Бромокриптин таб 25мг 30 шт озон
Бромокриптин таб 25мг 30 шт озон инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: мезилат бромокриптину - 2,87 мг, у перерахуванні на бромокриптин - 2,50 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 55,63 мг, целюлоза мікрокристалічна (МКЦ-101 Преміум) – 20,00 мг, крохмаль картопляний – 15,00 мг, повідон-К25 – 3,50 мг, карбоксиметилкрохмаль 0,00 мг, магнію стеарат – 1,00 мг.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки з ризиком та фаскою білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 2,5 мг.
По 10, 30 таблеток в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або плівки полівінілхлоридної/полівініліденхлоридної і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
Або по 10, 30 таблеток в контурну коміркову упаковку з матеріалу, комбінованого на основі фольги (тришаровий матеріал, що включає алюмінієву фольгу, плівку з орієнтованого поліаміду, полівінілхлоридну плівку), і алюмінієвої фольги друкованої лакованої.
Або по 10, 20, 30, 40, 50 або 100 таблеток у банку скляну з коричневого скла класу 3, закупорену полімерною кришкою з влагопоглиначем і кільцем контролю першого розкриття.
1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних коміркових упаковок, або одну банку разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-Підвищена чутливість до бромокриптину або до будь-якої допоміжної речовини препарату, або до інших алкалоїдів ріжків.
-Неконтрольована артеріальна гіпертензія.
Артеріальна гіпертензія під час вагітності та у післяпологовому періоді.
-Гестози другої половини вагітності (у тому числі прееклампсія, еклампсія).
-Післяпологовий період у жінок з тяжкими серцево-судинними захворюваннями в анамнезі.
-Ішемічна хвороба серця та інші тяжкі захворювання серцево-судинної системи.
-Цереброваскулярні захворювання в анамнезі.
-облітеруючий ендартеріїт; синдром Рейно; скроневий артеріїт.
-Виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі.
-Печникова недостатність тяжкого ступеня.
-Сепсис.
-Тяжкі психічні розлади (у тому числі в анамнезі).
-Зловживання тютюнопалінням.
- Одночасне застосування з метилергометрином та іншими алкалоїдами ріжків, помірними або потужними інгібіторами системи цитохрому P450 (наприклад, ітраконазолом, вориконазолом, кларитроміцином).
-Дитячий вік до 7 років (ефективність та безпека бромокриптину у дітей віком до 7 років не підтверджена).
-Рідкісні спадкові форми непереносимості лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція (т. до. у складі препарату міститься лактоза).
Запобіжні заходи - Застосування у дітей старше 7 років і підлітків молодше 18 років.
-Застосування у пацієнтів віком від 65 років.
-У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, з артеріальною гіпертензією, аритміями, наявністю інфаркту міокарда в анамнезі).
-Хвороба Паркінсона (при тривалому лікуванні високими дозами препарату).
-Порушення функції печінки.
-Тяжка ниркова недостатність.
-Післяпологовий період.
-Вагітність (у пацієнток з аденомою гіпофіза).
Особливої обережності слід дотримуватись при застосуванні препарату Бромокриптин у післяпологовому періоді у пацієнток з артеріальною гіпертензією, які приймали нещодавно судинозвужувальні препарати (симпатоміметики або алкалоїди ріжків, наприклад, ергометрин або метилергометрин).
Дозування2,5 мг
Показання до застосуванняАкромегалія: як додатковий лікарський засіб, в особливих випадках, як альтернатива хірургічному лікуванню або променевій терапії.
Пролактиноми:
-консервативне лікування пролактинсекретуючих мікро- та макроаденом гіпофіза;
-передопераційна підготовка для зменшення обсягу пухлини та полегшення її видалення;
-Післяопераційне лікування, якщо концентрація пролактину у плазмі крові залишається підвищеною.
Пригнічення лактації за медичними показаннями:
-запобігання або пригнічення лактації в післяпологовому періоді (наприклад, при інтранатальній загибелі плода, мертвонародженні, ВІЛ-інфекції у матері), у тому числі при початковій стадії післяпологового маститу;
-Запобігання лактації після переривання вагітності.
