Эглонил кап 50 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Еглонил капсули 50 мг 30 шт - це антипсихотичний засіб (нейролептик), який блокує дофамінергічну нервову передачу в головному мозку, що допомагає зменшити симптоми психозу. Крім того, він має стимулюючу і тимоаналептичну (антидепресивну) дію. Сульпірид має активуючу ЦНС дію за рахунок дофамінміметичного ефекту. Всмоктування сульпіриду при внутрішньому прийомі становить 25-35 % і характеризується значною індивідуальною варіабельністю. Виведення препарату з організму відбувається переважно нирками.
Эглонил кап 50 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: сульпірид – 50 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат – 66,92 мг, метилцелюлоза – 0,58 мг, тальк – 1,30 мг, магнію стеарат – 1,20 мг;
Склад капсули: желатин – 98%, титану діоксид (Е 171) – 2%.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 4, що складаються з непрозорих корпусу та кришечки білого або білого з жовтувато-сіруватим відтінком кольору. Вміст капсул – однорідний порошок білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається утворення грудочок, що розсипаються при натисканні.
Форма випуску:
Капсули 50мг. По 15 або 30 капсул у блістер із ПВХ/Ал. фольги. По 2 блістери по 15 капсул або по 1 блістеру по 30 капсул з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до сульпіриду чи допоміжних речовин препарату;
Пролактинзалежні пухлини (пролактиноми гіпофіза та рак молочної залози);
гіперпролактинемія;
Феохромоцитома;
Гостра порфірія;
Дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми);
Гостра інтоксикація алкоголем (етанолом), снодійними препаратами, наркотичними анальгетиками;
Період грудного вигодовування;
Вроджена галактоземія, синдром мальабсорбції глюкози/галактози або дефіцит лактази (у зв'язку з наявністю препарату лактози);
Одночасний прийом леводопи (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами");
Супутня терапія агоністами дофамінових рецепторів (каберголін, хінаголід, ропінірол, ротиготин) (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
З обережністю:
У пацієнтів із схильністю до розвитку порушень серцевого ритму, у зв'язку з тим, що сульпірид може викликати подовження інтервалу QT та збільшувати ризик розвитку тяжких шлуночкових порушень ритму, таких як розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует»: - з брадикардією менше 55
ударів за хвилину;
- з електролітними порушеннями, особливо з гіпокаліємією;
- з вродженим подовженням інтервалу QT;
- одночасно одержують препарати, здатні викликати виражену брадикардію (менше 55 ударів на хвилину), гіпокаліємію, уповільнення внутрішньосерцевої провідності або подовження інтервалу QT (див. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами", "Особливі вказівки");
У пацієнтів із злоякісним нейролептичним синдромом в анамнезі (див. розділи «Побічна дія», «Особливі вказівки»);
у пацієнтів похилого віку (підвищений ризик розвитку седації, ортостатичної гіпотензії, екстрапірамідних розладів);
Агресивна поведінка або ажитація з імпульсивністю (може знадобитися одночасне застосування седативних препаратів);
У пацієнтів похилого віку з деменцією (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із хворобою Паркінсона (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із факторами ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень (див. розділ «Особливі вказівки»);
При цукровому діабеті та за наявності факторів ризику розвитку цукрового діабету (ризик розвитку гіперглікемії, потрібен контроль концентрації глюкози в крові);
При вагітності (обмежений досвід застосування) (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
При нирковій недостатності (потрібна корекція режиму дозування, див. розділ «Спосіб застосування та дози»);
При епілепсії або судомних нападах в анамнезі (ризик зниження порога судомної готовності) (див. розділ «Особливі вказівки»);
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що містять етанол (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
У пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на глаукому, кишкову непрохідність, уроджений стеноз травного тракту, затримку сечовипускання або гіперплазію передміхурової залози;
У пацієнтів (особливо у пацієнтів похилого віку) з артеріальною гіпертензією у зв'язку з ризиком розвитку гіпертонічного кризу (пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом);
У пацієнтів, які мають в анамнезі (у тому числі сімейний анамнез) рак молочної залози (див. розділ «Особливі вказівки»);
При застосуванні у дітей слід бути обережними, оскільки ефективність та безпека сульпіриду у даної категорії пацієнтів досліджена недостатньо (див. розділ «Особливі вказівки»).
Дозування50 мг
Показання до застосуванняТривожні стани у дорослих (короткочасне симптоматичне лікування при неефективності звичайних методів лікування).
Тяжкі порушення поведінки (ажитація, членошкідництво, стереотипія) у дітей віком від 6 років, особливо з синдромами аутизму.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації:
• З леводопою: взаємний антагонізм ефектів леводопи та нейролептиків;
• З агоністами дофамінових рецепторів (каберголіном, хінаголідом, ропініролом, ротиготином): взаємний антагонізм між агоністами дофамінових рецепторів та нейролептиками (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»).
Комбінації, що не рекомендуються:
• З етанолом: етанол посилює седативний ефект нейролептиків. Слід уникати прийому алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що містять етанол;
• З препаратами, здатними подовжувати інтервал QT або викликати розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует»:
- препарати, що викликають брадикардію: бета-адреноблокатори; блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), що уріджують частоту серцевих скорочень; клонідин, гуанфацин; серцеві глікозиди;
- препарати, що викликають гіпокаліємію: діуретики, що знижують концентрацію калію в крові: проносні, стимулюючі перистальтику кишечника; амфотерицин при внутрішньовенному застосуванні; глюкокортикостероїди; тетракозактид (перед прийомом сульпіриду гіпокаліємія має бути скоригована);
- антиаритмічні препарати ІА класу, такі як хінідин, дизопірамід;
- антиаритмічні препарати ІІІ класу, такі як аміодарон, соталол, дофетелід, ібутилід;
- інші препарати, такі як пімозид; амісульприд; сультопід; тіаприд; галоперидол; тіорідазин; метадон; хлорпромазин; дроперидол; ціамемазин; піпотіазин; сертіндол; левомепромазин; антидепресанти, похідні іміпраміну; препарати літію; беприділ; цизаприд; вводиться внутрішньовенно еритроміцин; вводиться внутрішньовенно вінкамін; вводиться внутрішньовенно спіраміцин; моксифлоксацин; левофлоксацин; мізоластин; дифеманіл; галофантрин; пентамідин; лумефантрін; спарфлоксацин; кларитроміцин; рокситроміцин; азитроміцин;
- селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам).
Якщо у пацієнтів не можна уникнути одночасного застосування цих препаратів із сульпіридом, то за пацієнтами слід проводити ретельне клінічне, лабораторне (контроль електролітного складу крові) та електрокардіографічне спостереження.
Взаємодія, яку слід брати до уваги:
• З гіпотензивними препаратами, нітратами та похідними нітратів Адитивна гіпотензивна дія, збільшення ризику ортостатичної гіпотензії;
• З препаратами, що пригнічують функцію ЦНС: похідні морфіну (анальгетики, протикашльові препарати); блокатори Н1-гістамінових рецепторів із седативною дією; барбітурати; бензодіазепіни та інші анксіолітики; снодійні препарати; антидепресанти з седативною дією (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін); гіпотензивні засоби центральної дії (клонідин та інші гіпотензивні препарати центральної дії); баклофен; талідомід. Можливе виражене посилення гнітючої дії ЦНС та зниження психомоторної реакції;
• З антацидами та сукральфатом: при одночасному застосуванні знижується абсорбція сульпіриду. Тому при сумісному застосуванні сульпіриду та антацидів або сукральфату потрібна, як мінімум, двогодинна перерва між їх прийомом;
• З препаратами літію: збільшується ризик виникнення екстрапірамідних побічних реакцій. За перших симптомів нейротоксичності слід припинити прийом обох препаратів.
ПередозуванняСимптоми:
Досвід передозування сульпіриду обмежений. Специфічні симптоми відсутні, можуть спостерігатися: дискінезія зі спастичною кривошиєю, висування мови та тризм. У деяких пацієнтів – життєзагрозний синдром паркінсонізму та кома. Сульпірид частково виводиться при гемодіалізі.
Лікування:
У зв'язку з відсутністю специфічного антидоту слід застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію, при ретельному контролі дихальної функції та постійному контролі серцевої діяльності (ризик подовження інтервалу QT та розвиток шлуночкових аритмій), який повинен продовжуватися до повного одужання пацієнта, при розвитку вираженого екстрапірамід холіноблокуючі препарати. Були повідомлення про смертельні наслідки при передозуванні, головним чином, при комбінації сульпіриду з іншими психотропними засобами.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик). ATX код: N05AL01.
Фармакодинаміка:
Сульпірид - атиповий нейролептик із групи заміщених бензамідів, що блокує дофамінергічну нервову передачу в головному мозку (сульпірид блокує переважно дофамінергічні рецептори лімбічної системи, мало впливаючи на такі в неостріатній системі). Його нейролептичний ефект пов'язаний із антидофамінергічною дією. Крім цього, сульпірид має активуючу ЦНС дію за рахунок дофамінміметичного ефекту. Тому сульпірид має помірну нейролептичну активність у поєднанні зі стимулюючою і тимоаналептичною (антидепресивною) дією.
Антипсихотична дія сульпіриду проявляється у дозах понад 600 мг на добу, у дозах до 600 мг на добу переважає стимулюючу та антидепресивну дію.
Сульпірид не має значного впливу на адренергічні, холінергічні, серотонінові, гістамінові та GABA рецептори.
Сульпірид стимулює секрецію пролактину і має центральну протиблювотну дію за рахунок блокади дофамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При прийомі внутрішньо однієї капсули 50 мг, максимальна концентрація сульпіриду в плазмі досягається через 3-6 годин і становить 0,25 мг/л. Біодоступність сульпіриду при внутрішньому прийомі становить 25-35 % і характеризується значною індивідуальною варіабельністю. Фармакокінетика сульпіриду залишається лінійною у діапазоні доз від 50 до 300 мг.
Розподіл:
Сульпірид швидко розподіляється у тканині: об'єм розподілу у рівноважному стані становить 0,94 л/кг. Зв'язок із білками плазми – приблизно 40%. Невелика кількість сульпіриду проникає у грудне молоко та проходить через плацентарний бар'єр.
Метаболізм:
В організмі людини сульпірид лише мало піддається метаболізму.
Виведення:
Сульпірид виводиться переважно нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Загальний кліренс становить 126 мл/хв. Період напіввиведення препарату із плазми становить 7 годин.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У людини є дуже обмежені клінічні дані щодо прийому сульпіриду під час вагітності. Сульпірид проходить через плаценту. Застосування препарату не рекомендується при вагітності та у жінок репродуктивного віку, які не використовують ефективних способів контрацепції та планують вагітність, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Новонароджені, які під час третього триместру вагітності піддавалися внутрішньоутробному впливу антипсихотичних препаратів, включаючи Еглоніл®, мають ризик розвитку у них після народження небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми або синдром «скасування», які можуть варіювати за тяжкістю та тривалістю (див. розділ «Поб дія"). Повідомлялося про розвиток ажитації, м'язового гіпертонусу, м'язової гіпотонії, тремору, сонливості, дихальних розладів чи порушень харчування. Тому новонароджені мають перебувати під постійним медичним наглядом.
Період грудного вигодовування
Сульпірид проникає в грудне молоко людини, годування груддю під час лікування сульпіридом протипоказане.
Дані доклінічних досліджень:
У дослідженнях, проведених на тваринах, сульпірид не продемонстрував прямої чи непрямої тератогенної чи ембріотоксичної дії. У тварин відзначалося зниження фертильності, пов'язане з фармакологічними ефектами сульпіриду (ефект, опосередкований пролактином)
.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаКласифікація небажаних реакцій (HP) за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (>10%); часто (>1% та <10%); нечасто (>0,1% та <1%); рідко (>0,01% та <0,1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (виходячи з наявних даних неможливо оцінити частоту розвитку HP).
HP, що розвиваються в результаті прийому сульпіриду, подібні до HP, що викликаються іншими нейролептиками, але частота їх розвитку, в основному, менша.
Порушення з боку серця: рідко: шлуночкові порушення ритму, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія; частота невідома: подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія типу "пірует", зупинка серця, раптова смерть.
Порушення з боку судин: нечасто: ортостатична гіпотензія; частота невідома: венозні тромбоемболічні ускладнення, включаючи тромбоемболію легеневої артерії та тромбоз глибоких вен, іноді з летальним кінцем; підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома: аспіраційна пневмонія (при одночасному застосуванні з іншими засобами, які пригнічують ЦНС).
Порушення ендокринної системи: часто: гіперпролактинемія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: збільшення маси тіла; Частота невідома: гіпертермія.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто: підвищення активності «печінкових» ферментів; частота невідома: ураження печінки (гепатоцелюлярна, холестатична або змішаного генезу).
Порушення з боку нервової системи: часто: седація або сонливість, екстрапірамідні розлади (ці симптоми зазвичай оборотні після призначення протипаркінсонічних препаратів), паркінсонізм, тремор, акатизія; нечасто: м'язовий гіпертонус, дискінезія, м'язова дистонія; рідко: окулогірний криз; частота невідома: злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), гіпокінезія, пізня дискінезія (як і при прийомі всіх нейролептиків, після їх застосування протягом понад 3 місяців; при цьому прийом протипаркінсонічних препаратів неефективний або може спровокувати посилення симптомів), судоми.
Порушення з боку статевих органів та молочних залоз: часто: болючість молочних залоз, галакторея; нечасто: збільшення молочних залоз, аменорея, оргазмічна дисфункція (порушення оргазму), еректильна дисфункція; частота невідома: гінекомастія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: макуло-папульозний висип.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: лейкопенія; Частота невідома: нейтропенія, агранулоцитоз.
Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома: екстрапірамідні симптоми та «синдром відміни» у новонароджених (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).
Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичні реакції (кропив'янка, задишка, надмірне зниження артеріального тиску, анафілактичний шок).
Порушення психіки: часто: безсоння; частота невідома: сплутаність свідомості.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: запор; Нечасто: гіперсалівація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома: кривошия, тризм, рабдоміоліз.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома: гіпонатріємія, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома: підвищення концентрації креатинфосфокінази у сироватці крові.
особливі вказівкиЗлоякісний нейролептичний синдром:
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), що є потенційно летальним ускладненням, і виникнення якого можливе при застосуванні будь-яких нейролептиків, характеризується блідістю, гіпертермією, ригідністю м'язів, дисфункцією вегетативної нервової системи, порушенням свідомості. Ознаки дисфункції вегетативної нервової системи, такі як підвищене потовиділення та лабільність артеріального тиску та пульсу, можуть передувати настанню гіпертермії та бути ранніми попереджувальними симптомами. Спостерігалися випадки з атиповими проявами ЗНС без ригідності та підвищення тонусу м'язів. У разі гіпертермії неясного генезу, що можна розцінювати або як ранню ознаку/симптом ЗНС, або як атипову ЗНС, сульпірид слід негайно скасувати та встановити медичне спостереження за пацієнтом. Причина розвитку ЗНС залишається нез'ясованою. Передбачається, що у його механізмі грає роль блокада дофамінових рецепторів у смугастому тілі та гіпоталамусі, не виключається також вроджена схильність (ідіосинкразія). Розвитку синдрому можуть сприяти інтеркурентна інфекція, дегідратація або органічна поразка головного мозку.
Подовження інтервалу QT:
Сульпірид може викликати подовження інтервалу QT. Відомо, що цей ефект збільшує ризик розвитку тяжких шлуночкових аритмій, таких як шлуночкова тахікардія типу «пірует» (див. розділ «Побічна дія»). Перед застосуванням препарату, якщо дозволяє стан пацієнта, необхідно виключити наявність факторів, що спричиняють розвиток цих тяжких порушень ритму (брадикардія менше 55 ударів на хвилину; електролітні порушення, особливо гіпокаліємія, гіпомагніємія; вроджене подовження інтервалу QT, одночасний прийом препаратів, що викликають виражену брадикардію (менше 55 ударів на хвилину), гіпокаліємію, уповільнення внутрішньосерцевої провідності або подовження інтервалу QT (див. розділи «З обережністю», «Побічна дія»). Пацієнтам з вищепереліченими факторами ризику при необхідності призначення сульпіриду необхідно бути обережними. Гіпокаліємія та гіпомагніємія повинні бути скориговані до початку застосування препарату; крім того, слід забезпечити медичне спостереження та регулярний контроль вмісту електролітів у крові та ЕКГ. За винятком випадків термінового втручання, пацієнтам, яким потрібне лікування нейролептиками, рекомендується проводити оцінку стану та контроль ЕКГ.
Екстрапірамідний синдром:
При екстрапірамідному синдромі, викликаному нейролептиками, слід призначати м-холіноблокуючі препарати (а не агоністи дофамінових рецепторів) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві препарат Еглоніл® слід призначати тільки у разі нагальної потреби (через підвищений ризик розвитку або загострення симптомів екстрапірамідних розладів).
Інсульт:
У рандомізованих клінічних дослідженнях порівняно з деякими атиповими нейролептиками з плацебо, проведеними у пацієнтів похилого віку з деменцією, спостерігалося триразове збільшення ризику розвитку цереброваскулярних ускладнень. Механізм цього ризику невідомий. Не можна виключити збільшення такого ризику при прийомі інших нейролептиків або інших популяціях пацієнтів, тому сульпірид слід з обережністю призначати пацієнтам з факторами ризику розвитку інсульту.
Пацієнти похилого віку з деменцією:
У пацієнтів похилого віку з психозами, пов'язаними з деменцією, під час лікування антипсихотичними препаратами спостерігалося підвищення ризику смерті. Аналіз 17 плацебо-контрольованих досліджень (середньою тривалістю понад 10 тижнів) показав, що більшість пацієнтів, які отримували атипові антипсихотичні препарати, мали в 1,6-1,7 разів більший ризик смерті, ніж пацієнти, які отримували плацебо. У ході 10-тижневого плацебо-контрольованого дослідження частота смертельних наслідків при прийомі атипових нейролептиків такими пацієнтами становила 4,5%, а при прийомі плацебо – 2,6%. Хоча причини смерті у клінічних дослідженнях з атиповими антипсихотичними препаратами варіювали, більшість причин смертей були або серцево-судинними (наприклад, серцева недостатність, раптова смерть), або інфекційними (наприклад, пневмонія) за природою. Спостережні дослідження підтвердили, що подібно до лікування атиповими антипсихотичними препаратами, лікування звичайними антипсихотичними препаратами також може збільшувати смертність. Ступінь, до якої збільшення смертності може бути зумовлене антипсихотичним препаратом, а не деякими особливостями пацієнтів, незрозуміла.
При застосуванні антипсихотичних препаратів спостерігалися випадки венозних тромбоемболічних ускладнень, іноді летальних . Тому сульпірид слід застосовувати обережно у пацієнтів з факторами ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень (див. розділи «З обережністю», «Побічна дія»).
Рак молочної залози:
Сульпірид може збільшувати концентрацію пролактину у плазмі крові. Тому при застосуванні сульпіриду у пацієнтів, які мають в анамнезі (у тому числі сімейному анамнезі) рак молочної залози, слід бути обережним (див. розділ «З обережністю»). Такі пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом.
Пацієнти з епілепсією:
У зв'язку з тим, що нейролептики можуть знижувати епілептогенний поріг, при призначенні сульпіриду пацієнтам з епілепсією останні повинні перебувати під строгим медичним наглядом.
Пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймають агоністи дофамінових рецепторів:
Крім виняткових випадків, препарат Еглоніл не повинен застосовуватися у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Якщо є нагальна необхідність лікування нейролептиками пацієнтів із хворобою Паркінсона, які приймають агоністи дофамінових рецепторів, слід провести поступове зниження доз останніх до повної відміни (різка відміна агоністів дофамінових рецепторів може підвищити ризик розвитку у пацієнта злоякісного нейролептичного синдрому) (див. розділ «З обережністю "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
Зменшені дози слід застосовувати (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти з цукровим діабетом або факторами ризику розвитку цукрового діабету:
Оскільки повідомлялося про розвиток гіперглікемії у пацієнтів, які приймали атипові антипсихотичні препарати, пацієнтам із встановленим діагнозом цукрового діабету або з факторами ризику його розвитку, яким призначають лікування сульпіридом, необхідно контролювати концентрацію глюкози у крові.
Вживання етанолу:
Вживання алкогольних напоїв, що містять етанол, або застосування лікарських препаратів, що містять етанол, під час лікування препаратом Еглоніл суворо забороняється.
Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз:
На фоні терапії нейролептиками, у тому числі препаратом Еглоніл, відзначалися лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз. Розвиток незрозумілих інфекцій або підвищення температури тіла може бути ознаками порушень з боку крові, що потребує негайного виконання гематологічних досліджень. У зв'язку з впливом сульпіриду на когнітивні процеси у дітей, необхідно щорічно контролювати здатність до навчання
.
Необхідно регулярно коригувати дозу з урахуванням клінічного стану дитини.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Під час лікування препаратом Еглоніл забороняються керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають збереження уваги та швидкості психомоторних реакцій (оскільки при застосуванні навіть у рекомендованих дозах препарат може викликати седацію).
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКапсули Еглоніл приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.
У всіх випадках слід застосовувати мінімальні ефективні дози препарату. Якщо клінічний стан пацієнта дозволяє, лікування повинне починатися з низьких доз. Мінімальна ефективна доза підбирається шляхом поступового підвищення дози до досягнення необхідного ефекту.
Дорослі:
Короткочасне симптоматичне лікування тривожних станів при неефективності звичайних методів лікування: добова доза становить 50-150 мг протягом не більше 4 тижнів.
Діти старше 6 років:
Тяжкі порушення поведінки (ажитація, членошкідництво, стереотипія) особливо з синдромами аутизму: добова доза становить 5-10 мг/кг маси тіла.
Пацієнти похилого віку:
Початкова доза сульпіриду повинна становити 1/4-1/2 дози для дорослих.
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
У зв'язку з тим, що сульпірид виводиться з організму переважно через нирки, рекомендується зменшити дозу сульпіриду та/або збільшити інтервал між прийомом окремих доз препарату в залежності від показників кліренсу креатиніну: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати %, а інтервали між прийомами препарату слід збільшувати у 1,5 раза; при кліренсі креатиніну 10-30 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати у 2 рази, а інтервали між прийомами препарату слід збільшувати у 2 рази; при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати на 70%, а інтервали між прийомами препарату – збільшувати у 3 рази.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Эглонил кап 50 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: сульпірид – 50 мг;
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат – 66,92 мг, метилцелюлоза – 0,58 мг, тальк – 1,30 мг, магнію стеарат – 1,20 мг;
Склад капсули: желатин – 98%, титану діоксид (Е 171) – 2%.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 4, що складаються з непрозорих корпусу та кришечки білого або білого з жовтувато-сіруватим відтінком кольору. Вміст капсул – однорідний порошок білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається утворення грудочок, що розсипаються при натисканні.
Форма випуску:
Капсули 50мг. По 15 або 30 капсул у блістер із ПВХ/Ал. фольги. По 2 блістери по 15 капсул або по 1 блістеру по 30 капсул з інструкцією із застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до сульпіриду чи допоміжних речовин препарату;
Пролактинзалежні пухлини (пролактиноми гіпофіза та рак молочної залози);
гіперпролактинемія;
Феохромоцитома;
Гостра порфірія;
Дитячий вік до 6 років (для цієї лікарської форми);
Гостра інтоксикація алкоголем (етанолом), снодійними препаратами, наркотичними анальгетиками;
Період грудного вигодовування;
Вроджена галактоземія, синдром мальабсорбції глюкози/галактози або дефіцит лактази (у зв'язку з наявністю препарату лактози);
Одночасний прийом леводопи (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами");
Супутня терапія агоністами дофамінових рецепторів (каберголін, хінаголід, ропінірол, ротиготин) (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
З обережністю:
У пацієнтів із схильністю до розвитку порушень серцевого ритму, у зв'язку з тим, що сульпірид може викликати подовження інтервалу QT та збільшувати ризик розвитку тяжких шлуночкових порушень ритму, таких як розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует»: - з брадикардією менше 55
ударів за хвилину;
- з електролітними порушеннями, особливо з гіпокаліємією;
- з вродженим подовженням інтервалу QT;
- одночасно одержують препарати, здатні викликати виражену брадикардію (менше 55 ударів на хвилину), гіпокаліємію, уповільнення внутрішньосерцевої провідності або подовження інтервалу QT (див. розділи "Взаємодія з іншими лікарськими засобами", "Особливі вказівки");
У пацієнтів із злоякісним нейролептичним синдромом в анамнезі (див. розділи «Побічна дія», «Особливі вказівки»);
у пацієнтів похилого віку (підвищений ризик розвитку седації, ортостатичної гіпотензії, екстрапірамідних розладів);
Агресивна поведінка або ажитація з імпульсивністю (може знадобитися одночасне застосування седативних препаратів);
У пацієнтів похилого віку з деменцією (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із факторами ризику розвитку інсульту (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із хворобою Паркінсона (див. розділ «Особливі вказівки»);
У пацієнтів із факторами ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень (див. розділ «Особливі вказівки»);
При цукровому діабеті та за наявності факторів ризику розвитку цукрового діабету (ризик розвитку гіперглікемії, потрібен контроль концентрації глюкози в крові);
При вагітності (обмежений досвід застосування) (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»);
При нирковій недостатності (потрібна корекція режиму дозування, див. розділ «Спосіб застосування та дози»);
При епілепсії або судомних нападах в анамнезі (ризик зниження порога судомної готовності) (див. розділ «Особливі вказівки»);
При одночасному застосуванні лікарських засобів, що містять етанол (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»);
У пацієнтів, які мають в анамнезі вказівки на глаукому, кишкову непрохідність, уроджений стеноз травного тракту, затримку сечовипускання або гіперплазію передміхурової залози;
У пацієнтів (особливо у пацієнтів похилого віку) з артеріальною гіпертензією у зв'язку з ризиком розвитку гіпертонічного кризу (пацієнти повинні перебувати під медичним наглядом);
У пацієнтів, які мають в анамнезі (у тому числі сімейний анамнез) рак молочної залози (див. розділ «Особливі вказівки»);
При застосуванні у дітей слід бути обережними, оскільки ефективність та безпека сульпіриду у даної категорії пацієнтів досліджена недостатньо (див. розділ «Особливі вказівки»).
Дозування50 мг
Показання до застосуванняТривожні стани у дорослих (короткочасне симптоматичне лікування при неефективності звичайних методів лікування).
Тяжкі порушення поведінки (ажитація, членошкідництво, стереотипія) у дітей віком від 6 років, особливо з синдромами аутизму.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПротипоказані комбінації:
• З леводопою: взаємний антагонізм ефектів леводопи та нейролептиків;
• З агоністами дофамінових рецепторів (каберголіном, хінаголідом, ропініролом, ротиготином): взаємний антагонізм між агоністами дофамінових рецепторів та нейролептиками (див. розділи «Протипоказання», «Особливі вказівки»).
Комбінації, що не рекомендуються:
• З етанолом: етанол посилює седативний ефект нейролептиків. Слід уникати прийому алкогольних напоїв та лікарських препаратів, що містять етанол;
• З препаратами, здатними подовжувати інтервал QT або викликати розвиток шлуночкової тахікардії типу «пірует»:
- препарати, що викликають брадикардію: бета-адреноблокатори; блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), що уріджують частоту серцевих скорочень; клонідин, гуанфацин; серцеві глікозиди;
- препарати, що викликають гіпокаліємію: діуретики, що знижують концентрацію калію в крові: проносні, стимулюючі перистальтику кишечника; амфотерицин при внутрішньовенному застосуванні; глюкокортикостероїди; тетракозактид (перед прийомом сульпіриду гіпокаліємія має бути скоригована);
- антиаритмічні препарати ІА класу, такі як хінідин, дизопірамід;
- антиаритмічні препарати ІІІ класу, такі як аміодарон, соталол, дофетелід, ібутилід;
- інші препарати, такі як пімозид; амісульприд; сультопід; тіаприд; галоперидол; тіорідазин; метадон; хлорпромазин; дроперидол; ціамемазин; піпотіазин; сертіндол; левомепромазин; антидепресанти, похідні іміпраміну; препарати літію; беприділ; цизаприд; вводиться внутрішньовенно еритроміцин; вводиться внутрішньовенно вінкамін; вводиться внутрішньовенно спіраміцин; моксифлоксацин; левофлоксацин; мізоластин; дифеманіл; галофантрин; пентамідин; лумефантрін; спарфлоксацин; кларитроміцин; рокситроміцин; азитроміцин;
- селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (циталопрам, есциталопрам).
Якщо у пацієнтів не можна уникнути одночасного застосування цих препаратів із сульпіридом, то за пацієнтами слід проводити ретельне клінічне, лабораторне (контроль електролітного складу крові) та електрокардіографічне спостереження.
Взаємодія, яку слід брати до уваги:
• З гіпотензивними препаратами, нітратами та похідними нітратів Адитивна гіпотензивна дія, збільшення ризику ортостатичної гіпотензії;
• З препаратами, що пригнічують функцію ЦНС: похідні морфіну (анальгетики, протикашльові препарати); блокатори Н1-гістамінових рецепторів із седативною дією; барбітурати; бензодіазепіни та інші анксіолітики; снодійні препарати; антидепресанти з седативною дією (амітриптилін, доксепін, міансерин, міртазапін, триміпрамін); гіпотензивні засоби центральної дії (клонідин та інші гіпотензивні препарати центральної дії); баклофен; талідомід. Можливе виражене посилення гнітючої дії ЦНС та зниження психомоторної реакції;
• З антацидами та сукральфатом: при одночасному застосуванні знижується абсорбція сульпіриду. Тому при сумісному застосуванні сульпіриду та антацидів або сукральфату потрібна, як мінімум, двогодинна перерва між їх прийомом;
• З препаратами літію: збільшується ризик виникнення екстрапірамідних побічних реакцій. За перших симптомів нейротоксичності слід припинити прийом обох препаратів.
ПередозуванняСимптоми:
Досвід передозування сульпіриду обмежений. Специфічні симптоми відсутні, можуть спостерігатися: дискінезія зі спастичною кривошиєю, висування мови та тризм. У деяких пацієнтів – життєзагрозний синдром паркінсонізму та кома. Сульпірид частково виводиться при гемодіалізі.
Лікування:
У зв'язку з відсутністю специфічного антидоту слід застосовувати симптоматичну та підтримуючу терапію, при ретельному контролі дихальної функції та постійному контролі серцевої діяльності (ризик подовження інтервалу QT та розвиток шлуночкових аритмій), який повинен продовжуватися до повного одужання пацієнта, при розвитку вираженого екстрапірамід холіноблокуючі препарати. Були повідомлення про смертельні наслідки при передозуванні, головним чином, при комбінації сульпіриду з іншими психотропними засобами.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик). ATX код: N05AL01.
Фармакодинаміка:
Сульпірид - атиповий нейролептик із групи заміщених бензамідів, що блокує дофамінергічну нервову передачу в головному мозку (сульпірид блокує переважно дофамінергічні рецептори лімбічної системи, мало впливаючи на такі в неостріатній системі). Його нейролептичний ефект пов'язаний із антидофамінергічною дією. Крім цього, сульпірид має активуючу ЦНС дію за рахунок дофамінміметичного ефекту. Тому сульпірид має помірну нейролептичну активність у поєднанні зі стимулюючою і тимоаналептичною (антидепресивною) дією.
Антипсихотична дія сульпіриду проявляється у дозах понад 600 мг на добу, у дозах до 600 мг на добу переважає стимулюючу та антидепресивну дію.
Сульпірид не має значного впливу на адренергічні, холінергічні, серотонінові, гістамінові та GABA рецептори.
Сульпірид стимулює секрецію пролактину і має центральну протиблювотну дію за рахунок блокади дофамінових D2-рецепторів тригерної зони блювотного центру.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При прийомі внутрішньо однієї капсули 50 мг, максимальна концентрація сульпіриду в плазмі досягається через 3-6 годин і становить 0,25 мг/л. Біодоступність сульпіриду при внутрішньому прийомі становить 25-35 % і характеризується значною індивідуальною варіабельністю. Фармакокінетика сульпіриду залишається лінійною у діапазоні доз від 50 до 300 мг.
Розподіл:
Сульпірид швидко розподіляється у тканині: об'єм розподілу у рівноважному стані становить 0,94 л/кг. Зв'язок із білками плазми – приблизно 40%. Невелика кількість сульпіриду проникає у грудне молоко та проходить через плацентарний бар'єр.
Метаболізм:
В організмі людини сульпірид лише мало піддається метаболізму.
Виведення:
Сульпірид виводиться переважно нирками у незміненому вигляді шляхом клубочкової фільтрації. Загальний кліренс становить 126 мл/хв. Період напіввиведення препарату із плазми становить 7 годин.
Вагітність та годування груддюВагітність:
У людини є дуже обмежені клінічні дані щодо прийому сульпіриду під час вагітності. Сульпірид проходить через плаценту. Застосування препарату не рекомендується при вагітності та у жінок репродуктивного віку, які не використовують ефективних способів контрацепції та планують вагітність, за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Новонароджені, які під час третього триместру вагітності піддавалися внутрішньоутробному впливу антипсихотичних препаратів, включаючи Еглоніл®, мають ризик розвитку у них після народження небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми або синдром «скасування», які можуть варіювати за тяжкістю та тривалістю (див. розділ «Поб дія"). Повідомлялося про розвиток ажитації, м'язового гіпертонусу, м'язової гіпотонії, тремору, сонливості, дихальних розладів чи порушень харчування. Тому новонароджені мають перебувати під постійним медичним наглядом.
Період грудного вигодовування
Сульпірид проникає в грудне молоко людини, годування груддю під час лікування сульпіридом протипоказане.
Дані доклінічних досліджень:
У дослідженнях, проведених на тваринах, сульпірид не продемонстрував прямої чи непрямої тератогенної чи ембріотоксичної дії. У тварин відзначалося зниження фертильності, пов'язане з фармакологічними ефектами сульпіриду (ефект, опосередкований пролактином)
.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаКласифікація небажаних реакцій (HP) за частотою розвитку, згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (>10%); часто (>1% та <10%); нечасто (>0,1% та <1%); рідко (>0,01% та <0,1%); дуже рідко (<0,01%); частота невідома (виходячи з наявних даних неможливо оцінити частоту розвитку HP).
HP, що розвиваються в результаті прийому сульпіриду, подібні до HP, що викликаються іншими нейролептиками, але частота їх розвитку, в основному, менша.
Порушення з боку серця: рідко: шлуночкові порушення ритму, фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія; частота невідома: подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія типу "пірует", зупинка серця, раптова смерть.
Порушення з боку судин: нечасто: ортостатична гіпотензія; частота невідома: венозні тромбоемболічні ускладнення, включаючи тромбоемболію легеневої артерії та тромбоз глибоких вен, іноді з летальним кінцем; підвищення артеріального тиску (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: частота невідома: аспіраційна пневмонія (при одночасному застосуванні з іншими засобами, які пригнічують ЦНС).
Порушення ендокринної системи: часто: гіперпролактинемія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто: збільшення маси тіла; Частота невідома: гіпертермія.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: часто: підвищення активності «печінкових» ферментів; частота невідома: ураження печінки (гепатоцелюлярна, холестатична або змішаного генезу).
Порушення з боку нервової системи: часто: седація або сонливість, екстрапірамідні розлади (ці симптоми зазвичай оборотні після призначення протипаркінсонічних препаратів), паркінсонізм, тремор, акатизія; нечасто: м'язовий гіпертонус, дискінезія, м'язова дистонія; рідко: окулогірний криз; частота невідома: злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), гіпокінезія, пізня дискінезія (як і при прийомі всіх нейролептиків, після їх застосування протягом понад 3 місяців; при цьому прийом протипаркінсонічних препаратів неефективний або може спровокувати посилення симптомів), судоми.
Порушення з боку статевих органів та молочних залоз: часто: болючість молочних залоз, галакторея; нечасто: збільшення молочних залоз, аменорея, оргазмічна дисфункція (порушення оргазму), еректильна дисфункція; частота невідома: гінекомастія.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: макуло-папульозний висип.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: лейкопенія; Частота невідома: нейтропенія, агранулоцитоз.
Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: частота невідома: екстрапірамідні симптоми та «синдром відміни» у новонароджених (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).
Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичні реакції (кропив'янка, задишка, надмірне зниження артеріального тиску, анафілактичний шок).
Порушення психіки: часто: безсоння; частота невідома: сплутаність свідомості.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: запор; Нечасто: гіперсалівація.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома: кривошия, тризм, рабдоміоліз.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома: гіпонатріємія, синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома: підвищення концентрації креатинфосфокінази у сироватці крові.
особливі вказівкиЗлоякісний нейролептичний синдром:
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), що є потенційно летальним ускладненням, і виникнення якого можливе при застосуванні будь-яких нейролептиків, характеризується блідістю, гіпертермією, ригідністю м'язів, дисфункцією вегетативної нервової системи, порушенням свідомості. Ознаки дисфункції вегетативної нервової системи, такі як підвищене потовиділення та лабільність артеріального тиску та пульсу, можуть передувати настанню гіпертермії та бути ранніми попереджувальними симптомами. Спостерігалися випадки з атиповими проявами ЗНС без ригідності та підвищення тонусу м'язів. У разі гіпертермії неясного генезу, що можна розцінювати або як ранню ознаку/симптом ЗНС, або як атипову ЗНС, сульпірид слід негайно скасувати та встановити медичне спостереження за пацієнтом. Причина розвитку ЗНС залишається нез'ясованою. Передбачається, що у його механізмі грає роль блокада дофамінових рецепторів у смугастому тілі та гіпоталамусі, не виключається також вроджена схильність (ідіосинкразія). Розвитку синдрому можуть сприяти інтеркурентна інфекція, дегідратація або органічна поразка головного мозку.
Подовження інтервалу QT:
Сульпірид може викликати подовження інтервалу QT. Відомо, що цей ефект збільшує ризик розвитку тяжких шлуночкових аритмій, таких як шлуночкова тахікардія типу «пірует» (див. розділ «Побічна дія»). Перед застосуванням препарату, якщо дозволяє стан пацієнта, необхідно виключити наявність факторів, що спричиняють розвиток цих тяжких порушень ритму (брадикардія менше 55 ударів на хвилину; електролітні порушення, особливо гіпокаліємія, гіпомагніємія; вроджене подовження інтервалу QT, одночасний прийом препаратів, що викликають виражену брадикардію (менше 55 ударів на хвилину), гіпокаліємію, уповільнення внутрішньосерцевої провідності або подовження інтервалу QT (див. розділи «З обережністю», «Побічна дія»). Пацієнтам з вищепереліченими факторами ризику при необхідності призначення сульпіриду необхідно бути обережними. Гіпокаліємія та гіпомагніємія повинні бути скориговані до початку застосування препарату; крім того, слід забезпечити медичне спостереження та регулярний контроль вмісту електролітів у крові та ЕКГ. За винятком випадків термінового втручання, пацієнтам, яким потрібне лікування нейролептиками, рекомендується проводити оцінку стану та контроль ЕКГ.
Екстрапірамідний синдром:
При екстрапірамідному синдромі, викликаному нейролептиками, слід призначати м-холіноблокуючі препарати (а не агоністи дофамінових рецепторів) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві препарат Еглоніл® слід призначати тільки у разі нагальної потреби (через підвищений ризик розвитку або загострення симптомів екстрапірамідних розладів).
Інсульт:
У рандомізованих клінічних дослідженнях порівняно з деякими атиповими нейролептиками з плацебо, проведеними у пацієнтів похилого віку з деменцією, спостерігалося триразове збільшення ризику розвитку цереброваскулярних ускладнень. Механізм цього ризику невідомий. Не можна виключити збільшення такого ризику при прийомі інших нейролептиків або інших популяціях пацієнтів, тому сульпірид слід з обережністю призначати пацієнтам з факторами ризику розвитку інсульту.
Пацієнти похилого віку з деменцією:
У пацієнтів похилого віку з психозами, пов'язаними з деменцією, під час лікування антипсихотичними препаратами спостерігалося підвищення ризику смерті. Аналіз 17 плацебо-контрольованих досліджень (середньою тривалістю понад 10 тижнів) показав, що більшість пацієнтів, які отримували атипові антипсихотичні препарати, мали в 1,6-1,7 разів більший ризик смерті, ніж пацієнти, які отримували плацебо. У ході 10-тижневого плацебо-контрольованого дослідження частота смертельних наслідків при прийомі атипових нейролептиків такими пацієнтами становила 4,5%, а при прийомі плацебо – 2,6%. Хоча причини смерті у клінічних дослідженнях з атиповими антипсихотичними препаратами варіювали, більшість причин смертей були або серцево-судинними (наприклад, серцева недостатність, раптова смерть), або інфекційними (наприклад, пневмонія) за природою. Спостережні дослідження підтвердили, що подібно до лікування атиповими антипсихотичними препаратами, лікування звичайними антипсихотичними препаратами також може збільшувати смертність. Ступінь, до якої збільшення смертності може бути зумовлене антипсихотичним препаратом, а не деякими особливостями пацієнтів, незрозуміла.
При застосуванні антипсихотичних препаратів спостерігалися випадки венозних тромбоемболічних ускладнень, іноді летальних . Тому сульпірид слід застосовувати обережно у пацієнтів з факторами ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень (див. розділи «З обережністю», «Побічна дія»).
Рак молочної залози:
Сульпірид може збільшувати концентрацію пролактину у плазмі крові. Тому при застосуванні сульпіриду у пацієнтів, які мають в анамнезі (у тому числі сімейному анамнезі) рак молочної залози, слід бути обережним (див. розділ «З обережністю»). Такі пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом.
Пацієнти з епілепсією:
У зв'язку з тим, що нейролептики можуть знижувати епілептогенний поріг, при призначенні сульпіриду пацієнтам з епілепсією останні повинні перебувати під строгим медичним наглядом.
Пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймають агоністи дофамінових рецепторів:
Крім виняткових випадків, препарат Еглоніл не повинен застосовуватися у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Якщо є нагальна необхідність лікування нейролептиками пацієнтів із хворобою Паркінсона, які приймають агоністи дофамінових рецепторів, слід провести поступове зниження доз останніх до повної відміни (різка відміна агоністів дофамінових рецепторів може підвищити ризик розвитку у пацієнта злоякісного нейролептичного синдрому) (див. розділ «З обережністю "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
Зменшені дози слід застосовувати (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти з цукровим діабетом або факторами ризику розвитку цукрового діабету:
Оскільки повідомлялося про розвиток гіперглікемії у пацієнтів, які приймали атипові антипсихотичні препарати, пацієнтам із встановленим діагнозом цукрового діабету або з факторами ризику його розвитку, яким призначають лікування сульпіридом, необхідно контролювати концентрацію глюкози у крові.
Вживання етанолу:
Вживання алкогольних напоїв, що містять етанол, або застосування лікарських препаратів, що містять етанол, під час лікування препаратом Еглоніл суворо забороняється.
Лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз:
На фоні терапії нейролептиками, у тому числі препаратом Еглоніл, відзначалися лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз. Розвиток незрозумілих інфекцій або підвищення температури тіла може бути ознаками порушень з боку крові, що потребує негайного виконання гематологічних досліджень. У зв'язку з впливом сульпіриду на когнітивні процеси у дітей, необхідно щорічно контролювати здатність до навчання
.
Необхідно регулярно коригувати дозу з урахуванням клінічного стану дитини.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Під час лікування препаратом Еглоніл забороняються керування транспортними засобами та заняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають збереження уваги та швидкості психомоторних реакцій (оскільки при застосуванні навіть у рекомендованих дозах препарат може викликати седацію).
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиКапсули Еглоніл приймають внутрішньо, запиваючи невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі.
У всіх випадках слід застосовувати мінімальні ефективні дози препарату. Якщо клінічний стан пацієнта дозволяє, лікування повинне починатися з низьких доз. Мінімальна ефективна доза підбирається шляхом поступового підвищення дози до досягнення необхідного ефекту.
Дорослі:
Короткочасне симптоматичне лікування тривожних станів при неефективності звичайних методів лікування: добова доза становить 50-150 мг протягом не більше 4 тижнів.
Діти старше 6 років:
Тяжкі порушення поведінки (ажитація, членошкідництво, стереотипія) особливо з синдромами аутизму: добова доза становить 5-10 мг/кг маси тіла.
Пацієнти похилого віку:
Початкова доза сульпіриду повинна становити 1/4-1/2 дози для дорослих.
Пацієнти з порушеннями функції нирок:
У зв'язку з тим, що сульпірид виводиться з організму переважно через нирки, рекомендується зменшити дозу сульпіриду та/або збільшити інтервал між прийомом окремих доз препарату в залежності від показників кліренсу креатиніну: при кліренсі креатиніну 30-60 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати %, а інтервали між прийомами препарату слід збільшувати у 1,5 раза; при кліренсі креатиніну 10-30 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати у 2 рази, а інтервали між прийомами препарату слід збільшувати у 2 рази; при кліренсі креатиніну менше 10 мл/хв дозу сульпіриду слід зменшувати на 70%, а інтервали між прийомами препарату – збільшувати у 3 рази.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Эглонил кап 50 мг 30 шт производится компанией САНОФИ РОССИЯ. Само производство расположено в стране Франция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Эглонил кап 50 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Эглонил кап 50 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Просульпин таб 200мг 30 шт Просульпин таб 200мг 30 шт, Просульпин таб 50мг 30 шт Просульпин таб 50мг 30 шт, Сульпирид белупо капс. 200мг 12 шт Сульпирид белупо капс. 200мг 12 шт, Сульпирид белупо капс. 50мг 30 шт Сульпирид белупо капс. 50мг 30 шт, Сульпирид таб 50мг бан. 30 шт Сульпирид таб 50мг бан. 30 шт, Эглонил таб 200мг 12 шт Эглонил таб 200мг 12 шт.