Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт биоком
Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт биоком инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Бісопрололу фумарат – 0,005 г.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний) – 0,0973 г або 0,0923 г, кальцію карбонат – 0,0145 г, целюлоза мікрокристалічна – 0,0145 г - 0,0029 г, тальк - 0,00435 г, магнію стеарат - 0,00145 г; склад оболонки: для дозування 5 мг – Опадрай II Білий (полівініловий спирт – 40 %, титану діоксид – 25 %, тальк – 20,2 %, макрогол (поліетиленгліколь) – 14,8 %) – 0,004841 г, силіконова емульсія – 0,000159 г.
Опис:
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, майже білого кольору, круглі, двоопуклі. Допустима незначна шорсткість поверхні. Колір пігулок на поперечному розрізі від білого до світло-жовтого.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 5 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. По 3 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в картонну пачку.
Протипоказання– підвищена чутливість до бісопрололу або до будь-якого з компонентів препарату (див. розділ «Склад»), – гостра серцева недостатність, ХСН у стадії декомпенсації, яка потребує проведення інотропної терапії, – кардіогенний шок, – атріовентрикулярна (AV) блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора, – синдром слабкості синусового вузла, – синоатріальна блокада, – виражена брадикардія (ЧСС менше 60 уд./хв), – виражена артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.), – тяжкі форми бронхіальної астми, – виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдром Рейно, – феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів), – метаболічний ацидоз, – вік до 18 років (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки у цієї вікової групи).
З обережністю
Проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметалу, гіпертиреоз, цукровий діабет I типу та цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові, AV блокада I ступеня, виражена ниркова недостатність (КК менше 20 мл/хв), виражені порушення функції печінки, псі рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця або вада клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, ХСН з інфарктом міокарда протягом останніх 3 місяців, важкі форми хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), строга дієта.
Дозування5 мг
Показання до застосування- Артеріальна гіпертензія. - ІХС: стабільна стенокардія. - ХСН.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість бісопрололу може вплинути одночасний прийом інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу.
Лікаря необхідно проінформувати про прийом інших лікарських засобів, навіть у разі їхнього прийому без призначення лікаря (тобто препарати безрецептурної відпустки).
Не рекомендовані комбінації
Лікування хронічної серцевої недостатності
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн; флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність серця.
Всі показання до застосування препарату Бісопролол
Блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу і, меншою мірою, дилтіазему, при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади. Гіпотензивні засоби центральної дії (клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин) можуть призвести до зменшення ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різке скасування, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії.
Комбінації, що вимагають особливої обережності
Лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії
Антиаритмічні засоби І класу при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.
Всі показання до застосування Бісопрололу
БМКК похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшити ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, зменшення ЧСС).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії – зокрема тахікардія, можуть маскуватися або пригнічуватися. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Засоби для проведення загальної анестезії можуть збільшувати ризик кардіодепресивної дії, що призводить до артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу та, таким чином, до розвитку брадикардії.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) можуть знижувати гіпотензивний ефект бісопрололу.
Одночасне застосування препарату Бісопролол з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.
Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та альфа-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин) може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Антигіпертензивні засоби та інші засоби з антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазин) можуть посилювати гіпотензивний ефект бісопрололу.
Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.
Інгібітори моноаміноскідази (МАО), за винятком інгібіторів МАО B, можуть посилювати гіпотензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу.
ПередозуванняСимптоми: AV блокада, виражена брадикардія, виражене зниження артеріального тиску, бронхоспазм, гостра серцева недостатність та гіпоглікемія.
Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.
Лікування: при виникненні передозування, перш за все, необхідно припинити прийом препарату та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію. - при вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму; - при вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорних препаратів; - при AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом та отримувати лікування бета-адреноміметиками (епінефрін). У разі потреби – постановка штучного водія ритму; - при загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів із позитивним інотропним ефектом, вазодилататорів; - при бронхоспазму: призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну; - при гіпоглікемії: внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Селективний бета1-адреноблокатор.
Фармакодинаміка:
Селективний бета1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Має незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Отже, бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені бета2-адренорецептори.
Виборча дія препарату на бета1-адренорецептори зберігається і поза терапевтичного діапазону.
Бісопролол не має вираженої негативної інотропної дії. Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. При одноразовому застосуванні бісопрололу ефект зберігається протягом 24 годин. Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 2 тижні після початку лікування.
Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи, блокуючи бета1-адренорецептори серця.
