Аторвастатин Медисорб таб 20 мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Аторвастатин Медисорб таб 20 мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка містить: аторвастатину кальцію
тригідрат (у перерахунку на аторвастатин) 21,68 мг (20 мг) ; оболонка таблетки: гіпромелоза (гідроксипропілметилцелюлоза), макрогол-6000 (поліетиленгліколь високомолекулярний), тальк, титану діоксид. Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою білого кольору. На поперечному розрізі ядро білого кольору. Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 20 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку картонну.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до аторвастатину та/або будь-якого з компонентів препарату; - активне захворювання печінки або підвищення активності «печінкових» трансаміназ у плазмі крові неясного генезу більш ніж утричі порівняно з верхньою межею норми; - вагітність;
Період грудного вигодовування;
Жінки дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції;
Вік до 18 років (недостатньо клінічних даних щодо ефективності та безпеки препарату в цій віковій групі), за винятком гетерозиготної сімейної гіперхолестеринемії (застосування протипоказане у дітей віком до 10 років);
Одночасне застосування з фузидовою кислотою;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю:
У пацієнтів, які зловживають алкоголем, у пацієнтів, які мають в анамнезі захворювання печінки. У пацієнтів з наявністю факторів ризику розвитку рабдоміолізу (порушення функції нирок, гіпотиреоз, спадкові м'язові порушення у пацієнтів в анамнезі або в сімейному анамнезі, вже перенесений токсичний вплив інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) або фібратів на м'язову тканину, захворювання та/або пацієнти, які вживають алкоголь у значних кількостях, вік старше 70 років, ситуації, в яких очікується підвищення концентрації аторвастатину в плазмі (наприклад, взаємодії з іншими лікарськими засобами).
Дозування20 мг
Показання до застосуванняГіперхолестеринемія:
- як доповнення до дієти для зниження підвищеного загального холестерину, холестерину-ЛПНЩ, апо-В та тригліцеридів у дорослих, підлітків та дітей віком 10 років або старше з первинною гіперхолестеринемією, включаючи сімейну гіперхолестеринемію (гетерозиготну) ) гіперліпідемію (відповідно тип IIa або IIb (за класифікацією Фредріксона), коли відповідь на дієту або інші немедикаментозні методи терапії недостатні
; наприклад, ЛПНЩ-аферез) або якщо такі методи лікування недоступні.
Профілактика серцево-судинних ускладнень:
- профілактика серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів, які мають високий ризик розвитку первинних серцево-судинних подій, як доповнення до корекції інших факторів ризику;
- вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з метою зниження смертності, інфаркту міокарда, інсульту, повторних госпіталізацій щодо стенокардії та необхідності реваскуляризації.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПід час лікування інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази при одночасному застосуванні циклоспорину, фібратів, нікотинової кислоти в ліпідзнижувальних дозах (більше 1 г/добу) або інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, еритроміцину, кларитромізолу, див. розділ «Особливі вказівки»).
Інгібітори ізоферменту CYP3A4:
Оскільки аторвастатин метаболізується ізоферментом CYP3A4, спільне застосування аторвастатину з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 може спричинити збільшення концентрації аторвастатину в плазмі крові. Ступінь взаємодії та ефекту потенціювання визначаються варіабельністю впливу на ізофермент CYP3A4. Було встановлено, що потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 призводять до значного підвищення концентрації аторвастатину у плазмі. Слід по можливості уникати одночасного застосування потужних інгібіторів ізоферменту CYP3A4 (наприклад, циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, позаконазол та інгібітори протеази ВІЛ, включаючи вір, навір та ін). Якщо одночасний прийом цих препаратів необхідний, слід розглянути можливість початку терапії з мінімальної дози, а також оцінити можливість зниження максимальної дози аторвастатину. Помірні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флуконазол) можуть призводити до збільшення концентрації аторвастатину в плазмі. На тлі одночасного застосування ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та еритроміцину відзначали підвищений ризик розвитку міопатії. Дослідження взаємодії аміодарону або верапамілу та аторвастатину не проводилися. Відомо, що аміодарон і верапаміл інгібують активність ізоферменту CYP3A4 і одночасне застосування цих препаратів з аторвастатином може призвести до підвищення експозиції аторвастатину. У зв'язку з цим, рекомендується знизити максимальну дозу аторвастатину та проводити відповідний моніторинг стану пацієнта при одночасному застосуванні з помірними інгібіторами ізоферменту CYP3A4. Контроль слід здійснювати після початку терапії та на тлі зміни дози інгібітору.
Інгібітори транспортного білка ОАТР1В1:
Аторвастатин та його метаболіти є субстратами транспортного білка ОАТР1В1. Інгібітори ОАТР1В1 (наприклад, циклоспорин) можуть збільшувати біодоступність аторвастатину. Так, спільне застосування аторвастатину в дозі 10 мг та циклоспорину в дозі 5,2 мг/кг/добу призводить до збільшення концентрації аторвастатину у плазмі крові у 7,7 раза. Вплив пригнічення функції транспортерів печінкового захоплення на концентрацію аторвастатину у гепатоцитах невідомий. У разі, якщо неможливо уникнути одночасного застосування таких препаратів, рекомендується зменшення дози та контроль ефективності терапії.
Гемфіброзіл/фібрати:
На фоні застосування фібратів у монотерапії періодично відзначали небажані реакції (у тому числі рабдоміоліз), що стосуються скелетно-м'язової системи. Ризик розвитку таких реакцій зростає при одночасному застосуванні фібратів та аторвастатину. Якщо одночасного застосування цих препаратів неможливо уникнути, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу аторвастатину, а також проводити регулярний контроль стану пацієнтів.
Езетиміб:
Застосування езетимибу пов'язане з розвитком небажаних реакцій, у тому числі рабдоміолізу, з боку скелетно-м'язової системи. Ризик розвитку таких реакцій підвищується при одночасному застосуванні езетимибу та аторвастатину. Для таких пацієнтів рекомендується ретельне спостереження.
Еритроміцин/кларитроміцин:
При одночасному застосуванні аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) або кларитроміцину (500 мг 2 рази на добу), інгібіторів ізоферменту CYP3A4, спостерігалося підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові (див. розділ.
Інгібітори протеаз:
Одночасне застосування аторвастатину з інгібіторами протеаз, відомими як інгібітори ізоферменту CYP3A4, супроводжується збільшенням концентрації аторвастатину в плазмі.
Ділтіазем:
Спільне застосування аторвастатину в дозі 40 мг з дилтіаземом у дозі 240 мг призводить до збільшення концентрації аторвастатину в плазмі крові.
Ціметідін:
Клінічно значущої взаємодії аторвастатину з циметидином не виявлено.
Ітраконазол:
Одночасне застосування аторвастатину в дозах від 20 мг до 40 мг та ітраконазолу в дозі 200 мг призводило до збільшення AUC аторвастатину.
Грейпфрутовий сік:
Оскільки грейпфрутовий сік містить один або більше компонентів, які пригнічують ізофермент CYP3A4, його надмірне вживання (більше 1,2 л на день) може спричинити збільшення концентрації аторвастатину в плазмі крові.
Індуктори ізоферменту CYP3A4:
Спільне застосування аторвастатину з індукторами ізоферменту CYP3A4 (наприклад, ефавіренз, рифампіцин або препарати Звіробою продірявленого) може призвести до зниження концентрації аторвастатину в плазмі крові. Внаслідок двоїстого механізму взаємодії з рифампіцином (індуктором ізоферменту CYP3A4 та інгібітором транспортного білка гепатоцитів ОАТР1В1), рекомендується одночасне застосування аторвастатину та рифампіцину, оскільки відстрочений прийом аторвастатину після прийому рифампіцину після прийому рифампіцину. Однак, вплив рифампіцину на концентрацію аторвастатину в гепатоцитах невідомий і у разі, якщо одночасного застосування неможливо уникнути, слід ретельно контролювати ефективність такої терапії.
Антациди:
Одночасний прийом внутрішньо суспензії, що містить магнію гідроксид і алюмінію гідроксид, знижував концентрацію аторвастатину в плазмі приблизно на 35%, проте ступінь зниження концентрації ХС-ЛПНЩ при цьому не змінювалася.
Феназон:
Аторвастатин не впливає на фармакокінетику феназону, тому взаємодія з іншими препаратами, що метаболізуються тими самими ізоферментами цитохрому, не очікується.
Колестипол:
При одночасному застосуванні з колестиполом концентрація аторвастатину в плазмі знижувалася приблизно на 25%. Однак гіполіпідемічний ефект комбінації аторвастатину та колестиполу перевершував такий кожного препарату окремо.
Дігоксин:
При повторному прийомі дигоксину та аторвастатину в дозі 10 мг рівноважні концентрації дигоксину в плазмі не змінювалися. Однак при застосуванні дигоксину в комбінації з аторвастатином у дозі 80 мг на добу концентрація дигоксину збільшувалася приблизно на 20%. Пацієнти, які отримують дигоксин у поєднанні з аторвастатином, потребують відповідного спостереження.
Азитроміцин:
При одночасному застосуванні аторвастатину в дозі 10 мг 1 раз на добу та азитроміцину в дозі 500 мг 1 раз на добу концентрація аторвастатину в плазмі не змінювалася.
Пероральні контрацептиви:
При одночасному застосуванні аторвастатину та пероральних контрацептивів, що містять норетистерон та етинілестрадіол, спостерігалося значне підвищення AUC норетистерону та етинілестрадіолу приблизно на 30% та 20% відповідно. Цей ефект слід враховувати під час вибору перорального контрацептиву для жінки, яка приймає аторвастатин.
Терфенадин:
При одночасному застосуванні аторвастатину та терфенадину клінічно значущих змін фармакокінетики терфенадину не виявлено.
Варфарін:
У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які регулярно одержують терапію варфарином при одночасному застосуванні аторвастатину в дозі 80 мг на добу, призводило до невеликого збільшення протромбінового часу приблизно на 1,7 сек. протягом перших чотирьох днів терапії. Показник повертався до норми протягом 15 днів терапії аторвастатином. Незважаючи на те, що тільки в окремих випадках відзначали значну взаємодію, що зачіпає антикоагулянтну функцію, слід визначити протромбіновий час до початку терапії аторвастатином у пацієнтів, які отримують терапію кумариновими антикоагулянтами, і досить часто в період терапії, щоб запобігти значній зміні протром. Як тільки відзначаються стабільні цифри протромбінового часу, його контроль можна проводити також, як рекомендують пацієнтам, одержують кумаринові антикоагулянти. При зміні дози аторвастатину або припиненні терапії контроль протромбінового часу слід провести за тими самими принципами, що були описані вище. Терапія аторвастатином не була пов'язана з розвитком кровотечі або змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не отримували лікування антикоагулянтами.
Колхіцин:
Незважаючи на те, що дослідження одночасного застосування колхіцину та аторвастатину не проводилися, є повідомлення про розвиток міопатії при застосуванні цієї комбінації. При одночасному застосуванні аторвастатину і колхіцину слід бути обережним.
Амлодипін:
При одночасному застосуванні аторвастатину у дозі 80 мг та амлодипіну у дозі 10 мг фармакокінетика аторвастатину у рівноважному стані не змінювалася.
Фузидова кислота:
У період післяреєстраційного спостереження були виявлені випадки розвитку рабдоміолізу у пацієнтів, які приймають одночасно статини, включаючи аторвастатин, та фузидову кислоту. Механізм цієї взаємодії невідомий. У пацієнтів, для яких використання фузидової кислоти вважають за необхідне, лікування статинами має бути припинено протягом усього періоду застосування фузидової кислоти. Терапію статинами можна відновити через 7 днів після останнього прийому фузидової кислоти. У виняткових випадках, де необхідна тривала системна терапія фузидовою кислотою, наприклад, для лікування важких інфекцій, необхідність спільного застосування аторвастатину та фузидової кислоти повинна бути розглянута у кожному конкретному випадку та під суворим наглядом лікаря.
Інша супутня терапія:
У клінічних дослідженнях аторвастатин застосовували у поєднанні з гіпотензивними препаратами та естрогенами в рамках замісної гормональної терапії. Ознак клінічно значущої небажаної взаємодії не зазначено. Дослідження взаємодії зі специфічними препаратами не проводили. Крім того, відмічалося підвищення концентрації аторвастатину при одночасному застосуванні з інгібіторами протеази ВІЛ (комбінації лопінавіру та ритонавіру, саквінавіру та ритонавіру, дарунавіру та ритонавіру, фосампренавіру з ритонавіром та нелфінавіром), інгібіторами коназолом. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів, а також застосовувати найнижчу ефективну дозу аторвастатину.
ПередозуванняСпецифічного антидоту для лікування передозування препаратом Аторвастатин Медісорб немає.
У разі передозування слід проводити симптоматичне лікування за необхідності. Слід провести функціональні тести печінки та контролювати активність КФК. Оскільки препарат активно зв'язується з білками плазми, гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіполіпідемічний засіб - ГМГ-КоА-редуктази інгібітор
Код ATX: С10АА05
Фармакодинаміка:
Аторвастатин - селективний конкурентний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази, ключового ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглю холестерин . Синтетичний гіполіпідемічний засіб.
У пацієнтів з гомозиготною та гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейними формами гіперхолестеринемії та змішаною дисліпідемією аторвастатин знижує концентрації загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС-ЛПНЩ) та аполіпепіну низької щільності ( ХС-ЛПОНП) та тригліцеридів (ТГ), що викликає підвищення концентрації холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ).
Аторвастатин знижує концентрацію ХС та ХС-ЛПНЩ у плазмі крові, інгібуючи ГМГ-КоА-редуктазу та синтез холестерину в печінці та збільшуючи кількість «печінкових» рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, що призводить до посилення захоплення та катаболізму ХС-ЛПНЩ.
Аторвастатин зменшує утворення ХС-ЛПНЩ та число частинок ЛПНЩ, викликає виражене та стійке підвищення активності ЛПНЩ-рецепторів у поєднанні зі сприятливими якісними змінами ЛПНЩ-часток, а також знижує концентрацію ХС-ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготною спадковою сімейною гіперхолестеринемією, стійкою засобами.
Аторвастатин у дозах від 10 мг до 80 мг на добу знижує концентрацію загального холестерину на 30-46%, холестерину ЛПНЩ – на 41-61%, апо-В – на 34-50% та ТГ – на 14-33%. Результати терапії подібні у пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, несемейними формами гіперхолестеринемії та змішаною гіперліпідемією, у тому числі у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.
У пацієнтів із ізольованою гіпертригліцеридемією аторвастатин знижує концентрацію загального холестерину, ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПОНП, апо-В, ТГ та підвищує концентрацію холестерину ліпопротеїнів проміжної щільності (ХС-ЛПСШ).
У пацієнтів з гіперліпопротеїнемією типу IIа та IIb за класифікацією Фредріксона середнє значення підвищення концентрації ХС-ЛПЗЩ при лікуванні аторвастатином (у дозах 10-80 мг) порівняно з вихідним показником становить 5,1-8,7% і не залежить від дози. Є значне дозозалежне зниження величини співвідношень: загальний холестерин/ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПЗЩ на 29-44% та 37-55%, відповідно.
Аторвастатин у дозі 80 мг достовірно знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень та смертність на 16% після 16-тижневого курсу, а ризик повторної госпіталізації з приводу стенокардії, що супроводжується ознаками ішемії міокарда – на 26% (дослідження зменшення виразності ішемії міокарда на фоні інтенсивної MIRACL)).
У пацієнтів з різними вихідними концентраціями ХС-ЛПНГ аторвастатин викликає зниження ризику ішемічних ускладнень та смертність (у пацієнтів з інфарктом міокарда без зубця Q та нестабільною стенокардією у чоловіків, жінок та у пацієнтів віком до 65 років).
Зниження концентрації у плазмі крові ХС-ЛПНГ краще корелює з дозою аторвастатину, ніж з його концентрацією у плазмі крові. Дозу підбирають з урахуванням терапевтичного ефекту (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Терапевтичний ефект досягається через 2 тижні після початку терапії, досягає максимуму через 4 тижні та зберігається протягом усього періоду терапії.
Профілактика серцево-судинних ускладнень:
Аторвастатин у дозі 10 мг знижує фатальний та нефатальний інфаркти порівняно з плацебо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та трьома та більше факторами ризику (Англо-Скандинавське дослідження з оцінки результату серцевих захворювань (ASCOTLLA)).
Аторвастатин у дозі 10 мг знижує ризик розвитку наступних ускладнень:
- коронарні ускладнення (ішемічна хвороба серця (ІХС) з летальним кінцем та фатальний інфаркт міокарда (ІМ)) – 36% зниження ризику;
- загальні серцево-судинні ускладнення та процедури реваскуляризації – 20 % зниження ризику;
- загальні серцево-судинні ускладнення – 29% зниження ризику;
- Інсульт (фатальний та нефатальний) – 26% зниження ризику.
Цукровий діабет:
У пацієнтів з цукровим діабетом терапія аторвастатином знижує ризик розвитку наступних серцево-судинних ускладнень незалежно від статі, віку пацієнта або вихідної концентрації ХС-ЛПНЩ (дослідження аторвастатину при цукровому діабеті 2 типу (CARDS)): - Основні серцево-судинні ускладнення (
фат нефатальний ІМ, безболева ішемія міокарда, летальний кінець внаслідок загострення ІХС, нестабільна стенокардія, шунтування коронарної артерії, черезшкірна транслюмінальна коронарна ангіопластика, процедури реваскуляризації, інсульт) – 37% зниження ризику;
- ІМ (фатальний та нефатальний ІМ, безболева ішемія міокарда) - 42 % зниження ризику4 - Інсульт (фатальний та нефатальний) - 48 % зниження ризику
Атеросклероз:
У пацієнтів з ішемічною хворобою серця аторвастатин у дозі 80 мг на добу призводить до зменшення загального обсягу атероми на 0,4% за 1,8 місяця терапії (дослідження зворотного розвитку коронарного атеросклерозу на тлі інтенсивної гіполіпідемічної терапії (REVERSAL)).
Повторний інсульт:
Аторвастатин у дозі 80 мг на добу зменшує ризик повторного фатального або нефатального інсульту у пацієнтів, які перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку (ТІА) без ІХС в анамнезі (дослідження з профілактики інсульту при інтенсивному зниженні концентрації холестерину (SPARCL)) із плацебо. При цьому значно знижується ризик основних серцево-судинних ускладнень та процедур реваскуляризації. Скорочення ризику серцево-судинних порушень при терапії аторвастатином відзначається у всіх груп пацієнтів, крім тих, куди увійшли пацієнти з первинним або повторним геморагічним інсультом.
Вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень:
У пацієнтів з ІХС аторвастатин у дозі 80 мг, порівняно з 10 мг, достовірно знижує розвиток наступних ускладнень (за даними дослідження TNT-лікування до досягнення нових цільових концентрацій ліпідів): - Серцево-судинні ускладнення (ІХС з летальним кінцем та нефатальний ІМ
) - 8,7%;
- ІМ нефатальний, не пов'язаний із процедурою – 4,9%;
- Інсульт (фатальний та нефатальний) – 2,3 %;
- госпіталізація з приводу застійної серцевої недостатності – 2,4 %;
- шунтування коронарної артерії або інші процедури реваскуляризації – 13,4 %;
- документована стенокардія – 10,9 %.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Аторвастатин швидко всмоктується після прийому внутрішньо. Час досягнення його максимальної концентрації у плазмі крові (ТСmax) становить 1-2 години. У жінок максимальна концентрація аторвастатину (Сmax) на 20% вища, а площа під кривою «концентрація-час» (AUC) – на 10% нижча, ніж у чоловіків. Ступінь всмоктування та концентрація у плазмі крові підвищуються пропорційно дозі. Біодоступність аторвастатину у формі таблеток становить 95-99% порівняно з аторвастатином у вигляді розчину. Абсолютна біодоступність – близько 14%, а системна біодоступність інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази – близько 30%. Низька системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом у слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту та/або при первинному проходженні через печінку. Прийом їжі дещо знижує швидкість і ступінь абсорбції аторвастатину (на 25% і 9%, відповідно), проте зниження холестерину-ЛПНГ подібне до такого при прийомі аторвастатину натще. Незважаючи на те, що після прийому аторвастатину у вечірній час його концентрація в плазмі нижче (Сmах і AUC, приблизно, на 30%), ніж після прийому в ранковий час, зниження рівня холестерину ЛПНЩ не залежить від часу доби, в який приймають препарат .
Розподіл:
Середній обсяг розподілу аторвастатину становить близько 381 л, зв'язок з білками плазми не менше 98%. Відношення вмісту в еритроцитах/плазмі становить близько 0,25, тобто аторвастатин погано проникає в еритроцити.
Метаболізм:
Аторвастатин значною мірою метаболізується з утворенням орто- та парагідроксильованих похідних та різних продуктів бета-окислення. In vitro орто-і парагідроксильовані похідні метаболіти мають інгібуючу дію на ГМГ-КоА-редуктазу, порівнянну з таким аторвастатину. Приблизно 70% зниження активності ГМГ-КоА-редуктази відбувається за рахунок активних циркулюючих метаболітів. Результати досліджень in vitro дають підстави припустити, що ізофермент печінки CYP3A4 відіграє важливу роль у метаболізмі аторвастатину. На користь цього факту свідчать підвищення концентрації аторвастатину в плазмі при одночасному прийомі еритроміцину, який є інгібітором цього ізоферменту. Дослідження in vitro також показали, що аторвастатин є слабким інгібітором ізоферменту CYP3A4.
Виведення:
Аторвастатин та його метаболіти виводяться, головним чином, з жовчю після печінкового та/або позапечінкового метаболізму (аторвастатин не піддається вираженій кишково-печінковій рециркуляції). Період напіввиведення (T1/2) аторвастатину становить близько 14 годин, при цьому інгібуючий ефект препарату щодо ГМГ-КоА-редуктази приблизно на 70% визначається активністю циркулюючих метаболітів і зберігається близько 20-30 годин завдяки їх наявності. Після вживання в сечі виявляється менше 2% від прийнятої дози препарату. Не виводиться під час гемодіалізу, оскільки аторвастатин значною мірою зв'язується з білками плазми.
Літні пацієнти:
Концентрація аторвастатину в плазмі крові пацієнтів старше 65 років вище (Сmах приблизно на 40%, AUC приблизно на 30%), ніж у дорослих пацієнтів молодого віку, проте суттєвих відмінностей у гіполіпідемічній ефективності препарату при терапії у літніх пацієнтів порівняно із загальною популяцією не виявлено .
Діти:
У 8-тижневому відкритому дослідженні діти (віком 6-17 років) з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією та вихідною концентрацією холестерину-ЛПНГ >4 ммоль/л отримували терапію аторвастатином у вигляді жувальних таблеток 5 мг або 10 мг або таблеток, покритих оболонкою в дозі мг або 20 мг один раз на добу відповідно. Єдина значна коваріату у фармакокінетичній моделі популяції, що отримує аторвастатин, була маса тіла. Уявний кліренс аторвастатину у дітей не відрізнявся від такого у дорослих пацієнтів при аллометричному вимірі по масі тіла. У діапазоні дії аторвастатину та о-гідроксіаторвастатину відзначалося послідовне зниження холестерину-ЛПНГ та холестерину.
Пацієнти чоловічої та жіночої статі:
У жінок Смах на 20% вище, а AUC - на 10% нижче, ніж у чоловіків. Дані відмінності клінічно незначні, загалом немає клінічно значимих відмінностей між чоловіками та жінками у вплив на показники ліпідного обміну.
Недостатність функції нирок:
Порушення функції нирок не впливає на концентрацію аторвастатину в плазмі крові або його вплив на показники ліпідного обміну, тому зміна дози у пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібна (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Дослідження застосування аторвастатину у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності не проводилося. Аторвастатин виводиться в ході гемодіалізу через інтенсивне зв'язування з білками крові.
Недостатність функції печінки:
Концентрація аторвастатину значно підвищується (Сmах приблизно в 16 разів, AUC приблизно в 11 разів) у пацієнтів з алкогольним цирозом печінки (клас В за класифікацією Чайлд-П'ю) (див. розділ «Протипоказання»). Печінкове захоплення всіх інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, включаючи аторвастатин, відбувається за участю транспортера ОАТР1В1. У пацієнтів із генетичним поліморфізмом SLCO1B1 є ризик підвищення експозиції аторвастатину, що може призвести до підвищення ризику рабдоміолізу. Поліморфізм гена, що кодує ОАТР1В1 (SLCO1B1 с.521СС), пов'язаний з підвищенням експозиції (AUC) аторвастатину в 2,4 рази порівняно з пацієнтами без такої генотипної зміни (с.521ТТ). Порушення захоплення аторвастатину печінкою, пов'язане з генетичними порушеннями, також може спостерігатись у таких пацієнтів. Можливі наслідки щодо ефективності невідомі.
Вагітність та годування груддюАторвастатин протипоказаний під час вагітності. Жінки репродуктивного віку під час лікування мають користуватися адекватними методами контрацепції. Застосування аторвастатину протипоказане у жінок дітородного віку, які не використовують адекватні методи контрацепції. Відзначалися поодинокі випадки вроджених аномалій після впливу інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) на плід внутрішньоутробно. У дослідженнях на тваринах було показано токсичний вплив на репродуктивну функцію. У разі виявлення вагітності або підозри на неї в процесі лікування аторвастатином, прийом препарату слід негайно припинити на весь період вагітності або доти, доки не буде встановлена відсутність вагітності.
Аторвастатин протипоказаний під час годування груддю. Невідомо, чи виводиться аторвастатин із грудним молоком. При необхідності призначення препарату в період грудного вигодовування, грудне вигодовування необхідно припинити, щоб уникнути ризику небажаних явищ у немовлят.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаАторвастатин Медісорб зазвичай добре переноситься; побічні реакції, як правило, легкі та минущі.
Побічні реакції розподілені за частотою відповідно до наступної класифікації: часто (>1/100 до <1/10); нечасто (>1/1000 до <1/100); рідко (>1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома - неможливо оцінити виходячи з наявних даних.
Інфекції та інвазії: часто – назофарингіт.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: часто – алергічні реакції; дуже рідко – анафілаксія.
Порушення метаболізму та харчування: часто – гіперглікемія; нечасто – гіпоглікемія, збільшення маси тіла, анорексія; частота невідома – цукровий діабет: частота розвитку залежить від наявності або відсутності факторів ризику (концентрація глюкози в крові натще >5,6 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м2, підвищена концентрація тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі) .
Психічні порушення: нечасто – «кошмарні» сновидіння, безсоння; частота невідома – депресія.
Порушення з боку нервової системи: часто – головний біль; нечасто – запаморочення, парестезія, гіпестезія, порушення смакового сприйняття, амнезія; рідко – периферична нейропатія; частота невідома - втрата чи зниження пам'яті.
Порушення з боку органу зору: нечасто – виникнення «завіси» перед очима; рідко – порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринту: нечасто – «шум» у вухах; дуже рідко – втрата слуху.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – біль у горлі, носова кровотеча; частота невідома – поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень (зазвичай при тривалому застосуванні).
Шлунково-кишкові порушення: часто – запор, метеоризм, диспепсія, нудота, діарея; нечасто – блювання, біль у животі, відрижка, панкреатит, дискомфорт у животі.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – гепатит; рідко – холестаз; дуже рідко – вторинна печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – кропив'янка, свербіж шкіри, висипання на шкірі, алопеція; рідко – ангіоневротичний набряк, бульозний висип, поліморфна ексудативна еритема (у тому числі синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
Порушення з боку м'язової, скелетної та сполучної тканини: часто – міалгія, артралгія, біль у кінцівках, судоми м'язів, припухлість у ділянці суглобів, біль у спині, м'язово-скелетні болі; нечасто – біль у шиї, м'язова слабкість; рідко – міопатія, міозит, рабдоміоліз, тендопатія (у деяких випадках з розривом сухожилля); частота невідома – імуноопосередкована некротизуюча міопатія.
Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – імпотенція; дуже рідко – гінекомастія.
Загальні порушення та реакції у місці введення: нечасто – нездужання, астенічний синдром, біль у грудях, периферичні набряки, підвищена стомлюваність, лихоманка.
Лабораторні та інструментальні дані: часто – відхилення від норми результатів «печінкових» тестів (ACT та АЛТ), підвищення активності сироваткової креатинфосфокінази (КФК); нечасто – лейкоцитурія; частота невідома – підвищення концентрації глікозильованого гемоглобіну (НbА1).
Діти
Небажані реакції, пов'язані з прийомом аторвастатину за кількістю, не відрізнялися від реакцій на фоні прийому плацебо. Найчастішими реакціями, незалежно від частоти контролю, були інфекції.
Якщо у Вас є побічні ефекти, зазначені в інструкції, або вони посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиВплив на печінку:
Як і при застосуванні інших гіполіпідемічних засобів цього класу, при застосуванні аторвастатину відзначали помірне підвищення (більш ніж у 3 рази порівняно з верхньою межею норми) активності «печінкових» трансаміназ ACT та АЛТ. Стійке підвищення сироваткової активності «печінкових» трансаміназ (понад 3 рази порівняно з верхньою межею норми) спостерігалося у 0,7% пацієнтів, які отримували аторвастатин. Частота подібних змін при застосуванні аторвастатину у дозах 10 мг, 20 мг, 40 мг та 80 мг становила 0,2%, 0,2%, 0,6% та 2,3%, відповідно. Підвищення активності «печінкових» трансаміназ зазвичай не супроводжувалося жовтяницею чи іншими клінічними проявами. При зниженні дози аторвастатину, тимчасовому або повному відміні аторвастатину активність «печінкових» трансаміназ поверталася до початкового рівня. Більшість пацієнтів продовжували приймати аторвастатин у зниженій дозі без будь-яких клінічних наслідків. До початку терапії через 6 тижнів та 12 тижнів після початку застосування препарату Аторвастатин Медісорб або після збільшення його дози необхідно контролювати показники функції печінки. Функцію печінки слід контролювати також з появою клінічних ознак ураження печінки. У разі підвищення активності «печінкових» трансаміназ, АЛТ та ACT слід контролювати доти, доки вона не нормалізується. Якщо підвищення активності ACT або АЛТ більш ніж у 3 рази в порівнянні з верхньою межею норми зберігається, рекомендується зниження дози або відміна препарату Аторвастатин Медісорб (див. розділ «Побічна дія»). Препарат Аторвастатин Медісорб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які споживають значну кількість алкоголю та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Активне захворювання печінки або постійно підвищена активність «печінкових» трансаміназ плазми неясного генезу є протипоказанням до застосування препарату Аторвастатин Медісорб (див. розділ «Протипоказання»).
Дія на скелетні м'язи:
У пацієнтів, які отримували аторвастатин, спостерігалася міалгія (див. розділ «Побічна дія»). Діагноз міопатії слід передбачати у пацієнтів з дифузною міалгією, хворобливістю або слабкістю м'язів та/або вираженим підвищенням активності КФК (більш ніж у 10 разів у порівнянні з верхньою межею норми). Терапію препаратом Аторвастатин Медісорб слід припинити у разі вираженого підвищення активності КФК за наявності підтвердженої міопатії або підозри на її розвиток. Ризик міопатії підвищувався при одночасному застосуванні лікарських засобів, що підвищують системну концентрацію аторвастатину (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» та «Фармакокінетика»). Багато з цих препаратів пригнічують метаболізм, опосередкований ізоферментом CYP3A4, та/або транспорт лікарських речовин. Відомо, що ізофермент CYP3A4 - основний ізофермент печінки, що бере участь у біотрансформації аторвастатину. Застосовуючи препарат Аторвастатин Медісорб у поєднанні з фібратами, еритроміцином, імунодепресантами, азольними протигрибковими засобами, інгібіторами протеази ВІЛ/ВГС, летермовіром або нікотиновою кислотою в ліпідзнижувальних дозах (більше 1 г/добу). Слід регулярно спостерігати пацієнтів з метою виявлення болю або слабкості у м'язах, особливо протягом перших місяців терапії та у період збільшення дози будь-якого із зазначених засобів. У разі необхідності комбінованої терапії слід розглядати можливість застосування нижчих початкових та підтримуючих доз вищезазначених засобів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Не рекомендується одночасне використання аторвастатину та фузидової кислоти, тому під час лікування фузидовою кислотою рекомендовано тимчасове скасування аторвастатину. У таких ситуаціях можна рекомендувати періодичний контроль активності КФК, хоча таке моніторування не дозволяє запобігти розвитку важкої міопатії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).
До початку лікування:
Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам з факторами, що схильні до розвитку рабдоміолізу. Контроль активності КФК слід проводити у таких випадках на початок терапії аторвастатином:
-порушення функції нирок;
-Гіпотиреоз;
-спадкові м'язові порушення у пацієнта в анамнезі або сімейному анамнезі; -вже перенесений токсичний вплив інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) або фібратів на м'язову тканину;
-захворювання печінки в анамнезі та/або пацієнти, які вживають алкоголь у значних кількостях;
-У пацієнтів віком від 70 років слід оцінити необхідність контролю КФК, враховуючи те, що у цих пацієнтів вже є фактори, що схильні до розвитку рабдоміолізу;
-Ситуації, в яких очікується підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові, такі, як взаємодія з іншими лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»). У таких випадках слід оцінити співвідношення ризику/користування та здійснювати медичне спостереження за станом пацієнта. У разі значного підвищення активності КФК (більш ніж у 5 разів вище за верхню межу норми), не слід починати терапію аторвастатином. При застосуванні аторвастатину, як і інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, описані рідкісні випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю, обумовленою міоглобінурією. Чинником ризику розвитку рабдоміолізу може бути попереднє порушення функції нирок. Таким пацієнтам слід забезпечити ретельніший контроль за станом скелетно-м'язової системи. При появі симптомів можливої міопатії або наявності факторів ризику розвитку ниркової недостатності на тлі рабдоміолізу (наприклад, тяжка гостра інфекція, артеріальна гіпотензія, широке хірургічне втручання, травми, метаболічні, ендокринні та водно-електролітні порушення, неконтрольовані судоми) або повністю скасувати. Увага! Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілого болю або м'язової слабкості, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. метаболічні, ендокринні та водно-електролітні порушення, неконтрольовані судоми) терапію препаратом Аторвастатин Медісорб слід тимчасово припинити або повністю скасувати. Увага! Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілого болю або м'язової слабкості, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою. метаболічні, ендокринні та водно-електролітні порушення, неконтрольовані судоми) терапію препаратом Аторвастатин Медісорб слід тимчасово припинити або повністю скасувати. Увага! Пацієнтів необхідно попередити про те, що їм слід негайно звернутися до лікаря при появі незрозумілого болю або м'язової слабкості, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або лихоманкою.
Профілактика інсульту через активне зниження концентрації холестерину (SPARCL):
У ретроспективному аналізі підтипів інсульту у пацієнтів без ішемічної хвороби серця, які недавно перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку, на початковому етапі, які отримували аторвастатин у дозі 80 мг, була відзначена більш висока частота випадків розвитку геморагічного інсульту порівняно з пацієнтами, які отримують. Підвищений ризик особливо помітний у пацієнтів з геморагічним інсультом або лакунарним інфарктом в анамнезі на початку дослідження. У даної групи пацієнтів співвідношення користь/ризик при прийомі аторвастатину в дозі 80 мг досить не визначено, у зв'язку з цим перед початком терапії слід ретельно оцінити можливий ризик геморагічного інсульту у таких пацієнтів. Після спеціального аналізу клінічного дослідження за участю 4731 пацієнта без ішемічної хвороби серця, перенесли інсульт або транзиторну ішемічну атаку протягом попередніх 6 місяців, яким був призначений аторвастатин 80 мг на добу, виявили вищу частоту геморагічних інсультів у групі аторвастатину 80 мг порівняно з групою плацебо (55 - у групі аторвастатину, проти 33 - у групі ). Пацієнти з геморагічним інсультом на момент включення до дослідження мали більш високий ризик для повторного геморагічного інсульту (7 – у групі аторвастатину, проти 2-х – у групі плацебо). Однак у пацієнтів, які отримували аторвастатин 80 мг на добу, було менше інсультів будь-якого типу (265 проти 311) та менше серцево-судинних подій (123 проти 204). виявили більш високу частоту геморагічних інсультів у групі аторвастатину 80 мг порівняно з групою плацебо (55 – у групі аторвастатину, проти 33 – у групі плацебо). Пацієнти з геморагічним інсультом на момент включення до дослідження мали більш високий ризик для повторного геморагічного інсульту (7 – у групі аторвастатину, проти 2-х – у групі плацебо). Однак у пацієнтів, які отримували аторвастатин 80 мг на добу, було менше інсультів будь-якого типу (265 проти 311) та менше серцево-судинних подій (123 проти 204). виявили більш високу частоту геморагічних інсультів у групі аторвастатину 80 мг порівняно з групою плацебо (55 – у групі аторвастатину, проти 33 – у групі плацебо). Пацієнти з геморагічним інсультом на момент включення до дослідження мали більш високий ризик для повторного геморагічного інсульту (7 – у групі аторвастатину, проти 2-х – у групі плацебо). Однак у пацієнтів, які отримували аторвастатин 80 мг на добу, було менше інсультів будь-якого типу (265 проти 311) та менше серцево-судинних подій (123 проти 204).
Цукровий діабет:
Деякі дані підтверджують, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази (статини), як клас, можуть призводити до підвищення концентрації глюкози в плазмі крові, а в окремих пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету може розвинутись стан гіперглікемії, що потребує корекції як при цукровому діабеті. Тим не менш, цей ризик не перевищує користь від терапії інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами) з точки зору судинних ризиків, тому це не може бути причиною скасування терапії. Пацієнти, що належать до групи ризику (концентрація глюкози в крові натщесерце від 5,6 до 6,9 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м2, підвищена концентрація тригліцеридів у плазмі крові, артеріальна гіпертензія) повинні перебувати під медичним контролем, включаючи контроль біохімічних параметрів крові, відповідно до місцевих рекомендацій.
Інтерстиціальне захворювання легень:
На тлі терапії деякими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази (статинами), особливо на тлі тривалої терапії, спостерігалися поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень. Можуть спостерігатися задишка, непродуктивний кашель та погіршення загального стану здоров'я (стомлюваність, зниження маси тіла та лихоманка). Якщо пацієнт підозрює інтерстиціальне захворювання легень, слід відмінити терапію аторвастатином.
Ендокринна функція:
При застосуванні інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів), у тому числі й аторвастатину, спостерігалися випадки підвищення глікозильованого гемоглобіну (НЬА1) та концентрації глюкози в плазмі крові натще. Тим не менш, ризик гіперглікемії нижчий, ніж ступінь зниження ризику судинних ускладнень на фоні прийому інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статини).
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
Даних про вплив препарату Аторвастатин Медісорб на здатність керувати транспортними засобами та займатися потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, немає. Однак, враховуючи можливість розвитку запаморочення, слід бути обережним при виконанні перерахованих видів діяльності.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо, у будь-який час доби, незалежно від їди. Перед початком лікування препаратом Аторвастатин Медісорб пацієнту необхідно рекомендувати стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього періоду терапії.
Доза препарату варіюється від 10 мг до 80 мг 1 раз на добу і підбирається з урахуванням концентрації ХС-ЛПНГ, мети терапії та індивідуальної відповіді на терапію. Для більшості пацієнтів початкова доза становить 10 мг один раз на добу. Максимальна добова доза становить 80 мг. На початку лікування та/або під час підвищення дози препарату Аторвастатин Медісорб необхідно кожні 2-4 тижні контролювати концентрацію ліпідів у плазмі крові та відповідним чином коригувати дозу препарату.
• Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія:
Для більшості пацієнтів рекомендована доза препарату Аторвастатин Медісорб становить 10 мг 1 раз на добу. Терапевтична дія проявляється протягом 2 тижнів і зазвичай досягає максимуму через 4 тижні. При тривалому лікуванні ефект зберігається.
• Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія:
У більшості випадків призначають по 80 мг 1 раз на добу (зниження концентрації ХС-ЛПНЩ на 18-45%).
• Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія:
Початкова доза 10 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально та оцінювати актуальність дози кожні 4 тижні з можливим підвищенням до 40 мг на добу. Потім або доза може бути збільшена до максимальної - 80 мг на добу, або можна поєднувати секвестранти жовчних кислот з прийомом аторвастатину в дозі 40 мг на добу.
• Профілактика серцево-судинних ускладнень:
У дослідженнях первинної профілактики доза аторвастатину становила 10 мг на добу. Може знадобитися підвищення дози для досягнення значень холестерину-ЛПНГ, що відповідають сучасним рекомендаціям.
• Застосування у дітей з 10 до 18 років при гетерозиготній сімейній гіперхолестеринемії:
Рекомендована початкова доза – 10 мг на добу. Доза може бути збільшена до 20 мг на добу, залежно від клінічного ефекту. Досвід застосування дози більше ніж 20 мг (відповідає дозі 0,5 мг/кг) обмежений. Дозу препарату необхідно титрувати залежно від мети гіполіпідемічної терапії. Корекція дози повинна проводитись з інтервалами 1 раз на 4 тижні або більше.
• Порушення функції печінки:
При недостатності функції печінки дозу препарату Аторвастатин Медісорб необхідно знижувати при регулярному контролі сироваткової активності «печінкових» трансаміназ: аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ).
• Пацієнтам з порушеннями функції нирок та пацієнтам похилого віку корекція доз препарату не потрібна.
• Застосування в комбінації з іншими лікарськими засобами:
При необхідності спільного застосування з циклоспорином, тіломпревіром або комбінацією типранавір/ритонавір доза препарату Аторвастатин Медісорб не повинна перевищувати 10 мг на добу (див. розділ «Особливі вказівки»). Слід бути обережними та застосовувати найнижчу ефективну дозу препарату Аторвастатин Медісорб при одночасному застосуванні та інгібіторами протеази ВІЛ, інгібіторами протеази гепатиту С (боцепревір), кларитроміцином та ітраконазолом. При необхідності одночасного застосування з боцепревіром доза аторвастатину не повинна перевищувати 40 мг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Аторвастатин Медисорб таб 20 мг 30 шт производится компанией ГАРМОНИФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Аторвастатин Медисорб таб 20 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Аторвастатин Медисорб таб 20 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Аторвастатин-obl таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин-obl таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин авексима таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин авексима таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин-к таб п/об пленочной 40мг 30 шт Аторвастатин-к таб п/об пленочной 40мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об 20мг 90 шт акрихин Аторвастатин таб п/об 20мг 90 шт акрихин, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 30 шт озон, Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 90 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 10мг 90 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт вертекс Аторвастатин таб п/об пленочной 20мг 90 шт вертекс, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт канонфарма Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт канонфарма, Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 40мг 30 шт озон, Аторвастатин таб п/об пленочной 80мг 30 шт озон Аторвастатин таб п/об пленочной 80мг 30 шт озон, Аторис таб п/об пленочной 10мг 30 шт Аторис таб п/об пленочной 10мг 30 шт, Аторис таб п/об пленочной 10мг 90 шт Аторис таб п/об пленочной 10мг 90 шт, Аторис таб п/об пленочной 20мг 30 шт Аторис таб п/об пленочной 20мг 30 шт.
Пока нет комментариев