Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Бисогамма таблетки є селективним бета1-адреноблокатором, який знижує частоту серцевих скорочень та покращує перфузію міокарда. Він також має гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. При тривалому призначенні знижується загальний периферичний судинний опір та активність ренін-ангіотензинової системи. Більш менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори та іони натрію. Фармакокінетика характеризується швидкою та повною поглинаністю, виведенням нирками та періодом напіввиведення 10-12 годин.
Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Бісопрололу геміфумарат 10 мг.
Допоміжні речовини:
Кросповидон, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, макрогол 6000, полісорбат 20, титану діоксид Е 171, кальцію карбонат Е 170, тальк, ЕрМ1 5 ), гіпромелоза (НРМС 50).
Опис:
Круглі таблетки, покриті плівковою оболонкою від жовтого до оранжевого кольору, опуклі з одного боку, з іншого боку ризику, поверхня таблетки скошена до ризику.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг. По 10 таблеток у блістер з полівінілхлоридної плівки та алюмінієвої фольги; по 3 або 5 блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів, шок (у тому числі кардіогенний), колапс, набряк легень, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, атріовентрикулярна (AV) блокада II-III ст., синоатріальна блокада, слабкості синусового вузла, виражена брадикардія, стенокардія Принцметалу, кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності), артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., особливо при інфаркті міокарда); тяжкі форми бронхіальної астми та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів; одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (за винятком МАО-В), пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно),
З обережністю: печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, міастенія, тиреотоксикоз, цукровий діабет, атріовентрикулярна блокада I ступеня, депресія (у тому числі в анамнезі), псоріаз, алергічні реакції (в анамнезі), літній вік.
Дозування10 мг
Показання до застосування- артеріальна гіпертензія; - Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стенокардії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАлергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у хворих, які отримують бісопролол.
Йодовмісні рентгеноконтрастні лікарські засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження артеріального тиску.
Змінює ефективність інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, маскує симптоми гіпоглікемії, що розвивається (тахікардію, підвищення АТ). Знижує кліренс лідокаїну та ксантинів (крім дифіліну) та підвищує їх концентрацію в плазмі, особливо у хворих з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.
Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка Na+ та блокада синтезу простагландину нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів Na+).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодорон та інші антиаритмічні лікарські засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця та серцевої недостатності.
Ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні лікарські засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.
Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні лікарські засоби посилюють пригнічення ЦНС.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення гіпотензивної дії, перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу; сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі; рифампіцин вкорочує період напіввиведення.
ПередозуванняСимптоми: шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів пальців або долонь, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомні стани, судоми.
Лікування: промивання шлунка та призначення адсорбуючих лікарських засобів; симптоматична терапія: при AV блокаді, що розвинулася, - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати ІА класу не застосовуються); при зниженні АТ – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легень, – внутрішньовенно плазмозамінні розчини, при неефективності – введення епінефрину, допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропної та інотропної дії та усунення вираженого зниження АТ); при серцевій недостатності -серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах – внутрішньовенно діазепам; при бронхоспазму – бета2-адреностимулятори інгаляційно.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Фармакологічні властивості:
Cелективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Знижує активність реніну плазми крові, зменшує потребу міокарда в кисні, уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) (у спокої та при навантаженні). Чинить гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, чинить негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію.
При збільшенні дози вище терапевтичної надає бета2-адреноблокуючу дію.
Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату, у перші 24 години, збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), який через 1-3 доби повертається до вихідного, а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему ( ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС та зниження скоротливості, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих із хронічною серцевою недостатністю.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного (AV) проведення (переважно, ретроградних напрямках через AV вузол) і за додатковими шляхами.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і іонів натрію (Na+) в організмі; вираженість атерогенної дії не відрізняється від дії пропранололу.
Фармакокінетика:
Абсорбція - 80 - 90%, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1-3 години, зв'язок з білками плазми крові близько 30%. Проникність через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр – низька, секреція з грудним молоком – низька. 50% дози метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, 50% виводиться нирками у незмінному вигляді. Період напіввиведення 10-12 годин.
Вагітність та годування груддюМожливо, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода і дитини.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, головний біль, розлади сну, депресія, неспокій, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, парестезії в кінцівках (у хворих з «переміжною» кульгавістю ), тремор, судоми.
З боку органів чуття: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, порушення провідності міокарда, AV-блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), ослаблення скоротливості міокарда, розвиток (погіршення) хронічної серцевої недостатності (набряклість кісточок), стоп; , зниження АТ, ортостатична гіпотензія, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), біль у грудях.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки ротової порожнини, нудота, блювання, біль у животі, запор або діарея, порушення функції печінки (темна сеча, жовтяничність склер або шкіри, холестаз), зміни смаку.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення дихання при призначенні у високих дозах (втрата селективності) та/або у схильних пацієнтів – ларинго- та бронхоспазм.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.
Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
З боку шкірних покривів: посилення потовиділення, гіперемія шкіри, висип, псоріазоподібні шкірні реакції, загострення симптомів псоріазу, алопеція.
Лабораторні показники: тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, зміна активності ферментів печінки (підвищення АЛТ, АСТ), рівня білірубіну, тригліцеридів.
Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: біль у спині, артралгія, судоми в литкових м'язах, ослаблення лібідо, зниження потенції, синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бісопролол, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), проведення ЕКГ, визначення рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 міс) .). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс.).
Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. /хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих з обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
Приблизно у 20% хворих на стенокардію бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини – тяжкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд/хв.) та підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
Хворі, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.
При використанні у хворих з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної альфа-адреноблокади).
При тиреотоксикозі бісопролол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни бісопрололу.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.
У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування скасування препарату проводять за 48 годин до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед операцією, то слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.
Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (у тому числі резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.
Хворим на бронхоспастичні захворювання можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів.
Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.
У разі виявлення у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд./хв.), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), AV-блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію у разі розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на 25% на 3-4 дні). Слід скасовувати перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілінміндальної кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняСписок Б.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, вранці натщесерце, не розжовуючи, 5 мг одноразово. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу. Максимальна добова доза – 20 мг на добу.
У пацієнтів із порушенням функції нирок при кліренсі креатину менше 20 мл/хв або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза – 10 мг.
Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібно.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Бісопрололу геміфумарат 10 мг.
Допоміжні речовини:
Кросповидон, крохмаль прежелатинізований, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, макрогол 6000, полісорбат 20, титану діоксид Е 171, кальцію карбонат Е 170, тальк, ЕрМ1 5 ), гіпромелоза (НРМС 50).
Опис:
Круглі таблетки, покриті плівковою оболонкою від жовтого до оранжевого кольору, опуклі з одного боку, з іншого боку ризику, поверхня таблетки скошена до ризику.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг. По 10 таблеток у блістер з полівінілхлоридної плівки та алюмінієвої фольги; по 3 або 5 блістерів разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до компонентів препарату та інших бета-адреноблокаторів, шок (у тому числі кардіогенний), колапс, набряк легень, гостра серцева недостатність, хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, атріовентрикулярна (AV) блокада II-III ст., синоатріальна блокада, слабкості синусового вузла, виражена брадикардія, стенокардія Принцметалу, кардіомегалія (без ознак серцевої недостатності), артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 100 мм рт.ст., особливо при інфаркті міокарда); тяжкі форми бронхіальної астми та інші обструктивні захворювання дихальних шляхів; одночасний прийом інгібіторів моноамінооксидази (МАО) (за винятком МАО-В), пізні стадії порушення периферичного кровообігу, хвороба Рейно),
З обережністю: печінкова недостатність, хронічна ниркова недостатність, міастенія, тиреотоксикоз, цукровий діабет, атріовентрикулярна блокада I ступеня, депресія (у тому числі в анамнезі), псоріаз, алергічні реакції (в анамнезі), літній вік.
Дозування10 мг
Показання до застосування- артеріальна гіпертензія; - Ішемічна хвороба серця: профілактика нападів стенокардії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАлергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, підвищують ризик виникнення тяжких системних алергічних реакцій або анафілаксії у хворих, які отримують бісопролол.
Йодовмісні рентгеноконтрастні лікарські засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій.
Фенітоїн при внутрішньовенному введенні, лікарські засоби для інгаляційної загальної анестезії (похідні вуглеводнів) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність зниження артеріального тиску.
Змінює ефективність інсуліну і пероральних гіпоглікемічних лікарських засобів, маскує симптоми гіпоглікемії, що розвивається (тахікардію, підвищення АТ). Знижує кліренс лідокаїну та ксантинів (крім дифіліну) та підвищує їх концентрацію в плазмі, особливо у хворих з вихідно підвищеним кліренсом теофіліну під впливом куріння.
Гіпотензивний ефект послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка Na+ та блокада синтезу простагландину нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (затримка іонів Na+).
Серцеві глікозиди, метилдопа, резерпін та гуанфацин, блокатори «повільних» кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем), аміодорон та інші антиаритмічні лікарські засоби підвищують ризик розвитку або посилення брадикардії, AV-блокади, зупинки серця та серцевої недостатності.
Ніфедипін може призводити до значного зниження артеріального тиску.
Діуретики, клонідин, симпатолітики, гідралазин та інші гіпотензивні лікарські засоби можуть призвести до надмірного зниження артеріального тиску.
Подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.
Три- та тетрациклічні антидепресанти, антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол, седативні та снодійні лікарські засоби посилюють пригнічення ЦНС.
Не рекомендується одночасне застосування з інгібіторами МАО внаслідок значного посилення гіпотензивної дії, перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.
Негідровані алкалоїди ріжків підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Ерготамін підвищує ризик розвитку порушення периферичного кровообігу; сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі; рифампіцин вкорочує період напіввиведення.
ПередозуванняСимптоми: шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, хронічна серцева недостатність, ціаноз нігтів пальців або долонь, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомні стани, судоми.
Лікування: промивання шлунка та призначення адсорбуючих лікарських засобів; симптоматична терапія: при AV блокаді, що розвинулася, - внутрішньовенне введення 1-2 мг атропіну, епінефрину або постановка тимчасового кардіостимулятора; при шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (препарати ІА класу не застосовуються); при зниженні АТ – хворий повинен перебувати у положенні Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легень, – внутрішньовенно плазмозамінні розчини, при неефективності – введення епінефрину, допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропної та інотропної дії та усунення вираженого зниження АТ); при серцевій недостатності -серцеві глікозиди, діуретики, глюкагон; при судомах – внутрішньовенно діазепам; при бронхоспазму – бета2-адреностимулятори інгаляційно.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Фармакологічні властивості:
Cелективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Знижує активність реніну плазми крові, зменшує потребу міокарда в кисні, уріджує частоту серцевих скорочень (ЧСС) (у спокої та при навантаженні). Чинить гіпотензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію. Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з АТФ, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, чинить негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію.
При збільшенні дози вище терапевтичної надає бета2-адреноблокуючу дію.
Загальний периферичний судинний опір на початку застосування препарату, у перші 24 години, збільшується (внаслідок реципрокного зростання активності альфа-адренорецепторів та усунення стимуляції бета2-адренорецепторів), який через 1-3 доби повертається до вихідного, а при тривалому призначенні знижується.
Гіпотензивний ефект пов'язаний із зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензинової системи (має велике значення для хворих з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості у відповідь на зниження артеріального тиску (АТ) та впливом на центральну нервову систему ( ЦНС). При артеріальній гіпертензії ефект настає через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.
Антиангінальний ефект обумовлений зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження ЧСС та зниження скоротливості, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати потребу в кисні, особливо у хворих із хронічною серцевою недостатністю.
Антиаритмічний ефект обумовлений усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту цАМФ, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусного та ектопічного водіїв ритму та уповільненням атріовентрикулярного (AV) проведення (переважно, ретроградних напрямках через AV вузол) і за додатковими шляхами.
При застосуванні в середніх терапевтичних дозах, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів і матки) і іонів натрію (Na+) в організмі; вираженість атерогенної дії не відрізняється від дії пропранололу.
Фармакокінетика:
Абсорбція - 80 - 90%, прийом їжі не впливає на абсорбцію. Максимальна концентрація в плазмі спостерігається через 1-3 години, зв'язок з білками плазми крові близько 30%. Проникність через гематоенцефалічний бар'єр та плацентарний бар'єр – низька, секреція з грудним молоком – низька. 50% дози метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, 50% виводиться нирками у незмінному вигляді. Період напіввиведення 10-12 годин.
Вагітність та годування груддюМожливо, якщо користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода і дитини.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: підвищена стомлюваність, слабкість, запаморочення, головний біль, розлади сну, депресія, неспокій, сплутаність свідомості або короткочасна втрата пам'яті, галюцинації, астенія, міастенія, парестезії в кінцівках (у хворих з «переміжною» кульгавістю ), тремор, судоми.
З боку органів чуття: порушення зору, зменшення секреції слізної рідини, сухість та болючість очей, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: синусова брадикардія, серцебиття, порушення провідності міокарда, AV-блокада (аж до розвитку повної поперечної блокади та зупинки серця), ослаблення скоротливості міокарда, розвиток (погіршення) хронічної серцевої недостатності (набряклість кісточок), стоп; , зниження АТ, ортостатична гіпотензія, прояв ангіоспазму (посилення порушення периферичного кровообігу, похолодання нижніх кінцівок, синдром Рейно), біль у грудях.
З боку травної системи: сухість слизової оболонки ротової порожнини, нудота, блювання, біль у животі, запор або діарея, порушення функції печінки (темна сеча, жовтяничність склер або шкіри, холестаз), зміни смаку.
