Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт
Топ продаж
Суперцена
Бисопролол-Тева таблетки є селективним бета1-адреноблокатором і використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, ангіни та аритмій. Вони зменшують активність реніну в плазмі крові, знижують потребу серця в кисні та уріджують частоту серцевих скорочень. Також блокують бета1-адренорецептори серця, знижуючи стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату та покращуючи перфузію міокарда. Фармакокінетика бісопрололу є лінійною і не залежить від віку, а корекції дози не потрібно для пацієнтів з порушенням функції печінки або з нирковою недостатністю.
Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
бісопрололу фумарат 10,00 мг;
допоміжні речовини:
целюлоза мікрокристалічна (20,00 мг), манітол (144,60 мг), кроскармелоза натрію (1,80 мг), магнію стеарат (3,60 мг);
плівкова оболонка: гіпромелоза 2,19 мг, титану діоксид 0,88 мг, макрогол-6000 0,53 мг; допускається використання готової оболонки «OPADRY® 03F280038 white» (гіпромелоза 60,83 %, діоксид титану 24,45 %, макрогол-6000 14,72 %).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з гравіюванням на одній стороні: BISOPROLOL 10 (дозування 10 мг).
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг.
10 таблеток у блістер із плівки ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги.
5 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.
Протипоказання- підвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів;
- гостра серцева недостатність та ХСН у стадії декомпенсації, яка потребує проведення інотропної терапії;
- кардіогенний шок;
- колапс;
- атріовентрикулярна (AV) блокада ІІ-ІІІ ступеня, без кардіостимулятора;
- синоатріальна блокада;
- синдром слабкості синусового вузла;
- брадикардія (ЧСС до початку лікування менше 60 уд/хв);
- Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.);
- кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);
- тяжкі форми бронхіальної астми та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) в анамнезі;
- Виражені порушення периферичного кровообігу;
- синдром Рейно;
- метаболічний ацидоз;
- феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
- Одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО типу B);
- супутнє застосування флоктафеніну та сультоприду;
- вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ Псоріаз, депресія (у тому числі і в анамнезі), цукровий діабет (може маскувати симптоми гіпоглікемії), алергічні реакції (в анамнезі), бронхоспазм (в анамнезі), проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметала функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв); виражені порушення функції печінки; тиреотоксикоз, літній вік.
Дозування10 мг
Показання до застосування- Артеріальна гіпертензія;
- Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість лікарських засобів може вплинути одночасне застосування інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу. Лікаря необхідно проінформувати про застосування інших лікарських засобів, навіть якщо застосування здійснюється без вказівки.
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн;
флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження
ЧСС).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Одночасне застосування препарату Бісопролол-Тева з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.
Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та альфа-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.
Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Йодосодержащіе рентгеноконтрастні діагностичні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження
артеріального тиску.
Ефективність інсуліну і гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо може змінюватися при лікуванні бісопрололом (маскує симптоми гіпоглікемії, що розвивається: тахікардію, підвищення артеріального тиску).
Кліренс лідокаїну та ксантинів (крім теофіліну) може знижуватися у зв'язку з можливим підвищенням їх концентрації в плазмі крові, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.
Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (затримка іонів натрію та блокада синтезу простагландинів нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів натрію).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодарон та інші антиаритмічні засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV блокади, зупинки серця та серцевої недостатності.
Ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.
Дія недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів у період лікування бісопрололом може подовжуватися.
Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення центральної нервової системи.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.
Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі крові.
Рифампіцин вкорочує період напіввиведення бісопрололу.
ПередозуванняСимптоми: аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія, акроціаноз, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.
Лікування: при виникненні передозування передусім треба припинити прийом препарату, провести промивання шлунка, призначити адсорбуючі засоби, провести симптоматичну терапію.
При вираженій брадикардії – внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію.
Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.
При вираженому зниженні АТ - внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорів.
При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення глюкагону або внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, та отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрин. У разі потреби – постановка штучного водія ритму.
При загостренні перебігу ХСН – внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів із позитивним інотропним ефектом, а також вазодилататорів.
