Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт
Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт - это антигипертензивный препарат из группы ингибиторов ангиотензин-перевращающего фермента. Его действие направлено на снижение артериального давления, уменьшение уровня альдостерона и расширение артерий, что улучшает кровоснабжение миокарда и почек. Препарат замедляет прогрессирование сердечной недостаточности и уменьшает гипертрофию левого желудочка миокарда. Выводится препарат главным образом через почки и кишечник.
Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: еналаприл малеату 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний, лактоза (цукор молочний), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний (аеросил А-300), стеарат кальцію.
Опис:
Пігулки білого або білого з жовтуватим кольором, плоскоциліндричні, з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки по 5 мг, 10 мг та 20 мг.
По 10, 15, 20 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ, наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ, а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність та безпека).
З обережністю застосовувати при первинному гіперальдостеронізмі, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки; аортальному стенозі, мітральному стенозі (з порушеннями гемодинаміки), ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі, системних захворюваннях сполучної тканини, ішемічній хворобі серця, цереброваскулярних захворюваннях, цукровому діабеті, нирковій недостатності (протеїнурія понад 1 г/добу) дієту з обмеженням солі або які знаходяться на гемодіалізі, при одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками, у людей похилого віку (старше 65 років), пригніченні кістковомозкового кровотворення; станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (у тому числі діарея, блювання).
Дозування20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному призначенні еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2), можливе зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії; із солями літію – до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію у плазмі крові).
У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок і НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, супутнє застосування інгібіторів АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці зміни оборотні.
Одночасний прийом з жарознижувальними та болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність препарату.
Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
Гіпотензивну дію еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопа, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду, гідралазин, празозин.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичність. Препарати, що спричиняють пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
Спільне застосування інгібіторів АПФ та гіпоглікемічних засобів (інсулін, гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо) може посилити гіпоглікемічний ефект останніх із ризиком розвитку гіпоглікемії. Це найчастіше відзначається протягом перших тижнів спільного застосування, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування та інсулін, необхідний контроль рівня глюкози крові, особливо протягом першого місяця спільного застосування з інгібіторами АПФ.
Інгібітори АПФ зменшують виведення літію нирками та посилюють ризик розвитку літієвої інтоксикації. За потреби призначення солей літію необхідний контроль рівня літію у сироватці крові.
Симптомокомплекс, що включає почервоніння обличчя, нудоту, блювання та гіпотензію, описаний у поодиноких випадках при сумісному застосуванні препаратів золота для парентерального використання (натрію ауротіомалат) та інгібіторів АПФ (еналаприл).
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показані промивання шлунка та прийом внутрішньо сольового розчину, у більш важких випадках – заходи, спрямовані на стабілізацію артеріального тиску: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату – 62 мл/хв).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Фармакодинаміка:
Еналаприл – антигіпертензивний препарат із групи інгібіторів АПФ. Еналаприл є «проліками»: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), пост – та переднавантаження на міокард.
Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень не відзначається.
Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому рівні. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік у судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на тлі зниженого артеріального тиску. Підсилює коронарний та нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресу серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Знижує агрегацію тромбоцитів.
Має деякий діуретичний ефект.
Час настання гіпотензивного ефекту при прийомі внутрішньо – 1 година, досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається до 24 годин. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня артеріального тиску необхідна терапія протягом декількох тижнів. При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому лікуванні – 6 місяців та більше.
Фармакокінетика:
Після вживання абсорбується 60% препарату. Їда не впливає на всмоктування еналаприлу.
Еналаприл до 50% зв'язується з білками плазми. Еналаприл швидко метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту еналаприлату, який є активнішим інгібітором АПФ, ніж еналаприл. Біодоступність препарату 40%.
Максимальна концентрація еналаприлу в плазмі досягається через 1 годину, еналаприлату – 3-4 години. Еналаприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний, невелика кількість проникає через плаценту та у грудне молоко.
Період напіввиведення еналаприлату близько 11 год. Виводиться еналаприл переважно нирками - 60% (20% - у вигляді еналаприлу і 40% - у вигляді еналаприлату), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу і 27% - у вигляді еналаприлу) .
Видаляється при гемодіалізі (швидкість 62 мл/хв) та перитонеальному діалізі.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЕналаприл-ФПО® в цілому добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних дій, що вимагають відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатичний колапс; , Тромбоемболія гілок легеневої артерії, синдром Рейно
З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3 %), дуже рідко при застосуванні високих доз – нервозність, депресія, парестезії.
З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, диспепсичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, біль у животі), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки та жовчовиділення, гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний).
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, біль у горлі, захриплість голосу, легеневі інфільтрати, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек, крайне редко дисфония, полиморфная эритема, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, пемфигус, фотосенсибилизация, серозит, васкулит, миозит, артралгия, артрит, стоматит, глоссит, інтестинальний набряк (дуже рідко).
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності «печінкових» ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо або інсулін. Відзначаються в деяких випадках зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, рідко протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо, імпотенція, припливи.
особливі вказівкиНеобхідно бути обережним при призначенні пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї та блюванні) підвищений ризик раптового та вираженого зниження артеріального тиску після застосування навіть початкової дози інгібітору АП. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску (АТ). У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Застосування високоміцних діалізних мембран збільшує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися залежно від рівня АТ.
До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності печінкових ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця та захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.
Раптова відміна лікування не призводить до розвитку синдрому «рикошету» (різкого підйому артеріального тиску).
За новонародженими та грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження АТ, олігурії, гіперкаліємії та неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового та мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску. При олігурії необхідна підтримка АТ та ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин та судинозвужувальних засобів.
Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз слід відмінити.
Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
На початку лікування, до завершення періоду підбір дози, необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, т.к. можливе запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Умови зберіганняЗберігати у недоступному для дітей місці! Зберігати при температурі не вище 25°С.
Спосіб застосування та дозиПризначають внутрішньо незалежно від часу їди. Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування можливе застосування препарату еналаприл у дозі 2,5 мг.
При монотерапії артеріальної гіпертензії початкова доза 5 мг 1 раз на добу.
За відсутності клінічного ефекту через 1-2 тижні дозу збільшують на 5 мг. Після прийому початкової дози хворі повинні перебувати під медичним наглядом протягом 2 годин та додатково 1 год, доки не стабілізується АТ. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг на добу. у 2 прийоми. Через 2-3 тижні переходять на підтримуючу дозу - 10 - 40 мг на добу, розділену на 1-2 прийоми. При помірній гіпертензії середня добова доза становить близько 10 мг.
Максимальна добова доза препарату становить 40 мг на добу.
У разі призначення пацієнтам, які одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до призначення Еналаприлу-ФПО. Якщо це неможливо, початкова доза препарату повинна становити 2,5 мг на добу.
Хворим на гіпонатріємію (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль/л) або концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 0,14 ммоль/л початкова доза - 2,5 мг 1 раз на добу.
При реноваскулярній гіпертензії початкова доза – 2,5 – 5 мг на добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить – 2,5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2,5 – 5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакції до максимально переносимих доз залежно від величини АТ, але не вище 40 мг / Добу. одноразово або у 2 прийоми. У хворих з низьким систолічним артеріальним тиском (менше 110 мм рт. ст.) терапію слід починати з дози 1,25 мг. Підбір дози повинен проводитись протягом 2-4 тижнів. або у більш короткий термін. Середня підтримуюча доза – 5 -20 мг на добу. за 1-2 прийоми.
У пацієнтів похилого віку частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект та подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення еналаприлу, тому рекомендована початкова доза літнім – 1,25 мг.
При хронічній нирковій недостатності кумуляція настає при зниженні фільтрації менше ніж 10 мл/хв. При кліренсі креатиніну (КК) 80-30 мл/хв доза зазвичай становить 5-10 мг/добу, при КК до 30-10 мл/хв. - 2,5 - 5 мг/добу, при КК менше 10 мл/хв. - 1,25 - 2,5 мг на добу. лише у дні діалізу.
Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При надто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують.
Препарат застосовують як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: еналаприл малеату 5 мг, 10 мг, 20 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний, лактоза (цукор молочний), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний (аеросил А-300), стеарат кальцію.
Опис:
Пігулки білого або білого з жовтуватим кольором, плоскоциліндричні, з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки по 5 мг, 10 мг та 20 мг.
По 10, 15, 20 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 5 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ, наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку, пов'язаного з лікуванням інгібіторами АПФ, а також спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність та безпека).
З обережністю застосовувати при первинному гіперальдостеронізмі, двосторонньому стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки, гіперкаліємії, стані після трансплантації нирки; аортальному стенозі, мітральному стенозі (з порушеннями гемодинаміки), ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі, системних захворюваннях сполучної тканини, ішемічній хворобі серця, цереброваскулярних захворюваннях, цукровому діабеті, нирковій недостатності (протеїнурія понад 1 г/добу) дієту з обмеженням солі або які знаходяться на гемодіалізі, при одночасному прийомі з імунодепресантами та салуретиками, у людей похилого віку (старше 65 років), пригніченні кістковомозкового кровотворення; станах, що супроводжуються зниженням об'єму циркулюючої крові (у тому числі діарея, блювання).
Дозування20 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія; хронічна серцева недостатність (у складі комбінованої терапії).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному призначенні еналаприлу з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2), можливе зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу; з калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид) може призвести до гіперкаліємії; із солями літію – до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію у плазмі крові).
У деяких пацієнтів з порушеною функцією нирок і НПЗЗ, включаючи інгібітори ЦОГ-2, супутнє застосування інгібіторів АПФ може призвести до подальшого погіршення функції нирок. Ці зміни оборотні.
Одночасний прийом з жарознижувальними та болезаспокійливими засобами може зменшити ефективність препарату.
Еналаприл послаблює дію препаратів, що містять теофілін.
Гіпотензивну дію еналаприлу посилюють діуретики, бета-адреноблокатори, метилдопа, нітрати, блокатори «повільних» кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду, гідралазин, празозин.
Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики посилюють гематотоксичність. Препарати, що спричиняють пригнічення кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії та/або агранулоцитозу.
Спільне застосування інгібіторів АПФ та гіпоглікемічних засобів (інсулін, гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо) може посилити гіпоглікемічний ефект останніх із ризиком розвитку гіпоглікемії. Це найчастіше відзначається протягом перших тижнів спільного застосування, а також у пацієнтів з нирковою недостатністю. У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримують гіпоглікемічні засоби для внутрішнього застосування та інсулін, необхідний контроль рівня глюкози крові, особливо протягом першого місяця спільного застосування з інгібіторами АПФ.
Інгібітори АПФ зменшують виведення літію нирками та посилюють ризик розвитку літієвої інтоксикації. За потреби призначення солей літію необхідний контроль рівня літію у сироватці крові.
Симптомокомплекс, що включає почервоніння обличчя, нудоту, блювання та гіпотензію, описаний у поодиноких випадках при сумісному застосуванні препаратів золота для парентерального використання (натрію ауротіомалат) та інгібіторів АПФ (еналаприл).
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску аж до розвитку колапсу, інфаркту міокарда, гострого порушення мозкового кровообігу або тромбоемболічних ускладнень, судоми, ступор.
Лікування: хворого переводять у горизонтальне положення з низьким узголів'ям. У легких випадках показані промивання шлунка та прийом внутрішньо сольового розчину, у більш важких випадках – заходи, спрямовані на стабілізацію артеріального тиску: внутрішньовенне введення фізіологічного розчину, плазмозамінників, при необхідності – введення ангіотензину II, гемодіаліз (швидкість виведення еналаприлату – 62 мл/хв).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Інгібітор ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Фармакодинаміка:
Еналаприл – антигіпертензивний препарат із групи інгібіторів АПФ. Еналаприл є «проліками»: в результаті його гідролізу утворюється еналаприлат, який інгібує АПФ. Механізм його дії пов'язаний із зменшенням утворення ангіотензину I ангіотензину II, зниження вмісту якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний периферичний судинний опір, систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ), пост – та переднавантаження на міокард.
Розширює артерії більшою мірою, ніж вени, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих скорочень не відзначається.
Гіпотензивний ефект більш виражений при високому рівні реніну плазми, ніж при нормальному або зниженому рівні. Зниження АТ у терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг, кровотік у судинах мозку підтримується на достатньому рівні та на тлі зниженого артеріального тиску. Підсилює коронарний та нирковий кровотік.
При тривалому застосуванні зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда та міоцитів стінок артерій резистивного типу, запобігає прогресу серцевої недостатності та уповільнює розвиток дилатації лівого шлуночка. Покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Знижує агрегацію тромбоцитів.
Має деякий діуретичний ефект.
Час настання гіпотензивного ефекту при прийомі внутрішньо – 1 година, досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається до 24 годин. У деяких хворих для досягнення оптимального рівня артеріального тиску необхідна терапія протягом декількох тижнів. При серцевій недостатності помітний клінічний ефект спостерігається при тривалому лікуванні – 6 місяців та більше.
Фармакокінетика:
Після вживання абсорбується 60% препарату. Їда не впливає на всмоктування еналаприлу.
Еналаприл до 50% зв'язується з білками плазми. Еналаприл швидко метаболізується в печінці з утворенням активного метаболіту еналаприлату, який є активнішим інгібітором АПФ, ніж еналаприл. Біодоступність препарату 40%.
Максимальна концентрація еналаприлу в плазмі досягається через 1 годину, еналаприлату – 3-4 години. Еналаприлат легко проходить через гістогематичні бар'єри, виключаючи гематоенцефалічний, невелика кількість проникає через плаценту та у грудне молоко.
