Дифенин таб 117 мг 20 шт
Топ продаж
Суперцена
Дифенин таб 117 мг 20 шт - протиепілептичний лікарський засіб, який має здатність пригнічувати глутаматні рецептори та зменшувати активність центрів стовбура мозку, відповідальних за тонічну фазу тоніко-клонічних судом. Препарат зменшує збудливість нейронів епілептичного вогнища та впливає на нейромедіатори. Фенітоїн проникає у спинномозкову рідину, слину, сперму, шлунковий та кишковий сік, жовч, грудне молоко та через плаценту. Для досягнення терапевтичного ефекту необхідна концентрація фенітоїну в сироватці, яка може залежати від типу епілептичних нападів. Препарат виводиться нирками та з жовчю, а період напіввиведення становить у середньому 22 години. У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, а також у пацієнтів з гіпоальбумінемією при застосуванні фенітоїну збільшується концентрація незв'язаного фенітоїну, що потребує ретельного підбору доз та застосування з обережністю.
Дифенин таб 117 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: фенітоїн (дифенін) – 0,117 г (суміш 5,5-дифенілгідантоїну – 0,1 г та натрію гідрокарбонату – 0,017 г у співвідношенні 85:15).
Допоміжні речовини:
Натрію гідрокарбонат – 0,0320 г; крохмаль картопляний – 0,0495 г; кальцію стеарат – 0,0007 г; тальк - 0,0008
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 0,117 г.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10 таблеток у контурну упаковку без паперу з полімерним покриттям.
По 20 таблеток у банки помаранчевого скла з гвинтовою горловиною з кришками, що нагвинчуються, або банку полімерну з контролем першого розкриття і амортизатором, або банку з поліетилентерефталату для лікарських засобів з кришкою гвинтовою або з контролем першого розкриття.
Кожну банку або по 1, 2, 3, 5 контурних коміркових або безкоміркових упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
200, 400, 500 або 600 контурних безячейкових упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (Для стаціонарів).
ПротипоказанняГіперчутливість до компонентів препарату та препаратів групи похідних гідантоїну; декомпенсована серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, синдром слабкості синусового вузла, легенева недостатність, виражена гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.), брадикардія (менше 50 ударів на хвилину), синоатріальна блокада, миготливий з іншими протиепілептичними препаратами; перші три місяці після інфаркту міокарда та при зниженні серцевого викиду (фракція викиду лівого шлуночка понад 35%); дитячий вік до 3-х років.
З обережністю
Алкоголізм, цукровий діабет, системний червоний вовчак, фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь, пацієнти похилого віку, легенева недостатність, при гіпертермії, ниркова та/або печінкова недостатність, пацієнти з суїцидальною поведінкою в анамнезі, у період загострення депресії.
Показання до застосуванняВеликі судомні напади (grand mal), що супроводжуються втратою свідомості, довільним сечовипусканням, тонічними судомами, що переходять у клонічні, складні парціальні напади; для профілактики та лікування судом, що виникають вчасно або після нейрохірургічних операцій та/або тяжкої травми головного мозку.
Дифенін не ефективний для профілактики та лікування фебрильних судом, при абсансах та міоклонічних судомних нападах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив інших препаратів на фенітоїн
Аміодарон, протигрибкові препарати (такі як, але не обмежуючись, амфотерицин В, флуконазол, кетоконазол, міконазол та ітраконазол), хлорамфенікол, хлордіазепоксид, діазепам, дикумарин оксетин, флувоксамін, сертралін, Н2-антагоністи, наприклад, циметидин, галотан, ізоніазид, метилфенідат, ніфедипін, омепразол, естрогени, фенотіазини, фенілбутазон, саліцилати, сукциніміди, сульфаніламіди, толбутамід (підвищення токсичний ітоїну в сироватці крові.
Фолієва кислота, резерпін, рифампіцин, сукральфат, теофілін і вігабатрін можуть знизити рівень фенітоїну в сироватці.
Можливе зменшення концентрації фенітоїну в плазмі при сумісному застосуванні з препаратами звіробою (Hypericum perforatum). Препарати, що містять звіробій, не рекомендується застосовувати разом з фенітоїном. Призначення фенітоїну можливе через 2 тижні після припинення терапії препаратами звіробою. Фармакокінетичні дослідження взаємодії між нелфінавіром та фенітоїном після перорального прийому показали, що нелфінавір зменшує АUС фенітоїну (загального) та вільного фенітоїну на 29% та 28%, відповідно. Таким чином, концентрація фенітоїну повинна контролюватись у ході спільного введення з нелфінавіром, а нелфінавір може знизити концентрацію фенітоїну в плазмі.
Карбамазепін, фенобарбітал, вальпроєва кислота, вальпроат натрію, протипухлинні засоби, деякі антациди та ципрофлоксацин можуть збільшити або зменшити рівень фенітоїну у сироватці крові.
Інгібітори моноамінооксидази та інгібітори зворотного захоплення серотонін знижують протисудомну дію протиепілептичних препаратів (знижується судомний поріг).
Вплив фенітоїну на інші препарати
Фенітоїн знижує ефективність протигрибкових препаратів (наприклад, азолів), протипухлинних препаратів, блокаторів кальцієвих каналів (фелодипіну, верапамілу, ісрадипіну, дигідропіридинів, нікардипіну та ніфедипіну).
Фенітоїн зменшує концентрацію в плазмі нісолдипіну, клозапіну, кортикостероїдів, циклоспорину, дикумарину, дигітоксину, доксицикліну, фуросеміду, ламотриджину, блокаторів нервово-м'язової передачі, естрогенів (знижується контрацептивний ефект), ор піцина, теофіліну та вітаміну D.
Ефект фенітоїну посилюється при сумісному застосуванні з аспірином. Фенітоїн зменшує плазмову концентрацію трициклічних антидепресантів.
Фенітоїн посилює дію нестероїдних протизапальних засобів, прискорює метаболізм метадону (зниження ефекту та ризик синдрому відміни).
Фенітоїн може призвести до незначного зниження сироваткових рівнів загального та вільного тироксину, можливо, внаслідок підвищеного периферичного метаболізму (з можливим підвищенням концентрації фенітоїну у плазмі).
Ці зміни не призводять до клінічного гіпотиреозу та не впливають на рівень циркулюючого тиреотропного гормону. Фенітоїн не впливає на результати тестів, що використовуються в діагностиці гіпотиреозу.
Фенітоїн може призвести до підвищення сироваткових рівнів глюкози, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази та зниження рівня кальцію та фолієвої кислоти у сироватці. Рекомендується вимірювати концентрацію фолатів та фолієвої кислоти у сироватці принаймні один раз на 6 місяців. Фенітоїн може вплинути на метаболізм глюкози та результати визначення глюкози в крові.
Антиаритміки: фенітоїн знижує концентрацію дизопіраміду у плазмі; прискорює метаболізм мексилетину (знижує концентрацію у плазмі).
Антибактеріальні препарати: фенітоїн уповільнює метаболізм кларитроміцину та метронідазолу (збільшення концентрації у плазмі); прискорює метаболізм рифампіцинів (зниження концентрації у плазмі); зменшує концентрацію телітроміцину в плазмі (уникати вчасно та протягом 2 тижнів після застосування фенітоїну); збільшується концентрація триметоприму у плазмі при прийомі фенітоїну.
Антикоагулянти: фенітоїн збільшує метаболізм кумаринів (можливе як зменшення, так і підвищення антикоагулянтного ефекту).
Антидепресанти: фенітоїн знижує концентрацію міансерину та міртазапіну у плазмі.
ПередозуванняСмертельна доза становить від 2 до 5 г. Симптоми: ністагм, атаксія та дизартрія. Інші ознаки – тремор, гіперрефлексія, сонливість, невиразна мова, нудота, блювання, кома та гіпотонія.
Смерть настає внаслідок дихальної та серцево-судинної недостатності.
Ністагм може виникати при передозуванні фенітоїну, що становить 20 мкг/мл, атаксія – 30 мкг/мл, дизартрія та летаргії з'являються при концентрації у плазмі становить понад 40 мкг/мл. Також повідомлялося про випадок передозування при застосуванні фенітоїну в дозі, що у 25 разів перевищує терапевтичну дозу, при цьому концентрація у сироватці крові становила більше 100 мкг/мл, з подальшим повним відновленням.
Лікування: застосовують активоване вугілля, проносні лікарські засоби, проводять симптоматичну терапію. Антидоту не існує.
Необхідна підтримка функції дихання та серцево-судинної системи. Можливе застосування гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиепілептичний засіб
Код АТХ: N03AB02
Фармакодинаміка:
Фенітоїн - протиепілептичний лікарський засіб із групи похідних гідантоїну. Механізм протисудомної дії фенітоїну до кінця не встановлено. Вважають, що специфічний вплив фенітоїну реалізується при епілепсії шляхом зниження збудливості нейронів епілептичного вогнища та впливом на нейромедіатори. Фенітоїн впливає на активний та пасивний транспорт іонів натрію та кальцію через клітинні та субклітинні мембрани нервових клітин. Зменшує рівень натрію в нейроні, знижує його надходження, блокуючи Na+/K+-АТФазу мозку та полегшує активний транспорт натрію з клітини, тим самим попереджає генерацію та розповсюдження високочастотних розрядів. Фенітоїн змінює кальцій-фосфоліпідну взаємодію в клітинній мембрані та зменшує активний внутрішньоклітинний транспорт кальцію, гальмує викид нейромедіаторних амінокислот (глутамату, аспартату) з нервових закінчень, чим забезпечує протисудомний ефект. Фенітоїн має здатність пригнічувати глутаматні рецептори. Фенітоїн зменшує підвищену активність центрів стовбура мозку, відповідальних за тонічну фазу тоніко-клонічних судом (великого судомного нападу).
Фармакокінетика:
Має ефект «першого проходження» через печінку. Біодоступність менше ніж 50%. Проникає у спинномозкову рідину, слину, сперму, шлунковий та кишковий сік, жовч, грудне молоко, проникає через плаценту. Значною мірою (до 90% та більше) зв'язується з білками плазми. Час досягнення максимальної концентрації препарату в сироватці становить 1,5-3 години. Терапевтична концентрація препарату в сироватці становить 10-20 мкг/мл (40-80 мкмоль/л). Стабільна концентрація зазвичай досягається на 7-10 день прийому середньої добової дози 300 мг/день. Пікові концентрації в плазмі досягаються через 1,5-3 години після прийому препарату. Концентрація фенітоїну в сироватці, необхідна досягнення терапевтичного ефекту, може залежати від типу епілептичних нападів.
Фенітоїн метаболізується ферментами печінки до неактивних метаболітів. Основний неактивний метаболіт -5-(р-гідроксифеніл)-5-фенілгідантоїн. Можлива кумуляція препарату та як наслідок – розвиток непередбачених токсичних ефектів. Період напіввиведення – у середньому становить 22 години та може варіювати від 7 до 42 годин. Виводиться нирками – 35-60%, із жовчю – 40-65%. Виведення підвищується при лужній реакції сечі.
Фармакокінетика в особливих групах
У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, а також у пацієнтів з гіпоальбумінемією при застосуванні фенітоїну збільшується концентрація незв'язаного фенітоїну, що потребує ретельного підбору доз та застосування з обережністю.
Вік
Сироваткова концентрація фенітоїну на 20% нижча у пацієнтів старше 70 років порівняно з пацієнтами віком 20-30 років.
Підлога і раса не суттєво впливають на фармакокінетику фенітоїну.
Фенітоїн проникає через плаценту і досягає плоду, у плода та матері виявляються подібні концентрації у плазмі. Фенітоїн накопичується в печінці плода.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний під час вагітності. При настанні вагітності необхідно проінформувати пацієнтку про потенційну загрозу плоду. Дифенін у період вагітності може призводити до порушення внутрішньоутробного розвитку плода.
У дітей чиї матері приймали фенітоїн у монотерапії, а також у комбінації з іншими протисудомними засобами відмічено підвищення частоти вад розвитку та порушень розумового розвитку.
Крім цього, відомо, що діти матерів, які страждають на епілепсію, схильні до порушення внутрішньоутробного розвитку, включаючи вроджені вади. Повідомлялося про кілька випадків злоякісних пухлин, у тому числі нейробластоми, у дітей, матері яких приймали фенітоїн у період вагітності.
У новонароджених відзначені випадки розвитку загрозливих для життя кровотеч, пов'язаних зі зниженням рівня вітаміну К та порушень у системі згортання крові у новонароджених, які зазнали впливу фенітоїну в період внутрішньоутробного розвитку.
Жінки дітородного віку повинні дотримуватись контрацепції при застосуванні препарату.
Фенітоїн виділяється з грудним молоком у невеликих кількостях, проте застосування препарату не рекомендується при грудному вигодовуванні через розвиток можливих побічних реакцій у новонародженого.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче небажані явища відзначалися при проведенні терапії фенітоїном. Потрібний ретельний аналіз причин розвитку небажаних явищ, оскільки не всі з наведених нижче побічних дій пов'язані із застосуванням фенітоїну.
Порушення з боку імунної системи
Вузликовий періартеріїт, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, синдром гіперчутливості, у поодиноких випадках зі смертельним наслідком. Клінічні прояви синдрому гіперчутливості включали, але не обмежувалися артралгією, еозинофілією, лихоманкою, порушенням функції печінки, лімфоаденопатією або висипом. Можливий також розвиток системного червоного вовчаку, зміна рівня імуноглобуліну в крові.
Порушення з боку центральної нервової системи
Найбільша частота побічних дій характерна саме для центральної нервової системи, ці явища носять дозозалежний характер і включають ністагм, атаксію, порушення мови, порушення координації рухів, парестезії, сонливість, сплутаність свідомості, вертиго, безсоння, дратівливість, подергивания в м'язах. та головний біль. У поодиноких випадках відзначалися дискінезії, у тому числі хорея, дистонія, тремор і «тремтячий» тремор (подібні явища відзначені в ході терапії фенотіазином та іншими нейролептиками); агресивність, дегенерація мозочка, зниження розумової працездатності, депресія, енцефалопатія, втома, оніміння, парадоксальні судоми. При тривалій терапії фенітоїном відзначено периферичну нейропатію, переважно сенсорного типу.
Порушення з боку шкіри
Тяжкі шкірні реакції - синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз; гірсутизм, гіпертрихоз, DRESS-синдром (алергічні реакції із супутньою еозинофілією та системними проявами). Порушення з боку шкіри на кшталт скарлатиноподібних або кореподібних висипань у ряді випадків супроводжувалися лихоманкою. Найчастіше зустрічаються кореподібні висипання. Можливий розвиток більш серйозних, але рідкісних порушень з боку шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона; бульозний, ексфоліативний дерматити, системний червоний вовчак або токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку сполучної тканини
У поодиноких випадках можливе огрубіння рис обличчя, збільшення губ, гірсутизм, гіпертрихоз, хвороба Пейроні та контрактура Дюпюїтрена.
Порушення з боку органів кровотворення;
Порушення функції печінки, мегалобластна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз; панцитопенія, що супроводжується або не супроводжується пригніченням функції кісткового мозку, при застосуванні фенітоїну, лімфоаденопатія (місцева та генералізована), лімфома, псевдолімфома, зниження рівня імуноглобуліну А в плазмі, вузликовий поліартеріїт, хвороба Ходжкіна, доброка. Розвиток лімфоаденопатії свідчить про необхідність проведення диференціальної діагностики з іншими патологіями, що виявляються ураженням лімфовузлів.
Порушення органу зору
Диплопія.
Порушення з боку органів дихання, органів грудної клітки та середостіння
пневмонії.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.
Нудота, блювання, запор, гіперплазія ясен.
Порушення гепатобіліарної системи
Поразка печінки, токсичний гепатит.
Порушення з боку нирок та сечовивідної системи
Інтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення та розлади у місці введення
Втома.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи
Остеомаляція, остеопенія, остеопороз, зниження мінеральної щільності кісток, переломи кісток (при довгостроковому (більше 10 років) застосуванні фенітоїну), гіпокальціємія, гіпофосфатемія, зниження вмісту метаболітів вітаміну Д, рахіт.
особливі вказівкиПід час лікування необхідний ретельний підбір доз (при епілепсії визначають концентрацію в крові на 7-10 день лікування), оскільки збільшення дози може супроводжуватися непропорційним підвищенням концентрації плазми в крові.
Більшість пацієнтів під час прийому стабільних доз підтримується стабільна концентрація фенітоїну в сироватці. Тим не менш, у окремих пацієнтів можуть відзначатися значні варіації сироваткових концентрацій фенітоїну при застосуванні еквівалентних доз. Пацієнт з великими коливаннями рівня фенітоїну в плазмі, незважаючи на застосування стандартних доз, є складною клінічною проблемою. Визначення у сироватці крові рівня у таких хворих має вирішальне значення. У деяких випадках розвиток епілептичного нападу можна запобігти при концентрації фенітоїну в сироватці 6-9 мкг/мл (24-36 мкмоль/л). Хоча зв'язок між концентрацією препарату, клінічною ефективністю та переносимістю різний у пацієнтів, ефективність лікування слід оцінювати за клінічними ознаками захворювання та за концентрацією препарату у сироватці,
Не рекомендується застосування Дифеніну в монотерапії абсансів та призначення комбінованої терапії у разі спільного розвитку тоніко-клонічних судом та абсансів.
Не рекомендується застосування у пацієнтів з порфірією, оскільки Дифенін може провокувати загострення захворювання.
У період лікування необхідно контролювати вміст кальцію та фосфору у сироватці крові. При тривалому лікуванні можливий розвиток остеопенії, остеопорозу, остеомаляції за рахунок зниження мінеральної щільності кісток, переломів кісток, зумовлений розвитком гіповітамінозу Д, гіпокальціємії та гіпофосфатемії. Точний механізм впливу фенітоїну на обмін речовин у кістковій тканині невідомий; при тривалій терапії фенітоїном потрібний супутній прийом препаратів вітаміну Д.
При застосуванні дифеніну у дітей під час зростання підвищується ризик розвитку побічних ефектів з боку сполучної тканини.
При лікуванні Дифеніном на початку терапії щомісяця, а наступного разу на півроку необхідно проводити клінічний аналіз крові, печінкових ферментів, лужної фосфотази, а також контролювати функцію щитовидної залози. Пацієнти повинні бути поінформовані про важливість строго дотримання запропонованого режиму дозування, раптове припинення прийому препарату є неприпустимим і може спровокувати епілептичний напад.
Дифенін повинен бути негайно скасований при появі реакцій гіперчутливості або симптомів, що свідчать про можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла. Лікарсько – індукований синдром гіперчутливості (системна реакція ідіосинкразії) – рідкісне, але потенційно небезпечне ускладнення антиепілептичної терапії. Клінічні прояви включають лихоманку, макулопапульозний висип, лімфоаденопатію, лейкоцитоз у поєднанні з еозинофілією та/або лімфоцитозом. У патологічний процес можуть залучатися різні системи органів із розвитком гепатиту, нефриту, пневмопатії та інших. Синдром описаний при прийомі фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу, вальпроатів (зустрічається вкрай рідко).
Етіологія та патогенез розвитку синдрому невідомі. Розвиток синдрому найчастіше відзначається у період від 2 до 4 тижнів з моменту початку терапії фенітоїном з можливим розвитком у період 3-х та більше місяців з початку терапії. У разі розвитку синдрому потрібна відміна фенітоїну та призначення відповідної терапії. Вищий ризик розвитку синдрому відзначається у пацієнтів зі зниженням імунітету та системними алергічними реакціями в анамнезі.
Хворим з порушенням функції печінки та особам похилого віку необхідна корекція режиму дозування.
При гострій алкогольній інтоксикації концентрація фенітоїну у крові підвищується, при хронічній інтоксикації знижується. Необхідно попередити пацієнта про необхідність відмовитися від застосування алкогольних напоїв при лікуванні Дифеніном.
При лікуванні Дифеніном можливий розвиток токсичних ефектів з боку центральної нервової системи при перевищенні допустимої терапевтичної концентрації фенітоїну в плазмі: делірію, психозу, енцефалопатії або, в окремих випадках, дисфункції мозочка.
У деяких випадках лікування протиепілептичними препаратами, у тому числі і Дифеніном, супроводжувалося виникненням суїцидальних думок/спроб. Це було також підтверджено під час проведення мета-аналізу рандомізованих клінічних досліджень. Епілепсія також може спричинити появу суїцидальних думок. Пацієнтів та їх оточення необхідно попередити про можливість появи суїцидальних думок та, у разі їх появи, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Фенітоїн може знизити концентрації T4 у сироватці. Фенітоїн може призвести до збільшення у сироватці крові глюкози, лужної фосфатази та гамма глутамілтранспептидази (ГГТ).
Дифенін впливає на метаболізм глюкози та вироблення інсуліну, можливий розвиток гіперглікемії при токсичній концентрації фенітоїну в плазмі, тому неможливе застосування Дифеніну в терапії судом на тлі гіпоглікемії або судом, зумовлених метаболічними порушеннями.
При лікуванні протиепілептичними препаратами, у тому числі Дифеніном, описані випадки розвитку важкого ексфоліативного дерматиту, що супроводжується лихоманкою, еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), з розвитком загрозливих для життя станів та смертельним наслідком. Синдром лікарсько-індукованої гіперчутливості з еозинофілією (DRESS) характеризується як життєзагрозлива системна мультиорганна реакція, що виявляється висипаннями, лихоманкою, лімфаденопатією, лейкоцитозом з еозинофілією, гепатитом, а також залученням інших органів, з розвитком мізок, мізом, а також залученням інших органів. При появі перших ознак необхідно негайно провести повне обстеження пацієнта та припинити лікування Дифеніном.
Відзначалися випадки розвитку гострої гепатотоксичності при застосуванні фенітоїну, проявами якої можуть бути жовтяниця, гепатомегалія, високий рівень трансаміназ, лейкоцитоз та еозинофілія. Це може бути як одним із проявів DRESS-синдрому, так і ізольованим синдромом. У таких пацієнтів необхідно негайно припинити терапію Дифеніном.
При застосуванні Дифеніну можлива поява змін з боку системи кровотворення, що включають тромбоцитопенію, лейкопенію, гранулоцитопенію, агранулоцитоз і панцитопенію, іноді зі смертельними наслідками. Відзначалися випадки лімфаденопатії, доброякісної гіперплазії лімфатичних вузлів, псевдолімфом та хвороби Ходжкіна. Необхідне ретельне спостереження за пацієнтами при розвитку даних реакції на фоні терапії фенітоїном, та своєчасна корекція терапії. Макроцитоз та мегалобластна анемія успішно купіруються при проведенні курсу лікування фолієвою кислотою. При ураженні лімфовузлів можуть відзначатися лихоманка, висип та ураження печінки, проте ці прояви можуть бути відсутніми.
Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами.
У період лікування необхідно утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторної реакції.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, вчасно або відразу після їди. Режим дозування потрібно підбирати для кожного пацієнта індивідуально відповідно до відповіді на терапію та з урахуванням рівня фенітоїну у плазмі крові. Лікування починають з низьких доз з поступовим збільшенням до досягнення ефекту або до появи токсичних ефектів препарату. У ряді випадків для оптимального вибору режиму дозування необхідний постійний контроль плазмових концентрацій фенітоїну.
Терапевтичний діапазон концентрації фенітоїну в плазмі становить 10-20 µг/мл (від 40 до 80 µмоль/л), проте при лікуванні деяких видів тоніко-клонічних судом ефект може бути досягнутий при менш широкому діапазоні плазмової концентрації фенітоїну.
Необхідно дотримуватися рекомендованого постійного режиму дозування протягом перших 7-10 днів лікування для досягнення терапевтичних концентрацій фенітоїну в плазмі. Надалі підтримуюча терапія має проводитися із застосуванням найменших доз.
Режим дозування у дорослих
Лікування починають із дози 100 мг (1 таблетка) від 2 до 4 разів на день. У наступні 7-10 днів можливе підвищення дози до максимальної – 600 мг на добу. Стандартна підтримуюча доза становить від 200 мг до 500 мг на добу, розділена на кілька прийомів. У виняткових випадках добова доза може виходити за встановлені межі, у цьому випадку корекцію дози слід проводити відповідно до рівня фенітоїну у плазмі.
У разі необхідності переведення пацієнта з фенітоїну на іншу протисудомну терапію потрібне поступове скасування фенітоїну протягом 1 тижня.
Режим дозування при нирковій та печінковій недостатності. При застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів може знадобитися зниження дози з урахуванням сироваткової концентрації фенітоїну.
Потрібно переглянути дозування при сумісному застосуванні з деякими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Режим дозування у дітей
Початкова доза - 5 мг/кг/день, розділена на 2-3 прийоми, з наступним переходом на індивідуальний режим дозування, максимальна добова доза - 300 мг на день. Рекомендована добова доза, що підтримує 4-8 мг/кг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Дифенин таб 117 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: фенітоїн (дифенін) – 0,117 г (суміш 5,5-дифенілгідантоїну – 0,1 г та натрію гідрокарбонату – 0,017 г у співвідношенні 85:15).
Допоміжні речовини:
Натрію гідрокарбонат – 0,0320 г; крохмаль картопляний – 0,0495 г; кальцію стеарат – 0,0007 г; тальк - 0,0008
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого або майже білого кольору з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 0,117 г.
По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 10 таблеток у контурну упаковку без паперу з полімерним покриттям.
По 20 таблеток у банки помаранчевого скла з гвинтовою горловиною з кришками, що нагвинчуються, або банку полімерну з контролем першого розкриття і амортизатором, або банку з поліетилентерефталату для лікарських засобів з кришкою гвинтовою або з контролем першого розкриття.
Кожну банку або по 1, 2, 3, 5 контурних коміркових або безкоміркових упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
200, 400, 500 або 600 контурних безячейкових упаковок з рівною кількістю інструкцій із застосування поміщають у коробку з картону (Для стаціонарів).
ПротипоказанняГіперчутливість до компонентів препарату та препаратів групи похідних гідантоїну; декомпенсована серцева недостатність, атріовентрикулярна блокада, синдром слабкості синусового вузла, легенева недостатність, виражена гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.), брадикардія (менше 50 ударів на хвилину), синоатріальна блокада, миготливий з іншими протиепілептичними препаратами; перші три місяці після інфаркту міокарда та при зниженні серцевого викиду (фракція викиду лівого шлуночка понад 35%); дитячий вік до 3-х років.
З обережністю
Алкоголізм, цукровий діабет, системний червоний вовчак, фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь, пацієнти похилого віку, легенева недостатність, при гіпертермії, ниркова та/або печінкова недостатність, пацієнти з суїцидальною поведінкою в анамнезі, у період загострення депресії.
Показання до застосуванняВеликі судомні напади (grand mal), що супроводжуються втратою свідомості, довільним сечовипусканням, тонічними судомами, що переходять у клонічні, складні парціальні напади; для профілактики та лікування судом, що виникають вчасно або після нейрохірургічних операцій та/або тяжкої травми головного мозку.
Дифенін не ефективний для профілактики та лікування фебрильних судом, при абсансах та міоклонічних судомних нападах.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив інших препаратів на фенітоїн
Аміодарон, протигрибкові препарати (такі як, але не обмежуючись, амфотерицин В, флуконазол, кетоконазол, міконазол та ітраконазол), хлорамфенікол, хлордіазепоксид, діазепам, дикумарин оксетин, флувоксамін, сертралін, Н2-антагоністи, наприклад, циметидин, галотан, ізоніазид, метилфенідат, ніфедипін, омепразол, естрогени, фенотіазини, фенілбутазон, саліцилати, сукциніміди, сульфаніламіди, толбутамід (підвищення токсичний ітоїну в сироватці крові.
Фолієва кислота, резерпін, рифампіцин, сукральфат, теофілін і вігабатрін можуть знизити рівень фенітоїну в сироватці.
Можливе зменшення концентрації фенітоїну в плазмі при сумісному застосуванні з препаратами звіробою (Hypericum perforatum). Препарати, що містять звіробій, не рекомендується застосовувати разом з фенітоїном. Призначення фенітоїну можливе через 2 тижні після припинення терапії препаратами звіробою. Фармакокінетичні дослідження взаємодії між нелфінавіром та фенітоїном після перорального прийому показали, що нелфінавір зменшує АUС фенітоїну (загального) та вільного фенітоїну на 29% та 28%, відповідно. Таким чином, концентрація фенітоїну повинна контролюватись у ході спільного введення з нелфінавіром, а нелфінавір може знизити концентрацію фенітоїну в плазмі.
Карбамазепін, фенобарбітал, вальпроєва кислота, вальпроат натрію, протипухлинні засоби, деякі антациди та ципрофлоксацин можуть збільшити або зменшити рівень фенітоїну у сироватці крові.
Інгібітори моноамінооксидази та інгібітори зворотного захоплення серотонін знижують протисудомну дію протиепілептичних препаратів (знижується судомний поріг).
Вплив фенітоїну на інші препарати
Фенітоїн знижує ефективність протигрибкових препаратів (наприклад, азолів), протипухлинних препаратів, блокаторів кальцієвих каналів (фелодипіну, верапамілу, ісрадипіну, дигідропіридинів, нікардипіну та ніфедипіну).
Фенітоїн зменшує концентрацію в плазмі нісолдипіну, клозапіну, кортикостероїдів, циклоспорину, дикумарину, дигітоксину, доксицикліну, фуросеміду, ламотриджину, блокаторів нервово-м'язової передачі, естрогенів (знижується контрацептивний ефект), ор піцина, теофіліну та вітаміну D.
Ефект фенітоїну посилюється при сумісному застосуванні з аспірином. Фенітоїн зменшує плазмову концентрацію трициклічних антидепресантів.
Фенітоїн посилює дію нестероїдних протизапальних засобів, прискорює метаболізм метадону (зниження ефекту та ризик синдрому відміни).
Фенітоїн може призвести до незначного зниження сироваткових рівнів загального та вільного тироксину, можливо, внаслідок підвищеного периферичного метаболізму (з можливим підвищенням концентрації фенітоїну у плазмі).
Ці зміни не призводять до клінічного гіпотиреозу та не впливають на рівень циркулюючого тиреотропного гормону. Фенітоїн не впливає на результати тестів, що використовуються в діагностиці гіпотиреозу.
Фенітоїн може призвести до підвищення сироваткових рівнів глюкози, лужної фосфатази, гамма-глутамілтранспептидази та зниження рівня кальцію та фолієвої кислоти у сироватці. Рекомендується вимірювати концентрацію фолатів та фолієвої кислоти у сироватці принаймні один раз на 6 місяців. Фенітоїн може вплинути на метаболізм глюкози та результати визначення глюкози в крові.
Антиаритміки: фенітоїн знижує концентрацію дизопіраміду у плазмі; прискорює метаболізм мексилетину (знижує концентрацію у плазмі).
Антибактеріальні препарати: фенітоїн уповільнює метаболізм кларитроміцину та метронідазолу (збільшення концентрації у плазмі); прискорює метаболізм рифампіцинів (зниження концентрації у плазмі); зменшує концентрацію телітроміцину в плазмі (уникати вчасно та протягом 2 тижнів після застосування фенітоїну); збільшується концентрація триметоприму у плазмі при прийомі фенітоїну.
Антикоагулянти: фенітоїн збільшує метаболізм кумаринів (можливе як зменшення, так і підвищення антикоагулянтного ефекту).
Антидепресанти: фенітоїн знижує концентрацію міансерину та міртазапіну у плазмі.
ПередозуванняСмертельна доза становить від 2 до 5 г. Симптоми: ністагм, атаксія та дизартрія. Інші ознаки – тремор, гіперрефлексія, сонливість, невиразна мова, нудота, блювання, кома та гіпотонія.
Смерть настає внаслідок дихальної та серцево-судинної недостатності.
Ністагм може виникати при передозуванні фенітоїну, що становить 20 мкг/мл, атаксія – 30 мкг/мл, дизартрія та летаргії з'являються при концентрації у плазмі становить понад 40 мкг/мл. Також повідомлялося про випадок передозування при застосуванні фенітоїну в дозі, що у 25 разів перевищує терапевтичну дозу, при цьому концентрація у сироватці крові становила більше 100 мкг/мл, з подальшим повним відновленням.
Лікування: застосовують активоване вугілля, проносні лікарські засоби, проводять симптоматичну терапію. Антидоту не існує.
Необхідна підтримка функції дихання та серцево-судинної системи. Можливе застосування гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиепілептичний засіб
Код АТХ: N03AB02
Фармакодинаміка:
Фенітоїн - протиепілептичний лікарський засіб із групи похідних гідантоїну. Механізм протисудомної дії фенітоїну до кінця не встановлено. Вважають, що специфічний вплив фенітоїну реалізується при епілепсії шляхом зниження збудливості нейронів епілептичного вогнища та впливом на нейромедіатори. Фенітоїн впливає на активний та пасивний транспорт іонів натрію та кальцію через клітинні та субклітинні мембрани нервових клітин. Зменшує рівень натрію в нейроні, знижує його надходження, блокуючи Na+/K+-АТФазу мозку та полегшує активний транспорт натрію з клітини, тим самим попереджає генерацію та розповсюдження високочастотних розрядів. Фенітоїн змінює кальцій-фосфоліпідну взаємодію в клітинній мембрані та зменшує активний внутрішньоклітинний транспорт кальцію, гальмує викид нейромедіаторних амінокислот (глутамату, аспартату) з нервових закінчень, чим забезпечує протисудомний ефект. Фенітоїн має здатність пригнічувати глутаматні рецептори. Фенітоїн зменшує підвищену активність центрів стовбура мозку, відповідальних за тонічну фазу тоніко-клонічних судом (великого судомного нападу).
Фармакокінетика:
Має ефект «першого проходження» через печінку. Біодоступність менше ніж 50%. Проникає у спинномозкову рідину, слину, сперму, шлунковий та кишковий сік, жовч, грудне молоко, проникає через плаценту. Значною мірою (до 90% та більше) зв'язується з білками плазми. Час досягнення максимальної концентрації препарату в сироватці становить 1,5-3 години. Терапевтична концентрація препарату в сироватці становить 10-20 мкг/мл (40-80 мкмоль/л). Стабільна концентрація зазвичай досягається на 7-10 день прийому середньої добової дози 300 мг/день. Пікові концентрації в плазмі досягаються через 1,5-3 години після прийому препарату. Концентрація фенітоїну в сироватці, необхідна досягнення терапевтичного ефекту, може залежати від типу епілептичних нападів.
Фенітоїн метаболізується ферментами печінки до неактивних метаболітів. Основний неактивний метаболіт -5-(р-гідроксифеніл)-5-фенілгідантоїн. Можлива кумуляція препарату та як наслідок – розвиток непередбачених токсичних ефектів. Період напіввиведення – у середньому становить 22 години та може варіювати від 7 до 42 годин. Виводиться нирками – 35-60%, із жовчю – 40-65%. Виведення підвищується при лужній реакції сечі.
Фармакокінетика в особливих групах
У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, а також у пацієнтів з гіпоальбумінемією при застосуванні фенітоїну збільшується концентрація незв'язаного фенітоїну, що потребує ретельного підбору доз та застосування з обережністю.
Вік
Сироваткова концентрація фенітоїну на 20% нижча у пацієнтів старше 70 років порівняно з пацієнтами віком 20-30 років.
Підлога і раса не суттєво впливають на фармакокінетику фенітоїну.
Фенітоїн проникає через плаценту і досягає плоду, у плода та матері виявляються подібні концентрації у плазмі. Фенітоїн накопичується в печінці плода.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний під час вагітності. При настанні вагітності необхідно проінформувати пацієнтку про потенційну загрозу плоду. Дифенін у період вагітності може призводити до порушення внутрішньоутробного розвитку плода.
У дітей чиї матері приймали фенітоїн у монотерапії, а також у комбінації з іншими протисудомними засобами відмічено підвищення частоти вад розвитку та порушень розумового розвитку.
Крім цього, відомо, що діти матерів, які страждають на епілепсію, схильні до порушення внутрішньоутробного розвитку, включаючи вроджені вади. Повідомлялося про кілька випадків злоякісних пухлин, у тому числі нейробластоми, у дітей, матері яких приймали фенітоїн у період вагітності.
У новонароджених відзначені випадки розвитку загрозливих для життя кровотеч, пов'язаних зі зниженням рівня вітаміну К та порушень у системі згортання крові у новонароджених, які зазнали впливу фенітоїну в період внутрішньоутробного розвитку.
Жінки дітородного віку повинні дотримуватись контрацепції при застосуванні препарату.
Фенітоїн виділяється з грудним молоком у невеликих кількостях, проте застосування препарату не рекомендується при грудному вигодовуванні через розвиток можливих побічних реакцій у новонародженого.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаведені нижче небажані явища відзначалися при проведенні терапії фенітоїном. Потрібний ретельний аналіз причин розвитку небажаних явищ, оскільки не всі з наведених нижче побічних дій пов'язані із застосуванням фенітоїну.
Порушення з боку імунної системи
Вузликовий періартеріїт, анафілактичні та анафілактоїдні реакції, синдром гіперчутливості, у поодиноких випадках зі смертельним наслідком. Клінічні прояви синдрому гіперчутливості включали, але не обмежувалися артралгією, еозинофілією, лихоманкою, порушенням функції печінки, лімфоаденопатією або висипом. Можливий також розвиток системного червоного вовчаку, зміна рівня імуноглобуліну в крові.
Порушення з боку центральної нервової системи
Найбільша частота побічних дій характерна саме для центральної нервової системи, ці явища носять дозозалежний характер і включають ністагм, атаксію, порушення мови, порушення координації рухів, парестезії, сонливість, сплутаність свідомості, вертиго, безсоння, дратівливість, подергивания в м'язах. та головний біль. У поодиноких випадках відзначалися дискінезії, у тому числі хорея, дистонія, тремор і «тремтячий» тремор (подібні явища відзначені в ході терапії фенотіазином та іншими нейролептиками); агресивність, дегенерація мозочка, зниження розумової працездатності, депресія, енцефалопатія, втома, оніміння, парадоксальні судоми. При тривалій терапії фенітоїном відзначено периферичну нейропатію, переважно сенсорного типу.
Порушення з боку шкіри
Тяжкі шкірні реакції - синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз; гірсутизм, гіпертрихоз, DRESS-синдром (алергічні реакції із супутньою еозинофілією та системними проявами). Порушення з боку шкіри на кшталт скарлатиноподібних або кореподібних висипань у ряді випадків супроводжувалися лихоманкою. Найчастіше зустрічаються кореподібні висипання. Можливий розвиток більш серйозних, але рідкісних порушень з боку шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона; бульозний, ексфоліативний дерматити, системний червоний вовчак або токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку сполучної тканини
У поодиноких випадках можливе огрубіння рис обличчя, збільшення губ, гірсутизм, гіпертрихоз, хвороба Пейроні та контрактура Дюпюїтрена.
Порушення з боку органів кровотворення;
Порушення функції печінки, мегалобластна анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз; панцитопенія, що супроводжується або не супроводжується пригніченням функції кісткового мозку, при застосуванні фенітоїну, лімфоаденопатія (місцева та генералізована), лімфома, псевдолімфома, зниження рівня імуноглобуліну А в плазмі, вузликовий поліартеріїт, хвороба Ходжкіна, доброка. Розвиток лімфоаденопатії свідчить про необхідність проведення диференціальної діагностики з іншими патологіями, що виявляються ураженням лімфовузлів.
Порушення органу зору
Диплопія.
Порушення з боку органів дихання, органів грудної клітки та середостіння
пневмонії.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту.
Нудота, блювання, запор, гіперплазія ясен.
Порушення гепатобіліарної системи
Поразка печінки, токсичний гепатит.
Порушення з боку нирок та сечовивідної системи
Інтерстиціальний нефрит.
Загальні порушення та розлади у місці введення
Втома.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи
Остеомаляція, остеопенія, остеопороз, зниження мінеральної щільності кісток, переломи кісток (при довгостроковому (більше 10 років) застосуванні фенітоїну), гіпокальціємія, гіпофосфатемія, зниження вмісту метаболітів вітаміну Д, рахіт.
особливі вказівкиПід час лікування необхідний ретельний підбір доз (при епілепсії визначають концентрацію в крові на 7-10 день лікування), оскільки збільшення дози може супроводжуватися непропорційним підвищенням концентрації плазми в крові.
Більшість пацієнтів під час прийому стабільних доз підтримується стабільна концентрація фенітоїну в сироватці. Тим не менш, у окремих пацієнтів можуть відзначатися значні варіації сироваткових концентрацій фенітоїну при застосуванні еквівалентних доз. Пацієнт з великими коливаннями рівня фенітоїну в плазмі, незважаючи на застосування стандартних доз, є складною клінічною проблемою. Визначення у сироватці крові рівня у таких хворих має вирішальне значення. У деяких випадках розвиток епілептичного нападу можна запобігти при концентрації фенітоїну в сироватці 6-9 мкг/мл (24-36 мкмоль/л). Хоча зв'язок між концентрацією препарату, клінічною ефективністю та переносимістю різний у пацієнтів, ефективність лікування слід оцінювати за клінічними ознаками захворювання та за концентрацією препарату у сироватці,
Не рекомендується застосування Дифеніну в монотерапії абсансів та призначення комбінованої терапії у разі спільного розвитку тоніко-клонічних судом та абсансів.
Не рекомендується застосування у пацієнтів з порфірією, оскільки Дифенін може провокувати загострення захворювання.
У період лікування необхідно контролювати вміст кальцію та фосфору у сироватці крові. При тривалому лікуванні можливий розвиток остеопенії, остеопорозу, остеомаляції за рахунок зниження мінеральної щільності кісток, переломів кісток, зумовлений розвитком гіповітамінозу Д, гіпокальціємії та гіпофосфатемії. Точний механізм впливу фенітоїну на обмін речовин у кістковій тканині невідомий; при тривалій терапії фенітоїном потрібний супутній прийом препаратів вітаміну Д.
При застосуванні дифеніну у дітей під час зростання підвищується ризик розвитку побічних ефектів з боку сполучної тканини.
При лікуванні Дифеніном на початку терапії щомісяця, а наступного разу на півроку необхідно проводити клінічний аналіз крові, печінкових ферментів, лужної фосфотази, а також контролювати функцію щитовидної залози. Пацієнти повинні бути поінформовані про важливість строго дотримання запропонованого режиму дозування, раптове припинення прийому препарату є неприпустимим і може спровокувати епілептичний напад.
Дифенін повинен бути негайно скасований при появі реакцій гіперчутливості або симптомів, що свідчать про можливий розвиток синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла. Лікарсько – індукований синдром гіперчутливості (системна реакція ідіосинкразії) – рідкісне, але потенційно небезпечне ускладнення антиепілептичної терапії. Клінічні прояви включають лихоманку, макулопапульозний висип, лімфоаденопатію, лейкоцитоз у поєднанні з еозинофілією та/або лімфоцитозом. У патологічний процес можуть залучатися різні системи органів із розвитком гепатиту, нефриту, пневмопатії та інших. Синдром описаний при прийомі фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу, вальпроатів (зустрічається вкрай рідко).
Етіологія та патогенез розвитку синдрому невідомі. Розвиток синдрому найчастіше відзначається у період від 2 до 4 тижнів з моменту початку терапії фенітоїном з можливим розвитком у період 3-х та більше місяців з початку терапії. У разі розвитку синдрому потрібна відміна фенітоїну та призначення відповідної терапії. Вищий ризик розвитку синдрому відзначається у пацієнтів зі зниженням імунітету та системними алергічними реакціями в анамнезі.
Хворим з порушенням функції печінки та особам похилого віку необхідна корекція режиму дозування.
При гострій алкогольній інтоксикації концентрація фенітоїну у крові підвищується, при хронічній інтоксикації знижується. Необхідно попередити пацієнта про необхідність відмовитися від застосування алкогольних напоїв при лікуванні Дифеніном.
При лікуванні Дифеніном можливий розвиток токсичних ефектів з боку центральної нервової системи при перевищенні допустимої терапевтичної концентрації фенітоїну в плазмі: делірію, психозу, енцефалопатії або, в окремих випадках, дисфункції мозочка.
У деяких випадках лікування протиепілептичними препаратами, у тому числі і Дифеніном, супроводжувалося виникненням суїцидальних думок/спроб. Це було також підтверджено під час проведення мета-аналізу рандомізованих клінічних досліджень. Епілепсія також може спричинити появу суїцидальних думок. Пацієнтів та їх оточення необхідно попередити про можливість появи суїцидальних думок та, у разі їх появи, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою.
Фенітоїн може знизити концентрації T4 у сироватці. Фенітоїн може призвести до збільшення у сироватці крові глюкози, лужної фосфатази та гамма глутамілтранспептидази (ГГТ).
Дифенін впливає на метаболізм глюкози та вироблення інсуліну, можливий розвиток гіперглікемії при токсичній концентрації фенітоїну в плазмі, тому неможливе застосування Дифеніну в терапії судом на тлі гіпоглікемії або судом, зумовлених метаболічними порушеннями.
При лікуванні протиепілептичними препаратами, у тому числі Дифеніном, описані випадки розвитку важкого ексфоліативного дерматиту, що супроводжується лихоманкою, еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), з розвитком загрозливих для життя станів та смертельним наслідком. Синдром лікарсько-індукованої гіперчутливості з еозинофілією (DRESS) характеризується як життєзагрозлива системна мультиорганна реакція, що виявляється висипаннями, лихоманкою, лімфаденопатією, лейкоцитозом з еозинофілією, гепатитом, а також залученням інших органів, з розвитком мізок, мізом, а також залученням інших органів. При появі перших ознак необхідно негайно провести повне обстеження пацієнта та припинити лікування Дифеніном.
Відзначалися випадки розвитку гострої гепатотоксичності при застосуванні фенітоїну, проявами якої можуть бути жовтяниця, гепатомегалія, високий рівень трансаміназ, лейкоцитоз та еозинофілія. Це може бути як одним із проявів DRESS-синдрому, так і ізольованим синдромом. У таких пацієнтів необхідно негайно припинити терапію Дифеніном.
При застосуванні Дифеніну можлива поява змін з боку системи кровотворення, що включають тромбоцитопенію, лейкопенію, гранулоцитопенію, агранулоцитоз і панцитопенію, іноді зі смертельними наслідками. Відзначалися випадки лімфаденопатії, доброякісної гіперплазії лімфатичних вузлів, псевдолімфом та хвороби Ходжкіна. Необхідне ретельне спостереження за пацієнтами при розвитку даних реакції на фоні терапії фенітоїном, та своєчасна корекція терапії. Макроцитоз та мегалобластна анемія успішно купіруються при проведенні курсу лікування фолієвою кислотою. При ураженні лімфовузлів можуть відзначатися лихоманка, висип та ураження печінки, проте ці прояви можуть бути відсутніми.
Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами.
У період лікування необхідно утриматися від водіння автотранспорту та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторної реакції.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, вчасно або відразу після їди. Режим дозування потрібно підбирати для кожного пацієнта індивідуально відповідно до відповіді на терапію та з урахуванням рівня фенітоїну у плазмі крові. Лікування починають з низьких доз з поступовим збільшенням до досягнення ефекту або до появи токсичних ефектів препарату. У ряді випадків для оптимального вибору режиму дозування необхідний постійний контроль плазмових концентрацій фенітоїну.
Терапевтичний діапазон концентрації фенітоїну в плазмі становить 10-20 µг/мл (від 40 до 80 µмоль/л), проте при лікуванні деяких видів тоніко-клонічних судом ефект може бути досягнутий при менш широкому діапазоні плазмової концентрації фенітоїну.
Необхідно дотримуватися рекомендованого постійного режиму дозування протягом перших 7-10 днів лікування для досягнення терапевтичних концентрацій фенітоїну в плазмі. Надалі підтримуюча терапія має проводитися із застосуванням найменших доз.
Режим дозування у дорослих
Лікування починають із дози 100 мг (1 таблетка) від 2 до 4 разів на день. У наступні 7-10 днів можливе підвищення дози до максимальної – 600 мг на добу. Стандартна підтримуюча доза становить від 200 мг до 500 мг на добу, розділена на кілька прийомів. У виняткових випадках добова доза може виходити за встановлені межі, у цьому випадку корекцію дози слід проводити відповідно до рівня фенітоїну у плазмі.
У разі необхідності переведення пацієнта з фенітоїну на іншу протисудомну терапію потрібне поступове скасування фенітоїну протягом 1 тижня.
Режим дозування при нирковій та печінковій недостатності. При застосуванні препарату у цієї категорії пацієнтів може знадобитися зниження дози з урахуванням сироваткової концентрації фенітоїну.
Потрібно переглянути дозування при сумісному застосуванні з деякими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
Режим дозування у дітей
Початкова доза - 5 мг/кг/день, розділена на 2-3 прийоми, з наступним переходом на індивідуальний режим дозування, максимальна добова доза - 300 мг на день. Рекомендована добова доза, що підтримує 4-8 мг/кг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Дифенин таб 117 мг 20 шт производится компанией УСОЛЬЕ-СИБИРСКИЙ ХИМФАРМЗАВОД. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Дифенин таб 117 мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Дифенин таб 117 мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев