Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм
Топ продаж
Суперцена
Еналаприл таблетки 20 мг від компанії Хемофарм є антигіпертензивним препаратом, який інгібує АПФ та зменшує утворення ангіотензину II. Це призводить до зниження артеріального тиску та загального периферичного судинного опору. При тривалому застосуванні еналаприл зменшує гіпертрофію лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій, запобігає прогресу серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Цей препарат має деякий діуретичний ефект та покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить еналаприлу малеат – 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат.
Опис:
Для таблеток 5 мг, 10 мг і 20 мг - круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з ризиком з одного боку.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг, 20 мг.
По 10 таблеток у блістер з Al/Al, ламінований ПВХ та поліамідною плівкою. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ, наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ, порфірія, вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю застосовувати при первинному гіперальдостеронізмі, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки; аортальний стеноз, мітральний стеноз (з порушеннями гемодинаміки), ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, системні захворювання сполучної тканини, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, цукровий діабет, ниркова недостатність (протеїнурія — більше 1 г/доба), дієту з обмеженням солі або які знаходяться на гемодіалізі, при одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками, у людей похилого віку (старше 65 років).
Дозування20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія при хронічній серцевій недостатності (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному призначенні Еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ) можливе зниження гіпотензивного ефекту; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії; з солями літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі).
Одночасний прийом з жарознижувальними та болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність еналаприлу.
Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
Гіпотензивну дію еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопи, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гідралазин, празозин.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичність.
Препарати, що спричиняють пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показано промивання шлунка та прийом внутрішньо сольового розчину, у більш важких випадках – заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату в середньому становить 62 мл/хв. ).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин-перетворюючого ферменту інгібітор.
Фармакодинаміка:
Еналаприл – антигіпертензивний препарат із групи інгібіторів АПФ. Еналаприл є «проліками»: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), пост- та переднавантаження на міокард.
Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень не відзначається.
Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому рівні. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік у судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на тлі зниженого артеріального тиску. Підсилює коронарний та нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресу серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Знижує агрегацію тромбоцитів.
Має деякий діуретичний ефект.
Час настання гіпотензивного ефекту при прийомі внутрішньо - 1 год, досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається до 24 годин. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня артеріального тиску необхідна терапія протягом декількох тижнів. При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому застосуванні – 6 місяців і більше.
Фармакокінетика:
Після вживання абсорбується 60% препарату. Їда не впливає на всмоктування еналаприлу. Еналаприл до 50% зв'язується із білками крові. Еналаприл швидко метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту еналаприлату, який є активнішим інгібітором АПФ, ніж еналаприл. Біодоступність препарату – 40%. Максимальна концентрація еналаприлу в плазмі досягається через 1 годину, еналаприлату - через 3-4 години. Еналаприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний, невелика кількість проникає через плаценту та у грудне молоко.
Період напіввиведення еналаприлату - близько 11 год. Виводиться еналаприл переважно нирками - 60% (20% - у вигляді еналаприлу і 40% - у вигляді еналаприлату), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу і 27% - у вигляді еналаприлу ).
Видаляється при гемодіалізі (швидкість – 62 мл/хв) та перитонеальному діалізі.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЕналаприл загалом добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних дій, що вимагають відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатичний колапс, рідко – загрудинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (зазвичай пов'язані з вираженим зниженням артеріального тиску), вкрай рідко – аритмії (передсердна бради- або тахікардія, мерехтіння передсердь) гілок легеневої артерії.
З боку нервової системи: запаморочення, біль голови, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідко при застосуванні високих доз - нервозність, депресія, парестезії.
З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травного тракту: сухість у роті, анорексія, диспепсичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, біль у животі), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки та жовчовиділення, гепатит, жовтяниця.
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, вкрай рідко — дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, васкуліт .
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія. Відзначаються в деяких випадках зниження гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих на аутоімунні захворювання), еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо, припливи.
особливі вказівкиНеобхідно бути обережними при призначенні Еналаприлу пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї та блюванні) — підвищений ризик раптового та вираженого зниження АТ після застосування навіть початкової дози інгібітора. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Застосування високопроникних діалізних мембран збільшує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися залежно від рівня АТ.
До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності печінкових ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця та захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.
Раптова відміна лікування не призводить до синдрому «скасування» (різкого підйому АТ).
За новонародженими та грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії та неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового та мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску, викликаного артеріальним тиском. При олігурії необхідна підтримка АТ та ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин та судинозвужувальних засобів. За наявності ниркової недостатності можливе зниження виведення активного метаболіту, що призводить до збільшення його концентрації у плазмі. Таким пацієнтам може знадобитися призначення менших доз препарату.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та одностороннім або двостороннім стенозом ниркових артерій можливе підвищення вмісту сечовини та креатиніну у сироватці крові.
У таких пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок протягом перших кількох тижнів терапії. Може знадобитися зниження дозування препарату.
Слід враховувати співвідношення ризику та потенційної користі при призначенні Еналаприлу пацієнтам з коронарною та цереброваскулярною недостатністю через небезпеку посилення ішемії при надмірній артеріальній гіпотензії.
Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам із цукровим діабетом через ризик розвитку гіперкаліємії.
Пацієнти, які мають в анамнезі вказівки на ангіоневротичний набряк, можуть мати підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку на фоні лікування Еналаприлом.
У пацієнтів з вираженими аутоімунними захворюваннями, наприклад, системним червоним вовчаком або склеродермією, підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу на фоні прийому Еналаприлу.
Рекомендується виявляти обережність при призначенні Еналаприлу для терапії хронічної серцевої недостатності у пацієнтів, які отримували серцеві глікозиди та/або діуретики.
Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз препарат слід відмінити.
Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
На початку лікування, до завершення періоду підбору дози, необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливе запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці, при температурі від 15 до 25оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПризначають внутрішньо незалежно від часу їди.
При монотерапії артеріальної гіпертензії початкова доза становить 5 мг один раз на добу.
За відсутності клінічного ефекту через 1-2 тижні дозу збільшують на 5 мг. Після прийому початкової дози хворі повинні перебувати під медичним наглядом протягом 2 годин та додатково 1 год, доки не стабілізується АТ. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг на добу на 2 прийоми. Через 2-3 тижні переходять на підтримуючу дозу - 10-40 мг на добу, розділену на 1-2 прийоми. При помірній гіпертензії середня добова доза становить близько 10 мг.
Максимальна добова доза препарату становить 40 мг на добу.
У разі призначення пацієнтам, які одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до призначення Еналаприлу. Якщо це неможливо, початкова доза препарату повинна становити 2,5 мг на добу.
Хворим на гіпонатріємію (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль/л) або концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 0,14 ммоль/л початкова доза — 2,5 мг 1 раз на добу.
При реноваскулярній гіпертензії початкова доза становить 2,5-5 мг/добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить 2,5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2,5 - 5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакції до максимально переносимих доз залежно від величин АТ, але не вище 40 мг/ сут одноразово або 2 прийоми. У хворих з низьким систолічним артеріальним тиском (менше 110 мм рт. ст.) терапію слід починати з дози 1,25 мг/добу. Підбір дози повинен проводитись протягом 2-4 тижнів або у більш короткий термін. Середня підтримуюча доза - 5-20 мг на добу. за 1-2 прийоми.
У людей похилого віку частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект і подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення еналаприлу, тому початкова доза, що рекомендується, літнім - 1,25 мг.
При хронічній нирковій недостатності кумуляція настає при зниженні фільтрації менше ніж 10 мл/хв. При кліренсі креатиніну (КК) 80-30 мл/хв доза зазвичай становить 5-10 мг/добу, при КК до 30-10 мл/хв - 2,5-5 мг/добу, при КК менше 10 мл/хв. - 1,25-2,5 мг на добу. лише у дні діалізу.
Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При надто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують.
Препарат застосовують як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить еналаприлу малеат – 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, магнію карбонат, желатин, кросповідон, магнію стеарат.
Опис:
Для таблеток 5 мг, 10 мг і 20 мг - круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з ризиком з одного боку.
Форма випуску:
Пігулки 5 мг, 10 мг, 20 мг.
По 10 таблеток у блістер з Al/Al, ламінований ПВХ та поліамідною плівкою. По 2 блістери разом з інструкцією по застосуванню поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ, наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ, порфірія, вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З обережністю застосовувати при первинному гіперальдостеронізмі, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки; аортальний стеноз, мітральний стеноз (з порушеннями гемодинаміки), ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз, системні захворювання сполучної тканини, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, цукровий діабет, ниркова недостатність (протеїнурія — більше 1 г/доба), дієту з обмеженням солі або які знаходяться на гемодіалізі, при одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками, у людей похилого віку (старше 65 років).
Дозування20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія при хронічній серцевій недостатності (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному призначенні Еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ) можливе зниження гіпотензивного ефекту; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії; з солями літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі).
Одночасний прийом з жарознижувальними та болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність еналаприлу.
Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
Гіпотензивну дію еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопи, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів, гідралазин, празозин.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичність.
Препарати, що спричиняють пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показано промивання шлунка та прийом внутрішньо сольового розчину, у більш важких випадках – заходи, спрямовані на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату в середньому становить 62 мл/хв. ).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин-перетворюючого ферменту інгібітор.
Фармакодинаміка:
Еналаприл – антигіпертензивний препарат із групи інгібіторів АПФ. Еналаприл є «проліками»: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), пост- та переднавантаження на міокард.
Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень не відзначається.
Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому рівні. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік у судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на тлі зниженого артеріального тиску. Підсилює коронарний та нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресу серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда.
Знижує агрегацію тромбоцитів.
Має деякий діуретичний ефект.
Час настання гіпотензивного ефекту при прийомі внутрішньо - 1 год, досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається до 24 годин. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня артеріального тиску необхідна терапія протягом декількох тижнів. При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому застосуванні – 6 місяців і більше.
Фармакокінетика:
Після вживання абсорбується 60% препарату. Їда не впливає на всмоктування еналаприлу. Еналаприл до 50% зв'язується із білками крові. Еналаприл швидко метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту еналаприлату, який є активнішим інгібітором АПФ, ніж еналаприл. Біодоступність препарату – 40%. Максимальна концентрація еналаприлу в плазмі досягається через 1 годину, еналаприлату - через 3-4 години. Еналаприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний, невелика кількість проникає через плаценту та у грудне молоко.
Період напіввиведення еналаприлату - близько 11 год. Виводиться еналаприл переважно нирками - 60% (20% - у вигляді еналаприлу і 40% - у вигляді еналаприлату), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу і 27% - у вигляді еналаприлу ).
Видаляється при гемодіалізі (швидкість – 62 мл/хв) та перитонеальному діалізі.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЕналаприл загалом добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних дій, що вимагають відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатичний колапс, рідко – загрудинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (зазвичай пов'язані з вираженим зниженням артеріального тиску), вкрай рідко – аритмії (передсердна бради- або тахікардія, мерехтіння передсердь) гілок легеневої артерії.
З боку нервової системи: запаморочення, біль голови, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідко при застосуванні високих доз - нервозність, депресія, парестезії.
З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травного тракту: сухість у роті, анорексія, диспепсичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, біль у животі), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки та жовчовиділення, гепатит, жовтяниця.
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, вкрай рідко — дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівена-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, васкуліт .
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія. Відзначаються в деяких випадках зниження гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих на аутоімунні захворювання), еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо, припливи.
особливі вказівкиНеобхідно бути обережними при призначенні Еналаприлу пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї та блюванні) — підвищений ризик раптового та вираженого зниження АТ після застосування навіть початкової дози інгібітора. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску. У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Застосування високопроникних діалізних мембран збільшує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися залежно від рівня АТ.
До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності печінкових ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця та захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.
Раптова відміна лікування не призводить до синдрому «скасування» (різкого підйому АТ).
За новонародженими та грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження артеріального тиску, олігурії, гіперкаліємії та неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового та мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску, викликаного артеріальним тиском. При олігурії необхідна підтримка АТ та ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин та судинозвужувальних засобів. За наявності ниркової недостатності можливе зниження виведення активного метаболіту, що призводить до збільшення його концентрації у плазмі. Таким пацієнтам може знадобитися призначення менших доз препарату.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та одностороннім або двостороннім стенозом ниркових артерій можливе підвищення вмісту сечовини та креатиніну у сироватці крові.
У таких пацієнтів необхідно контролювати функцію нирок протягом перших кількох тижнів терапії. Може знадобитися зниження дозування препарату.
Слід враховувати співвідношення ризику та потенційної користі при призначенні Еналаприлу пацієнтам з коронарною та цереброваскулярною недостатністю через небезпеку посилення ішемії при надмірній артеріальній гіпотензії.
Препарат слід призначати з обережністю пацієнтам із цукровим діабетом через ризик розвитку гіперкаліємії.
Пацієнти, які мають в анамнезі вказівки на ангіоневротичний набряк, можуть мати підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку на фоні лікування Еналаприлом.
У пацієнтів з вираженими аутоімунними захворюваннями, наприклад, системним червоним вовчаком або склеродермією, підвищений ризик розвитку нейтропенії або агранулоцитозу на фоні прийому Еналаприлу.
Рекомендується виявляти обережність при призначенні Еналаприлу для терапії хронічної серцевої недостатності у пацієнтів, які отримували серцеві глікозиди та/або діуретики.
Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз препарат слід відмінити.
Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
На початку лікування, до завершення періоду підбору дози, необхідно утримуватися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, оскільки можливе запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці, при температурі від 15 до 25оС.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПризначають внутрішньо незалежно від часу їди.
При монотерапії артеріальної гіпертензії початкова доза становить 5 мг один раз на добу.
За відсутності клінічного ефекту через 1-2 тижні дозу збільшують на 5 мг. Після прийому початкової дози хворі повинні перебувати під медичним наглядом протягом 2 годин та додатково 1 год, доки не стабілізується АТ. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг на добу на 2 прийоми. Через 2-3 тижні переходять на підтримуючу дозу - 10-40 мг на добу, розділену на 1-2 прийоми. При помірній гіпертензії середня добова доза становить близько 10 мг.
Максимальна добова доза препарату становить 40 мг на добу.
У разі призначення пацієнтам, які одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до призначення Еналаприлу. Якщо це неможливо, початкова доза препарату повинна становити 2,5 мг на добу.
Хворим на гіпонатріємію (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль/л) або концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 0,14 ммоль/л початкова доза — 2,5 мг 1 раз на добу.
При реноваскулярній гіпертензії початкова доза становить 2,5-5 мг/добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить 2,5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2,5 - 5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакції до максимально переносимих доз залежно від величин АТ, але не вище 40 мг/ сут одноразово або 2 прийоми. У хворих з низьким систолічним артеріальним тиском (менше 110 мм рт. ст.) терапію слід починати з дози 1,25 мг/добу. Підбір дози повинен проводитись протягом 2-4 тижнів або у більш короткий термін. Середня підтримуюча доза - 5-20 мг на добу. за 1-2 прийоми.
У людей похилого віку частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект і подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення еналаприлу, тому початкова доза, що рекомендується, літнім - 1,25 мг.
При хронічній нирковій недостатності кумуляція настає при зниженні фільтрації менше ніж 10 мл/хв. При кліренсі креатиніну (КК) 80-30 мл/хв доза зазвичай становить 5-10 мг/добу, при КК до 30-10 мл/хв - 2,5-5 мг/добу, при КК менше 10 мл/хв. - 1,25-2,5 мг на добу. лише у дні діалізу.
Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При надто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують.
Препарат застосовують як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм производится компанией ШТАДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Эналаприл таб 20мг 20 шт хемофарм в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Берлиприл 10 таб 10мг 30 шт Берлиприл 10 таб 10мг 30 шт, Берлиприл 20 таб 20мг 30 шт Берлиприл 20 таб 20мг 30 шт, Берлиприл 5 таб 5мг 30 шт Берлиприл 5 таб 5мг 30 шт, Ренитек таб 10мг 14 шт Ренитек таб 10мг 14 шт, Ренитек таб 20мг 14 шт Ренитек таб 20мг 14 шт, Эналаприл таб 10мг 20 шт Эналаприл таб 10мг 20 шт, Эналаприл таб 10мг 20 шт озон Эналаприл таб 10мг 20 шт озон, Эналаприл таб 20мг 20 шт Эналаприл таб 20мг 20 шт, Эналаприл таб 20мг 20 шт изварино фарма Эналаприл таб 20мг 20 шт изварино фарма, Эналаприл таб 5мг 20 шт Эналаприл таб 5мг 20 шт, Эналаприл таб 5мг 20 шт озон Эналаприл таб 5мг 20 шт озон, Эналаприл-ФПО таб 10мг 20 шт Эналаприл-ФПО таб 10мг 20 шт, Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт, Энам таб 10мг 20 шт Энам таб 10мг 20 шт, Энап р раствор для инъекций 1.25мг/мл 1мл амп 5 шт Энап р раствор для инъекций 1.25мг/мл 1мл амп 5 шт, Энап таб 10мг 20 шт Энап таб 10мг 20 шт, Энап таб 20мг 60 шт Энап таб 20мг 60 шт, Энап таб 2.5мг 20 шт Энап таб 2.5мг 20 шт, Энап таб 2.5мг 60 шт Энап таб 2.5мг 60 шт, Энап таб 5мг 20 шт Энап таб 5мг 20 шт, Энап таб 5мг 60 шт Энап таб 5мг 60 шт.
Пока нет комментариев