Період напіввиведення еналаприлату близько 11 год. Виводиться еналаприл переважно нирками - 60% (20% - у вигляді еналаприлу і 40% - у вигляді еналаприлату), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу і 27% - у вигляді еналаприлу) .
Видаляється при гемодіалізі (швидкість 62 мл/хв) та перитонеальному діалізі.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЕналаприл-ФПО® в цілому добре переноситься і в більшості випадків не викликає побічних дій, що вимагають відміни препарату.
З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатичний колапс; , Тромбоемболія гілок легеневої артерії, синдром Рейно
З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність свідомості, підвищена стомлюваність, сонливість (2-3 %), дуже рідко при застосуванні високих доз – нервозність, депресія, парестезії.
З боку органів чуття: порушення вестибулярного апарату, порушення слуху та зору, шум у вухах.
З боку травної системи: сухість у роті, анорексія, диспепсичні розлади (нудота, діарея або запор, блювання, біль у животі), кишкова непрохідність, панкреатит, порушення функції печінки та жовчовиділення, гепатит (гепатоцелюлярний або холестатичний).
З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, біль у горлі, захриплість голосу, легеневі інфільтрати, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.
Аллергические реакции: кожная сыпь, зуд, крапивница, ангионевротический отек, крайне редко дисфония, полиморфная эритема, эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, пемфигус, фотосенсибилизация, серозит, васкулит, миозит, артралгия, артрит, стоматит, глоссит, інтестинальний набряк (дуже рідко).
З боку лабораторних показників: гіперкреатинінемія, підвищення вмісту сечовини, підвищення активності «печінкових» ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія, гіпонатріємія, гіпоглікемія у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, отримують гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо або інсулін. Відзначаються в деяких випадках зниження концентрації гемоглобіну та гематокриту, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у хворих з аутоімунними захворюваннями), еозинофілія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, рідко протеїнурія.
Інші: алопеція, зниження лібідо, імпотенція, припливи.
особливі вказівкиНеобхідно бути обережним при призначенні пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (внаслідок терапії діуретиками, при обмеженні споживання кухонної солі, проведенні гемодіалізу, діареї та блюванні) підвищений ризик раптового та вираженого зниження артеріального тиску після застосування навіть початкової дози інгібітору АП. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування препаратом після стабілізації артеріального тиску (АТ). У разі повторного вираженого зниження артеріального тиску слід зменшити дозу або відмінити препарат.
Застосування високоміцних діалізних мембран збільшує ризик розвитку анафілактичної реакції. Корекція режиму дозування у дні, вільні від діалізу, повинна здійснюватися залежно від рівня АТ.
До і під час лікування інгібіторами АПФ необхідний періодичний контроль артеріального тиску, показників крові (гемоглобіну, калію, креатиніну, сечовини, активності печінкових ферментів), білка в сечі.
Слід ретельно спостерігати за хворими з тяжкою хронічною серцевою недостатністю, ішемічною хворобою серця та захворюваннями судин мозку, у яких різке зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда, інсульту або порушення функції нирок.
Раптова відміна лікування не призводить до розвитку синдрому «рикошету» (різкого підйому артеріального тиску).
За новонародженими та грудними дітьми, які піддавалися внутрішньоутробному впливу інгібіторів АПФ, рекомендується вести ретельне спостереження для своєчасного виявлення вираженого зниження АТ, олігурії, гіперкаліємії та неврологічних розладів, можливих внаслідок зменшення ниркового та мозкового кровотоку при зниженні артеріального тиску. При олігурії необхідна підтримка АТ та ниркової перфузії шляхом введення відповідних рідин та судинозвужувальних засобів.
Перед дослідженням функцій паращитовидних залоз слід відмінити.
Алкоголь посилює гіпотензивну дію препарату.
На початку лікування, до завершення періоду підбір дози, необхідно утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, т.к. можливе запаморочення, особливо після початкової дози інгібітору АПФ у хворих, які приймають діуретичні засоби.
Перед хірургічним втручанням (включаючи стоматологію) слід попередити хірурга/анестезіолога про застосування інгібіторів АПФ.
Умови зберіганняЗберігати у недоступному для дітей місці! Зберігати при температурі не вище 25°С.
Спосіб застосування та дозиПризначають внутрішньо незалежно від часу їди. Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування можливе застосування препарату еналаприл у дозі 2,5 мг.
При монотерапії артеріальної гіпертензії початкова доза 5 мг 1 раз на добу.
За відсутності клінічного ефекту через 1-2 тижні дозу збільшують на 5 мг. Після прийому початкової дози хворі повинні перебувати під медичним наглядом протягом 2 годин та додатково 1 год, доки не стабілізується АТ. При необхідності і досить хорошій переносимості дозу можна збільшити до 40 мг на добу. у 2 прийоми. Через 2-3 тижні переходять на підтримуючу дозу - 10 - 40 мг на добу, розділену на 1-2 прийоми. При помірній гіпертензії середня добова доза становить близько 10 мг.
Максимальна добова доза препарату становить 40 мг на добу.
У разі призначення пацієнтам, які одночасно отримують діуретики, лікування діуретиком необхідно припинити за 2-3 дні до призначення Еналаприлу-ФПО. Якщо це неможливо, початкова доза препарату повинна становити 2,5 мг на добу.
Хворим на гіпонатріємію (концентрація іонів натрію в сироватці крові менше 130 ммоль/л) або концентрацією креатиніну в сироватці крові більше 0,14 ммоль/л початкова доза - 2,5 мг 1 раз на добу.
При реноваскулярній гіпертензії початкова доза – 2,5 – 5 мг на добу. Максимальна добова доза становить 20 мг.
При хронічній серцевій недостатності початкова доза становить – 2,5 мг одноразово, потім дозу збільшують на 2,5 – 5 мг через кожні 3-4 дні відповідно до клінічної реакції до максимально переносимих доз залежно від величини АТ, але не вище 40 мг / Добу. одноразово або у 2 прийоми. У хворих з низьким систолічним артеріальним тиском (менше 110 мм рт. ст.) терапію слід починати з дози 1,25 мг. Підбір дози повинен проводитись протягом 2-4 тижнів. або у більш короткий термін. Середня підтримуюча доза – 5 -20 мг на добу. за 1-2 прийоми.
У пацієнтів похилого віку частіше спостерігається більш виражений гіпотензивний ефект та подовження часу дії препарату, що пов'язано зі зменшенням швидкості виведення еналаприлу, тому рекомендована початкова доза літнім – 1,25 мг.
При хронічній нирковій недостатності кумуляція настає при зниженні фільтрації менше ніж 10 мл/хв. При кліренсі креатиніну (КК) 80-30 мл/хв доза зазвичай становить 5-10 мг/добу, при КК до 30-10 мл/хв. - 2,5 - 5 мг/добу, при КК менше 10 мл/хв. - 1,25 - 2,5 мг на добу. лише у дні діалізу.
Тривалість лікування залежить від ефективності терапії. При надто вираженому зниженні артеріального тиску дозу препарату поступово зменшують.
Препарат застосовують як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт производится компанией АЛИУМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Эналаприл-ФПО таб 20мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Берлиприл 10 таб 10мг 30 шт Берлиприл 10 таб 10мг 30 шт, Берлиприл 20 таб 20мг 30 шт Берлиприл 20 таб 20мг 30 шт, Берлиприл 5 таб 5мг 30 шт Берлиприл 5 таб 5мг 30 шт, Ренитек таб 10мг 14 шт Ренитек таб 10мг 14 шт, Ренитек таб 20мг 14 шт Ренитек таб 20мг 14 шт, Эналаприл таб 10мг 20 шт Эналаприл таб 10мг 20 шт, Эналаприл таб 10мг 20 шт озон Эналаприл таб 10мг 20 шт озон, Эналаприл таб 20мг 20 шт Эналаприл таб 20мг 20 шт, Эналаприл таб 20мг 20 шт изварино фарма Эналаприл таб 20мг 20 шт изварино фарма, Эналаприл таб 5мг 20 шт Эналаприл таб 5мг 20 шт, Эналаприл таб 5мг 20 шт озон Эналаприл таб 5мг 20 шт озон, Эналаприл-ФПО таб 10мг 20 шт Эналаприл-ФПО таб 10мг 20 шт, Энам таб 10мг 20 шт Энам таб 10мг 20 шт, Энам таб 2.5мг 20 шт Энам таб 2.5мг 20 шт, Энап р раствор для инъекций 1.25мг/мл 1мл амп 5 шт Энап р раствор для инъекций 1.25мг/мл 1мл амп 5 шт, Энап таб 10мг 20 шт Энап таб 10мг 20 шт, Энап таб 20мг 60 шт Энап таб 20мг 60 шт, Энап таб 2.5мг 20 шт Энап таб 2.5мг 20 шт, Энап таб 2.5мг 60 шт Энап таб 2.5мг 60 шт, Энап таб 5мг 20 шт Энап таб 5мг 20 шт, Энап таб 5мг 60 шт Энап таб 5мг 60 шт.
Пока нет комментариев