Бипрол таб п/об пленочной 25мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Бипрол таб п/об пленочной 25мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Бісопрололу фумарат - 2,50 мг;
Допоміжні речовини:
Целюлоза мікрокристалічна – 40,00 мг, лудіпрес ЛЦЕ (лактози моногідрат 94,7-98,3%, повідон – 3-4%) – 38,05 мг, крохмаль кукурудзяний – 7,20 мг, кремнію діоксид колоїдний ( аеросил) - 0,45 мг, кросповідон - 0,90 мг, магнію стеарат - 0,90 мг; плівкова оболонка: титану діоксид – 0,43 мг, макрогол (поліетиленгліколь 4000) – 0,20 мг, гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза) – 1,27 мг, тальк 0,10 мг.
Опис:
Круглі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору, з ризиком. На зламі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 2,5 мг.
10 таблеток у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
3 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до бісопрололу, інших бета-адреноблокаторів або будь-якої з допоміжних речовин препарату (див. розділ «Склад»).
Гостра серцева недостатність або хронічна серцева недостатність у стадії декомпенсації, що потребують внутрішньовенного введення лікарських засобів із позитивною інотропною дією.
Шок (зокрема кардіогенний).
Атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня (без електрокардіостимулятора).
Синдром слабкості синусового вузла.
Синоатріальна блокада.
Виражена брадикардія (ЧСС менше 60 ударів за хвилину).
Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 100 мм рт. ст.), Особливо при інфаркті міокарда.
Тяжкі форми бронхіальної астми, хронічної обструктивної хвороби легень в анамнезі.
Виражені порушення периферичного кровообігу або важкі форми синдрому Рейно.
Феохромоцитома (без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів).
Метаболічний ацидоз.
Одночасне застосування інгібіторів моноаміноксидази (МАО) (за винятком інгібіторів МАО типу В), флоктафеніну, сультоприду; одночасне внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему.
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, синдром мальабсорбції (до складу препарату входить моногідрат лактози).
Вік до 18 років (у зв'язку з недостатністю даних щодо ефективності та безпеки застосування).
Дозування2,5 мг
Показання до застосуванняХронічна серцева недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиНа ефективність і переносимість бісопрололу можуть вплинути інші лікарські засоби, що одночасно приймаються. Така взаємодія можлива також у разі, коли два лікарські засоби прийняті через короткий проміжок часу. Необхідно інформувати лікаря про інші лікарські засоби, що приймаються, навіть у разі їх прийому без припису (препарати безрецептурної відпустки).
Флоктафенін. У разі шоку або гіпотензії, зумовлених флоктафеніном, бета-адреноблокатори викликають зменшення компенсаторних серцево-судинних реакцій (спільне застосування протипоказане).
Сультопід. Внаслідок адитивного ефекту можливий розвиток вираженої брадикардії; високий ризик шлуночкових аритмій (спільне застосування протипоказане).
Інгібітори МАО. Не рекомендується спільне застосування (за винятком інгібіторів МАО типу В), оскільки велика ймовірність значного посилення антигіпертензивної дії. Перерва у лікуванні між прийомом інгібіторів МАО та бісопрололу має становити не менше 14 днів.
Блокатори «повільних» кальцієвих каналів верапаміл і меншою мірою дилтіазем. Внаслідок синергізму дії при сумісному застосуванні з бісопрололом можливе уповільнення AV провідності та зниження скорочувальної здатності міокарда (слід уникати цієї комбінації).
У період лікування препаратом Біпрол внутрішньовенне введення верапамілу або дилтіазему, інших антиаритмічних препаратів протипоказане (небезпека розвитку асистолії, AV блокади високого ступеня, вираженої брадикардії, тяжкої гіпотензії, посилення серцевої недостатності).
Гіпотензивні засоби центральної дії (наприклад, клонідин, апраклонідин, альфа-метилдопа, моксонідин, рілменідин). Не рекомендується спільне застосування з бісопрололом. Внаслідок синергізму дії та пригнічення симпатичних компенсаторних механізмів підвищується ризик розвитку вираженої брадикардії, зупинки синусового вузла, порушення AV провідності, вираженого зниження артеріального тиску, зниження серцевого викиду. Різке скасування, особливо до скасування бісопрололу, підвищує ризик розвитку «рикошетної» артеріальної гіпертензії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Антиаритмічні засоби І класу (наприклад, хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон) при сумісному застосуванні з бісопрололом знижують AV провідність та посилюють негативну інотропну дію (потрібна строга клінічна та електрокардіографічна спостереження).
Антиаритмічні засоби ІІІ класу (наприклад, аміодарон). Можливе посилення негативного впливу на AV провідність.
Блокатори "повільних" кальцієвих каналів - похідні дигідропіридину (наприклад, ніфедипін, фелодипін, амлодипін). Підвищується ризик вираженого зниження артеріального тиску та посилення серцевої недостатності.
Парасимпатоміметики. Можливе посилення порушень AV провідності та збільшення ризику розвитку брадикардії.
Бета-адреноблокатори для місцевого застосування (наприклад, очні краплі для лікування глаукоми) можуть посилити системну дію бісопрололу (зниження артеріального тиску, зменшення частоти серцевих скорочень).
Інсулін та гіпоглікемічні засоби для прийому внутрішньо. При сумісному застосуванні можливе посилення гіпоглікемічної дії. Ознаки гіпоглікемії, зокрема тахікардія, можуть маскуватись або пригнічуватися. Подібна взаємодія більш характерна для неселективних бета-адреноблокаторів.
Засоби для інгаляційної загальної анестезії, похідні вуглеводнів (наприклад, хлороформ, циклопропан, галотан, метоксифлуран) підвищують вираженість кардіодепресивної дії та ймовірність гіпотензії (див. розділ «Особливі вказівки»).
Серцеві глікозиди. Підвищення ризику розвитку брадикардії, подовження часу проведення AV.
Нестероїдні протизапальні препарати (внаслідок затримки іонів натрію та блокади синтезу простагландину нирками), глюкокортикостероїди та естрогени (внаслідок затримки іонів натрію) послаблюють антигіпертензивну дію бісопрололу.
Бета-адреноміметики (наприклад, ізопреналін, добутамін). Можливе ослаблення дії обох препаратів.
Адреноміметики, що впливають на бета- та альфа-адренорецептори (наприклад, норепінефрин, епінефрин). Можливе посилення вазоконстрикторних ефектів цих засобів, що виникають за участю альфа-адренорецепторів, з підвищенням артеріального тиску. Подібна взаємодія більш ймовірна з неселективними бета-адреноблокаторами.
Діуретики, симпатолітики, гідралазин, інші лікарські засоби з потенційним впливом на артеріальний тиск. При сумісному застосуванні можливе надмірне зниження артеріального тиску.
Трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, седативні, снодійні та антипсихотичні лікарські засоби (нейролептики), етанол. При сумісному застосуванні можливе надмірне зниження артеріального тиску та посилення пригнічення центральної нервової системи.
Мефлохін. Підвищується ризик розвитку брадикардії (адитивна дія).
Симпатоміметики, ксантини (амінофілін, теофілін). Можливе взаємне ослаблення терапевтичних ефектів.
Баклофен. Підвищується ризик гіпотензії.
Негідровані алкалоїди ріжків, ерготамін підвищують ризик розвитку порушень периферичного кровообігу.
Сульфасалазин підвищує концентрацію бісопрололу у плазмі крові.
Рифампіцин вкорочує період напіввиведення бісопрололу (клінічно незначний).
Алергени, що використовуються для імунотерапії, або екстракти алергенів для шкірних проб, можуть провокувати важкі системні алергічні реакції у пацієнтів, які отримують бісопролол (див. розділ «З обережністю»).
Йодсодержащіе рентгеноконтрастні діагностичні засоби для внутрішньовенного введення підвищують ризик розвитку анафілактичних реакцій, рефрактерних до лікування.
Бісопролол подовжує дію недеполяризуючих міорелаксантів та антикоагулянтний ефект кумаринів.
ПередозуванняСимптоми. Аритмія, шлуночкова екстрасистолія, виражена брадикардія, AV блокада, виражене зниження артеріального тиску, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія, акроціаноз, утруднення дихання, бронхоспазм, запаморочення, непритомність, судоми.
Випадки передозування бісопрололу поодинокі, спостерігалася брадикардія та/або виражене зниження артеріального тиску. Чутливість до одноразового прийому високої дози бісопрололу сильно варіює серед окремих пацієнтів і, ймовірно, пацієнти з ХСН мають високу чутливість.
Лікування. У разі передозування рекомендується передусім відміна бісопрололу, промивання шлунка, призначення адсорбуючих засобів та проведення підтримуючої та симптоматичної терапії.
При вираженій брадикардії внутрішньовенне введення атропіну (1-2 мг). Якщо ефект недостатній, з обережністю можна ввести ізопреналін або інший засіб, що має позитивну хронотропну дію. Іноді може бути потрібна тимчасова постановка штучного водія ритму.
При AV блокаді, що розвинулася, пацієнти повинні знаходитися під постійним наглядом, отримувати лікування бета-адреноміметиками, такими як епінефрин (адреналін); у разі потреби - постановка штучного водія ритму.
При шлуночковій екстрасистолії – лідокаїн (антиаритмічні препарати IA класу не застосовуються).
При вираженому зниженні артеріального тиску пацієнта слід перевести у положення Тренделенбурга; якщо немає ознак набряку легень, показано внутрішньовенне введення плазмозамінних розчинів, при їх неефективності введення епінефрину (адреналін), допаміну, добутаміну (для підтримки хронотропної та інотропної дії та усунення вираженого зниження артеріального тиску).
При гіпоглікемії – внутрішньовенне введення розчину декстрози (глюкози).
При загостренні перебігу ХСН внутрішньовенне введення діуретиків, препаратів з позитивним інотропним ефектом, а також вазодилататорів.
При бронхоспазму - призначення бронходилататорів, у тому числі бета2-адреноміметиків та/або амінофіліну.
При судомах - внутрішньовенно діазепам.
Гемодіаліз несуттєво збільшує виведення бісопрололу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Бета1-адреноблокатор селективний.
Фармакодинаміка:
Селективний бета1-адреноблокатор, без власної симпатоміметичної активності, не має мембраностабілізуючу дію. Чинить антигіпертензивну, антиаритмічну та антиангінальну дію.
Блокуючи в невисоких дозах бета1-адренорецептори серця, зменшує стимульоване катехоламінами утворення циклічного аденозинмонофосфату з аденозинтрифосфату, знижує внутрішньоклітинний струм іонів кальцію, надає негативну хроно-, дромо-, батмо- та інотропну дію, знижує. Має лише незначну спорідненість до бета2-адренорецепторів гладкої мускулатури бронхів і судин, а також до бета2-адренорецепторів, що беруть участь у регуляції метаболізму. Тому бісопролол загалом не впливає на опір дихальних шляхів та метаболічні процеси, до яких залучені бета2-адренорецептори. При перевищенні терапевтичної дози бета2-адреноблокуюча дія. Загальний периферичний судинний опір,
Антигіпертензивна дія пов'язана зі зменшенням хвилинного об'єму крові, симпатичної стимуляції периферичних судин, зниженням активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (має велике значення для пацієнтів з вихідною гіперсекрецією реніну), відновленням чутливості барорецепторів дуги аорти (не відбувається посилення тиску) та впливом на центральну нервову систему. При артеріальній гіпертензії ефект розвивається через 2-5 днів, стабільна дія – через 1-2 місяці.
Антиангінальна дія обумовлена зменшенням потреби міокарда в кисні внаслідок урідження частоти серцевих скорочень та зниження скоротливості міокарда, подовженням діастоли, покращенням перфузії міокарда. За рахунок підвищення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку та збільшення розтягування м'язових волокон шлуночків може підвищувати на початку лікування потребу в кисні, особливо у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН).
Антиаритмічна дія обумовлена усуненням аритмогенних факторів (тахікардії, підвищеної активності симпатичної нервової системи, збільшеного вмісту циклічного аденозинмонофосфату, артеріальної гіпертензії), зменшенням швидкості спонтанного збудження синусового та ектопічного водіїв ритму та уповільненням AV проведення (переважно в AV проведення (переважно в AV проведення) ) через атріовентрикулярний вузол і за додатковими шляхами.
При хронічній серцевій недостатності бісопролол зменшує вираженість активації симпатоадреналової та ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, що сприяє запобіганню прогресу захворювання, поліпшенню прогнозу та зменшенню кількості госпіталізацій.
Бісопролол, на відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, при застосуванні в середніх терапевтичних дозах має менш виражений вплив на органи, що містять бета2-адренорецептори (підшлункова залоза, скелетні м'язи, гладка мускулатура периферичних артерій, бронхів); не викликає затримки іонів натрію в організмі
Фармакокінетика:
Всмоктування. Бісопролол майже повністю (понад 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Біодоступність після прийому внутрішньо становить до 90% (внаслідок незначної метаболізації "при первинному проходженні" через печінку). Їда не впливає на біодоступність. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 2-3 години.
Розподіл. Зв'язок із білками плазми крові — близько 30%, що знижує ймовірність взаємодії з іншими лікарськими засобами, що зв'язуються з білками. Бісопролол розподіляється досить широко, обсяг розподілу – 3,5 л/кг. Проникність через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри – низька.
Метаболізм. Метаболізується окисним шляхом без подальшої кон'югації. Усі метаболіти водорозчинні та виводяться нирками. Основні метаболіти, які виявляються в плазмі крові та сечі, фармакологічно неактивні. У дослідженнях з мікросомами печінки людини in vitro встановлено, що бісопролол метаболізується в основному за допомогою ізоферменту CYP3A4 (до 95%) та незначною мірою ізоферменту CYP2D6. Біотрансформація бісопрололу не прискорюється у пацієнтів із гіперфункцією щитовидної залози.
Виведення. Кліренс бісопрололу визначається рівновагою між виведенням нирками (50%) у незміненому вигляді та метаболізмом у печінці (близько 50%) до неактивних метаболітів, які потім також виводяться нирками; менше 2% виводиться через кишечник (з жовчю). Чи не накопичується в організмі. Період напіввиведення – 9-12 годин (що дозволяє приймати бісопролол 1 раз на добу). Загальний кліренс бісопрололу становить 15,6±3,2 л/годину, нирковий кліренс - 9,6 л/годину.
Лінійність. Залежність фармакокінетики бісопрололу від лінійної дози.
Фармакокінетика бісопрололу в особливих клінічних випадках
Фармакокінетика бісопрололу стабільна, не залежить від віку та статі пацієнта.
У пацієнтів із ХСН (III функціональний клас за класифікацією NYHA) концентрація бісопрололу у плазмі крові вища, ніж у здорових добровольців, а період напіввиведення збільшується до 17 години.
Ниркова недостатність. У разі тяжкого порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з анурією період напіввиведення бісопрололу може збільшитись у 2 рази.
Печінкова недостатність. При тяжкій печінковій недостатності період напіввиведення подовжується до 13-15 годин.
Відсутня інформація про фармакокінетику бісопрололу у пацієнтів з ХСН та одночасним порушенням функції печінки або нирок.
Вагітність та годування груддюВагітність. Бісопролол не має прямої цитотоксичної, мутагенної та тератогенної дії, але має фармакологічні ефекти, які можуть негативно вплинути на перебіг вагітності та/або плід, або новонародженого. Зазвичай бета-адреноблокатори знижують плацентарну перфузію, що може призвести до уповільнення зростання плода, внутрішньоутробної загибелі плода, викиднів або передчасних пологів. У плода та новонародженої дитини можуть виникнути такі патологічні реакції, як гіпоглікемія, брадикардія, пригнічення дихання.
Препарат Біпрол не слід застосовувати під час вагітності, за винятком випадків, коли користь для матері перевищує ризик розвитку побічних ефектів у плода та/або дитини. У тому випадку, коли лікування препаратом Біпрол розглядається як необхідне, слід контролювати кровотік у плаценті та матці, а також спостерігати за зростанням та розвитком плода, і у разі появи небажаних явищ щодо вагітності та/або плоду застосовувати альтернативні методи терапії. Слід ретельно обстежити новонародженого після пологів; симптоми гіпоглікемії та брадикардії виникають, як правило, протягом перших 3 днів життя.
Лактація. Даних щодо виділення бісопрололу у грудне молоко немає, тому не рекомендується прийом препарату Біпрол у період грудного вигодовування. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускається за рецептом.
Побічні явищаЧастота наведених нижче побічних ефектів зазначена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто – понад 10%; часто – понад 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1% та менше 1%; рідко – понад 0,01% та менше 0,1%; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі випадки.
З боку серцево-судинної системи: дуже часто – брадикардія, відчуття серцебиття; часто - виражене зниження артеріального тиску, погіршення перебігу ХСН з розвитком периферичних набряків (набряклість кісточок, стоп) та задишки, відчуття холоду або оніміння в кінцівках (парестезія); нечасто - порушення AV провідності (аж до повної поперечної блокади та зупинки серця), аритмії, ортостатична гіпотензія, біль у грудях.
З боку центральної та периферичної нервової системи: часто – запаморочення, головний біль, астенія, підвищена стомлюваність; нечасто - депресія, безсоння; рідко – галюцинації, нічні кошмари.
Зазвичай ці явища розвиваються на початку курсу лікування, зазвичай виражені незначно і проходять протягом 1-2 тижнів після початку лікування.
З боку дихальної системи: нечасто – ларинго- та бронхоспазм у пацієнтів з бронхіальною астмою або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі; рідко – алергічний риніт, закладеність носа.
З боку системи травлення: часто - нудота, блювання, діарея, біль у животі, запор, відчуття сухості слизової оболонки порожнини рота; рідко – гепатит.
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – м'язова слабкість, судоми в литкових м'язах, артралгія.
З боку органів чуття: рідко - порушення зору, зменшення сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз), порушення слуху, зміна смаку; дуже рідко – відчуття сухості та болючості очей, кон'юнктивіт.
З боку шкірних покривів: рідко – підвищений потовиділення, псоріазоподібні шкірні реакції; дуже рідко – алопеція, загострення перебігу псоріазу.
З боку ендокринної системи: рідко – гіпоглікемія.
Репродуктивна система: рідко — порушення потенції (частота не відрізняється від плацебо).
З боку імунної системи: рідко – поява антинуклеарних антитіл з незвичайною клінічною симптоматикою вовчаковоподібного синдрому, які зникають після закінчення лікування.
Алергічні реакції: рідко свербіж шкіри, висип, кропив'янка, гіперемія шкіри.
Лабораторні показники: рідко – підвищення концентрації у плазмі крові тригліцеридів, підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази), білірубіну; дуже рідко – тромбоцитопенія, агранулоцитоз, лейкопенія.
Інші: дуже рідко – синдром «скасування».
особливі вказівкиНа початкових етапах лікування препаратом Біпрол пацієнти потребують спостереження з контролем частоти серцевих скорочень, артеріального тиску (на початку лікування щодня, потім 1 раз на 3-4 місяці), електрокардіограми, концентрації глюкози в плазмі у пацієнтів з цукровим діабетом (1 раз на 4-5 місяців). У пацієнтів похилого віку рекомендується контролювати функцію нирок 1 раз на 4-5 місяців. Слід навчити пацієнта методиці підрахунку частоти серцевих скорочень і проінструктувати необхідність лікарської консультації при зниженні її менше 60 уд/мин.
Не можна різко переривати лікування Біпролом або змінювати рекомендовану дозу без попередньої консультації з лікарем, особливо у пацієнтів з ІХС (ризик розвитку важких аритмій, інфаркту міокарда, декомпенсації ХСН). Скасування проводять поступово (протягом 2 і більше тижнів), знижуючи дозу на 1/4 на 3-4 дні.
У пацієнтів із обтяженим бронхолегеневим анамнезом перед початком лікування рекомендується дослідження функції зовнішнього дихання. При бронхіальній астмі або хронічній обструктивній хворобі легень показано одночасне призначення бронходилатуючих засобів, періодичний контроль клінічного стану та параметрів функції зовнішнього дихання. У пацієнтів з бронхіальною астмою можливе підвищення резистентності дихальних шляхів, що вимагатиме застосування вищої дози бета2-адреноміметиків. У «курців» ефективність бета-адреноблокаторів нижча.
У пацієнтів з обтяженим алергологічним анамнезом бета-адреноблокатори, включаючи бісопролол, можуть підвищувати чутливість до алергенів та вираженість анафілактичних реакцій через ослаблення адренергічної компенсаторної регуляції під дією бета-адреноблокаторів. При цьому ефект від застосування епінефрину (адреналіну) може бути відсутнім (див. розділи «З обережністю», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
У пацієнтів із цукровим діабетом бісопролол може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією (див. розділи «З обережністю», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). На відміну від неселективних бета-адреноблокаторів, практично не посилює викликану інсуліном гіпоглікемію та не затримує відновлення концентрації глюкози у плазмі крові до нормального рівня.
У пацієнтів з AV-блокадою І ступеня, порушенням периферичного кровообігу легкого та помірного ступеня можливе посилення симптомів, загострення захворювання, особливо на початку лікування (див. розділ «З обережністю»).
У пацієнтів з псоріазом, у тому числі в анамнезі, бета-адреноблокатори (включаючи бісопролол) можна застосовувати лише ретельно зваживши співвідношення користі від лікування та ризику (див. розділ «З обережністю»).
При необхідності відміни препарату Біпрол перед плановим хірургічним втручанням, це слід зробити поступово і завершити за 48 годин до початку загальної анестезії. Пацієнту, який прийняв препарат Біпрол перед хірургічним втручанням, слід підібрати лікарський засіб для загальної анестезії з мінімальною негативною інотропною дією (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Реципрокну активацію блукаючого нерва можна усунути внутрішньовенним введенням атропіну (1-2 мг).
У пацієнтів з феохромоцитомою препарат Біпрол може бути призначений лише при досягненні ефективної альфа-адреноблокади (ризик розвитку парадоксальної артеріальної гіпертензії).
При тиреотоксикозі препарат Біпрол може маскувати симптоми гіперфункції щитовидної залози (наприклад, тахікардію). Різка відміна бісопрололу у пацієнтів із тиреотоксикозом протипоказана, оскільки може посилити симптоматику.
При одночасному застосуванні клонідину його прийом може бути припинений лише через кілька днів після відміни препарату Біпрол.
Пацієнти, які приймають препарат Біпрол у комбінації з препаратами, що знижують запаси катехоламінів (наприклад, резерпін), повинні перебувати під наглядом лікаря щодо виявлення артеріальної гіпотензії або брадикардії. У разі розвитку у пацієнтів, особливо похилого віку, наростаючої брадикардії (менше 60 уд/хв), артеріальної гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), AV блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки зменшити дозу чи припинити лікування бісопрололом.
Рекомендується припинити терапію (поступово знижуючи дозу) при розвитку депресії, спричиненої прийомом препарату Біпрол, або перед проведенням дослідження вмісту в крові та сечі катехоламінів, норметанефрину, ванілінміндальної кислоти, титру антинуклеарних антитіл.
У період лікування препаратом Біпрол необхідно уникати вживання алкоголю.
Пацієнти, які мають контактні лінзи, повинні враховувати, що на фоні лікування можливе зменшення продукції сльозової рідини.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та роботи з механізмами
У період лікування слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконанні інших видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Внаслідок індивідуальних реакцій здатність до керування транспортними засобами та роботи з технічно складними механізмами може бути порушена. На це слід звернути особливу увагу на початку лікування після зміни дози, а також у разі одночасного вживання алкогольних напоїв.
Умови зберіганняУ захищеному від світла та вологи місці при температурі не вище 25 С.
Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиВсередину з невеликою кількістю рідини 1 раз на добу вранці (до сніданку, під час або після нього). Таблетки не слід розжовувати або розтирати на порошок.
Попередні умови для початку лікування препаратом Біпрол – стабільна хронічна серцева недостатність без ознак загострення протягом шести тижнів; лікування оптимальними дозами препаратів стандартної терапії ХСН; відсутність змін у стандартній терапії ХСН у попередні два тижні.
Початок лікування препаратом Біпрол потребує обов'язкового проведення спеціальної фази титрування та регулярного лікарського контролю.
Фаза титрування
Рекомендована початкова доза Біпролу становить 1,25 мг (1/2 таблетки по 2,5 мг) один раз на день. Залежно від індивідуальної переносимості дозу слід поступово підвищувати до 2,5 мг, 3,75 мг, 5 мг, 7,5 мг і 10 мг один раз на день. Кожне подальше збільшення дози має здійснюватися з інтервалом не менше ніж 2 тижні. Якщо збільшення дози препарату погано переноситься пацієнтом, можливе зниження дози. Максимальна доза препарату Біпрол, що рекомендується (цільова), при хронічній серцевій недостатності становить 10 мг один раз на день.
Під час фази титрування необхідний регулярний контроль частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та ознак посилення перебігу хронічної серцевої недостатності, які можуть розвинутись з першого дня застосування препарату.
Після прийому початкової дози 1,25 мг (1/2 таблетки по 2,5 мг) пацієнта слід спостерігати протягом 4 годин (контроль частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, порушень провідності, ознак посилення перебігу серцевої недостатності); при необхідності препарат скасовують.
Кожне збільшення дози повинно здійснюватись лише за умови гарної переносимості попередньої дози та стабільного стану пацієнта. При сумнівній переносимості та надмірному зниженні артеріального тиску дозу збільшують 1 раз на 4 тижні; при цьому цільова доза може бути досягнута до 24-го тижня. Якщо немає можливості досягти цільової дози, пацієнт повинен отримувати дозу, що максимально переноситься.
У період титрування або підтримуючої терапії можуть спостерігатися тимчасове погіршення перебігу серцевої недостатності, гіпотензія або брадикардія. У цих випадках рекомендується спочатку провести корекцію доз препаратів супутньої терапії (діуретика та/або інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ); при неефективності цього заходу може знадобитися тимчасове зниження, повільніше титрування дози або відміна препарату Біпрол. Поновлення терапії та/або тити слід розглядати лише після стабілізації стану пацієнта.
Не слід допускати раптового припинення прийому препарату Біпрол (як і будь-якого бета-адреноблокатора), оскільки можливий розвиток синдрому «скасування», що проявляється ознаками декомпенсації ХСН. Тому скасування та зниження дози препарату Біпрол слід проводити поступово, під наглядом лікаря, з урахуванням індивідуальних реакцій пацієнта (див. розділ «Особливі вказівки»).
При пропущенні прийому чергової дози препарату не слід подвоювати наступну дозу.
Тривалість лікування. Препарат Біпрол зазвичай призначається для тривалої терапії, тривалість якої визначається лікарем.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції нирок чи печінки. При порушенні функції нирок чи печінки легкого чи помірного ступеня тяжкості корекції дози не потрібно. При тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) та у пацієнтів з тяжкими захворюваннями печінки титрування дози проводиться з особливою обережністю (див. розділ «З обережністю»); максимальна добова доза Біпролу становить 10 мг.
Пацієнти похилого віку. Корекція дози не потрібна.
Діти. У зв'язку з недостатністю даних застосування препарату Біпрол у дітей віком до 18 років не рекомендується.
Пацієнти із супутніми захворюваннями. В даний час недостатньо даних щодо застосування бісопрололу у пацієнтів з ХСН у поєднанні з цукровим діабетом типу 1, тяжкими порушеннями функції нирок та/або печінки, рестриктивною кардіоміопатією, вродженими вадами серця або вадами клапанів серця з вираженими гемодинамічними порушеннями, інфарктом міокарда місяців (див. розділ "З обережністю").
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Бипрол таб п/об пленочной 25мг 30 шт производится компанией ШТАДА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Бипрол таб п/об пленочной 25мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Бипрол таб п/об пленочной 25мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт Бидоп кор таб 2.5мг 28 шт, Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт Бидоп кор таб 2.5мг 56 шт, Бидоп таб 10мг 28 шт Бидоп таб 10мг 28 шт, Бидоп таб 10мг 56 шт Бидоп таб 10мг 56 шт, Бидоп таб 5мг 28 шт Бидоп таб 5мг 28 шт, Бидоп таб 5мг 56 шт Бидоп таб 5мг 56 шт, Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисогамма таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт Бисопролол алкалоид таб п/об пленочной 5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт авексима, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 30 шт изварино фарма, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 10мг 60 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Бисопролол таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 30 шт вертекс, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 50 шт озон, Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс Бисопролол таб п/об пленочной 5мг 60 шт вертекс, Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 2.5мг 30 шт, Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт Нипертен таб п/об пленочной 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев