Каталог товаров

Бисопролол таб п/об пленочной 25мг 60 шт вертекс

( 11 )
Бренд: ВЕРТЕКС
Наличие уточняйте
302,00 грн
259,00 грн
-14.24 %
+
  • Производитель:
    ВЕРТЕКС
Способы доставки
Способы оплаты
Описание
Бисопролол є селективним бета1-адреноблокатором, який знижує активність реніну плазми та зменшує потребу міокарда в кисні, що сприяє зниженню частоти серцевих скорочень та антигіпертензивному ефекту. Він також має антиаритмічну та антиангінальну дію. Максимальний ефект досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо, а його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин завдяки 10-12-годинному періоду напіввиведення з плазми крові. Його фармакокінетика є лінійною і не залежить від віку, а корекція дози не потрібна для пацієнтів з порушеннями функції печінки або з нирковою недостатністю. Він широко використовується для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань.

Бисопролол таб п/об пленочной 25мг 60 шт вертекс инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: бісопрололу фумарат – 2,5 мг, 5,0 мг або 10,0 мг.

Лактози
моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; кремнію діоксид колоїдний; кросповідон; магнію стеарат; плівкова оболонка: [гіпромелоза, тальк, титану діоксид, макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) –, барвник заліза оксид жовтий] або [оболонка плівкова суха жовта, що містить гіпромелозу – 60 %, тальк – 2,0 %, тальк – 20 % макрогол 4000 (поліетиленгліколь 4000) – 9 % та барвник заліза оксид жовтий – 0,67 %].

Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору (дозування 5 мг і 10 мг) або жовтого кольору (дозування 2,5 мг). На поперечному розрізі ядро ​​білого чи майже білого кольору.

Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг, 5 мг та 10 мг. 10, 15 або 30 таблеток у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. 1, 2, 3, 5 або 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, або 1, 2 або 4 контурні коміркові упаковки по 15 таблеток, або 1 або 2 контурні коміркові упаковки по 30 таблеток разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.

ПротипоказанняПідвищена чутливість до бісопрололу або будь-якої з допоміжних речовин (див. розділ «Склад»); гостра серцева недостатність, ХСН у стадії декомпенсації, яка потребує проведення інотропної терапії; кардіогенний шок; атріовентрикулярна (AV) блокада II та III ступеня, без електрокардіостимулятора; синдром слабкості синусового вузла; синоатріальна блокада; виражена брадикардія (ЧСС менше 60 уд/хв); виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт. ст.); тяжкі форми бронхіальної астми; виражені порушення периферичного артеріального кровообігу або синдрому Рейно; феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів); метаболічний ацидоз; вік до 18 років (недостатньо даних щодо ефективності та безпеки у даної вікової групи); непереносимість лактози,

З обережністю

Проведення десенсибілізуючої терапії; стенокардія Принцметалу; гіпертиреоз; цукровий діабет I типу та цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові;

AV блокада І ступеня; виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв); виражені порушення функції печінки; псоріаз; рестриктивна кардіоміопатія; вроджені вади серця або вада клапана серця з вираженими гемодинамічними порушеннями;

ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх трьох місяців; тяжкі форми хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ); сувора дієта.
Дозування2,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця (ІХС) (профілактика нападів стабільної стенокардії); Хронічна серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість бісопрололу може вплинути одночасне застосування інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу. Лікаря необхідно проінформувати про застосування інших лікарських засобів, навіть якщо їх застосування здійснюється без призначення лікаря (тобто препарати безрецептурної відпустки).

Нерекомендовані комбінації

Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.

Блокатори «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) типу верапамілу і, меншою мірою, дилтіазему, при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до зниження скорочувальної здатності міокарда та порушення AV провідності. Зокрема, внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які приймають бета-адреноблокатори, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та порушення AV провідності.

Гіпотензивні засоби центральної дії (такі як клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин) можуть призвести до зменшення ЧСС та зниження серцевого викиду, а також до появи симптомів вазодилатації внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу. Різка відміна, особливо до відміни бета-адреноблокаторів, може збільшити ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії.

Комбінації, що вимагають особливої ​​обережності

БМКК, похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть збільшувати ризик розвитку артеріальної гіпотензії. У пацієнтів із ХСН не можна виключити ризик подальшого погіршення скорочувальної функції серця.

Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності.

Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження ЧСС).

Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Гіпоглікемічна дія інсуліну або гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому може посилюватися. Ознаки гіпоглікемії, зокрема тахікардія, можуть маскуватись або пригнічуватися. Подібна взаємодія більш ймовірна при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

Засоби загальної анестезії

Здатні підвищувати ризик кардіодепресивної дії, призводячи до артеріальної гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»).

Серцеві глікозиди

При одночасному застосуванні з бісопрололом можуть призводити до збільшення часу проведення імпульсу і, таким чином, до розвитку брадикардії.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) можуть знижувати антигіпертензивний ефект бісопрололу.

Одночасне застосування препарату Бісопролол з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.

Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на альфа- та бета-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин) може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.

При поєднанні бісопрололу з норепінефрином і епінефрином може спостерігатися посилення кульгавості, що перемежується.

Гіпотензивні засоби, як і інші засоби з можливим антигіпертензивним ефектом (наприклад, трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазини) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бісопрололу.

Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.

Кліренс лідокаїну та ксантинів (крім теофіліну) може знижуватися у зв'язку з можливим підвищенням їх концентрації в плазмі крові, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.

Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення центральної нервової системи.

Діуретики, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.

Дія недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів у період лікування бісопрололом можуть подовжуватися.

Мефлохін

При одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик розвитку брадикардії.

Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО В) можуть посилювати антигіпертензивний ефект бета-адреноблокаторів. Одночасне застосування може призвести до розвитку гіпертонічного кризу. Перерва між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.

Рифампіцин

Можливе незначне зменшення періоду напіввиведення бісопрололу через індукцію рифампіцином печінкових ізоферментів цитохрому P450. Зазвичай корекція дози не потрібна.

Похідні ерготаміну

Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу. Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.

Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі крові.
ПередозуванняСимптомы

Аритмия, желудочковая экстрасистолия, AV блокада, выраженная брадикардия, выраженное снижение АД, усугубление течения ХСН (нарастание отеков, урежение ЧСС или брадикардия, снижение АД), затруднение дыхания, бронхоспазм, острая сердечная недостаточность и гипогликемия, цианоз ногтей пальцев или ладоней, головокружение , непритомність, судоми.

Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.

Лікування

При виникненні передозування передусім необхідно припинити прийом препарату, провести промивання шлунка, призначити адсорбуючі препарати та розпочати підтримуючу симптоматичну терапію.

При вираженій брадикардії: внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.

При вираженому зниженні АТ: внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресивних препаратів.

При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, та отримати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрін. У разі потреби – постановка штучного водія ритму.

При загостренні перебігу ХСН: внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів з позитивним інотропним ефектом та вазодилататорів.

При бронхоспазму: призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.

При гіпоглікемії: внутрішньовенне введення глюкагону або внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).

Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.

Фармакодинаміка:
Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Знижує активність реніну плазми, зменшує потребу міокарда в кисні, зменшує частоту серцевих скорочень (ЧСС) (у спокої та при навантаженні). Чинить антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного денозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, виявляє негативну хроно-, дромо-, батмо- інотроп. кулярну (AV ) провідність).

При збільшенні дози вище терапевтичної бета2-адреноблокуючу дію.

Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату (у перші 24 години) дещо збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів), через 1-3 доби повертається до вихідного, а при тривалому застосуванні – знижується.

Антигіпертензивний ефект пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему (ЦНС) . При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.

Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС, незначного зниження скоротливості, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда.

Антиаритмічний ефект зумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням AV проведення (переважно в антеградному та, в антеградному, AV вузол) та за додатковими шляхами.

При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і іонів натрію в організмі

Максимальний ефект препарату досягається через 3-4 години після прийому внутрішньо. Навіть при призначенні бісопрололу один раз на добу його терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин завдяки 10-12-годинному періоду напіввиведення (T1/2) з плазми крові. Як правило, максимальне зниження артеріального тиску досягається через 2 тижні після початку лікування.

Фармакокінетика:
Всмоктування

Бісопролол майже повністю (більше 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Його біодоступність внаслідок незначної метаболізації при "первинному проходженні" через печінку (на рівні приблизно 10%) становить близько 90% після вживання. Їда не впливає на абсорбцію. Бісопролол демонструє лінійну кінетику, причому його концентрації в плазмі пропорційні прийнятій дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години.

Розподіл

Бісопролол розподіляється досить широко. Об'єм розподілу становить 3,5 л/кг. Зв'язок з білками плазми досягає приблизно 35%; захоплення клітинами крові немає. Проникність через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр – низька.

Метаболізм

Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Усі метаболіти мають сильну полярність і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів з мікросомами печінки людини in vitro, показують, що бісопролол метаболізується в першу чергу за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%) a ізофермент CYP2D6 відіграє лише невелику роль.

Виведення

Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням його через нирки у вигляді незміненої речовини (близько 50 %) та окисленням у печінці (близько 50 %) до метаболітів, які потім також виводяться нирками. Загальний кліренс становить 15,6±3,2 л/годину, причому нирковий кліренс дорівнює 9,6±1,6 л/годину. T1/2 становить 10-12 годин.

Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів

Пацієнти з порушеннями функції печінки та нирок

Оскільки виведення має місце у нирках та печінці однаково, пацієнтам з порушеннями функції печінки або з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.

Пацієнти похилого віку

Фармакокінетика бісопрололу є лінійною і не залежить від віку.

Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) У пацієнтів з ХСН рівень бісопрололу у плазмі крові вищий, а T1/2 збільшується до 17 години порівняно зі здоровими добровольцями.

Відсутня інформація про фармакокінетику бісопрололу у пацієнтів з ХСН та одночасним порушенням функції печінки або нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність

Бісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть мати шкідливий вплив протягом вагітності та/або на плід, або на новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія.

Під час вагітності бісопролол слід рекомендувати лише в тому випадку, якщо користь матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода.

Як правило, бета-адреноблокатори знижують кровотік у плаценті та можуть вплинути на розвиток плода. Слід уважно відстежувати кровотік у плаценті та матці, а також стежити за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та, у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, приймати альтернативні методи терапії.

Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. У перші три дні життя можуть виникати симптоми брадикардії та гіпоглікемії.

Період грудного вигодовування

Даних про виділення бісопрололу у грудне молоко немає. Тому прийом препарату Бісопролол не рекомендується жінкам під час годування груддю.

При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКлас іфікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто >1/10; часто від >1/100 до <1/10; нечасто від > 1/1000 до < 1/100; рідко від >1/10000 до <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.

Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення, головний біль, астенія (у пацієнтів з ХСН), підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, неспокій; нечасто – астенія (у пацієнтів з артеріальною гіпертензією чи стенокардією), сонливість чи безсоння, депресія; рідко - галюцинації, "кошмарні" сновидіння, сплутаність або короткочасна втрата пам'яті, міастенія, тремор, судоми м'язів. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів, після початку лікування.

Порушення органу зору: рідко – порушення зору, зменшення секреції слізної рідини; дуже рідко – сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.

Порушення з боку органу слуху та лабіринту: рідко – шум у вухах, зниження слуху, біль у вусі.

Порушення серця: дуже часто – брадикардія; часто – посилення симптомів ХСН (у пацієнтів із ХСН); нечасто - порушення AV провідності, декомпенсація ХСН; рідко – синдром «скасування» (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

Порушення з боку судин: часто – виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, парестезія); нечасто – ортостатична гіпотензія, периферичні набряки.

Шлунково-кишкові порушення: часто – нудота, блювання, діарея, запор, сухість слизової оболонки ротової порожнини, біль у животі; дуже рідко – зміна смаку.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: рідко – гепатит.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструкцією дихальних шляхів в анамнезі, біль у грудях; рідко – закладеність носа.

Порушення з боку імунної системи: рідко – свербіж шкіри, висипання на шкірі, кропив'янка, алергічний риніт.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: рідко – реакції підвищеної чутливості, такі як свербіж шкіри, висипання, гіперемія шкіри, посилення потовиділення, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко – загострення симптомів псоріазу, алопеція.

Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: нечасто – артралгія, біль у спині.

Лабораторні та інструментальні дані: рідко – підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), підвищення концентрації білірубіну, гіпертригліцеридемія; в окремих випадках – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: рідко – порушення потенції, ослаблення лібідо. * У пацієнтів з артеріальною гіпертензією або стенокардією особливо часто ці симптоми з'являються на початку курсу лікування. Зазвичай ці симптоми мають легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
особливі вказівкиНе переривайте лікування Бісопрололом різко і не змінюйте рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, оскільки це може призвести до тимчасового погіршення діяльності серця. Лікування не слід переривати раптово, особливо у пацієнтів з ІХС. Якщо припинення лікування необхідне, дозу слід знижувати поступово.

На початкових етапах лікування препаратом Бісопролол пацієнти потребують постійного спостереження.

Препарат слід застосовувати з обережністю у таких випадках: - важкі форми ХОЗЛ та неважкі форми бронхіальної астми; -цукровий діабет із значними коливаннями концентрації глюкози в крові: симптоми вираженого зниження концентрації глюкози (гіпоглікемії), такі як тахікардія, серцебиття або підвищена пітливість можуть маскуватися; -сувора дієта; - Проведення десенсибілізуючої терапії; - AV блокада І ступеня; - стенокардія Принцметалу; - Порушення периферичного артеріального кровообігу легкого та помірного ступеня (на початку терапії може виникнути посилення симптомів); - псоріаз (у тому числі в анамнезі).

Дихальна система: при бронхіальній астмі або ХОЗЛ показано одночасне застосування бронходилатуючих засобів. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що вимагатиме вищої дози бета2-адреноміметиків. Пацієнтам з ХОЗЛ бісопролол, що призначається в комплексній терапії з метою лікування серцевої недостатності, слід призначати, починаючи з найменшої можливої ​​дози, та у пацієнтів ретельно спостерігати за появою нових симптомів (наприклад, задишки, непереносимості фізичних навантажень, кашлю).

Алергічні реакції: бета-адреноблокатори, включаючи препарат Бісопролол, можуть підвищувати чутливість до алергенів та тяжкість анафілактичних реакцій через ослаблення адренергічної компенсаторної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. Терапія епінефрином (адреналіном) який завжди дає очікуваний терапевтичний ефект.

Загальна анестезія: при проведенні загальної анестезії слід враховувати ризик блокади бета-адренорецепторів. Якщо необхідно припинити терапію препаратом Бісопролол перед хірургічним втручанням, це слід робити поступово та завершувати за 48 годин до проведення загальної анестезії. Потрібно попередити лікаря-анестезіолога про те, що Ви приймаєте препарат Бісопролол.

Феохромоцитома: у пацієнтів з пухлиною надниркових залоз (феохромоцитомою) препарат Бісопролол може бути призначений тільки на фоні застосування альфа-адреноблокаторів.

Гіпертиреоз: при лікуванні Бісопрололом симптоми гіперфункції (гіпертиреозу) щитовидної залози можуть маскуватися.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Препарат Бісопролол не впливає на здатність керувати транспортними засобами згідно з результатами дослідження пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати автотранспортом або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, вранці, не розжовуючи один раз на добу з невеликою кількістю рідини, незалежно від прийому їжі. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.

Дозу препарату завжди підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально з урахуванням стану пацієнта, ефективності лікування та ЧСС.

Лікування артеріальної гіпертензії та ІХС (профілактика нападів стабільної стенокардії) Рекомендується розпочати прийом із 1 таблетки 5 мг один раз на добу. У деяких випадках початкова доза може становити 2,5 мг один раз на день. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на день. Максимальна добова доза становить 20 мг.

Лікування ХСН Стандартна схема лікування ХСН включає застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або агоністів рецепторів ангіотензину II (у разі непереносимості інгібіторів АПФ), бета-адреноблокаторів, діуретиків та факультативно серцевих глікозидів. Початок лікування ХСН препаратом Бісопролол потребує обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.

Попередньою умовою для лікування Бісопрололу є стабільна ХСН без ознак загострення.

Лікування ХСН препаратом Бісопролол починається відповідно до наступної схеми титрування. При цьому може бути потрібна індивідуальна адаптація залежно від того, наскільки добре пацієнт переносить призначену дозу, тобто дозу можна збільшувати тільки в тому випадку, якщо попередня схема добре переносилася.

Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування препарату при ХСН можливе застосування бісопрололу інших виробників у лікарській формі таблетки по 2,5 мг з ризиком (для отримання дозувань 1,25 мг та 3,75 мг).

Початкова доза, що рекомендується, становить 1,25 мг один раз на добу. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг та 10 мг один раз на добу. Кожне подальше збільшення дози має здійснюватися не менше ніж через два тижні.

Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози.

Максимальна рекомендована доза при ХСН становить 10 мг Бісопрололу один раз на добу.

Під час титрування дози рекомендується регулярний контроль артеріального тиску, ЧСС та ступеня вираженості симптомів ХСН. Посилення симптомів перебігу ХСН можливе вже з першого дня застосування препарату.

Якщо пацієнт погано переносить максимально рекомендовану дозу, можливе поступове зниження дози.

Під час або після титрування можуть виникнути тимчасове погіршення перебігу ХСН, артеріальна гіпотензія або брадикардія. У цьому випадку рекомендується передусім провести корекцію доз препаратів супутньої терапії. Також може знадобитися тимчасове зниження дози Бісопрололу або його відміна.

Після стабілізації стану пацієнта слід провести повторне титрування дози або продовжити лікування.

Тривалість лікування

Лікування препаратом Бісопролол зазвичай є довготривалим. Тривалість терапії визначає лікар.

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки

При порушеннях функції печінки або нирок легкого або помірного ступеня зазвичай не потрібно коригувати дозу.

У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв) або тяжкими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг.

Збільшення дози у таких пацієнтів має здійснюватись з особливою обережністю.

Літні пацієнти

Корекція дози у літніх пацієнтів не потрібна.

Інші категорії пацієнтів

На даний час недостатньо даних щодо застосування препарату Бісопролол у пацієнтів з ХСН, пов'язаною з цукровим діабетом 1 типу, тяжкими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами серця з вираженими гемодинамічними порушеннями. Також досі не було отримано достатніх даних щодо пацієнтів із ХСН із інфарктом міокарда протягом останніх трьох місяців.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Бисопролол таб п/об пленочной 25мг 60 шт вертекс производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бисопролол таб п/об пленочной 25мг 60 шт вертекс и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бисопролол таб п/об пленочной 25мг 60 шт вертекс в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.

(21778)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*