Диаглинид таб 1мг 30 шт
Диаглинид таблетки - це гіпоглікемічний засіб для перорального застосування, який стимулює вивільнення інсуліну з підшлункової залози. Прийом таблеток знижує концентрацію глюкози в крові протягом усього періоду їжі. Таблетки швидко знижуються в плазмі і не викликають побічних ефектів у пацієнтів з нормальною функцією печінки та нирок. Проте, у пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок необхідно проводити корекцію початкової дози та збільшувати інтервали між корекцією дози.
Диаглинид таб 1мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Одна таблетка містить: активну речовину: репаглінід у перерахуванні на 100 % речовину – 0,5 мг, 1 мг та 2 мг;
Полоксамер
(тип 188) 3 мг 3 мг або 3 мг; меглюмін 10 мг, 10 мг або 13 мг; лактози моногідрат 47,8 мг, 47,55 мг або 61,7 мг; целюлоза мікрокристалічна 33,7 мг, 33,45 мг або 45 мг; полакрилін калію 4 мг, 4 мг або 4 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,5мг 0,5мг або 0,7мг; стеарат магнію 0,5 мг 0,5 мг або 0,6 мг відповідно.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору з фаскою. Таблетки з дозуванням 1 мг мають ризик.
Форма випуску:
Таблетки 0,5 мг, 1 мг та 2 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Протипоказання• відома підвищена чутливість до репаглініду або до будь-якого компонента препарату; • цукровий діабет 1 типу; • діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома та кома; • інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, які потребують інсулінотерапії; • тяжке порушення функції печінки; • одночасне призначення гемфіброзилу (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами); • дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; • вагітність та період годування груддю; • вік до 18 років Клінічні дослідження у пацієнтів віком до 18 років і старше 75 років не проводилися.
З обережністю (необхідність ретельнішого спостереження) слід застосовувати при порушеннях функції печінки легкого та середнього ступеня, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загальному тяжкому стані, неповноцінному харчуванні.
Дозування1 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (при неефективності дієти, зниження маси тіла та фізичних навантажень) у монотерапії або в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у випадках, коли не вдається домогтися задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглінідом або метформіном або тіазолідиндіном.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНеобхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглініду з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози. Метаболізм і, таким чином, кліренс репаглініду можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р-450. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглінідом інгібіторів CYP2C8 та CYP3A4. Інгібітори аніонтранспортуючого білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) також можуть збільшувати концентрацію репаглініду в плазмі.
Наступні лікарські засоби можуть посилювати та/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглініду: гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори моноамінооксидази, неселективні ферменту, саліцилати, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП ), октреотид, етанол та анаболічні стероїди. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (які є субстратами CYP3A4) з репаглінідом не має значного впливу на фармакокінетичні параметри репаглініду. Репаглінід клінічно не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає необхідності корекції дози цих препаратів при спільному застосуванні з репаглінідом.
Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглініду: пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюкокортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози та симпатоміметики. Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел) не призводить до клінічно значущої зміни загальної біодоступності репаглініду, хоча максимальна концентрація репаглініду досягається раніше. Репаглінід клінічно значимо не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу. У зв'язку з цим, у період призначення або відміни вищезгаданих препаратів, пацієнти, які вже отримують репаглінід, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: почуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, головний біль, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору. При застосуванні репаглініду у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в дозі, що збільшується щотижня, від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалося відносне передозування, що виявляється надмірним зниженням концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпо. У разі появи симптомів гіпоглікемії слід вжити відповідних заходів щодо підвищення концентрації глюкози в крові (вжити всередину декстрозу або продукти, багаті на вуглеводи). При тяжкій гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування.
Фармакодинаміка:
Пероральний гіпоглікемічний засіб, що стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітин та відкриття кальцієвих каналів. Підвищена надходження іонів кальцію індукує секрецію інсуліну.
У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг спостерігається дозозалежне зниження концентрації глюкози.
Фармакокінетика:
При вживанні абсорбція репаглініду зі шлунково-кишкового тракту – висока. Час досягнення максимальної концентрації – 1 год. Середня біодоступність репаглініду становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрація дози репаглініду проводиться залежно від відповіді терапію, міжіндивідуальна варіабельність впливає ефективність терапії. Об'єм розподілу – 30 л. Зв'язок із білками плазми – 98 %. Повністю метаболізується у печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів. Виводиться переважно з жовчю, нирками – 8% як метаболітів, через кишечник – 1%. Час напіввиведення – 1 год.
