Брустрио таб 10 шт
Топ продаж
Суперцена
Брустрио таблетки - комбінований аналгезуючий засіб, що містить ацетилсаліцилову кислоту, кофеїн та парацетамол. Препарат допомагає знизити жар, зменшити біль, особливо запальний, та покращити мікроциркуляцію в осередку запалення. Кофеїн підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку, зменшує сонливість та підвищує розумову та фізичну працездатність. Парацетамол має аналгетичну та жарознижувальну дію. Препарат швидко всмоктується та виводиться з організму переважно нирками.
Брустрио таб 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ацетилсаліцилова кислота - 0,2400 г, парацетамол - 0,1800 г, безводний кофеїн - 0,0275 г Допоміжні
речовини:
Какао-бобів порошок, лимонної кислоти моногідрат, крохмаль картопляний,
Опис:
Круглі плоскоциліндричні з ризиком та фаскою таблетки світло-коричневого кольору із вкрапленнями білого та коричневого кольору, із запахом какао.
Форма випуску:
Пігулки. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По контурній комірковій упаковці з інструкцією із застосування препарату в пачці з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до основних або допоміжних компонентів препарату;
Повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (у фазі загострення);
Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, виразка в анамнезі;
Тяжка печінкова або ниркова недостатність;
Портальна гіпертензія;
Артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня;
Хронічна серцева недостатність III – IV функціонального класу за NYHA;
Гемофілія та інші порушення зсідання крові, гіпотромбінемія;
Геморагічний діатез;
Дефіцит вітаміну К;
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
Глаукома;
Підвищена нервова збудливість та порушення сну;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік до 15 років як знеболюючий засіб, при гарячковому синдромі - до 18 років;
Хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею;
Одночасний прийом метотрексату у дозі понад 15 мг/тиж.
З обережністю
Печінкова та/або ниркова недостатність легкого та середнього ступеня, хронічна серцева недостатність I-II функціонального класу за NYHA, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, хронічна обструктивна хвороба легень, епілепсія та схильність до судомних нападів, вік, алкоголізм, куріння, одночасний прийом метотрексату в дозі менше 15 мг/тиж, одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами, глюкокортикостероїдами, антикоагулянтами, антиагрегантами, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.
Дозування240 мг+27,5 мг+180 мг
Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної вираженості (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея.
Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях, грипі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота.
Інші нестероїдні протизапальні препарати. Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори для профілактики нестероїдних протизапальних засобів - індукованих виразок шлунково-кишкового тракту, тому одночасне застосування не рекомендується.
Глюкокортикостероїди. Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку ШКТ, підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори, особливо у осіб віком від 65 років, тому одночасне застосування не рекомендується.
Пероральні антикоагулянти (наприклад, похідні кумарину). Ацетилсаліцилова кислота може потенціювати дію антикоагулянтів. Необхідний клінічний та лабораторний моніторинг часу кровотечі та протромбінового часу. Одночасне застосування не рекомендується.
Гепарин. Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Тромболітики. Підвищення ризику кровотечі. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів протягом перших 24 годин після гострого інсульту не рекомендується.
Інгібітори агрегації тромбоцитів (тіклопідін, парацетамол, клопідогрел, цилостазол). Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Одночасне застосування може вплинути на згортання крові або функцію тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотечі в цілому, зокрема шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування не рекомендується.
Фенітоїн. Ацетилсаліцилова кислота підвищує плазмову концентрацію фенітоїну, що потребує її моніторингу.
Вальпроєва кислота. Ацетилсаліцилова кислота порушує зв'язок із білками плазми і, отже, може призвести до збільшення його токсичності. Необхідний контроль плазмової концентрації вальпроєвої кислоти.
Антагоністи альдостерону (спіронолактон, калію канреноат). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення екскреції натрію, необхідний належний контроль артеріального тиску.
Петлеві діуретики (наприклад, фуросемід). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення клубочкової фільтрації, обумовленого інгібуванням синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) може призвести до ниркової недостатності, особливо у зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити достатню регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск, особливо на початку лікування сечогінними препаратами.
Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори повільних кальцієвих каналів). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок інгібування синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування може призвести до гострої ниркової недостатності у літніх чи зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити адекватну регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск. При одночасному застосуванні з верапамілом слід контролювати час кровотечі.
Урикозуричні засоби (наприклад, пробенецид, сульфінпіразон). Ацетилсаліцилова кислота може знижувати їхню активність за рахунок інгібування тубулярної реабсорбції, що призводить до високої плазмової концентрації ацетилсаліцилової кислоти.
Метотрексат <15 мг/тиж. Ацетилсаліцилова кислота, подібно до всіх нестероїдних протизапальних засобів, знижує тубулярну секрецію метотрексату, підвищуючи його плазмову концентрацію і, таким чином, токсичність. У зв'язку з цим одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів, які отримують високі дози метотрексату, не рекомендується. У пацієнтів, які приймають низькі дози метотрексату, також слід враховувати ризик взаємодії метотрексату та нестероїдних протизапальних засобів, особливо при порушенні функції нирок. При необхідності комбінованої терапії необхідно контролювати загальний аналіз крові, функцію печінки та нирок, особливо у перші дні лікування.
Похідні сульфонілсечовини та інсулін. Ацетилсаліцилова кислота посилює їхній гіпоглікемічний ефект, тому при прийомі високої дози саліцилатів може знадобитися зниження дози гіпоглікемічних лікарських препаратів. Рекомендується частіше контролювати вміст глюкози у крові.
Алкоголь. Збільшує ризик шлунково-кишкових кровотеч; одночасного застосування слід уникати.
Кофеїн.
Снодійні засоби (наприклад, бензодіазепіни, барбітурати, блокатори Н1-гістамінових рецепторів). Одночасне застосування може зменшити снодійний ефект або зменшити протисудомний ефект барбітуратів, тому одночасне застосування не рекомендується. За потреби одночасного застосування комбінацію доцільно приймати вранці.
Літій. Скасування кофеїну може збільшити плазмову концентрацію літію, оскільки кофеїн збільшує нирковий кліренс літію, тому при відміні кофеїну може знадобитися зниження дози літію. Одночасне застосування не рекомендується.
Дисульфірам. Пацієнтів, які перебувають на лікуванні дисульфірамом, слід попередити про необхідність не допускати застосування кофеїну, щоб уникнути ризику посилення алкогольного абстинентного синдрому у зв'язку зі стимулюючою дією кофеїну на серцево-судинну та центральну нервову системи.
Ефедриноподібні речовини. Збільшення ризику розвитку лікарської залежності. Одночасне застосування не рекомендується.
Теофілін. Одночасне застосування знижує екскрецію теофіліну.
Антибактеріальні препарати з групи хінолонів, еноксацин та піпемідова кислота, тербінафін, циметидин, флувоксамін та пероральні контрацептиви. Збільшення періоду напіввиведення кофеїну внаслідок інгібування цитохрому Р450 печінки, тому пацієнтам з порушенням функції печінки, порушенням ритму серця та латентною епілепсією слід уникати застосування препарату.
Симпатоміметики ши левотироксин. За рахунок взаємного потенціювання можуть посилювати хронотропний ефект. Одночасне застосування не рекомендується.
Нікотин, фенітоїн та фенілпропаноламін. Знижують термінальний період напіввиведення кофеїну.
Клозапін. Кофеїн збільшує сироваткову концентрацію клозапіну, ймовірно, як за рахунок фармакокінетичних, так і фармакодинамічних механізмів. Необхідний контроль сироваткової концентрації клозапіну. Одночасне застосування не рекомендується.
Парацетамол.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн і карбамазепін). Підвищення токсичності парацетамолу, здатне призвести до ураження печінки. Одночасне застосування не рекомендується.
Хлорамфенікол. Парацетамол може збільшувати ризик підвищення концентрації хлорамфеніколу. Одночасне застосування не рекомендується.
Зідовудін. Парацетамол може збільшувати схильність до розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише з дозволу лікаря.
Пробенецид. Зменшує кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Одночасне застосування не рекомендується.
Непрямі антикоагулянти. Багаторазовий прийом парацетамолу протягом більш як одного тижня збільшує антикоагулянтний ефект. Епізодичний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка. Знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити чи зменшити швидке полегшення болю.
Метоклопрамід та інші препарати, що прискорюють евакуацію зі шлунка. Збільшує швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, ефективність і початок знеболювальної дії.
Колестирамін. Знижує швидкість всмоктування парацетамолу, тому при необхідності максимальної аналгезії, колестірамін приймають не раніше 1 години після прийому парацетамолу.
ПередозуванняАцетилсаліцилова кислота.
При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови і сплутаність свідомості. Виникає при плазмовій концентрації 150 – 300 мкг/мл. Лікування – зниження дози або скасування терапії. При концентраціях понад 300 мкг/мл виникає більш тяжка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Найбільший ризик розвитку хронічної інтоксикації відзначається у дітей та осіб похилого віку при прийомі протягом кількох діб понад 100 мг/кг/добу.
Лікування. При підозрі на надходження більше 120 мг/кг саліцилатів протягом останньої години вводять багаторазово активоване вугілля всередину. При прийомі більше 120 мг/кг саліцилатів слід визначати їхню плазмову концентрацію, хоча спрогнозувати тяжкість передозування лише на підставі цього показника неможливо, необхідно також враховувати клінічні та біохімічні показники. Якщо плазмова концентрація перевищує 500 мкг/мл (350 мкг/мл для дітей віком до 5 років), внутрішньовенне введення натрію гідрокарбонату ефективно видаляє саліцилат з плазми. Якщо плазмова концентрація перевищує 700 мкг/мл (нижчі концентрації у дітей та літніх) або при тяжкому метаболічному ацидозі, терапією вибору є гемодіаліз або гемоперфузія.
Кофеїн.
Распространенными симптомами передозировки являются гастралгия, ажитация, делирий, тревога, нервозность, беспокойность, бессонница, психическое возбуждение, мышечные подергивания, спутанность сознания, судороги, обезвоживание, учащенное мочеиспускание, гипертермия, головная боль, повышенная тактильная или болевая чувствительность, тошнота и рвота (иногда з кров'ю), шум у вухах. При вираженому передозуванні може виникати гіперглікемія. Кардіологічні порушення проявляються тахікардією та аритмією.
Лікування. Зниження дози або відміна препарату.
Парацетамол.
При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при якій можуть розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, цитолітичний гепатит, у зазначених вище випадках - іноді з летальним кінцем. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу.
Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту в черевній порожнині та/або біль у животі), блідість шкірних покривів. При одночасному введенні дорослим 7,5 г і більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після прийому парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.
Лікування. Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну та ацетилцистеїну - найефективніше в перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його введення. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім кожні 24 год. У більшості випадків активність мікросомальних ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб). Код ATX: N02BA71
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат.
Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.
Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку.
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.
Фармакокінетика:
Ацетилсаліцилова кислота. При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації -2 год. Метаболізується переважно у печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60 %) та його метаболітів. Виведення постійного саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих.
Кофеїн. При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації - 50-57 хв після вживання, максимальна концентрація 1,58 -1,76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36 %. Метаболізм у печінці піддається більше 90%, у дітей перших років життя - до 10-15%. У дорослих близько 80 % дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10 % – у теобромін та близько 4 % – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 год (іноді – до 10 год), у новонароджених – 65-130 год, до 4-7 міс. життя знижується до значення як у дорослих. Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2 %, у новонароджених – до 85 %).
Парацетамол. Абсорбція – висока, максимальна концентрація досягається через 0,5-2 год; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також беруть участь ізофермент CYP2E1. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3 % у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптек4 роки
Побічні явищаБагато з перерахованих реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко (>1/10000) до <1/1000) частота невідома (частоту виникнення неможливо визначити на підставі наявних даних).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – фарингіт.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома – гіперчутливість; Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – зниження апетиту.
Порушення психіки: часто – нервозність, нечасто – безсоння; рідко – тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга; частота невідома – занепокоєння.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, нечасто – тремор, парестезії, головний біль; рідко - розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух, частота невідома - мігрень, сонливість.
З боку органу зору: рідко – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах.
З боку серця: нечасто – аритмія, збільшення частоти серцевих скорочень, частота невідома – відчуття серцебиття.
З боку судин: рідко – гіперемія, порушення периферичного кровообігу; частота не відома – зниження артеріального тиску.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея; частота невідома – задишка, бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, дискомфорт у животі; нечасто – сухість у роті, діарея, блювання; рідко – відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії в ділянці рота, підвищене слиновиділення; частота невідома - біль в епігастрії, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, кровотеча зі шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, прямої кишки), ерозивно-виразкова ураження шлунково-кишкового тракту (включаючи виразку шлунка, дванадцяти палої кишки, товстої кишки, виразку пептики).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – гіпергідроз, свербіж, кропив'янка; частота невідома - еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко – м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми.
Загальні розлади: нечасто – втома, підвищена збудливість, рідко – астенія, тяжкість у грудях; частота невідома – нездужання, почуття дискомфорту.
Підвищення ризику кровотеч після прийому ацетилсаліцилової кислоти зберігається протягом 4-8 днів. Дуже рідко можлива сильна кровотеча (наприклад, крововилив у головний мозок), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антикоагулянтів, що в окремих випадках загрожує життю.
Якщо будь-які з вказаних в інструкції побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЗагальні:
Даний лікарський препарат не слід приймати одночасно з лікарськими препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту або парацетамол. Подібно до інших засобів для лікування мігрені, до початку лікування передбачуваної мігрені у пацієнтів, яким раніше не виставлявся діагноз мігрень або тим пацієнтам, у яких мігрень проявляється нетиповими симптомами, слід бути обережним, щоб виключити інші потенційно серйозні неврологічні розлади. Якщо у пацієнтів у ході >20 % нападів мігрені виникає блювота або >50 % нападів їм постільний режим, препарат не слід застосовувати. Якщо мігрень після прийому перших двох таблеток препарату не усувається, необхідно звернутися до лікаря. Препарат не слід приймати, якщо протягом щонайменше останніх трьох місяців у пацієнта виникало понад 10 нападів головного болю на місяць. У цьому випадку слід запідозрити головний біль унаслідок надмірного застосування ліків та скасувати лікування. Крім того, пацієнтам слід звернутися до лікаря. Слід бути обережними у пацієнтів з факторами ризику дегідратації, наприклад, з блюванням, діареєю або до або після великої операції. Через свої фармакодинамічні властивості препарат може маскувати ознаки та симптоми інфекції.
Внаслідок вмісту в препараті ацетилсаліцилової кислоти:
Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою, порушенням функції нирок або печінки, дегідратацією, неконтрольованою артеріальною гіпертензією, дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та цукровим діабетом. Внаслідок інгібування ацетилсаліциловою кислотою агрегації тромбоцитів препарат може призводити до подовження часу кровотечі в ході та після хірургічних втручань (у тому числі невеликих, наприклад, екстракції зуба). Препарат не слід застосовувати одночасно з антикоагулянтами та іншими лікарськими засобами, що порушують згортання крові, без контролю лікаря. За пацієнтами з порушенням зсідання крові слід встановити ретельне спостереження. Слід бути обережними при метро- або менорагії. Якщо у пацієнта на фоні прийому препарату розвивається кровотеча або виразка шлунково-кишкового тракту, необхідно негайно його скасувати. У будь-який момент лікування будь-якими нестероїдними протизапальними засобами можуть виникати потенційно летальні кровотечі, виразки та перфорації шлунково-кишкового тракту як з провісниками та важкими шлунково-кишковими ускладненнями в анамнезі, так і без них. Ці ускладнення, як правило, важче виявляються у пацієнтів похилого віку. Алкоголь, глюкокортикостероїди та нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати ризик шлунково-кишкових кровотеч. Препарат може сприяти розвитку бронхоспазму та виникненню загострення бронхіальної астми (в т.ч. бронхіальна астма, обумовлена непереносимістю анальгетиків) або інших реакцій гіперчутливості. До факторів ризику відносяться бронхіальна астма, сезонний алергічний реніт, поліпоз носа, хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо асоційовані із симптомами, характерними для алергічного риніту). Такі явища можуть виникати у пацієнтів з алергічними реакціями (наприклад, шкірними, включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома.
Внаслідок вмісту в препараті кофеїну:
Препарат слід обережно призначати пацієнтам з подагрою, гіпертиреозом та аритмією. При застосуванні препарату слід обмежити споживання продуктів, що містять кофеїн, оскільки надмірне надходження кофеїну може призвести до нервозності, дратівливості, безсоння та, у деяких випадках, почастішання серцебиття.
Внаслідок вмісту в препараті парацетамолу:
Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки, або алкогольною залежністю. Ризик отруєння парацетамолом підвищується у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні лікарські препарати або лікарські препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, рифампіцин, ізоніазид, хлорамфенікол, снодійні та протисудомні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн). Пацієнти з алкоголізмом в анамнезі входять до особливої групи ризику ураження печінки. При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть призводити до смерті. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах шкірних реакцій або інших ознак гіперчутливості.
Вплив на лабораторні дослідження:
Високі дози ацетилсаліцилової кислоти можуть спотворювати результати ряду клініко-біохімічних лабораторних досліджень, у тому числі результати лабораторних аналізів функції щитовидної залози внаслідок хибнопозитивної низької концентрації левотироксину та трийодтироніну. Кофеїн може звертати ефекти дипіридамолу на кровотік у міокарді, спотворюючи таким чином результати цього дослідження. При проведенні дослідження необхідно протягом 8-12 годин утриматися від кофеїну. Застосування парацетамолу може вплинути на результати визначення сечової кислоти за методом фосфорновольфрамової кислоти та глікемії глюкозооксидазним/пероксидазним методом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Дослідження щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводилися. При виникненні таких небажаних реакцій, як запаморочення або сонливість, слід утриматися від цих видів діяльності та повідомити про це лікаря.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньо (під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю води при прийомі кожної дози).
Для усунення больового синдрому дорослим і дітям старше 15 років: по 1 -2 таблетці.