При одноразовому прийомі внутрішньо у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) без ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) бісопролол зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС), зменшує ударний об'єм серця та, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений загальний периферичний судинний опір (ОПСС) знижується. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один із компонентів гіпотензивної дії бета-адреноблокаторів.
Фармакокінетика:
Селективний бета1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Має незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Отже, бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені бета2-адренорецептори.
Виборча дія препарату на бета1-адренорецептори зберігається і поза терапевтичного діапазону.
Бісопролол не має вираженої негативної інотропної дії. Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. При одноразовому застосуванні бісопрололу ефект зберігається протягом 24 годин. Максимальне зниження артеріального тиску досягається через 2 тижні після початку лікування.
Бісопролол знижує активність симпатоадреналової системи, блокуючи бета1-адренорецептори серця.
При одноразовому прийомі внутрішньо у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) без ознак хронічної серцевої недостатності (ХСН) бісопролол зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС), зменшує ударний об'єм серця та, як наслідок, зменшує фракцію викиду та потребу міокарда у кисні. При тривалій терапії спочатку підвищений загальний периферичний судинний опір (ОПСС) знижується. Зниження активності реніну в плазмі крові розглядається як один із компонентів гіпотензивної дії бета-адреноблокаторів.
Метаболізм. Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Всі метаболіти полярні (водорозчинні) і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Бісопролол метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3A4 на 95 % і за допомогою ферменту CYP2D6, який відіграє незначну роль.
Виведення. Близько 50% препарату метаболізується у печінці, метаболіти виводяться нирками. 50% бісопрололу виводяться нирками у незмінному вигляді. Загальний кліренс становить 15 л/година. Період напіввиведення – 10-12 годин.
Вагітність та годування груддюПри вагітності препарат Бісопролол слід рекомендувати до застосування тільки в тому випадку, якщо користь матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини.
Бета-адреноблокатори знижують кровотік у плаценті та можуть впливати на розвиток плода. Слід відстежувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, застосовувати альтернативні методи терапії.
Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.
Даних щодо виділення у грудне молоко немає, тому препарат Бісопролол не рекомендується жінкам у період грудного вигодовування. Якщо прийом препарату в період лактації необхідний, грудне вигодовування слід припинити.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЗа даними Всесвітньої Організації Охорони здоров'я (ВООЗ) небажані ефекти класифіковані відповідно до частоти їх розвитку наступним чином: дуже часто (більше або дорівнює 1/10), часто (більше 1/100, менше 1/10), нечасто (більше 1/1000) , менше 1/100), рідко (більше 1/10000, менше 1/1000), дуже рідко (менше 1/10000, включаючи окремі повідомлення).
З боку центральної нервової системи: часто – головний біль*, запаморочення*, рідко – непритомність.
Загальні порушення: часто – астенія (у пацієнтів із ХСН), підвищена стомлюваність*, нечасто – астенія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією).
Психічні порушення: нечасто – депресія, безсоння, рідко – галюцинації, нічні кошмари.
З боку органів зору: рідко – зменшення сльозотечі (слід враховувати при носінні контактних лінз), дуже рідко – кон'юнктивіт.
З боку органів слуху: рідко – порушення слуху.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія (у пацієнтів з ХСН), часто – посилення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з ХСН), відчуття похолодання або оніміння в кінцівках, виражене зниження артеріального тиску, особливо у пацієнтів з ХСН, нечасто – порушення AV провідності, брадикардія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією), посилення симптомів перебігу ХСН (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та стенокардією), ортостатична гіпотензія.
З боку дихальної системи: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі, рідко – алергічний риніт.
З боку системи травлення: часто – нудота, блювання, діарея, запор, рідко – гепатит.
З боку кістково-м'язової системи: нечасто – м'язова слабкість, судоми м'язів.
З боку шкірних покривів: рідко – реакції підвищеної чутливості (свербіж шкіри, висипання, гіперемія шкірних покривів), дуже рідко – алопеція; бета-адреноблокатори можуть сприяти загостренню симптомів перебігу псоріазу або викликати посріазоподібний висип.
З боку репродуктивної системи: рідко – порушення потенції.
Лабораторні показники: рідко – підвищення концентрації тригліцелідів та активності «печінкових» трасаміназ у крові (аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ)).
* У пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
особливі вказівкиНе слід різко переривати лікування Бісопрололом або змінювати рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС. Якщо припинення лікування необхідне, дозу слід знижувати поступово. На початкових етапах лікування препаратом Бісопролол пацієнти потребують постійного спостереження.