Печінкова недостатність. Застосування репаглініду у звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим застосування репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Ниркова недостатність. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) та максимальна концентрація репаглініду в плазмі (С) однакові у пацієнтів із нормальною функцією нирок та у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалося підвищення AUC та С, проте виявлено наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглініду та кліренсом креатиніну. Звісно ж, пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак, подальше збільшення дози у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.
Вагітність та годування груддюДослідження щодо застосування репаглініду у вагітних жінок і матерів-годувальниць не проводилися.
Тому безпека репаглініду у вагітних жінок не вивчена. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНайчастішим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження та стрес. Нижче наведено побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглініду та інших пероральних гіпоглікемічних засобів.
Усі побічні ефекти розподілені за групами згідно з частотою розвитку, визначеною, як: часто (>1/100 до <1/10); нечасто (>1/1000 до <1/100); рідко (>1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000) та невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних).
Порушення імунної системи. Дуже рідко: можуть виявлятись реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти. Невідомо: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипання, кропив'янка.
Порушення із боку обміну речовин. Часто гіпоглікемія. Невідомо: гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія із втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглініду може розвиватися гіпоглікемія. Ці реакції найчастіше бувають легкими і можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглініду з іншими лікарськими засобами (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Порушення органу зору. Дуже рідко: розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть спричиняти розлади зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Проте, зазвичай ці зміни мають минущий характер.
Порушення серцево-судинної системи. Рідко: серцево-судинні захворювання.
Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типи. Було виявлено підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, які отримували похідну сульфонілсечовини, але не порівняно з пацієнтами, які отримували метформін або акарбоз. Проте причинно-наслідковий зв'язок не встановлено.
Порушення з боку системи травлення. Часто: біль у животі, діарея. Дуже рідко: блювання, запор. Невідомо: нудота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Дуже рідко: порушення функції печінки. У дуже поодиноких випадках повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки, проте причинний зв'язок з репаглінідом встановлено не був. Дуже рідко: підвищення активності печінкових ферментів.
особливі вказівкиРепаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії та збереженні симптомів цукрового діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ. Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, може викликати гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії підвищується. Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсуліну.
Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапрузі, зміні режиму живлення. У пацієнтів з виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової та підтримуючої дози та її титрації, щоб уникнути гіпоглікемії.
ОСОБЛИВІ ГРУПИ ПАЦІЄНТІВ.
Ниркова недостатність. Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.
Печінкова недостатність. Призначення звичайних доз репаглініду у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим призначення репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Протипоказання»), а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії та гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з машинами та механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників гіпоглікемії, що розвивається або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У разі слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.
Умови зберіганняУ сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДіаглінід призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення має бути приурочене до прийомів їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку прийому їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові. Початкова доза – 0,5 мг/добу (якщо пацієнт приймав інший пероральний гіпоглікемічний лікарський засіб – 1 мг). Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як показник відповіді на терапію). Середня добова доза – 4 мг 3 рази на день; максимальна – 16 мг/добу.
Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглінідом можна здійснювати одночасно. Водночас не виявлено точного співвідношення між дозою репаглініду та дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглініду при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів становить 1 мг перед основним прийомом їжі.
Комбінована терапія. Репаглінід може призначатися у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонами або репаглінідом. При цьому використовується така сама початкова доза репаглініду, як і при монотерапії. Потім проводять корекцію дози кожного препарату, залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові.
Особливі групи пацієнтів (див. розділ «Особливі вказівки»). Не рекомендується призначати репаглінід особам молодше 18 років у зв'язку з відсутністю достатнього обсягу даних щодо його безпеки та ефективності у цієї групи пацієнтів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Диаглинид таб 1мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Одна таблетка містить: активну речовину: репаглінід у перерахуванні на 100 % речовину – 0,5 мг, 1 мг та 2 мг;
Полоксамер
(тип 188) 3 мг 3 мг або 3 мг; меглюмін 10 мг, 10 мг або 13 мг; лактози моногідрат 47,8 мг, 47,55 мг або 61,7 мг; целюлоза мікрокристалічна 33,7 мг, 33,45 мг або 45 мг; полакрилін калію 4 мг, 4 мг або 4 мг; кремнію діоксид колоїдний 0,5мг 0,5мг або 0,7мг; стеарат магнію 0,5 мг 0,5 мг або 0,6 мг відповідно.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки білого із сіруватим або жовтуватим відтінком кольору з фаскою. Таблетки з дозуванням 1 мг мають ризик.
Форма випуску:
Таблетки 0,5 мг, 1 мг та 2 мг. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 3 або 6 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
Протипоказання• відома підвищена чутливість до репаглініду або до будь-якого компонента препарату; • цукровий діабет 1 типу; • діабетичний кетоацидоз; діабетична прекома та кома; • інфекційні захворювання, великі хірургічні втручання та інші стани, які потребують інсулінотерапії; • тяжке порушення функції печінки; • одночасне призначення гемфіброзилу (див. Взаємодія з іншими лікарськими засобами); • дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; • вагітність та період годування груддю; • вік до 18 років Клінічні дослідження у пацієнтів віком до 18 років і старше 75 років не проводилися.
З обережністю (необхідність ретельнішого спостереження) слід застосовувати при порушеннях функції печінки легкого та середнього ступеня, гарячковому синдромі, хронічній нирковій недостатності, алкоголізмі, загальному тяжкому стані, неповноцінному харчуванні.
Дозування1 мг
Показання до застосуванняЦукровий діабет 2 типу (при неефективності дієти, зниження маси тіла та фізичних навантажень) у монотерапії або в комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у випадках, коли не вдається домогтися задовільного контролю глікемії за допомогою монотерапії репаглінідом або метформіном або тіазолідиндіном.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНеобхідно брати до уваги можливу взаємодію репаглініду з препаратами, що впливають на метаболізм глюкози. Метаболізм і, таким чином, кліренс репаглініду можуть змінюватися під впливом препаратів, які впливають, пригнічуючи або активізуючи ферменти з групи цитохрому Р-450. Особливої обережності слід дотримуватись при одночасному призначенні з репаглінідом інгібіторів CYP2C8 та CYP3A4. Інгібітори аніонтранспортуючого білка ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) також можуть збільшувати концентрацію репаглініду в плазмі.
Наступні лікарські засоби можуть посилювати та/або пролонгувати гіпоглікемічну дію репаглініду: гемфіброзил, триметоприм, рифампіцин, кларитроміцин, кетоконазол, ітраконазол, циклоспорин, інші гіпоглікемічні препарати, інгібітори моноамінооксидази, неселективні ферменту, саліцилати, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП ), октреотид, етанол та анаболічні стероїди. Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
Одночасне призначення циметидину, ніфедипіну або симвастатину (які є субстратами CYP3A4) з репаглінідом не має значного впливу на фармакокінетичні параметри репаглініду. Репаглінід клінічно не впливає на фармакокінетичні властивості дигоксину, теофіліну або варфарину при застосуванні у здорових добровольців. Таким чином, немає необхідності корекції дози цих препаратів при спільному застосуванні з репаглінідом.
Наступні лікарські засоби можуть послаблювати гіпоглікемічну дію репаглініду: пероральні контрацептиви, рифампіцин, барбітурати, карбамазепін, тіазиди, глюкокортикостероїди, даназол, гормони щитовидної залози та симпатоміметики. Спільне застосування пероральних контрацептивів (етинілестрадіол/левоноргестрел) не призводить до клінічно значущої зміни загальної біодоступності репаглініду, хоча максимальна концентрація репаглініду досягається раніше. Репаглінід клінічно значимо не впливає на біодоступність левоноргестрелу, проте не може бути виключено його вплив на біодоступність етинілестрадіолу. У зв'язку з цим, у період призначення або відміни вищезгаданих препаратів, пацієнти, які вже отримують репаглінід, повинні перебувати під ретельним наглядом для своєчасного виявлення порушення глікемічного контролю.
ПередозуванняПри передозуванні можливий розвиток гіпоглікемії. Симптоми: почуття голоду, підвищене потовиділення, серцебиття, тремор, тривожність, головний біль, безсоння, дратівливість, депресія, порушення мови та зору. При застосуванні репаглініду у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу в дозі, що збільшується щотижня, від 4 до 20 мг 4 рази на день (з кожним прийомом їжі) протягом 6 тижнів спостерігалося відносне передозування, що виявляється надмірним зниженням концентрації глюкози з розвитком симптомів гіпо. У разі появи симптомів гіпоглікемії слід вжити відповідних заходів щодо підвищення концентрації глюкози в крові (вжити всередину декстрозу або продукти, багаті на вуглеводи). При тяжкій гіпоглікемії (втрата свідомості, кома) внутрішньовенно вводять декстрозу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпоглікемічний засіб для перорального застосування.
Фармакодинаміка:
Пероральний гіпоглікемічний засіб, що стимулює вивільнення інсуліну з функціонуючих бета-клітин підшлункової залози. Блокує АТФ-залежні канали в мембранах бета-клітин за допомогою білків-мішеней, що призводить до деполяризації бета-клітин та відкриття кальцієвих каналів. Підвищена надходження іонів кальцію індукує секрецію інсуліну.
У хворих на цукровий діабет 2 типу інсулінотропна відповідь на їжу спостерігається протягом 30 хв після прийому. Це забезпечує зниження концентрації глюкози в крові протягом усього періоду їди. При цьому концентрація репаглініду в плазмі швидко знижується і через 4 години після прийому препарату в плазмі пацієнтів з діабетом 2 типу виявляються низькі концентрації репаглініду. При застосуванні репаглініду в діапазоні доз від 0,5 до 4 мг спостерігається дозозалежне зниження концентрації глюкози.
Фармакокінетика:
При вживанні абсорбція репаглініду зі шлунково-кишкового тракту – висока. Час досягнення максимальної концентрації – 1 год. Середня біодоступність репаглініду становить 63% (коефіцієнт варіабельності дорівнює 11%). Оскільки титрація дози репаглініду проводиться залежно від відповіді терапію, міжіндивідуальна варіабельність впливає ефективність терапії. Об'єм розподілу – 30 л. Зв'язок із білками плазми – 98 %. Повністю метаболізується у печінці під впливом CYP3A4 до неактивних метаболітів. Виводиться переважно з жовчю, нирками – 8% як метаболітів, через кишечник – 1%. Час напіввиведення – 1 год.
Печінкова недостатність. Застосування репаглініду у звичайних дозах у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим застосування репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки, а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Ниркова недостатність. Площа під кривою «концентрація-час» (AUC) та максимальна концентрація репаглініду в плазмі (С) однакові у пацієнтів із нормальною функцією нирок та у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок відзначалося підвищення AUC та С, проте виявлено наявність лише слабкої кореляції між концентрацією репаглініду та кліренсом креатиніну. Звісно ж, пацієнтам з порушеною функцією нирок немає необхідності проводити корекцію початкової дози. Однак, подальше збільшення дози у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок, при якому потрібне проведення гемодіалізу, слід проводити з обережністю.
Вагітність та годування груддюДослідження щодо застосування репаглініду у вагітних жінок і матерів-годувальниць не проводилися.
Тому безпека репаглініду у вагітних жінок не вивчена. При необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаНайчастішим побічним ефектом є гіпоглікемія, частота якої залежить, як і при застосуванні будь-якого виду терапії цукрового діабету, від індивідуальних факторів, таких як харчові звички, доза препарату, фізичні навантаження та стрес. Нижче наведено побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні репаглініду та інших пероральних гіпоглікемічних засобів.
Усі побічні ефекти розподілені за групами згідно з частотою розвитку, визначеною, як: часто (>1/100 до <1/10); нечасто (>1/1000 до <1/100); рідко (>1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000) та невідомо (неможливо оцінити на основі наявних даних).
Порушення імунної системи. Дуже рідко: можуть виявлятись реакції генералізованої гіперчутливості або імунологічні реакції, такі як васкуліти. Невідомо: реакції гіперчутливості, такі як свербіж, висипання, кропив'янка.
Порушення із боку обміну речовин. Часто гіпоглікемія. Невідомо: гіпоглікемічна кома, гіпоглікемія із втратою свідомості. Як і при застосуванні інших гіпоглікемічних засобів, при застосуванні репаглініду може розвиватися гіпоглікемія. Ці реакції найчастіше бувають легкими і можна усунути прийомом вуглеводів. При тяжких реакціях може знадобитися медична допомога, зокрема внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Ризик розвитку гіпоглікемії може зростати при взаємодіях репаглініду з іншими лікарськими засобами (див. розділ "Взаємодія з іншими лікарськими засобами").
Порушення органу зору. Дуже рідко: розлади зору. Зміни концентрації глюкози в крові можуть спричиняти розлади зору, особливо на початковому етапі терапії гіпоглікемічними препаратами. Проте, зазвичай ці зміни мають минущий характер.
Порушення серцево-судинної системи. Рідко: серцево-судинні захворювання.
Ризик серцево-судинних захворювань підвищується при цукровому діабеті 2 типи. Було виявлено підвищений ризик гострого коронарного синдрому у пацієнтів, які отримували репаглінід, порівняно з пацієнтами, які отримували похідну сульфонілсечовини, але не порівняно з пацієнтами, які отримували метформін або акарбоз. Проте причинно-наслідковий зв'язок не встановлено.
Порушення з боку системи травлення. Часто: біль у животі, діарея. Дуже рідко: блювання, запор. Невідомо: нудота. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів. Дуже рідко: порушення функції печінки. У дуже поодиноких випадках повідомлялося про тяжкі порушення функції печінки, проте причинний зв'язок з репаглінідом встановлено не був. Дуже рідко: підвищення активності печінкових ферментів.
особливі вказівкиРепаглінід показаний при незадовільному контролі глікемії та збереженні симптомів цукрового діабету на тлі дієтотерапії та фізичних вправ. Оскільки репаглінід є препаратом, що стимулює секрецію інсуліну, може викликати гіпоглікемію. При комбінованій терапії ризик гіпоглікемії підвищується. Великі хірургічні втручання та травми, великі опіки, інфекційні захворювання з гарячковим синдромом можуть вимагати відміни пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів та призначення інсуліну.
Необхідно регулярно контролювати концентрацію глюкози в крові натще і після їди. Слід попередити пацієнта про підвищений ризик виникнення гіпоглікемії у випадках прийому алкоголю, нестероїдних протизапальних засобів, а також при голодуванні. Необхідна корекція дози при фізичному та емоційному перенапрузі, зміні режиму живлення. У пацієнтів з виснаженням, а також пацієнтів, які отримують неповноцінне харчування, необхідна обережність при виборі початкової та підтримуючої дози та її титрації, щоб уникнути гіпоглікемії.
ОСОБЛИВІ ГРУПИ ПАЦІЄНТІВ.
Ниркова недостатність. Підбір дози у пацієнтів з діабетом 2 типу у поєднанні з тяжким порушенням функції нирок слід проводити з обережністю.
Печінкова недостатність. Призначення звичайних доз репаглініду у пацієнтів з порушенням функції печінки може призводити до більш високої концентрації репаглініду та його метаболітів, ніж у пацієнтів із нормальною функцією печінки. У зв'язку з цим призначення репаглініду протипоказане пацієнтам з тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Протипоказання»), а у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня репаглінід слід застосовувати з обережністю. Також слід збільшувати інтервали між корекцією дози, щоб більш точно оцінити відповідь на терапію.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Здатність пацієнтів до концентрації уваги та швидкість реакції можуть порушуватися під час гіпоглікемії та гіперглікемії, що може становити небезпеку в тих ситуаціях, коли ця здатність особливо необхідна (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з машинами та механізмами). Пацієнтам необхідно рекомендувати вживати заходів для запобігання розвитку гіпоглікемії та гіперглікемії при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами. Це особливо важливо для пацієнтів з відсутністю або зниженням вираженості симптомів-провісників гіпоглікемії, що розвивається або страждають частими епізодами гіпоглікемії. У разі слід розглянути доцільність виконання подібних робіт.
Умови зберіганняУ сухому захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДіаглінід призначається як доповнення до дієти та фізичних навантажень для зниження концентрації глюкози в крові, його введення має бути приурочене до прийомів їжі. Препарат приймають внутрішньо перед основними прийомами їжі, зазвичай, за 15 хвилин до початку прийому їжі, але можна також приймати в інтервалі від 30 хвилин перед їдою до безпосереднього моменту прийому їжі. Доза препарату підбирається індивідуально для кожного пацієнта, залежно від концентрації глюкози в крові. Початкова доза – 0,5 мг/добу (якщо пацієнт приймав інший пероральний гіпоглікемічний лікарський засіб – 1 мг). Корекція дози проводиться 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні (при цьому орієнтуються на концентрацію глюкози в крові як показник відповіді на терапію). Середня добова доза – 4 мг 3 рази на день; максимальна – 16 мг/добу.
Переведення пацієнтів з терапії іншими пероральними гіпоглікемічними препаратами на терапію репаглінідом можна здійснювати одночасно. Водночас не виявлено точного співвідношення між дозою репаглініду та дозою інших гіпоглікемічних препаратів. Рекомендована максимальна початкова доза репаглініду при переведенні з інших гіпоглікемічних препаратів становить 1 мг перед основним прийомом їжі.
Комбінована терапія. Репаглінід може призначатися у комбінації з метформіном або тіазолідиндіонами у разі неадекватного контролю глюкози в крові на монотерапії метформіном, тіазолідиндіонами або репаглінідом. При цьому використовується така сама початкова доза репаглініду, як і при монотерапії. Потім проводять корекцію дози кожного препарату, залежно від досягнутої концентрації глюкози в крові.
Особливі групи пацієнтів (див. розділ «Особливі вказівки»). Не рекомендується призначати репаглінід особам молодше 18 років у зв'язку з відсутністю достатнього обсягу даних щодо його безпеки та ефективності у цієї групи пацієнтів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Диаглинид таб 1мг 30 шт производится компанией АКРИХИН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Диаглинид таб 1мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Диаглинид таб 1мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Диаглинид таб 2мг 30 шт Диаглинид таб 2мг 30 шт.
Пока нет комментариев