Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт
Топ продаж
Суперцена
Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт - це антибіотик-азалід, що має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії полягає в пригніченні синтезу білка мікробної клітини, що призводить до пригнічення росту та розмноження бактерій. Препарат ефективний проти низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів. Азитромицин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі, проникає через мембрани клітин та легко проходить гістогематичні бар'єри. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози.
Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: азитроміцину дигідрат 524,109 мг
(у перерахунку на азитроміцин 500 мг); за, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) , натрію лаурилсульфат; склад оболонки: Віваат PC-1O-609 білий [гіпромелоза, титану діоксид, полісорбат 80, тальк] Опис: Овальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з ризиком на одній стороні. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 3 таблетки в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1 контурну коміркову упаковку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-П'ю); дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 250 мг, 500 мг); одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність зі швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) менше 10 мл/хв; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
• інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
• інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у тому числі спричинені атиповими збудниками;
• інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
• початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
• інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Діданозин (дідезоксіінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показань диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину, необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін:
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Препарати, що метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому P450:
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях, аналогічних до еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450. Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін:
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Ціметідін:
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймали здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmах) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження Сmах азитроміцину (на 18 %), що не мало клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін:
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл:
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Сmах силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам:
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmах, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми: тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків чутливі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus метицилін-чутливий, Streptococcus pneumoniae пеніцилін-чутливий, Streptococcus pyogenes;
• Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
• Анаероби: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
• Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
• Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae стійкий до пеніциліну.
Спочатку стійкі мікроорганізми:
• Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococci (метицилін-стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину;
• Анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Абсорбція:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність – 37 % (ефект першого проходження), максимальна концентрація (0,4 мг/л) у крові створюється через 2-3 години.
Розподіл:
Здається обсяг розподілу - 31,1 л/кг, зв'язування з білками обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах.
Метаболізм:
Азитроміцин деметилюється у печінці, втрачаючи активність.
Виведення:
У азитроміцину дуже тривалий період напіввиведення – 35-50 годин. Період напіввиведення із тканин значно триваліший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишківником, 6% нирками.
Вагітність та годування груддюВагітність:
При вагітності та в період грудного вигодовування застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.
Період грудного вигодовування:
При необхідності застосування препарату під час грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: «дуже часто» (> 1/10); "часто" (> 1/100, < 1/10); "нечасто" (> 1/1000, < 1/100); "рідко" (> 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (< 1/10000), частота невідома - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Інфекційні захворювання: нечасто - кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості; частота невідома – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; частота невідома – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QТ на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня); некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП); частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – набряк, астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні дані: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної плазми, підвищення вмісту хлоридів у плазмі крові, підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря. Медичні працівники повідомляють про будь-які небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині.
Азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних препаратів.
Азитроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
При порушеннях функції печінки: при наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію препаратом слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна, у пацієнтів із СКФ<10 мл/хв спостерігалося збільшення системної дії азитроміцину на 33%. Терапію слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії азитроміцином слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознак розвитку суперінфекцій, зокрема грибкових.
Препарат не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому азитроміцину, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QТ, що підвищують ризик серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які приймають антиаритмічні препарати класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизаприд, терфенадин, антипсихотичні препарати (пімозид), антидепресанти (циталопрам), фторхінолони (моксифлоксацин) -електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю.
Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Так само, як при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Д (в поодиноких випадках з летальним кінцем), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого лікування та спостереження.
При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (контурне коміркове пакування в пачці) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу.
Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг:
• При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3-х днів (курсова доза 1,5 г);
• При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів, потім по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г) . Першу щотижневу таблетку (500 мг) слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної таблетки (500 мг) (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток (500 мг) – з інтервалом у 7 днів;
• При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans): 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1,0 г (2 таблетки по 500 мг), потім з 2-го по 5 -й день – по 1 таблетці (500 мг) (курсова доза 3,0 г);
• При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1 г (2 таблетки по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: при порушенні функції нирок у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Пацієнтам зі СКФ<10 мл/хв препарат слід приймати з обережністю.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна. Оскільки пацієнти похилого віку вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: азитроміцину дигідрат 524,109 мг
(у перерахунку на азитроміцин 500 мг); за, кремнію діоксид колоїдний (аеросил) , натрію лаурилсульфат; склад оболонки: Віваат PC-1O-609 білий [гіпромелоза, титану діоксид, полісорбат 80, тальк] Опис: Овальні двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору, з ризиком на одній стороні. На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 500 мг. По 3 таблетки в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1 контурну коміркову упаковку з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів або кетолідів, або інших компонентів препарату; порушення функції печінки тяжкого ступеня (клас З класифікації Чайлд-П'ю); дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 250 мг, 500 мг); одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості; термінальна ниркова недостатність зі швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) менше 10 мл/хв; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
• інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
• інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у тому числі спричинені атиповими збудниками;
• інфекції шкіри та м'яких тканин (акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози);
• початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
• інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати:
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин:
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Діданозин (дідезоксіінозин):
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показань диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну):
Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину, необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін:
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Алкалоїди ріжків:
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Препарати, що метаболізуються за участю ізоферментів системи цитохрому P450:
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях, аналогічних до еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450. Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин:
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін:
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Ціметідін:
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину):
У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймали здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин:
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmах) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз:
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Флуконазол:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження Сmах азитроміцину (на 18 %), що не мало клінічного значення.
Індинавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон:
Азитроміцин не суттєво впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір:
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін:
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл:
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Сmах силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін:
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін:
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам:
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол:
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmах, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми: тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Азітроміцин – бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини. Зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків чутливі мікроорганізми:
Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus метицилін-чутливий, Streptococcus pneumoniae пеніцилін-чутливий, Streptococcus pyogenes;
• Грамнегативні аероби: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
• Анаероби: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
• Інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
• Грампозитивні аероби: Streptococcus pneumoniae стійкий до пеніциліну.
Спочатку стійкі мікроорганізми:
• Грампозитивні аероби: Enterococcus faecalis, Staphylococci (метицилін-стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину;
• Анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Абсорбція:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність – 37 % (ефект першого проходження), максимальна концентрація (0,4 мг/л) у крові створюється через 2-3 години.
Розподіл:
Здається обсяг розподілу - 31,1 л/кг, зв'язування з білками обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками). Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах.
Метаболізм:
Азитроміцин деметилюється у печінці, втрачаючи активність.
Виведення:
У азитроміцину дуже тривалий період напіввиведення – 35-50 годин. Період напіввиведення із тканин значно триваліший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишківником, 6% нирками.
Вагітність та годування груддюВагітність:
При вагітності та в період грудного вигодовування застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини.
Період грудного вигодовування:
При необхідності застосування препарату під час грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я: «дуже часто» (> 1/10); "часто" (> 1/100, < 1/10); "нечасто" (> 1/1000, < 1/100); "рідко" (> 1/10000, < 1/1000); "дуже рідко" (< 1/10000), частота невідома - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Інфекційні захворювання: нечасто - кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості; частота невідома – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома - порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; частота невідома – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QТ на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору мови, панкреатит. З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня); некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, пітливість; рідко – реакція фотосенсибілізації, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП); частота невідома - синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – набряк, астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
Лабораторні дані: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної плазми, підвищення вмісту хлоридів у плазмі крові, підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
Важливо повідомляти про розвиток небажаних реакцій для забезпечення безперервного моніторингу відношення користі та ризику лікарського препарату. Якщо будь-які вказані в інструкції побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не вказані в інструкції, повідомте про це лікаря. Медичні працівники повідомляють про будь-які небажані реакції лікарського препарату через національні системи повідомлення про небажані реакції.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині.
Азитроміцин слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних препаратів.
Азитроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
При порушеннях функції печінки: при наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію препаратом слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна, у пацієнтів із СКФ<10 мл/хв спостерігалося збільшення системної дії азитроміцину на 33%. Терапію слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок.
Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії азитроміцином слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознак розвитку суперінфекцій, зокрема грибкових.
Препарат не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому азитроміцину, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QТ, що підвищують ризик серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які приймають антиаритмічні препарати класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизаприд, терфенадин, антипсихотичні препарати (пімозид), антидепресанти (циталопрам), фторхінолони (моксифлоксацин) -електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю.
Застосування азитроміцину може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Так само, як при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Д (в поодиноких випадках з летальним кінцем), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого лікування та спостереження.
При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в оригінальній упаковці (контурне коміркове пакування в пачці) при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу.
Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг:
• При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3-х днів (курсова доза 1,5 г);
• При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на добу протягом 3 днів, потім по 1 таблетці (500 мг) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г) . Першу щотижневу таблетку (500 мг) слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної таблетки (500 мг) (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих таблеток (500 мг) – з інтервалом у 7 днів;
• При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans): 1 раз на добу протягом 5 днів: 1-й день – 1,0 г (2 таблетки по 500 мг), потім з 2-го по 5 -й день – по 1 таблетці (500 мг) (курсова доза 3,0 г);
• При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1 г (2 таблетки по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: при порушенні функції нирок у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Пацієнтам зі СКФ<10 мл/хв препарат слід приймати з обережністю.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Пацієнти похилого віку: корекція дози не потрібна. Оскільки пацієнти похилого віку вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт производится компанией ОБНОВЛЕНИЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азитромицин Реневал таб 500 мг 3 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 250мг 6 шт Азитрокс капс. 250мг 6 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.
Пока нет комментариев