Порушення менструального циклу і безпліддя у жінок:
-пролактинзалежні захворювання та стани, що супроводжуються або не супроводжуються гіперпролактинемією:
• Аменорея (що супроводжується або не супроводжується гіперпролактинемією);
•Недостатність лютеїнової фази;
•Гіперпролактинемічні стани, спричинені лікарськими засобами (наприклад, деякими психотропними або гіпотензивними препаратами).
-Жіноча безплідність, не обумовлена гіперпролактинемією:
•Синдром полікістозних яєчників;
•Ановуляторні цикли (на додаток до застосування антиестрогенних засобів, наприклад, кломіфену).
Хвороба Паркінсона: усі стадії ідіопатичної хвороби Паркінсона та постенцефалічного паркінсонізму – у монотерапії або у комбінації з іншими протипаркінсонічними препаратами.
Гіперпролактинемія у чоловіків: пролактинзалежний гіпогонадизм (олігоспермія, втрата лібідо, імпотенція).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиБромокриптин є одночасно субстратом і інгібітором системи цитохрому Р450 (ізоферменту CYP3A4). Одночасне застосування бромокриптинас помірними або потужними інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ітраконазолом, вориконазолом, флуконазолом, кларитроміцином, еритроміцином, індинавіром, нелфінавіром, ритонавіром, грейпфрутовим соком).
Даних щодо взаємодії бромокриптину та слабких інгібіторів CYP3A4 немає.
Одночасне застосування октреотиду та бромокриптину у пацієнтів з акромегалією супроводжується збільшенням концентрації останнього у плазмі крові.
Слід бути обережними при одночасному застосуванні бромокриптину з лікарськими препаратами з вузьким терапевтичним індексом (наприклад, аміодароном, іміпраміном, тербінафіном) через можливе подовження інтервалу QT.
Одночасне застосування бромокриптину з метилергометрином або іншими алкалоїдами ріжків може збільшити стимулюючу дію на рецептори дофаміну та вираженість небажаних дофамінергічних ефектів, таких як головний біль, нудота та блювання.
Одночасне застосування з симпатоміметиками може призвести до підвищення артеріального тиску та сильного головного болю.
При одночасному застосуванні з суматриптаном може збільшитись ризик вазоспастичної реакції внаслідок адитивної дії.
Терапевтична ефективність бромокриптину, пов'язана зі стимуляцією центральних дофамінових рецепторів, може знижуватися при одночасному прийомі антагоністів дофамінових рецепторів, таких як нейролептики (фенотіазини, бутирофенони та тіоксантени), а також метоклопраміду та домперидону.
Одночасне застосування бромокриптину з гіпотензивними препаратами може призвести до більш вираженого зниження артеріального тиску.
Бромокриптин можна застосовувати або у монотерапії, або у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами (як на ранніх, так і на пізніх стадіях хвороби).
Комбінація з леводопою призводить до посилення протипаркінсонічної дії, що нерідко дає змогу зменшити дозу леводопи. Застосування бромокриптину у пацієнтів, які отримують лікування леводопою, особливо показано при послабленні лікувального ефекту леводопи або при розвитку таких ускладнень, як патологічні мимовільні рухи (хореоатетоїдна дискінезія та/або болісна дистонія), синдром виснаження ефекту до кінця дії дози »(«on-off»).
Перенесення бромокриптину може знижуватися на фоні прийому етанолу (алкоголю).
ПередозуванняСимптоми
Нудота, блювання, запаморочення, зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, сонливість, апатія, млявість, галюцинації. При випадковому прийомі бромокриптину всередину дітьми (окремі повідомлення) відзначався розвиток блювоти, лихоманки та сонливості. Поліпшення стану відбувалося спонтанно або за кілька годин після проведення відповідної терапії.
Промивання
шлунка, прийом активованого вугілля; проведення симптоматичної терапії Для усунення блювоти або галюцинацій може бути призначений метоклопрамід.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Дофамінових рецепторів агоніст
Код АТХ: N04BC01
Фармакодинаміка:
Бромокриптин є похідним ріжків, агоністом (D2) рецепторів дофаміну. Знижує секрецію пролактину в передній частці гіпофізу і не впливає на вироблення та вивільнення інших гормонів гіпофізу, за винятком пацієнтів з акромегалією, у яких бромокриптин знижує концентрацію гормону росту.