При бронхоспазму - призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Фармакодинаміка:
Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Як і для інших бета1-адреноблокаторів, механізм дії при артеріальній гіпертензії незрозумілий. Разом з тим відомо, що бісопролол знижує активність реніну в плазмі крові, зменшує потребу міокарда в кисні, уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС). Чинить гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, пригнічує всі функції серця, знижує атріовентрікулярну (AV). При перевищенні терапевтичної дози бета2-адреноблокуюча дія. Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату, у перші 24 години, збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), через 1-3 доби повертається до вихідного значення, а при тривалому застосуванні – знижується.
Антигіпертензивний ефект пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (САС) (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему (ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія відзначається через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зниження скоротливості та інших функцій міокарда, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищуватись потреба в кисні, особливо у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на; не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенної дії не відрізняється від дії пропранололу.
Фармакокінетика:
Бісопролол майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Ефект "першого проходження" через печінку незначний, що призводить до високої біодоступності (90%).
Бісопролол метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Усі метаболіти мають сильну полярність і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів із мікросомами печінки людини in vitro, показують, що бісопролол метаболізується в першу чергу за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 відіграє лише невелику роль.
Зв'язок із білками плазми крові близько 30%. Об'єм розподілу – 3,5 л/кг. Загальний кліренс – приблизно 15 л/год. Максимальна концентрація у плазмі визначається через 2-3 години.
Проникність через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр – низька.
Період напіввиведення із плазми крові (10-12 годин) забезпечує ефективність протягом 24 годин після прийому одноразової щоденної дози.
Бісопролол виводиться з організму двома шляхами, 50% дози метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Близько 98% виводиться нирками, їх 50 % виводиться у незміненому вигляді; менше 2% - через кишечник (з жовчю).
Оскільки виведення має місце у нирках та печінці однаково, пацієнтам з порушенням функції печінки або з нирковою недостатністю корекції дози не потрібно.
Фармакокінетика бісопрололу є лінійною і не залежить від віку.
У пацієнтів з ХСН плазмові концентрації бісопрололу вищі, а період напіввиведення більш тривалий, ніж здорові добровольці.
Вагітність та годування груддюВагітність
Бісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть мати шкідливий вплив протягом вагітності та/або на плід, або новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія.
Бісопролол-Тева не слід застосовувати під час вагітності, застосування можливе у тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Бісопролол-Тева розглядається як необхідне, слід відслідковувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, приймати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії, як правило, виникають протягом перших 3 днів життя.
Період грудного вигодовування
Даних про проникнення бісопрололу у грудне молоко немає. Тому прийом препарату Бісопролол-Тева не рекомендується жінкам під час годування груддю.
При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення.
З боку серця та судин:
дуже часто – урідження ЧСС (брадикардія, особливо у пацієнтів з ХСН); відчуття серцебиття, часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояв ангіоспазму (посилення порушень периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії);
нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія, посилення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість кісточок, стоп; задишка), біль у грудях.
З боку нервової системи:
часто - запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, неспокій;
рідко – сплутаність свідомості чи короткочасна втрата пам'яті, «кошмарні» сновидіння, галюцинації, міастенія, тремор, судоми м'язів. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів, після початку лікування.
З боку органів чуття:
рідко – порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), шум у вухах, зниження слуху, біль у вусі;
дуже рідко – сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, порушення смаку.
З боку дихальної системи:
нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів;
рідко – алергічний риніт; закладеність носа.
З боку травної системи:
часто – нудота, блювання, діарея, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у животі; рідко – гепатит, підвищення активності ферментів печінки (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), підвищення концентрації білірубіну, зміна смаку.
З боку опорно-рухового апарату:
нечасто – артралгія, біль у спині.
З боку сечостатевої системи:
дуже рідко – порушення потенції, ослаблення лібідо.
Лабораторні показники:
рідко – підвищення концентрації тригліцеридів у крові; в окремих випадках – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
Алергічні реакції:
рідко - свербіж шкіри, висипання, кропив'янка
З боку шкірних покривів:
рідко - посилення потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко - алопеція, бета-адреноблокатори можуть загострювати перебіг псоріазу.
