Азилект таб 1мг 100 шт
Азилект таблетки 1мг 100 шт є протипаркінсонічним засобом, який відноситься до групи МАО-інгібіторів. Діючи як виборчий інгібітор МАО типу В, він підвищує концентрацію дофаміну та знижує утворення токсичних вільних радикалів, що сприяє покращенню стану пацієнтів з хворобою Паркінсона. Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 0,5-2 мг, а виводиться Азилект нирками та кишком. При легкій та помірній печінковій недостатності можуть спостерігатися зміни значень AUC та Сmах.
Азилект таб 1мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: розагіліну мезилат 1,56 мг (еквівалентно 1 мг розагіліну основи);
Допоміжні речовини:
Маннітол 159,24 мг, кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг, крохмаль кукурудзяний 20,0 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 20,0 мг, стеаринова кислота 4,0 мг, тальк 4,0 мг.
Опис:
Білий або майже білий колір круглі, плоскоциліндричні таблетки з фаскою. З одного боку таблетки гравіювання «GIL 1».
Форма випуску:
Пігулки 1 мг. По 10 таблеток у блістері. По 1, 3, 10 блістерів з інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняГіперчутливість, помірна або важка печінкова недостатність (за шкалою Чайлд-Пьюга), феохромоцитома, супутня терапія петидином або ін. симпатоміметиками (в т.ч. з препаратами, що їх містять), декстрометорфаном, вагітність, період лактації (ризик пригнічення лактації на фоні гальмування утворення пролактину), дитячий та підлітковий вік (до 18 років).
З обережністю.
Печінкова недостатність легкого ступеня, спільний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними та тетрациклічними антидепресантами, потужними інгібіторами CYP1A2.
Дозування1 мг
Показання до застосуванняХвороба Паркінсона (в монотерапії або у складі комбінованої терапії з леводопою).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиІнгібітори МАО – ризик розвитку гіпертонічного кризу.
Следует избегать комбинированного применения разагилина с ЛС, механизм действия которых заключается в торможении обратного нейронального захвата серотонина (флуоксетин, флувоксамин и др. ), трициклическими и тетрациклическими антидепрессантами, ингибиторами МАО - риск развития серотонинергического синдрома, проявляющегося спутанностью сознания, гипоманией, двигательным беспокойством, ознобом , тремор, діареї. При неможливості уникнути застосування цієї комбінації лікування проводять з обережністю.
Не рекомендується спільне застосування розагіліну з симпатоміметичними ЛЗ, у т.ч. ефедрин, псевдоефедрин, що містяться в препаратах для лікування ринітів або симптомів застуди.
Не рекомендується призначення розагіліну з декстрометорфаном і комбінованими ЛЗ, що містять його.
Оскільки ізофермент CYP1A2 бере участь у метаболізмі разагіліну, потужні інгібітори цього ферменту (в т.ч. ципрофлоксацин) можуть підвищувати концентрацію разагіліну в плазмі, тому слід бути обережним при комбінуванні таких ЛЗ з разагіліном.
Одночасне застосування препаратів леводопи не впливає на кліренс розагіліну.
ПередозуванняСимптоми: подібні до таких при передозуванні невиборчими інгібіторами МАО (в т.ч. артеріальна гіпертензія, постуральна гіпотензія).
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протипаркінсонічний засіб - МАО інгібітор.
Фармакодинаміка:
Протипаркінсонічний засіб, виборчий незворотний інгібітор МАО типу В, який на 80% визначає активність МАО в головному мозку та метаболізм дофаміну.
Разагілін у 30-80 разів більш активний щодо МАО типу В, ніж до МАО типу А.
Підвищує концентрація дофаміну, знижує утворення токсичних вільних радикалів, надмірна освіта яких спостерігається при хворобі Паркінсона.
Разагілін має нейропротекторну дію, в терапевтичних дозах не блокує метаболізм біогенних амінів, що надходять з їжею (в т.ч. тираміну), у зв'язку з чим не викликає тірамін-обумовленого гіпертензивного синдрому.
Фармакокінетика:
Всмоктування швидке, абсолютна біодоступність після одноразового застосування – 36%. TCmax - 0.5 год. Їжа не впливає на TCmax, проте, при прийомі жирної їжі Сmах та AUC знижуються на 60% та 20% відповідно. Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 0,5-2 мг. Зв'язок із білками - 60-70%.
