Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап
Топ продаж
Суперцена
Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап - це комбінований протиглаукомний засіб, що містить дві діючі речовини: бринзоламід та тимолол малеат. Він знижує підвищений внутрішньоочний тиск, що викликається глаукомою, шляхом зниження секреції внутрішньоочної рідини. Комбінація бринзоламіду та тимололу забезпечує більш виражений гіпотензивний ефект, ніж при застосуванні кожного з монокомпонентів окремо. Препарат виводиться з організму через сечу та кал.
Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл препарату містить: бринзоламід 10 мг, тимолол малеат 6,8 мг (відповідає тимолол 5,0 мг).
Допоміжні речовини:
Бензалконію хлорид (у вигляді 50 % розчину), динатрію едетат, натрію хлорид, тилоксапол, манітол, карбомер (974Р), натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота, вода очищена.
Опис:
Однорідна суспензія білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Краплі очні, 10 мг/мл + 5 мг/мл. По 5 мл у флакон-крапельницю із поліетилену низької щільності «Droptainer™». По 1 флакону з інструкцією із застосування в картонну пачку. Допускається нанесення контролю першого розтину на картонну пачку.
ПротипоказанняІндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, сульфонамідів або інших бета-адреноблокаторів;
Реактивні захворювання дихальних шляхів, у тому числі бронхіальна астма, бронхіальна астма в анамнезі, хронічні обструктивні захворювання легень тяжкого перебігу;
Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність або кардіогенний шок;
Алергічний риніт тяжкої течії;
Тяжка ниркова недостатність;
Гіперхлоремічний ацидоз;
Вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 18 років.
Дозування10 мг+5 мг
Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у пацієнтів, у яких монотерапія виявилася недостатньою для зниження внутрішньоочного тиску.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарат Азарга містить бринозоламід, інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні може абсорбуватися системно. Описано випадки порушення кислотно-лужної рівноваги внаслідок застосування пероральних інгібіторів карбоангідрази. Слід враховувати можливість таких порушень у пацієнтів, які застосовують Азаргу.
Не рекомендується одночасне застосування з пероральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. За метаболізм бринзоламіду відповідають ізоферменти цитохрому Р-450: CYP3A4 (в основному), CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Слід з обережністю застосовувати препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та тролеандоміцин, внаслідок можливого інгібування метаболізму бринзоламіду ізоферментом CYP3A4. Однак накопичення бринзоламіду малоймовірне, оскільки він виводиться нирками.
Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р-450.
Посилення системної дії бета-адреноблокаторів (зниження частоти серцевих скорочень, депресія) може розвиватися при одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту CYP2D6 (хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу.
Існує ймовірність посилення гіпотензивної дії та/або розвитку вираженої брадикардії при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів для місцевого застосування з блокаторами кальцієвих каналів для внутрішнього прийому, гуанетидином, бета-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодаронітом) на глі.
У деяких випадках, внаслідок одночасного застосування бета-адреноблокаторів для місцевого застосування та адреналіну (епінефрину), повідомлялося про розвиток мідріазу.
Ефект, що чиниться на ВГД, або відомі ефекти системних бета-адреноблокаторів можуть посилюватися, якщо тимолол призначається пацієнту, який вже отримує системний бета-адреноблокатор. Таких пацієнтів слід ретельно спостерігати.
Застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується.
У разі одночасного застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хв.
ПередозуванняСимптоми:
Можуть спостерігатися симптоми передозування бета-адреноблокаторів у разі випадкового прийому внутрішньо: брадикардія, гіпотензія, серцева недостатність та бронхоспазм. Внаслідок дії бринзоламіду може відбутися порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, порушення з боку центральної нервової системи.
Лікування:
Необхідно стежити за рівнем електролітів у сироватці крові (зокрема, за вмістом калію) та pH крові. За результатами проведених досліджень тимолол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиглаукомний засіб комбінований (карбоангідрази інгібітор + бета-адреноблокатор). ATX код: S01ED51.
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Препарат Азарга містить дві діючі речовини: бринзоламід та тимололу малеат, які знижують підвищений внутрішньоочний тиск (ВГД), в першу чергу, за рахунок зниження секреції внутрішньоочної рідини, однак різними шляхами. При застосуванні комбінації бринзоламіду та тимолол гіпотензивний ефект більш виражений, ніж при застосуванні кожного з монокомпонентів окремо.
Бринзоламід – потужний інгібітор карбоангідрази II, яка є основною ізоформою цього ферменту в оці. Інгібування карбоангідрази в циліарному тілі очного яблука знижує продукцію внутрішньоочної рідини, імовірно, завдяки уповільненню утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та рідини.
Тимолол - неселективний блокатор бета-адренорецепторів без симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного впливу на міокард, не має мембраностабілізуючу активність. Результати тонографічних та флуорофотометричних досліджень показали, що при місцевому застосуванні тимолол знижує утворення внутрішньоочної рідини та незначно посилює її відтік.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При місцевому офтальмологічному застосуванні бринзоламід та тимолол проникають через рогівку у системний кровотік. Максимальна концентрація Cmax бринзоламіду в еритроцитах становить близько 18,4 мМ. У рівноважному стані, після застосування очних крапель «бринзоламід 10 мг/мл + тимолол 5 мг/мл» середня максимальна концентрація Cmax тимололу в плазмі та AUC0-12 год тимололу становила 0,824±0,453 нг/мл та 4,71±4 ч/мл, відповідно, а Тmax тимололу становило 0,79 ± 0,45 год
.
Бринзоламід помірно зв'язується з білками плазми (близько 60%) і накопичується в еритроцитах внаслідок вибіркового зв'язування з карбоангідразою II і, меншою мірою, з карбоангідразою I. Його активний метаболіт N-дезетилбрінзоламід також накопичується в еритроцитах. Завдяки спорідненості бринзоламіду та його метаболіту до еритроцитів та тканинної карбоангідрази їхня концентрація в плазмі крові низька. Концентрацію тимололу у водяній волозі та в плазмі крові у людини можна виміряти протягом 12 годин після застосування офтальмологічного розчину.
Метаболізм:
Метаболізм бринзоламіду відбувається шляхом N-деалкілування, О-деалкілування та окислення N-пропілового бічного ланцюга. Основний метаболіт - N-дезетилбрінзоламід, у присутності бринзоламіду, зв'язується з карбоангідразою I і також накопичується в еритроцитах. Дослідження in vitro показали, що за метаболізм бринзоламіду відповідає головним чином ізофермент CYP3A4, а також ізоферменти CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Метаболізм тимололу відбувається двома шляхами: з утворенням етаноламінного бічного ланцюга на тіадіазольному кільці та з формуванням етанольного бічного ланцюга у азоту морфоліну та аналогічного бічного ланцюга з карбонільною групою, сполученою з азотом. Метаболізм тимололу здійснюється головним чином CYP2D6.
Виведення:
Бринзоламід виводиться в основному із сечею та калом у порівняльних кількостях 32 % та 29 % відповідно. Близько 20% виводиться у вигляді метаболітів із сечею. У сечі виявляються в основному брінзоламід та N-дезетилбрінзоламід, а також залишкові кількості (<1%) інших метаболітів (N-дезметоксипропілу та О-дезметилу). Тимолол та його метаболіти виводяться в основному нирками. Близько 20% тимололу виводиться із сечею у незмінному вигляді, решта – у вигляді метаболітів. Т1/2 тимололу становить 4,8 години після місцевого застосування очних крапель «бринзоламід 10 мг/мл + тимолол, 5 мг/мл».
Діти та підлітки:
Застосування препарату у пацієнтів дитячого та підліткового віку не вивчалося.
Літні:
В цілому, відмінностей у безпеці та ефективності у літніх пацієнтів та дорослих пацієнтів молодшого віку не виявлено.
Стать:
Після місцевого офтальмологічного застосування препарату клінічно значимих відмінностей у системних експозиціях бринзоламіду, N-дезетилбрінзоламіду або тимололу в осіб різної статі не виявлено.
Раса:
Відмінності ефективності та безпеки у разі застосування препарату в осіб різної етнічної приналежності не очікується.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Застосування препарату у пацієнтів із порушенням функції печінки не вивчалось.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Застосування препарату у пацієнтів із порушеннями функції нирок не вивчалось.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаОгляд профілю безпеки:
Найпоширенішими небажаними реакціями в клінічних дослідженнях були затуманювання зору, подразнення очей, біль в оці, які зустрічалися приблизно у 2-7 % пацієнтів.
Нижче представлені небажані реакції, зазначені під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату Азарга та його індивідуальних компонентів – брінзоламіду та тимололу.
Небажані реакції перераховані з використанням наступних позначень частоти: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних). У межах кожної категорії частоти небажані реакції наведено порядку зниження серйозності.
Інфекційні та паразитарні захворювання: частота невідома: назофарингіт3, фарингіт3, синусит3, риніт3.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: зменшення кількості лейкоцитів1; частота невідома: зменшення кількості еритроцитів3, підвищення вмісту хлоридів у крові3.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок1, анафілаксія2, системний червоний вовчак2, системні алергічні реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк2, місцева та генералізована висипка2, гіперчутливість1, кропив'янка2, свербіж2.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома: гіпоглікемія2, зниження апетиту3.
Порушення психіки: рідко: безсоння1; частота невідома: галюцинації2, депресія1, втрата пам'яті2, апатія3, депресивний настрій3, зниження лібідо3, нічні кошмари2,3, нервозність3.
Порушення нервової системи: часто: дисгевзия1; частота невідома: церебральна ішемія2, цереброваскулярне порушення2, непритомність2, посилення ознак та симптомів міастенії gravis2, сонливість3, моторні дисфункції3, амнезія3, погіршення пам'яті3, парестезії2,3, тремор3, гіпестезія3,2 агевзія1.
Порушення органу зору: часто: точковий кератит, затуманювання зору1, біль в оці1, подразнення очей1; нечасто: кератит1, синдром «сухого ока»1, накопичення барвника пігменту пошкодженим епітелієм рогівки при проведенні діагностичних проб, виділення з ока1, свербіж в оці1,3, відчуття стороннього тіла в очах1, гіперемія очей1, гіперемія кон'юнктиви1; рідко: ерозія рогівки1, опалесценція вологи передньої камери1, фотофобія1, гіперсекреторне сльозовиділення1, склеральна гіперемія1, еритема повік1, утворення кірок на краях повік1; частота невідома: збільшення ескавації диска зорового нерва3, відшарування судинної оболонки після операції з відновлення відтоку внутрішньоочної рідини2, кератит2,3, кератопатія3, дефект епітелію рогівки3, порушення епітелію рогівки3, підвищення ВГД3, вкраплення в очному я
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома: вертиго3, дзвін у вухах3.
Порушення серця: часто: зниження частоти серцевих скорочень1; частота невідома: зупинка серця2, серцева недостатність2, хронічна серцева недостатність2, АВ-блок2, кардіо-респіраторний дистрес-синдром3, стенокардія3, брадикардія2,3, нерегулярна частота серцевих скорочень3, аритмія2,3, відчуття серцебиття2,3, тахікардія , біль у грудях2, набряк2.
Порушення з боку судин: нечасто: зниження артеріального тиску1; частота невідома: гіпотензія2, гіпертензія3, підвищення артеріального тиску1, феномен Рейно2, холодні кисті та стопи2.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: кашель1; рідко: орофарингеальний біль1, ринорея1; частота невідома: бронхоспазм2 (переважно у пацієнтів з бронхоспастичною хворобою в анамнезі), задишка1, бронхіальна астма3, носова кровотеча1, гіперреактивність бронхів3, подразнення гортані3, закладеність носа3, закладеність верхніх дихальних шляхів3, синдром пост.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома: блювання2,3, біль у животі2, діарея1,3, сухість у роті1, нудота1,3, езофагіт3, диспепсія2,3, відчуття дискомфорту в черевній порожнині3, відчуття дискомфорту у шлунку3 , шлунково-кишковий розлад3, гіпестезія та парестезія порожнини рота3, метеоризм3.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома: порушення показників функції печінки3.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: кропив'янка3, макуло-папульозна висипка2,3, генералізований свербіж3, ущільнення шкіри3, дерматит3, алопеція1, псоріазоформний висип або загострення псоріазу2, висипання1, ерите
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома: міалгія1, м'язові спазми3, артралгія3, біль у спині3, біль у кінцівках3.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто: наявність крові у сечі1; частота невідома: біль у ділянці нирок3, поллакіурія3.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома: еректильна дисфункція3, сексуальна дисфункція2, зниження лібідо2.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: нездужання1,3; частота невідома: біль у грудях1, біль3, стомлюваність1,2, астенія2,3, відчуття дискомфорту у грудях3, аномальні відчуття3, відчуття тривожності3, дратівливість3, периферичний набряк3, залишки лікарського препарату3.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома: збільшення вмісту калію в крові1, збільшення вмісту лактатдегідрогенази в крові1.
1 – Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні препарату Азарга;
2 - Побічні реакції, що спостерігаються при монотерапії тимололом;
3 – Побічні реакції, що спостерігаються при монотерапії бринзоламідом.
Опис окремих небажаних реакцій:
Дисгевзія (гіркий або незвичайний смак у роті після інстиляції) - системна небажана реакція, що часто повідомляється, пов'язана із застосуванням препарату Азарга під час клінічних випробувань. Ймовірно, це пов'язано з бринзоламідом і спричинене проникненням очних крапель у носоглотку через слізний канал. Оклюзія слізних каналів або обережне закривання повік після інстиляції може допомогти зменшити цей ефект (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Препарат Азарга містить брінзоламід, який є інгібітором карбоангідрази і має системну абсорбцію. Ефекти, що виникають з боку шлунково-кишкового тракту, нервової системи, крові та лімфатичної системи, нирок та сечовивідних шляхів, обміну речовин та харчування, в основному, пов'язані із системною дією інгібіторів карбоангідрази. Аналогічні небажані реакції, характерні для пероральних форм інгібіторів карбоангідрази можуть спостерігатися і при місцевому застосуванні.
При місцевому застосуванні тимолол проникає в системний кровотік, що може викликати небажані реакції, подібні до тих, що виникають при системному введенні бета-адреноблокаторів. Перелічені небажані реакції включають реакції, що зустрічаються при застосуванні інших бета-адреноблокаторів у формі крапель очей. Додаткові небажані реакції, пов'язані із застосуванням окремих діючих речовин, які потенційно можуть виникати при застосуванні препарату Азарга, описані вище. Частота небажаних системних реакцій при місцевому застосуванні нижче, ніж при системному. Інформацію про зниження системної абсорбції див. у розділі «Спосіб застосування та дози».
особливі вказівкиСистемні ефекти:
Бринзоламід та тимолол можуть піддаватися системній абсорбції. Тимолол при місцевому застосуванні може викликати такі ж побічні реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем, а також інші небажані реакції, як і системні бета-адреноблокатори. Реакції гіперчутливості, характерні для всіх похідних сульфонамідів, можуть розвинутись при застосуванні препарату Азарга внаслідок системної абсорбції. У разі виникнення серйозних небажаних реакцій або реакцій гіперчутливості слід припинити прийом препарату.
Порушення з боку серця:
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметалу, серцевою недостатністю) та гіпотензією, терапія бета-адреноблокаторами має бути критично оцінена та розглянута можливість лікування іншими активними речовинами. Слід уважно стежити за появою ознак загострення захворювання та небажаних реакцій у пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання. Необхідно бути обережними при застосуванні бета-адреноблокаторів пацієнтами з атріовентрикулярною блокадою І ступеня у зв'язку з їх негативним впливом на час проведення серцевого імпульсу.
Порушення з боку судин:
З обережністю слід призначати пацієнтам із вираженим порушенням/розладом периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно тяжкої форми).
Порушення з боку дихальної системи:
Повідомлялося про реакції з боку дихальної системи, включаючи смерть від бронхоспазму у хворих з бронхіальною астмою після прийому бета-адреноблокаторів для місцевого застосування. Гіпоглікемія
/ цукровий діабет
: або у пацієнтів, які страждають на лабільний перебіг цукрового діабету, оскільки ці препарати можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії.
Гіпертиреоз:
Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу.
М'язова слабкість:
Повідомлялося, що бета-адреноблокатори посилюють м'язову слабкість, яка спостерігається при деяких симптомах міастенії (наприклад, диплопії, птозі та загальної слабкості).
Супутня терапія;
При застосуванні препарату Азарга у пацієнтів, які приймають системні бета-адреноблокатори, необхідно враховувати можливе взаємне посилення фармакологічної дії препаратів як щодо відомих системних ефектів бета-адреноблокаторів, так і щодо зниження ВГД. Необхідне ретельне спостереження таких пацієнтів. Одночасне застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Існує ймовірність посилення системних ефектів, що виникають внаслідок інгібування карбоангідрази у пацієнтів, які приймають пероральні інгібітори карбоангідрази та препарат Азарга. Одночасне застосування препарату Азарга та пероральних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується.
Анафілактичні реакції:
Пацієнти з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі, які отримують бета-адреноблокатори, можуть сильніше реагувати на дію цих алергенів, а також можуть бути резистентними до звичайних доз адреналіну при лікуванні анафілактичних реакцій.
Відшарування судинної оболонки ока:
Описані випадки відшарування судинної оболонки ока при застосуванні лікарських засобів, що знижують вироблення внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після операцій з відновлення відтоку внутрішньоочної рідини.
Анестезія у хірургії:
Дія бета-адреноблокаторів у складі офтальмологічних препаратів може блокувати системну дію бета-агоністів, наприклад, адреналіну. Потрібно поінформувати анестезіолога про те, що пацієнт застосовує тимолол.
Контактні лінзи:
Бензалконію хлорид, що входить до складу препарату Азарга, може викликати подразнення очей, а також змінювати колір м'яких контактних лінз. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід зняти та встановити назад не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування препарату.
Препарат Азарга містить бензалконію хлорид, який може викликати точкову кератопатію та (або) токсичну виразкову кератопатію. При тривалому застосуванні препарату слід ретельно спостерігати за пацієнтами.
Порушення кислотно-основної рівноваги
Описано розвиток порушення кислотно-лужної рівноваги при застосуванні пероральних форм інгібіторів карбоангідрази. У пацієнтів з ризиком ниркової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю через можливий ризик виникнення метаболічного ацидозу.
Концентрація уваги:
Інгібітори карбоангідрази, що застосовуються перорально, можуть впливати на здатність займатися діяльністю, яка потребує підвищеної уваги та (або) фізичної координації у пацієнтів похилого віку. Дані явища можуть спостерігатися, оскільки бринзоламід проникає у системний кровотік при місцевому застосуванні.
Ефекти з боку органу зору:
Вплив бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів із порушеннями рогівки (особливо пацієнтів із низьким числом ендотеліальних клітин) не вивчався. Інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки, що може призвести до декомпенсації та набряку рогівки. У пацієнтів, які мають контактні лінзи, необхідно ретельно спостерігати стан рогівки при застосуванні бринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки. Рекомендується ретельне спостереження пацієнтів з порушеннями рогівки, наприклад, при цукровому діабеті або з дистрофією рогівки.
Порушення функції печінки:
Слід обережно застосовувати препарат Азарга у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами:
Препарат Азарга незначно впливає на здатність до керування та керування механізмами. Якщо у пацієнта після застосування препарату виникло тимчасове затуманювання зору, не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення. Інгібітори карбоангідрази можуть послабити здатність виконувати завдання, що вимагають концентрації уваги та/або координації рухів.
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Використовувати протягом 28 днів після відкриття флакона.
Спосіб застосування та дозиДози:
1 крапля в кон'юнктивальний мішок ураженого ока 2 рази на добу.
Діти та підлітки:
Не рекомендується застосовувати у дітей віком до 18 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективності препарату у пацієнтів цієї вікової групи відсутні.
Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок:
Дослідження щодо впливу препарату Азарга на пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок не проводилося.
Пацієнти похилого віку:
Загалом не спостерігалося відмінностей у ефективності та безпеці застосування препарату у пацієнтів похилого віку та інших дорослих популяцій.
Спосіб застосування:
Місцево. Флакон перед застосуванням струшувати. Не слід торкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона-крапельниці та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного застосування.
При проведенні нососльозної оклюзії або закритті повік на 1-2 хвилини системна абсорбція знижується. Таким чином, знижується ймовірність системних побічних реакцій та збільшується місцева активність.
При застосуванні кількох офтальмологічних лікарських засобів для місцевого застосування їх слід закопувати з інтервалом не менше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.
Якщо дозу було пропущено, лікування слід продовжити з наступної дози за розкладом. Доза повинна перевищувати 1 краплю в кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу.
У разі заміни будь-якого антиглаукомного препарату на препарат Азарга слід розпочати застосування препарату Азарга наступного дня після відміни попереднього препарату.
Після зняття кришки, якщо ободок, що замикається, із захистом від розтину не прилягає до горловини, його необхідно видалити перед застосуванням препарату.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл препарату містить: бринзоламід 10 мг, тимолол малеат 6,8 мг (відповідає тимолол 5,0 мг).
Допоміжні речовини:
Бензалконію хлорид (у вигляді 50 % розчину), динатрію едетат, натрію хлорид, тилоксапол, манітол, карбомер (974Р), натрію гідроксид та/або хлористоводнева кислота, вода очищена.
Опис:
Однорідна суспензія білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Краплі очні, 10 мг/мл + 5 мг/мл. По 5 мл у флакон-крапельницю із поліетилену низької щільності «Droptainer™». По 1 флакону з інструкцією із застосування в картонну пачку. Допускається нанесення контролю першого розтину на картонну пачку.
ПротипоказанняІндивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, сульфонамідів або інших бета-адреноблокаторів;
Реактивні захворювання дихальних шляхів, у тому числі бронхіальна астма, бронхіальна астма в анамнезі, хронічні обструктивні захворювання легень тяжкого перебігу;
Синусова брадикардія, синдром слабкості синусового вузла, синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня, виражена серцева недостатність або кардіогенний шок;
Алергічний риніт тяжкої течії;
Тяжка ниркова недостатність;
Гіперхлоремічний ацидоз;
Вагітність, період годування груддю, дитячий вік до 18 років.
Дозування10 мг+5 мг
Показання до застосуванняЗниження підвищеного внутрішньоочного тиску при відкритокутовій глаукомі та внутрішньоочній гіпертензії у пацієнтів, у яких монотерапія виявилася недостатньою для зниження внутрішньоочного тиску.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПрепарат Азарга містить бринозоламід, інгібітор карбоангідрази, який при місцевому застосуванні може абсорбуватися системно. Описано випадки порушення кислотно-лужної рівноваги внаслідок застосування пероральних інгібіторів карбоангідрази. Слід враховувати можливість таких порушень у пацієнтів, які застосовують Азаргу.
Не рекомендується одночасне застосування з пероральними інгібіторами карбоангідрази, оскільки існує можливість посилення системних побічних реакцій. За метаболізм бринзоламіду відповідають ізоферменти цитохрому Р-450: CYP3A4 (в основному), CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Слід з обережністю застосовувати препарати, що інгібують ізофермент CYP3A4, такі як кетоконазол, ітраконазол, клотримазол, ритонавір та тролеандоміцин, внаслідок можливого інгібування метаболізму бринзоламіду ізоферментом CYP3A4. Однак накопичення бринзоламіду малоймовірне, оскільки він виводиться нирками.
Бринзоламід не є інгібітором ізоферменту цитохрому Р-450.
Посилення системної дії бета-адреноблокаторів (зниження частоти серцевих скорочень, депресія) може розвиватися при одночасному застосуванні інгібіторів ізоферменту CYP2D6 (хінідину, флуоксетину, пароксетину) та тимололу.
Існує ймовірність посилення гіпотензивної дії та/або розвитку вираженої брадикардії при одночасному застосуванні бета-адреноблокаторів для місцевого застосування з блокаторами кальцієвих каналів для внутрішнього прийому, гуанетидином, бета-адреноблокаторами, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодаронітом) на глі.
У деяких випадках, внаслідок одночасного застосування бета-адреноблокаторів для місцевого застосування та адреналіну (епінефрину), повідомлялося про розвиток мідріазу.
Ефект, що чиниться на ВГД, або відомі ефекти системних бета-адреноблокаторів можуть посилюватися, якщо тимолол призначається пацієнту, який вже отримує системний бета-адреноблокатор. Таких пацієнтів слід ретельно спостерігати.
Застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується.
У разі одночасного застосування з іншими місцевими офтальмологічними препаратами інтервал між застосуванням повинен становити не менше 5 хв.
ПередозуванняСимптоми:
Можуть спостерігатися симптоми передозування бета-адреноблокаторів у разі випадкового прийому внутрішньо: брадикардія, гіпотензія, серцева недостатність та бронхоспазм. Внаслідок дії бринзоламіду може відбутися порушення електролітного балансу, розвиток ацидозного стану, порушення з боку центральної нервової системи.
Лікування:
Необхідно стежити за рівнем електролітів у сироватці крові (зокрема, за вмістом калію) та pH крові. За результатами проведених досліджень тимолол погано виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протиглаукомний засіб комбінований (карбоангідрази інгібітор + бета-адреноблокатор). ATX код: S01ED51.
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
Препарат Азарга містить дві діючі речовини: бринзоламід та тимололу малеат, які знижують підвищений внутрішньоочний тиск (ВГД), в першу чергу, за рахунок зниження секреції внутрішньоочної рідини, однак різними шляхами. При застосуванні комбінації бринзоламіду та тимолол гіпотензивний ефект більш виражений, ніж при застосуванні кожного з монокомпонентів окремо.
Бринзоламід – потужний інгібітор карбоангідрази II, яка є основною ізоформою цього ферменту в оці. Інгібування карбоангідрази в циліарному тілі очного яблука знижує продукцію внутрішньоочної рідини, імовірно, завдяки уповільненню утворення іонів бікарбонату з подальшим зниженням транспорту натрію та рідини.
Тимолол - неселективний блокатор бета-адренорецепторів без симпатоміметичної активності, не має прямого депресивного впливу на міокард, не має мембраностабілізуючу активність. Результати тонографічних та флуорофотометричних досліджень показали, що при місцевому застосуванні тимолол знижує утворення внутрішньоочної рідини та незначно посилює її відтік.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
При місцевому офтальмологічному застосуванні бринзоламід та тимолол проникають через рогівку у системний кровотік. Максимальна концентрація Cmax бринзоламіду в еритроцитах становить близько 18,4 мМ. У рівноважному стані, після застосування очних крапель «бринзоламід 10 мг/мл + тимолол 5 мг/мл» середня максимальна концентрація Cmax тимололу в плазмі та AUC0-12 год тимололу становила 0,824±0,453 нг/мл та 4,71±4 ч/мл, відповідно, а Тmax тимололу становило 0,79 ± 0,45 год
.
Бринзоламід помірно зв'язується з білками плазми (близько 60%) і накопичується в еритроцитах внаслідок вибіркового зв'язування з карбоангідразою II і, меншою мірою, з карбоангідразою I. Його активний метаболіт N-дезетилбрінзоламід також накопичується в еритроцитах. Завдяки спорідненості бринзоламіду та його метаболіту до еритроцитів та тканинної карбоангідрази їхня концентрація в плазмі крові низька. Концентрацію тимололу у водяній волозі та в плазмі крові у людини можна виміряти протягом 12 годин після застосування офтальмологічного розчину.
Метаболізм:
Метаболізм бринзоламіду відбувається шляхом N-деалкілування, О-деалкілування та окислення N-пропілового бічного ланцюга. Основний метаболіт - N-дезетилбрінзоламід, у присутності бринзоламіду, зв'язується з карбоангідразою I і також накопичується в еритроцитах. Дослідження in vitro показали, що за метаболізм бринзоламіду відповідає головним чином ізофермент CYP3A4, а також ізоферменти CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8 та CYP2C9. Метаболізм тимололу відбувається двома шляхами: з утворенням етаноламінного бічного ланцюга на тіадіазольному кільці та з формуванням етанольного бічного ланцюга у азоту морфоліну та аналогічного бічного ланцюга з карбонільною групою, сполученою з азотом. Метаболізм тимололу здійснюється головним чином CYP2D6.
Виведення:
Бринзоламід виводиться в основному із сечею та калом у порівняльних кількостях 32 % та 29 % відповідно. Близько 20% виводиться у вигляді метаболітів із сечею. У сечі виявляються в основному брінзоламід та N-дезетилбрінзоламід, а також залишкові кількості (<1%) інших метаболітів (N-дезметоксипропілу та О-дезметилу). Тимолол та його метаболіти виводяться в основному нирками. Близько 20% тимололу виводиться із сечею у незмінному вигляді, решта – у вигляді метаболітів. Т1/2 тимололу становить 4,8 години після місцевого застосування очних крапель «бринзоламід 10 мг/мл + тимолол, 5 мг/мл».
Діти та підлітки:
Застосування препарату у пацієнтів дитячого та підліткового віку не вивчалося.
Літні:
В цілому, відмінностей у безпеці та ефективності у літніх пацієнтів та дорослих пацієнтів молодшого віку не виявлено.
Стать:
Після місцевого офтальмологічного застосування препарату клінічно значимих відмінностей у системних експозиціях бринзоламіду, N-дезетилбрінзоламіду або тимололу в осіб різної статі не виявлено.
Раса:
Відмінності ефективності та безпеки у разі застосування препарату в осіб різної етнічної приналежності не очікується.
Пацієнти з порушенням функції печінки:
Застосування препарату у пацієнтів із порушенням функції печінки не вивчалось.
Пацієнти з порушенням функції нирок:
Застосування препарату у пацієнтів із порушеннями функції нирок не вивчалось.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаОгляд профілю безпеки:
Найпоширенішими небажаними реакціями в клінічних дослідженнях були затуманювання зору, подразнення очей, біль в оці, які зустрічалися приблизно у 2-7 % пацієнтів.
Нижче представлені небажані реакції, зазначені під час клінічних досліджень та післяреєстраційного застосування препарату Азарга та його індивідуальних компонентів – брінзоламіду та тимололу.
Небажані реакції перераховані з використанням наступних позначень частоти: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від > 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (неможливо оцінити на підставі наявних даних). У межах кожної категорії частоти небажані реакції наведено порядку зниження серйозності.
Інфекційні та паразитарні захворювання: частота невідома: назофарингіт3, фарингіт3, синусит3, риніт3.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: нечасто: зменшення кількості лейкоцитів1; частота невідома: зменшення кількості еритроцитів3, підвищення вмісту хлоридів у крові3.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок1, анафілаксія2, системний червоний вовчак2, системні алергічні реакції, у тому числі ангіоневротичний набряк2, місцева та генералізована висипка2, гіперчутливість1, кропив'янка2, свербіж2.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: частота невідома: гіпоглікемія2, зниження апетиту3.
Порушення психіки: рідко: безсоння1; частота невідома: галюцинації2, депресія1, втрата пам'яті2, апатія3, депресивний настрій3, зниження лібідо3, нічні кошмари2,3, нервозність3.
Порушення нервової системи: часто: дисгевзия1; частота невідома: церебральна ішемія2, цереброваскулярне порушення2, непритомність2, посилення ознак та симптомів міастенії gravis2, сонливість3, моторні дисфункції3, амнезія3, погіршення пам'яті3, парестезії2,3, тремор3, гіпестезія3,2 агевзія1.
Порушення органу зору: часто: точковий кератит, затуманювання зору1, біль в оці1, подразнення очей1; нечасто: кератит1, синдром «сухого ока»1, накопичення барвника пігменту пошкодженим епітелієм рогівки при проведенні діагностичних проб, виділення з ока1, свербіж в оці1,3, відчуття стороннього тіла в очах1, гіперемія очей1, гіперемія кон'юнктиви1; рідко: ерозія рогівки1, опалесценція вологи передньої камери1, фотофобія1, гіперсекреторне сльозовиділення1, склеральна гіперемія1, еритема повік1, утворення кірок на краях повік1; частота невідома: збільшення ескавації диска зорового нерва3, відшарування судинної оболонки після операції з відновлення відтоку внутрішньоочної рідини2, кератит2,3, кератопатія3, дефект епітелію рогівки3, порушення епітелію рогівки3, підвищення ВГД3, вкраплення в очному я
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: частота невідома: вертиго3, дзвін у вухах3.
Порушення серця: часто: зниження частоти серцевих скорочень1; частота невідома: зупинка серця2, серцева недостатність2, хронічна серцева недостатність2, АВ-блок2, кардіо-респіраторний дистрес-синдром3, стенокардія3, брадикардія2,3, нерегулярна частота серцевих скорочень3, аритмія2,3, відчуття серцебиття2,3, тахікардія , біль у грудях2, набряк2.
Порушення з боку судин: нечасто: зниження артеріального тиску1; частота невідома: гіпотензія2, гіпертензія3, підвищення артеріального тиску1, феномен Рейно2, холодні кисті та стопи2.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: кашель1; рідко: орофарингеальний біль1, ринорея1; частота невідома: бронхоспазм2 (переважно у пацієнтів з бронхоспастичною хворобою в анамнезі), задишка1, бронхіальна астма3, носова кровотеча1, гіперреактивність бронхів3, подразнення гортані3, закладеність носа3, закладеність верхніх дихальних шляхів3, синдром пост.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома: блювання2,3, біль у животі2, діарея1,3, сухість у роті1, нудота1,3, езофагіт3, диспепсія2,3, відчуття дискомфорту в черевній порожнині3, відчуття дискомфорту у шлунку3 , шлунково-кишковий розлад3, гіпестезія та парестезія порожнини рота3, метеоризм3.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома: порушення показників функції печінки3.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома: кропив'янка3, макуло-папульозна висипка2,3, генералізований свербіж3, ущільнення шкіри3, дерматит3, алопеція1, псоріазоформний висип або загострення псоріазу2, висипання1, ерите
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: частота невідома: міалгія1, м'язові спазми3, артралгія3, біль у спині3, біль у кінцівках3.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто: наявність крові у сечі1; частота невідома: біль у ділянці нирок3, поллакіурія3.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: частота невідома: еректильна дисфункція3, сексуальна дисфункція2, зниження лібідо2.
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: нездужання1,3; частота невідома: біль у грудях1, біль3, стомлюваність1,2, астенія2,3, відчуття дискомфорту у грудях3, аномальні відчуття3, відчуття тривожності3, дратівливість3, периферичний набряк3, залишки лікарського препарату3.
Лабораторні та інструментальні дані: частота невідома: збільшення вмісту калію в крові1, збільшення вмісту лактатдегідрогенази в крові1.
1 – Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні препарату Азарга;
2 - Побічні реакції, що спостерігаються при монотерапії тимололом;
3 – Побічні реакції, що спостерігаються при монотерапії бринзоламідом.
Опис окремих небажаних реакцій:
Дисгевзія (гіркий або незвичайний смак у роті після інстиляції) - системна небажана реакція, що часто повідомляється, пов'язана із застосуванням препарату Азарга під час клінічних випробувань. Ймовірно, це пов'язано з бринзоламідом і спричинене проникненням очних крапель у носоглотку через слізний канал. Оклюзія слізних каналів або обережне закривання повік після інстиляції може допомогти зменшити цей ефект (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Препарат Азарга містить брінзоламід, який є інгібітором карбоангідрази і має системну абсорбцію. Ефекти, що виникають з боку шлунково-кишкового тракту, нервової системи, крові та лімфатичної системи, нирок та сечовивідних шляхів, обміну речовин та харчування, в основному, пов'язані із системною дією інгібіторів карбоангідрази. Аналогічні небажані реакції, характерні для пероральних форм інгібіторів карбоангідрази можуть спостерігатися і при місцевому застосуванні.
При місцевому застосуванні тимолол проникає в системний кровотік, що може викликати небажані реакції, подібні до тих, що виникають при системному введенні бета-адреноблокаторів. Перелічені небажані реакції включають реакції, що зустрічаються при застосуванні інших бета-адреноблокаторів у формі крапель очей. Додаткові небажані реакції, пов'язані із застосуванням окремих діючих речовин, які потенційно можуть виникати при застосуванні препарату Азарга, описані вище. Частота небажаних системних реакцій при місцевому застосуванні нижче, ніж при системному. Інформацію про зниження системної абсорбції див. у розділі «Спосіб застосування та дози».
особливі вказівкиСистемні ефекти:
Бринзоламід та тимолол можуть піддаватися системній абсорбції. Тимолол при місцевому застосуванні може викликати такі ж побічні реакції з боку серцево-судинної та дихальної систем, а також інші небажані реакції, як і системні бета-адреноблокатори. Реакції гіперчутливості, характерні для всіх похідних сульфонамідів, можуть розвинутись при застосуванні препарату Азарга внаслідок системної абсорбції. У разі виникнення серйозних небажаних реакцій або реакцій гіперчутливості слід припинити прийом препарату.
Порушення з боку серця:
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (наприклад, ішемічною хворобою серця, стенокардією Принцметалу, серцевою недостатністю) та гіпотензією, терапія бета-адреноблокаторами має бути критично оцінена та розглянута можливість лікування іншими активними речовинами. Слід уважно стежити за появою ознак загострення захворювання та небажаних реакцій у пацієнтів, які страждають на серцево-судинні захворювання. Необхідно бути обережними при застосуванні бета-адреноблокаторів пацієнтами з атріовентрикулярною блокадою І ступеня у зв'язку з їх негативним впливом на час проведення серцевого імпульсу.
Порушення з боку судин:
З обережністю слід призначати пацієнтам із вираженим порушенням/розладом периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром Рейно тяжкої форми).
Порушення з боку дихальної системи:
Повідомлялося про реакції з боку дихальної системи, включаючи смерть від бронхоспазму у хворих з бронхіальною астмою після прийому бета-адреноблокаторів для місцевого застосування. Гіпоглікемія
/ цукровий діабет
: або у пацієнтів, які страждають на лабільний перебіг цукрового діабету, оскільки ці препарати можуть маскувати симптоми гострої гіпоглікемії.
Гіпертиреоз:
Бета-адреноблокатори можуть маскувати симптоми гіпертиреозу.
М'язова слабкість:
Повідомлялося, що бета-адреноблокатори посилюють м'язову слабкість, яка спостерігається при деяких симптомах міастенії (наприклад, диплопії, птозі та загальної слабкості).
Супутня терапія;
При застосуванні препарату Азарга у пацієнтів, які приймають системні бета-адреноблокатори, необхідно враховувати можливе взаємне посилення фармакологічної дії препаратів як щодо відомих системних ефектів бета-адреноблокаторів, так і щодо зниження ВГД. Необхідне ретельне спостереження таких пацієнтів. Одночасне застосування двох бета-адреноблокаторів місцевої дії не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). Існує ймовірність посилення системних ефектів, що виникають внаслідок інгібування карбоангідрази у пацієнтів, які приймають пероральні інгібітори карбоангідрази та препарат Азарга. Одночасне застосування препарату Азарга та пероральних інгібіторів карбоангідрази не рекомендується.
Анафілактичні реакції:
Пацієнти з атопією або важкими анафілактичними реакціями на різні алергени в анамнезі, які отримують бета-адреноблокатори, можуть сильніше реагувати на дію цих алергенів, а також можуть бути резистентними до звичайних доз адреналіну при лікуванні анафілактичних реакцій.
Відшарування судинної оболонки ока:
Описані випадки відшарування судинної оболонки ока при застосуванні лікарських засобів, що знижують вироблення внутрішньоочної рідини (наприклад, тимололу, ацетазоламіду) після операцій з відновлення відтоку внутрішньоочної рідини.
Анестезія у хірургії:
Дія бета-адреноблокаторів у складі офтальмологічних препаратів може блокувати системну дію бета-агоністів, наприклад, адреналіну. Потрібно поінформувати анестезіолога про те, що пацієнт застосовує тимолол.
Контактні лінзи:
Бензалконію хлорид, що входить до складу препарату Азарга, може викликати подразнення очей, а також змінювати колір м'яких контактних лінз. Слід уникати контакту з м'якими контактними лінзами. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід зняти та встановити назад не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування препарату.
Препарат Азарга містить бензалконію хлорид, який може викликати точкову кератопатію та (або) токсичну виразкову кератопатію. При тривалому застосуванні препарату слід ретельно спостерігати за пацієнтами.
Порушення кислотно-основної рівноваги
Описано розвиток порушення кислотно-лужної рівноваги при застосуванні пероральних форм інгібіторів карбоангідрази. У пацієнтів з ризиком ниркової недостатності препарат слід застосовувати з обережністю через можливий ризик виникнення метаболічного ацидозу.
Концентрація уваги:
Інгібітори карбоангідрази, що застосовуються перорально, можуть впливати на здатність займатися діяльністю, яка потребує підвищеної уваги та (або) фізичної координації у пацієнтів похилого віку. Дані явища можуть спостерігатися, оскільки бринзоламід проникає у системний кровотік при місцевому застосуванні.
Ефекти з боку органу зору:
Вплив бринзоламіду на функцію ендотелію рогівки у пацієнтів із порушеннями рогівки (особливо пацієнтів із низьким числом ендотеліальних клітин) не вивчався. Інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки, що може призвести до декомпенсації та набряку рогівки. У пацієнтів, які мають контактні лінзи, необхідно ретельно спостерігати стан рогівки при застосуванні бринзоламіду, оскільки інгібітори карбоангідрази можуть впливати на гідратацію рогівки. Рекомендується ретельне спостереження пацієнтів з порушеннями рогівки, наприклад, при цукровому діабеті або з дистрофією рогівки.
Порушення функції печінки:
Слід обережно застосовувати препарат Азарга у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та/або механізмами:
Препарат Азарга незначно впливає на здатність до керування та керування механізмами. Якщо у пацієнта після застосування препарату виникло тимчасове затуманювання зору, не рекомендується керувати транспортними засобами та займатися видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги та реакції до його відновлення. Інгібітори карбоангідрази можуть послабити здатність виконувати завдання, що вимагають концентрації уваги та/або координації рухів.
Умови зберіганняТримати при температурі не вище 30°С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Використовувати протягом 28 днів після відкриття флакона.
Спосіб застосування та дозиДози:
1 крапля в кон'юнктивальний мішок ураженого ока 2 рази на добу.
Діти та підлітки:
Не рекомендується застосовувати у дітей віком до 18 років, оскільки дані щодо безпеки та ефективності препарату у пацієнтів цієї вікової групи відсутні.
Пацієнти з порушенням функції печінки та нирок:
Дослідження щодо впливу препарату Азарга на пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок не проводилося.
Пацієнти похилого віку:
Загалом не спостерігалося відмінностей у ефективності та безпеці застосування препарату у пацієнтів похилого віку та інших дорослих популяцій.
Спосіб застосування:
Місцево. Флакон перед застосуванням струшувати. Не слід торкатися кінчиком флакона-крапельниці до будь-якої поверхні, щоб уникнути забруднення флакона-крапельниці та його вмісту. Флакон слід закривати після кожного застосування.
При проведенні нососльозної оклюзії або закритті повік на 1-2 хвилини системна абсорбція знижується. Таким чином, знижується ймовірність системних побічних реакцій та збільшується місцева активність.
При застосуванні кількох офтальмологічних лікарських засобів для місцевого застосування їх слід закопувати з інтервалом не менше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.
Якщо дозу було пропущено, лікування слід продовжити з наступної дози за розкладом. Доза повинна перевищувати 1 краплю в кон'юнктивальний мішок ока 2 рази на добу.
У разі заміни будь-якого антиглаукомного препарату на препарат Азарга слід розпочати застосування препарату Азарга наступного дня після відміни попереднього препарату.
Після зняття кришки, якщо ободок, що замикається, із захистом від розтину не прилягає до горловини, його необхідно видалити перед застосуванням препарату.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап производится компанией НОВАРТИС ФАРМА. Само производство расположено в стране Бельгия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Азарга капли гл 10мг+5мг 5мл фл-кап в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Азарга капли гл. 10мг+5мг 5мл фл-кап. Азарга капли гл. 10мг+5мг 5мл фл-кап., Бринарга капли глазные 1%+0.5% 5мл фл Бринарга капли глазные 1%+0.5% 5мл фл, Бринзопт Плюс капли глазные 5 мл Бринзопт Плюс капли глазные 5 мл.