Інші: синдром «скасування» (почастішання нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
особливі вказівкиКонтроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Бісопролол-Тева, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ, проведення ЕКГ, визначення концентрації глюкози крові у пацієнтів із цукровим діабетом (1 раз на 4-5 міс.). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів із обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
Пацієнтам, які мають контактні лінзи, слід враховувати, що на тлі лікування препаратом можливе зменшення продукції слізної рідини.
При застосуванні препарату Бісопролол-Тева у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної блокади альфа-адренорецепторів).
При тиреотоксикозі бісопролол може маскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату у пацієнтів з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального значення.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни препарату Бісопролол-Тева.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.
У разі потреби проведення планового хірургічного лікування препарат слід відмінити за 48 годин до проведення загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед хірургічним втручанням, то йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.
Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, які виснажують депо катехоламінів (в т. ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.
Пацієнтам із бронхоспастичними захворюваннями можна з обережністю призначати кардіоселективні бета-адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних засобів. На тлі прийому бета-адреноблокаторів у пацієнтів із супутньою бронхіальною астмою може посилюватись опір дихальних шляхів. У разі перевищення дози препарату Бісопролол-Тева у таких пацієнтів виникає небезпека розвитку бронхоспазму.
У разі виявлення у пацієнтів наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд/хв.), вираженого зниження АТ (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.), AV блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію препаратом Бісопролол-Тева у разі розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда.
Скасування препарату проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на
25% на 3-4 дні).
Слід скасовувати препарат перед дослідженням концентрації у крові та сечі катехоламінів, норметанефрину, ванілінміндальної кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
У курців ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою, яка потребує підвищеної концентрації уваги
Застосування препарату Бісопролол-Тева не впливає на здатність керувати транспортними засобами згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати транспортними засобами або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Бісопролол-Тева приймають внутрішньо, вранці натщесерце, 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини, вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта.
При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця препарат призначають по 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу.
При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз на добу.
Для пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв.) або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Збільшення дози таких пацієнтів необхідно проводити з особливою обережністю.
Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібно.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
бісопрололу фумарат 10,00 мг;
допоміжні речовини:
целюлоза мікрокристалічна (20,00 мг), манітол (144,60 мг), кроскармелоза натрію (1,80 мг), магнію стеарат (3,60 мг);
плівкова оболонка: гіпромелоза 2,19 мг, титану діоксид 0,88 мг, макрогол-6000 0,53 мг; допускається використання готової оболонки «OPADRY® 03F280038 white» (гіпромелоза 60,83 %, діоксид титану 24,45 %, макрогол-6000 14,72 %).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з гравіюванням на одній стороні: BISOPROLOL 10 (дозування 10 мг).
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 10 мг.
10 таблеток у блістер із плівки ПВХ/ПВДХ та алюмінієвої фольги.
5 блістерів разом із інструкцією із застосування у картонній пачці.
Протипоказання- підвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів;
- гостра серцева недостатність та ХСН у стадії декомпенсації, яка потребує проведення інотропної терапії;
- кардіогенний шок;
- колапс;
- атріовентрикулярна (AV) блокада ІІ-ІІІ ступеня, без кардіостимулятора;
- синоатріальна блокада;
- синдром слабкості синусового вузла;
- брадикардія (ЧСС до початку лікування менше 60 уд/хв);
- Виражена артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст.);
- кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності);
- тяжкі форми бронхіальної астми та хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) в анамнезі;
- Виражені порушення периферичного кровообігу;
- синдром Рейно;
- метаболічний ацидоз;
- феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів);
- Одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО типу B);
- супутнє застосування флоктафеніну та сультоприду;
- вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
З ОБЕРЕЖНІСТЮ Псоріаз, депресія (у тому числі і в анамнезі), цукровий діабет (може маскувати симптоми гіпоглікемії), алергічні реакції (в анамнезі), бронхоспазм (в анамнезі), проведення десенсибілізуючої терапії, стенокардія Принцметала функції нирок (кліренс креатиніну (КК) менше 20 мл/хв); виражені порушення функції печінки; тиреотоксикоз, літній вік.
Дозування10 мг
Показання до застосування- Артеріальна гіпертензія;
- Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стабільної стенокардії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність та переносимість лікарських засобів може вплинути одночасне застосування інших лікарських засобів. Така взаємодія може відбуватися також у тих випадках, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу. Лікаря необхідно проінформувати про застосування інших лікарських засобів, навіть якщо застосування здійснюється без вказівки.
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн;
флекаїнід, пропафенон) при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть знижувати AV провідність та скорочувальну здатність міокарда.
Антиаритмічні засоби III класу (наприклад, аміодарон) можуть посилювати порушення AV провідності.
Дія бета-адреноблокаторів для місцевого застосування (наприклад, краплі очей для лікування глаукоми) може посилювати системні ефекти бісопрололу (зниження АТ, урідження
ЧСС).
Парасимпатоміметики при одночасному застосуванні з бісопрололом можуть посилювати порушення AV провідності та збільшувати ризик розвитку брадикардії.
Одночасне застосування препарату Бісопролол-Тева з бета-адреноміметиками (наприклад, ізопреналін, добутамін) може призводити до зниження ефекту обох препаратів.
Поєднання бісопрололу з адреноміметиками, що впливають на бета- та альфа-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин), може посилювати вазоконстрикторні ефекти цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, що призводить до підвищення артеріального тиску. Подібні взаємодії є більш ймовірними при застосуванні неселективних бета-адреноблокаторів.
Мефлохін при одночасному застосуванні з бісопрололом може збільшувати ризик брадикардії.
Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у пацієнтів, які отримують бісопролол.
Йодосодержащіе рентгеноконтрастні діагностичні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, засоби для інгаляційної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження
артеріального тиску.
Ефективність інсуліну і гіпоглікемічних засобів для прийому внутрішньо може змінюватися при лікуванні бісопрололом (маскує симптоми гіпоглікемії, що розвивається: тахікардію, підвищення артеріального тиску).
Кліренс лідокаїну та ксантинів (крім теофіліну) може знижуватися у зв'язку з можливим підвищенням їх концентрації в плазмі крові, особливо у пацієнтів з початково підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.
Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (затримка іонів натрію та блокада синтезу простагландинів нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів натрію).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодарон та інші антиаритмічні засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV блокади, зупинки серця та серцевої недостатності.
Ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.
Дія недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів у період лікування бісопрололом може подовжуватися.
Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні засоби посилюють пригнічення центральної нервової системи.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО через значне посилення гіпотензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу.
Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі крові.
Рифампіцин вкорочує період напіввиведення бісопрололу.
ПередозуванняСимптоми: аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія, акроціаноз, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.
Лікування: при виникненні передозування передусім треба припинити прийом препарату, провести промивання шлунка, призначити адсорбуючі засоби, провести симптоматичну терапію.
При вираженій брадикардії – внутрішньовенне введення атропіну. Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести засіб, що має позитивну хронотропну дію.
Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.
При вираженому зниженні АТ - внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів та вазопресорів.
При гіпоглікемії може бути показано внутрішньовенне введення глюкагону або внутрішньовенне введення декстрози (глюкози).
При AV блокаді: пацієнти повинні перебувати під постійним наглядом, та отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрин. У разі потреби – постановка штучного водія ритму.
При загостренні перебігу ХСН – внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів із позитивним інотропним ефектом, а також вазодилататорів.
При бронхоспазму - призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний
Фармакодинаміка:
Бісопролол - селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Як і для інших бета1-адреноблокаторів, механізм дії при артеріальній гіпертензії незрозумілий. Разом з тим відомо, що бісопролол знижує активність реніну в плазмі крові, зменшує потребу міокарда в кисні, уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС). Чинить гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) з аденозинтрифосфату (АТФ), знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, пригнічує всі функції серця, знижує атріовентрікулярну (AV). При перевищенні терапевтичної дози бета2-адреноблокуюча дія. Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату, у перші 24 години, збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), через 1-3 доби повертається до вихідного значення, а при тривалому застосуванні – знижується.
Антигіпертензивний ефект пов'язаний зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності симпатоадреналової системи (САС) (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему (ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія відзначається через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок зниження скоротливості та інших функцій міокарда, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищуватись потреба в кисні, особливо у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (ХСН).
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бетаадреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і на; не викликає затримки іонів натрію в організмі; вираженість атерогенної дії не відрізняється від дії пропранололу.
Фармакокінетика:
Бісопролол майже повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Ефект "першого проходження" через печінку незначний, що призводить до високої біодоступності (90%).
Бісопролол метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Усі метаболіти мають сильну полярність і виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, не виявляють фармакологічної активності. Дані, отримані в результаті експериментів із мікросомами печінки людини in vitro, показують, що бісопролол метаболізується в першу чергу за допомогою ізоферменту CYP3A4 (близько 95%), а ізофермент CYP2D6 відіграє лише невелику роль.
Зв'язок із білками плазми крові близько 30%. Об'єм розподілу – 3,5 л/кг. Загальний кліренс – приблизно 15 л/год. Максимальна концентрація у плазмі визначається через 2-3 години.
Проникність через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр – низька.
Період напіввиведення із плазми крові (10-12 годин) забезпечує ефективність протягом 24 годин після прийому одноразової щоденної дози.
Бісопролол виводиться з організму двома шляхами, 50% дози метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Близько 98% виводиться нирками, їх 50 % виводиться у незміненому вигляді; менше 2% - через кишечник (з жовчю).
Оскільки виведення має місце у нирках та печінці однаково, пацієнтам з порушенням функції печінки або з нирковою недостатністю корекції дози не потрібно.
Фармакокінетика бісопрололу є лінійною і не залежить від віку.
У пацієнтів з ХСН плазмові концентрації бісопрололу вищі, а період напіввиведення більш тривалий, ніж здорові добровольці.
Вагітність та годування груддюВагітність
Бісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть мати шкідливий вплив протягом вагітності та/або на плід, або новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що веде до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути патологічні реакції, такі як внутрішньоутробна затримка розвитку, гіпоглікемія, брадикардія.
Бісопролол-Тева не слід застосовувати під час вагітності, застосування можливе у тому випадку, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Бісопролол-Тева розглядається як необхідне, слід відслідковувати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком майбутньої дитини, та у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду, приймати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії, як правило, виникають протягом перших 3 днів життя.
Період грудного вигодовування
Даних про проникнення бісопрололу у грудне молоко немає. Тому прийом препарату Бісопролол-Тева не рекомендується жінкам під час годування груддю.
При необхідності застосування препарату в період лактації грудне вигодовування необхідно припинити.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до наступного (класифікація Всесвітньої організації охорони здоров'я): дуже часто – не менше 10%; часто – не менше 1%, але менше 10%; нечасто – не менше 0,1%, але менше 1%; рідко – не менше 0,01%, але менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі повідомлення.
З боку серця та судин:
дуже часто – урідження ЧСС (брадикардія, особливо у пацієнтів з ХСН); відчуття серцебиття, часто - виражене зниження артеріального тиску (особливо у пацієнтів з ХСН), прояв ангіоспазму (посилення порушень периферичного кровообігу, відчуття холоду в кінцівках (парестезії);
нечасто - порушення AV провідності (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія, посилення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість кісточок, стоп; задишка), біль у грудях.
З боку нервової системи:
часто - запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність, порушення сну, депресія, неспокій;
рідко – сплутаність свідомості чи короткочасна втрата пам'яті, «кошмарні» сновидіння, галюцинації, міастенія, тремор, судоми м'язів. Зазвичай, ці явища носять легкий характер і проходять, як правило, протягом 1-2 тижнів, після початку лікування.
З боку органів чуття:
рідко – порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), шум у вухах, зниження слуху, біль у вусі;
дуже рідко – сухість та болючість очей, кон'юнктивіт, порушення смаку.
З боку дихальної системи:
нечасто – бронхоспазм у пацієнтів із бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів;
рідко – алергічний риніт; закладеність носа.
З боку травної системи:
часто – нудота, блювання, діарея, запор, сухість слизової оболонки порожнини рота, біль у животі; рідко – гепатит, підвищення активності ферментів печінки (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази), підвищення концентрації білірубіну, зміна смаку.
З боку опорно-рухового апарату:
нечасто – артралгія, біль у спині.
З боку сечостатевої системи:
дуже рідко – порушення потенції, ослаблення лібідо.
Лабораторні показники:
рідко – підвищення концентрації тригліцеридів у крові; в окремих випадках – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
Алергічні реакції:
рідко - свербіж шкіри, висипання, кропив'янка
З боку шкірних покривів:
рідко - посилення потовиділення, гіперемія шкіри, екзантема, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко - алопеція, бета-адреноблокатори можуть загострювати перебіг псоріазу.
Інші: синдром «скасування» (почастішання нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
особливі вказівкиКонтроль за станом пацієнтів, які приймають препарат Бісопролол-Тева, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ, проведення ЕКГ, визначення концентрації глюкози крові у пацієнтів із цукровим діабетом (1 раз на 4-5 міс.). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 місяців).
Слід навчити пацієнта методикою підрахунку ЧСС та проінструктувати про необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд/хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у пацієнтів із обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
Пацієнтам, які мають контактні лінзи, слід враховувати, що на тлі лікування препаратом можливе зменшення продукції слізної рідини.
При застосуванні препарату Бісопролол-Тева у пацієнтів з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної блокади альфа-адренорецепторів).
При тиреотоксикозі бісопролол може маскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату у пацієнтів з тиреотоксикозом протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального значення.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни препарату Бісопролол-Тева.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.
У разі потреби проведення планового хірургічного лікування препарат слід відмінити за 48 годин до проведення загальної анестезії. Якщо пацієнт прийняв препарат перед хірургічним втручанням, то йому слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.
Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, які виснажують депо катехоламінів (в т. ч. резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому пацієнти, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.
Пацієнтам із бронхоспастичними захворюваннями можна з обережністю призначати кардіоселективні бета-адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних засобів. На тлі прийому бета-адреноблокаторів у пацієнтів із супутньою бронхіальною астмою може посилюватись опір дихальних шляхів. У разі перевищення дози препарату Бісопролол-Тева у таких пацієнтів виникає небезпека розвитку бронхоспазму.
У разі виявлення у пацієнтів наростаючої брадикардії (ЧСС менше 50 уд/хв.), вираженого зниження АТ (систолічний АТ менше 100 мм рт.ст.), AV блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію препаратом Бісопролол-Тева у разі розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда.
Скасування препарату проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на
25% на 3-4 дні).
Слід скасовувати препарат перед дослідженням концентрації у крові та сечі катехоламінів, норметанефрину, ванілінміндальної кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
У курців ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з технікою, яка потребує підвищеної концентрації уваги
Застосування препарату Бісопролол-Тева не впливає на здатність керувати транспортними засобами згідно з результатами дослідження у пацієнтів з ІХС. Однак внаслідок індивідуальних реакцій здатність керувати транспортними засобами або працювати з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також при одночасному вживанні алкоголю.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат Бісопролол-Тева приймають внутрішньо, вранці натщесерце, 1 раз на добу з невеликою кількістю рідини, вранці до сніданку, під час або після нього. Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.
У всіх випадках режим прийому та дозу підбирає лікар кожному пацієнту індивідуально, зокрема, враховуючи ЧСС та стан пацієнта.
При артеріальній гіпертензії та ішемічній хворобі серця препарат призначають по 5 мг 1 раз на добу. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу.
При лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії максимальна добова доза становить 20 мг 1 раз на добу.
Для пацієнтів з вираженими порушеннями функції нирок (КК менше 20 мл/хв.) або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза становить 10 мг 1 раз на добу. Збільшення дози таких пацієнтів необхідно проводити з особливою обережністю.
Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібно.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бисопролол-Тева таб п/п/об 10мг 50 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев