Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт
Азитромицин Велфарм - антибіотик-азалід, який має широкий спектр антимікробної дії та ефективний проти багатьох грампозитивних, грамнегативних, анаеробів, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів. Високі концентрації азитроміцину мають бактерицидну дію. Після прийому внутрішньо швидко всмоктується та розподіляється в організмі, проникає через мембрани клітин та транспортується фагоцитами до місця інфекції. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини, де концентрація у 10-50 разів вища, ніж у плазмі. Зберігає терапевтичну концентрацію до 5-7 днів після останньої дози. Виводиться, в основному, кишечником та нирками.
Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: азитроміцину дигідрат - 524,109 мг (у перерахунку на азитроміцин - 500,0 мг); Допоміжні речовини
:
колідон CL-M), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат. Склад плівкової оболонки: [суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу, титану діоксид, макрогол, або гіпромелозу (оксипропілметилцелюлозу), титану діоксид, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000, поліетиленоксид 6000).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 500 мг. 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. Або 10 таблеток у банку полімерну із поліпропілену або поліетилену низького тиску. За відсутності ущільнювача пробки вільний простір у банку заповнюють ватою медичною гігроскопічною або амортизатором. На банку наклеюють етикетку, що самоклеїться. Кожну банку або 1 контурну коміркову упаковку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня; дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю; одночасне застосування варфарину, дигоксину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
- інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у т.ч. спричинені атиповими збудниками);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
- інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит);
- Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в плазмі крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за одну годину до або через дві години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування азитроміцину з цетиризином (по 20 мг) протягом 5 днів не призводить до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) не призводить до змін фармакокінетичних показань диданозину.
Дигоксин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в плазмі крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові.
Зідовудін:
При одночасному застосуванні з зидовудіном азитроміцин (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликає збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Ізоферменти цитохрому Р450:
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не призводить до змін концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які одночасно приймають азитроміцин і статини.
Карбамазепін:
Не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин:
Не виявлено впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідних кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
При одночасному застосуванні азитроміцину (500 мг/добу одноразово) та циклоспорину (10 мг/кг/добу одноразово) протягом 3 днів відбувається підвищення максимальної концентрації в плазмі крові (Сmах) та площі під кривою «концентрація-час» (АіСо-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів, необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі крові і відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликає будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) та флуконазолу (800 мг одноразово) не змінює фармакокінетику останнього. Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінюються, проте спостерігається зниження Сmах азитроміцину (на 18 %), що не має клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликає статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг по 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутин:
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у плазмі. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації цих препаратів та нейтропенією не встановлено.
Сілденафіл:
При одночасному застосуванні не виявлено впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на ЛІС та Сmах силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадин:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам:
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmах, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в плазмі відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми:
Нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування:
Симптоматичне. Антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50Б-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробів, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
Чутливі мікроорганізми:
• аеробні грампозитивні мікроорганізми – Streptococcus spp. (груп А, В, С, G), Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі штами), Streptococcus pyogenes;
• аеробні грамнегативні мікроорганізми - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
• анаеробні мікроорганізми – Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.;
• інші мікроорганізми - Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi. Мікроорганізми, здатні розвинути резистентність до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-резистентні штами).
Мікроорганізми з початковою резистентністю:
• аеробні грампозитивні мікроорганізми – Enterococcus faecalis; Staphylococci (метицилін-резистентні штами виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів);
• анаеробні грампозитивні мікроорганізми – Bacteroides fragilis; грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність - 37 % (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація (0,4 мг/л) у крові створюється через 2-3 години, обсяг розподілу -31,1 л/кг, що здається, зв'язування з білками обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незмінному вигляді – 50 % кишечником, 6 % нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода.
За потреби застосування препарату в період лактації слід призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів була визначена відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ): дуже часто (>10%), часто (>1%, <10%), нечасто (>0,1%, <1%); рідко (>0,01%, <0,1%) і дуже рідко, включаючи окремі повідомлення (<0,01%) частота невідома (за наявними даними, частоту визначити неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто: кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома: псевдомембранозний коліт. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
Алергічні реакції: часто – свербіж, висипання, нечасто – ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; невідома частота – анафілактична реакція.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезії, порушення смакових відчуттів, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; невідома частота - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; невідома частота - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; невідома частота – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, носова кровотеча.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, гастрит, запор, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; невідома частота - печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації; невідома частота - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; невідома частота – артралгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; невідома частота – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі, зміна вмісту натрію в плазмі крові.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату, пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині.
Препарат слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних препаратів.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легким та середнім ступенем тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та тяжку печінкову недостатність.
При наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
У пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекції дози не потрібно; терапію препаратом слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок у пацієнтів із ШКФ менше 10 мл/хв.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових.
Азитроміцин не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилі) , цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцебої серцею а гіпомініємією, з клінічно значущою.
Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С та вологості від 10 до 65 %. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину не розжовуючи, за 1 годину до або через 2 години після їди 1 раз на добу.
Дорослим та дітям старше 12 років з масою тіла вище 45 кг:
• При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин – 500 мг 1 раз на добу за 1 прийом протягом 3-х днів (курсова доза – 1,5 г);
• При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості – 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, потім 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу дозу 500 мг слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози 500 мг (8 день від початку лікування), наступні 8 щотижневих доз по 500 мг - з інтервалом у 7 днів;
• При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит) – одноразово 1 г;
• При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans) – 1 г у перший день та 500 мг щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
При порушенні функції нирок у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки люди похилого віку вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: азитроміцину дигідрат - 524,109 мг (у перерахунку на азитроміцин - 500,0 мг); Допоміжні речовини
:
колідон CL-M), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), магнію стеарат. Склад плівкової оболонки: [суха суміш для плівкового покриття, що містить гіпромелозу, титану діоксид, макрогол, або гіпромелозу (оксипропілметилцелюлозу), титану діоксид, макрогол 6000 (поліетиленгліколь 6000, поліетиленоксид 6000).
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 500 мг. 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. Або 10 таблеток у банку полімерну із поліпропілену або поліетилену низького тиску. За відсутності ущільнювача пробки вільний простір у банку заповнюють ватою медичною гігроскопічною або амортизатором. На банку наклеюють етикетку, що самоклеїться. Кожну банку або 1 контурну коміркову упаковку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня; дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю; одночасне застосування варфарину, дигоксину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
- інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у т.ч. спричинені атиповими збудниками);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
- інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит);
- Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) - мігруюча еритема (erythema migrans).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в плазмі крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за одну годину до або через дві години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування азитроміцину з цетиризином (по 20 мг) протягом 5 днів не призводить до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) не призводить до змін фармакокінетичних показань диданозину.
Дигоксин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в плазмі крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові.
Зідовудін:
При одночасному застосуванні з зидовудіном азитроміцин (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликає збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Ізоферменти цитохрому Р450:
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не призводить до змін концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які одночасно приймають азитроміцин і статини.
Карбамазепін:
Не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин:
Не виявлено впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідних кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
При одночасному застосуванні азитроміцину (500 мг/добу одноразово) та циклоспорину (10 мг/кг/добу одноразово) протягом 3 днів відбувається підвищення максимальної концентрації в плазмі крові (Сmах) та площі під кривою «концентрація-час» (АіСо-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів, необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі крові і відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликає будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) та флуконазолу (800 мг одноразово) не змінює фармакокінетику останнього. Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінюються, проте спостерігається зниження Сmах азитроміцину (на 18 %), що не має клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликає статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг по 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутин:
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у плазмі. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації цих препаратів та нейтропенією не встановлено.
Сілденафіл:
При одночасному застосуванні не виявлено впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на ЛІС та Сmах силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадин:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам:
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmах, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в плазмі відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми:
Нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування:
Симптоматичне. Антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50Б-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо ряду грампозитивних, грамнегативних, анаеробів, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
Чутливі мікроорганізми:
• аеробні грампозитивні мікроорганізми – Streptococcus spp. (груп А, В, С, G), Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі штами), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі штами), Streptococcus pyogenes;
• аеробні грамнегативні мікроорганізми - Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
• анаеробні мікроорганізми – Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyriomonas spp.;
• інші мікроорганізми - Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi. Мікроорганізми, здатні розвинути резистентність до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми - Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-резистентні штами).
Мікроорганізми з початковою резистентністю:
• аеробні грампозитивні мікроорганізми – Enterococcus faecalis; Staphylococci (метицилін-резистентні штами виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів);
• анаеробні грампозитивні мікроорганізми – Bacteroides fragilis; грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність - 37 % (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація (0,4 мг/л) у крові створюється через 2-3 години, обсяг розподілу -31,1 л/кг, що здається, зв'язування з білками обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незмінному вигляді – 50 % кишечником, 6 % нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату при вагітності можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь матері перевищує потенційний ризик для плода.
За потреби застосування препарату в період лактації слід призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів була визначена відповідно до класифікації Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ): дуже часто (>10%), часто (>1%, <10%), нечасто (>0,1%, <1%); рідко (>0,01%, <0,1%) і дуже рідко, включаючи окремі повідомлення (<0,01%) частота невідома (за наявними даними, частоту визначити неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання: нечасто: кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома: псевдомембранозний коліт. Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
Алергічні реакції: часто – свербіж, висипання, нечасто – ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; невідома частота – анафілактична реакція.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезії, порушення смакових відчуттів, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; невідома частота - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; невідома частота - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
Порушення з боку серця: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; невідома частота – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія. Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, носова кровотеча.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто - метеоризм, диспепсія, гастрит, запор, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; невідома частота - печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем в основному на тлі тяжкого порушення функції печінки), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації; невідома частота - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; невідома частота – артралгія. Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; невідома частота – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози в крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі, зміна вмісту натрію в плазмі крові.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату, пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині.
Препарат слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних препаратів.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легким та середнім ступенем тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та тяжку печінкову недостатність.
При наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
У пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекції дози не потрібно; терапію препаратом слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок у пацієнтів із ШКФ менше 10 мл/хв.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових.
Азитроміцин не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишківника, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилі) , цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцебої серцею а гіпомініємією, з клінічно значущою.
Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С та вологості від 10 до 65 %. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину не розжовуючи, за 1 годину до або через 2 години після їди 1 раз на добу.
Дорослим та дітям старше 12 років з масою тіла вище 45 кг:
• При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин – 500 мг 1 раз на добу за 1 прийом протягом 3-х днів (курсова доза – 1,5 г);
• При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості – 500 мг 1 раз на добу протягом 3 днів, потім 500 мг 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу дозу 500 мг слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози 500 мг (8 день від початку лікування), наступні 8 щотижневих доз по 500 мг - з інтервалом у 7 днів;
• При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит) – одноразово 1 г;
• При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans) – 1 г у перший день та 500 мг щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
При порушенні функції нирок у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки люди похилого віку вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт производится компанией ВЕЛФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азитромицин Велфарм таб 500 мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 250мг 6 шт Азитрокс капс. 250мг 6 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.
Пока нет комментариев