При перших ознаках мігрені приймають 2 таблетки, при необхідності повторний прийом через 4-6 годин, але не більше 8 таблеток на добу. Для лікування головного болю та мігрені препарат застосовують не більше 4 днів.
При лихоманковому синдромі дорослим по 2 таблетки кожні 6 год.
Середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувальний. За потреби подальшого прийому необхідна консультація лікаря. Інші дози та схеми застосування встановлюються лікарем.
Літні пацієнти (старші 65 років):
У літніх пацієнтів, особливо при низькій масі тіла, слід бути обережними. Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю
Враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, їх застосування може посилити ниркову та печінкову недостатність. Тому при нирковій та печінковій недостатності легкого та середнього ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Брустрио таб 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: ацетилсаліцилова кислота - 0,2400 г, парацетамол - 0,1800 г, безводний кофеїн - 0,0275 г Допоміжні
речовини:
Какао-бобів порошок, лимонної кислоти моногідрат, крохмаль картопляний,
Опис:
Круглі плоскоциліндричні з ризиком та фаскою таблетки світло-коричневого кольору із вкрапленнями білого та коричневого кольору, із запахом какао.
Форма випуску:
Пігулки. По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По контурній комірковій упаковці з інструкцією із застосування препарату в пачці з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до основних або допоміжних компонентів препарату;
Повне та неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого поліпозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів (у тому числі в анамнезі);
Ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) (у фазі загострення);
Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, виразка в анамнезі;
Тяжка печінкова або ниркова недостатність;
Портальна гіпертензія;
Артеріальна гіпертензія ІІІ ступеня;
Хронічна серцева недостатність III – IV функціонального класу за NYHA;
Гемофілія та інші порушення зсідання крові, гіпотромбінемія;
Геморагічний діатез;
Дефіцит вітаміну К;
Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
Глаукома;
Підвищена нервова збудливість та порушення сну;
Вагітність та період грудного вигодовування;
Дитячий вік до 15 років як знеболюючий засіб, при гарячковому синдромі - до 18 років;
Хірургічні втручання, що супроводжуються рясною кровотечею;
Одночасний прийом метотрексату у дозі понад 15 мг/тиж.
З обережністю
Печінкова та/або ниркова недостатність легкого та середнього ступеня, хронічна серцева недостатність I-II функціонального класу за NYHA, ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, захворювання периферичних артерій, хронічна обструктивна хвороба легень, епілепсія та схильність до судомних нападів, вік, алкоголізм, куріння, одночасний прийом метотрексату в дозі менше 15 мг/тиж, одночасне застосування з нестероїдними протизапальними препаратами, глюкокортикостероїдами, антикоагулянтами, антиагрегантами, селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну.
Дозування240 мг+27,5 мг+180 мг
Показання до застосуванняБольовий синдром слабкої та помірної вираженості (різного генезу): головний біль, мігрень, зубний біль, невралгія, міалгія, артралгія, альгодисменорея.
Гарячковий синдром: при гострих респіраторних захворюваннях, грипі.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАцетилсаліцилова кислота.
Інші нестероїдні протизапальні препарати. Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори для профілактики нестероїдних протизапальних засобів - індукованих виразок шлунково-кишкового тракту, тому одночасне застосування не рекомендується.
Глюкокортикостероїди. Збільшення шкідливого впливу на слизову оболонку ШКТ, підвищення ризику розвитку шлунково-кишкових кровотеч. При необхідності одночасного застосування рекомендується застосовувати гастропротектори, особливо у осіб віком від 65 років, тому одночасне застосування не рекомендується.
Пероральні антикоагулянти (наприклад, похідні кумарину). Ацетилсаліцилова кислота може потенціювати дію антикоагулянтів. Необхідний клінічний та лабораторний моніторинг часу кровотечі та протромбінового часу. Одночасне застосування не рекомендується.
Гепарин. Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується. Тромболітики. Підвищення ризику кровотечі. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів протягом перших 24 годин після гострого інсульту не рекомендується.
Інгібітори агрегації тромбоцитів (тіклопідін, парацетамол, клопідогрел, цилостазол). Підвищення ризику кровотечі. Потрібен клінічний та лабораторний контроль часу кровотечі. Одночасне застосування не рекомендується.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Одночасне застосування може вплинути на згортання крові або функцію тромбоцитів, що призводить до підвищення ризику кровотечі в цілому, зокрема шлунково-кишкових кровотеч. Одночасне застосування не рекомендується.
Фенітоїн. Ацетилсаліцилова кислота підвищує плазмову концентрацію фенітоїну, що потребує її моніторингу.
Вальпроєва кислота. Ацетилсаліцилова кислота порушує зв'язок із білками плазми і, отже, може призвести до збільшення його токсичності. Необхідний контроль плазмової концентрації вальпроєвої кислоти.
Антагоністи альдостерону (спіронолактон, калію канреноат). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення екскреції натрію, необхідний належний контроль артеріального тиску.
Петлеві діуретики (наприклад, фуросемід). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок порушення клубочкової фільтрації, обумовленого інгібуванням синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) може призвести до ниркової недостатності, особливо у зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити достатню регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск, особливо на початку лікування сечогінними препаратами.
Гіпотензивні засоби (інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину II, блокатори повільних кальцієвих каналів). Ацетилсаліцилова кислота може знизити їхню активність внаслідок інгібування синтезу простагландинів у нирках. Одночасне застосування може призвести до гострої ниркової недостатності у літніх чи зневоднених пацієнтів. Якщо сечогінні препарати застосовують одночасно з ацетилсаліциловою кислотою, необхідно забезпечити адекватну регідратацію пацієнта та контролювати функції нирок та артеріальний тиск. При одночасному застосуванні з верапамілом слід контролювати час кровотечі.
Урикозуричні засоби (наприклад, пробенецид, сульфінпіразон). Ацетилсаліцилова кислота може знижувати їхню активність за рахунок інгібування тубулярної реабсорбції, що призводить до високої плазмової концентрації ацетилсаліцилової кислоти.
Метотрексат <15 мг/тиж. Ацетилсаліцилова кислота, подібно до всіх нестероїдних протизапальних засобів, знижує тубулярну секрецію метотрексату, підвищуючи його плазмову концентрацію і, таким чином, токсичність. У зв'язку з цим одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів у пацієнтів, які отримують високі дози метотрексату, не рекомендується. У пацієнтів, які приймають низькі дози метотрексату, також слід враховувати ризик взаємодії метотрексату та нестероїдних протизапальних засобів, особливо при порушенні функції нирок. При необхідності комбінованої терапії необхідно контролювати загальний аналіз крові, функцію печінки та нирок, особливо у перші дні лікування.
Похідні сульфонілсечовини та інсулін. Ацетилсаліцилова кислота посилює їхній гіпоглікемічний ефект, тому при прийомі високої дози саліцилатів може знадобитися зниження дози гіпоглікемічних лікарських препаратів. Рекомендується частіше контролювати вміст глюкози у крові.
Алкоголь. Збільшує ризик шлунково-кишкових кровотеч; одночасного застосування слід уникати.
Кофеїн.
Снодійні засоби (наприклад, бензодіазепіни, барбітурати, блокатори Н1-гістамінових рецепторів). Одночасне застосування може зменшити снодійний ефект або зменшити протисудомний ефект барбітуратів, тому одночасне застосування не рекомендується. За потреби одночасного застосування комбінацію доцільно приймати вранці.
Літій. Скасування кофеїну може збільшити плазмову концентрацію літію, оскільки кофеїн збільшує нирковий кліренс літію, тому при відміні кофеїну може знадобитися зниження дози літію. Одночасне застосування не рекомендується.
Дисульфірам. Пацієнтів, які перебувають на лікуванні дисульфірамом, слід попередити про необхідність не допускати застосування кофеїну, щоб уникнути ризику посилення алкогольного абстинентного синдрому у зв'язку зі стимулюючою дією кофеїну на серцево-судинну та центральну нервову системи.
Ефедриноподібні речовини. Збільшення ризику розвитку лікарської залежності. Одночасне застосування не рекомендується.
Теофілін. Одночасне застосування знижує екскрецію теофіліну.
Антибактеріальні препарати з групи хінолонів, еноксацин та піпемідова кислота, тербінафін, циметидин, флувоксамін та пероральні контрацептиви. Збільшення періоду напіввиведення кофеїну внаслідок інгібування цитохрому Р450 печінки, тому пацієнтам з порушенням функції печінки, порушенням ритму серця та латентною епілепсією слід уникати застосування препарату.
Симпатоміметики ши левотироксин. За рахунок взаємного потенціювання можуть посилювати хронотропний ефект. Одночасне застосування не рекомендується.
Нікотин, фенітоїн та фенілпропаноламін. Знижують термінальний період напіввиведення кофеїну.
Клозапін. Кофеїн збільшує сироваткову концентрацію клозапіну, ймовірно, як за рахунок фармакокінетичних, так і фармакодинамічних механізмів. Необхідний контроль сироваткової концентрації клозапіну. Одночасне застосування не рекомендується.
Парацетамол.
Індуктори мікросомальних ферментів печінки потенційно гепатотоксичні речовини (наприклад, алкоголь, рифампіцин, ізоніазид, снодійні та протиепілептичні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн і карбамазепін). Підвищення токсичності парацетамолу, здатне призвести до ураження печінки. Одночасне застосування не рекомендується.
Хлорамфенікол. Парацетамол може збільшувати ризик підвищення концентрації хлорамфеніколу. Одночасне застосування не рекомендується.
Зідовудін. Парацетамол може збільшувати схильність до розвитку нейтропенії, тому слід контролювати гематологічні показники. Одночасне застосування можливе лише з дозволу лікаря.
Пробенецид. Зменшує кліренс парацетамолу, що потребує зниження дози парацетамолу. Одночасне застосування не рекомендується.
Непрямі антикоагулянти. Багаторазовий прийом парацетамолу протягом більш як одного тижня збільшує антикоагулянтний ефект. Епізодичний прийом парацетамолу не має значного впливу.
Пропантелін та інші препарати, що уповільнюють евакуацію зі шлунка. Знижують швидкість всмоктування парацетамолу, що може відстрочити чи зменшити швидке полегшення болю.
Метоклопрамід та інші препарати, що прискорюють евакуацію зі шлунка. Збільшує швидкість всмоктування парацетамолу і, відповідно, ефективність і початок знеболювальної дії.
Колестирамін. Знижує швидкість всмоктування парацетамолу, тому при необхідності максимальної аналгезії, колестірамін приймають не раніше 1 години після прийому парацетамолу.
ПередозуванняАцетилсаліцилова кислота.
При легких інтоксикаціях - запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищене потовиділення, нудота, блювання, біль голови і сплутаність свідомості. Виникає при плазмовій концентрації 150 – 300 мкг/мл. Лікування – зниження дози або скасування терапії. При концентраціях понад 300 мкг/мл виникає більш тяжка інтоксикація, що виявляється гіпервентиляцією, лихоманкою, занепокоєнням, кетоацидозом, респіраторним алкалозом та метаболічним ацидозом. Пригнічення центральної нервової системи може призвести до коми, також можуть виникнути серцево-судинний колапс та дихальна недостатність. Найбільший ризик розвитку хронічної інтоксикації відзначається у дітей та осіб похилого віку при прийомі протягом кількох діб понад 100 мг/кг/добу.
Лікування. При підозрі на надходження більше 120 мг/кг саліцилатів протягом останньої години вводять багаторазово активоване вугілля всередину. При прийомі більше 120 мг/кг саліцилатів слід визначати їхню плазмову концентрацію, хоча спрогнозувати тяжкість передозування лише на підставі цього показника неможливо, необхідно також враховувати клінічні та біохімічні показники. Якщо плазмова концентрація перевищує 500 мкг/мл (350 мкг/мл для дітей віком до 5 років), внутрішньовенне введення натрію гідрокарбонату ефективно видаляє саліцилат з плазми. Якщо плазмова концентрація перевищує 700 мкг/мл (нижчі концентрації у дітей та літніх) або при тяжкому метаболічному ацидозі, терапією вибору є гемодіаліз або гемоперфузія.
Кофеїн.
Распространенными симптомами передозировки являются гастралгия, ажитация, делирий, тревога, нервозность, беспокойность, бессонница, психическое возбуждение, мышечные подергивания, спутанность сознания, судороги, обезвоживание, учащенное мочеиспускание, гипертермия, головная боль, повышенная тактильная или болевая чувствительность, тошнота и рвота (иногда з кров'ю), шум у вухах. При вираженому передозуванні може виникати гіперглікемія. Кардіологічні порушення проявляються тахікардією та аритмією.
Лікування. Зниження дози або відміна препарату.
Парацетамол.
При передозуванні можлива інтоксикація, особливо у літніх пацієнтів, дітей, пацієнтів із захворюваннями печінки (викликаних хронічним алкоголізмом), у пацієнтів з порушеннями харчування, а також у пацієнтів, які приймають індуктори мікросомальних ферментів печінки, при якій можуть розвинутись блискавичний гепатит, печінкова недостатність, гепатит, цитолітичний гепатит, у зазначених вище випадках - іноді з летальним кінцем. Клінічна картина гострого передозування розвивається протягом 24 годин після прийому парацетамолу.
Симптоми: шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, зниження апетиту, відчуття дискомфорту в черевній порожнині та/або біль у животі), блідість шкірних покривів. При одночасному введенні дорослим 7,5 г і більше або дітям понад 140 мг/кг відбувається цитоліз гепатоцитів з повним та незворотним некрозом печінки, розвитком печінкової недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, які можуть призвести до коми та летального результату. Через 12-48 годин після прийому парацетамолу відзначається підвищення активності мікросомальних ферментів печінки, лактатдегідрогенази, концентрації білірубіну та зниження вмісту протромбіну. Клінічні симптоми пошкодження печінки виявляються через 2 доби після передозування препарату та досягають максимуму на 4-6 день.
Лікування. Негайна госпіталізація. Визначення кількісного вмісту парацетамолу в плазмі перед початком лікування в якомога більш ранні терміни після передозування. Введення донаторів SH-груп і попередників синтезу глутатіону - метіоніну та ацетилцистеїну - найефективніше в перші 8 годин. Необхідність у проведенні додаткових терапевтичних заходів (далі введення метіоніну, внутрішньовенне введення ацетилцистеїну) визначається залежно від концентрації парацетамолу в крові, а також від часу, що пройшов після його введення. Симптоматичне лікування. Лабораторні дослідження активності мікросомальних ферментів печінки слід проводити на початку лікування і потім кожні 24 год. У більшості випадків активність мікросомальних ферментів печінки нормалізується протягом 1-2 тижнів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб комбінований (НПЗП + аналгезуючий ненаркотичний засіб + психостимулюючий засіб). Код ATX: N02BA71
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат.
Ацетилсаліцилова кислота має жарознижувальну та протизапальну дію, послаблює біль, особливо спричинений запальним процесом, а також помірно пригнічує агрегацію тромбоцитів та тромбоутворення, покращує мікроциркуляцію в осередку запалення.
Кофеїн підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний та судинно-руховий центри, розширює кровоносні судини скелетних м'язів, головного мозку, серця, нирок, знижує агрегацію тромбоцитів; зменшує сонливість, почуття втоми, підвищує розумову та фізичну працездатність. У даній комбінації кофеїн у малій дозі практично не чинить стимулюючої дії на центральну нервову систему, проте підвищує тонус судин головного мозку та сприяє прискоренню кровотоку.
Парацетамол має аналгетичну, жарознижувальну та вкрай слабку протизапальну дію, що пов'язано з його впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі та слабовираженою здатністю інгібувати синтез простагландинів у периферичних тканинах.
Фармакокінетика:
Ацетилсаліцилова кислота. При вживанні абсорбція повна. Під час абсорбції піддається пресистемної елімінації у стінці кишечника та системної – у печінці (деацетилюється). Швидко гідролізується холінестеразами та альбумінестеразою, тому період напіввиведення – не більше 15-20 хв. В організмі циркулює (на 75-90% у зв'язку з альбуміном) та розподіляється у тканинах у вигляді аніону саліцилової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації -2 год. Метаболізується переважно у печінці з утворенням 4 метаболітів, що виявляються у багатьох тканинах та сечі. Виводиться переважно шляхом активної секреції у канальцях нирок у вигляді саліцилату (60 %) та його метаболітів. Виведення постійного саліцилату залежить від pH сечі (при підлужуванні сечі зростає іонізація саліцилатів, погіршується їх реабсорбція та значно збільшується виведення). Швидкість виведення залежить від дози: при прийомі невеликих доз період напіввиведення – 2-3 години, зі збільшенням дози може зростати до 15-30 годин. У новонароджених елімінація саліцилатів здійснюється значно повільніше, ніж у дорослих.
Кофеїн. При прийомі внутрішньо абсорбція хороша, відбувається протягом кишечника. Всмоктування відбувається переважно за рахунок ліпофільності, а не водорозчинності. Час досягнення максимальної концентрації - 50-57 хв після вживання, максимальна концентрація 1,58 -1,76 мг/л. Швидко розподіляється у всіх органах та тканинах організму; легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр та плаценту. Об'єм розподілу у дорослих – 0,4-0,6 л/кг, у новонароджених – 0,78-0,92 л/кг. Зв'язок із білками крові (альбумінами) – 25-36 %. Метаболізм у печінці піддається більше 90%, у дітей перших років життя - до 10-15%. У дорослих близько 80 % дози кофеїну метаболізується у параксантин, близько 10 % – у теобромін та близько 4 % – у теофілін. Ці сполуки згодом деметилюються монометилксантини, а потім в метильовані сечові кислоти. Період напіввиведення у дорослих – 3,9-5,3 год (іноді – до 10 год), у новонароджених – 65-130 год, до 4-7 міс. життя знижується до значення як у дорослих. Виведення кофеїну та його метаболітів здійснюється нирками (у незмінному вигляді у дорослих виводиться 1-2 %, у новонароджених – до 85 %).
Парацетамол. Абсорбція – висока, максимальна концентрація досягається через 0,5-2 год; максимальна концентрація – 5-20 мкг/мл. Зв'язок із білками плазми – 15 %. Проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр. Менше 1% від прийнятої матері-годувальниці дози парацетамолу проникає в грудне молоко. Терапевтично ефективна концентрація парацетамолу у плазмі досягається при його призначенні у дозі 10-15 мг/кг. Метаболізується в печінці (90-95%): 80% вступає в реакції кон'югації з глюкуроновою кислотою та сульфатами з утворенням неактивних метаболітів; 17% піддається гідроксилювання з утворенням 8 активних метаболітів, які кон'югують з глутатіоном з утворенням вже неактивних метаболітів. При нестачі глутатіону ці метаболіти можуть блокувати ферментні системи гепатоцитів та викликати їхній некроз. У метаболізмі також беруть участь ізофермент CYP2E1. Період напіввиведення – 1-4 год. Виводиться нирками у вигляді метаболітів, переважно кон'югатів, лише 3 % у незмінному вигляді. У хворих похилого віку знижується кліренс препарату і збільшується період напіввиведення.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптек4 роки
Побічні явищаБагато з перерахованих реакцій мають чіткий дозозалежний характер і варіюють від пацієнта до пацієнта. Побічні ефекти, залежно від впливу на органи та системи органів, представлені в наступному порядку: часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко (>1/10000) до <1/1000) частота невідома (частоту виникнення неможливо визначити на підставі наявних даних).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко – фарингіт.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома – гіперчутливість; Порушення з боку обміну речовин та харчування: рідко – зниження апетиту.
Порушення психіки: часто – нервозність, нечасто – безсоння; рідко – тривога, ейфоричний настрій, внутрішня напруга; частота невідома – занепокоєння.
З боку нервової системи: часто – запаморочення, нечасто – тремор, парестезії, головний біль; рідко - розлад смаку, розлад уваги, амнезія, порушення координації руху, гіперестезія, біль у ділянці приносових пазух, частота невідома - мігрень, сонливість.
З боку органу зору: рідко – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – шум у вухах.
З боку серця: нечасто – аритмія, збільшення частоти серцевих скорочень, частота невідома – відчуття серцебиття.
З боку судин: рідко – гіперемія, порушення периферичного кровообігу; частота не відома – зниження артеріального тиску.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – носові кровотечі, гіповентиляція, ринорея; частота невідома – задишка, бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, дискомфорт у животі; нечасто – сухість у роті, діарея, блювання; рідко – відрижка, метеоризм, дисфагія, парестезії в ділянці рота, підвищене слиновиділення; частота невідома - біль в епігастрії, диспепсія, біль у животі, шлунково-кишкова кровотеча (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, кровотеча зі шлунка, виразки шлунка, виразки дванадцятипалої кишки, прямої кишки), ерозивно-виразкова ураження шлунково-кишкового тракту (включаючи виразку шлунка, дванадцяти палої кишки, товстої кишки, виразку пептики).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – гіпергідроз, свербіж, кропив'янка; частота невідома - еритема, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко – м'язово-скелетна скутість, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми.
Загальні розлади: нечасто – втома, підвищена збудливість, рідко – астенія, тяжкість у грудях; частота невідома – нездужання, почуття дискомфорту.
Підвищення ризику кровотеч після прийому ацетилсаліцилової кислоти зберігається протягом 4-8 днів. Дуже рідко можлива сильна кровотеча (наприклад, крововилив у головний мозок), особливо у пацієнтів з нелікованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антикоагулянтів, що в окремих випадках загрожує життю.
Якщо будь-які з вказаних в інструкції побічних ефектів посилюються або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, які не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиЗагальні:
Даний лікарський препарат не слід приймати одночасно з лікарськими препаратами, що містять ацетилсаліцилову кислоту або парацетамол. Подібно до інших засобів для лікування мігрені, до початку лікування передбачуваної мігрені у пацієнтів, яким раніше не виставлявся діагноз мігрень або тим пацієнтам, у яких мігрень проявляється нетиповими симптомами, слід бути обережним, щоб виключити інші потенційно серйозні неврологічні розлади. Якщо у пацієнтів у ході >20 % нападів мігрені виникає блювота або >50 % нападів їм постільний режим, препарат не слід застосовувати. Якщо мігрень після прийому перших двох таблеток препарату не усувається, необхідно звернутися до лікаря. Препарат не слід приймати, якщо протягом щонайменше останніх трьох місяців у пацієнта виникало понад 10 нападів головного болю на місяць. У цьому випадку слід запідозрити головний біль унаслідок надмірного застосування ліків та скасувати лікування. Крім того, пацієнтам слід звернутися до лікаря. Слід бути обережними у пацієнтів з факторами ризику дегідратації, наприклад, з блюванням, діареєю або до або після великої операції. Через свої фармакодинамічні властивості препарат може маскувати ознаки та симптоми інфекції.
Внаслідок вмісту в препараті ацетилсаліцилової кислоти:
Препарат слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з подагрою, порушенням функції нирок або печінки, дегідратацією, неконтрольованою артеріальною гіпертензією, дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та цукровим діабетом. Внаслідок інгібування ацетилсаліциловою кислотою агрегації тромбоцитів препарат може призводити до подовження часу кровотечі в ході та після хірургічних втручань (у тому числі невеликих, наприклад, екстракції зуба). Препарат не слід застосовувати одночасно з антикоагулянтами та іншими лікарськими засобами, що порушують згортання крові, без контролю лікаря. За пацієнтами з порушенням зсідання крові слід встановити ретельне спостереження. Слід бути обережними при метро- або менорагії. Якщо у пацієнта на фоні прийому препарату розвивається кровотеча або виразка шлунково-кишкового тракту, необхідно негайно його скасувати. У будь-який момент лікування будь-якими нестероїдними протизапальними засобами можуть виникати потенційно летальні кровотечі, виразки та перфорації шлунково-кишкового тракту як з провісниками та важкими шлунково-кишковими ускладненнями в анамнезі, так і без них. Ці ускладнення, як правило, важче виявляються у пацієнтів похилого віку. Алкоголь, глюкокортикостероїди та нестероїдні протизапальні засоби можуть підвищувати ризик шлунково-кишкових кровотеч. Препарат може сприяти розвитку бронхоспазму та виникненню загострення бронхіальної астми (в т.ч. бронхіальна астма, обумовлена непереносимістю анальгетиків) або інших реакцій гіперчутливості. До факторів ризику відносяться бронхіальна астма, сезонний алергічний реніт, поліпоз носа, хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні інфекції дихальних шляхів (особливо асоційовані із симптомами, характерними для алергічного риніту). Такі явища можуть виникати у пацієнтів з алергічними реакціями (наприклад, шкірними, включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. включаючи свербіж та кропив'янку) на інші речовини. У таких пацієнтів рекомендується дотримуватися особливої обережності. Дітям до 18 років не можна призначати лікарські препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту як жарознижувальну, оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома. оскільки у разі вірусної інфекції вони здатні збільшити ризик виникнення синдрому Рейє. Симптомами синдрому Рейє є гіперпірексія, тривале блювання, метаболічний ацидоз, порушення з боку нервової системи та психіки, гепатомегалія та порушення функції печінки, гостра енцефалопатія, порушення дихання, судоми, кома.
Внаслідок вмісту в препараті кофеїну:
Препарат слід обережно призначати пацієнтам з подагрою, гіпертиреозом та аритмією. При застосуванні препарату слід обмежити споживання продуктів, що містять кофеїн, оскільки надмірне надходження кофеїну може призвести до нервозності, дратівливості, безсоння та, у деяких випадках, почастішання серцебиття.
Внаслідок вмісту в препараті парацетамолу:
Слід бути обережними при призначенні препарату пацієнтам з порушенням функції нирок або печінки, або алкогольною залежністю. Ризик отруєння парацетамолом підвищується у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні лікарські препарати або лікарські препарати, що індукують мікросомальні ферменти печінки (наприклад, рифампіцин, ізоніазид, хлорамфенікол, снодійні та протисудомні засоби, включаючи фенобарбітал, фенітоїн). Пацієнти з алкоголізмом в анамнезі входять до особливої групи ризику ураження печінки. При застосуванні препарату можуть розвиватися серйозні шкірні реакції, такі як гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, які можуть призводити до смерті. Пацієнти повинні бути поінформовані про ознаки серйозних реакцій шкіри. Прийом препарату повинен бути припинений при перших проявах шкірних реакцій або інших ознак гіперчутливості.
Вплив на лабораторні дослідження:
Високі дози ацетилсаліцилової кислоти можуть спотворювати результати ряду клініко-біохімічних лабораторних досліджень, у тому числі результати лабораторних аналізів функції щитовидної залози внаслідок хибнопозитивної низької концентрації левотироксину та трийодтироніну. Кофеїн може звертати ефекти дипіридамолу на кровотік у міокарді, спотворюючи таким чином результати цього дослідження. При проведенні дослідження необхідно протягом 8-12 годин утриматися від кофеїну. Застосування парацетамолу може вплинути на результати визначення сечової кислоти за методом фосфорновольфрамової кислоти та глікемії глюкозооксидазним/пероксидазним методом.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Дослідження щодо вивчення впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не проводилися. При виникненні таких небажаних реакцій, як запаморочення або сонливість, слід утриматися від цих видів діяльності та повідомити про це лікаря.
Умови зберіганняЗберігати у сухому місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньо (під час або після їди, запиваючи достатньою кількістю води при прийомі кожної дози).
Для усунення больового синдрому дорослим і дітям старше 15 років: по 1 -2 таблетці.
При перших ознаках мігрені приймають 2 таблетки, при необхідності повторний прийом через 4-6 годин, але не більше 8 таблеток на добу. Для лікування головного болю та мігрені препарат застосовують не більше 4 днів.
При лихоманковому синдромі дорослим по 2 таблетки кожні 6 год.
Середня добова доза – 3-4 таблетки, максимальна добова доза – 8 таблеток. Препарат не слід приймати більше 5 днів як аналгезуючий лікарський засіб і більше 3 днів - жарознижувальний. За потреби подальшого прийому необхідна консультація лікаря. Інші дози та схеми застосування встановлюються лікарем.
Літні пацієнти (старші 65 років):
У літніх пацієнтів, особливо при низькій масі тіла, слід бути обережними. Пацієнти з печінковою та нирковою недостатністю
Враховуючи механізм дії ацетилсаліцилової кислоти та парацетамолу, їх застосування може посилити ниркову та печінкову недостатність. Тому при нирковій та печінковій недостатності легкого та середнього ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Брустрио таб 10 шт производится компанией БИОСИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Брустрио таб 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Брустрио таб 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Мотрин таб 250мг 20 шт Мотрин таб 250мг 20 шт, Нурофаст таб 200 мг 20 шт Нурофаст таб 200 мг 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средст... Солпадеин Фаст Solpadeine Fast обезболивающее средство , таблетки растворимые , 24 шт., Анальгин таб 500мг 20 шт Анальгин таб 500мг 20 шт, Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт Брустан таб п/об пленочной 400+325мг 10 шт, Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт Ибуклин таб 400 мг+325 мг 10 шт, Кофицил-плюс таб 10 шт Кофицил-плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 10 шт Кофицил-Плюс таб 10 шт, Кофицил-Плюс таб 20 шт Кофицил-Плюс таб 20 шт, Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт Миг 400 таб п/п/об 400мг 10 шт, Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт Налгезин таб п/п/об 275мг 20 шт, Некст обезболивающее таб. 10шт Некст обезболивающее таб. 10шт, Некст обезболивающее таб. 6шт Некст обезболивающее таб. 6шт, Новиган таб 10 шт Новиган таб 10 шт, Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт Парацетамол Медисорб таб 500мг 20 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт Парацетамол таб 500мг 10 шт, Парацетамол таб 500мг 10 шт озон Парацетамол таб 500мг 10 шт озон, Сафистон таб 10 шт Сафистон таб 10 шт, Цитрамон п таб 20 шт Цитрамон п таб 20 шт, Цитрамон п форте таб 10 шт озон Цитрамон п форте таб 10 шт озон.