Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт
Топ продаж
Суперцена
Цефазолин є антибіотиком, який блокує синтез клітинної стінки мікроорганізмів, діючи бактерицидно. Препарат має широкий спектр дії та ефективний проти грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Цефазолін швидко всмоктується з місця ін'єкції та добре проникає в різні органи та тканини, включаючи легені, печінку, шкіру та м'які тканини, серце та очеревину. Препарат виводиться з організму разом із сечею та жовчю.
Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: цефазолін натрію в перерахунку на цефазолін - 1,0 г.
Опис:
Порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1,0 г.
По 1,0 г у флакони скляні, герметично закупорені гумовими пробками з подальшою обкаткою ковпачками алюмінієвими.
По 1 флакон з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
По 5 флаконів з інструкцією із застосування поміщають у коробку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до цефазоліну;
- наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактоїдних реакцій) до цефалоспоринів або будь-яких інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами, карбапенеми);
-Період новонародженості до 1 місяця, у тому числі недоношені діти.
При використанні розчину лідокаїну як розчинник - див. інструкцію щодо застосування лідокаїну.
З обережністю
Спільний прийом інших нефротоксичних препаратів, нетяжкі реакції підвищеної чутливості до пеніцилінів в анамнезі.
Хронічна ниркова недостатність, захворювання кишківника (у т. ч. коліт в анамнезі), дитячий вік з 1 до 12 місяців.
Дозування1 г
Показання до застосуванняБактеріальні інфекції, викликані чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:
- інфекції дихальних шляхів;
-інфекції сечовивідних та статевих шляхів;
-інфекції жовчовивідних шляхів;
-інфекції шкіри, м'яких тканин, кісток та суглобів, включаючи остеомієліт;
-бактеріальний ендокардит, сепсис;
-Інтраопераційна профілактика розвитку інфекцій (профілактичне призначення цефазоліну може знизити ймовірність розвитку інфекції у післяопераційному періоді).
Чутливість антибіотиків in vitro змінюється залежно від географічного регіону та з часом, тому при виборі антибактеріальної терапії необхідно враховувати місцеву інформацію про резистентність. За наявності можливості слід визначити чутливість збудника до антибактеріальних препаратів. Терапію можна розпочати емпірично, до отримання результатів тесту на чутливість до антибіотиків.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом з антикоагулянтами та діуретиками. При одночасному застосуванні цефазоліну та "петлевих діуретиків" відбувається блокада його канальцевої секреції. Аміноглікозиди збільшують ризик розвитку ураження нирок. Фармацевтично несумісний з аміноглікозидами (взаємна інактивація). Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, збільшують концентрацію в крові, уповільнюють виведення та підвищують ризик розвитку токсичних реакцій.
ПередозуванняСимптоми
Головний біль, вертиго, парестезія, ажитація, міоклонія, судоми.
Лабораторні ознаки
Підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності «печінкових» трансаміназ та концентрації білірубіну, позитивна реакція Кумбса, тромбоцитопенія або тромбоцитоз, еозинофілія, лейкопенія та збільшення протромбінового часу.
Лікування
У разі розвитку судом цефазолін необхідно негайно відмінити, слід ретельно контролювати показники життєдіяльності, при необхідності проводити симптоматичну терапію, у разі розвитку судом може знадобитися призначення протисудомних препаратів. У разі тяжкого передозування та неефективності інших методів лікування можливе проведення гемодіалізу. Перитонеальний діаліз не є ефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – цефалоспорин
Код ATX: [J01DB04]
Фармакодинаміка:
Цефалоспориновий напівсинтетичний антибіотик І покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно, блокуючи пеніцилінзв'язуючі білки (наприклад, транспептидази), порушує синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Поширеність набутої резистентності може мати географічні відмінності, а також змінюватися з часом, необхідно враховувати місцеву інформацію, особливо у разі лікування тяжких інфекцій.
Мікроорганізми, чутливі до цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (чутливий до метициліну), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Corynebacterium diphtheria, Bacillus anthracis.
Грамнегативні мікроорганізми: Veisseria meningitides, Neisserria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Treponema spp., Leptospira spp.
Мікроорганізми, помірковано чутливі до цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus*, Staphylococcus hominis*, Streptococcus pneumonia* (помірно чутливий до пеніцилінів).
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Haemophilus influenza**, Klebsiella oxytoca***, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis.
Мікроорганізми, що мають природну стійкість цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (стійкий до метициліну), Staphylococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumanii, Citrobacter freundii, Enterobacter spp., Morganella morganii, Moraxella catarrhalis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens, Stenotrophomonas maltophilia.
Анаероби: Bacteroides fragilis.
Інші мікроорганізми: Chlamydia spp., Chlamydophila spp., Legionella spp., Mycoplasma spp.
Резистентні до пеніциліну Streptococcus pneumoniae внаслідок наявності перехресної резистентності до цефалоспоринів нечутливі до цефалоспоринів, включаючи цефазолін.
Фармакокінетика:
При пероральному прийомі цефазолін не всмоктується, тому препарат застосовується лише парентерально. Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефазолін швидко всмоктується з місця ін'єкції, порівняно з більшістю інших цефалоспоринів, концентрації препарату в плазмі вище і зберігаються довше.
Зв'язок препарату з білками плазми становить 70 - 90%. Цефазолін добре проникає в різні органи та тканини, включаючи легені, печінку, шкіру та м'які тканини, суглоби, серце, очеревину, середнє вухо, мигдалики, стінку жовчного міхура, апендикс, а також у фізіологічні рідини організму. Дуже високі концентрації препарату створюються у нирках – після введення 1,0 г цефазоліну його концентрація в сечі досягає 4000 мкг/мл. За відсутності обструкції жовчовивідних шляхів, через 90 - 120 хвилин після введення препарату, цефазолін виявляється у жовчі більшою концентрацією, ніж у плазмі крові. Слід враховувати, що у пацієнтів з порушеною прохідністю жовчовивідних шляхів концентрація препарату в жовчі може бути значно нижчою за плазмову. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, виявляється у грудному молоці. Проникає у спинномозкову рідину (СМР) у незначних кількостях, на фоні запалення м'якої мозкової оболонки концентрація препарату у СМР становить 0 - 0,4 мкг/мл. Препарат проходить через капілярні мембрани в кістках та досягає бактерицидних концентрацій як у здорових, так і у уражених остеомієлітом кістках.
Концентрація препарату в суглобовій рідині можна порівняти з концентрацією в плазмі крові. У терапевтичних концентраціях виявляється в асцитичній та плевральній рідинах, запальному ексудаті.
Цефазолін не метаболізується в організмі людини. Більша частина введеного препарату виводиться із сечею за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції у мікробіологічно активній формі. Протягом перших 6 годин з моменту введення із сечею виводиться 60 – 90 % препарату, протягом доби – 70 – 95 % від введеної дози. Невелика частина препарату виводиться з організму разом із жовчю. Період напіввиведення у пацієнтів із порушеннями функції нирок (T1/2) може подовжуватись до 20 - 40 год.
Вагітність та годування груддюЦефазолін проникає крізь плаценту. Доклінічні дослідження препарату на тваринах не показали наявності прямої чи непрямої репродуктивної токсичності. Тим не менш, оскільки даних щодо безпеки застосування препарату недостатньо, призначення цефазоліну при вагітності допустиме лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Цефазолін виділяється у грудне молоко у вкрай невеликих кількостях, при застосуванні препарату у терапевтичних дозах вплив на новонародженого малоймовірний. Якщо у новонародженого, що перебуває на грудному вигодовуванні, розвивається діарея або симптоми кандидозу, слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування або про відміну препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаВідповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані реакції представлені відповідно до частоти їх розвитку: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Інфекції та паразитарні інвазії: нечасто – кандидоз ротової порожнини (при довготривалому застосуванні); рідко – генітальний кандидоз, вагініт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, гранулоцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, тромбоцитоз, лімфоцитопенія, базофілія, еозинофілія. Як правило, дані небажані явища мають короткочасний характер і є оборотними; дуже рідко - порушення зсідання крові і, як наслідок, підвищена кровоточивість, анемія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – лихоманка, артралгія; дуже рідко – анафілактичний шок (розвиток набряку гортані зі звуженням просвіту дихальних шляхів, підвищення частоти серцевих скорочень, задишка, падіння артеріального тиску, набряк язика, набряк обличчя, анальний та/або генітальний свербіж).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – гіперглікемія або гіпоглікемія.
Порушення з боку нервової системи: нечасто – розвиток судом (у пацієнтів із порушенням функції нирок при застосуванні препарату у високих дозах при недотриманні режиму дозування); рідко - запаморочення, нездужання, загальна слабкість, кошмарні сновидіння, вертиго, гіперактивність, нервозність або тривожність, безсоння або сонливість, порушення сприйняття кольору, сплутаність свідомості, підвищення судомної активності головного мозку.
Порушення з боку судин: рідко – «припливи».
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – плевральний випіт, біль у грудях, бронхоспазм, задишка, кашель, розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому, риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – втрата апетиту, діарея, нудота, блювання, біль у животі; дуже рідко – розвиток псевдомембранозного коліту. Цей стан вимагає негайного початку лікування (див. також розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - минуще підвищення активності «печінкових» трансаміназ: аланінаміно-трансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, лактатдегідр іт, холестатична жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип; нечасто – еритема, ексудативна (поліморфна) еритема, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке); рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит, протеїнурія, скороминуще підвищення концентрації сечовини в плазмі крові (як правило, у пацієнтів, які отримують терапію у поєднанні з іншими нефротоксичними препаратами), нефропатія неуточнена та інші прояви нефропатії.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: частота невідома - хибнопозитивна реакція Кумбса, гіперкреатинінемія, збільшення протромбінового часу, хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу.
Загальні розлади та реакції у місці введення: часто – біль у місці ін'єкції після внутрішньом'язового введення, іноді з розвитком ущільнення; нечасто – тромбофлебіт та флебіт – при внутрішньовенному введенні.
особливі вказівкиРеакції гіперчутливості
До початку застосування цефазоліну слід зібрати алергологічний анамнез пацієнта. Внаслідок можливості розвитку перехресної гіперчутливості між цефалоспоринами та іншими бета-лактамними антибіотиками. З огляду на терапії цефазолином було описано розвиток важких, зокрема фатальних, алергічних реакцій. У разі розвитку тяжкої реакції гіперчутливості необхідне скасування цефазоліну, призначення відповідної симптоматичної терапії. Препарат протипоказаний пацієнтам з тяжкими реакціями підвищеної чутливості до цефалоспоринів або будь-яким іншим антибіотикам Беталактаму в анамнезі.
Необхідно особливо уважне спостереження за пацієнтами зі схильністю до алергічних реакцій (алергічний риніт, бронхіальна астма), оскільки на тлі подібних станів ризик реакцій гіперчутливості зростає.
Діарея, асоційована із застосуванням антибактеріальних препаратів
Розвиток важкої та персистуючої діареї під час лікування та у перші тижні після завершення терапії може бути проявом Clostridium difficile асоційованої діареї псевдомембранозного коліту. Оскільки цей стан є життєзагрозним, цефазолін слід негайно скасувати та призначити специфічну антибактеріальну терапію (наприклад, ванкоміцин або метронідазол). Показано проведення симптоматичної підтримуючої терапії, включаючи корекцію водно-електролітного балансу, аліментарні порушення. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику, протипоказане. В особливо тяжких випадках, при резистентності інфекції до антибактеріальної терапії, що проводиться, може знадобитися виконання колектомії.
Слід приділити особливу увагу ретельному збору анамнезу пацієнта, як описано випадки розвитку псевдомембранозного коліту протягом двох місяців з моменту проведення антибактеріальної терапії.
Порушення функції нирок
Внаслідок кумуляції препарату в організмі, у пацієнтів зі зниженою функцією нирок дозу препарату слід підбирати відповідно до виразності ниркової недостатності (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»). Хоча застосування цефазоліну рідко спричиняє порушення функції нирок та розвиток ниркової недостатності, рекомендується оцінювати функцію нирок на фоні застосування препарату, особливо у пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані, при застосуванні високих доз препарату та/або інших нефротоксичних препаратів (наприклад, аміноглікозидів, петлевих діуретиків) .
Розвиток бактеріальної резистентності та суперінфекцій
Довготривале застосування цефазоліну може спровокувати появу резистентних штамів бактерій. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів щодо можливості розвитку суперінфекції та вживати відповідних заходів у разі її розвитку.
Зниження згортання крові та кровотечі
У поодиноких випадках на фоні застосування цефазоліну можливе зниження зсідання крові. Фактори ризику включають дефіцит вітаміну К, парентеральне харчування, дефіцит харчування, ниркову та/або печінкову недостатність, тромбоцитопенію, терапію антикоагулянтами. Крім того, такі захворювання, як гемофілія, виразка слизової оболонки шлунка та/або дванадцятипалої кишки можуть стати причиною розвитку або посилення вираженості кровотечі. Отже, необхідно контролювати показники коагулограми у пацієнтів із відомою наявністю даних захворювань. У разі, якщо виявляється зниження згортання крові, слід призначити терапію вітаміном К (10 мг/тиждень).
Застосування препарату у дітей
Цефазолін не слід призначати недоношеним та новонародженим дітям протягом 1 місяця життя, оскільки на сьогоднішній день даних, які свідчать про безпеку його застосування у цій популяції пацієнтів, не надано.
Вміст натрію
1 г цефазоліну містить приблизно 48 мг натрію, що слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам з дієтою, що обмежує споживання натрію.
Вплив на лабораторні показники
На фоні застосування цефазоліну можливі хибнопозитивні реакції визначення концентрації глюкози в сечі при використанні реактиву Бенедикта або Фелінга, а також хибнопозитивні результати прямої та непрямої проби Кумбса.
При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові.
Прийом етанолу під час лікування
Внаслідок можливості розвитку дисульфірамоподібних реакцій на фоні застосування препарату, у період лікування пацієнтам слід утриматися від вживання алкоголю.
Інтратекальне введення
Цефазолін не слід вводити інтратекально через можливість тяжкого токсичного ураження центральної нервової системи (включаючи розвиток судом).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Впливу цефазоліну на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами виявлено не було. Проте, оскільки на тлі застосування препарату можливий розвиток таких побічних ефектів, як нудота, блювання, запаморочення та судоми, слід бути обережним при виконанні даних видів діяльності та утриматися від них у разі розвитку зазначених небажаних явищ.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці.
Спосіб застосування та дозиЦефазолін призначений тільки для парентерального введення - препарат слід вводити внутрішньовенно (струменево або краплинно) або глибоко внутрішньом'язово. Дози препарату та тривалість курсу лікування встановлюються індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, а також потенційної чутливості збудника.
Середня добова доза для дорослих – 1 – 4 г; кратність введення – 3 – 4 рази на добу.
Максимальна добова доза – 6 г. Середня тривалість лікування становить 7 – 10 днів.
Відповідно до принципів антибактеріальної терапії курс лікування слід продовжувати як мінімум протягом 2 - 3 днів після дозволу лихоманки або до отримання підтвердження ерадикації збудника.
Застосування препарату у дорослих Інфекції легкого ступеня тяжкості, спричинені чутливими грампозитивними коками: разова доза – 0,5 – 1,0 г; частота введення - кожні 8 год.
