Азитромицин капс 500мг 3 шт
Топ продаж
Суперцена
Азитромицин капсули 500 мг - це антибактеріальний препарат, який діє бактеріостатично та бактерицидно на широкий спектр мікроорганізмів. Цей антибіотик є ефективним проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, анаеробних мікроорганізмів та інших мікроорганізмів. Він добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі, та має довгий період напіввиведення. Азитроміцин капсули 500 мг є ефективним засобом для лікування різних інфекцій, в тому числі інфекцій дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин, сечостатевих органів та інших органів та систем.
Азитромицин капс 500мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцину дигідрат – 530,60 мг, у перерахунку на азитроміцин – 500,00 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний – 17,22 мг; целюлоза мікрокристалічна – 9,38 мг; повідон-К17 - 8,40 мг; магнію стеарат – 8,40 мг.
Склад корпусу капсули: титану діоксид – 2,0000%; желатин – до 100%.
Склад кришечки капсули: барвник хіноліновий жовтий – 0,7500%; барвник сонячний захід жовтий - 0,0059%; титану діоксид – 2,0000%; желатин – до 100%.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 00: корпус білого кольору непрозорий, кришка жовтого непрозора.
Вміст капсул – суміш порошку та гранул білого або білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається ущільнення вмісту капсул у грудки, які легко зруйнуються при натисканні.
Форма випуску:
Капсули 500мг.
По 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 10 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3, 6, 20, 30, 50, 60, 100 або 120 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 або 12 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших антибіотиків групи макролідів або кетолідів, або до інших компонентів препарату;
-Порушення функції печінки тяжкого ступеня;
-Дитячий вік до 12 років з масою тіла менше 45 кг (для цієї лікарської форми);
-Одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
-Міастенія;
-порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості;
-Термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв;
-У пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), циза антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит;
Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у т. ч. спричинена атиповими збудниками;
Інфекції шкіри та м'яких тканин: вугри звичайні середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози;
Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
Інфекції сечостатевих шляхів (уретрит та/або цервіцит), спричинені Chlamydia trachomatis.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за одну годину або через дві години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин) Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показників диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну) Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин та колхіцин, необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину) У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймають здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Одночасне застосування азитроміцину
(1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження Сmax азитроміцину (на 18%), що не мало клінічного значення.
Індинавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон
Азитроміцин не істотно впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) викликає підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Сmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце.
Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmax, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми
Тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея.
Лікування
Симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи макролідів-азалідів, діє бактеріостатично. Зв'язуючись з субодиницею 50S рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій; у високих концентраціях має бактерицидний ефект.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть бути спочатку стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
Шкала чутливості мікроорганізмів до азитроміцину (Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК), мг/л):
Чутливі: Staphylococcus spp. - МІК, <1 мг/л; Staphylococcus spp. груп A, B, C, G - МІК, <0,25 мг/л; Haemophilus influenzae - МІК, <0,12 мг/л; Moraxella catarrhalis - МІК, <0,5 мг/л; Neisseria gonorrhoeae - МІК, <0,25 мг/л.
Стійкі: Staphylococcus spp. - МІК, > 2 мг/л; Staphylococcus spp. груп A, B, C, G - МІК, > 0,5 мг/л; Haemophilus influenzae - МІК, >4 мг/л; Moraxella catarrhalis - МІК, > 0,5 мг/л; Neisseria gonorrhoeae – МІК, > 0,5 мг/л.
Найчастіше чутливі:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метилцилінчутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі), Streptococcus pyogenes;
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
Анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus pneumoniae (резистентні до пеніциліну).
Спочатку стійкі мікроорганізми:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину.
Анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Біодоступність після одноразового прийому 500 мг – 37% (ефект «першого проходження» через печінку), максимальна концентрація (Сmax) – 0,4 мг/л, час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) – 2-3 год. Концентрація у тканинах та клітинах у 10-50 разів вище, ніж у плазмі крові. Здається обсяг розподілу – 31,1 л/кг, зв'язування з білками плазми обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%.
Азітроміцин кислотостійкий, ліпофілен. Легко проходить через гістогематичні бар'єри, добре проникає у дихальні шляхи, сечостатеві органи та тканини, у т. ч. у передміхурову залозу, шкіру та м'які тканини. До місця інфекції транспортується також фагоцитами (поліморфно-ядерними лейкоцитами та макрофагами), де вивільняється у присутності бактерій. Проникає через мембрани клітин та створює в них високі концентрації, що особливо важливо для ерадикації внутрішньоклітинно розташованих збудників. У вогнищах інфекції концентрації на 24-34% вищі, ніж у здорових тканинах і корелюють із вираженістю запального процесу.
У печінці деметилюється, метаболіти, що утворюються, неактивні.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення із тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азитроміцин виводиться, переважно, у незміненому вигляді – 50% кишечником, 6% нирками.
Вагітність та годування груддюПри вагітності та в період грудного вигодовування застосовують лише у випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше ніж 10%; часто – не менше ніж 1%, але менше ніж 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%, дуже рідко - менше 0,01%, частота невідома - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; частота невідома – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, нервозність, безсоння; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочений нюх, втрата смакових відчуттів, марення, галюцинації, міастенія.
З боку органу зору: не часто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; частота невідома - зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках – з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка, дерматит, пітливість, сухість шкіри; рідко – реакція фотосенсибілізації, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП); частота невідома – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у шиї, біль у спині; частота невідома – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – астенія, набряк, відчуття втоми, нездужання, набряк обличчя, периферичні набряки, лихоманка, біль у грудях.
Лабораторні дані: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
особливі вказівкиГіперчутливість.
Так само як при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джон в окремих випадках з летальним результатом), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого лікування та спостереження. При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
У разі пропуску прийому однієї дози препарату Азітроміцин пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами у 24 години
.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
За наявності симптомів порушення функції печінки, таких як: астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом Азітроміцин слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознак розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових. Препарат не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT: у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III ( аміодарон, соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії, гіпокаліємії, або тяжкою серцевою недостатністю.
Застосування препарату може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Як і у разі застосування еритроміцину та інших макролідів, відмічені поодинокі випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (рідко з летальним результатом), дерматологічних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП) мультиформну еритему, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). (Див. розділ «Побічна дія»). Деякі з реакцій мали рецидивуючий характер і вимагали більш тривалого спостереження та лікування.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування препаратом слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з можливістю розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу.
Дорослим та дітям старше 12 років з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 500 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 3-х днів (курсова доза – 1,5 г).
При звичайних вуграх середнього ступеня тяжкості: по 500 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 3-х днів. Потім 500 мг (1 капсула) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Курсову дозу 6 г.
Першу щотижневу капсулу слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих капсул – з інтервалом у 7 днів.
При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми: у перший день одночасно 1 г (2 капсули по 500 мг), потім з 2-го до 5-го дня по 500 мг (1 капсула) щодня. Курсова доза 3 г.
При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1 г (2 капсули по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки літні пацієнти вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азитромицин капс 500мг 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцину дигідрат – 530,60 мг, у перерахунку на азитроміцин – 500,00 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний – 17,22 мг; целюлоза мікрокристалічна – 9,38 мг; повідон-К17 - 8,40 мг; магнію стеарат – 8,40 мг.
Склад корпусу капсули: титану діоксид – 2,0000%; желатин – до 100%.
Склад кришечки капсули: барвник хіноліновий жовтий – 0,7500%; барвник сонячний захід жовтий - 0,0059%; титану діоксид – 2,0000%; желатин – до 100%.
Опис:
Тверді желатинові капсули № 00: корпус білого кольору непрозорий, кришка жовтого непрозора.
Вміст капсул – суміш порошку та гранул білого або білого з жовтуватим відтінком кольору. Допускається ущільнення вмісту капсул у грудки, які легко зруйнуються при натисканні.
Форма випуску:
Капсули 500мг.
По 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 10 капсул в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 3, 6, 20, 30, 50, 60, 100 або 120 капсул у банки з поліетилентерефталату для лікарських засобів або поліпропіленові для лікарських засобів, закупорені кришками з поліетилену високого тиску з контролем першого розтину, або кришками поліпропіленовими або кришками з поліетилену низького тиску з контролем першого розтину.
Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 або 12 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку).
Протипоказання-підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших антибіотиків групи макролідів або кетолідів, або до інших компонентів препарату;
-Порушення функції печінки тяжкого ступеня;
-Дитячий вік до 12 років з масою тіла менше 45 кг (для цієї лікарської форми);
-Одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном.
З обережністю:
-Міастенія;
-порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості;
-Термінальна ниркова недостатність із ШКФ (швидкість клубочкової фільтрації) менше 10 мл/хв;
-У пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), циза антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин та левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою; одночасне застосування дигоксину, варфарину, циклоспорину.
Дозування500 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами:
Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: фарингіт, тонзиліт, синусит, середній отит;
Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, у т. ч. спричинена атиповими збудниками;
Інфекції шкіри та м'яких тканин: вугри звичайні середнього ступеня тяжкості, бешихи, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози;
Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans);
Інфекції сечостатевих шляхів (уретрит та/або цервіцит), спричинені Chlamydia trachomatis.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за одну годину або через дві години після прийому цих препаратів та їжі.
Цетиризин
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин) Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показників диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин і колхіцин (субстрати Р-глікопротеїну) Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин і колхіцин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в сироватці крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин та колхіцин, необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.
Зідовудін
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 мг або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно.
Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях аналогічних еритроміцину та інших макролідів. Азітроміцин не є інгібітором та індуктором ізоферментів цитохрому Р450.
Алкалоїди ріжків
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак, у післяреєстраційному періоді були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Циметидин
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину) У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймають здорові добровольці. Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинний зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу часу протромбіну при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом 3 днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно проводити моніторинг концентрації циклоспорину в плазмі та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Одночасне застосування азитроміцину
(1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігали зниження Сmax азитроміцину (на 18%), що не мало клінічного значення.
Індинавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон
Азитроміцин не істотно впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) викликає підвищення рівноважних концентрацій азитроміцину у сироватці крові. Клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібно.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у сироватці крові. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Сmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце.
Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило істотного впливу на Сmax, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину у сироватці крові відповідали виявленим в інших дослідженнях.
ПередозуванняСимптоми
Тимчасова втрата слуху, нудота, блювання, діарея.
Лікування
Симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – азалід
Код АТХ: J01FA10
Фармакодинаміка:
Антибактеріальний препарат широкого спектру дії групи макролідів-азалідів, діє бактеріостатично. Зв'язуючись з субодиницею 50S рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій; у високих концентраціях має бактерицидний ефект.
Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів.
Мікроорганізми можуть бути спочатку стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
Шкала чутливості мікроорганізмів до азитроміцину (Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК), мг/л):
Чутливі: Staphylococcus spp. - МІК, <1 мг/л; Staphylococcus spp. груп A, B, C, G - МІК, <0,25 мг/л; Haemophilus influenzae - МІК, <0,12 мг/л; Moraxella catarrhalis - МІК, <0,5 мг/л; Neisseria gonorrhoeae - МІК, <0,25 мг/л.
Стійкі: Staphylococcus spp. - МІК, > 2 мг/л; Staphylococcus spp. груп A, B, C, G - МІК, > 0,5 мг/л; Haemophilus influenzae - МІК, >4 мг/л; Moraxella catarrhalis - МІК, > 0,5 мг/л; Neisseria gonorrhoeae – МІК, > 0,5 мг/л.
Найчастіше чутливі:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метилцилінчутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливі), Streptococcus pyogenes;
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae;
Анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.;
Інші: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Streptococcus pneumoniae (резистентні до пеніциліну).
Спочатку стійкі мікроорганізми:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину.
Анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Біодоступність після одноразового прийому 500 мг – 37% (ефект «першого проходження» через печінку), максимальна концентрація (Сmax) – 0,4 мг/л, час досягнення максимальної концентрації (ТСmax) – 2-3 год. Концентрація у тканинах та клітинах у 10-50 разів вище, ніж у плазмі крові. Здається обсяг розподілу – 31,1 л/кг, зв'язування з білками плазми обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50%.
Азітроміцин кислотостійкий, ліпофілен. Легко проходить через гістогематичні бар'єри, добре проникає у дихальні шляхи, сечостатеві органи та тканини, у т. ч. у передміхурову залозу, шкіру та м'які тканини. До місця інфекції транспортується також фагоцитами (поліморфно-ядерними лейкоцитами та макрофагами), де вивільняється у присутності бактерій. Проникає через мембрани клітин та створює в них високі концентрації, що особливо важливо для ерадикації внутрішньоклітинно розташованих збудників. У вогнищах інфекції концентрації на 24-34% вищі, ніж у здорових тканинах і корелюють із вираженістю запального процесу.
У печінці деметилюється, метаболіти, що утворюються, неактивні.
У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 35-50 год. Період напіввиведення із тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азитроміцин виводиться, переважно, у незміненому вигляді – 50% кишечником, 6% нирками.
Вагітність та годування груддюПри вагітності та в період грудного вигодовування застосовують лише у випадку, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода та дитини. За необхідності застосування препарату в період грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів класифікована відповідно до рекомендацій ВООЗ: дуже часто – не менше ніж 10%; часто – не менше ніж 1%, але менше ніж 10%; нечасто - не менше 0,1%, але менше 1%; рідко - не менше 0,01%, але менше 0,1%, дуже рідко - менше 0,01%, частота невідома - не може бути оцінена, виходячи з наявних даних.
Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини, вагінальна інфекція, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
З боку імунної системи: нечасто ангіоневротичний набряк, реакція гіперчутливості; частота невідома – анафілактична реакція.
З боку нервової системи: часто головний біль; нечасто – запаморочення, порушення смакових відчуттів, парестезії, сонливість, нервозність, безсоння; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочений нюх, втрата смакових відчуттів, марення, галюцинації, міастенія.
З боку органу зору: не часто – порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до обличчя; частота невідома - зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз; дуже рідко – зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках – з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – свербіж, висипання на шкірі, кропив'янка, дерматит, пітливість, сухість шкіри; рідко – реакція фотосенсибілізації, гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП); частота невідома – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром).
З боку опорно-рухового апарату: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у шиї, біль у спині; частота невідома – артралгія.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: нечасто – астенія, набряк, відчуття втоми, нездужання, набряк обличчя, периферичні набряки, лихоманка, біль у грудях.
Лабораторні дані: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації сечовини в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту , підвищення концентрації глюкози у крові, збільшення кількості тромбоцитів, зниження гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові.
особливі вказівкиГіперчутливість.
Так само як при застосуванні еритроміцину та інших макролідів, повідомлялося про рідкісні випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (у поодиноких випадках з летальним наслідком), шкірних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз, синдром Стівенса-Джон в окремих випадках з летальним результатом), лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). Деякі з таких реакцій, що розвинулися при застосуванні азитроміцину, набували рецидивуючого перебігу та вимагали тривалого лікування та спостереження. При розвитку алергічної реакції препарат слід відмінити та розпочати відповідне лікування. Слід пам'ятати, що після відміни симптоматичної терапії можливе відновлення симптомів алергічної реакції.
У разі пропуску прийому однієї дози препарату Азітроміцин пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами у 24 години
.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та печінкової недостатності тяжкого ступеня.
За наявності симптомів порушення функції печінки, таких як: астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію азитроміцином слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки.
При порушеннях функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна. Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом Азітроміцин слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознак розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових. Препарат не слід застосовувати тривалішими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування.
Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація не рекомендована.
При тривалому прийомі азитроміцину можливий розвиток псевдомембранозного коліту, викликаного Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. Препарати, що гальмують перистальтику кишок, протипоказані.
При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у літніх пацієнтів), у тому числі з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT: у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III ( аміодарон, соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), у пацієнтів з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії, гіпокаліємії, або тяжкою серцевою недостатністю.
Застосування препарату може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Як і у разі застосування еритроміцину та інших макролідів, відмічені поодинокі випадки серйозних алергічних реакцій, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (рідко з летальним результатом), дерматологічних реакцій, включаючи гострий генералізований екзантематозний пустульоз (ОГЕП) мультиформну еритему, лікарський висип з еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром). (Див. розділ «Побічна дія»). Деякі з реакцій мали рецидивуючий характер і вимагали більш тривалого спостереження та лікування.
Вплив на керування транспортними засобами та механізмами
У період лікування препаратом слід бути обережним при керуванні транспортними засобами та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій у зв'язку з можливістю розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, не розжовуючи принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди, 1 раз на добу.
Дорослим та дітям старше 12 років з масою тіла понад 45 кг.
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 500 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 3-х днів (курсова доза – 1,5 г).
При звичайних вуграх середнього ступеня тяжкості: по 500 мг (1 капсула) 1 раз на добу протягом 3-х днів. Потім 500 мг (1 капсула) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів. Курсову дозу 6 г.
Першу щотижневу капсулу слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози (8-й день від початку лікування), наступні 8 щотижневих капсул – з інтервалом у 7 днів.
При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми: у перший день одночасно 1 г (2 капсули по 500 мг), потім з 2-го до 5-го дня по 500 мг (1 капсула) щодня. Курсова доза 3 г.
При інфекціях сечостатевих шляхів, спричинених Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит/цервіцит – 1 г (2 капсули по 500 мг) одноразово.
При порушенні функції нирок: у пацієнтів із ШКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки: при застосуванні у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекції дози не потрібне.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки літні пацієнти вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні азитроміцину у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азитромицин капс 500мг 3 шт производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азитромицин капс 500мг 3 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азитромицин капс 500мг 3 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 250мг 6 шт Азитрокс капс. 250мг 6 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.