Азитрокс капс 250мг 6 шт
Топ продаж
Суперцена
Азитрокс капс 250мг 6 шт - це антибіотик-азалід широкого спектру дії, який пригнічує ріст та розмноження бактерій, діючи бактеріостатично. Він ефективний проти грампозитивних та грамнегативних аеробних мікроорганізмів, анаеробів та деяких внутрішньоклітинних збудників. Азитрокс швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту та добре проникає у тканини, що дозволяє досягти високої концентрації препарату в осередках запалення. Курс лікування може бути коротким (3-денним або 5-денним), оскільки азитрокс зберігається в бактерицидних концентраціях у осередку запалення протягом 5-7 днів. Виведення препарату з плазми крові відбувається у 2 етапи, що дозволяє застосовувати його 1 раз на добу.
Азитрокс капс 250мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцин дигідрат у перерахунку на азитроміцин – 250 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол (маніт) – 54,58 мг, крохмаль кукурудзяний – 13,10 мг, магнію стеарат – 2,0 мг, натрію лаурилсульфат – 0,32 мг; капсули тверді желатинові склад капсули: корпус та кришечка – титану діоксид (Е 171), желатин (желатин медичний).
Опис:
Капсули білого кольору № 0. Вміст капсул – порошок білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Капсули 250мг. 6 капсул в контурне коміркове пакування. 1 контурна коміркова упаковка з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів (у тому числі до еритроміцину, кетолідів), компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність: більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю (немає даних щодо ефективності та безпеки); тяжка ниркова недостатність: кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв (немає даних щодо ефективності та безпеки); діти віком до 12 років з масою тіла менше 45 кг (для цієї лікарської форми); одночасний прийом ерготаміну та дигідроерготаміну.
З обережністю
При порушенні функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості; порушення функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв); у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів ІА (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрамноцин), фторхінолонами (фторхінолонами) електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, при клінічно значущій брадикардії, аритмії або тяжкій серцевій недостатності; одночасне застосування варфарину, дигоксину, циклоспорину; при міастенії; при вагітності.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами, у тому числі: інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
Інфекції нижніх дихальних шляхів (пневмонія, у тому числі спричинена атиповими збудниками; бронхіт, у тому числі гострий, загострення хронічного);
інфекції урогенітального тракту (уретрит, цервіцит);
Інфекції шкіри та м'яких тканин (хвороба Лайма (початкова стадія – erythema migrans), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, вугри звичайні (акне) середнього ступеня тяжкості).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні засоби (алюміній та магнійвмісні) не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують його максимальну концентрацію в крові на 30%, тому інтервал між їх прийомом повинен становити, як мінімум, 1 годину до або 2 години після прийому зазначених препаратів. При одночасному прийомі з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну можливе посилення їх токсичної дії (вазоспазм, дизестезія).
При сумісному застосуванні з антикоагулянтами непрямої дії кумаринового ряду (варфарин) та азитроміцину (у звичайних дозах) пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.
Необхідно бути обережними при спільному призначенні терфенадину та азитроміцину, оскільки було встановлено, що одночасний прийом терфенадину та макролідів може викликати аритмію та подовження QT інтервалу. Виходячи з цього, не можна виключити вищезазначених ускладнень при спільному прийомі терфенадину та азитроміцину.
При одночасному застосуванні азитроміцину та циклоспорину необхідна корекція дози циклоспорину. При сумісному прийомі дигоксину та азитроміцину необхідно контролювати концентрацію дигоксину в крові, оскільки багато макролідів підвищують всмоктування дигоксину в кишечнику. Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові, клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром. При сумісному прийомі азитроміцину та зидовудину, азитроміцин незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками, зидовудину або його глюкуронідного метаболіту; азитроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами цитохрому Р450, не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакологічних взаємодіях, аналогічних еритроміцину та іншим макролідам, азитроміцин не є індуктором та інгібітором ізоферментів цитохрому Р450. При одночасному прийомі азитроміцину та рифабутину в поодиноких випадках можливий розвиток нейтропенії, механізм розвитку якої, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку з прийомом препарату не встановлені.
Азітроміцин не впливає на концентрацію карбамазепіну, циметидину, диданозину, ефавірензу, флуконазолу, індинавіру, мідазоламу, теофіліну, триазоламу, триметоприму/сульфаметоксазолу, цетиризину, силденафілу, аторвастатину, , .
Були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які одночасно приймають азитроміцин і статини.
ПередозуванняПри прийомі високих доз може спостерігатися посилення побічної дії: тимчасова втрата слуху, сильна нудота, блювання, пронос. І тут показано промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-Азалід.
Антибіотик
широкого спектру дії. Є представником підгрупи макролідних антибіотиків – азалідів. Зв'язуючись з субодиницею 50S рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій, діє бактеріостатично, у високих концентраціях має бактерицидний ефект. Діє на поза- та внутрішньоклітинних збудників.
Активний щодо грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Streptococcus spp. (груп A, B, C, G), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (метицилінчутливий); грамнегативних аеробних мікроорганізмів: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida; деяких анаеробних мікроорганізмів: Prevotella spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Porphyriomonas spp.; а також Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвивати стійкість до азитроміцину: грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae (пеніцилінстійкий)). Спочатку стійкі мікроорганізми: грампозитивні аероби (Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилінстійкі стафілококи виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину); анаероби (Bacteroides fragilis).
Фармакокінетика:
Азитроміцин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, що зумовлено його стійкістю у кислому середовищі та ліпофільністю. Після прийому внутрішньо 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі досягається через 2,5-3,0 год і становить 0,4 мг/л. Біодоступність становить 37%.
Азитроміцин добре проникає у дихальні шляхи, органи та тканини урогенітального тракту (зокрема у передміхурову залозу), у шкіру та м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вища, ніж у плазмі крові) та тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в еукаріотичні клітини та концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, у свою чергу, визначає великий обсяг розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватися переважно у лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин у місця локалізації інфекції, де він вивільняється у процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вища, ніж у здорових тканинах (в середньому на 24-34%) та корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не істотно впливає на їх функцію. Азітроміцин зберігається у бактерицидних концентраціях в осередку запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні та 5-денні) курси лікування.
У печінці деметилюється, метаболіти, що утворюються, не активні.
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: період напіввиведення становить 14-20 годин в інтервалі від 8 до 24 годин після прийому препарату та 41 година – в інтервалі від 24 до 72 годин, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.
Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишківником, 12% нирками.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату в період вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Опис окремих випадків та обсерваційних досліджень показали, що застосування азитроміцину під час вагітності не призводить до підвищення частоти несприятливих наслідків вагітності та не пов'язане з виникненням будь-яких специфічних вад розвитку у дитини.
ВООЗ рекомендує азитроміцин як препарат вибору при лікуванні хламідійної інфекції у вагітних жінок.
При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаБільшість побічних реакцій, що відзначаються, оборотні після закінчення курсу лікування або відміни препарату.
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто (з частотою більше 1/10), часто (з частотою не менше 1/100, але менше 1/10), нечасто (з частотою не менше 1/1000 але менше 1 /100), рідко (з частотою не менше 1/10000, але менше 1/1000), дуже рідко (з частотою менше 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: часто – лімфоцитопенія, еозинофілія; нечасто – лейкопенія, нейтропенія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, парестезія, порушення сприйняття смакових відчуттів, анорексія; нечасто – тривожність, нервозність, гіпостезія, безсоння, сонливість; рідко - ажитація, марення, галюцинації; дуже рідко - непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, агресія, аносмія, втрата смакових відчуттів, збочення нюху, загострення міастенії гравіс.
З боку органів чуття: нечасто – розлад слуху, вертиго, порушення зору; невідома частота – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку дихальної системи та ЛОР органів: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття; "припливи" крові до обличчя; дуже рідко – зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова тахікардія, збільшення інтервалу QT, аритмія типу «пірует».
Інфекційні захворювання: нечасто – риніт, респіраторні захворювання, фарингіт, пневмонія, кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини та геніталій, гастроентерит.
З боку системи травлення: дуже часто – нудота, діарея, біль у животі, метеоризм (здуття живота); часто – блювання; нечасто – сухість слизової оболонки ротової порожнини, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз, відрижка, гастрит, дисфагія, запор; дуже рідко – зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит, гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ; дуже рідко – холестатична жовтяниця, печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки), фульмінантний гепатит, некроз печінки.
Алергічні реакції: часто – свербіж, висипання; нечасто – синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація, кропив'янка; дуже рідко – анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк) у поодиноких випадках зі смертельним наслідком, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дерматит, сухість шкіри, пітливість.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: часто – артралгія; нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї.
З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення залишкового азоту сечовини та концентрації креатиніну у плазмі крові, дизурія, біль у ділянці нирок; дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: часто – слабкість; нечасто – біль у грудях, периферичні набряки, астенія (нездужання, відчуття втоми), лихоманка, набряк обличчя.
Лабораторні дані: часто підвищення кількості базофілів, моноцитів, нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто – підвищення активності лужної фосфатази, підвищення вмісту хлору, підвищення концентрації глюкози, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, зміна вмісту натрію та калію у плазмі крові.
Про виникнення будь-якого побічного ефекту слід повідомити лікаря.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години. Азитроміцин слід приймати, як мінімум, за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних лікарських засобів.
Азітроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості. За наявності симптомів порушення функції печінки (швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння кольору сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія) терапію азитроміцином слід припинити та провести дослідження функціонального стану печінки.
Азітроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Протипоказаний одночасний прийом азитроміцину з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну через можливий розвиток ерготизму.
При застосуванні препарату як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину, бацитрацину або метронідазолу. Прийом препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказаний.
Оскільки можливе подовження інтервалу QT у пацієнтів, які отримують макроліди, включаючи азитроміцин, при застосуванні азитроміцину слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: літній вік; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія); синдром вродженого подовження інтервалу QT; захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); одночасний прийом лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT (у тому числі антиаритмічні засоби IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, фторхінолони).
Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або викликати загострення міастенії гравіс.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У разі виникнення побічних реакцій з боку ЦНС пацієнтам рекомендується утриматися від керування автотранспортом та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних та рухових реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, за 1 годину до або через 2 години після їди 1 раз на добу.
Дорослим при інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин (за винятком початкової стадії хвороби Лайма (erythema migrans) та акне середнього ступеня тяжкості) – 500 мг (2 капсули) на добу за 1 прийом протягом 3 днів. (курсова доза – 1,5 г).
При початковій стадії хвороби Лайма (erythema migrans) – 1000 мг (4 капсули) на добу першого дня за один прийом, далі по 500 мг (2 капсули) на добу щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
При показанні вугрі звичайні (акне) середнього ступеня тяжкості в 1, 2 та 3 день лікування приймають по 500 мг (2 капсули) 1 раз на день, потім роблять перерву з четвертого по сьомий день, з восьмого дня лікування приймають по 500 мг (2 капсули) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза – 6 г).
При інфекціях урогенітального тракту (уретрит, цервіцит) для лікування неускладненого уретриту або цервіциту, спричиненого Chlamydia trachomatis, приймають одноразово 1000 мг (4 капсули).
Дітям з масою тіла понад 45 кг при інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин – 500 мг (2 капсули) на добу за 1 прийом протягом 3 днів; при лікуванні початкової стадії хвороби Лайма (erythema migrans) – 1000 мг (4 капсули) у перший день та 500 мг (2 капсули) щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
Пацієнти із порушенням функції нирок. Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Пацієнти із порушенням функції печінки. При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти. При застосуванні у пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азитрокс капс 250мг 6 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 капсула містить: азитроміцин дигідрат у перерахунку на азитроміцин – 250 мг.
Допоміжні речовини:
Маннітол (маніт) – 54,58 мг, крохмаль кукурудзяний – 13,10 мг, магнію стеарат – 2,0 мг, натрію лаурилсульфат – 0,32 мг; капсули тверді желатинові склад капсули: корпус та кришечка – титану діоксид (Е 171), желатин (желатин медичний).
Опис:
Капсули білого кольору № 0. Вміст капсул – порошок білого або білого із жовтуватим відтінком кольору.
Форма випуску:
Капсули 250мг. 6 капсул в контурне коміркове пакування. 1 контурна коміркова упаковка з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів (у тому числі до еритроміцину, кетолідів), компонентів препарату; тяжка печінкова недостатність: більше 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю (немає даних щодо ефективності та безпеки); тяжка ниркова недостатність: кліренс креатиніну (КК) менше 40 мл/хв (немає даних щодо ефективності та безпеки); діти віком до 12 років з масою тіла менше 45 кг (для цієї лікарської форми); одночасний прийом ерготаміну та дигідроерготаміну.
З обережністю
При порушенні функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості; порушення функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості (КК понад 40 мл/хв); у пацієнтів з наявністю проаритмогенних факторів (особливо у пацієнтів похилого віку): з вродженим або набутим подовженням інтервалу QT; у пацієнтів, які отримують терапію антиаритмічними препаратами класів ІА (хінідин, прокаїнамід), III (дофетилід, аміодарон і соталол), цизапридом, терфенадином, антипсихотичними препаратами (пімозид), антидепресантами (циталопрамноцин), фторхінолонами (фторхінолонами) електролітного балансу, особливо у разі гіпокаліємії або гіпомагніємії, при клінічно значущій брадикардії, аритмії або тяжкій серцевій недостатності; одночасне застосування варфарину, дигоксину, циклоспорину; при міастенії; при вагітності.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до азитроміцину мікроорганізмами, у тому числі: інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів (ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит);
Інфекції нижніх дихальних шляхів (пневмонія, у тому числі спричинена атиповими збудниками; бронхіт, у тому числі гострий, загострення хронічного);
інфекції урогенітального тракту (уретрит, цервіцит);
Інфекції шкіри та м'яких тканин (хвороба Лайма (початкова стадія – erythema migrans), бешиха, імпетиго, вторинні піодерматози, вугри звичайні (акне) середнього ступеня тяжкості).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтацидні засоби (алюміній та магнійвмісні) не впливають на біодоступність азитроміцину, але зменшують його максимальну концентрацію в крові на 30%, тому інтервал між їх прийомом повинен становити, як мінімум, 1 годину до або 2 години після прийому зазначених препаратів. При одночасному прийомі з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну можливе посилення їх токсичної дії (вазоспазм, дизестезія).
При сумісному застосуванні з антикоагулянтами непрямої дії кумаринового ряду (варфарин) та азитроміцину (у звичайних дозах) пацієнтам необхідний ретельний контроль протромбінового часу.
Необхідно бути обережними при спільному призначенні терфенадину та азитроміцину, оскільки було встановлено, що одночасний прийом терфенадину та макролідів може викликати аритмію та подовження QT інтервалу. Виходячи з цього, не можна виключити вищезазначених ускладнень при спільному прийомі терфенадину та азитроміцину.
При одночасному застосуванні азитроміцину та циклоспорину необхідна корекція дози циклоспорину. При сумісному прийомі дигоксину та азитроміцину необхідно контролювати концентрацію дигоксину в крові, оскільки багато макролідів підвищують всмоктування дигоксину в кишечнику. Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру (по 750 мг 3 рази на день) спричиняє підвищення рівноважної концентрації азитроміцину в плазмі крові, клінічно значущих побічних ефектів не спостерігалося і корекції дози азитроміцину при його одночасному застосуванні з нелфінавіром. При сумісному прийомі азитроміцину та зидовудину, азитроміцин незначно впливає на фармакокінетику, у тому числі виведення нирками, зидовудину або його глюкуронідного метаболіту; азитроміцин слабо взаємодіє з ізоферментами цитохрому Р450, не виявлено, що азитроміцин бере участь у фармакологічних взаємодіях, аналогічних еритроміцину та іншим макролідам, азитроміцин не є індуктором та інгібітором ізоферментів цитохрому Р450. При одночасному прийомі азитроміцину та рифабутину в поодиноких випадках можливий розвиток нейтропенії, механізм розвитку якої, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку з прийомом препарату не встановлені.
Азітроміцин не впливає на концентрацію карбамазепіну, циметидину, диданозину, ефавірензу, флуконазолу, індинавіру, мідазоламу, теофіліну, триазоламу, триметоприму/сульфаметоксазолу, цетиризину, силденафілу, аторвастатину, , .
Були отримані окремі повідомлення про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які одночасно приймають азитроміцин і статини.
ПередозуванняПри прийомі високих доз може спостерігатися посилення побічної дії: тимчасова втрата слуху, сильна нудота, блювання, пронос. І тут показано промивання шлунка, призначення активованого вугілля, проведення симптоматичної терапії.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-Азалід.
Антибіотик
широкого спектру дії. Є представником підгрупи макролідних антибіотиків – азалідів. Зв'язуючись з субодиницею 50S рибосом, пригнічує пептидтранслоказу на стадії трансляції, пригнічує синтез білка, уповільнює ріст і розмноження бактерій, діє бактеріостатично, у високих концентраціях має бактерицидний ефект. Діє на поза- та внутрішньоклітинних збудників.
Активний щодо грампозитивних аеробних мікроорганізмів: Streptococcus spp. (груп A, B, C, G), Streptococcus pneumoniae (пеніцилінчутливий), Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus (метицилінчутливий); грамнегативних аеробних мікроорганізмів: Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Legionella pneumophila, Neisseria gonorrhoeae, Pasteurella multocida; деяких анаеробних мікроорганізмів: Prevotella spp., Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Porphyriomonas spp.; а також Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Borrelia burgdorferi.
Мікроорганізми, здатні розвивати стійкість до азитроміцину: грампозитивні аероби (Streptococcus pneumoniae (пеніцилінстійкий)). Спочатку стійкі мікроорганізми: грампозитивні аероби (Enterococcus faecalis, Staphylococcus spp. (метицилінстійкі стафілококи виявляють дуже високий ступінь стійкості до макролідів), грампозитивні бактерії, стійкі до еритроміцину); анаероби (Bacteroides fragilis).
Фармакокінетика:
Азитроміцин швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, що зумовлено його стійкістю у кислому середовищі та ліпофільністю. Після прийому внутрішньо 500 мг максимальна концентрація азитроміцину в плазмі досягається через 2,5-3,0 год і становить 0,4 мг/л. Біодоступність становить 37%.
Азитроміцин добре проникає у дихальні шляхи, органи та тканини урогенітального тракту (зокрема у передміхурову залозу), у шкіру та м'які тканини. Висока концентрація в тканинах (у 10-50 разів вища, ніж у плазмі крові) та тривалий період напіввиведення обумовлені низьким зв'язуванням азитроміцину з білками плазми крові, а також його здатністю проникати в еукаріотичні клітини та концентруватися в середовищі з низьким рН, що оточує лізосоми. Це, у свою чергу, визначає великий обсяг розподілу (31,1 л/кг) і високий плазмовий кліренс. Здатність азитроміцину накопичуватися переважно у лізосомах особливо важлива для елімінації внутрішньоклітинних збудників. Доведено, що фагоцити доставляють азитроміцин у місця локалізації інфекції, де він вивільняється у процесі фагоцитозу. Концентрація азитроміцину в осередках інфекції достовірно вища, ніж у здорових тканинах (в середньому на 24-34%) та корелює зі ступенем запального набряку. Незважаючи на високу концентрацію у фагоцитах, азитроміцин не істотно впливає на їх функцію. Азітроміцин зберігається у бактерицидних концентраціях в осередку запалення протягом 5-7 днів після прийому останньої дози, що дозволило розробити короткі (3-денні та 5-денні) курси лікування.
У печінці деметилюється, метаболіти, що утворюються, не активні.
Виведення азитроміцину з плазми крові проходить у 2 етапи: період напіввиведення становить 14-20 годин в інтервалі від 8 до 24 годин після прийому препарату та 41 година – в інтервалі від 24 до 72 годин, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу.
Азітроміцин виводиться, в основному, у незміненому вигляді – 50% кишківником, 12% нирками.
Вагітність та годування груддюЗастосування препарату в період вагітності можливе лише в тому випадку, коли ймовірна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Опис окремих випадків та обсерваційних досліджень показали, що застосування азитроміцину під час вагітності не призводить до підвищення частоти несприятливих наслідків вагітності та не пов'язане з виникненням будь-яких специфічних вад розвитку у дитини.
ВООЗ рекомендує азитроміцин як препарат вибору при лікуванні хламідійної інфекції у вагітних жінок.
При необхідності призначення препарату в період лактації слід припинити вигодовування груддю.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаБільшість побічних реакцій, що відзначаються, оборотні після закінчення курсу лікування або відміни препарату.
Класифікація частоти розвитку побічних ефектів (ВООЗ): дуже часто (з частотою більше 1/10), часто (з частотою не менше 1/100, але менше 1/10), нечасто (з частотою не менше 1/1000 але менше 1 /100), рідко (з частотою не менше 1/10000, але менше 1/1000), дуже рідко (з частотою менше 1/10000), включаючи окремі повідомлення.
З боку кровоносної та лімфатичної систем: часто – лімфоцитопенія, еозинофілія; нечасто – лейкопенія, нейтропенія; дуже рідко – тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
З боку центральної нервової системи: часто – запаморочення, біль голови, парестезія, порушення сприйняття смакових відчуттів, анорексія; нечасто – тривожність, нервозність, гіпостезія, безсоння, сонливість; рідко - ажитація, марення, галюцинації; дуже рідко - непритомність, судоми, психомоторна гіперактивність, агресія, аносмія, втрата смакових відчуттів, збочення нюху, загострення міастенії гравіс.
З боку органів чуття: нечасто – розлад слуху, вертиго, порушення зору; невідома частота – порушення слуху, у тому числі глухота та/або шум у вухах.
З боку дихальної системи та ЛОР органів: нечасто – задишка, носова кровотеча.
З боку серцево-судинної системи: нечасто – відчуття серцебиття; "припливи" крові до обличчя; дуже рідко – зниження артеріального тиску, аритмія, шлуночкова тахікардія, збільшення інтервалу QT, аритмія типу «пірует».
Інфекційні захворювання: нечасто – риніт, респіраторні захворювання, фарингіт, пневмонія, кандидоз, у тому числі слизової оболонки ротової порожнини та геніталій, гастроентерит.
З боку системи травлення: дуже часто – нудота, діарея, біль у животі, метеоризм (здуття живота); часто – блювання; нечасто – сухість слизової оболонки ротової порожнини, виразки слизової оболонки порожнини рота, підвищення секреції слинних залоз, відрижка, гастрит, дисфагія, запор; дуже рідко – зміна кольору язика, псевдомембранозний коліт, панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит, гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ; дуже рідко – холестатична жовтяниця, печінкова недостатність (у поодиноких випадках з летальним кінцем, в основному на тлі порушення функції печінки), фульмінантний гепатит, некроз печінки.
Алергічні реакції: часто – свербіж, висипання; нечасто – синдром Стівенса-Джонсона, фотосенсибілізація, кропив'янка; дуже рідко – анафілактичні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк) у поодиноких випадках зі смертельним наслідком, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема.
З боку шкіри та підшкірних тканин: дерматит, сухість шкіри, пітливість.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: часто – артралгія; нечасто – остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї.
З боку сечовидільної системи: нечасто – підвищення залишкового азоту сечовини та концентрації креатиніну у плазмі крові, дизурія, біль у ділянці нирок; дуже рідко – інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – метрорагії, порушення функції яєчок.
Інші: часто – слабкість; нечасто – біль у грудях, периферичні набряки, астенія (нездужання, відчуття втоми), лихоманка, набряк обличчя.
Лабораторні дані: часто підвищення кількості базофілів, моноцитів, нейтрофілів, зниження концентрації бікарбонатів у плазмі крові; нечасто – підвищення активності лужної фосфатази, підвищення вмісту хлору, підвищення концентрації глюкози, підвищення концентрації бікарбонатів у плазмі крові, збільшення кількості тромбоцитів, підвищення гематокриту, зміна вмісту натрію та калію у плазмі крові.
Про виникнення будь-якого побічного ефекту слід повідомити лікаря.
особливі вказівкиУ разі пропуску прийому однієї дози препарату пропущену дозу слід прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалами у 24 години. Азитроміцин слід приймати, як мінімум, за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидних лікарських засобів.
Азітроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості. За наявності симптомів порушення функції печінки (швидко наростаюча астенія, жовтяниця, потемніння кольору сечі, схильність до кровотеч, печінкова енцефалопатія) терапію азитроміцином слід припинити та провести дослідження функціонального стану печінки.
Азітроміцин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня тяжкості. Протипоказаний одночасний прийом азитроміцину з похідними ерготаміну та дигідроерготаміну через можливий розвиток ерготизму.
При застосуванні препарату як на фоні прийому, так і через 2-3 тижні після припинення лікування можливий розвиток діареї, спричиненої Clostridium difficile (псевдомембранозний коліт). У легких випадках достатньо відміни лікування та застосування іонообмінних смол (колестирамін, колестипол), у тяжких випадках показано відшкодування втрати рідини, електролітів та білка, призначення ванкоміцину, бацитрацину або метронідазолу. Прийом препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказаний.
Оскільки можливе подовження інтервалу QT у пацієнтів, які отримують макроліди, включаючи азитроміцин, при застосуванні азитроміцину слід бути обережним у пацієнтів з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT: літній вік; порушення електролітного балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія); синдром вродженого подовження інтервалу QT; захворювання серця (серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія); одночасний прийом лікарських засобів, здатних подовжувати інтервал QT (у тому числі антиаритмічні засоби IA та III класів, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, нейролептики, фторхінолони).
Азітроміцин може спровокувати розвиток міастенічного синдрому або викликати загострення міастенії гравіс.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами
У разі виникнення побічних реакцій з боку ЦНС пацієнтам рекомендується утриматися від керування автотранспортом та занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги, швидкості психомоторних та рухових реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, за 1 годину до або через 2 години після їди 1 раз на добу.
Дорослим при інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин (за винятком початкової стадії хвороби Лайма (erythema migrans) та акне середнього ступеня тяжкості) – 500 мг (2 капсули) на добу за 1 прийом протягом 3 днів. (курсова доза – 1,5 г).
При початковій стадії хвороби Лайма (erythema migrans) – 1000 мг (4 капсули) на добу першого дня за один прийом, далі по 500 мг (2 капсули) на добу щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
При показанні вугрі звичайні (акне) середнього ступеня тяжкості в 1, 2 та 3 день лікування приймають по 500 мг (2 капсули) 1 раз на день, потім роблять перерву з четвертого по сьомий день, з восьмого дня лікування приймають по 500 мг (2 капсули) 1 раз на тиждень протягом 9 тижнів (курсова доза – 6 г).
При інфекціях урогенітального тракту (уретрит, цервіцит) для лікування неускладненого уретриту або цервіциту, спричиненого Chlamydia trachomatis, приймають одноразово 1000 мг (4 капсули).
Дітям з масою тіла понад 45 кг при інфекціях верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри та м'яких тканин – 500 мг (2 капсули) на добу за 1 прийом протягом 3 днів; при лікуванні початкової стадії хвороби Лайма (erythema migrans) – 1000 мг (4 капсули) у перший день та 500 мг (2 капсули) щодня з 2 по 5 день (курсова доза – 3 г).
Пацієнти із порушенням функції нирок. Для пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Пацієнти із порушенням функції печінки. При застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого та помірного ступеня тяжкості корекція дози не потрібна.
Літні пацієнти. При застосуванні у пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азитрокс капс 250мг 6 шт производится компанией ОТИСИФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азитрокс капс 250мг 6 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азитрокс капс 250мг 6 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин форте-obl таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитрал капс. 500мг 3 шт Азитрал капс. 500мг 3 шт, Азитрокс капс. 500мг 2 шт Азитрокс капс. 500мг 2 шт, Азитрокс капс. 500мг 3 шт Азитрокс капс. 500мг 3 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 100 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 ... Азитрокс пор. для приг. сусп. для приема внутрь 200 мг/5 мл 15.9 г 1 шт, Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт Азитромицин-obl капс. 250мг 6 шт, Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин-акрихин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт Азитромицин капс. 250мг 6 шт, Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс Азитромицин капс. 250мг 6 шт вертекс, Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон Азитромицин капс. 250мг 6 шт озон, Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 125мг 6 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт бфз Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт бфз, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт вертекс, Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон Азитромицин таб п/об пленочной 500мг 3 шт озон, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 100мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема ... Азитромицин экомед порошок для приг.сусп.для приема внутрь 200мг/5мл 16.5г фл 1 шт в комплекте с шприцем дозирующим, Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт Азитромицин экомед таб п/об пленочной 500мг 3 шт, Зитролид форте капс. 500мг 3 шт Зитролид форте капс. 500мг 3 шт, Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт Суматролид солюшн таблетс таб дисперг. 250мг 6 шт.
Пока нет комментариев