Метаболізується в печінці шляхом N-дезалкілювання та/або гідроксилювання з утворенням основного біологічно малоактивного метаболіту - 1-аміноіндану, а також 2 ін. метаболітів - 3-гідрокси-М-пропаргіл-1-аміноіндану та З-гідрокси-1-аміноіндану. Метаболізм здійснюється за участю ізоферменту CYP1A2.
T1/2 - 0.6-2 год. Виводиться нирками (понад 60%), кишечником (понад 20%). Менше 1% введеної дози препарату виводиться у незміненому вигляді.
При легкій печінковій недостатності можуть підвищуватися значення AUC та Сmах на 80% та 38% відповідно. При помірній печінковій недостатності значення AUC та Сmах досягають понад 500% та 80% відповідно.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаМонотерапія.
Небажані реакції розподілені відповідно до наступної частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко {>1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000).
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – грип (4,7%/0,7%).
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто – рак шкіри (1,3%/0,7%).
З боку крові та лімфатичної системи: часто – лейкопенія (1,3%/0%).
З боку імунної системи: часто – алергія (1,3%/0,7%).
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – зниження апетиту (0,7%/0%).
З боку психіки: часто – депресія (5,4%/2%), галюцинації (1,3%/0,7%).
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль (4,1%/11,9%); нечасто – порушення мозкового кровообігу (0,7%/0%).
З боку органу зору: часто кон'юнктивіт (2,7%/0,7%).
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго (2,7%/1,3%).
З боку серця: часто – стенокардія (1,3%/0%); нечасто – інфаркт міокарда (0,7%/0%).
З боку шлунково-кишкового тракту: здуття живота (1,3%/0%).
З боку органів дихання: часто – риніт (3,4%/0,7%).
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – дерматит (2,0%/0%); нечасто - везикульозно-бульозний висип (0,7%/0%).
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: часто – кістково-м'язовий біль (6,7%/2,6%), біль у шиї (2,7%/0%), артрит (1,3%/0, 7%).
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – позиви до сечовипускання (1,3 %/0,7 %).
Загальні порушення та порушення у місці введення:
Часто – лихоманка (2,7%/1,3%), нездужання.
При застосуванні як допоміжна терапія.
Небажані реакції розподілені відповідно до наступної частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко (>1/10000) до <1/1000), дуже рідко (<1/10000).
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – меланома шкіри (0,5%/0,3%).
З боку метаболізму та харчування: часто – зниження апетиту (2,4%/0,8%).
З боку психіки: часто – галюцинації (2,9%/2,1%), кошмарні сновидіння (2,1%/0,8%). нечасто - сплутаність свідомості (0,8%/0,5%).
З боку нервової системи: дуже часто – дискінезія (10,5%/6,2%), часто – дистонія (2,4%/0,8%), синдром зап'ясткового каналу (1,3%/0%), порушення рівноваги (1,6%/0,3%), нечасто – порушення мозкового кровообігу (0,5%/0,3%).
З боку серця: нечасто – стенокардія (0,5%/0%).
З боку судин: часто – ортостатична гіпотензія (3,9%/0,8%).
З боку травної системи: часто – біль у животі (4,2%/1,3%), запор (4,2%/2,1%), нудота та блювання (8,4%/6,2%), сухість у роті (3,4%/1,8%).
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання (1,1%/0,3%).
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія (2,4%/2,1%), біль у шиї (1,3%/0,5%).
Результати досліджень: часто: зниження маси тіла (4,5%/1,5%).
Травми, отруєння та ускладнення процедур: часто – падіння (4,7%/3,4%).
При хворобі Паркінсона виникають галюцинації та сплутаність свідомості. Згідно з постреєстраційним досвідом зазначені симптоми відзначалися у пацієнтів із хворобою Паркінсона, які отримували розагілін.
Про серйозні небажані реакції, які виникають при одночасному застосуванні СІОЗС, СІОЗСН, трициклічних/тетрациклічних антидепресантів та інгібіторів МАО добре відомо. У постреєстраційному періоді повідомлялося про випадки розвитку серотонінового синдрому, що виявлявся в ажитації, сплутаності свідомості, ригідності, лихоманці та міоклонії, у пацієнтів, які одночасно приймали антидепресанти/СІОЗСН та розагілін.
У клінічних дослідженнях разагіліну, одночасне застосування його з флуоксетином або флувоксаміном не допускалося. Однак були дозволені такі антидепресанти у зазначених дозах: амітриптилін не більше 50 мг на добу, тразодон не більше 100 мг на добу, циталопрам не більше 20 мг на добу, сертралін не більше 100 мг на добу та пароксетин не більше 30 мг на добу. У програмі клінічних досліджень, у якій розагілін одночасно застосовувався з трициклічними антидепресантами (115 пацієнтів) та СІОЗС/СІОЗСН (141 пацієнт), випадки серотонінового синдрому не спостерігалися.
При застосуванні разагіліну в післяреєстраційний період повідомлялося про підвищення артеріального тиску (АТ), включаючи рідкісні випадки гіпертонічних кризів, у пацієнтів, які використовують у раціоні харчування невизначену кількість продуктів, багатих на тирамін.
Відомі випадки лікарської взаємодії при одночасному застосуванні інгібіторів МАО із симпатоміметичними лікарськими препаратами.
У післяреєстраційному періоді повідомлялося про випадок підвищення артеріального тиску у пацієнта, який застосовував офтальмологічний вазоконстриктор тетрагідрозолін і одночасно отримував лікування розагіліном. Імпульсивний розлад особистості. Повідомлялося про випадки підвищення лібідо, гіперсексуальності, ігроманії, компульсивної потреби купувати або купувати, переїдання та компульсивне переїдання у пацієнтів, які перебувають на лікуванні агоністами дофамінових рецепторів та/або іншими дофаміноміметиками.
Аналогічна картина імпульсивного розладу особистості спостерігалася в післяреєстраційному періоді у пацієнтів, які приймали розагілін, яка характеризувалася компульсивною та імпульсивною поведінкою, нав'язливими ідеями.
особливі вказівкиСлід уникати одночасного застосування препарату Азілект та флуоксетину або флувоксаміну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Інтервал між скасуванням флуоксетину та початком лікування препаратом Азілект повинен становити 5 тижнів, а між скасуванням препарату Азілект та початком прийому флуоксетину або флувоксаміну 14 днів. Повідомлялося про випадки імпульсного розладу особи у пацієнтів, які отримували лікування агоністами дофамінових рецепторів та/або іншими дофаміноміметиками. Ті ж розлади спостерігалися у післяреєстраційному періоді у пацієнтів, які приймали препарат Азілект (див. розділ «Побічна дія»). Необхідно спостерігати за пацієнтами у зв'язку з можливістю розвитку імпульсивного розладу особистості.
Пацієнти та особи, які здійснюють догляд, повинні бути поінформовані про можливість розвитку порушень з боку поведінки у пацієнтів, які приймають препарат Азілект, включаючи компульсивну поведінку, нав'язливі ідеї, ігроманію, підвищення лібідо, гіперсексуальність, імпульсивну поведінку та компульсивні потреби купувати чи купувати. Одночасне застосування препарату Азілект з декстрометорфаном, з симпатоміметиками або комплексними протизастудними препаратами для прийому внутрішньо або для назального застосування, що містять ефедрин або псевдоефедрин, не рекомендується.
Є дані про те, що хвороба Паркінсона, а не застосування будь-якого лікарського препарату, у тому числі препарату Азілект, є фактором ризику для розвитку раку шкіри, зокрема меланоми (див. розділ «Побічна дія»). Необхідно попереджати пацієнта про необхідність звертатися до лікаря з появою будь-яких патологічних змін шкіри.
Необхідно мати на увазі, що такі симптоми, як галюцинації та розгубленість, які з'являються на фоні лікування препаратом Азілект, можуть бути розглянуті як прояв хвороби Паркінсона, і як небажані реакції препарату Азілект (див. розділ «Побічна дія»).
Необхідно обережно застосовувати препарат Азілект у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості. Застосування препарату Азілект у пацієнтів із помірним порушенням функції печінки не рекомендується. У разі зміни ступеня тяжкості печінкової недостатності з легкою на середню застосування препарату Азілект необхідно припинити.
Вплив на здатність керування транспортними засобами та механізмами.
Вивчення впливу розагіліну на здатність керування транспортними засобами та механізмами не проводилося.
Однак, враховуючи можливість появи значних побічних ефектів з боку центральної нервової системи, в період лікування препаратом Азілект слід інформувати пацієнтів про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій доти, доки вони не впевняться, що препарат не має негативного впливу.
Умови зберіганняпри температурі не вище 25°С;
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньо, незалежно від їди по 1 мг 1 раз на день (при монотерапії або на фоні прийому леводопи). Курс лікування тривалий.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азилект таб 1мг 100 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: розагіліну мезилат 1,56 мг (еквівалентно 1 мг розагіліну основи);
Допоміжні речовини:
Маннітол 159,24 мг, кремнію діоксид колоїдний 1,2 мг, крохмаль кукурудзяний 20,0 мг, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 20,0 мг, стеаринова кислота 4,0 мг, тальк 4,0 мг.
Опис:
Білий або майже білий колір круглі, плоскоциліндричні таблетки з фаскою. З одного боку таблетки гравіювання «GIL 1».
Форма випуску:
Пігулки 1 мг. По 10 таблеток у блістері. По 1, 3, 10 блістерів з інструкцією із застосування у картонній пачці.
ПротипоказанняГіперчутливість, помірна або важка печінкова недостатність (за шкалою Чайлд-Пьюга), феохромоцитома, супутня терапія петидином або ін. симпатоміметиками (в т.ч. з препаратами, що їх містять), декстрометорфаном, вагітність, період лактації (ризик пригнічення лактації на фоні гальмування утворення пролактину), дитячий та підлітковий вік (до 18 років).
З обережністю.
Печінкова недостатність легкого ступеня, спільний прийом із селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, трициклічними та тетрациклічними антидепресантами, потужними інгібіторами CYP1A2.
Дозування1 мг
Показання до застосуванняХвороба Паркінсона (в монотерапії або у складі комбінованої терапії з леводопою).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиІнгібітори МАО – ризик розвитку гіпертонічного кризу.
Следует избегать комбинированного применения разагилина с ЛС, механизм действия которых заключается в торможении обратного нейронального захвата серотонина (флуоксетин, флувоксамин и др. ), трициклическими и тетрациклическими антидепрессантами, ингибиторами МАО - риск развития серотонинергического синдрома, проявляющегося спутанностью сознания, гипоманией, двигательным беспокойством, ознобом , тремор, діареї. При неможливості уникнути застосування цієї комбінації лікування проводять з обережністю.
Не рекомендується спільне застосування розагіліну з симпатоміметичними ЛЗ, у т.ч. ефедрин, псевдоефедрин, що містяться в препаратах для лікування ринітів або симптомів застуди.
Не рекомендується призначення розагіліну з декстрометорфаном і комбінованими ЛЗ, що містять його.
Оскільки ізофермент CYP1A2 бере участь у метаболізмі разагіліну, потужні інгібітори цього ферменту (в т.ч. ципрофлоксацин) можуть підвищувати концентрацію разагіліну в плазмі, тому слід бути обережним при комбінуванні таких ЛЗ з разагіліном.
Одночасне застосування препаратів леводопи не впливає на кліренс розагіліну.
ПередозуванняСимптоми: подібні до таких при передозуванні невиборчими інгібіторами МАО (в т.ч. артеріальна гіпертензія, постуральна гіпотензія).
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, специфічного антидоту немає.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протипаркінсонічний засіб - МАО інгібітор.
Фармакодинаміка:
Протипаркінсонічний засіб, виборчий незворотний інгібітор МАО типу В, який на 80% визначає активність МАО в головному мозку та метаболізм дофаміну.
Разагілін у 30-80 разів більш активний щодо МАО типу В, ніж до МАО типу А.
Підвищує концентрація дофаміну, знижує утворення токсичних вільних радикалів, надмірна освіта яких спостерігається при хворобі Паркінсона.
Разагілін має нейропротекторну дію, в терапевтичних дозах не блокує метаболізм біогенних амінів, що надходять з їжею (в т.ч. тираміну), у зв'язку з чим не викликає тірамін-обумовленого гіпертензивного синдрому.
Фармакокінетика:
Всмоктування швидке, абсолютна біодоступність після одноразового застосування – 36%. TCmax - 0.5 год. Їжа не впливає на TCmax, проте, при прийомі жирної їжі Сmах та AUC знижуються на 60% та 20% відповідно. Фармакокінетика має лінійний характер у діапазоні доз 0,5-2 мг. Зв'язок із білками - 60-70%.
Метаболізується в печінці шляхом N-дезалкілювання та/або гідроксилювання з утворенням основного біологічно малоактивного метаболіту - 1-аміноіндану, а також 2 ін. метаболітів - 3-гідрокси-М-пропаргіл-1-аміноіндану та З-гідрокси-1-аміноіндану. Метаболізм здійснюється за участю ізоферменту CYP1A2.
T1/2 - 0.6-2 год. Виводиться нирками (понад 60%), кишечником (понад 20%). Менше 1% введеної дози препарату виводиться у незміненому вигляді.
При легкій печінковій недостатності можуть підвищуватися значення AUC та Сmах на 80% та 38% відповідно. При помірній печінковій недостатності значення AUC та Сmах досягають понад 500% та 80% відповідно.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаМонотерапія.
Небажані реакції розподілені відповідно до наступної частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко {>1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000).
Інфекційні та паразитарні захворювання: часто – грип (4,7%/0,7%).
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): часто – рак шкіри (1,3%/0,7%).
З боку крові та лімфатичної системи: часто – лейкопенія (1,3%/0%).
З боку імунної системи: часто – алергія (1,3%/0,7%).
З боку обміну речовин та харчування: нечасто – зниження апетиту (0,7%/0%).
З боку психіки: часто – депресія (5,4%/2%), галюцинації (1,3%/0,7%).
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль (4,1%/11,9%); нечасто – порушення мозкового кровообігу (0,7%/0%).
З боку органу зору: часто кон'юнктивіт (2,7%/0,7%).
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: часто – вертиго (2,7%/1,3%).
З боку серця: часто – стенокардія (1,3%/0%); нечасто – інфаркт міокарда (0,7%/0%).
З боку шлунково-кишкового тракту: здуття живота (1,3%/0%).
З боку органів дихання: часто – риніт (3,4%/0,7%).
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – дерматит (2,0%/0%); нечасто - везикульозно-бульозний висип (0,7%/0%).
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: часто – кістково-м'язовий біль (6,7%/2,6%), біль у шиї (2,7%/0%), артрит (1,3%/0, 7%).
З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – позиви до сечовипускання (1,3 %/0,7 %).
Загальні порушення та порушення у місці введення:
Часто – лихоманка (2,7%/1,3%), нездужання.
При застосуванні як допоміжна терапія.
Небажані реакції розподілені відповідно до наступної частоти: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 до <1/10), нечасто (>1/1000 до <1/100), рідко (>1/10000) до <1/1000), дуже рідко (<1/10000).
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – меланома шкіри (0,5%/0,3%).
З боку метаболізму та харчування: часто – зниження апетиту (2,4%/0,8%).
З боку психіки: часто – галюцинації (2,9%/2,1%), кошмарні сновидіння (2,1%/0,8%). нечасто - сплутаність свідомості (0,8%/0,5%).
З боку нервової системи: дуже часто – дискінезія (10,5%/6,2%), часто – дистонія (2,4%/0,8%), синдром зап'ясткового каналу (1,3%/0%), порушення рівноваги (1,6%/0,3%), нечасто – порушення мозкового кровообігу (0,5%/0,3%).
З боку серця: нечасто – стенокардія (0,5%/0%).
З боку судин: часто – ортостатична гіпотензія (3,9%/0,8%).
З боку травної системи: часто – біль у животі (4,2%/1,3%), запор (4,2%/2,1%), нудота та блювання (8,4%/6,2%), сухість у роті (3,4%/1,8%).
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання (1,1%/0,3%).
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – артралгія (2,4%/2,1%), біль у шиї (1,3%/0,5%).
Результати досліджень: часто: зниження маси тіла (4,5%/1,5%).
Травми, отруєння та ускладнення процедур: часто – падіння (4,7%/3,4%).
При хворобі Паркінсона виникають галюцинації та сплутаність свідомості. Згідно з постреєстраційним досвідом зазначені симптоми відзначалися у пацієнтів із хворобою Паркінсона, які отримували розагілін.
Про серйозні небажані реакції, які виникають при одночасному застосуванні СІОЗС, СІОЗСН, трициклічних/тетрациклічних антидепресантів та інгібіторів МАО добре відомо. У постреєстраційному періоді повідомлялося про випадки розвитку серотонінового синдрому, що виявлявся в ажитації, сплутаності свідомості, ригідності, лихоманці та міоклонії, у пацієнтів, які одночасно приймали антидепресанти/СІОЗСН та розагілін.
У клінічних дослідженнях разагіліну, одночасне застосування його з флуоксетином або флувоксаміном не допускалося. Однак були дозволені такі антидепресанти у зазначених дозах: амітриптилін не більше 50 мг на добу, тразодон не більше 100 мг на добу, циталопрам не більше 20 мг на добу, сертралін не більше 100 мг на добу та пароксетин не більше 30 мг на добу. У програмі клінічних досліджень, у якій розагілін одночасно застосовувався з трициклічними антидепресантами (115 пацієнтів) та СІОЗС/СІОЗСН (141 пацієнт), випадки серотонінового синдрому не спостерігалися.
При застосуванні разагіліну в післяреєстраційний період повідомлялося про підвищення артеріального тиску (АТ), включаючи рідкісні випадки гіпертонічних кризів, у пацієнтів, які використовують у раціоні харчування невизначену кількість продуктів, багатих на тирамін.
Відомі випадки лікарської взаємодії при одночасному застосуванні інгібіторів МАО із симпатоміметичними лікарськими препаратами.
У післяреєстраційному періоді повідомлялося про випадок підвищення артеріального тиску у пацієнта, який застосовував офтальмологічний вазоконстриктор тетрагідрозолін і одночасно отримував лікування розагіліном. Імпульсивний розлад особистості. Повідомлялося про випадки підвищення лібідо, гіперсексуальності, ігроманії, компульсивної потреби купувати або купувати, переїдання та компульсивне переїдання у пацієнтів, які перебувають на лікуванні агоністами дофамінових рецепторів та/або іншими дофаміноміметиками.
Аналогічна картина імпульсивного розладу особистості спостерігалася в післяреєстраційному періоді у пацієнтів, які приймали розагілін, яка характеризувалася компульсивною та імпульсивною поведінкою, нав'язливими ідеями.
особливі вказівкиСлід уникати одночасного застосування препарату Азілект та флуоксетину або флувоксаміну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Інтервал між скасуванням флуоксетину та початком лікування препаратом Азілект повинен становити 5 тижнів, а між скасуванням препарату Азілект та початком прийому флуоксетину або флувоксаміну 14 днів. Повідомлялося про випадки імпульсного розладу особи у пацієнтів, які отримували лікування агоністами дофамінових рецепторів та/або іншими дофаміноміметиками. Ті ж розлади спостерігалися у післяреєстраційному періоді у пацієнтів, які приймали препарат Азілект (див. розділ «Побічна дія»). Необхідно спостерігати за пацієнтами у зв'язку з можливістю розвитку імпульсивного розладу особистості.
Пацієнти та особи, які здійснюють догляд, повинні бути поінформовані про можливість розвитку порушень з боку поведінки у пацієнтів, які приймають препарат Азілект, включаючи компульсивну поведінку, нав'язливі ідеї, ігроманію, підвищення лібідо, гіперсексуальність, імпульсивну поведінку та компульсивні потреби купувати чи купувати. Одночасне застосування препарату Азілект з декстрометорфаном, з симпатоміметиками або комплексними протизастудними препаратами для прийому внутрішньо або для назального застосування, що містять ефедрин або псевдоефедрин, не рекомендується.
Є дані про те, що хвороба Паркінсона, а не застосування будь-якого лікарського препарату, у тому числі препарату Азілект, є фактором ризику для розвитку раку шкіри, зокрема меланоми (див. розділ «Побічна дія»). Необхідно попереджати пацієнта про необхідність звертатися до лікаря з появою будь-яких патологічних змін шкіри.
Необхідно мати на увазі, що такі симптоми, як галюцинації та розгубленість, які з'являються на фоні лікування препаратом Азілект, можуть бути розглянуті як прояв хвороби Паркінсона, і як небажані реакції препарату Азілект (див. розділ «Побічна дія»).
Необхідно обережно застосовувати препарат Азілект у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого ступеня тяжкості. Застосування препарату Азілект у пацієнтів із помірним порушенням функції печінки не рекомендується. У разі зміни ступеня тяжкості печінкової недостатності з легкою на середню застосування препарату Азілект необхідно припинити.
Вплив на здатність керування транспортними засобами та механізмами.
Вивчення впливу розагіліну на здатність керування транспортними засобами та механізмами не проводилося.
Однак, враховуючи можливість появи значних побічних ефектів з боку центральної нервової системи, в період лікування препаратом Азілект слід інформувати пацієнтів про необхідність дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайняття потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій доти, доки вони не впевняться, що препарат не має негативного впливу.
Умови зберіганняпри температурі не вище 25°С;
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньо, незалежно від їди по 1 мг 1 раз на день (при монотерапії або на фоні прийому леводопи). Курс лікування тривалий.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азилект таб 1мг 100 шт производится компанией ТЕВА. Само производство расположено в стране Израиль.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азилект таб 1мг 100 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азилект таб 1мг 100 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азилект таб 1мг 30 шт Азилект таб 1мг 30 шт, Разагилин Медисорб таб 1мг 100 шт Разагилин Медисорб таб 1мг 100 шт, Разагилин Медисорб таб 1мг 30 шт Разагилин Медисорб таб 1мг 30 шт.
Пока нет комментариев