-Пневмококова пневмонія: разова доза - 0,5 г; частота введення – кожні 12 годин.
-гострі неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: разова доза - 1,0 г; частота введення – кожні 12 годин.
-інфекції середнього або тяжкого ступеня тяжкості: разова доза – 0,5 – 1,0 г; частота введення – кожні 6-8 годин.
-Життєпогрозливі інфекції (наприклад, сепсис, бактеріальний ендокардит) *: разова доза – 1,0 – 1,5 г; частота введення – кожні 6 год.
Профілактика інтраопераційних інфекцій
За 30 хв - 1 год до операції внутрішньовенно або внутрішньом'язово слід ввести початкову дозу цефазоліну - 1,0 г. При тривалих операціях (2 год і довше) безпосередньо під час операції додатково вводиться 0,5 - 1,0 г препарату . Доза та час введення залежать від типу та тривалості операції. Протягом 24 годин після операції вводиться по 0,5 - 1,0 г препарату внутрішньовенно або внутрішньом'язово з інтервалом 6 - 8 год.
Якщо можливість розвитку інфекції є великою небезпекою для пацієнта (наприклад, після операції на серці або серйозної ортопедичної операції, як повна заміна суглоба), рекомендується продовжувати введення препарату протягом 3 - 5 днів. Важливо дотримуватись зазначених вище термінів, щоб під час виконання хірургічного розрізу в сироватці крові та тканинах вже були достатні концентрації антибіотика. У разі підвищеного ризику анаеробної інфекції (наприклад, після оперативного втручання на товстій кишці) рекомендується додаткове призначення препарату, активного проти анаеробів.
У пацієнтів з порушенням функції нирок потрібна зміна режиму дозування відповідно до значень кліренсу креатиніну (КК):
-при КК 55 мл/хв і більше або при концентрації креатиніну в плазмі 1,5 мг % і менше можна вводити повну добову дозу;
-при КК 54-35 мл/хв або концентрації креатиніну в плазмі крові 3-1,6 мг% можна вводити повну добову дозу, але інтервали між ін'єкціями необхідно збільшити до 8 годин;
-при КК 34-11 мл/хв або концентрації креатиніну в плазмі крові 4,5-3,1 мг % - 1/2 звичайної дози з інтервалами 12 годин;
-при КК 10 мл/хв і менше або при концентрації креатиніну в плазмі крові 4,6 мг % і більше – 1/2 звичайної дози кожні 18-24 години.
Усі рекомендовані дози вводять після початкової дози, що відповідає показанню та тяжкості інфекції. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, схема дозування залежить від режиму діалізу, що застосовується.
Літні пацієнти
Корекція дози не потрібна.
Застосування у дітей віком від 1 місяця до 18 років
Для лікування більшості інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості достатньою є добова доза 25 – 50 мг/кг, розділена на 3 – 4 введення. У разі тяжких інфекцій добову дозу можна збільшити до максимальної рекомендованої дози -100 мг/кг.
Безпека застосування препарату у новонароджених не встановлена.
Корекція дози у дітей із порушенням функції нирок
Дітям, у яких кліренс креатиніну (КК) становить 70 - 40 мл/хв/1,73 м2, вводиться 60% середньої добової дози цефазоліну через 12 год. Дітям, у яких КК становить 39-20 мл/хв/1,73
м2 вводиться 25 % середньої добової дози препарату через 12
годин
.
Приготування розчину
Для внутрішньом'язового введення 1 г розчиняють у 4 мл води для ін'єкцій або 0,5 % розчині лідокаїну. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу розводять у 10 мл води для ін'єкцій, потім вводять повільно, протягом 3 - 5 хв.
Для внутрішньовенного краплинного введення препарат розводять у 50-100 мл 5% розчину декстрози або 0,9% розчину натрію хлориду. Під час розведення флакони необхідно енергійно струшувати до повного розчинення.
Дози до 1 г можна вводити повільною внутрішньовенною ін'єкцією протягом 3 - 5 хв.
Великі дози слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом
20 - 30 хв.
Максимальна разова доза внутрішньом'язового введення становить 1 г, препарат слід вводити тільки у великі м'язи.
Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.
Для приготування інфузійного розчину можна використовувати такі розчинники:
-0,9% розчин хлориду натрію;
-5% розчин декстрози або 5% розчин декстрози з 0,9% розчином хлориду натрію.
Слід застосовувати виключно свіжоприготовлені та прозорі розчини.
Можливе жовте забарвлення, що з'являється після розчинення порошку, не є вказівкою на зміну властивостей лікарського препарату або на відмінності в його терапевтичній ефективності.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: цефазолін натрію в перерахунку на цефазолін - 1,0 г.
Опис:
Порошок білого або білого з жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення, 1,0 г.
По 1,0 г у флакони скляні, герметично закупорені гумовими пробками з подальшою обкаткою ковпачками алюмінієвими.
По 1 флакон з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.
По 5 флаконів з інструкцією із застосування поміщають у коробку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до цефазоліну;
- наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактоїдних реакцій) до цефалоспоринів або будь-яких інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами, карбапенеми);
-Період новонародженості до 1 місяця, у тому числі недоношені діти.
При використанні розчину лідокаїну як розчинник - див. інструкцію щодо застосування лідокаїну.
З обережністю
Спільний прийом інших нефротоксичних препаратів, нетяжкі реакції підвищеної чутливості до пеніцилінів в анамнезі.
Хронічна ниркова недостатність, захворювання кишківника (у т. ч. коліт в анамнезі), дитячий вік з 1 до 12 місяців.
Дозування1 г
Показання до застосуванняБактеріальні інфекції, викликані чутливими до цефазоліну мікроорганізмами:
- інфекції дихальних шляхів;
-інфекції сечовивідних та статевих шляхів;
-інфекції жовчовивідних шляхів;
-інфекції шкіри, м'яких тканин, кісток та суглобів, включаючи остеомієліт;
-бактеріальний ендокардит, сепсис;
-Інтраопераційна профілактика розвитку інфекцій (профілактичне призначення цефазоліну може знизити ймовірність розвитку інфекції у післяопераційному періоді).
Чутливість антибіотиків in vitro змінюється залежно від географічного регіону та з часом, тому при виборі антибактеріальної терапії необхідно враховувати місцеву інформацію про резистентність. За наявності можливості слід визначити чутливість збудника до антибактеріальних препаратів. Терапію можна розпочати емпірично, до отримання результатів тесту на чутливість до антибіотиків.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНе рекомендується одночасний прийом з антикоагулянтами та діуретиками. При одночасному застосуванні цефазоліну та "петлевих діуретиків" відбувається блокада його канальцевої секреції. Аміноглікозиди збільшують ризик розвитку ураження нирок. Фармацевтично несумісний з аміноглікозидами (взаємна інактивація). Лікарські засоби, що блокують канальцеву секрецію, збільшують концентрацію в крові, уповільнюють виведення та підвищують ризик розвитку токсичних реакцій.
ПередозуванняСимптоми
Головний біль, вертиго, парестезія, ажитація, міоклонія, судоми.
Лабораторні ознаки
Підвищення концентрації креатиніну та сечовини у плазмі крові, підвищення активності «печінкових» трансаміназ та концентрації білірубіну, позитивна реакція Кумбса, тромбоцитопенія або тромбоцитоз, еозинофілія, лейкопенія та збільшення протромбінового часу.
Лікування
У разі розвитку судом цефазолін необхідно негайно відмінити, слід ретельно контролювати показники життєдіяльності, при необхідності проводити симптоматичну терапію, у разі розвитку судом може знадобитися призначення протисудомних препаратів. У разі тяжкого передозування та неефективності інших методів лікування можливе проведення гемодіалізу. Перитонеальний діаліз не є ефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – цефалоспорин
Код ATX: [J01DB04]
Фармакодинаміка:
Цефалоспориновий напівсинтетичний антибіотик І покоління для парентерального застосування. Діє бактерицидно, блокуючи пеніцилінзв'язуючі білки (наприклад, транспептидази), порушує синтез клітинної стінки мікроорганізмів. Має широкий спектр дії. Поширеність набутої резистентності може мати географічні відмінності, а також змінюватися з часом, необхідно враховувати місцеву інформацію, особливо у разі лікування тяжких інфекцій.
Мікроорганізми, чутливі до цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus (чутливий до метициліну), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, Corynebacterium diphtheria, Bacillus anthracis.
Грамнегативні мікроорганізми: Veisseria meningitides, Neisserria gonorrhoeae, Shigella spp., Salmonella spp., Treponema spp., Leptospira spp.
Мікроорганізми, помірковано чутливі до цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus*, Staphylococcus hominis*, Streptococcus pneumonia* (помірно чутливий до пеніцилінів).
Грамнегативні аероби: Escherichia coli, Haemophilus influenza**, Klebsiella oxytoca***, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis.
Мікроорганізми, що мають природну стійкість цефазоліну.
Грампозитивні аероби: Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (стійкий до метициліну), Staphylococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumanii, Citrobacter freundii, Enterobacter spp., Morganella morganii, Moraxella catarrhalis, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Serratia marcescens, Stenotrophomonas maltophilia.
Анаероби: Bacteroides fragilis.
Інші мікроорганізми: Chlamydia spp., Chlamydophila spp., Legionella spp., Mycoplasma spp.
Резистентні до пеніциліну Streptococcus pneumoniae внаслідок наявності перехресної резистентності до цефалоспоринів нечутливі до цефалоспоринів, включаючи цефазолін.
Фармакокінетика:
При пероральному прийомі цефазолін не всмоктується, тому препарат застосовується лише парентерально. Після внутрішньом'язового (в/м) введення цефазолін швидко всмоктується з місця ін'єкції, порівняно з більшістю інших цефалоспоринів, концентрації препарату в плазмі вище і зберігаються довше.
Зв'язок препарату з білками плазми становить 70 - 90%. Цефазолін добре проникає в різні органи та тканини, включаючи легені, печінку, шкіру та м'які тканини, суглоби, серце, очеревину, середнє вухо, мигдалики, стінку жовчного міхура, апендикс, а також у фізіологічні рідини організму. Дуже високі концентрації препарату створюються у нирках – після введення 1,0 г цефазоліну його концентрація в сечі досягає 4000 мкг/мл. За відсутності обструкції жовчовивідних шляхів, через 90 - 120 хвилин після введення препарату, цефазолін виявляється у жовчі більшою концентрацією, ніж у плазмі крові. Слід враховувати, що у пацієнтів з порушеною прохідністю жовчовивідних шляхів концентрація препарату в жовчі може бути значно нижчою за плазмову. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, виявляється у грудному молоці. Проникає у спинномозкову рідину (СМР) у незначних кількостях, на фоні запалення м'якої мозкової оболонки концентрація препарату у СМР становить 0 - 0,4 мкг/мл. Препарат проходить через капілярні мембрани в кістках та досягає бактерицидних концентрацій як у здорових, так і у уражених остеомієлітом кістках.
Концентрація препарату в суглобовій рідині можна порівняти з концентрацією в плазмі крові. У терапевтичних концентраціях виявляється в асцитичній та плевральній рідинах, запальному ексудаті.
Цефазолін не метаболізується в організмі людини. Більша частина введеного препарату виводиться із сечею за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції у мікробіологічно активній формі. Протягом перших 6 годин з моменту введення із сечею виводиться 60 – 90 % препарату, протягом доби – 70 – 95 % від введеної дози. Невелика частина препарату виводиться з організму разом із жовчю. Період напіввиведення у пацієнтів із порушеннями функції нирок (T1/2) може подовжуватись до 20 - 40 год.
Вагітність та годування груддюЦефазолін проникає крізь плаценту. Доклінічні дослідження препарату на тваринах не показали наявності прямої чи непрямої репродуктивної токсичності. Тим не менш, оскільки даних щодо безпеки застосування препарату недостатньо, призначення цефазоліну при вагітності допустиме лише в тому випадку, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Цефазолін виділяється у грудне молоко у вкрай невеликих кількостях, при застосуванні препарату у терапевтичних дозах вплив на новонародженого малоймовірний. Якщо у новонародженого, що перебуває на грудному вигодовуванні, розвивається діарея або симптоми кандидозу, слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування або про відміну препарату.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаВідповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) небажані реакції представлені відповідно до частоти їх розвитку: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000) та дуже рідко (<1/10000), частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Інфекції та паразитарні інвазії: нечасто – кандидоз ротової порожнини (при довготривалому застосуванні); рідко – генітальний кандидоз, вагініт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія, гранулоцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз, моноцитоз, лімфоцитоз, тромбоцитоз, лімфоцитопенія, базофілія, еозинофілія. Як правило, дані небажані явища мають короткочасний характер і є оборотними; дуже рідко - порушення зсідання крові і, як наслідок, підвищена кровоточивість, анемія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія, гемолітична анемія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто – лихоманка, артралгія; дуже рідко – анафілактичний шок (розвиток набряку гортані зі звуженням просвіту дихальних шляхів, підвищення частоти серцевих скорочень, задишка, падіння артеріального тиску, набряк язика, набряк обличчя, анальний та/або генітальний свербіж).
Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – гіперглікемія або гіпоглікемія.
Порушення з боку нервової системи: нечасто – розвиток судом (у пацієнтів із порушенням функції нирок при застосуванні препарату у високих дозах при недотриманні режиму дозування); рідко - запаморочення, нездужання, загальна слабкість, кошмарні сновидіння, вертиго, гіперактивність, нервозність або тривожність, безсоння або сонливість, порушення сприйняття кольору, сплутаність свідомості, підвищення судомної активності головного мозку.
Порушення з боку судин: рідко – «припливи».
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – плевральний випіт, біль у грудях, бронхоспазм, задишка, кашель, розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому, риніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – втрата апетиту, діарея, нудота, блювання, біль у животі; дуже рідко – розвиток псевдомембранозного коліту. Цей стан вимагає негайного початку лікування (див. також розділ «Особливі вказівки»).
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко - минуще підвищення активності «печінкових» трансаміназ: аланінаміно-трансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази, лактатдегідр іт, холестатична жовтяниця.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висип; нечасто – еритема, ексудативна (поліморфна) еритема, кропив'янка, свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк (набряк Квінке); рідко – токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – інтерстиціальний нефрит, протеїнурія, скороминуще підвищення концентрації сечовини в плазмі крові (як правило, у пацієнтів, які отримують терапію у поєднанні з іншими нефротоксичними препаратами), нефропатія неуточнена та інші прояви нефропатії.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: частота невідома - хибнопозитивна реакція Кумбса, гіперкреатинінемія, збільшення протромбінового часу, хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу.
Загальні розлади та реакції у місці введення: часто – біль у місці ін'єкції після внутрішньом'язового введення, іноді з розвитком ущільнення; нечасто – тромбофлебіт та флебіт – при внутрішньовенному введенні.
особливі вказівкиРеакції гіперчутливості
До початку застосування цефазоліну слід зібрати алергологічний анамнез пацієнта. Внаслідок можливості розвитку перехресної гіперчутливості між цефалоспоринами та іншими бета-лактамними антибіотиками. З огляду на терапії цефазолином було описано розвиток важких, зокрема фатальних, алергічних реакцій. У разі розвитку тяжкої реакції гіперчутливості необхідне скасування цефазоліну, призначення відповідної симптоматичної терапії. Препарат протипоказаний пацієнтам з тяжкими реакціями підвищеної чутливості до цефалоспоринів або будь-яким іншим антибіотикам Беталактаму в анамнезі.
Необхідно особливо уважне спостереження за пацієнтами зі схильністю до алергічних реакцій (алергічний риніт, бронхіальна астма), оскільки на тлі подібних станів ризик реакцій гіперчутливості зростає.
Діарея, асоційована із застосуванням антибактеріальних препаратів
Розвиток важкої та персистуючої діареї під час лікування та у перші тижні після завершення терапії може бути проявом Clostridium difficile асоційованої діареї псевдомембранозного коліту. Оскільки цей стан є життєзагрозним, цефазолін слід негайно скасувати та призначити специфічну антибактеріальну терапію (наприклад, ванкоміцин або метронідазол). Показано проведення симптоматичної підтримуючої терапії, включаючи корекцію водно-електролітного балансу, аліментарні порушення. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишечнику, протипоказане. В особливо тяжких випадках, при резистентності інфекції до антибактеріальної терапії, що проводиться, може знадобитися виконання колектомії.
Слід приділити особливу увагу ретельному збору анамнезу пацієнта, як описано випадки розвитку псевдомембранозного коліту протягом двох місяців з моменту проведення антибактеріальної терапії.
Порушення функції нирок
Внаслідок кумуляції препарату в організмі, у пацієнтів зі зниженою функцією нирок дозу препарату слід підбирати відповідно до виразності ниркової недостатності (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»). Хоча застосування цефазоліну рідко спричиняє порушення функції нирок та розвиток ниркової недостатності, рекомендується оцінювати функцію нирок на фоні застосування препарату, особливо у пацієнтів, які перебувають у тяжкому стані, при застосуванні високих доз препарату та/або інших нефротоксичних препаратів (наприклад, аміноглікозидів, петлевих діуретиків) .
Розвиток бактеріальної резистентності та суперінфекцій
Довготривале застосування цефазоліну може спровокувати появу резистентних штамів бактерій. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів щодо можливості розвитку суперінфекції та вживати відповідних заходів у разі її розвитку.
Зниження згортання крові та кровотечі
У поодиноких випадках на фоні застосування цефазоліну можливе зниження зсідання крові. Фактори ризику включають дефіцит вітаміну К, парентеральне харчування, дефіцит харчування, ниркову та/або печінкову недостатність, тромбоцитопенію, терапію антикоагулянтами. Крім того, такі захворювання, як гемофілія, виразка слизової оболонки шлунка та/або дванадцятипалої кишки можуть стати причиною розвитку або посилення вираженості кровотечі. Отже, необхідно контролювати показники коагулограми у пацієнтів із відомою наявністю даних захворювань. У разі, якщо виявляється зниження згортання крові, слід призначити терапію вітаміном К (10 мг/тиждень).
Застосування препарату у дітей
Цефазолін не слід призначати недоношеним та новонародженим дітям протягом 1 місяця життя, оскільки на сьогоднішній день даних, які свідчать про безпеку його застосування у цій популяції пацієнтів, не надано.
Вміст натрію
1 г цефазоліну містить приблизно 48 мг натрію, що слід враховувати при призначенні препарату пацієнтам з дієтою, що обмежує споживання натрію.
Вплив на лабораторні показники
На фоні застосування цефазоліну можливі хибнопозитивні реакції визначення концентрації глюкози в сечі при використанні реактиву Бенедикта або Фелінга, а також хибнопозитивні результати прямої та непрямої проби Кумбса.
При тривалому застосуванні препарату потрібний контроль картини периферичної крові.
Прийом етанолу під час лікування
Внаслідок можливості розвитку дисульфірамоподібних реакцій на фоні застосування препарату, у період лікування пацієнтам слід утриматися від вживання алкоголю.
Інтратекальне введення
Цефазолін не слід вводити інтратекально через можливість тяжкого токсичного ураження центральної нервової системи (включаючи розвиток судом).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Впливу цефазоліну на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами виявлено не було. Проте, оскільки на тлі застосування препарату можливий розвиток таких побічних ефектів, як нудота, блювання, запаморочення та судоми, слід бути обережним при виконанні даних видів діяльності та утриматися від них у разі розвитку зазначених небажаних явищ.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці.
Спосіб застосування та дозиЦефазолін призначений тільки для парентерального введення - препарат слід вводити внутрішньовенно (струменево або краплинно) або глибоко внутрішньом'язово. Дози препарату та тривалість курсу лікування встановлюються індивідуально, з урахуванням тяжкості перебігу та локалізації інфекції, а також потенційної чутливості збудника.
Середня добова доза для дорослих – 1 – 4 г; кратність введення – 3 – 4 рази на добу.
Максимальна добова доза – 6 г. Середня тривалість лікування становить 7 – 10 днів.
Відповідно до принципів антибактеріальної терапії курс лікування слід продовжувати як мінімум протягом 2 - 3 днів після дозволу лихоманки або до отримання підтвердження ерадикації збудника.
Застосування препарату у дорослих Інфекції легкого ступеня тяжкості, спричинені чутливими грампозитивними коками: разова доза – 0,5 – 1,0 г; частота введення - кожні 8 год.
-Пневмококова пневмонія: разова доза - 0,5 г; частота введення – кожні 12 годин.
-гострі неускладнені інфекції сечовивідних шляхів: разова доза - 1,0 г; частота введення – кожні 12 годин.
-інфекції середнього або тяжкого ступеня тяжкості: разова доза – 0,5 – 1,0 г; частота введення – кожні 6-8 годин.
-Життєпогрозливі інфекції (наприклад, сепсис, бактеріальний ендокардит) *: разова доза – 1,0 – 1,5 г; частота введення – кожні 6 год.
Профілактика інтраопераційних інфекцій
За 30 хв - 1 год до операції внутрішньовенно або внутрішньом'язово слід ввести початкову дозу цефазоліну - 1,0 г. При тривалих операціях (2 год і довше) безпосередньо під час операції додатково вводиться 0,5 - 1,0 г препарату . Доза та час введення залежать від типу та тривалості операції. Протягом 24 годин після операції вводиться по 0,5 - 1,0 г препарату внутрішньовенно або внутрішньом'язово з інтервалом 6 - 8 год.
Якщо можливість розвитку інфекції є великою небезпекою для пацієнта (наприклад, після операції на серці або серйозної ортопедичної операції, як повна заміна суглоба), рекомендується продовжувати введення препарату протягом 3 - 5 днів. Важливо дотримуватись зазначених вище термінів, щоб під час виконання хірургічного розрізу в сироватці крові та тканинах вже були достатні концентрації антибіотика. У разі підвищеного ризику анаеробної інфекції (наприклад, після оперативного втручання на товстій кишці) рекомендується додаткове призначення препарату, активного проти анаеробів.
У пацієнтів з порушенням функції нирок потрібна зміна режиму дозування відповідно до значень кліренсу креатиніну (КК):
-при КК 55 мл/хв і більше або при концентрації креатиніну в плазмі 1,5 мг % і менше можна вводити повну добову дозу;
-при КК 54-35 мл/хв або концентрації креатиніну в плазмі крові 3-1,6 мг% можна вводити повну добову дозу, але інтервали між ін'єкціями необхідно збільшити до 8 годин;
-при КК 34-11 мл/хв або концентрації креатиніну в плазмі крові 4,5-3,1 мг % - 1/2 звичайної дози з інтервалами 12 годин;
-при КК 10 мл/хв і менше або при концентрації креатиніну в плазмі крові 4,6 мг % і більше – 1/2 звичайної дози кожні 18-24 години.
Усі рекомендовані дози вводять після початкової дози, що відповідає показанню та тяжкості інфекції. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, схема дозування залежить від режиму діалізу, що застосовується.
Літні пацієнти
Корекція дози не потрібна.
Застосування у дітей віком від 1 місяця до 18 років
Для лікування більшості інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості достатньою є добова доза 25 – 50 мг/кг, розділена на 3 – 4 введення. У разі тяжких інфекцій добову дозу можна збільшити до максимальної рекомендованої дози -100 мг/кг.
Безпека застосування препарату у новонароджених не встановлена.
Корекція дози у дітей із порушенням функції нирок
Дітям, у яких кліренс креатиніну (КК) становить 70 - 40 мл/хв/1,73 м2, вводиться 60% середньої добової дози цефазоліну через 12 год. Дітям, у яких КК становить 39-20 мл/хв/1,73
м2 вводиться 25 % середньої добової дози препарату через 12
годин
.
Приготування розчину
Для внутрішньом'язового введення 1 г розчиняють у 4 мл води для ін'єкцій або 0,5 % розчині лідокаїну. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу розводять у 10 мл води для ін'єкцій, потім вводять повільно, протягом 3 - 5 хв.
Для внутрішньовенного краплинного введення препарат розводять у 50-100 мл 5% розчину декстрози або 0,9% розчину натрію хлориду. Під час розведення флакони необхідно енергійно струшувати до повного розчинення.
Дози до 1 г можна вводити повільною внутрішньовенною ін'єкцією протягом 3 - 5 хв.
Великі дози слід вводити шляхом внутрішньовенної інфузії протягом
20 - 30 хв.
Максимальна разова доза внутрішньом'язового введення становить 1 г, препарат слід вводити тільки у великі м'язи.
Розчин, що містить лідокаїн, не можна вводити внутрішньовенно.
Для приготування інфузійного розчину можна використовувати такі розчинники:
-0,9% розчин хлориду натрію;
-5% розчин декстрози або 5% розчин декстрози з 0,9% розчином хлориду натрію.
Слід застосовувати виключно свіжоприготовлені та прозорі розчини.
Можливе жовте забарвлення, що з'являється після розчинення порошку, не є вказівкою на зміну властивостей лікарського препарату або на відмінності в його терапевтичній ефективності.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт производится компанией ФАРМСТАНДАРТ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт лекко/фармстандарт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Цефазолин-акос порошок для приготовления раствора дл... Цефазолин-акос порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт, Цефазолин-акос порошок для приготовления раствора дл... Цефазолин-акос порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 50 шт, Цефазолина н.с. порошок для приготовления раствора д... Цефазолина н.с. порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт, Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъ... Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт, Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъ... Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт, Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъ... Цефазолин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000мг фл 1 шт инд.упак..
Пока нет комментариев