Препарат слід застосовувати з обережністю у таких випадках: - тяжкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми; - цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози у крові: симптоми гіпоглікемії, такі як тахікардія, серцебиття або підвищена пітливість, можуть маскуватися; - сувора дієта; - Проведення десенсибілізуючої терапії; - AV блокада І ступеня; - стенокардія Принцметалу; - порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів); - псоріаз (в т.ч. в анамнезі);
Дихальна система: при бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що вимагатиме високої дози бета2-адреноміметиків. У пацієнтів з ХОЗЛ бісопролол, який призначається у комплексній терапії з метою лікування ХСН, слід починати з найменшої можливої дози, а пацієнтів ретельно спостерігати та відстежувати нові симптоми (наприклад, задишку, непереносимість фізичних навантажень, кашель).
Алергічні реакції: бета-адреноблокатори, включаючи препарат Бісопролол, можуть підвищувати чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій через ослаблення адренергічної компенсаторної регуляції під їх дією. Терапія епінефрином (адреналіном) який завжди дає очікуваний терапевтичний ефект.
Загальна анестезія: при проведенні загальної анестезії слід враховувати ризик блокади бета-адренорепторів. Якщо необхідно припинити терапію препаратом Бісопролол перед хірургічним втручанням, це слід робити поступово та завершити за 48 годин до проведення загальної анестезії. Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про те, що ви приймаєте препарат Бісопролол.
Феохромоцитома: у пацієнтів з пухлиною надниркових залоз (феохромоцитомою) препарат Бісопролол може бути призначений тільки на фоні застосування альфа-адреноблокаторів.
Гіпертиреоз: при лікуванні Бісопрололом симптоми гіперфункції щитовидної залози (гіпертиреозу) можуть маскуватися.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами
Препарат Бісопролол не впливає на здатність керувати автотранспортом згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автотранспортом або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це варто звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняЗберігати у сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Бісопролол слід приймати один раз на добу з невеликою кількістю рідини вранці до сніданку або після нього. Таблетки не слід розжовувати та розтирати на порошок
Артеріальна гіпертензія та стабільна стенокардія
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнтові індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта.
Зазвичай початкова доза становить 5 мг Бісопрололу 1 раз на день. За потреби дозу можна збільшити до 10 мг 1 раз на добу.
Рекомендована максимальна доза становить 20 мг Бісопрололу 1 раз на день.
Хронічна серцева недостатність
Бета-адреноблокатори поряд з іншими гіпотензивними та діуретичними препаратами входить до стандартної схеми лікування ХСН. Початок лікування ХСН препаратом Бісопролол потребує обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.
Попередньою умовою для лікування Бісопрололу є стабільна ХСН без ознак загострення.
Лікування ХСН препаратом Бісопролол починається відповідно до схеми титрування. У цьому може знадобитися індивідуальна адаптація залежно від цього, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, т. е. дозу можна збільшувати лише тому випадку, якщо попередня доза добре переносилася.
Для забезпечення відповідного процесу титрування на початкових етапах лікування рекомендується застосовувати бісопролол у лікарській формі: таблетки 2,5 мг. Початкова доза, що рекомендується, становить 1,25 мг один раз на день. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг та 10 мг 1 раз на день. Кожне подальше збільшення дози повинно здійснюватись не менше ніж через два тижні.
Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози.
Рекомендована максимальна доза для лікування ХСН становить 10 мг препарату Бісопролол 1 раз на день.
Під час титрування рекомендується регулярний контроль АТ, ЧСС та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів протягом ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату.
Якщо пацієнт погано переносить рекомендовану максимальну дозу, слід розглянути можливість поступового зниження дози.
Під час або після фази титрування можуть виникати тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується передусім провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози препарату Бісопролол або його відміна.
Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування.
Тривалість лікування при всіх показаннях до застосування препарату Бісопролол
Лікування препаратом Бісопролол зазвичай є тривалою терапією.
Особливі групи пацієнтів
Порушення функції нирок або печінки – При порушенні функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай не потрібно коригувати дозу. – При виражених порушеннях функції нирок (КК менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями максимальна добова доза становить 10 мг. Збільшення дози у таких пацієнтів має здійснюватись з особливою обережністю.
Літні пацієнти корекції дози не потрібно.
Діти – оскільки немає достатньої кількості даних щодо застосування препарату Бісопролол у дітей, не рекомендується призначати препарат дітям віком до 18 років.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт биоком производится компанией СИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт биоком и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт биоком в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.