У післяпологовому періоді пролактин необхідний для початку та підтримки лактації. В інші періоди життя збільшення секреції пролактину призводить до патологічної лактації (галактореї) та/або порушень овуляції та менструального циклу.
Бромокриптин, будучи специфічним інгібітором секреції пролактину, може застосовуватися для запобігання або придушення фізіологічної лактації, а також для лікування патологічних станів, спричинених гіперсекрецією пролактину. При аменореї та/або ановуляторних менструальних циклах (супроводжуються або не супроводжуються галактореєю), бромокриптин нормалізує функцію яєчників, відновлюючи ендокринну регуляцію на рівні яєчників - гіпофіз. Бромокриптин не порушує післяпологову інволюцію матки та не збільшує ризику тромбоемболій. При синдромі полікістозних яєчників препарат зменшує вираженість клінічних проявів. Бромокриптин припиняє зростання або зменшує розмір пролактинсекретуючих аденом (пролактином).
У пацієнтів з акромегалією, крім зниження концентрації гормону росту та пролактину в плазмі крові, бромокриптин благотворно впливає на клінічні прояви та толерантність до глюкози.
При хворобі Паркінсона, що характеризується недоліком дофаміну в деяких структурах головного мозку, бромокриптин застосовується у більш високих дозах, ніж для лікування ендокринних захворювань. Бромокриптин стимулює рецептори дофаміну, сприяючи відновленню нейрохімічного балансу у цих структурах. Застосування бромокриптину зменшує вираженість тремору, ригідності, акінезії та порушення ходи на всіх стадіях захворювання. Терапевтичний ефект зазвичай зберігається протягом багатьох років (хороші результати спостерігалися при тривалості терапії до 8 років). Бромокриптин можна призначати як монотерапію або в комбінації з іншими протипаркінсонічними засобами на початку і на пізніших стадіях захворювання. Комбінація з леводопою призводить до збільшення антипаркінсонічного ефекту, що дозволяє знизити дозу леводопи. Бромокриптин зменшує депресію у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Це пов'язано з властивими йому антидепресивними властивостями, підтвердженими в контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів з ендогенною або психогенною депресією без хвороби Паркінсона.
Пролактин знижуючий ефект починається через 1-2 години після прийому препарату внутрішньо, досягаючи максимуму через 5-10 годин (зниження концентрації пролактину становить близько 80%), і зберігається приблизно на цьому рівні протягом 8-12 годин. Абсорбція Абсорбція
після
прийому
внутрішньо складає 25-30%. Максимальна концентрація в плазмі досягається протягом 1-3 годин. Після прийому внутрішньо бромокриптину в дозі 5 мг максимальна концентрація в плазмі становить 0,465 нг/мл. Одночасний прийом їжі не впливає на фармакокінетику бромокриптину, проте для кращої переносимості з боку шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) рекомендується приймати його під час їжі.
Розподіл
Зв'язок бромокриптину з білками плазми становить 96%.
Метаболізм
Бромокриптин майже повністю метаболізується в печінці при первинному проходженні з утворенням цілого ряду неактивних метаболітів. Основним шляхом метаболізму бромокриптину є гідроксилювання пролінового кільця у складі циклопептиду. Бромокриптин має високу спорідненість із ізоферментом CYP3A. Інгібітори та/або потенційні субстрати CYP3А4 можуть уповільнювати метаболізм бромокриптину та підвищувати його концентрацію у плазмі крові. Бромокриптин є сильним інгібітором ізоферменту CYP3A4. Однак у зв'язку з низькими терапевтичними концентраціями вільного бромокриптину не очікується значної зміни метаболізму одночасно застосовуваних препаратів, кліренс яких здійснюється за участю CYP3А4. Вплив на метаболізм бромокриптину ферментів мікросомального окислення печінки, таких як ізоферменти CYP2D6, CYP2C8, CYP2C19 не було вивчено.
Виведення
Виведення незміненого бромокриптину з плазми крові двофазне: період напіввиведення становить близько 3-4 годин для бромокриптину та 50 годин – для метаболітів. Бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, лише 6% виводиться нирками.
Фармакокінетика в окремих груп пацієнтів
Вплив раси та статі на фармакокінетику бромокриптину та його метаболітів не вивчався.
Літні пацієнти
Вплив віку на фармакокінетику бромокриптину не вивчався.
Діти та підлітки до 18 років
Немає даних, фармакокінетика бромокриптину не вивчалася.
Порушення функції нирок
Фармакокінетика бромокриптину у пацієнтів із порушенням функції нирок не вивчалась.
Порушення функції печінки
Фармакокінетика бромокриптину у пацієнтів із порушенням функції печінки не вивчалась. У пацієнтів з порушенням функції печінки швидкість виведення бромокриптину може сповільнюватися, а концентрація у плазмі – підвищуватись, що потребує корекції дози.
Вагітність та годування груддюЛікування бромокриптином при настанні вагітності
слід припинити, за винятком випадків, коли потенційний ефект лікування перевищує можливий ризик для плода (при великих пухлинах гіпофізу, що швидко ростуть). Після відміни препарату ризик переривання вагітності не зростає. Клінічний досвід показує, що застосування бромокриптину в період вагітності не має негативного впливу на її перебіг чи результат.
При відміні бромокриптину у вагітних жінок з аденомою гіпофіза слід проводити ретельне спостереження за пацієнтками протягом усього терміну вагітності. У разі появи ознак вираженого збільшення пролактиноми, наприклад головного болю або звуження полів зору, лікування бромокриптином може бути відновлено або проведено оперативне втручання.
Період грудного вигодовування
Бромокриптин знижує секрецію молока, тому не рекомендується його застосування під час грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій наведена у наступній градації згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), включаючи окремі повідомлення; частота невідома (частота не може бути підрахована за доступними даними).
Порушення психіки: нечасто – пригнічений настрій, сплутаність свідомості, психомоторне збудження, галюцинації; рідко – психоз.
Порушення з боку нервової системи: часто головний біль, запаморочення, сонливість; нечасто – дискінезія; рідко – парестезія, безсоння; дуже рідко – епізоди раптового засинання.
Порушення органу зору: рідко – зниження гостроти зору, «затуманювання» зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: рідко – дзвін чи шум у вухах.
Порушення серця: рідко – брадикардія, тахікардія, аритмія, перикардит, констриктивний перикардит; дуже рідко – фіброз стулок клапанів серця; частота невідома – почастішання нападів стенокардії.
Порушення з боку судин: нечасто – зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія (дуже рідко призводить до непритомності); дуже рідко – оборотна блідість пальців верхніх та нижніх кінцівок (особливо у пацієнтів із синдромом Рейно в анамнезі).
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – закладеність носа; рідко – задишка, плеврит, плевральний випіт, плевральний фіброз, фіброз легень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, запор; нечасто – сухість у роті; рідко – біль у животі, діарея, виразкові ураження шлунка та кишечника, шлунково-кишкові кровотечі, ретроперитонеальний фіброз.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алергічний дерматит, алопеція.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – спазм м'язів.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – нетримання сечі.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко – периферичні набряки; дуже рідко – виникнення у разі різкої відміни препарату синдрому, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром.
Дуже рідко (при застосуванні бромокриптину для пригнічення лактації у післяпологовому періоді) відзначалося підвищення артеріального тиску, інфаркт міокарда, інсульт, судоми або порушення психіки; при застосуванні високих доз бромокриптину для лікування хвороби Паркінсона – можливий розвиток патологічного потягу до азартних ігор; підвищення лібідо, гіперсексуальність (як правило, оборотних після зниження дози або відміни препарату).
особливі вказівкиУ період терапії бромокриптином пацієнту необхідно контролювати АТ, особливо на початку лікування та через певні проміжки часу. У разі підвищення АТ, появи вазоспастичних симптомів або симптомів тромбозу, тяжкого прогресуючого або постійного головного болю (з або без порушення зору) або інших порушень з боку нервової системи слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря.
