Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс
Топ продаж
Суперцена
Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс є антибіотиком-азалідом з широким спектром антимікробної дії. Механізм дії полягає у пригніченні синтезу білка мікробної клітини, що призводить до зупинки росту та розмноження бактерій. Препарат є ефективним при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками, та має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних та інших мікроорганізмів. Після прийому внутрішньо добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Препарат виводиться переважно через кишечник та нирки, зберігаючи терапевтичну концентрацію до 5-7 днів після останньої дози.
Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцин дигідрат – 262,02 мг (у перерахунку на азитроміцин – 250,00 мг);
Лактози
моногідрат – 61,98 мг; целюлоза мікрокристалічна – 40,60 мг; магнію стеарат – 3,70 мг; повідон К-17 (полівінілпіролідон низькомолекулярний) – 1,00 мг; натрію лаурилсульфат – 0,70 мг; капсули тверді желатинові: діоксид титану – 2,0 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого чи білого зі світло-жовтим відтінком кольору. Допускається наявність конгломератів, які при натисканні скляною паличкою легко перетворюються на сипучий порошок.
Форма випуску:
Капсули 250 мг. 6 або 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. 6 капсул у банці з поліетилену високої щільності. 1 контурна коміркова упаковка по 6 капсул, 1 контурна коміркова упаковка по 10 капсул або одна банка разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів, кетолідів або інших компонентів препарату; - Порушення функції печінки важкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю); - Порушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв); - дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); - дитячий вік до 3 років (для пігулок 125 мг); - період грудного вигодовування; - одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном; - непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю); порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв); пацієнтам похилого віку; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин, левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або серцевою недостатністю;
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами: -інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит); - інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, зокрема викликана атиповими збудниками); - інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози, акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості); - інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит); - Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за годину до або через дві години після прийому цих препаратів або їди.
Цетиризин
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин) Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показань диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин (субстрати Р-глікопротеїну) Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в плазмі крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові.
Зідовудін
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно. Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450. Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях, аналогічних до еритроміцину та інших макролідів.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Ціметідін
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину) У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймають здорові добровольці.
Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом трьох днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно контролювати концентрацію циклоспорину в плазмі крові та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Одночасне застосування азитроміцину
(1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігалося зниження Сmax азитроміцину (на 18 %), що не мало клінічного значення.
Індинавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон
Азитроміцин не істотно впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг три рази на добу) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові. Клінічно значимих побічних ефектів немає. Корекція дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібна.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у плазмі. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Cmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило суттєвого впливу на Cmax, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в плазмі відповідали виявленим в інших дослідженнях.
Алкалоїди ріжків
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
ПередозуванняСимптоми: нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-Азалід.
Фармакодинаміка:
Азитроміцин -бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини.
Зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію. Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів. Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків до азитроміцину чутливі: - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus pyogenes, Streptococcus групи A, B, C, G; - аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; - анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.; - інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину: -Streptococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Мікроорганізми, спочатку стійкі до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін-стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів); - грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину; - анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність -37 % (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація в крові (0,4 мг/л) досягається через 2-3 години, обсяг розподілу – 31,1 л/кг, зв'язування з білками. плазми крові обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50 %. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками).
Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить через гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі крові, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах. У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 30-50 годин. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азитроміцин виводиться переважно у незміненому вигляді – 50 % кишечником, 6 % нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюВагітність: при вагітності препарат Азітроміцин застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування: при необхідності застосування препарату під час грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями
Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто > 1/100, < 1/10; нечасто > 1/1000, < 1/100; рідко >1/10000, <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота та геніталій, пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
Алергічні реакції: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості; частота невідома-анафілактична реакція.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто-лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко-тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто-запаморочення, парестезія, порушення смакових відчуттів, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто-порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя; частота невідома – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота; дуже рідко – зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкірних покривів: нечасто – висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, підвищене потовиділення; рідко – реакція фотосенсибілізації; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома – артралгія.
З боку сечостатевої системи: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок, метрорагія, порушення функції яєчок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Лабораторні показники: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту хлору в плазмі крові, підвищення концентрації збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові, підвищення концентрації сечовини у плазмі крові.
Інші: нечасто – астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату Азітроміцин пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині. Препарат Азітроміцин слід приймати принаймні за одну годину до або через дві години після прийому антацидних препаратів. Препарат Азітроміцин не слід використовувати для лікування пневмонії у пацієнтів, для яких неможливе проведення пероральної терапії через тяжкість захворювання та/або такі, що мають такі ризики: муковісцидоз, бактеріємія або підозра на неї, стани, здатні змінити реакцію організму на перебіг захворювання (імунодефіцит, функціональна асплення та ін), пацієнти, які потребують госпіталізації, літні або ослаблені пацієнти. Препарат Азітроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та тяжку печінкову недостатність. При наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію препаратом Азітроміцин слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки. При порушеннях функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв) терапію препаратом Азітроміцин слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок. При термінальній стадії ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв) відзначається збільшення концентрації азитроміцину у плазмі на 33%. Можливий розвиток резистентності мікроорганізмів за недотримання рекомендованої тривалості курсів терапії. Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом Азітроміцин слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових. Препарат Азітроміцин не слід застосовувати більш тривалими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування. Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація протипоказана. Необхідно пам'ятати,
При тривалому прийомі препарату Азітроміцин можливий розвиток псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату Азітроміцин, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину, бацитрацину або метронідазолу. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказане. При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, зокрема аритмії типу «пірует». Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. одержують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифломіноломі); а, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. одержують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифломіноломі); а, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів) та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг:
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 500 мг (2 капсули) один раз на добу протягом 3- х днів (курсова доза – 1,5 г).
При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 500 мг (2 капсули) раз на добу протягом 3 днів, потім по 500 мг (2 капсули) один раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу дозу 500 мг (2 капсули) слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози 500 мг (2 капсули) (восьмий день від початку лікування), наступні 8 щотижневих доз по 500 мг (2 капсули) – з інтервалом у 7 днів .
При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans): один раз на добу протягом 5 днів: перший день – 1,0 г (4 капсули), потім з другого до п'ятого дня – по 500 мг (2 капсули) ) (курсова доза - 3,0 г).
При інфекціях сечостатевих шляхів, викликаних Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит або цервіцит – одноразово 1,0 г (4 капсули).
У пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки літні пацієнти вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату
Азітроміцин у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцин дигідрат – 262,02 мг (у перерахунку на азитроміцин – 250,00 мг);
Лактози
моногідрат – 61,98 мг; целюлоза мікрокристалічна – 40,60 мг; магнію стеарат – 3,70 мг; повідон К-17 (полівінілпіролідон низькомолекулярний) – 1,00 мг; натрію лаурилсульфат – 0,70 мг; капсули тверді желатинові: діоксид титану – 2,0 %, желатин – до 100 %.
Опис:
Тверді желатинові капсули №0 білого кольору. Вміст капсул – порошок білого чи білого зі світло-жовтим відтінком кольору. Допускається наявність конгломератів, які при натисканні скляною паличкою легко перетворюються на сипучий порошок.
Форма випуску:
Капсули 250 мг. 6 або 10 капсул у контурній комірковій упаковці з плівки полівінілхлоридної та алюмінієвої фольги. 6 капсул у банці з поліетилену високої щільності. 1 контурна коміркова упаковка по 6 капсул, 1 контурна коміркова упаковка по 10 капсул або одна банка разом з інструкцією з медичного застосування в пачці з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, інших макролідів, кетолідів або інших компонентів препарату; - Порушення функції печінки важкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю); - Порушення функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв); - дитячий вік до 12 років із масою тіла менше 45 кг (для таблеток 500 мг); - дитячий вік до 3 років (для пігулок 125 мг); - період грудного вигодовування; - одночасний прийом з ерготаміном та дигідроерготаміном; - непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю:
Міастенія; порушення функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості (класи А та В за класифікацією Чайлд-П'ю); порушення функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв); пацієнтам похилого віку; у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин, левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або серцевою недостатністю;
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами: -інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит); - інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, пневмонія, зокрема викликана атиповими збудниками); - інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вдруге інфіковані дерматози, акне вульгаріс середнього ступеня тяжкості); - інфекції сечостатевих шляхів, спричинені Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит); - Початкова стадія хвороби Лайма (бореліоз) – мігруюча еритема (erythema migrans).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні препарати
Антацидні препарати не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують максимальну концентрацію в крові на 30%, тому препарат слід приймати принаймні за годину до або через дві години після прийому цих препаратів або їди.
Цетиризин
Одночасне застосування протягом 5 днів у здорових добровольців азитроміцину з цетиризином (20 мг) не призвело до фармакокінетичної взаємодії та суттєвої зміни інтервалу QT.
Диданозин (дидезоксиінозин) Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг на добу) та диданозину (400 мг на добу) у 6 ВІЛ-інфікованих пацієнтів не виявило змін фармакокінетичних показань диданозину порівняно з групою плацебо.
Дигоксин (субстрати Р-глікопротеїну) Одночасне застосування макролідних антибіотиків, у тому числі азитроміцину, з субстратами Р-глікопротеїну, такими як дигоксин, призводить до підвищення концентрації субстрату Р-глікопротеїну в плазмі крові. Таким чином, при одночасному застосуванні азитроміцину та дигоксину необхідно враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у плазмі крові.
Зідовудін
Одночасне застосування азитроміцину (одноразовий прийом 1000 мг і багаторазовий прийом 1200 або 600 мг) незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками зидовудину або його глюкуронідного метаболіту. Однак застосування азитроміцину викликало збільшення концентрації фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту в мононуклеарах периферичної крові. Клінічне значення цього факту неясно. Були проведені фармакокінетичні дослідження одночасного застосування азитроміцину та препаратів, метаболізм яких відбувається за участю ізоферментів системи цитохрому Р450. Азітроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами системи цитохрому Р450. Не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакокінетичних взаємодіях, аналогічних до еритроміцину та інших макролідів.
Аторвастатин
Одночасне застосування аторвастатину (10 мг щодня) та азитроміцину (500 мг щодня) не викликало зміни концентрацій аторвастатину в плазмі крові (на основі аналізу інгібування ГМК-КоА-редуктази). Однак були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які отримують одночасно азитроміцин та статини.
Карбамазепін
У фармакокінетичних дослідженнях за участю здорових добровольців не виявлено суттєвого впливу на концентрацію карбамазепіну та його активного метаболіту у плазмі у пацієнтів, які отримували одночасно азитроміцин.
Ціметідін
У фармакокінетичних дослідженнях впливу разової дози циметидину на фармакокінетику азитроміцину не виявлено змін фармакокінетики азитроміцину за умови застосування циметидину за 2 години до азитроміцину.
Антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину) У фармакокінетичних дослідженнях азитроміцин не впливав на антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину, який приймають здорові добровольці.
Повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та антикоагулянтів непрямої дії (похідні кумарину). Незважаючи на те, що причинно-наслідковий зв'язок не встановлений, слід враховувати необхідність проведення частого моніторингу протромбінового часу при застосуванні азитроміцину у пацієнтів, які отримують пероральні антикоагулянти непрямої дії (похідні кумарину).
Циклоспорин
У фармакокінетичному дослідженні за участю здорових добровольців, які протягом трьох днів приймали внутрішньо азитроміцин (500 мг/добу одноразово), а потім циклоспорин (10 мг/кг/добу одноразово), було виявлено достовірне підвищення максимальної концентрації у плазмі крові (Сmax) та площі під кривою "концентрація-час" (AUC0-5) циклоспорину. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів. У разі необхідності одночасного застосування цих препаратів необхідно контролювати концентрацію циклоспорину в плазмі крові та відповідно коригувати дозу.
Ефавіренз
Одночасне застосування азитроміцину (600 мг на добу одноразово) та ефавірензу (400 мг на добу) щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.
Одночасне застосування азитроміцину
(1200 мг одноразово) не змінювало фармакокінетику флуконазолу (800 мг одноразово). Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте при цьому спостерігалося зниження Сmax азитроміцину (на 18 %), що не мало клінічного значення.
Індинавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг одноразово) не викликало статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру (по 800 мг тричі на добу протягом 5 днів).
Метилпреднізолон
Азитроміцин не істотно впливає на фармакокінетику метилпреднізолону.
Нелфінавір
Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг три рази на добу) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові. Клінічно значимих побічних ефектів немає. Корекція дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром не потрібна.
Рифабутін
Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливає на концентрацію кожного з препаратів у плазмі. При одночасному застосуванні азитроміцину та рифабутину іноді спостерігалась нейтропенія. Незважаючи на те, що нейтропенія асоціювалася із застосуванням рифабутину, причинно-наслідковий зв'язок між застосуванням комбінації азитроміцину та рифабутину та нейтропенією не встановлено.
Силденафіл
При застосуванні у здорових добровольців не отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу щодня протягом 3 днів) на AUC та Cmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту.
Терфенадін
У фармакокінетичних дослідженнях не було отримано доказів взаємодії між азитроміцином та терфенадином. Повідомлялося про поодинокі випадки, коли можливість такої взаємодії не можна було виключити повністю, проте не було жодного конкретного доказу, що така взаємодія мала місце. Було встановлено, що одночасне застосування терфенадину та макролідів може спричинити аритмію та подовження інтервалу QT.
Теофілін
Не виявлено взаємодії між азитроміцином та теофіліном.
Тріазолам/мідазолам
Значних змін фармакокінетичних показників при одночасному застосуванні азитроміцину з триазоламом або мідазоламом у терапевтичних дозах не виявлено.
Триметоприм/сульфаметоксазол
Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу з азитроміцином не виявило суттєвого впливу на Cmax, загальну експозицію або екскрецію нирками триметоприму або сульфаметоксазолу. Концентрації азитроміцину в плазмі відповідали виявленим в інших дослідженнях.
Алкалоїди ріжків
Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму, одночасне застосування азитроміцину з похідними алкалоїдів ріжків не рекомендується.
ПередозуванняСимптоми: нудота, тимчасова втрата слуху, блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-Азалід.
Фармакодинаміка:
Азитроміцин -бактеріостатичний антибіотик широкого спектра дії групи макролідів-азалідів. Має широкий спектр антимікробної дії. Механізм дії азитроміцину пов'язаний із пригніченням синтезу білка мікробної клітини.
Зв'язуючись з 50S-субодиницею рибосоми, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції та пригнічує синтез білка, уповільнюючи ріст та розмноження бактерій. У високих концентраціях має бактерицидну дію. Має активність щодо низки грампозитивних, грамнегативних, анаеробних, внутрішньоклітинних та інших мікроорганізмів. Мікроорганізми можуть спочатку бути стійкими до дії антибіотика або можуть набувати стійкості до нього.
У більшості випадків до азитроміцину чутливі: - аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus (метицилін-чутливі), Streptococcus pneumoniae (пеніцилін-чутливі), Streptococcus pyogenes, Streptococcus групи A, B, C, G; - аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Legionella pneumophila, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Neisseria gonorrhoeae; - анаеробні мікроорганізми: Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp., Porphyromonas spp.; - інші мікроорганізми: Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвинути стійкість до азитроміцину: -Streptococcus pneumoniae (стійкий до пеніциліну).
Мікроорганізми, спочатку стійкі до азитроміцину: аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилін-стійкі стафілококи з дуже високою частотою мають набуту стійкість до макролідів); - грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину; - анаероби: Bacteroides fragilis.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо азитроміцин добре всмоктується та швидко розподіляється в організмі. Після одноразового прийому 500 мг біодоступність -37 % (ефект «першого проходження»), максимальна концентрація в крові (0,4 мг/л) досягається через 2-3 години, обсяг розподілу – 31,1 л/кг, зв'язування з білками. плазми крові обернено пропорційно концентрації в крові і становить 7-50 %. Проникає через мембрани клітин (ефективний при інфекціях, спричинених внутрішньоклітинними збудниками).
Транспортується фагоцитами до місця інфекції, де вивільняється у присутності бактерій. Легко проходить через гістогематичні бар'єри та надходить у тканини. Концентрація у тканинах і клітинах у 10-50 разів вища, ніж у плазмі крові, а в осередку інфекції – на 24-34 % більше, ніж у здорових тканинах. У азитроміцину дуже довгий період напіввиведення – 30-50 годин. Період напіввиведення з тканин значно більший. Терапевтична концентрація азитроміцину зберігається до 5-7 днів після останньої дози. Азитроміцин виводиться переважно у незміненому вигляді – 50 % кишечником, 6 % нирками. У печінці деметилюється, втрачаючи активність.
Вагітність та годування груддюВагітність: при вагітності препарат Азітроміцин застосовують лише у випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Період грудного вигодовування: при необхідності застосування препарату під час грудного вигодовування рекомендується призупинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з рекомендаціями
Всесвітньої організації охорони здоров'я: дуже часто >1/10; часто > 1/100, < 1/10; нечасто > 1/1000, < 1/100; рідко >1/10000, <1/1000; дуже рідко <1/10000, включаючи окремі повідомлення; частота невідома – за наявними даними встановити частоту виникнення неможливо.
Інфекційні захворювання: нечасто – кандидоз, у тому числі слизової оболонки порожнини рота та геніталій, пневмонія, фарингіт, гастроентерит, респіраторні захворювання, риніт; частота невідома – псевдомембранозний коліт.
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – анорексія.
Алергічні реакції: нечасто – ангіоневротичний набряк, реакції гіперчутливості; частота невідома-анафілактична реакція.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто-лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія; дуже рідко-тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку дихальної системи: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто-запаморочення, парестезія, порушення смакових відчуттів, сонливість, безсоння, нервозність; рідко – ажитація; частота невідома - гіпестезія, тривога, агресія, непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, втрата нюху, збочення нюху, втрата смакових відчуттів, міастенія, марення, галюцинації.
З боку органу зору: нечасто-порушення зору.
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – розлад слуху, вертиго; частота невідома – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття, «припливи» крові до шкіри обличчя; частота невідома – зниження артеріального тиску, збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі, аритмія типу «пірует», шлуночкова тахікардія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея; часто – нудота, блювання, біль у животі; нечасто – метеоризм, диспепсія, запор, гастрит, дисфагія, здуття живота, сухість слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз, відрижка, виразки слизової оболонки порожнини рота; дуже рідко – зміна кольору язика, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – порушення функції печінки, холестатична жовтяниця; частота невідома – печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем в основному на тлі порушення функції печінки тяжкого ступеня), некроз печінки, фульмінантний гепатит.
З боку шкірних покривів: нечасто – висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, підвищене потовиділення; рідко – реакція фотосенсибілізації; частота невідома – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї; частота невідома – артралгія.
З боку сечостатевої системи: нечасто – дизурія, біль у ділянці нирок, метрорагія, порушення функції яєчок; частота невідома – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
Лабораторні показники: часто зниження кількості лімфоцитів, підвищення кількості еозинофілів, підвищення кількості базофілів, підвищення кількості моноцитів, підвищення кількості нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто - підвищення активності аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові, зміна вмісту калію в плазмі крові, підвищення активності лужної фосфатази в плазмі крові, підвищення вмісту хлору в плазмі крові, підвищення концентрації збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, зміна вмісту натрію у плазмі крові, підвищення концентрації сечовини у плазмі крові.
Інші: нечасто – астенія, нездужання, відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудях, лихоманка, периферичні набряки.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату Азітроміцин пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з перервами о 24 годині. Препарат Азітроміцин слід приймати принаймні за одну годину до або через дві години після прийому антацидних препаратів. Препарат Азітроміцин не слід використовувати для лікування пневмонії у пацієнтів, для яких неможливе проведення пероральної терапії через тяжкість захворювання та/або такі, що мають такі ризики: муковісцидоз, бактеріємія або підозра на неї, стани, здатні змінити реакцію організму на перебіг захворювання (імунодефіцит, функціональна асплення та ін), пацієнти, які потребують госпіталізації, літні або ослаблені пацієнти. Препарат Азітроміцин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості через можливість розвитку фульмінантного гепатиту та тяжку печінкову недостатність. При наявності симптомів порушення функції печінки, таких як астенія, що швидко наростає, жовтяниця, потемніння сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія, терапію препаратом Азітроміцин слід припинити і провести дослідження функціонального стану печінки. При порушеннях функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв) терапію препаратом Азітроміцин слід проводити з обережністю під контролем стану функції нирок. При термінальній стадії ниркової недостатності (КК менше 10 мл/хв) відзначається збільшення концентрації азитроміцину у плазмі на 33%. Можливий розвиток резистентності мікроорганізмів за недотримання рекомендованої тривалості курсів терапії. Як і при застосуванні інших антибактеріальних препаратів, при терапії препаратом Азітроміцин слід регулярно обстежувати пацієнтів на наявність несприйнятливих мікроорганізмів та ознаки розвитку суперінфекцій, у тому числі грибкових. Препарат Азітроміцин не слід застосовувати більш тривалими курсами, ніж зазначено в інструкції, оскільки фармакокінетичні властивості азитроміцину дозволяють рекомендувати короткий та простий режим дозування. Немає даних про можливу взаємодію між азитроміцином та похідними ерготаміну та дигідроерготаміну, але через розвиток ерготизму при одночасному застосуванні макролідів з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну дана комбінація протипоказана. Необхідно пам'ятати,
При тривалому прийомі препарату Азітроміцин можливий розвиток псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile як у вигляді легкої діареї, так і важкого коліту. При розвитку антибіотик-асоційованої діареї на фоні прийому препарату Азітроміцин, а також через 2 місяці після закінчення терапії слід виключити клостридіальний псевдомембранозний коліт. У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину, бацитрацину або метронідазолу. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказане. При лікуванні макролідами, у тому числі азитроміцином, спостерігалося подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищують ризик розвитку серцевих аритмій, зокрема аритмії типу «пірует». Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. Слід бути обережними при застосуванні препарату Азітроміцин у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT, у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (до соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифлоксацин і левофлоксацин), з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у випадку гіпокаліємії або серцевої серцевої гіпомініємії, з клінічно . Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. одержують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифломіноломі); а, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. одержують терапію антиаритмічними препаратами класів IA (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон та соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрам), фторхінолонами (моксифломіноломі); а, особливо у випадку гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії. з порушеннями водно-електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, з клінічно значущою брадикардією, аритмією серця або тяжкою серцевою недостатністю. Застосування препарату Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або спричинити загострення міастенії.
Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами:
При розвитку небажаних ефектів з боку нервової системи та органу зору слід бути обережним при виконанні дій, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу принаймні за 1 годину до або через 2 години після їди.
Дорослі (включаючи літніх пацієнтів) та діти старше 12 років з масою тіла понад 45 кг:
При інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин: по 500 мг (2 капсули) один раз на добу протягом 3- х днів (курсова доза – 1,5 г).
При акні вульгаріс середнього ступеня тяжкості: по 500 мг (2 капсули) раз на добу протягом 3 днів, потім по 500 мг (2 капсули) один раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза 6,0 г). Першу щотижневу дозу 500 мг (2 капсули) слід прийняти через 7 днів після прийому першої щоденної дози 500 мг (2 капсули) (восьмий день від початку лікування), наступні 8 щотижневих доз по 500 мг (2 капсули) – з інтервалом у 7 днів .
При хворобі Лайма (початкова стадія бореліозу) – мігруючої еритеми (erythema migrans): один раз на добу протягом 5 днів: перший день – 1,0 г (4 капсули), потім з другого до п'ятого дня – по 500 мг (2 капсули) ) (курсова доза - 3,0 г).
При інфекціях сечостатевих шляхів, викликаних Chlamydia trachomatis (уретрит, цервіцит): неускладнений уретрит або цервіцит – одноразово 1,0 г (4 капсули).
У пацієнтів із СКФ 10-80 мл/хв корекція дози не потрібна.
При порушенні функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти: корекція дози не потрібна. Оскільки літні пацієнти вже можуть мати поточні проаритмогенні стани, слід бути обережними при застосуванні препарату
Азітроміцин у зв'язку з високим ризиком розвитку серцевих аритмій, у тому числі аритмії типу «пірует».
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс производится компанией ВЕРТЕКС. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азитромицин капс 250мг 6 шт вертекс в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 250мг 6 шт Азитрокс капс. 250мг 6 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт бфз Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт бфз, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.
Пока нет комментариев