З боку дихальної системи: закладеність носа, утруднення дихання при призначенні у високих дозах (втрата селективності) та/або у схильних пацієнтів – ларинго- та бронхоспазм.
З боку ендокринної системи: гіперглікемія (у хворих на інсуліннезалежний цукровий діабет), гіпоглікемія (у хворих, які отримують інсулін), гіпотиреоїдний стан.
Алергічні реакції: свербіж шкіри, висип, кропив'янка.
З боку шкірних покривів: посилення потовиділення, гіперемія шкіри, висип, псоріазоподібні шкірні реакції, загострення симптомів псоріазу, алопеція.
Лабораторні показники: тромбоцитопенія (незвичайні кровотечі та крововиливи), агранулоцитоз, лейкопенія, зміна активності ферментів печінки (підвищення АЛТ, АСТ), рівня білірубіну, тригліцеридів.
Вплив на плід: внутрішньоутробна затримка росту, гіпоглікемія, брадикардія.
Інші: біль у спині, артралгія, судоми в литкових м'язах, ослаблення лібідо, зниження потенції, синдром відміни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).
особливі вказівкиКонтроль за хворими, які приймають бісопролол, повинен включати вимірювання ЧСС та АТ (на початку лікування – щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), проведення ЕКГ, визначення рівня глюкози в крові у хворих на цукровий діабет (1 раз на 4-5 міс) .). У пацієнтів похилого віку рекомендується стежити за функцією нирок (1 раз на 4-5 міс.).
Слід навчити хворого методикою підрахунку ЧСС і проінструктувати необхідність лікарської консультації при ЧСС менше 50 уд. /хв.
Перед початком лікування рекомендується проводити дослідження функції зовнішнього дихання у хворих з обтяженим бронхолегеневим анамнезом.
Приблизно у 20% хворих на стенокардію бета-адреноблокатори неефективні. Основні причини – тяжкий коронарний атеросклероз з низьким порогом ішемії (ЧСС менше 100 уд/хв.) та підвищений кінцевий діастолічний об'єм лівого шлуночка, що порушує субендокардіальний кровотік.
У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
Хворі, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції слізної рідини.
При використанні у хворих з феохромоцитомою є ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії (якщо попередньо не досягнуто ефективної альфа-адреноблокади).
При тиреотоксикозі бісопролол може замаскувати певні клінічні ознаки тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна у хворих на тиреотоксикоз протипоказана, оскільки здатна посилити симптоматику.
При цукровому діабеті може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією. На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію і не затримує відновлення концентрації глюкози в крові до нормального рівня.
При одночасному прийомі клонідину його прийом може бути припинено лише через кілька днів після відміни бісопрололу.
Можливе посилення вираженості реакції підвищеної чутливості та відсутність ефекту від звичайних доз епінефрину на тлі обтяженого алергологічного анамнезу.
У разі необхідності проведення планового хірургічного лікування скасування препарату проводять за 48 годин до початку загальної анестезії. Якщо хворий прийняв препарат перед операцією, то слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімально негативною інотропною дією.
Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).
Лікарські засоби, що знижують запаси катехоламінів (у тому числі резерпін), можуть посилити дію бета-адреноблокаторів, тому хворі, які приймають такі поєднання лікарських засобів, повинні перебувати під постійним наглядом лікаря щодо виявлення вираженого зниження АТ або брадикардії.
Хворим на бронхоспастичні захворювання можна призначати кардіоселективні адреноблокатори у разі непереносимості та/або неефективності інших гіпотензивних лікарських засобів.
Передозування небезпечне розвитком бронхоспазму.
У разі виявлення у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд./хв.), вираженого зниження артеріального тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), AV-блокади, необхідно зменшити дозу або припинити лікування.
Рекомендується припинити терапію у разі розвитку депресії.
Не можна різко переривати лікування через небезпеку розвитку тяжких аритмій та інфаркту міокарда. Скасування проводять поступово, знижуючи дозу протягом 2 тижнів і більше (знижують дозу на 25% на 3-4 дні). Слід скасовувати перед дослідженням вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину та ванілінміндальної кислоти, титрів антинуклеарних антитіл.
У період лікування необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняСписок Б.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, вранці натщесерце, не розжовуючи, 5 мг одноразово. При необхідності дозу збільшують до 10 мг один раз на добу. Максимальна добова доза – 20 мг на добу.
У пацієнтів із порушенням функції нирок при кліренсі креатину менше 20 мл/хв або з вираженими порушеннями функції печінки максимальна добова доза – 10 мг.
Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібно.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт производится компанией ВОЕРВАГ. Само производство расположено в стране Германия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бисогамма таб п/об пленочной 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев