевтичний діапазон сироваткових концентрацій вальпроєвої кислоти становить 50-100 мг/л. При обґрунтованій необхідності досягнення більш високих концентрацій у плазмі крові слід ретельно зважувати співвідношення очікуваної користі та ризику виникнення побічних ефектів, особливо дозозалежних, оскільки при концентраціях понад 100 мг/л очікується збільшення побічних ефектів до розвитку інтоксикації. При плазмовій концентрації понад 150 мг/л потрібне зниження дози препарату.
Розподіл:
Об'єм розподілу залежить від віку і зазвичай становить 0,13-0,23 л/кг маси тіла або у пацієнтів молодого віку 0,13-0,19 л/кг маси тіла. Зв'язок вальпроєвої кислоти з білками плазми крові (переважно з альбуміном) високий (90-95%), дозозалежний і насичуваний. У пацієнтів похилого віку, пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю зв'язок з білками плазми зменшується. При тяжкій нирковій недостатності концентрація вільної (терапевтично активної) фракції вальпроєвої кислоти може підвищуватися до 8.5-20%. При гіпопротеїнемії загальна концентрація вальпроєвої кислоти (вільна + пов'язана з білками плазми крові фракції) може не змінюватися, але може і знижуватися через збільшення метаболізму вільної (не пов'язаної з білками плазми крові) фракції вальпроєвої кислоти. Вальпроєва кислота проникає в цереброспінальну рідину та головний мозок. Концентрація вальпроєвої кислоти у лікворі становить 10 % від її концентрації у сироватці крові. Вальпроєва кислота проникає у грудне молоко. У стані досягнення рівноважної концентрації вальпроєвої кислоти у сироватці крові її концентрація у грудному молоці становить від 1 до 10 % від її концентрації у сироватці крові.
Метаболізм:
Метаболізм вальпроєвої кислоти здійснюється в печінці шляхом глюкуронування, а також бета-, омега- та омега-1-окислення. Виявлено більше 20 метаболітів, метаболіти після омега-окислення мають гепатотоксичну дію. Вальпроєва кислота не має індукувального ефекту на ферменти, що входять до метаболічної системи цитохрому Р450: на відміну від більшості інших протиепілептичних препаратів, вальпроєва кислота не впливає на швидкість як власного метаболізму, так і на швидкість метаболізму інших речовин, таких як естрогени та прогестагени. .
Виведення:
Вальпроєва кислота переважно виводиться нирками після кон'югації з глюкуроновою кислотою та бета-окисленням. Менше 5% вальпроєвої кислоти виводиться нирками у незміненому вигляді. Плазмовий кліренс вальпроєвої кислоти у пацієнтів з епілепсією становить 12,7 мл/хв. Період напіввиведення (Т1/2) становить 15-17 год. При комбінації з протиепілептичними препаратами, що індукують мікросомальні ферменти печінки, плазмовий кліренс вальпроєвої кислоти збільшується, а Т1/2 зменшується, ступінь їхньої зміни залежить від ступеня індукції мікросомальних ферментів печінки іншими. Значення Т1/2 у дітей старше 2-х місяців близькі до таких у дорослих. У пацієнтів із захворюваннями печінки Т1/2 вальпроєвої кислоти збільшується. При передозуванні спостерігали Т1/2 до 30 год. Гемодіалізу піддається лише вільна фракція вальпроєвої кислоти у крові (10%). Згідно з літературними даними, у деяких пацієнтів, які приймають препарати, що містять естроген, спостерігалося збільшення кліренсу вальпроєвої кислоти приблизно на 20 %, що може призвести до зменшення її сироваткової концентрації (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Було відзначено міжіндивідуальну варіабельність. Недостатньо даних для встановлення достовірного взаємозв'язку фармакокінетичних та фармакодинамічних параметрів у зв'язку з виявленою взаємодією. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"). Було відзначено міжіндивідуальну варіабельність. Недостатньо даних для встановлення достовірного взаємозв'язку фармакокінетичних та фармакодинамічних параметрів у зв'язку з виявленою взаємодією. "Взаємодія з іншими лікарськими засобами"). Було відзначено міжіндивідуальну варіабельність. Недостатньо даних для встановлення достовірного взаємозв'язку фармакокінетичних та фармакодинамічних параметрів у зв'язку з виявленою взаємодією.
Особливості фармакокінетики при вагітності:
При збільшенні обсягу розподілу вальпроєвої кислоти у III триместрі вагітності збільшується її нирковий та печінковий кліренс. При цьому, незважаючи на прийом препарату у постійній дозі, можливе зниження сироваткових концентрацій вальпроєвої кислоти. Крім цього, при вагітності може змінюватися зв'язок вальпроєвої кислоти з білками плазми, що може призводити до збільшення вмісту у сироватці крові вільної (терапевтично активної) фракції вальпроєвої кислоти.
Форма пролонгованої дії має наступні характеристики:
- відсутність часу затримки всмоктування після прийому;
- продовженою абсорбцією;
- Ідентичною біодоступністю;
- меншим значенням Стах (зниження Стах приблизно на 25%), але з більш стабільною фазою плато від 4 до 14 год після прийому;
- Лінійнішою кореляцією між дозою і концентрацією препарату в плазмі крові.
Вагітність та годування груддюЗастосування вальпроєвої кислоти протипоказане:
- у період вагітності при епілепсії, за винятком випадків відсутності альтернативних методів лікування;
- у період вагітності при лікуванні та профілактиці біполярних афективних розладів;
- у жінок із дітородним потенціалом, якщо не виконані всі умови Програми запобігання вагітності.
Ризик
, пов'язаний з розвитком епілептичних нападів під час вагітності:
Під час вагітності розвиток генералізованих тоніко-клонічних епілептичних нападів та епілептичного статусу з розвитком гіпоксії можуть становити особливий ризик як для матері, так і для плода у зв'язку з можливістю смерті.
Ризик, пов'язаний із застосуванням препарату під час вагітності:
Експериментальні дослідження репродуктивної токсичності, проведені на гризунах, показали наявність тератогенної дії вальпроєвої кислоти.
Тератогенність та вроджені вади розвитку:
Наявні клінічні дані продемонстрували велику частоту формування малих і тяжких вад розвитку, зокрема, вроджених дефектів нервової трубки, черепно-лицьових деформацій, вад розвитку, що зачіпають різні системи органів у дітей, які народилися у матерів, які приймали під час вагітності вальпроєву кислоту, порівняно з їх частотою при прийомі під час вагітності інших протиепілептичних препаратів. Ризик виникнення вроджених вад розвитку у дітей, які народилися у матерів з епілепсією, які отримували монотерапію вальпроєвою кислотою під час вагітності, був приблизно в 1,5, 2,3, 2,3 і 3,7 рази вище порівняно з монотерапією фенітоїном, карбамазепіном, фенобарбіталом та ламотриджином, відповідно.
Дані мета-аналізу, що включав регістрові та когортні дослідження, показали, що частота формування вроджених вад розвитку у дітей, які народилися у матерів з епілепсією, які отримували під час вагітності монотерапію вальпроєвою кислотою, становила 10.73% (95% довірчий інтервал 8.16-13, %). Цей ризик є більшим, ніж ризик виникнення важких вроджених вад розвитку в загальній популяції, що становить 2-3%. Цей ризик є дозозалежним, але порогову дозу, нижче якої немає такого ризику, встановити неможливо.
Порушення психічного та фізичного розвитку дітей:
Показано, що внутрішньоутробний вплив вальпроєвої кислоти може мати небажані ефекти на психічний та фізичний розвиток дітей, які зазнали такого впливу. Очевидно, цей ризик є дозозалежним, але порогову дозу, нижче якої немає такого ризику, встановити неможливо. Точний гестаційний період для ризику розвитку цих ефектів не встановлений і ризик не виключений протягом всієї вагітності. Дослідження дітей дошкільного віку. Які піддавалися внутрішньоутробному впливу вальпроєвої кислоти, показали, що до 30-40 % таких дітей мали затримки раннього розвитку (такі як затримка оволодіння навичками ходьби та затримка мовного розвитку), а також нижчі інтелектуальні здібності, погані мовні навички (власна мова) та проблеми з пам'яттю. Коефіцієнт розумового розвитку (індекс IQ), визначений у дітей віком 6 років з анамнезом внутрішньоутробного впливу вальпроєвої кислоти, був у середньому на 7-10 пунктів нижчим, ніж у дітей, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інших протиепілептичних препаратів. Незважаючи на те, що не можна виключити роль інших факторів, здатних небажано вплинути на інтелектуальний розвиток дітей, які піддавалися внутрішньоутробному впливу вальпроєвої кислоти, очевидно, що у таких дітей ризик інтелектуальних порушень може бути незалежним від індексу IQ матері. Дані щодо довгострокових результатів є обмеженими. Є дані, що свідчать на користь того, що діти, які зазнали внутрішньоутробного впливу вальпроєвої кислоти, мають підвищений ризик розвитку спектра аутистичних розладів (приблизно 3-5-кратне збільшення ризику), включаючи аутизм дитячий. Обмежені дані свідчать, що у дітей, які піддавалися внутрішньоутробному впливу вальпроєвої кислоти, є велика ймовірність розвитку синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ).
Як монотерапія вальпроєвої кислоти, так і комбінована терапія з включенням вальпроєвої кислоти пов'язані з несприятливим результатом вагітності. Однак, за наявними даними, комбінована протиепілептична терапія, що включає вальпроєву кислоту, пов'язана з більш високим ризиком несприятливого результату вагітності порівняно з монотерапією вальпроєвою кислотою (тобто ризик розвитку порушень у плода менший при застосуванні вальпроєвої кислоти в монотерапії). Факторами ризику формування вад розвитку плоду є: дозування понад 1000 мг/добу (проте менша доза не виключає цього ризику) та поєднання вальпроєвої кислоти з іншими протиепілептичними препаратами.
У зв'язку з вищевикладеним препарат протипоказаний у період вагітності при епілепсії, за винятком випадків відсутності альтернативних методів лікування (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування», «Протипоказання»), у період вагітності при лікуванні та профілактики біполярних афективних розладів
Одночасне застосування з естроген-вмісними препаратами:
Вальпроєва кислота не зменшує терапевтичної ефективності гормональних контрацептивів. Проте препарати, що містять естроген, включаючи гормональні контрацептиви, що містять естроген, можуть збільшити кліренс вальпроєвої кислоти, що може призвести до зменшення її сироваткової концентрації і, як наслідок, зменшення її ефективності. Необхідно контролювати концентрацію вальпроєвої кислоти в сироватці крові та клінічну ефективність (контроль нападів та контроль настрою) при призначенні або відміні естроген-вмісних лікарських препаратів. Питання щодо необхідності застосування препарату або можливості відмови від його застосування має вирішуватися до початку його застосування або переглядатися у випадку, якщо жінка, яка приймає препарат, планує вагітність (див. розділ «З обережністю»,
Планування вагітності:
Якщо пацієнтка планує вагітність, фахівець у галузі лікування епілепсії повинен провести оцінку терапії препаратами, що містять вальпроєву кислоту, та розглянути можливість призначення альтернативної терапії. Необхідно зробити все можливе, щоб переключити пацієнтку з терапії препаратами, що містять вальпроєву кислоту, перед зачаттям і до припинення застосування контрацепції (див. розділ «Особливі вказівки»). У разі відсутності альтернативної терапії пацієнтці необхідно роз'яснити всі ризики, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять вальпроєву кислоту для майбутньої дитини, щоб допомогти прийняти поінформоване рішення щодо планування сім'ї.
Вагітні жінки:
У разі настання вагітності необхідно негайно звернутися до свого лікаря, щоб провести оцінку терапії та розглянути можливість призначення альтернативної терапії. Жінки з дітородним потенціалом повинні використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування препаратом (див. розділ «Особливі вказівки»). Жінки з дітородним потенціалом повинні бути поінформовані про ризики та користь застосування препаратів, що містять вальпроєву кислоту під час вагітності.
Якщо, незважаючи на відомий ризик застосування препаратів, що містять вальпроєву кислоту, під час вагітності жінка планує вагітність або у неї діагностована вагітність, то слід провести переоцінку необхідності лікування вальпроєвою кислотою в залежності від показань:
• при показанні «біполярні афективні розлади» слід розглянути питання щодо припинення лікування вальпроєвою кислотою;
• при показанні «епілепсія» питання про продовження лікування вальпроєвою кислотою або скасування лікування вирішується після переоцінки співвідношення користі та ризику. Якщо після переоцінки співвідношення користі та ризику лікування препаратом все-таки має бути продовжене під час вагітності, то рекомендується застосовувати його у мінімальній ефективній добовій дозі, розділеній на декілька прийомів. Слід зазначити, що при вагітності кращим є застосування лікарських форм препарату пролонгованого вивільнення порівняно з іншими лікарськими формами;
• по можливості, ще до настання вагітності, додатково слід розпочати прийом фолієвої кислоти (доза 5 мг на добу), оскільки фолієва кислота може зменшувати ризик формування вад розвитку нервової трубки. Однак наявні в даний час дані не підтверджують її профілактичної дії щодо вроджених вад розвитку, що формуються під впливом вальпроєвої кислоти;
• слід проводити постійну (у тому числі і в III триместрі вагітності) спеціальну пренатальну діагностику, що включає ретельне ультразвукове дослідження, для виявлення можливих вад формування нервової трубки або інших вад розвитку плода.
Ризик для новонароджених:
Повідомлялося про розвиток поодиноких випадків геморагічного синдрому у новонароджених, матері яких приймали вальпроєву кислоту під час вагітності. Цей геморагічний синдром пов'язаний з тромбоцитопенією, гіпофібриногенемією та/або зниженням вмісту інших факторів згортання крові. Також повідомлялося про розвиток афібриногенемії, яка могла призводити до смерті. Даний геморагічний синдром слід відрізняти від дефіциту вітаміну К, який викликається фенобарбіталом та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки. Тому у новонароджених, чиї матері отримували лікування препаратами вальпроєвої кислоти під час вагітності, слід обов'язково проводити коагуляційні тести (визначати кількість тромбоцитів у периферичній крові, плазмову концентрацію фібриногену, фактори зсідання крові та коагулограму). Повідомлялося про випадки гіпоглікемії у новонароджених, чиї матері приймали вальпроєву кислоту у III триместрі вагітності. Повідомлялося про випадки розвитку гіпотиреозу у новонароджених, матері яких приймали вальпроєву кислоту під час вагітності. У новонароджених чиї матері приймали вальпроєву кислоту в останньому триместрі вагітності, може виникати синдром відміни (зокрема, поява ажитації, дратівливості, гіперрефлексії, тремтіння, гіперкінезії. Порушень м'язового тонусу, тремору, судом та утруднень при вигодовуванні).
Період грудного вигодовування:
Екскреція вальпроєвої кислоти у грудне молоко низька, її концентрація у грудному молоці становить 1-10 % від її концентрації у сироватці крові. Виходячи з літературних даних та обмеженого клінічного досвіду, можна розглянути питання про можливість грудного вигодовування при прийомі препарату, проте при цьому слід брати до уваги профіль побічних ефектів препарату, особливо гематологічні порушення, що викликаються ним.
Фертильність:
У зв'язку з можливістю розвитку дисменореї, аменореї, полікістозних яєчників, збільшення концентрації тестостерону в крові можливе зниження фертильності у жінок (див. розділ «Побічна дія»). У чоловіків вальпроєва кислота може зменшувати рухливість сперматозоїдів та порушувати фертильність (див. розділ «Побічна дія»). Встановлено, що ці порушення фертильності є оборотними після припинення лікування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота виникнення небажаних реакцій визначалася відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я: дуже часто (> 1/10); часто (> 1/100 та < 1/10); нечасто (> 1/1000 та < 1/100); рідко (>1/10000 та <1/1000); дуже рідко (< 1/1000) частота невідома (не може бути підрахована на підставі наявних даних).
Вроджені, спадкові та генетичні порушення: тератогенний ризик (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: часто: анемія, тромбоцитопенія (див. розділ «Особливі вказівки»); нечасто: панцитопенія, лейкопенія, нейтропенія (лейкопенія та панцитопенія можуть бути як з депресією кісткового мозку, так і без неї. Після відміни препарату картина крові повертається до норми); рідко: порушення кістковомозкового кровотворення, включаючи ізольовану аплазію/гіпоплазію еритроцитів, агранулоцитоз, макроцитарну анемію, макроцитоз; зниження вмісту факторів згортання крові (як мінімум, одного), відхилення від норми показників згортання крові (таких як збільшення протромбінового часу, збільшення активованого часткового тромбопластинового часу, збільшення тромбінового часу, збільшення МНО [міжнародного нормалізованого відношення]) (див. розділи «Застосування при вагітності та годуванні груддю» та «Особливі вказівки»). Поява спонтанних екхімозів та кровотеч свідчить про необхідність відміни препарату та проведення обстеження.
Лабораторні та інструментальні дані: рідко: дефіцит біотину/недостатність біотинідази.
Порушення нервової системи: дуже часто: тремор; часто: екстрапірамідні розлади, ступор, сонливість, судоми, порушення пам'яті, головний біль, ністагм; запаморочення; нечасто: кома*, енцефалопатія*, летаргія*, оборотний паркінсонізм, атаксія, парестезія, обтяження судом (див. «Особливі вказівки»); рідко: оборотна деменція, що поєднується із оборотною атрофією головного мозку, когнітивні розлади; Частота невідома: седація. *Ступор і летаргія іноді призводили до минущої коми/енцефалопатії і були або ізольованими, або поєднувалися з почастішанням судомних нападів на фоні лікування, а також зменшувалися при відміні препарату або при зменшенні його дози. Більшість подібних випадків була описана на тлі комбінованої терапії, особливо при одночасному застосуванні фенобарбіталу або топірамату.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто: оборотна та необоротна глухота.
Порушення органу зору: частота невідома: диплопія.
Порушення з боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: нечасто: плевральний випіт.
Порушення шлунково-кишкового тракту: дуже часто: нудота; часто: блювання, зміни ясен (головним чином гіперплазія ясен), стоматит, біль в епігастрії, діарея, які часто виникають у деяких пацієнтів на початку лікування, але, як правило, зникають через кілька днів і не вимагають припинення терапії. Ці реакції можна зменшити під час прийому препарату під час або після їди; нечасто: панкреатит, іноді з летальним кінцем (розвиток панкреатиту можливий протягом перших 6 місяців лікування; у разі виникнення гострого болю в животі необхідно контролювати активність сироваткової амілази, див. розділ «Особливі вказівки»); частота невідома: спазми у животі, анорексія, підвищення апетиту.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: часто: мимовільне сечовипускання; нечасто: ниркова недостатність; рідко: енурез, тубулоінтерстиціальний нефрит, оборотний синдром Фанконі (комплекс біохімічних та клінічних проявів ураження проксимальних ниркових канальців з порушенням канальцевої реабсорбції фосфату, глюкози, амінокислот та бікарбонату), механізм розвитку якого поки не зрозумілий.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: реакції гіперчутливості, наприклад кропив'янка, свербіж; минуще (оборотне) та/або дозозалежне патологічне випадання волосся (алопеція), включаючи андрогенну алопецію на тлі гіперандрогенії, полікістозу яєчників (див. нижче підрозділи «Порушення з боку статевих органів і молочної залози» і «Порушення з боку ендокринної системи»), а також алопецію на тлі гіпотиреозу (див. нижче підрозділ «Порушення з боку ендокринної системи»), порушення з боку нігтів і нігтьового ложа; нечасто: ангіоневротичний набряк. висипання, порушення з боку волосся (такі як порушення нормальної структури волосся, зміна кольору волосся, ненормальний ріст волосся [зникнення хвилястості та кучерявості волосся або навпаки - поява кучерявості волосся у осіб з спочатку прямим волоссям]);
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто: зменшення мінеральної щільності кісток, остеопенію, остеопороз та переломи у пацієнтів, які тривало приймають вальпроєву кислоту; механізм впливу вальпроєвої кислоти на метаболізм кісткової тканини не встановлено; рідко: системний червоний вовчак (див. «Особливі вказівки»), рабдоміоліз (див. «З обережністю», «Особливі вказівки»).
Порушення з боку ендокринної системи: нечасто: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ), гіперандрогенія (гірсутизм, вірилізація, акне, алопеція за чоловічим типом та/або підвищення концентрації андрогенів у крові); рідко: гіпотиреоз (див. «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: часто: гіпонатріємія, збільшення маси тіла (треба ретельно моніторувати збільшення маси тіла, оскільки збільшення маси тіла є фактором, що сприяє розвитку синдрому полікістозних яєчників); рідко: гіперамоніємія (див. розділ «Особливі вказівки»), ожиріння. *Можуть виникати випадки ізольованої та помірної гіперамоніємії без зміни показників функції печінки, які не потребують припинення лікування. Також повідомлялося про виникнення гіперамоніємії, що супроводжується появою неврологічної симптоматики (наприклад, розвиток енцефалопатії, блювання, атаксії та інших неврологічних симптомів), яка вимагала припинення прийому вальпроєвої кислоти та проведення додаткового обстеження (див. «Особливі вказівки»).
Доброякісні, злоякісні та невизначені пухлини (включаючи кісти та поліпи): рідко: мієлодиспластичні синдроми.
Порушення з боку судин: часто: кровотечі та крововиливи (див. розділи «Особливі вказівки» та «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»); нечасто: васкуліт.
Загальні розлади та зміни в місці введення: нечасто: гіпотермія, легкі периферичні набряки.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто: ураження печінки: відхилення від норми показників функціонального стану печінки, такі як зниження протромбінового індексу, особливо в поєднанні зі значним зниженням вмісту фібриногену та факторів згортання крові, збільшення концентрації білірубіну та підвищення активності «печінкових» у крові; печінкова недостатність, у виняткових випадках - зі смертельними наслідками; необхідний контроль пацієнтів щодо можливих порушень функції печінки (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: часто: дисменорея; нечасто: аменорея; рідко: чоловіча безплідність, полікістоз яєчників; Частота невідома: нерегулярні менструації, збільшення молочних залоз, галакторея.
Порушення психіки: часто: стан сплутаності свідомості, галюцинації, агресивність, ажитація, порушення уваги; депресія (при комбінуванні вальпроєвої кислоти з іншими протисудомними препаратами); рідко: поведінкові розлади, психомоторна гіперактивність, порушення здатності до навчання; депресія (при монотерапії вальпроєвою кислотою). *Небажані реакції, які в основному спостерігалися у пацієнтів дитячого віку.
особливі вказівкиПеред початком застосування препарату та періодично протягом перших 6-ти місяців лікування, особливо у пацієнтів із групи ризику ураження печінки, слід проводити дослідження функції печінки.
Як і при застосуванні більшості протиепілептичних препаратів, при застосуванні вальпроєвої кислоти можливе незначне підвищення активності «печінкових» ферментів, особливо на початку лікування, яке протікає без клінічних проявів і є тимчасовим. У цих пацієнтів необхідне проведення детальнішого дослідження біологічних показників, включаючи протромбіновий індекс. Може знадобитися корекція дози препарату, а при необхідності повторне клінічне та лабораторне обстеження.
Перед початком терапії або хірургічним втручанням, а також при спонтанному виникненні підшкірних гематом або кровотеч рекомендується провести визначення часу кровотечі, кількості формених елементів у периферичній крові, включаючи тромбоцити.
Тяжке ураження печінки:
• Сприятливі фактори:
Описані окремі випадки розвитку тяжких уражень печінки, іноді з летальним кінцем. Клінічний досвід показує, що в групі ризику знаходяться пацієнти, які приймають одночасно кілька протиепілептичних препаратів, і пацієнти, що одночасно приймають саліцилати (оскільки саліцилати метаболізуються тим же метаболічним шляхом, що і вальпроєва кислота);
• Підозра на ураження печінки:
Для ранньої діагностики ураження печінки обов'язковим є клінічне спостереження пацієнтів. Зокрема, слід звертати увагу на появу наступних симптомів, які можуть передувати виникненню жовтяниці, особливо у пацієнтів групи ризику:
- неспецифічні симптоми, що особливо раптово розпочалися, такі як астенія, анорексія, летаргія, сонливість, які іноді супроводжуються багаторазовим блюванням та болями в животі ;
- Відновлення судомних нападів у пацієнтів з епілепсією;
Слід попереджати пацієнтів або членів їх сімей (при застосуванні препарату у пацієнтів дитячого віку) про те, що вони повинні негайно повідомити про виникнення будь-якого з цих симптомів лікаря. Пацієнтам слід негайно провести клінічне обстеження та лабораторне дослідження показників функції печінки;
• Виявлення:
Визначення функціональних спроб печінки слід проводити перед початком лікування і потім періодично протягом перших 6 місяців лікування. Серед звичайних досліджень найбільш інформативними є дослідження, що відображають стан білково-синтетичної функції печінки, особливо визначення протромбінового індексу. Підтвердження відхилення від норми протромбінового індексу, особливо у поєднанні з відхиленнями від норми інших лабораторних показників (значне зниження вмісту фібриногену та факторів згортання крові, збільшення концентрації білірубіну та підвищення активності «печінкових» трансаміназ), а також поява інших симптомів, що вказують на ураження потребує припинення застосування препарату. З метою обережності у випадку, якщо пацієнти приймали одночасно саліцилати, їх прийом також повинен бути припинений.
Панкреатит:
Є зареєстровані рідкісні випадки тяжких форм панкреатиту у дітей та дорослих, які розвивалися незалежно від віку та тривалості лікування. Спостерігалися кілька випадків геморагічного панкреатиту зі швидким прогресуванням захворювання від перших симптомів до смерті. Діти перебувають у групі підвищеного ризику розвитку панкреатиту, зі збільшенням віку дитини цей ризик знижується. Факторами ризику розвитку панкреатиту можуть бути тяжкі судоми, неврологічні порушення або протисудомна терапія. Печінкова недостатність, що поєднується з панкреатитом, збільшує ризик смерті. При виникненні сильного болю в животі, нудоті, блювоті та/або анорексії пацієнти повинні бути негайно обстежені. У разі підтвердження панкреатиту, зокрема,
Суїцидальні думки та спроби:
Повідомлялося про виникнення суїцидальних думок та спроб у пацієнтів, які приймають протиепілептичні препарати за деякими показаннями. Мета-аналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів також показав збільшення ризику суїцидальних думок та спроб на 0,19 % у всіх пацієнтів, які приймали протиепілептичні препарати (у тому числі збільшення цього ризику на 0.24 % у пацієнтів, які приймали протиепілептичні препарати з приводу епілепсії). ), в порівнянні з їх частотою у пацієнтів, які приймали плацебо. Механізм цього ефекту невідомий. Тому пацієнтів, які приймають препарат, слід постійно контролювати щодо суїцидальних думок і спроб суїциду, а у разі їх виникнення необхідно проводити відповідне лікування.
Карбапенеми:
Одночасне застосування карбапенемів не рекомендується (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами", "З обережністю").
Пацієнти із встановленими мітохондріальними захворюваннями або підозрою на них:
Вальпроєва кислота може ініціювати або обтяжувати прояви наявних у пацієнта мітохондріальних захворювань, що викликаються мутаціями мітохондріальної ДНК, а також ядерного гена, що кодує мітохондріальний фермент гамма-полімеразу (POLG). Зокрема, у пацієнтів з уродженими нейрометаболічними синдромами, що викликаються мутаціями гена, що кодує гамма-полімеразу (POLG); наприклад, у пацієнтів із синдромом Альперса-Хуттенлохера із застосуванням вальпроєвої кислоти асоціювалася вища частота розвитку гострої печінкової недостатності та пов'язаних з ураженням печінки летальних наслідків. Наявність захворювань, зумовлених дефектами гамма-полімерази, можна припустити у пацієнтів із сімейним анамнезом або симптомами таких захворювань, включаючи енцефалопатію неясного генезу, рефрактерну епілепсію (фокальну, міоклонічну), епілептичний статус, затримку психічного та фізичного розвитку, психомоторну регресію, аксональну сенсомоторну нейропатію, міопатію, мозочкову атаксію, офтальмоплегію або ускладнену мігрень із зоровою (потиличною) аурою та інші. Відповідно до сучасної клінічної практики для діагностики таких захворювань слід провести тестування на мутації гена у-полімерази (POLG) (див. розділ «Протипоказання»);
Парадоксальне збільшення частоти та тяжкості судомних нападів (включаючи розвиток епілептичного статусу) або поява нових видів судом:
Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, при прийомі вальпроєвої кислоти у деяких пацієнтів замість покращення спостерігалося оборотне збільшення частоти та тяжкості судомних нападів (включаючи розвиток епілептичного або поява нових видів судом. У разі посилення судом пацієнтам слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. розділ «Побічна дія»).
Діти та підлітки жіночого полі, жінки з дітородним потенціалом та вагітні жінки:
• Програма запобігання вагітності:
Вальпроєва кислота має високий тератогенний ефект, застосування вальпроєвої кислоти призводить до високого ризику вроджених вад розвитку та порушення розвитку ЦНС у плода;
• Застосування вальпроєвої кислоти протипоказане:
у період вагітності при епілепсії, за винятком випадків відсутності альтернативних методів лікування (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та у період грудного вигодовування»);
у період вагітності при лікуванні та профілактиці біполярних афективних розладів;
у жінок з дітородним потенціалом, якщо не виконані всі умови Програми запобігання вагітності (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
• При призначенні препаратів, що містять вальпроєву кислоту, необхідно:
провести індивідуальну оцінку обставин призначення препарату в кожному окремому випадку, обговорити можливі методи терапії та переконатися, що пацієнтка розуміє потенційні ризики та необхідність вживаних заходів щодо їх мінімізації;
переконатися в тому, що пацієнтка має дітородний потенціал; переконатися, що пацієнтка розуміє природу та величину ризиків застосування вальпроєвої кислоти під час вагітності, зокрема ризиків тератогенного впливу, а також ризиків порушень психічного та фізичного розвитку дитини;
переконатися, що пацієнтка розуміє необхідність проводити тест на вагітність перед початком та у процесі лікування;
роз'яснити необхідні методи контрацепції, переконатися, що пацієнтка використовує надійні методи контрацепції безперервно під час лікування препаратами, що містять вальпроєву кислоту;
переконатися, що пацієнтка усвідомлює необхідність регулярно звертатися до фахівця у галузі лікування епілепсії та біполярних афективних розладів (не рідше ніж 1 раз на рік) для повторного аналізу призначеної терапії;
переконатися, що пацієнтка усвідомлює необхідність звернутися до лікаря у випадку, якщо вона планує вагітність, щоб своєчасно оцінити можливість переключитися на альтернативну терапію перед припиненням застосування контрацепції;
повідомити про необхідність негайної консультації зі своїм лікарем при підозрі на вагітність;
переконатися, що пацієнтка отримала всі необхідні роз'яснення про ризики та необхідні запобіжні заходи.
Вказана вище інформація також релевантна щодо жінок, які зараз не мають сексуальної активності, за винятком випадків, коли лікар переконався у відсутності дітородного потенціалу.
Пацієнти дитячого віку жіночої статі:
• При призначенні препаратів, що містять вальпроєву кислоту, необхідно:
переконатися, що пацієнтки дитячого віку жіночої статі/їх законні представники розуміють необхідність проконсультуватися з лікарем при настанні менархе;
переконатися, що пацієнтки дитячого віку жіночої статі, у яких настав період менархе, або їхні законні представники отримали докладну інформацію про ризики вроджених вад розвитку та порушень розвитку ЦНС у плода.
Лікар повинен щорічно проводити повторну оцінку призначеної терапії вальпроєвою кислотою та оцінювати можливість призначення альтернативної терапії. У випадку, якщо препарати, що містять вальпроєву кислоту, є терапією вибору, необхідно переконатися у застосуванні надійних методів контрацепції та дотримання умов Програми запобігання вагітності. До статевої зрілості необхідно постійно розглядати можливість перемикання пацієнток на альтернативні методи лікування.
Тест на вагітність:
Перед початком лікування препаратами, що містять вальпроєву кислоту, необхідно виключити вагітність. Терапія препаратами, що містять вальпроєву кислоту, не може бути призначена жінкам з дітородним потенціалом у відсутності підтвердженого працівником охорони здоров'я негативного результату тесту на вагітність (аналіз крові на вагітність), щоб унеможливити призначення препарату під час вагітності.
Методи контрацепції:
Пацієнти жіночої статі з дітородним потенціалом, яким була призначена терапія препаратами, що містять вальпроєву кислоту, повинні дотримуватись надійних методів контрацепції безперервно протягом усього періоду лікування. Пацієнткам жіночої статі з дітородним потенціалом необхідно надати розгорнуту інформацію про методи запобігання вагітності, такі пацієнти також можуть звернутися за консультацією до лікаря у разі не використання надійного методу контрацепції. Необхідно використовувати принаймні один надійний метод контрацепції (переважно одночасно з такими методами, як внутрішньоматкова система або імплантат) або два методи контрацепції, що доповнюють один одного, включаючи бар'єрні методи. При призначенні пацієнтці методу контрацепції необхідно застосувати індивідуальний підхід та обговорити з пацієнткою всі можливі варіанти контрацепції, щоб переконатися, що пацієнтка дотримується та дотримується схеми прийому. У разі аменореї пацієнтку також слід попередити про використання ефективних методів контрацепції.
Щорічний аналіз призначеної терапії:
Не рідше одного разу на рік лікар повинен проводити оцінку, чи є препарати, що містять вальпроєву кислоту, терапією вибору. Необхідно обговорити ризики, пов'язані з терапією, при призначенні препарату та під час кожного щорічного аналізу призначеної терапії, а також переконатися, що пацієнтка розуміє всі ризики.
Планування вагітності:
Якщо пацієнтка планує вагітність, фахівець у галузі лікування епілепсії та біполярних афективних розладів має провести оцінку терапії препаратами, що містять вальпроєву кислоту, та розглянути можливість призначення альтернативної терапії. Необхідно зробити все можливе, щоб переключити пацієнтку з терапії препаратами, що містять вальпроєву кислоту, перед зачаттям та до моменту припинення застосування контрацепції (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»). У разі відсутності альтернативної терапії пацієнтці необхідно роз'яснити всі ризики, пов'язані із застосуванням препаратів, що містять вальпроєву кислоту для майбутньої дитини, щоб допомогти прийняти поінформоване рішення щодо планування сім'ї.
Що робити у разі настання вагітності:
У разі настання вагітності необхідно негайно звернутися до свого лікаря, щоб провести оцінку терапії та розглянути можливість призначення альтернативної терапії.
Працівник охорони здоров'я повинен переконатися, що:
пацієнтки розуміють усі описані вище ризики;
пацієнтки отримали рекомендації не припиняти терапію вальпроєвою кислотою і негайно звернутися до лікаря при плануванні вагітності.
Одночасне застосування з естроген-вмісними препаратами:
Вальпроєва кислота не зменшує терапевтичної ефективності гормональних контрацептивів. Однак препарати, що містять естроген, включаючи гормональні контрацептиви, що містять естроген, можуть збільшити кліренс вальпроєвої кислоти, що може призвести до зменшення її сироваткової концентрації і, як наслідок, зменшення її ефективності. Необхідно контролювати концентрацію вальпроєвої кислоти у сироватці крові та клінічну ефективність (контроль нападів та контроль настрою) при призначенні або відміні естроген-вмісних лікарських препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Ниркова недостатність:
Може знадобитися зниження дози вальпроєвої кислоти через підвищення концентрації її вільної фракції в сироватці крові. У разі неможливості моніторування плазмових концентрацій вальпроєвої кислоти дозу препарату слід коригувати на підставі клінічного спостереження за пацієнтом.
Ферментна недостатність карбамідного циклу (цикл сечовини):
При підозрі на ферментну недостатність карбамідного циклу застосування вальпроєвої кислоти протипоказане. У таких пацієнтів було описано кілька випадків гіперамоніємії зі ступором або комою. У цих випадках дослідження метаболізму слід проводити до початку лікування вальпроєвою кислотою (див. Протипоказання).
У дітей з незрозумілими шлунково-кишковими симптомами (анорексія, блювання, випадки цитолізу), летаргією або комою в анамнезі, затримкою розумового розвитку або при сімейному анамнезі загибелі новонародженого або дитини до початку лікування вальпроєвою кислотою повинні бути проведені дослідження метаболізму, зокрема визначення присутності аміаку та його сполук у крові) натще і після їди (див. «Протипоказання»).
Пацієнти з системним червоним вовчаком:
Хоча показано, що в процесі лікування препаратами вальпроєвої кислоти порушення функцій імунної системи зустрічаються виключно рідко, потенційну користь від його застосування необхідно порівняти з потенційним ризиком при застосуванні препарату у пацієнтів із системним червоним вовчаком.
Збільшення маси тіла:
Пацієнтів слід попередити про ризик підвищення маси тіла на початку лікування, і необхідно вжити заходів, переважно дієтичних, для зведення цього явища до мінімуму.
Пацієнти з цукровим діабетом:
Враховуючи можливість несприятливого впливу вальпроєвої кислоти на підшлункову залозу, при застосуванні препарату у пацієнтів із цукровим діабетом слід ретельно моніторувати концентрацію глюкози у крові. При дослідженні сечі на наявність кетонових тіл у пацієнтів з цукровим діабетом можливе отримання хибно-позитивних результатів, оскільки вальпроєва кислота виводиться нирками, частково у вигляді кетонових тіл.
Пацієнти, інфіковані вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ):
У дослідженнях in vitro встановлено, що вальпроєва кислота стимулює реплікацію ВІЛ за певних експериментальних умов. Клінічне значення цього факту, якщо є, невідомо. Крім цього, не встановлено значення цих даних, одержаних у дослідженнях in vitro, для пацієнтів, які отримують максимальну супресивну протиретровірусну терапію. Однак ці дані слід враховувати при інтерпретації результатів постійного моніторингу вірусного навантаження у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які приймають вальпроєву кислоту.
Пацієнти з наявною недостатністю карнітин пальмітоїлтрансферази (КПТ) типу II: пацієнти з наявною недостатністю КПТ типу II повинні бути попереджені про більш високий ризик розвитку рабдоміолізу при прийомі вальпроєвої кислоти.
Етанол: під час лікування вальпроєвою кислотою не рекомендується вживання етанолу.
Інші спеціальні вказівки:
Інертна матриця препарату (препарату пролонгованого вивільнення) у зв'язку з природою його допоміжних речовин не абсорбується в шлунково-кишковому тракті; після вивільнення активних речовин інертна матриця виводиться кишківником.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Водіння та керування транспортними засобами протипоказано.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДана лікарська форма призначена тільки для дорослих та дітей віком від 6 років з масою тіла понад 17 кг. Дана лікарська форма протипоказана дітям молодше 6 років (ризик влучення таблетки в дихальні шляхи при ковтанні)! Енкорат хроно є формою пролонгованого вивільнення діючої речовини. Пролонговане вивільнення дозволяє уникнути різких підйомів концентрації вальпроєвої кислоти в крові після прийому препарату та більш тривало підтримує постійну концентрацію вальпроєвої кислоти в крові протягом доби.
Таблетки пролонгованої дії Енкорат хроно 500 мг можна розділити для полегшення прийому індивідуальної підібраної дози. Таблетки приймають, не роздавлюючи і не розжовуючи їх.
• Режим дозування при епілепсії:
Добова доза підбирається лікарем індивідуально. Слід підбирати мінімальну ефективну для запобігання розвитку нападів епілепсії дозу. Добова доза повинна встановлюватися відповідно до віку та маси тіла. Рекомендовано ступінчасте (поступове) збільшення дози до досягнення мінімальної ефективної. Не було встановлено чіткого зв'язку між добовою дозою, концентрацією у плазмі та терапевтичним ефектом. Тому оптимальна доза повинна визначатися переважно за клінічною відповіддю. Визначення концентрації вальпроєвої кислоти в плазмі може бути доповненням до клінічного спостереження, якщо епілепсія не піддається контролю або є підозра на розвиток побічних ефектів. Діапазон терапевтичної концентрації у крові зазвичай становить 40-100 мг/л (300-700 мкмоль/л).
Середні добові дози (при тривалому застосуванні):
- Дитячий вік від 6 до 14 років (маса тіла 20-40 кг): 30 мг вальпроєвої кислоти/кг маси тіла (600-1200 мг);
- дитячий вік від 14 до 18 років (маса тіла 40-60 кг): 25 мг вальпроєвої кислоти/кг маси тіла (1000-1500 мг);
- дорослі та пацієнти похилого віку (маса тіла від 60 кг і вище): в середньому 20 мг вальпроєвої кислоти/кг маси тіла (1200-2100 мг).
Незважаючи на те, що добова доза визначається залежно від віку та маси тіла пацієнта, слід брати до уваги широкий спектр індивідуальної чутливості до вальпроату.
Якщо епілепсія не піддається контролю за таких доз, їх можна збільшити під контролем стану пацієнта та концентрації вальпроєвої кислоти в крові.
У деяких випадках повний терапевтичний ефект вальпроєвої кислоти проявляється не одразу, а розвивається протягом 4-6 тижнів. Тому не слід збільшувати добову дозу вище за рекомендовану середню добову раніше цього терміну.
Добову дозу можна розділити на 1-2 прийоми, переважно під час їжі. Застосування в один прийом можливе при добре контрольованій епілепсії.
Більшість пацієнтів, які вже приймають лікарську форму препарату Енкорат непролонгованої дії, можуть бути переведені на препарат Енкорат хроно відразу або протягом кількох днів, при цьому пацієнти повинні продовжувати приймати підібрану добову дозу.
Для пацієнтів, які раніше приймали протиепілептичні засоби, переведення на прийом препарату Енкорат хроно слід проводити поступово, досягаючи оптимальної дози приблизно протягом 2 тижнів. При цьому відразу знижується доза антиепілептичного препарату, що приймався раніше, особливо фенобарбіталу. Якщо раніше прийманий протиепілептичний препарат скасовується, його відміна повинна проводитися поступово.
Так як інші протиепілептичні препарати можуть оборотно індукувати мікросомальні ферменти печінки, слід протягом 4-6 тижнів після прийому останньої дози цих протиепілептичних препаратів моніторувати концентрації вальпроєвої кислоти в крові і, при необхідності (у міру зменшення ефекту цих препаратів, що індукує метаболізм), знижувати добову дозу вальпроєвої кислоти.
При необхідності комбінації вальпроєвої кислоти з іншими протиепілептичними засобами слід додавати до лікування поступово (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
• Режим дозування під час маніакальних епізодів при біполярних розладах:
Дорослі:
Добова доза підбирається лікарем індивідуально. Рекомендована початкова добова доза становить 750 мг. Крім цього, у клінічних дослідженнях початкова доза, що становила 20 мг натрію вальпроату на кг маси тіла, також показала прийнятний профіль безпеки. Форми випуску з пролонгованим вивільненням можна набувати один або два рази на добу. Доза повинна збільшуватися якнайшвидше до досягнення мінімальної терапевтичної дози, яка викликає бажаний клінічний ефект. Середнє значення добової дози в діапазоні 1000-2000 мг вальпроату натрію. Пацієнти, які отримують добову дозу вище 45 мг/кг/добу, повинні перебувати під ретельним медичним наглядом. Продовження лікування маніакальних епізодів при біполярних розладах повинне проводитися шляхом прийому індивідуально підібраної мінімальної ефективної дози.
Діти старше 6 років та підлітки жіночої статі, жінки з дітородним потенціалом та вагітні жінки:
Лікування препаратом слід розпочинати під наглядом фахівця, який має досвід лікування епілепсії та біполярних розладів. Лікування слід розпочинати тільки в тому випадку, якщо інші види лікування неефективні або не переносяться (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»), а при регулярній оцінці терапії слід ретельно повторно оцінювати співвідношення користі та ризику . Препарат слід призначати за дотримання Програми запобігання вагітності (див. розділи «Особливі вказівки», «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»). Переважним є застосування препаратів, що містять вальпроєву кислоту, монотерапії та найменших ефективних дозах і, якщо можливо, у лікарських формах з пролонгованим вивільненням.
Одночасне застосування з препаратами, що містять естроген:
Вальпроєва кислота не зменшує терапевтичну ефективність гормональних контрацептивів. Однак препарати, що містять естроген, включаючи гормональні контрацептиви, що містять естроген, можуть збільшити кліренс вальпроєвої кислоти, що може призвести до зменшення її сироваткової концентрації і, як наслідок, зменшення її ефективності. Необхідно контролювати концентрацію вальпроєвої кислоти в сироватці крові та клінічну ефективність (контроль нападів та контроль настрою) при призначенні або відміні естрогеновмісних лікарських препаратів (див. «Взаємодія з іншими лікарськими препаратами»).
Пацієнти похилого віку:
Незважаючи на те, що пацієнти похилого віку мають зміни фармакокінетики вальпроєвої кислоти. вони мають обмежену клінічну значущість, і доза вальпроєвої кислоти у пацієнтів похилого віку повинна підбиратися відповідно до досягнення забезпечення контролю над нападами епілепсії.
Пацієнти з нирковою недостатністю та/або гіпопротеїнемією: Слід враховувати можливість збільшення концентрації вільної (терапевтично активної) фракції вальпроєвої кислоти у сироватці крові та, при необхідності, зменшувати дозу вальпроєвої кислоти, орієнтуючись при доборі дози, головним чином, на клінічну картину, а не на загальний вміст вальпроєвої кислоти у сироватці крові (одночасно вільної фракції та фракції, пов'язаної з білками плазми крові), щоб уникнути можливих помилок у доборі дози.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Энкорат хроно таб п/об пленочной с контрвысв 300мг 30 шт производится компанией САН ФАРМА. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Энкорат хроно таб п/об пленочной с контрвысв 300мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Энкорат хроно таб п/об пленочной с контрвысв 300мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 300мг 100 шт Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 300мг 100 шт, Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 300мг 30 шт Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 300мг 30 шт, Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 500мг 100 шт Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 500мг 100 шт, Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 500мг 30 шт Вальпарин хр таб п/об пленочной пролонг. 500мг 30 шт, Вальпроевая кислота таб п/об пленочной пролонг. 300м... Вальпроевая кислота таб п/об пленочной пролонг. 300мг 100 шт, Депакин хроно 500 таб п/об пролонг. 500мг 30 шт Депакин хроно 500 таб п/об пролонг. 500мг 30 шт, Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 1000мг п... Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 1000мг пак. 30 шт, Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 100мг па... Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 100мг пак. 30 шт, Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 250мг па... Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 250мг пак. 30 шт, Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 500мг па... Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 500мг пак. 30 шт, Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 750мг па... Депакин хроносфера гранулы пролонгированные 750мг пак. 30 шт, Депакин хроно таб п/об пролонг. 300мг 100 шт Депакин хроно таб п/об пролонг. 300мг 100 шт, Миродеп Лонг таб 300 мг 100 шт Миродеп Лонг таб 300 мг 100 шт, Миродеп Лонг таб 500 мг 100 шт Миродеп Лонг таб 500 мг 100 шт, Миродеп Лонг таб 500 мг 30 шт Миродеп Лонг таб 500 мг 30 шт, Энкорат хроно таб п/об пленочной с контр.высв. 500мг... Энкорат хроно таб п/об пленочной с контр.высв. 500мг 30 шт.
Пока нет комментариев