Авастин концентрат для приготовления р-ра 400мг/16мл 1 фл
Топ продаж
Суперцена
Авастин концентрат для приготовления р-ра 400мг/16мл 1 фл инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: бевацизумаб – 400 мг ; . Опис: Прозора або опалесцентна, безбарвна або злегка коричневого кольору рідина. Форма випуску:
Концентрат для виготовлення розчину для інфузій 25 мг/мл. По 400 мг/16 мл препарату в скляний флакон (скло гідролітичного класу I ЕФ), закупорений пробкою з бутилкаучуку, фторполімером, що ламінує, обжатий алюмінієвим ковпачком і закритий пластмасовою кришкою. 1 флакон разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку. З метою контролю першого розтину на пачку наноситься захисна голографічна наклейка. У разі упаковки на АТ «ОРТАТ»: 1 флакон із препаратом поміщають у пластиковий або картонний піддон, який разом із інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону для споживчої тари підгруп хром-ерзац за ГОСТ 32096-2013 або імпортного. З метою контролю першого розтину на пачку наклеюють самоклеючі стікери з логотипом АТ «ОРТАТ».
ПротипоказанняПідвищена чутливість до бевацизумабу або до будь-якого іншого компонента препарату, препаратів на основі клітин яєчників китайського хом'ячка або інших рекомбінантних людських або наближених до людських антитіл;
Вагітність та період годування груддю. Дитячий вік до 18 років, ниркова та печінкова недостатність (ефективність та безпека застосування не встановлені).
З обережністю
При артеріальній тромбоемболії в анамнезі; цукровий діабет; віці старше 65 років; уродженому геморагічному діатезі та набутій коагулопатії; при прийомі антикоагулянтів для лікування тромбоемболії до початку терапії препаратом Авастин®; клінічно значущому серцево-судинному захворюванні (ішемічна хвороба серця або хронічна серцева недостатність в анамнезі); артеріальної гіпертензії; венозної тромбоемболії; загоєнні ран; кровотечі/кровохаркання; шлунково-кишкової перфорації в анамнезі; синдром задньої оборотної енцефалопатії; нейтропенії; протеїнурії.
Дозування25 мг/мл
Показання до застосуванняМетастатичний колоректальний рак:
- у комбінації з хіміотерапією на основі похідних фторпіримідину.
Місцево рецидивуючий або метастатичний рак молочної залози:
- як перша лінія терапії в комбінації з паклітакселом.
Поширений неоперабельний, метастатичний або рецидивуючий неплоскоклітинний недрібноклітинний рак легені:
- як перша лінія терапії додатково до хіміотерапії на основі препаратів платини;
- як перша лінія терапії при поширеному неоперабельному, метастатичному або рецидивному неплоскоклеточном недрібноклітинному раку легені з активуючими мутаціями в гені EGFR (рецептор епідермального фактора росту) у комбінації з ерлотинібом.
Поширений та/або метастатичний нирково-клітинний рак:
- як перша лінія терапії в комбінації з інтерфероном альфа-2a.
Гліобластома (гліома IV ступеня злоякісності за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)):
- у комбінації з променевою терапією та темозоломідом у пацієнтів із вперше діагностованою гліобластомою;
- у монотерапії або у комбінації з іринотеканом при рецидиві гліобластоми або прогресуванні захворювання.
Епітеліальний рак яєчника, маткової труби та первинний рак очеревини:
- як перша лінія терапії в комбінації з карбоплатином і паклітакселом при поширеному (IIIB, IIIC і IV стадії за класифікацією Міжнародної федерації акушерів-гінекологів (FIGO)) епітеліальному раку яєчника, первинному раку очеревини;
- у комбінації з карбоплатином і гемцитабіном або з карбоплатином і паклітакселом при рецидивному, чутливому до препаратів платини епітеліальному раку яєчника, маткової труби та первинному раку очеревини у пацієнтів, які раніше не отримували терапію бевацизумабом або іншими інгібі;
- у комбінації з паклітакселом, або топотеканом, або пегільованим ліпосомальним доксорубіцином при рецидивному, резистентному до препаратів платини епітеліальному раку яєчника, маткової труби та первинному раку очеревини у пацієнтів, які отримали раніше не більше двох режимів.
Персистуючий, рецидивуючий або метастатичний рак шийки матки:
- у комбінації з паклітакселом та цисплатином або паклітакселом та топотеканом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВплив протипухлинних препаратів на фармакокінетику препарату Авастин®:
Не було зареєстровано клінічно значущого впливу на фармакокінетику препарату Авастин® при сумісному з хіміотерапією застосуванні. Не виявлено статистично або клінічно значущих відмінностей кліренсу препарату Авастин® у пацієнтів, які отримували монотерапію, та у пацієнтів, які отримували препарат Авастин® у комбінації з інтерфероном альфа-2а, ерлотинібом або хіміотерапевтичними препаратами (ІФО, ФУ/ЛВ, карбоплатин/пак доксорубіцин або цисплатин/гемцитабін).
Вплив препарату Авастин на фармакокінетику інших протипухлинних препаратів:
Не було зареєстровано клінічно значущого впливу препарату Авастин на фармакокінетику супутніх препаратів: інтерферон альфа-2а, ерлотиніб (і його активний метаболіт OSI-420); або хіміотерапевтичних препаратів: іринотекан (і його активний метаболіт SN38), капецитабін, оксаліплатин (визначалося за вільним та загальним рівнем платини) та цисплатин. Достовірних даних про вплив препарату Авастин на фармакокінетику гемцитабіну немає.
Комбінація препарату Авастин і сунітінібу:
При застосуванні препарату Авастин® (10 мг/кг один раз на 2 тижні) у комбінації із сунітінібом (50 мг щодня) у пацієнтів із метастатичним нирково-клітинним раком зареєстровані випадки розвитку мікроангіопатичної гемолітичної анемії (МАГА). МАГА відноситься до підгрупи гемолітичних анемій, яка може виявлятися фрагментацією еритроцитів, анемією та тромбоцитопенією. У деяких пацієнтів додатково спостерігаються неврологічні порушення, підвищення концентрації креатиніну, артеріальна гіпертензія, включаючи гіпертонічний криз. Ці симптоми були оборотні після припинення терапії бевацизумабом і сунітінібом.
Комбінація з хіміотерапією на основі препаратів платини або таксанів:
Підвищення частоти розвитку тяжкої нейтропенії, фебрильної нейтропенії або інфекцій з або без тяжкої нейтропенії (включаючи випадки з летальним наслідком) спостерігалися в основному у пацієнтів, які отримували хіміотерапію на основі таксанів або препаратів платини для лікування недрібноклітинного раку легені та метастатичного раку молочної залози
:
вивченні препарату Авастин у комбінації з променевою терапією та хіміотерапією (темозоломідом) у пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою нових небажаних явищ, асоційованих з препаратом Авастин, не зареєстровано. Безпека та ефективність препарату Авастин у комбінації з променевою терапією при інших показаннях не встановлена.
Моноклональні антитіла, специфічні до рецепторів епідермального фактора росту (EGFR) людини, у комбінації з хіміотерапевтичними режимами, що містять бевацизумаб:
Дослідження взаємодії не проводили. Не слід застосовувати моноклональні антитіла до EGFR для лікування метастатичного колоректального раку в комбінації з хіміотерапевтичними режимами, що містять бевацизумаб. Результати рандомізованих досліджень 3 фази у пацієнтів з метастатичним колоректальним раком припускають, що застосування моноклональних антитіл до EGFR (панітумумаб та цетуксимаб) у комбінації з бевацизумабом та хіміотерапією асоціюється зі зниженням показників виживання без прогресування та/або загальної виживаності та збільшення виживання. бевацизумабу та хіміотерапії.
Препарат Авастин® фармацевтично несумісний із розчинами декстрози.
ПередозуванняПри призначенні бевацизумабу у максимальній дозі 20 мг/кг кожні 2 тижні внутрішньовенно у кількох пацієнтів відмічено головний біль (мігрень) тяжкого ступеня тяжкості. При передозуванні можливе посилення перерахованих вище дозозалежних побічних явищ. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протипухлинний засіб, антитіла моноклональні
Код АТХ L01XC07
Фармакодинаміка:
Препарат Авастин® (бевацизумаб) – гуманізоване рекомбінантне гіперхимерне моноклональне антитіло, яке селективно зв'язується з біологічно активним фактором росту ендотелію судин (vascular endothelial growth factor – VEGF) та нейтралізує його. Препарат Авастин інгібує зв'язування фактора росту ендотелію судин з його рецепторами 1 і 2 типу (Flt-1, KDR) на поверхні ендотеліальних клітин, що призводить до зниження васкуляризації та пригнічення росту пухлини. Бевацизумаб містить повністю людські каркасні ділянки з визначальними комплементарними ділянками гіперхимерного антитіла миші, які зв'язуються з VEGF. Бевацизумаб отримують за технологією рекомбінантної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) в системі експресії, представленої клітинами яєчників китайського хом'ячка.
Введення бевацизумабу призводить до пригнічення метастатичного прогресування захворювання та зниження мікросудинної проникності при різних пухлинах людини, включаючи рак ободової кишки, молочної залози, підшлункової залози та передміхурової залози.
Доклінічні дані з безпеки Канцерогенний та мутагенний потенціал препарату Авастин не вивчався. При введенні тваринам препарату Авастин® спостерігалася ембріотоксична та тератогенна дія.
У тварин з відкритими зонами росту, що активно ростуть, застосування препарату Авастин® асоціювалося з дисплазією хрящової пластини.
Фармакокінетика:
Вивчалася фармакокінетика препарату Авастин після внутрішньовенного введення (в/в) у різних дозах (0.1-10 мг/кг щотижня; 3-20 мг/кг кожні 2 або 3 тижні; 5 мг/кг кожні 2 тижні або 15 мг/кг кожні 3 тижні) у пацієнтів із різними солідними пухлинами.
Фармакокінетика бевацизумабу, як та інших антитіл, описується двокамерною моделлю. Розподіл препарату Авастин® характеризується низьким кліренсом, низьким об'ємом розподілу в центральній камері (Vс) та тривалим періодом напіввиведення, що дозволяє досягти підтримки необхідної терапевтичної концентрації препарату в плазмі при введенні 1 раз на 2-3 тижні.
Кліренс бевацизумабу не залежить від віку пацієнта. За даними популяційного фармакокінетичного мета-аналізу значної різниці фармакокінетики бевацизумабу в залежності від раси при включенні в аналіз маси тіла або залежно від віку не відзначалося (кореляція між кліренсом креатиніну та віком пацієнта відсутня [медіана віку – 59 років, а 5- -й процентили - 37 та 76 років]).
Кліренс бевацизумабу на 30% вищий у пацієнтів з низьким рівнем альбуміну та на 7% вищий у пацієнтів з великою пухлинною масою порівняно з пацієнтами із середніми значеннями альбуміну та пухлинної маси.
Розподіл. Vс становить 2.73 л і 3.28 л у жінок та чоловіків, відповідно, що відповідає обсягу розподілу імуноглобулінів класу G (IgG) та інших моноклональних антитіл. Об'єм розподілу в периферичній камері (Vр) становить 1.69 л і 2.35 л у жінок та чоловіків, відповідно, при призначенні бевацизумабу з іншими протипухлинними препаратами. Після корекції дози з урахуванням маси тіла у чоловіків Vс на 20% більше, ніж у жінок.
Метаболізм. Після одноразового внутрішньовенного введення I-бевацизумабу 125 його метаболічні характеристики аналогічні характеристикам природної IgG молекули, яка не зв'язується з VEGF. Метаболізм та виведення бевацизумабу відповідає метаболізму та виведенню ендогенного IgG, тобто. в основному здійснюється шляхом протеолітичного катаболізму у всіх клітинах організму, включаючи ендотеліальні клітини, а не через нирки та печінку. Зв'язування IgG з неонатальними рецепторами до кристалізуючого фрагменту IgG (FcRn-рецепторами) захищає його від клітинного метаболізму та забезпечує тривалий період напіввиведення.
Виведення. Фармакокінетика бевацизумабу у діапазоні доз від 1.5 до 10 мг/кг на тиждень має лінійний характер. Кліренс бевацизумабу становить 0.188 л/добу у жінок та 0.220 л/добу у чоловіків. Після корекції дози з урахуванням маси тіла у чоловіків кліренс бевацизумабу на 17% більший, ніж у жінок. Згідно з двокамерною моделлю, період напіввиведення для жінок становить 18 днів, а для чоловіків – 20 днів.
Пацієнти похилого віку (старше 65 років). Не виявлено значної різниці фармакокінетики бевацизумабу залежно від віку.