У перші дні прийому препарату може спостерігатися артеріальна гіпотензія, що призводить до зниження концентрації уваги.
Повідомлялося про випадки шлунково-кишкових кровотеч або виразки шлунка на фоні терапії бромокриптином. Необхідно ретельне спостереження за пацієнтами з виразковою хворобою та кровотечами із ШКТ в анамнезі.
Терапія агоністами дофаміну, такими як бромокриптин, може спричинити порушення імпульсного контролю поведінки (ігроманія; гіперсексуальність; компульсивний шопінг, витрати грошей або переїдання). У таких пацієнтів слід розглянути можливість зниження дози або зменшення тривалості терапії. Необхідно інформувати пацієнтів та їхніх родичів про можливу появу розладів контролю поведінки на фоні терапії бромокриптином.
На тлі тривалого прийому високих доз бромокриптину у пацієнтів із хворобою Паркінсона, у деяких випадках спостерігалися плевральний випіт, плевральний, легеневий та заочеревинний фіброз, констриктивний перикардит. Виникнення фіброзних змін не виключено при застосуванні бромокриптину та інших показань. Терапія бромокриптином у пацієнтів із хворобою Паркінсона та наявністю в анамнезі фіброзних змін протипоказана. Необхідне ретельне обстеження та моніторинг пацієнтів з плевролегеневими порушеннями неясної етіології, слід розглянути питання про припинення терапії бромокриптином. Для ранньої діагностики ретроперитонеального фіброзу на оборотній стадії процесу лікарю рекомендується відстежувати прояв таких симптомів, як біль у спині, набряк нижніх кінцівок, порушення функції нирок. Прийом бромокриптину слід відмінити при підтверджених фібротичних змінах у заочеревинному просторі або за підозри на їх наявність. Спостерігаються фіброзні зміни в легенях та плеврі можуть бути пов'язані з фіброзним потовщенням клапанів серця, що має місце при терапії іншими похідними алкалоїду ріжків.
Застосування при пролактинсекретуючих аденомах
Так як у пацієнтів з макроаденомами гіпофіза можуть відзначатись ознаки гіпопітуїтаризму внаслідок здавлення або руйнування тканини гіпофіза, перед призначенням бромокриптину слід провести повне обстеження функції гіпофіза та провести відповідну замісну терапію. Необхідний ретельний контроль розмірів пухлини. У разі збільшення пухлини слід розглянути можливість хірургічних методів лікування. Необхідне ретельне спостереження за станом вагітних пацієнток, які раніше отримували бромокриптин з приводу пролактинсекретуючих аденом гіпофіза, оскільки під час вагітності можливе збільшення розмірів пухлини. У пацієнток, які мають клінічні прояви росту пролактиноми (локальний головний біль, біль у лицьовій ділянці), терапія бромокриптином повинна бути відновлена. У цьому випадку лікування часто призводить до зменшення розмірів пухлини та швидкої позитивної динаміки з боку дефектів полів зору. У важких випадках, при розвитку компресії зорового або інших черепно-мозкових нервів може знадобитися проведення екстреного хірургічного втручання на гіпофізі. Відомим ускладненням макропролактином є випадання полів зору. Ефективна терапія бромокриптином знижує гіперпролактинемію та усуває порушення полів зору. Тим не менш, у деяких пацієнтів можливі вторинні зміни полів зору, незважаючи на нормалізацію концентрації пролактину та зменшення розмірів пухлини. Це може бути пов'язане зі зміщенням зорового перехрестя вниз, за рахунок звільнення обсягу турецького сідла. У цьому випадку зниження дози бромокриптину, що призводить до зростання концентрації пролактину та збільшення,
Для раннього виявлення вторинних випадань полів зору, викликаних просторовим випинанням зорового перехрестя в порожнину турецького сідла та фармакологічною дією даної дози бромокриптину, показано моніторинг полів зору у пацієнтів з макропролактиномою.
У пацієнтів з акромегалією можливий розвиток «холодового» спазму судин.
Повідомлялося про випадки цереброспінальної рідинної ринореї у деяких пацієнтів з пролатин-секретуючими аденомами, які приймають бромокриптин. Наявні дані свідчать, що це з зменшенням обсягу інвазивних пухлин.
Пацієнтам з вторинною недостатністю надниркових залоз необхідно проведення замісної терапії глюкокортикостероїдами і мінералокортикостероїдами.
Слід бути обережними при лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня.
На тлі прийому бромокриптину реєструвалися випадки сонливості та раптового засинання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Повідомлялося про дуже рідкісні раптові напади сну під час повсякденної діяльності, без застережних симптомів. Пацієнти мають бути проінформовані про це. З появою сонливості або раптових нападів сну слід розглянути можливість зниження дози бромокриптину або припинення терапії.
Лікування бромокриптин може відновити репродуктивний потенціал жінки. Тому жінкам репродуктивного віку, для яких вагітність небажана, необхідно застосовувати надійний метод контрацепції та регулярно (не менше ніж 1 раз на 4 тижні) проводити тест на вагітність у періоді аменореї. Жінкам з патологією, не пов'язаною з гіперпролактинемією, бромокриптин слід приймати у найменшій ефективній терапевтичній дозі, необхідної для усунення симптомів. Це важливо для запобігання зниження концентрації пролактину в плазмі нижче за норму, що призводить до порушення функції жовтого тіла.
Застосування бромокриптину для запобігання або пригнічення лактації в післяпологовому періоді не повинно бути рутинним (у разі післяпологового маститу, що починається, застосування препарату доцільно при неефективності спазмолітиків, анальгетиків, носіння зручної підтримуючої білизни і т. д.).
У поодиноких випадках на тлі прийому бромокриптину в післяпологовому періоді повідомлялося про тяжкі небажані реакції (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, судоми, інсульт або психотичні порушення). У деяких жінок судомному нападу або інсульту передував сильний головний біль та/або тимчасові порушення зору. Хоча причинно-наслідковий зв'язок цих станів із прийомом бромокриптину не встановлений, необхідний регулярний контроль АТ. Особливої обережності в післяпологовому періоді слід дотримуватися у жінок з артеріальною гіпертензією, які нещодавно отримували симпатоміметики або алкалоїди ріжків (метилергометрин або ергометрин). Їх спільне застосування у післяпологовому періоді протипоказане.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
Пацієнтам, які приймають бромокриптин, слід дотримуватись особливої обережності при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами, оскільки на тлі терапії, особливо протягом перших днів, може розвиватися артеріальна гіпотензія, що призводить до зниження концентрації уваги. У період прийому бромокриптину відзначалися сонливість та епізоди раптового засинання, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Епізоди раптового засинання на тлі денного неспання, що виникають без попередньої сонливості, відзначалися вкрай рідко. Перед призначенням бромокриптину лікарю слід проінформувати пацієнта про зазначені фактори ризику та рекомендувати утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, а також від занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Препарат Бромокриптин слід завжди приймати під час їди.
Як правило, лікування починається з прийому невеликої дози, яку потім поступово підвищують до досягнення оптимального ефекту.
Максимальна добова доза – 30 мг.
Акромегалія
Початкова доза становить по 1/2 таблетки по 2,5 мг (1,25 мг) 2-3 рази на добу, надалі, залежно від клінічного ефекту та переносимості, добову дозу препарату поступово збільшують до 10-20 мг (4 -8 таблеток).
Максимальна добова доза у дітей та підлітків віком від 7 до 18 років становить 10 мг.
Пролактиноми
По 1/2 таблетки по 2,5 мг (1,25 мг) 2-3 рази на добу з поступовим збільшенням добору дози, необхідної для адекватного зниження концентрації пролактину в плазмі. Максимальна рекомендована доза для дітей та підлітків віком 7-12 років становить 5 мг/добу, у віці 13-18 років – 10 мг/добу.
Пригнічення лактації за медичними показаннями
У перший день застосовують по 1/2 таблетки по 2,5 мг (1,25 мг) 2 рази (під час їди за сніданком та вечерею), потім протягом 14 днів - по 1 таблетці (2,5 мг) 2 рази на день. Лікування слід розпочинати через кілька годин після пологів або аборту, але не раніше 4 годин – після стабілізації життєво важливих функцій. Через 2-3 доби після відміни препарату іноді виникає незначна секреція молока. Її усувають відновленням прийому препарату в тій же дозі ще протягом одного тижня.
Післяродовий мастит, що починається
Застосовують за тією ж схемою, що і при придушенні лактації. При необхідності можливе додаткове застосування антибіотиків.
Порушення менструального циклу та безпліддя у жінок:
По 1/2 таблетки по 2,5 мг (1,25 мг) 2-3 рази на день; якщо ефект недостатній, дозу препарату поступово збільшують до 5-7,5 мг (2-3 таблетки) на добу, до нормалізації менструального циклу та/або відновлення овуляції. Для профілактики рецидивів лікування можна продовжувати протягом кількох менструальних циклів.
Хвороба Паркінсона
Лікування розпочинають низькими дозами, які повільно підвищують до досягнення максимального терапевтичного ефекту. Зазвичай пацієнт приймає початкову дозу препарату (1,25 мг, тобто 1/2 таблетки по 2,5 мг) перед сном протягом 1 тижня. Потім дозу Бромокриптину слід повільно підвищувати до досягнення мінімальної ефективної дози для кожного пацієнта. Добову дозу слід збільшувати на 2,5 мг з інтервалом на 1 тиждень. Добову дозу ділять на 2-3 прийоми. Адекватний терапевтичний результат можна досягти протягом 6-8 тижнів лікування. Якщо цього немає, добову дозу можна підвищувати далі - щотижня на 2,5 мг/сутки.
Максимальна добова доза бромокриптину при монотерапії або у комбінованій терапії не повинна перевищувати 30 мг. Тривала терапія високими дозами бромокриптину більше 20 мг на добу протягом 6 місяців може призвести до плевропульмональних фіброзних змін.
Якщо при доборі дози Бромокриптин відзначається розвиток небажаних реакцій, то добову дозу необхідно тимчасово знизити та підтримувати на такому низькому рівні, принаймні 1 тиждень. При зменшенні небажаних реакцій добова доза препарату може бути збільшена.
У пацієнтів з руховими порушеннями на фоні застосування леводопи рекомендується до початку терапії препаратом Бромокриптин знизити дозу леводопи.
Після досягнення задовільного клінічного ефекту під час лікування препаратом Бромокриптин можна продовжувати подальше поступове зниження дози леводопи.
У деяких пацієнтів, які приймають бромокриптин, можливе повне скасування леводопи.
Гіперпролактинемія у чоловіків
По 1/2 таблетки (1,25 мг) 2-3 рази на добу, поступово збільшуючи дозу на 1,25 мг до 5-10 мг (2-4 таблетки) з інтервалом 2-3 тижні.
Особливі групи пацієнтів
Застосування у дітей віком до 7 років
Безпека та ефективність у дітей віком до 7 років не вивчалась, тому застосування препарату Бромокриптин у цій віковій групі протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Застосування у пацієнтів похилого віку
З огляду на високу частоту зниження функції печінки, нирок чи серця; наявність супутніх захворювань та застосування супутньої лікарської терапії, застосовувати препарат Бромокриптин у пацієнтів похилого віку слід з обережністю. Починати та проводити терапію препаратом необхідно у найменшій ефективній дозі.
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю
Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів з нирковою недостатністю не проводились. Оскільки бромокриптин та його метаболіти майже повністю виводяться через кишечник, корекція його дози у пацієнтів з нирковою недостатністю не потрібна.
Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю
Дослідження ефективності та безпеки бромокриптину у пацієнтів із печінковою недостатністю не проводились. Оскільки виведення бромокриптину при печінковій недостатності уповільнюється, може знадобитися корекція дози. При печінковій недостатності тяжкого ступеня застосування бромокриптину протипоказане.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Бромокриптин таб 25мг 30 шт озон производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бромокриптин таб 25мг 30 шт озон и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бромокриптин таб 25мг 30 шт озон в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бромокриптин рихтер таб 2.5мг 30 шт Бромокриптин рихтер таб 2.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев