Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт
Дексаметазон-крка таблетки містять активну речовину, що належить до групи глюкокортикостероїдів. Вони використовуються для лікування запальних та алергічних реакцій, а також для підтримки функції надниркових залоз. Дексаметазон має протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію, що дозволяє йому бути ефективним засобом для лікування багатьох захворювань. Він швидко та повністю всмоктується після прийому та метаболізується переважно у печінці. Необхідно дотримуватись дозування та рекомендацій лікаря для досягнення максимальної ефективності та зниження ризику побічних ефектів.
Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: дексаметазон 4,00 мг
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою, з ризиком на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки, 4 мг. По 10 таблеток у блістері з комбінованого матеріалу ОПА/Ал/ПВХ та алюмінієвої фольги. По 2 блістери поміщають в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.
ПротипоказанняГіперчутливість до дексаметазону або до будь-якої іншої з допоміжних речовин;
Системні мікози, інші системні інфекції за відсутності адекватної протимікробної терапії;
Одночасне застосування з живими противірусними вакцинами;
Період грудного вигодовування;
Препарат Дексаметазон – КРКА протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, оскільки до складу препарату Дексаметазон – КРКА входить лактоза;
Для короткочасного застосування за «життєвими» показаннями єдиним протипоказанням є гіперчутливість до дексаметазону або до будь-якої іншої допоміжної речовини.
З обережністю:
Системні паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний чи латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної протимікробної терапії;
Період вакцинації (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ. імунодефіцитні стани (у тому числі синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) або інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ));
Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна виразкова хвороба, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт;
Захворювання серцево-судинної системи (ССС), у тому числі нещодавно перенесений інфаркт міокарда (у пацієнтів з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та внаслідок цього – розрив серцевого м'яза), декомпенсована хронічна серцева недостатність (ХСН) , артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія;
Ендокринні захворювання: цукровий діабет (у тому числі порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга, ожиріння ІІІ-ІV ступеня;
Хронічна ниркова та/або печінкова недостатність тяжкого ступеня, нефроуролітіаз;
Гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення;
Системний остеопороз, міастенія gravis, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), епілепсія, стероїдна міопатія;
Гострий психоз, тяжкі афективні розлади (зокрема в анамнезі, особливо «стероїдний» психоз);
Відкрито- та закритокутова глаукома, герпетичне захворювання очей (ризик перфорації рогівки);
Вагітність;
У дітей у період зростання дексаметазон повинен застосовуватися тільки за абсолютними показаннями та під особливо ретельним наглядом лікаря.
Дозування4 мг
Показання до застосуванняСистемні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак (ВКВ), склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит);
Гострі та хронічні запальні захворювання суглобів: подагричний та псоріатичний артрит, остеоартроз (у тому числі посттравматичний), поліартрит, плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва), ювенільний артрит, синдром Стілла у дорослих, бурсит;
Ревматична лихоманка; гострий ревмокардит;
Бронхіальна астма, загострення; астматичний статус;
Гострі та хронічні алергічні захворювання: алергічні реакції на лікарські препарати та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, лікарська екзантема, поліноз;
Захворювання шкіри: пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит, дифузний нейродерміт, контактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсикодермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлка) ня еритема (синдром Стівенса-Джонсона);
Набряк мозку (у тому числі на тлі пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або черепно-мозковою травмою) після попереднього застосування парентерального дексаметазону;
Алергічні захворювання очей: алергічні виразки рогівки; алергічні форми кон'юнктивіту;
Запальні захворювання очей: симпатична офтальмія, важкі мляві передні та задні увеїти, неврит зорового нерва;
Первинна або вторинна недостатність надниркових залоз (у тому числі стан після адреналектомії (видалення надниркових залоз));
Вроджена гіперплазія надниркових залоз. захворювання нирок аутоімунного генезу (у тому числі гострий гломерулонефрит); нефротичний синдром;
Підгострий тиреоїдит;
Захворювання органів кровотворення: агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, гострі лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритра ) гіпопластична анемія;
Захворювання легень: гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III ст;
туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією);
Бореліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншій терапії);
Онкологічне захворювання легені (у комбінації з цитостатиками);
Розсіяний склероз;
Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит;
Гепатит;
Профілактика реакції відторгнення трансплантату;
Мієломна хвороба (у комбінації з леналідомідом);
Проведення проби при диференціальній діагностиці гіперплазії (гіперфункції) та пухлин кори надниркових залоз.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДексаметазон підвищує токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій).
Прискорює виведення ацетилсаліцилової кислоти, знижує вміст її метаболітів у крові (при відміні дексаметазону концентрація саліцилатів у плазмі збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ).
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізацій збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій. Збільшує метаболізм ізоніазиду, мексилетину (особливо у «швидких ацетиляторів»), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Збільшує ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу (індукція ферментів печінки та утворення токсичного метаболіту парацетамолу).
Підвищує (при тривалій терапії) вміст фолієвої кислоти.
Гіпокаліємія, що викликається дексаметазоном, може збільшувати вираженість та тривалість м'язової блокади на фоні міорелаксантів.
У високих дозах знижує ефект соматропіну.
Знижує дію гіпоглікемічних лікарських засобів; посилює антикоагулянтну дію похідних кумарину.
Послаблює вплив вітаміну D на всмоктування іонів кальцію у просвіті кишківника. Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається дексаметазоном.
Зменшує концентрацію празиквантелу у плазмі крові.
Циклоспорин (пригнічує метаболізм) та кетоконазол (знижує кліренс) збільшують токсичність.
Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші глюкокортикостероїди та амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії, натрій-містять лікарські засоби - набряків і підвищення АТ.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, у комбінації з НПЗЗ для лікування артриту можливе зниження дози глюкокортикостероїдів через сумацію терапевтичного ефекту. Індометацин, витісняючи дексаметазон через альбуміни, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів.
Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу. Терапевтична дія дексаметазону знижується під впливом фенітоїну, барбітуратів, ефедрину, теофіліну, рифампіцину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки (збільшення швидкості метаболізму). Мітотан та інші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози дексаметазону.
Кліренс дексаметазону підвищується на фоні застосування препаратів гормонів щитовидної залози.
Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних захворювань, спричинених вірусом Епштейна-Барр.
Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс дексаметазону, подовжують Т'А та їх терапевтичні та токсичні ефекти.
Появі гірсутизму та вугрів сприяє одночасне застосування інших стероїдних гормональних лікарських засобів – андрогенів, естрогенів, анаболіків, пероральних контрацептивів.
Трициклічні антидепресанти можуть посилювати вираженість депресії, викликаної прийомом дексаметазону, тому не показані для терапії побічних ефектів. Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну. Одночасне призначення з м-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти), нітратами сприяє розвитку підвищення внутрішньоочного тиску.
Одночасне призначення антацидів знижує всмоктування дексаметазону.
При одночасному застосуванні з антитиреоїдними препаратами знижується кліренс дексаметазону, а з тиреоїдними гормонами – підвищується.
ПередозуванняМожливе посилення описаних вище дозозалежних побічних явищ.
Необхідно зменшити дозу дексаметазону. Лікування симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїд (ГКС). Код АТХ: H02AB02
Фармакодинаміка:
Дексаметазон – метильоване похідне фторпреднізолону. Чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу та імунодепресивну дію.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами кортикостероїдів з утворенням комплексу, що проникає в ядро клітини і стимулює синтез матричної рибонуклеїнової кислоти, остання індукує утворення білків, у тому числі ліпокортину, що опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та пригнічує синтез ендоперекисів, простагландинів, лейкотрієнів, що сприяють процесам запалення, алергії та іншим.
Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі крові (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках, посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ); підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки до плазми; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз, що призводить до активації глюконеогенезу.
Водно-електролітний обмін: затримує іони натрію (Na+) та воду в організмі, стимулює виведення іонів калію (К+) (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію іонів кальцію (Са2+) із ШКТ, «вимиває» іони Са2+ з кісток, підвищує виведення іонів Са2+ нирками.
Протизапальний ефект пов'язаний із пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшенням кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран та мембран органел (особливо лізосомальних).
Протиалергічний ефект розвивається в результаті пригнічення синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, придушення розвитку лімфоїдної та сполучної тканин, зниження кількості зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму
При хронічній обструктивній хворобі легень дія ґрунтується головним чином на гальмуванні запальних процесів, пригніченні розвитку або попередженні набряку слизових оболонок, гальмуванні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів, відкладенні в слизовій оболонці бронхів та бронхів. стій оболонки. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або скорочення її продукції.
Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Пригнічує синтез та вивільнення гіпофізом адренокортикотропного гормону (АКТГ) та вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів. Пригнічує секрецію тиреотропного гормону та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Пригнічує вивільнення бета-ліпотропіну, але не знижує вміст бета-ендорфіну, що циркулює.
Підвищує збудливість центральної нервової системи, знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, а також збільшує кількість еритроцитів (шляхом стимуляції вироблення еритропоетинів).
Особливість дії дексаметазону – значне інгібування функції гіпофіза та практично повна відсутність мінералокортикоїдної активності. Дози 1-1,5 мг на добу пригнічують кору надниркових залоз; біологічний період напіввиведення (Т1/2) – 32-72 години (тривалість пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи).
За силою глюкокортикостероїдної активності 0,5 мг дексаметазону відповідають приблизно 3,5 мг преднізону (або преднізолону), 15 мг гідрокортизону або 17,5 мг кортизону.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо дексаметазон швидко та повністю всмоктується, час досягнення максимальної концентрації (TCmax) у плазмі крові – 1-2 години. Зв'язок із білками плазми крові – 77 %. Проникає в тканинну рідину через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. Метаболізується переважно у печінці, а також у тканинах. Неактивні метаболіти виводяться переважно нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, незначна частина – у вигляді некон'югованих метаболітів та незміненого дексаметазону. 65% введеної дози виводиться у перші 24 години нирками. Т1^ із плазми крові - 190 хв.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності (особливо у першому триместрі) препарат може бути застосований лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При тривалій терапії при вагітності не виключено можливості порушення росту плода. У разі застосування наприкінці вагітності існує небезпека розвитку атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії у новонародженого.
Якщо необхідно проводити лікування препаратом під час грудного вигодовування, годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗазвичай дексаметазон добре переноситься. Він має низьку мінералокортикоїдну активність, тобто його вплив на водно-електролітний обмін невеликий. Як правило, низькі та середні дози дексаметазону не викликають затримки іонів натрію та води в організмі, підвищеної екскреції іонів калію.
Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення.
Описано такі побічні ефекти:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, «стероїдний» цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску (АТ) міастенія, "стероїдні" стрії), затримка статевого розвитку у дітей.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, «стероїдна» виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. Підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази у плазмі крові.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення вираженості ХСН, зміни електрокардіограми (ЕКГ), характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У пацієнтів з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.
З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
З боку обміну речовин: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення.
Зумовлені мінералокортикоїдною активністю – затримка рідини та іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність).
З боку опорно-рухового апарату: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, «стероїдна» міопа м'язової маси (атрофія).
З боку шкірних покривів та слизових оболонок: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, стоншування шкіри, гіпер- або гіпопігментація, «стероїдні» вугрі, «стероїдні» стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Алергічні реакції: генералізовані реакції (шкірні висипання, свербіж шкіри, анафілактичний шок).
Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільні імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром «скасування».
особливі вказівкиПеред початком лікування (при неможливості через ургентність стану – у процесі лікування) пацієнт повинен бути обстежений щодо виявлення можливих протипоказань. Клінічне обстеження повинно включати: дослідження серцево-судинної системи, рентгенологічне дослідження легень, дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки, системи сечовиділення, органу зору; контроль формули крові, концентрації глюкози та вмісту електролітів у плазмі крові.
Під час лікування дексаметазоном (особливо тривалого) необхідне спостереження окуліста, контроль артеріального тиску та стану водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові та концентрації глюкози в крові.
З метою зменшення побічних явищ слід збільшити надходження калію до організму (дієта, препарати калію). Їжа має бути багатою на білки, вітаміни, з обмеженням вмісту жирів, вуглеводів і кухонної солі.
Дія препарату посилюється у пацієнтів із гіпотиреозом та цирозом печінки. Препарат може посилювати існуючі емоційну нестабільність чи психотичні порушення. При вказівці на психози в анамнезі дексаметазон у високих дозах призначають під суворим контролем лікаря.
У стресових ситуаціях під час підтримуючого лікування (наприклад, хірургічне втручання, травма чи інфекційне захворювання) слід провести корекцію дози препарату через підвищення потреби в кортикостероїдах. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами протягом року після закінчення тривалої терапії дексаметазоном через можливий розвиток відносної недостатності кори надниркових залоз у стресових ситуаціях.
При раптовій відміні, особливо у разі попереднього застосування високих доз, можливий розвиток синдрому «скасування» (анорексія, нудота, загальмованість, генералізований м'язово-скелетний біль, загальна слабкість), а також загострення захворювання, з приводу якого було призначено дексаметазон.
Під час лікування дексаметазоном не слід проводити вакцинацію через зниження її ефективності (імунної відповіді).
Призначаючи дексаметазон при інтеркурентних інфекціях, септичних станах та туберкульозі, необхідно одночасно проводити лікування антибіотиками бактерицидної дії.
У дітей під час тривалого лікування дексаметазоном необхідне ретельне спостереження за динамікою зростання та розвитку. Дітям, які в період лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряною віспою, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни.
У пацієнтів з цукровим діабетом слід контролювати вміст глюкози в крові та за необхідності коригувати терапію.
Показано рентгенологічний контроль опорно-рухової системи (рентгенологічні знімки хребта, кисті).
У пацієнтів з латентним інфекційним захворюванням нирок та сечовивідних шляхів дексаметазон здатний викликати лейкоцитурію, що може мати діагностичне значення.
Дексаметазон підвищує вміст метаболітів: 11-ОКС та 17-ОКС.
Спеціальна інформація про допоміжні речовини
Препарат Дексаметазон – КРКА містить лактозу, тому протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальному блістері. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, в дозах, що індивідуально підбираються, величина яких визначається характером захворювання, ступенем його активності і «відповіддю» хворого на лікування. Зазвичай початкова добова доза становить від 2 до 6 мг. У важких випадках можуть застосовуватись і великі дози, розділені на 3-4 прийоми. Максимальна добова доза – 10-15 мг. Після досягнення терапевтичного ефекту дозу поступово зменшують до підтримуючої – 2-4 мг на добу та більше. Мінімально ефективна доза – 0,5-1 мг на добу.
• При загостренні розсіяного склерозу добова доза може становити до 30 мг протягом першого тижня з наступним застосуванням від 4 до 12 мг через день протягом 1 місяця.
• Для лікування гострих алергічних захворювань доцільно комбінувати парентеральне та пероральне введення: 1 день – 4-8 мг парентерально; 2 день - внутрішньо 4 мг тричі на день; 3 і 4 день - внутрішньо 4 мг двічі на день; 5 та 6 день – внутрішньо 4 мг 1 раз на добу; 7 день – відміна препарату.
• При мієломній хворобі в комбінації з леналідомідом застосовують 40 мг дексаметазону один раз на день у 1-4, 9-12 та 17-20 дні кожного 28-денного циклу в ході перших 4 циклів терапії, а потім по 40 мг один раз на день у 1-4 дні кожного наступного 28-денного циклу.
• Дітям молодше 5 років призначають 0,5-1 мг на добу; 6-12 років – 1-2 мг на добу; старше 12 років 2-4 мг на добу. При застосуванні дози менше 1 мг використовують дексаметазон у лікарській формі таблетки 0,5 мг.
Тривалість застосування дексаметазону залежить від характеру патологічного процесу та ефективності лікування та становить від кількох днів до кількох місяців і більше. Лікування припиняють поступово.
• Проба з дексаметазоном (проба Ліддла):
Проводиться у вигляді малого та великого тестів. Для малого тесту використовують дексаметазон у лікарській формі таблетки 0,5 мг. При проведенні великого тесту призначають дексаметазон по 2 мг (1/2 таблетки 4 мг) кожні 6 годин протягом 2 діб (тобто 8 мг дексаметазону на добу). Також проводять збирання сечі для визначення 17-оксикортикостероїдів (17-ОКС) або вільного кортизолу (при необхідності визначають вільний кортизол у плазмі). При хворобі Іценка-Кушинга відзначається зниження виведення 17-ОКС або вільного кортизолу на 50% і більше, тоді як при пухлинах надниркових залоз або АКТГ-ектопованому (або кортиколіберін-ектопованому) синдромі виведення глюкокортикостероїдів не змінюється. У деяких пацієнтів з АКТГ-ектопованим синдромом зниження виведення глюкокортикостероїдів не виявляється навіть після прийому дексаметазону в дозі 32 мг на добу.
Спосіб застосування:
Дексаметазон слід приймати під час або після їди, щоб знизити подразнення слизової оболонки ШКТ. Слід уникати напоїв, які містять алкоголь чи кофеїн. Препарат Дексаметазон – КРКА у лікарській формі таблетки має дозування 4 мг та 8 мг. Таблетку можна ділити навпіл для отримання додаткового дозування 2 мг і для полегшення проковтування пацієнтом таблетки.
При неможливості проведення переривчастої терапії кортикостероїдами можливий прийом добової дози одноразово в ранкові години. Однак деяким пацієнтам потрібно поділ добової дози на кілька прийомів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: дексаметазон 4,00 мг
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки білого або майже білого кольору, з фаскою, з ризиком на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки, 4 мг. По 10 таблеток у блістері з комбінованого матеріалу ОПА/Ал/ПВХ та алюмінієвої фольги. По 2 блістери поміщають в картонну пачку разом з інструкцією по застосуванню.
ПротипоказанняГіперчутливість до дексаметазону або до будь-якої іншої з допоміжних речовин;
Системні мікози, інші системні інфекції за відсутності адекватної протимікробної терапії;
Одночасне застосування з живими противірусними вакцинами;
Період грудного вигодовування;
Препарат Дексаметазон – КРКА протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази та синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції, оскільки до складу препарату Дексаметазон – КРКА входить лактоза;
Для короткочасного застосування за «життєвими» показаннями єдиним протипоказанням є гіперчутливість до дексаметазону або до будь-якої іншої допоміжної речовини.
З обережністю:
Системні паразитарні та інфекційні захворювання вірусної, грибкової або бактеріальної природи (нині або нещодавно перенесені, включаючи недавній контакт з хворим) - простий герпес, оперізуючий герпес (віремічна фаза), вітряна віспа, кір; амебіаз, стронгілоїдоз (встановлений або підозрюваний); системний мікоз; активний чи латентний туберкульоз. Застосування при тяжких інфекційних захворюваннях допустиме лише на тлі специфічної протимікробної терапії;
Період вакцинації (8 тижнів до та 2 тижні після вакцинації), лімфаденіт після щеплення БЦЖ. імунодефіцитні стани (у тому числі синдром набутого імунодефіциту людини (СНІД) або інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ));
Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, езофагіт, гастрит, гостра або латентна виразкова хвороба, нещодавно створений анастомоз кишечника, виразковий коліт з загрозою перфорації або абсцедування, дивертикуліт;
Захворювання серцево-судинної системи (ССС), у тому числі нещодавно перенесений інфаркт міокарда (у пацієнтів з гострим та підгострим інфарктом міокарда можливе поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини та внаслідок цього – розрив серцевого м'яза), декомпенсована хронічна серцева недостатність (ХСН) , артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія;
Ендокринні захворювання: цукровий діабет (у тому числі порушення толерантності до вуглеводів), тиреотоксикоз, гіпотиреоз, хвороба Іценко-Кушинга, ожиріння ІІІ-ІV ступеня;
Хронічна ниркова та/або печінкова недостатність тяжкого ступеня, нефроуролітіаз;
Гіпоальбумінемія та стани, що привертають до її виникнення;
Системний остеопороз, міастенія gravis, поліомієліт (за винятком форми бульбарного енцефаліту), епілепсія, стероїдна міопатія;
Гострий психоз, тяжкі афективні розлади (зокрема в анамнезі, особливо «стероїдний» психоз);
Відкрито- та закритокутова глаукома, герпетичне захворювання очей (ризик перфорації рогівки);
Вагітність;
У дітей у період зростання дексаметазон повинен застосовуватися тільки за абсолютними показаннями та під особливо ретельним наглядом лікаря.
Дозування4 мг
Показання до застосуванняСистемні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак (ВКВ), склеродермія, вузликовий періартеріїт, дерматоміозит, ревматоїдний артрит);
Гострі та хронічні запальні захворювання суглобів: подагричний та псоріатичний артрит, остеоартроз (у тому числі посттравматичний), поліартрит, плечолопатковий періартрит, анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерєва), ювенільний артрит, синдром Стілла у дорослих, бурсит;
Ревматична лихоманка; гострий ревмокардит;
Бронхіальна астма, загострення; астматичний статус;
Гострі та хронічні алергічні захворювання: алергічні реакції на лікарські препарати та харчові продукти, сироваткова хвороба, кропив'янка, алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, лікарська екзантема, поліноз;
Захворювання шкіри: пухирчатка, псоріаз, екзема, атопічний дерматит, дифузний нейродерміт, контактний дерматит (з ураженням великої поверхні шкіри), токсикодермія, себорейний дерматит, ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлка) ня еритема (синдром Стівенса-Джонсона);
Набряк мозку (у тому числі на тлі пухлини мозку або пов'язаний з хірургічним втручанням, променевою терапією або черепно-мозковою травмою) після попереднього застосування парентерального дексаметазону;
Алергічні захворювання очей: алергічні виразки рогівки; алергічні форми кон'юнктивіту;
Запальні захворювання очей: симпатична офтальмія, важкі мляві передні та задні увеїти, неврит зорового нерва;
Первинна або вторинна недостатність надниркових залоз (у тому числі стан після адреналектомії (видалення надниркових залоз));
Вроджена гіперплазія надниркових залоз. захворювання нирок аутоімунного генезу (у тому числі гострий гломерулонефрит); нефротичний синдром;
Підгострий тиреоїдит;
Захворювання органів кровотворення: агранулоцитоз, панмієлопатія, аутоімунна гемолітична анемія, гострі лімфо- та мієлоїдний лейкози, лімфогранулематоз, тромбоцитопенічна пурпура, вторинна тромбоцитопенія у дорослих, еритра ) гіпопластична анемія;
Захворювання легень: гострий альвеоліт, фіброз легень, саркоїдоз II-III ст;
туберкульозний менінгіт, туберкульоз легень, аспіраційна пневмонія (у поєднанні зі специфічною хіміотерапією);
Бореліоз, синдром Леффлера (що не піддається іншій терапії);
Онкологічне захворювання легені (у комбінації з цитостатиками);
Розсіяний склероз;
Захворювання шлунково-кишкового тракту: виразковий коліт, хвороба Крона, локальний ентерит;
Гепатит;
Профілактика реакції відторгнення трансплантату;
Мієломна хвороба (у комбінації з леналідомідом);
Проведення проби при диференціальній діагностиці гіперплазії (гіперфункції) та пухлин кори надниркових залоз.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиДексаметазон підвищує токсичність серцевих глікозидів (через гіпокаліємію, що виникає, підвищується ризик розвитку аритмій).
Прискорює виведення ацетилсаліцилової кислоти, знижує вміст її метаболітів у крові (при відміні дексаметазону концентрація саліцилатів у плазмі збільшується та зростає ризик розвитку побічних явищ).
При одночасному застосуванні з живими противірусними вакцинами та на фоні інших видів імунізацій збільшує ризик активації вірусів та розвитку інфекцій. Збільшує метаболізм ізоніазиду, мексилетину (особливо у «швидких ацетиляторів»), що призводить до зниження їх плазмових концентрацій.
Збільшує ризик розвитку гепатотоксичної дії парацетамолу (індукція ферментів печінки та утворення токсичного метаболіту парацетамолу).
Підвищує (при тривалій терапії) вміст фолієвої кислоти.
Гіпокаліємія, що викликається дексаметазоном, може збільшувати вираженість та тривалість м'язової блокади на фоні міорелаксантів.
У високих дозах знижує ефект соматропіну.
Знижує дію гіпоглікемічних лікарських засобів; посилює антикоагулянтну дію похідних кумарину.
Послаблює вплив вітаміну D на всмоктування іонів кальцію у просвіті кишківника. Ергокальциферол і паратгормон перешкоджають розвитку остеопатії, що викликається дексаметазоном.
Зменшує концентрацію празиквантелу у плазмі крові.
Циклоспорин (пригнічує метаболізм) та кетоконазол (знижує кліренс) збільшують токсичність.
Тіазидні діуретики, інгібітори карбоангідрази, інші глюкокортикостероїди та амфотерицин В підвищують ризик розвитку гіпокаліємії, натрій-містять лікарські засоби - набряків і підвищення АТ.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та етанол підвищують небезпеку розвитку виразки слизової оболонки ШКТ та кровотечі, у комбінації з НПЗЗ для лікування артриту можливе зниження дози глюкокортикостероїдів через сумацію терапевтичного ефекту. Індометацин, витісняючи дексаметазон через альбуміни, збільшує ризик розвитку його побічних ефектів.
Амфотерицин В та інгібітори карбоангідрази збільшують ризик розвитку остеопорозу. Терапевтична дія дексаметазону знижується під впливом фенітоїну, барбітуратів, ефедрину, теофіліну, рифампіцину та інших індукторів мікросомальних ферментів печінки (збільшення швидкості метаболізму). Мітотан та інші інгібітори функції кори надниркових залоз можуть обумовлювати необхідність підвищення дози дексаметазону.
Кліренс дексаметазону підвищується на фоні застосування препаратів гормонів щитовидної залози.
Імунодепресанти підвищують ризик розвитку інфекцій та лімфоми або інших лімфопроліферативних захворювань, спричинених вірусом Епштейна-Барр.
Естрогени (включаючи пероральні естрогеновмісні контрацептиви) знижують кліренс дексаметазону, подовжують Т'А та їх терапевтичні та токсичні ефекти.
Появі гірсутизму та вугрів сприяє одночасне застосування інших стероїдних гормональних лікарських засобів – андрогенів, естрогенів, анаболіків, пероральних контрацептивів.
Трициклічні антидепресанти можуть посилювати вираженість депресії, викликаної прийомом дексаметазону, тому не показані для терапії побічних ефектів. Ризик розвитку катаракти підвищується при застосуванні на тлі інших кортикостероїдів, антипсихотичних лікарських засобів (нейролептиків), карбутаміду та азатіоприну. Одночасне призначення з м-холіноблокаторами (включаючи антигістамінні лікарські засоби, трициклічні антидепресанти), нітратами сприяє розвитку підвищення внутрішньоочного тиску.
Одночасне призначення антацидів знижує всмоктування дексаметазону.
При одночасному застосуванні з антитиреоїдними препаратами знижується кліренс дексаметазону, а з тиреоїдними гормонами – підвищується.
ПередозуванняМожливе посилення описаних вище дозозалежних побічних явищ.
Необхідно зменшити дозу дексаметазону. Лікування симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Глюкокортикостероїд (ГКС). Код АТХ: H02AB02
Фармакодинаміка:
Дексаметазон – метильоване похідне фторпреднізолону. Чинить протизапальну, протиалергічну, десенсибілізуючу та імунодепресивну дію.
Взаємодіє зі специфічними цитоплазматичними рецепторами кортикостероїдів з утворенням комплексу, що проникає в ядро клітини і стимулює синтез матричної рибонуклеїнової кислоти, остання індукує утворення білків, у тому числі ліпокортину, що опосередковують клітинні ефекти. Ліпокортин пригнічує фосфоліпазу А2, пригнічує вивільнення арахідонової кислоти та пригнічує синтез ендоперекисів, простагландинів, лейкотрієнів, що сприяють процесам запалення, алергії та іншим.
Білковий обмін: зменшує кількість білка в плазмі крові (за рахунок глобулінів) з підвищенням коефіцієнта альбумін/глобулін, підвищує синтез альбумінів у печінці та нирках, посилює катаболізм білка у м'язовій тканині.
Ліпідний обмін: підвищує синтез вищих жирних кислот та тригліцеридів, перерозподіляє жир (накопичення жиру відбувається переважно в області плечового поясу, обличчя, живота), призводить до розвитку гіперхолестеринемії.
Вуглеводний обмін: збільшує абсорбцію вуглеводів із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ); підвищує активність глюкозо-6-фосфатази, що призводить до підвищення надходження глюкози з печінки до плазми; підвищує активність фосфоенолпіруваткарбоксилази та синтез амінотрансфераз, що призводить до активації глюконеогенезу.
Водно-електролітний обмін: затримує іони натрію (Na+) та воду в організмі, стимулює виведення іонів калію (К+) (мінералокортикоїдна активність), знижує абсорбцію іонів кальцію (Са2+) із ШКТ, «вимиває» іони Са2+ з кісток, підвищує виведення іонів Са2+ нирками.
Протизапальний ефект пов'язаний із пригніченням вивільнення еозинофілами медіаторів запалення; індукуванням утворення ліпокортину та зменшенням кількості опасистих клітин, що виробляють гіалуронову кислоту; із зменшенням проникності капілярів; стабілізацією клітинних мембран та мембран органел (особливо лізосомальних).
Протиалергічний ефект розвивається в результаті пригнічення синтезу та секреції медіаторів алергії, гальмування вивільнення з сенсибілізованих опасистих клітин і базофілів гістаміну та інших біологічно активних речовин, зменшення числа циркулюючих базофілів, придушення розвитку лімфоїдної та сполучної тканин, зниження кількості зниження чутливості ефекторних клітин до медіаторів алергії, пригнічення антитілоутворення, зміни імунної відповіді організму
При хронічній обструктивній хворобі легень дія ґрунтується головним чином на гальмуванні запальних процесів, пригніченні розвитку або попередженні набряку слизових оболонок, гальмуванні еозинофільної інфільтрації підслизового шару епітелію бронхів, відкладенні в слизовій оболонці бронхів та бронхів. стій оболонки. Підвищує чутливість бета-адренорецепторів бронхів дрібного та середнього калібру до ендогенних катехоламінів та екзогенних симпатоміметиків, знижує в'язкість слизу за рахунок пригнічення або скорочення її продукції.
Імунодепресивний ефект обумовлений гальмуванням вивільнення цитокінів (інтерлейкіну-1 та інтерлейкіну-2, гамма-інтерферону) з лімфоцитів та макрофагів. Пригнічує синтез та вивільнення гіпофізом адренокортикотропного гормону (АКТГ) та вдруге – синтез ендогенних глюкокортикоїдів. Пригнічує секрецію тиреотропного гормону та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Пригнічує вивільнення бета-ліпотропіну, але не знижує вміст бета-ендорфіну, що циркулює.
Підвищує збудливість центральної нервової системи, знижує кількість лімфоцитів та еозинофілів, а також збільшує кількість еритроцитів (шляхом стимуляції вироблення еритропоетинів).
Особливість дії дексаметазону – значне інгібування функції гіпофіза та практично повна відсутність мінералокортикоїдної активності. Дози 1-1,5 мг на добу пригнічують кору надниркових залоз; біологічний період напіввиведення (Т1/2) – 32-72 години (тривалість пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи).
За силою глюкокортикостероїдної активності 0,5 мг дексаметазону відповідають приблизно 3,5 мг преднізону (або преднізолону), 15 мг гідрокортизону або 17,5 мг кортизону.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо дексаметазон швидко та повністю всмоктується, час досягнення максимальної концентрації (TCmax) у плазмі крові – 1-2 години. Зв'язок із білками плазми крові – 77 %. Проникає в тканинну рідину через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. Метаболізується переважно у печінці, а також у тканинах. Неактивні метаболіти виводяться переважно нирками у вигляді глюкуронідів та сульфатів, незначна частина – у вигляді некон'югованих метаболітів та незміненого дексаметазону. 65% введеної дози виводиться у перші 24 години нирками. Т1^ із плазми крові - 190 хв.
Вагітність та годування груддюПід час вагітності (особливо у першому триместрі) препарат може бути застосований лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При тривалій терапії при вагітності не виключено можливості порушення росту плода. У разі застосування наприкінці вагітності існує небезпека розвитку атрофії кори надниркових залоз у плода, що може вимагати проведення замісної терапії у новонародженого.
Якщо необхідно проводити лікування препаратом під час грудного вигодовування, годування груддю слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗазвичай дексаметазон добре переноситься. Він має низьку мінералокортикоїдну активність, тобто його вплив на водно-електролітний обмін невеликий. Як правило, низькі та середні дози дексаметазону не викликають затримки іонів натрію та води в організмі, підвищеної екскреції іонів калію.
Частота розвитку та вираженість побічних ефектів залежать від тривалості застосування, величини використовуваної дози та можливості дотримання циркадного ритму призначення.
Описано такі побічні ефекти:
З боку ендокринної системи: зниження толерантності до глюкози, «стероїдний» цукровий діабет або маніфестація латентного цукрового діабету, пригнічення функції надниркових залоз, синдром Іценко-Кушинга (місяцеподібна особа, ожиріння гіпофізарного типу, гірсутизм, підвищення артеріального тиску (АТ) міастенія, "стероїдні" стрії), затримка статевого розвитку у дітей.
З боку травної системи: нудота, блювання, панкреатит, «стероїдна» виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, ерозивний езофагіт, кровотечі та перфорація шлунково-кишкового тракту, підвищення або зниження апетиту, метеоризм, гикавка. Підвищення активності «печінкових» трансаміназ та лужної фосфатази у плазмі крові.
З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія (до зупинки серця); розвиток (у схильних пацієнтів) або посилення вираженості ХСН, зміни електрокардіограми (ЕКГ), характерні для гіпокаліємії, підвищення артеріального тиску, гіперкоагуляція, тромбози. У пацієнтів з гострим та підгострим інфарктом міокарда – поширення вогнища некрозу, уповільнення формування рубцевої тканини, що може призвести до розриву серцевого м'яза.
З боку нервової системи: делірій, дезорієнтація, ейфорія, галюцинації, маніакально-депресивний психоз, депресія, параноя, підвищення внутрішньочерепного тиску, нервозність або занепокоєння, безсоння, запаморочення, вертиго, псевдопухлина мозочка, головний біль, судоми.
З боку органу зору: задня субкапсулярна катаракта, підвищення внутрішньоочного тиску з можливим ушкодженням зорового нерва, схильність до розвитку вторинних бактеріальних, грибкових чи вірусних інфекцій очей, трофічні зміни рогівки, екзофтальм.
З боку обміну речовин: підвищене виведення іонів кальцію, гіпокальціємія, підвищення маси тіла, негативний баланс азоту (підвищений розпад білків), підвищене потовиділення.
Зумовлені мінералокортикоїдною активністю – затримка рідини та іонів натрію (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром (гіпокаліємія, аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість та стомлюваність).
З боку опорно-рухового апарату: уповільнення росту та процесів окостеніння у дітей (передчасне закриття епіфізарних зон росту), остеопороз (дуже рідко – патологічні переломи кісток, асептичний некроз головки плечової та стегнової кістки), розрив сухожиль м'язів, «стероїдна» міопа м'язової маси (атрофія).
З боку шкірних покривів та слизових оболонок: уповільнене загоєння ран, петехії, екхімози, стоншування шкіри, гіпер- або гіпопігментація, «стероїдні» вугрі, «стероїдні» стрії, схильність до розвитку піодермії та кандидозів.
Алергічні реакції: генералізовані реакції (шкірні висипання, свербіж шкіри, анафілактичний шок).
Інші: розвиток або загострення інфекцій (появі цього побічного ефекту сприяють спільні імунодепресанти та вакцинація), лейкоцитурія, синдром «скасування».
особливі вказівкиПеред початком лікування (при неможливості через ургентність стану – у процесі лікування) пацієнт повинен бути обстежений щодо виявлення можливих протипоказань. Клінічне обстеження повинно включати: дослідження серцево-судинної системи, рентгенологічне дослідження легень, дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки, системи сечовиділення, органу зору; контроль формули крові, концентрації глюкози та вмісту електролітів у плазмі крові.
Під час лікування дексаметазоном (особливо тривалого) необхідне спостереження окуліста, контроль артеріального тиску та стану водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові та концентрації глюкози в крові.
З метою зменшення побічних явищ слід збільшити надходження калію до організму (дієта, препарати калію). Їжа має бути багатою на білки, вітаміни, з обмеженням вмісту жирів, вуглеводів і кухонної солі.
Дія препарату посилюється у пацієнтів із гіпотиреозом та цирозом печінки. Препарат може посилювати існуючі емоційну нестабільність чи психотичні порушення. При вказівці на психози в анамнезі дексаметазон у високих дозах призначають під суворим контролем лікаря.
У стресових ситуаціях під час підтримуючого лікування (наприклад, хірургічне втручання, травма чи інфекційне захворювання) слід провести корекцію дози препарату через підвищення потреби в кортикостероїдах. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами протягом року після закінчення тривалої терапії дексаметазоном через можливий розвиток відносної недостатності кори надниркових залоз у стресових ситуаціях.
При раптовій відміні, особливо у разі попереднього застосування високих доз, можливий розвиток синдрому «скасування» (анорексія, нудота, загальмованість, генералізований м'язово-скелетний біль, загальна слабкість), а також загострення захворювання, з приводу якого було призначено дексаметазон.
Під час лікування дексаметазоном не слід проводити вакцинацію через зниження її ефективності (імунної відповіді).
Призначаючи дексаметазон при інтеркурентних інфекціях, септичних станах та туберкульозі, необхідно одночасно проводити лікування антибіотиками бактерицидної дії.
У дітей під час тривалого лікування дексаметазоном необхідне ретельне спостереження за динамікою зростання та розвитку. Дітям, які в період лікування перебували в контакті з хворими на кір або вітряною віспою, профілактично призначають специфічні імуноглобуліни.
У пацієнтів з цукровим діабетом слід контролювати вміст глюкози в крові та за необхідності коригувати терапію.
Показано рентгенологічний контроль опорно-рухової системи (рентгенологічні знімки хребта, кисті).
У пацієнтів з латентним інфекційним захворюванням нирок та сечовивідних шляхів дексаметазон здатний викликати лейкоцитурію, що може мати діагностичне значення.
Дексаметазон підвищує вміст метаболітів: 11-ОКС та 17-ОКС.
Спеціальна інформація про допоміжні речовини
Препарат Дексаметазон – КРКА містить лактозу, тому протипоказаний пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази, синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування необхідно утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 ° С в оригінальному блістері. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, в дозах, що індивідуально підбираються, величина яких визначається характером захворювання, ступенем його активності і «відповіддю» хворого на лікування. Зазвичай початкова добова доза становить від 2 до 6 мг. У важких випадках можуть застосовуватись і великі дози, розділені на 3-4 прийоми. Максимальна добова доза – 10-15 мг. Після досягнення терапевтичного ефекту дозу поступово зменшують до підтримуючої – 2-4 мг на добу та більше. Мінімально ефективна доза – 0,5-1 мг на добу.
• При загостренні розсіяного склерозу добова доза може становити до 30 мг протягом першого тижня з наступним застосуванням від 4 до 12 мг через день протягом 1 місяця.
• Для лікування гострих алергічних захворювань доцільно комбінувати парентеральне та пероральне введення: 1 день – 4-8 мг парентерально; 2 день - внутрішньо 4 мг тричі на день; 3 і 4 день - внутрішньо 4 мг двічі на день; 5 та 6 день – внутрішньо 4 мг 1 раз на добу; 7 день – відміна препарату.
• При мієломній хворобі в комбінації з леналідомідом застосовують 40 мг дексаметазону один раз на день у 1-4, 9-12 та 17-20 дні кожного 28-денного циклу в ході перших 4 циклів терапії, а потім по 40 мг один раз на день у 1-4 дні кожного наступного 28-денного циклу.
• Дітям молодше 5 років призначають 0,5-1 мг на добу; 6-12 років – 1-2 мг на добу; старше 12 років 2-4 мг на добу. При застосуванні дози менше 1 мг використовують дексаметазон у лікарській формі таблетки 0,5 мг.
Тривалість застосування дексаметазону залежить від характеру патологічного процесу та ефективності лікування та становить від кількох днів до кількох місяців і більше. Лікування припиняють поступово.
• Проба з дексаметазоном (проба Ліддла):
Проводиться у вигляді малого та великого тестів. Для малого тесту використовують дексаметазон у лікарській формі таблетки 0,5 мг. При проведенні великого тесту призначають дексаметазон по 2 мг (1/2 таблетки 4 мг) кожні 6 годин протягом 2 діб (тобто 8 мг дексаметазону на добу). Також проводять збирання сечі для визначення 17-оксикортикостероїдів (17-ОКС) або вільного кортизолу (при необхідності визначають вільний кортизол у плазмі). При хворобі Іценка-Кушинга відзначається зниження виведення 17-ОКС або вільного кортизолу на 50% і більше, тоді як при пухлинах надниркових залоз або АКТГ-ектопованому (або кортиколіберін-ектопованому) синдромі виведення глюкокортикостероїдів не змінюється. У деяких пацієнтів з АКТГ-ектопованим синдромом зниження виведення глюкокортикостероїдів не виявляється навіть після прийому дексаметазону в дозі 32 мг на добу.
Спосіб застосування:
Дексаметазон слід приймати під час або після їди, щоб знизити подразнення слизової оболонки ШКТ. Слід уникати напоїв, які містять алкоголь чи кофеїн. Препарат Дексаметазон – КРКА у лікарській формі таблетки має дозування 4 мг та 8 мг. Таблетку можна ділити навпіл для отримання додаткового дозування 2 мг і для полегшення проковтування пацієнтом таблетки.
При неможливості проведення переривчастої терапії кортикостероїдами можливий прийом добової дози одноразово в ранкові години. Однак деяким пацієнтам потрібно поділ добової дози на кілька прийомів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт производится компанией КРКА. Само производство расположено в стране Словения/Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Дексаметазон-крка таб 4 мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Дексаметазон-виал раствор для инъекций 4мг/мл 1мл ам... Дексаметазон-виал раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 25 шт, Дексаметазон капли гл. 0.1% 10мл Дексаметазон капли гл. 0.1% 10мл, Дексаметазон капли гл. 0.1% 10мл фл-кап. ромфарм Дексаметазон капли гл. 0.1% 10мл фл-кап. ромфарм, Дексаметазон капли гл. 0.1% 5мл фл-кап. Дексаметазон капли гл. 0.1% 5мл фл-кап., Дексаметазон крка раствор для инъекций 4мг/мл 1мл ам... Дексаметазон крка раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 25 шт, Дексаметазон-КРКА таб 0.5мг 10 шт Дексаметазон-КРКА таб 0.5мг 10 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл амп 1... Дексаметазон раствор для инъекций 4 мг/мл 1 мл амп 10 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 10 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 25 шт Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 25 шт, Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 2мл амп 10 шт Дексаметазон раствор для инъекций 4мг/мл 2мл амп 10 шт, Дексаметазон Реневал капли глазные 0.1% 10 мл Дексаметазон Реневал капли глазные 0.1% 10 мл, Дексаметазон таб 0.5мг 10 шт Дексаметазон таб 0.5мг 10 шт, Дексаметазон таб 0.5мг 10 шт Дексаметазон таб 0.5мг 10 шт, Дексаметазон таб 0.5мг 56 шт renewal Дексаметазон таб 0.5мг 56 шт renewal, Дексаметазон-ферейн раствор для инъекций 4мг/мл 1мл ... Дексаметазон-ферейн раствор для инъекций 4мг/мл 1мл амп 25 шт, Максидекс капли глазные 0.1% 5 мл Максидекс капли глазные 0.1% 5 мл, Мегадексан таб 10мг 60 шт Мегадексан таб 10мг 60 шт, Озурдекс имплантат для интравитреального введения ап... Озурдекс имплантат для интравитреального введения аппликатор 0.7мг, Офтан дексаметазон капли гл. 0.1% 5мл фл-кап. Офтан дексаметазон капли гл. 0.1% 5мл фл-кап..
Пока нет комментариев