Діти та підлітки. Фармакокінетику бевацизумабу оцінювали у пацієнтів у клінічних дослідженнях із використанням популяційної фармакокінетичної моделі (вік пацієнтів: 7 місяців – 21 рік; маса тіла: 5.9 – 125 кг). Результати вивчення фармакокінетики показали, що кліренс та обсяг розподілу бевацизумабу були порівняні у пацієнтів дитячого віку та дорослих пацієнтів при нормалізації за масою тіла. Вік не впливав на значення показників фармакокінетики бевацизумабу при виправленні на масу тіла
Пацієнти з нирковою недостатністю. Безпека та ефективність бевацизумабу у пацієнтів із нирковою недостатністю не вивчалася, т.к. нирки не є основними органами метаболізму та виведення бевацизумабу.
Пацієнти з печінковою недостатністю. Безпека та ефективність бевацизумабу у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчалася, т.к. печінка не є основним органом метаболізму та виведення бевацизумабу.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайбільш серйозні побічні дії: перфорації шлунково-кишкового тракту, крововиливи, включаючи легеневі кровотечі/кровохаркання (найчастіше зустрічаються у пацієнтів з недрібноклітинним раком легені), артеріальна тромбоемболія.
У пацієнтів, які отримували препарат Авастин®, найчастіше спостерігалися підвищення артеріального тиску, підвищена стомлюваність або астенія, діарея та біль у животі.
Підвищення артеріального тиску та розвиток протеїнурії, ймовірно, має дозозалежний характер.
Нижче представлені побічні реакції всіх ступенів тяжкості за класифікацією Національного інституту раку (NCI-CTC), які зустрічалися у пацієнтів, які отримували препарат Авастин у комбінації з різними хіміотерапевтичними режимами за всіма показаннями. Для опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часто (>10%), часто (>1% - <10%), нечасто (> 0.1% - <1%), рідко (> 0.01% - <0.1%) та дуже рідко (<0.01%).
Небажані реакції віднесені до певної категорії відповідно до найбільшої частоти виникнення. У межах однієї категорії частоти небажані реакції представлені порядку зниження серйозності. Деякі з перелічених небажаних реакцій часто спостерігаються при хіміотерапії, проте Авастин у комбінації з хіміотерапевтичними препаратами може посилювати прояви цих реакцій. Приклади включають долонно-підошовний синдром при терапії капецитабіном або пегільованим ліпосомальним доксорубіцином, периферичну сенсорну нейропатію при терапії паклітакселом або оксаліплатином, ураження нігтів або алопецію при терапії паклітакселом, пароніхію при терапії.
З боку системи кровотворення: дуже часто – фебрильна нейтропенія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія; часто – анемія, лімфоцитопенія.
Порушення з боку нервової системи: дуже часто – периферична сенсорна нейропатія, дисгевзія, головний біль, дизартрія; часто – інсульт, синкопе, сонливість.
З боку органу зору: дуже часто – порушення зору, підвищена сльозотеча.
Серцево-судинна система: дуже часто – підвищення артеріального тиску; часто – хронічна серцева недостатність, суправентрикулярна тахікардія, артеріальна тромбоемболія, тромбоз глибоких вен, кровотеча, у тому числі легенева, внутрішньочерепна, з боку слизової оболонки та шкіри, ШКТ та з пухлини.
З боку органів дихання: дуже часто – задишка, носова кровотеча, риніт, кашель; часто – тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), гіпоксія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – анорексія, діарея, нудота, блювання, біль у животі, запор, стоматит, ректальна кровотеча; часто - перфорація шлунково-кишкового тракту, непрохідність кишечника, у тому числі обтураційна, нориці між піхвою і прямою кишкою (найчастіше зустрічається варіант нориці між піхвою і ШКТ), гастроінтестинальні розлади, біль у прямій кишці.
З боку репродуктивної системи: дуже часто – недостатність функції яєчників (аменорея тривалістю 3 міс. і більше (концентрація фолікулостимулюючого гормону (ФСГ)> 30 мМЕ/мл при негативному тесті на вагітність з визначенням бета хоріонічного гонадотропіну людини (tnf-ХГЧ)) )); часто – біль у малому тазі.
З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: дуже часто – ексфоліативний дерматит, сухість шкіри, зміна кольору шкіри; часто – долонно-підошовний синдром.
З боку кістково-м'язової системи: дуже часто – артралгія; часто – м'язова слабкість, міалгія, біль у спині.
З боку сечовидільної системи: дуже часто – протеїнурія; часто – інфекція сечовивідних шляхів.
Місцеві реакції: дуже часто – біль, у тому числі у місці введення препарату.
Інші: дуже часто – астенія, підвищена стомлюваність, пірексія, запалення слизових оболонок різної локалізації, зниження маси тіла, пароніхія; часто – летаргія, загальмованість, сепсис, абсцес, целюліт, приєднання вторинних інфекцій, дегідратація.
Порушення з боку лабораторних показників: дуже часто – гіпомагніємія, гіпонатріємія; часто – гіпонатріємія 3-5 ступеня NCI-CTC AE. Відзначалися гіперглікемія, гіпокаліємія, збільшення протромбінового часу, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНП післяреєстраційне спостереження).
Вроджені, спадкові та генетичні порушення: випадки аномалій розвитку плоду спостерігалися у жінок, які отримували бевацизумаб у монотерапії або у комбінації з відомими ембріотоксичними хіміотерапевтичними препаратами.
Порушення з боку нервової системи: гіпертензивна енцефалопатія (дуже рідко); синдром задньої оборотної енцефалопатії (рідко).
З боку серцево-судинної системи: тромботична мікроангіопатія нирок, що клінічно проявляється протеїнурією (частота виникнення невідома). З боку органів дихання: перфорація носової перегородки (частота виникнення невідома), легенева гіпертензія (частота виникнення невідома), дисфонія (часто). З боку шлунково-кишкового тракту: виразка гастроінтестинальної (частота виникнення невідома).
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: перфорація жовчного міхура (частота виникнення невідома).
Алергічні та інфузійні реакції: реакції гіперчутливості, інфузійні реакції (частота виникнення невідома); з наступними можливими одночасними проявами: задишка/утруднення дихання, «припливи»/почервоніння/висип, зниження або підвищення артеріального тиску, зниження насичення киснем, біль у грудях, озноб і нудота/блювання.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: остеонекроз щелепи (переважно у пацієнтів, які отримували супутню терапію бісфосфонатами або отримували терапію бісфосфонатами раніше). У дітей, які отримували препарат Авастин®, були відмічені випадки остеонекрозу іншої локалізації (випадки остеонекрозу, що спостерігалися у дітей в рамках клінічних досліджень, які не спонсоруються компанією, були виявлені при післяреєстраційному спостереженні та додані до розділу про післяреєстраційне спостереження, хоча в опублікованих даних не було інформації ні про рівень тяжкості за критеріями CTC (загальні критерії токсичності), ні про частоту повідомлень).
Інші: некротизуючий фасціїт, як правило, на фоні порушення загоєння ран, перфорації шлунково-кишкового тракту або утворення фістули (рідко).
особливі вказівкиУ медичній документації хворого слід зазначати торгове найменування препарату (Авастин®) та номер серії. Заміна препарату на будь-який інший біологічний лікарський препарат вимагає узгодження з лікарем.
Інформація, представлена в даній інструкції, стосується лише препарату Авастин®.
Лікування препаратом Авастин можна проводити тільки під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинної терапії.
Перфорації та нориці шлунково-кишкового тракту (ЖКТ):
У пацієнтів, які отримують препарат Авастин®, існує підвищений ризик розвитку перфорації шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) та жовчного міхура. Спостерігалися тяжкі випадки перфорації шлунково-кишкового тракту, у тому числі фатальні (у 0.2%-1% усіх пацієнтів, які отримували препарат Авастин®). При вивченні застосування препарату Авастин у пацієнтів з персистуючим, рецидивуючим або метастатичним раком шийки матки випадки перфорації ШКТ (всіх ступенів тяжкості) спостерігалися у 3.2% пацієнтів, усім цим пацієнтам раніше проводилася променева терапія органів малого тазу. Клінічна картина перфорацій шлунково-кишкового тракту відрізнялася за тяжкістю і варіювала в залежності від ознак вільного газу при рентгенографії черевної порожнини, які зникали без лікування, до перфорацій з абсцесом черевної порожнини та летальним кінцем. У деяких випадках відбулося вихідне внутрішньочеревне запалення внаслідок виразкової хвороби шлунка, некрозу пухлини, дивертикуліту або коліту, асоційованого з хіміотерапією. Зв'язок між розвитком внутрішньочеревного запалення та перфорацій ШКТ та терапією препаратом Авастин® не встановлений. При розвитку перфорації ШКТ лікування препаратом Авастин слід припинити. Свищі шлунково-кишкового тракту (всіх ступенів тяжкості) у пацієнтів з метастатичним колоректальним раком та раком яєчника виникали у 2% пацієнтів, рідше при інших локалізаціях пухлини. Пацієнти, які отримували терапію препаратом Авастин для лікування персистуючого, рецидивуючого або метастатичного раку шийки матки, можуть мати підвищений ризик утворення свищів між піхвою та будь-яким відділом ШКТ (шлунково-кишково-піхвові свищі). При вивченні застосування препарату Авастин у пацієнтів з персистуючим, рецидивуючим або метастатичним раком шийки матки частота утворення шлунково-кишково-піхвових нориць склала 8.3%, у всіх випадках раніше проводилася променева терапія органів малого тазу. У пацієнтів, які мають шлунково-кишково-піхвовий свищ, може також мати місце кишкова непрохідність і може знадобитися необхідність хірургічного втручання, у тому числі накладання стоми.
Свищі інших локалізацій (крім відділів ШКТ):
Пацієнти можуть мати підвищений ризик розвитку нориць під час терапії препаратом Авастин®. При терапії препаратом Авастин® зареєстровані серйозні випадки утворення свищів, включаючи летальні випадки. При вивченні препарату Авастин у пацієнтів з персистуючим, рецидивуючим або метастатичним раком шийки матки випадки утворення нориць негастроінтестинальної локалізації (піхвових, сечопузирних або жіночих статевих шляхів) спостерігалися у 1.8% пацієнтів, які отримували Авастин. Нечасто (>0.1% - <1%) реєструвалися випадки утворення нориць інших локалізацій (бронхоплевральні, біліарні). Утворення нориць частіше спостерігається в перші 6 місяців терапії препаратом Авастин, але може виникати як через 1 тиждень, так і через 1 рік і пізніше після початку терапії. При виникненні трахео-езофагеального нориці або нориці будь-якої локалізації 4 ступеня тяжкості терапію препаратом Авастин слід відмінити. Існують обмежені відомості про продовження використання препарату Авастин у пацієнтів зі свищами інших локалізацій. У разі виникнення внутрішньої нориці, що не проникає в ШКТ, слід розглянути питання про відміну препарату Авастин®.
Кровотечі:
У пацієнтів, які отримують препарат Авастин, підвищений ризик виникнення кровотеч, особливо кровотеч із пухлини. Препарат Авастин слід відмінити при виникненні кровотечі 3 або 4 ступеня тяжкості за класифікацією NCI-CTC. Загальна частота виникнення кровотеч 3-5 ступеня тяжкості при застосуванні препарату Авастин за всіма показаннями становить 0.4%-6.9%. Найчастіше спостерігалися кровотечі з пухлини або невеликі кровотечі з боку слизової оболонки та шкіри (наприклад, носова кровотеча). Найчастіше спостерігалися носові кровотечі 1 ступеня тяжкості за класифікацією NCI-CTC, що тривали менше 5 хвилин, які дозволилися без медичного втручання та не вимагали зміни дозування препарату Авастин®. Частота невеликих кровотеч із боку слизової оболонки та шкіри залежить від дози препарату. Рідше виникали невелика кровоточивість ясен чи вагінальні кровотечі. Рясні або масивні легеневі кровотечі/кровохаркання спостерігалися в основному при недрібноклітинному раку легені. Можливими факторами ризику розвитку легеневих кровотеч/кровохаркання є: встановлений плоскоклітинний гістологічний тип пухлини, прийом протиревматичних/протизапальних препаратів, антикоагулянтів, попередня променева терапія, терапія препаратом Авастин®, атеросклероз, центральне розташування пухлини. При цьому розвиток кровотеч статистично достовірно пов'язаний лише з наявністю пухлини плоскоклітинного гістологічного типу, а також з терапією препаратом Авастин. У пацієнтів з недрібноклітинним раком легені, які отримують препарат Авастин®, існує підвищений ризик утворення серйозних легеневих кровотеч/кровохаркання, в деяких випадках з фатальним результатом. Пацієнти, які нещодавно мали кровотечу/кровохаркання (більше 2.5 мл крові), не повинні отримувати препарат Авастин®. У пацієнтів з колоректальним раком можливі кровотечі ШКТ, пов'язані з пухлиною, у тому числі ректальна кровотеча та мелена. Рідко спостерігалися кровотечі, у тому числі внутрішньочерепні крововиливи, у пацієнтів із метастатичним ураженням центральної нервової системи (ЦНС) або з гліобластомою. Необхідно проводити моніторинг симптомів внутрішньочерепних крововиливів, у разі виникнення відмінити терапію препаратом Авастин®. У пацієнтів з уродженим геморагічним діатезом, набутою коагулопатією або отримували повну дозу антикоагулянтів з приводу тромбоемболії, перед призначенням препарату Авастин® слід бути обережним через відсутність інформації про профіль безпеки препарату у таких пацієнтів. Не спостерігалося підвищення частоти розвитку кровотечі 3 ступеня тяжкості та вище у пацієнтів, які отримували препарат Авастин і варфарин.
Порушення органу зору:
Повідомлялися окремі випадки, а також серії випадків серйозних небажаних явищ з боку органу зору (включаючи інфекційний ендофтальміт та інші запальні захворювання) після незареєстрованого інтравітреального введення препарату Авастин®. Деякі з цих явищ призвели до втрати гостроти зору різного ступеня важкості, включаючи стійку сліпоту. Препарат Авастин не призначений для інтравітреального введення.
Артеріальна гіпертензія:
При вивченні застосування препарату Авастин®, за винятком пацієнтів, які отримували препарат Авастин® у комбінації з ерлотинібом як першу лінію терапії неплоскоклітинного недрібноклітинного раку легені з активуючими мутаціями в гені EGFR, загальна частота виникнення артеріальної гіпертензії всіх ступенів2. Загальна частота артеріальної гіпертензії 3-4 ступеня тяжкості за класифікацією NCI-CTC становила 0.4%-17.9%; 4 ступеня тяжкості (гіпертонічний криз) спостерігалася у 1% пацієнтів. У пацієнтів, які отримували бевацизумаб у комбінації з ерлотинібом як першу лінію терапії неплоскоклітинного недрібноклітинного раку легені з активуючими мутаціями в гені EGFR, артеріальна гіпертензія всіх ступенів тяжкості спостерігалася з частотою 77.3%; артеріальна гіпертензія 3-го ступеня тяжкості спостерігалася у 60% пацієнтів; явищ артеріальної гіпертензії 4-го чи 5-го ступеня тяжкості відмічено не було. Клінічні дані безпеки дозволяють припустити, що частота випадків підвищення артеріального тиску (АТ), ймовірно, залежить від дози бевацизумабу. Препарат Авастин може бути призначений тільки хворим з попередньо компенсованою артеріальною гіпертензією з подальшим контролем АТ. Інформація про вплив препарату Авастин у пацієнтів з неконтрольованою артеріальною гіпертензією на момент початку терапії відсутня. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яка потребує лікарської терапії, рекомендується тимчасово припинити терапію препаратом Авастин до досягнення нормалізації артеріального тиску. У більшості випадків нормалізація АТ досягається за допомогою стандартних антигіпертензивних засобів (інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), діуретиків та блокаторів «повільних» кальцієвих каналів), підібраних індивідуально для кожного хворого. Скасування терапії препаратом Авастин або госпіталізація були потрібні рідко. Дуже рідко спостерігалися випадки гіпертензивної енцефалопатії, деякі з летальним кінцем. Ризик виникнення артеріальної гіпертензії, що асоціюється з терапією препаратом Авастин®, не корелює з вихідними характеристиками хворого, супутнім захворюванням або супутньою терапією. Терапію препаратом Авастин необхідно припинити за відсутності нормалізації АТ, розвитку гіпертонічного кризу або гіпертензивної енцефалопатії. деякі з летальним кінцем. Ризик виникнення артеріальної гіпертензії, що асоціюється з терапією препаратом Авастин®, не корелює з вихідними характеристиками хворого, супутнім захворюванням або супутньою терапією. Терапію препаратом Авастин необхідно припинити за відсутності нормалізації АТ, розвитку гіпертонічного кризу або гіпертензивної енцефалопатії. деякі з летальним кінцем. Ризик виникнення артеріальної гіпертензії, що асоціюється з терапією препаратом Авастин®, не корелює з вихідними характеристиками хворого, супутнім захворюванням або супутньою терапією. Терапію препаратом Авастин необхідно припинити за відсутності нормалізації АТ, розвитку гіпертонічного кризу або гіпертензивної енцефалопатії.
Синдром задньої оборотної енцефалопатії:
При терапії препаратом Авастин® зареєстровані рідкісні випадки синдрому задньої оборотної енцефалопатії, що проявляється епілептичним нападом, головним болем, психічними порушеннями, порушенням зору, ураженням зорових центрів кори головного мозку, з або без артеріальної гіпертензії та іншими симптомами. Діагноз можна підтвердити за допомогою методів візуалізації головного мозку (переважно, за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ)). У разі розвитку синдрому задньої оборотної енцефалопатії слід призначити симптоматичну терапію, ретельно контролювати артеріальний тиск і відмінити препарат Авастин. Зазвичай, дозвіл або поліпшення симптоматики настає через кілька днів, однак у деяких пацієнтів спостерігалися неврологічні ускладнення. Безпека повторного призначення препарату Авастин у таких пацієнтів не встановлена.
Артеріальна тромбоемболія:
При терапії препаратом Авастин у комбінації з хіміотерапією частота артеріальної тромбоемболії, включаючи інсульт, транзиторну ішемічну атаку та інфаркт міокарда, та інші явища артеріальної тромбоемболії була вищою, ніж при призначенні тільки. Загальна частота виникнення випадків артеріальної тромбоемболії склала 5.9% (0.8% з летальним кінцем). При виникненні артеріальної тромбоемболії терапію препаратом Авастин необхідно припинити. Артеріальна тромбоемболія в анамнезі, цукровий діабет або вік старше 65 років асоціюються з підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії під час лікування препаратом Авастин®. При лікуванні таких пацієнтів необхідно виявляти обережність.
Венозна тромбоемболія:
Під час лікування препаратом Авастин є підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії (ТЕЛА, тромбоз глибоких вен, тромбофлебіт). Загальна частота виникнення венозної тромбоемболії (тромбоз глибоких вен та ТЕЛА) варіює від 2.8% до 17.3%. Явлення венозної тромбоемболії 3-5 ступеня тяжкості повідомлялися у 7.8% пацієнтів, які отримували бевацизумаб у комбінації з хіміотерапією. У пацієнтів, які перенесли явище венозної тромбоемболії та одержують терапію препаратом Авастин® та хіміотерапію, є підвищений ризик рецидиву венозної тромбоемболії. Пацієнти, які отримували препарат Авастин для лікування персистуючого, рецидивуючого або метастатичного раку шийки матки, мають підвищений ризик виникнення явищ венозної тромбоемболії. Явлення 3-5 ступенів тяжкості спостерігалися у 10.6% таких пацієнтів. Явлення венозної тромбоемболії 3-5 ступеня тяжкості повідомлялися у 7.6% пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою, які отримували бевацизумаб у комбінації з хіміотерапією та променевою терапією, порівняно з 8.0% пацієнтів, які отримували хіміотерапію та променеву терапію. Терапію препаратом Авастин® необхідно припинити при виникненні життєзагрозного явища (4 ступінь тяжкості) венозної тромбоемболії, включаючи ТЕЛА, а за ступенем тяжкості венозної тромбоемболії <3 слід проводити ретельний моніторинг за станом пацієнта.
Хронічна серцева недостатність:
Хронічна серцева недостатність (ХСН) виникала при застосуванні препарату Авастин за всіма показаннями, але в основному при метастатичному раку молочної залози. Спостерігалися як безсимптомне зниження фракції викиду лівого шлуночка, так і ХСН, яка вимагала терапії або госпіталізації. ХСН 3 ступеня тяжкості та вище спостерігалася у 3.5% пацієнтів, які отримували препарат Авастин. У пацієнтів, які отримували препарат Авастин у комбінації з препаратами антрациклінового ряду, частота ХСН 3 ступеня тяжкості та вище не відрізнялася від наявних даних при терапії метастатичного раку молочної залози. У більшості пацієнтів спостерігалося покращення симптомів та/або фракції викиду лівого шлуночка при відповідному лікуванні. Дані про ризик розвитку ХСН у пацієнтів із ХСН ІІ-ІV класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA) в анамнезі відсутні. У більшості випадків ХСН виникала у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози, які отримували терапію антрациклінами, променеву терапію на ділянку грудної клітки в анамнезі або з іншими факторами ризику розвитку ХСН. Необхідно виявляти обережність при призначенні препарату Авастин® пацієнтам із клінічно значущим серцево-судинним захворюванням в анамнезі, таким як ішемічна хвороба серця або ХСН. У пацієнтів, які не отримували терапію препаратами антрациклінового ряду раніше, при застосуванні препарату Авастин і препаратів антрациклінового ряду не спостерігалося збільшення частоти ХСН будь-якого ступеня тяжкості порівняно з монотерапією препаратами антрациклінового ряду. ХСН 3 ступеня тяжкості і вище виникала дещо частіше в групі терапії препаратом Авастин у комбінації з хіміотерапією порівняно з тільки хіміотерапією, що відповідає й іншим даним, отриманим у пацієнтів з метастатичним раком молочної залози та не одержують супутню терапію антрациклінами. У пацієнтів з дифузною В-крупноклітинною лімфомою при терапії бевацизумабом та доксорубіцином у кумулятивній дозі понад 300 мг/м2 спостерігалося підвищення числа нових випадків ХСН. При порівнянні терапії ритуксимаб/циклофосфамід/доксорубіцин/вінкристин/преднізолон (R-CHOP) + бевацизумаб і R-CHOP кількість нових випадків не відрізнялася, але була вищою, ніж те, що спостерігалося при терапії доксорубіцином. Частота ХСН була вищою у групі R-CHOP + бевацизумаб. У пацієнтів з дифузною В-крупноклітинною лімфомою при терапії бевацизумабом та доксорубіцином у кумулятивній дозі понад 300 мг/м2 спостерігалося підвищення числа нових випадків ХСН. При порівнянні терапії ритуксимаб/циклофосфамід/доксорубіцин/вінкристин/преднізолон (R-CHOP) + бевацизумаб і R-CHOP кількість нових випадків не відрізнялася, але була вищою, ніж те, що спостерігалося при терапії доксорубіцином. Частота ХСН була вищою у групі R-CHOP + бевацизумаб. У пацієнтів з дифузною В-крупноклітинною лімфомою при терапії бевацизумабом та доксорубіцином у кумулятивній дозі понад 300 мг/м2 спостерігалося підвищення числа нових випадків ХСН. При порівнянні терапії ритуксимаб/циклофосфамід/доксорубіцин/вінкристин/преднізолон (R-CHOP) + бевацизумаб і R-CHOP кількість нових випадків не відрізнялася, але була вищою, ніж те, що спостерігалося при терапії доксорубіцином. Частота ХСН була вищою у групі R-CHOP + бевацизумаб.
Загоєння ран:
Препарат Авастин може негативно впливати на загоєння ран. Зареєстровано серйозні випадки ускладнень загоєння ран із летальним кінцем. Лікування бевацизумабом слід розпочинати не менше ніж через 28 днів після великого хірургічного втручання або при повному загоєнні хірургічної рани. При розвитку під час лікування ускладнень, пов'язаних із загоєнням рани, препарат Авастин необхідно тимчасово відмінити до повного загоєння рани. Введення препарату Авастин також необхідно тимчасово припинити у разі проведення планового хірургічного втручання. При терапії вперше діагностованої гліобластоми частота післяопераційних ускладнень загоєння ран 3-5 ступеня тяжкості (включаючи ускладнення після краніотомії) склала 3.3% у пацієнтів, які отримували Авастин у комбінації з хіміотерапією та променевою терапією. Зареєстровані рідкісні випадки некротизуючого фасціїту (у тому числі з летальним кінцем) у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Авастин®. Це явище, як правило, розвивалося на тлі порушення загоєння ран, перфорації шлунково-кишкового тракту або утворення фістул. У разі виявлення некротизуючого фасціїту препарат Авастин® повинен бути скасований і негайно розпочато відповідне лікування.
Протеїнурія:
Протеїнурія спостерігалася у 0.7%-54.7% пацієнтів, які отримували препарат Авастин. За ступенем тяжкості протеїнурія варіювала від безсимптомного транзиторного виявлення слідів білка в сечі і у 1.4% пацієнтів до нефротичного синдрому (протеїнурія 4 ступеня тяжкості). Протеїнурія 3 ступеня тяжкості зареєстрована у 8.1% пацієнтів, які отримували препарат Авастин за різними показаннями. Ризик розвитку протеїнурії підвищений у пацієнтів із артеріальною гіпертензією в анамнезі. Можливо, протеїнурія 1 ступеня залежить від дози препарату Авастин. При розвитку нефротичного синдрому препарат Авастин необхідно відмінити. До початку та під час терапії препаратом Авастин® рекомендується проводити аналіз сечі на протеїнурію. У більшості випадків при протеїнурії >2 г на добу терапія препаратом Авастин® тимчасово припинялася до зниження протеїнурії.
Нейтропенія:
При терапії препаратом Авастин у комбінації з мієлотоксичними режимами хіміотерапії спостерігалося підвищення частоти розвитку тяжкої нейтропенії, фебрильної нейтропенії або інфекцій з тяжкою нейтропенією (включаючи випадки з летальним кінцем).
Інфузійні реакції/реакції гіперчутливості:
У пацієнтів може спостерігатись підвищений ризик розвитку інфузійних реакцій/реакцій гіперчутливості. Існують дані про частіший розвиток анафілактичних реакцій та реакцій анафілактоїдного типу у пацієнтів, які отримували препарат Авастин у комбінації з хіміотерапією, порівняно з пацієнтами, які отримували тільки хіміотерапію. При вивченні препарату Авастин такі реакції спостерігалися часто (у 5% пацієнтів, які отримували бевацизумаб). Рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом під час та після введення препарату Авастин®. У разі виникнення інфузійної реакції необхідно перервати інфузію та провести відповідні медичні заходи. Систематична премедикація не може бути гарантією відсутності інфузійних реакцій/реакцій гіперчутливості.
Остеонекроз щелепи:
Повідомлялося про випадки остеонекрозу щелепи у онкологічних пацієнтів, які отримували препарат Авастин. Більшість з цих пацієнтів отримували бісфосфонати внутрішньовенно раніше або супутньої терапії; остеонекроз щелепи є ідентифікованим ризиком для бісфосфонатів. Необхідно бути обережними при одночасному або послідовному застосуванні препарату Авастин і бісфосфонатів внутрішньовенно. Інвазивні стоматологічні процедури є ідентифікованим фактором ризику. До початку лікування препаратом Авастин слід провести стоматологічне обстеження та відповідні профілактичні стоматологічні заходи. По можливості слід уникати проведення інвазивних стоматологічних процедур у пацієнтів, які раніше отримували або одержують нині бісфосфонати внутрішньовенно.
Інфекції:
При вивченні препарату Авастин у комбінації з хіміотерапією та променевою терапією у пацієнтів з вперше діагностованою гліобластомою частота інфекцій будь-якого ступеня тяжкості склала 54.4% (12.8% для інфекцій 3-5 ступеня тяжкості).
Порушення з боку лабораторних показників:
При вивченні застосування препарату Авастин відзначалося транзиторне підвищення концентрації сироваткового креатиніну (в 1.5-1.9 разів вище порівняно з вихідною концентрацією) з наявністю або відсутністю протеїнурії. Підвищення концентрації сироваткового креатиніну, що спостерігалося, не супроводжувалося вищою частотою клінічних проявів порушення функції нирок у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Авастин®.
Пацієнти старше 65 років:
При призначенні препарату Авастин® пацієнтам старше 65 років існує підвищений ризик виникнення артеріальної тромбоемболії (включаючи розвиток інсульту, транзиторної ішемічної атаки, інфаркту міокарда), лейкопенії 3-4 ступеня тяжкості та тромбоцетопії , діареї, нудоти, головного болю та стомлюваності в порівнянні з пацієнтами молодше 65 років. При дослідженні препарату Авастин® при метастатичному колоректальному раку підвищення частоти розвитку інших побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням препарату Авастин® (перфорації шлунково-кишкового тракту, ускладнення, пов'язані із загоєнням ран, ХСН та кровотечі), у пацієнтів старше 65 років порівняно з пацієнтами віком до 65 років. не відмічено.
Чоловікам та жінкам дітородного віку під час лікування препаратом Авастин® і щонайменше протягом 6 місяців після закінчення лікування необхідно використовувати надійні методи контрацепції. Препарат Авастин може порушувати фертильність у жінок. Більшість пацієнток фертильність відновлювалася після припинення терапії препаратом Авастин®. Віддалені ефекти терапії препаратом Авастин на фертильність невідомі.
Вигодовування грудним молоком не рекомендується під час лікування препаратом Авастин і, як мінімум, протягом 6 місяців після закінчення терапії препаратом Авастин.
Утилізація:
Утилізація невикористаного препарату або з терміном придатності, що минув, повинна проводитися відповідно до вимог лікувального закладу.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Дослідження щодо вивчення впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами, механізмами не проводились. Пацієнтам, у яких виникли небажані явища, як синкопе, сонливість або порушення зору, слід утриматися від керування транспортними засобами, механізмами.
Умови зберіганняЗберігати при температурі 2-8°С у захищеному від світла місці. Чи не заморожувати. Зберігати у недоступних для дітей місць
Спосіб застосування та дозиПрепарат Авастин вводять тільки внутрішньовенно крапельно; вводити препарат внутрішньовенно струминно чи болюсно не можна! Препарат Авастин не призначений для інтравітреального введення.
Препарат Авастин® фармацевтично несумісний із розчинами декстрози. Необхідну кількість препарату Авастин розводять до необхідного об'єму 0.9% розчином натрію хлориду з дотриманням правил асептики. Слід використовувати стерильну голку та шприц для приготування розчину для інфузій препарату Авастин®.
Концентрація бевацизумабу в приготованому розчині повинна бути в межах 1.4-16.5 мг/мл.
Початкову дозу препарату вводять протягом 90 хвилин у вигляді внутрішньовенної інфузії. Якщо перша інфузія добре переноситься, другу інфузію можна проводити протягом 60 хвилин. Якщо інфузія протягом 60 хвилин добре переноситься, всі наступні інфузії можна проводити протягом 30 хвилин. Не рекомендується знижувати дозу бевацизумабу через небажані явища. У разі необхідності лікування препаратом Авастин слід повністю або тимчасово припинити.
Стандартний режим дозування.
Метастатичний колоректальний рак:
- Як перша лінія терапії: 5 мг/кг один раз на 2 тижні або 7.5 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривало. Рекомендується проводити терапію препаратом Авастин до появи ознак прогресування захворювання або до неприйнятної токсичності;
- Як друга лінія терапії: пацієнти, які раніше отримували терапію препаратом Авастин®, після першого прогресування захворювання можуть продовжити лікування препаратом Авастин® за умови зміни режиму хіміотерапії: - при прогресуванні захворювання після терапії першої лінії, що включала препарат Авастин®: 5 мг/кг один раз на 2 тижні або 7.5 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривало; - при прогресуванні захворювання після терапії першої лінії, яка не включала препарат Авастин®: 10 мг/кг один раз на 2 тижні або 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривало.
Місцевий рецидивний або метастатичний рак молочної залози (РМЗ): 10 мг/кг один раз на 2 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривало. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити.
Поширений неоперабельний, метастатичний або рецидивуючий неплоскоклітинний недрібноклітинний рак легені:
- Перша лінія терапії недрібноклітинного раку легені в комбінації з хіміотерапією на основі препаратів платини
Препарат Авастин призначається додатково до хіміотерапії на основі препаратів платини (максимальна тривалість хіміотерапії 6 циклів), далі введення препарату Авастин триває у вигляді монотерапії. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити. Рекомендовані дози:
- 7.5 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії додатково до хіміотерапії на основі цисплатину;
- 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії додатково до хіміотерапії на основі карбоплатину;
- Перша лінія терапії недрібноклітинного раку легені з активуючими мутаціями в гені EGFR у комбінації з ерлотинібом 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії додатково до терапії ерлотинібом. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити. Інформацію про вибір пацієнтів та дози див. у повній інструкції з медичного застосування на ерлотиніб.
Поширений та/або метастатичний нирково-клітинний рак: 10 мг/кг один раз на 2 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривалий час. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити.
Гліобластома (гліома IV ступеня злоякісності за класифікацією ВООЗ):
При вперше діагностованому захворюванні: 10 мг/кг один раз на 2 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії у комбінації з променевою терапією та темозоломідом протягом 6 тижнів. Після 4-тижневої перерви введення препарату Авастин відновлюють у дозі 10 мг/кг один раз на 2 тижні у комбінації з темозоломідом. Темозоломід призначають 4-тижневими циклами, тривалість терапії темозоломідом – до 6 циклів. Далі введення препарату Авастин триває у вигляді монотерапії в дозі 15 мг/кг один раз на 3 тижні. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити. При рецидивному захворюванні: 10 мг/кг один раз на 2 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії, тривало.
Епітеліальний рак яєчника, маткової труби та первинний рак очеревини:
Як перша лінія терапії: 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії додатково до карбоплатину і паклітакселу (максимальна тривалість хіміотерапії 6 циклів), далі введення препарату Авастин виді монотерапії. Загальна тривалість терапії препаратом Авастін® – 15 місяців. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити. При рецидивному захворюванні:
- чутливому до препаратів платини: 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії у комбінації з карбоплатином та паклітакселом (6-8 циклів); далі введення препарату Авастин® триває у вигляді монотерапії або 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії у комбінації з карбоплатином та гемцитабіном (6-10 циклів), далі введення препарату Авастин® триває у вигляді монотерапії. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити;
- резистентному до препаратів платини: 10 мг/кг один раз на 2 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії в комбінації з одним із таких препаратів: паклітакселом, топотеканом (при «тижневому» режимі введення топотекану – тобто в 1, 8 та 15-й дні кожні 4 тижні) або пегільованим ліпосомальним доксорубіцином або 15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії у комбінації з топотеканом, що застосовується щодня протягом 5 послідовних днів кожні 3 тижні. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити.
Персистуючий, рецидивуючий або метастатичний рак шийки матки:
15 мг/кг один раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії в комбінації з хіміотерапевтичними режимами: паклітаксел та цисплатин або паклітаксел та топотекан. При появі ознак прогресування захворювання або неприйнятної токсичності терапію препаратом Авастин слід припинити.
Режим дозування у спеціальних груп пацієнтів.
Діти та підлітки
Препарат Авастин протипоказаний дітям до 18 років. Безпека та ефективність препарату Авастин у пацієнтів до 18 років не встановлена. Додавання препарату Авастин до стандартної терапії в клінічних дослідженнях не показало клінічної користі у пацієнтів дитячого віку з гліомою високого ступеня злоякісності та у пацієнтів дитячого віку з метастатичною рабдоміосаркомою або нерабдоміосаркомною саркомою м'яких тканин. У публікаціях описані спостерігалися у пацієнтів, що отримували препарат Авастин® у віці до 18 років, випадки остеонекрозу різної локалізації, крім остеонекрозу
щелепи
.
Пацієнти з нирковою недостатністю:
Безпека та ефективність бевацизумабу у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчалась.
Пацієнти з печінковою недостатністю:
Безпека та ефективність бевацизумабу у пацієнтів із печінковою недостатністю не вивчалась.
Інструкції із застосування, обігу та знищення:
Перед застосуванням розчин необхідно оглянути на предмет механічних включень та зміни кольору. Препарат Авастин не містить протимікробного консерванту, тому необхідно забезпечувати стерильність приготовленого розчину та використовувати його негайно. Якщо препарат не використовується одразу, то час та умови зберігання приготовленого розчину є відповідальністю користувача. Зберігати приготований розчин можна не більше 24 годин при температурі від +2°С до +8°С, якщо розведення проводять у контрольованих та валідованих асептичних умовах. Хімічна та фізична стабільність приготованого розчину зберігаються протягом 48 годин при температурі від +2°С до +30°С у 0.9% розчині натрію хлориду. Невикористаний препарат, що залишився у флаконі, знищують, оскільки він не містить консервантів.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Авастин концентрат для приготовления р-ра 400мг/16мл 1 фл производится компанией ФХОФФМАНН-ЛЯ РОШ. Само производство расположено в стране Швейцария.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Авастин концентрат для приготовления р-ра 400мг/16мл 1 фл и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Авастин концентрат для приготовления р-ра 400мг/16мл 1 фл в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Пока нет комментариев