Атаканд таб 32мг 28 шт
Атаканд таб 32мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина
Кандесартан цилексетил 32 мг. Кальція карбоксиметилцелюлоза (кармелози кальцієва сіль) 11,0 мг, гіпоролоза 8,0 мг, барвник заліза оксид червоний Е172 0,52 мг, лактози моногідрат 163,0 мг, магнію стеарат 0,8 мг,
кукурудзяний
мг, макрогол 5,2 мг.
Опис:
Рожева кругла двоопукла таблетка з насічкою та гравіюванням.
Форма випуску:
Пігулки по 32 мг. По 14 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ/алюмінію, по 2 блістери у картонну пачку з інструкцією із застосування.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до кандесартану цілексетилу або інших компонентів, що входять до складу препарату.
Вагітність та період грудного вигодовування (див. розділ «Застосування при вагітності та в період грудного вигодовування»).
Тяжкі порушення функції печінки та/або холестаз.
Непереносимість лактози, дефіцит лактази та синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування кандесартану цилексетилу в комбінації з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2).
З обережністю: у хворих з вираженою нирковою недостатністю, у хворих з хронічною серцевою недостатністю, двостороннім стенозом ниркових артерій або зі стенозом артерії єдиної нирки, з гемодинамічно значущим стенозом аортального та мітрального клапана, після пересадки нирок в анамнезі, у хворих з церебом , у хворих зі зниженим обсягом циркулюючої крові, з гіперкаліємією, у хворих з первинним гіперальдостеронізмом, з гіпертрофічною кардіоміопатією, з термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв) та тяжким порушенням функції печінки та/або холестазом клінічний вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Дозування32 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія.
Серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження ФВЛШ < 40%) як додаткова терапія до інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗастосування кандесартану цилексетилу в комбінації з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2) та не рекомендовано іншим пацієнтам ( див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
У фармакокінетичних дослідженнях було вивчено поєднане застосування препарату Атаканд з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом. Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії виявлено не було.
Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою (ізоферментом CYP2C9). Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу препарату на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена.
Спільне застосування препарату Атаканд з іншими гіпотензивними засобами потенціює гіпотензивний ефект.
Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, показує, що супутня терапія калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, та іншими засобами, які можуть підвищувати вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин) може призводити до розвитку гіперкаліємії.
При поєднаному призначенні препаратів літію з інгібіторами АПФ повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та розвитку токсичних реакцій. Подібні реакції можуть траплятися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати концентрацію літію в сироватці при комбінованому застосуванні цих препаратів.
При сумісному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2, ацетилсаліцилової кислоти може відзначатися зниження гіпотензивного ефекту.
Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, спільне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів може збільшувати ризик порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, підвищення вмісту калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок. Слід бути обережними при сумісному застосуванні цих препаратів, особливо у літніх пацієнтів та у пацієнтів зі зниженим обсягом циркулюючої крові. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та ретельно контролювати функцію нирок після початку комбінованої терапії та періодично на тлі такої терапії.
Біодоступність кандесартану не залежить від їди.
ПередозуванняСимптоми
Аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припускати, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску та запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану цилексетилу), які закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків.
Лікування
При розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину, підняти ноги. При необхідності слід збільшити об'єм циркулюючої плазми, наприклад, шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні препарати. Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу.
Фармакологічна дія
Антагоніст
рецепторів ангіотензину II.
Фармакодинаміка:
Ангіотензин II – основний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного гомеостазу та стимуляція клітинного зростання. Всі ці ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину II з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (АТ1 рецептори).
Кандесартан – селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II типу 1 (АТ1 рецепторів). Кандесартан не інгібує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ), який здійснює перетворення ангіотензину I на ангіотензин II і руйнує брадикінін; не впливає на АПФ і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р. При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю рідше зустрічався у пацієнтів, які отримували кандесартан цилексетил. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи. Внаслідок блокування АТ1 рецепторів ангіотензину II відбувається дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
При артеріальній гіпертензії кандесартан спричинює дозозалежне тривале зниження артеріального тиску (АТ). Антигіпертензивний ефект препарату обумовлений зниженням загального периферичного опору судин без зміни частоти серцевих скорочень (ЧСС). Не спостерігалося випадків вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози препарату, а також синдрому відміни (синдром «рикошету») після припинення терапії.
Початок гіпотензивної дії після прийому першої дози кандесартану цилексетилу зазвичай розвивається протягом 2-х годин. На фоні терапії препаратом у фіксованій дозі максимальне зниження АТ зазвичай досягається протягом 4 тижнів і зберігається протягом лікування. Кандесартану цилексетил, що призначається один раз на добу, забезпечує ефективне та плавне зниження артеріального тиску протягом 24 годин з незначними коливаннями артеріального тиску в інтервалах між прийомами чергової дози препарату. Застосування кандесартану цилексетилу спільно з гідрохлортіазидом призводить до посилення гіпотензивного ефекту. Спільне застосування кандесартану цилексетилу та гідрохлортіазиду (або амлодипіну) добре переноситься.
Ефективність препарату не залежить від віку та статі пацієнтів.
Кандесартан цилексетил збільшує нирковий кровотік і не змінює або підвищує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як нирковий судинний опір та фільтраційна фракція знижуються. Прийом кандесартану цилексетилу в дозі 8 - 16 мг протягом 12 тижнів не надає негативного впливу на концентрацію глюкози та ліпідний профіль у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу.
Клінічну дію кандесартану цилексетилу на показник захворюваності та смертності при прийомі в дозі 8 - 16 мг (середня доза 12 мг) один раз на добу досліджувалося в ході рандомізованого клінічного дослідження за участю 4937 літніх пацієнтів (вік від 70 до 89 років, 21% пацієнтів у віці 80 років і старше) з артеріальною гіпертензією м'якого та помірного ступеня тяжкості, які отримують терапію кандесартану цилексетилом у середньому протягом 3,7 років (дослідження SCOPE – дослідження когнітивних функцій та прогнозу у літніх пацієнтів). Пацієнти отримували кандесартану цілексетил або плацебо, при необхідності в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. Обидва режими терапії показали ефективне зниження систолічного та діастолічного АТ (з 166/90 до 145/80 мм рт. ст у групі пацієнтів, які отримували кандесартан, та з 167/90 до 149/82 мм рт. ст. у контрольній групі) на тлі хорошої переносимості. Когнітивна функція та якість життя зберігалися на хорошому рівні в обох групах пацієнтів. Між цими двома групами пацієнтів не спостерігалося статистично значимих відмінностей частоти розвитку серцево-судинних ускладнень (серцево-судинна смертність, частота розвитку нефатального інфаркту міокарда та нефатального інсульту).
У групі пацієнтів, які отримували кандесартан, було відмічено 26,7 випадків виникнення серцево-судинних ускладнень на 1000 пацієнтів років у порівнянні з 30,0 випадками на 1000 пацієнтів років у контрольній групі (відносний ризик = 0,89, 95% довірчий інтервал 0,75 – 1,06, p = 0,19).
Нижче представлені результати оцінки первинної кінцевої точки (серцево-судинні ускладнення) та її компонентів.
Серцево-судинні ускладнення: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 242 пацієнти з первинною подією; контроль* (N=2460) - 268 пацієнтів із первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,89 (0,75-1,06); p – 0,19.
- Серцево-судинна смертність: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 145 пацієнтів з первинною подією; контроль* (N=2460) - 152 пацієнти з первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,95 (0,75-1,19); p – 0,63.
- Несмертельний інсульт: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 68 пацієнтів з первинною подією; контроль* (N=2460) - 93 пацієнти з первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,72 (0,53-0,99); p – 0,04.
- Несмертельний інфаркт міокарда: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 54 пацієнти з первинною подією; контроль* (N=2460) - 47 пацієнтів із первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) -1,14 (0,77-1,68); p – 0,52. * До рандомізації будь-яка попередня антигіпертензивна терапія стандартизувалася до гідрохлортіазиду в дозі 12,5 мг один раз на добу. Інший гіпотензивний засіб додавали до подвійного сліпого досліджуваного препарату (кандесартану цилексетилу 8-16 мг або плацебо один раз на добу), якщо систолічний артеріальний тиск залишався > 160 мм рт. ст та/або діастолічний АТ > 90 мм рт. ст. Таку додаткову терапію отримували 49% та 66% пацієнтів у групі кандесартану цилексетилу та контрольній групі, відповідно.
Серцева недостатність
Згідно з результатами дослідження CHARM (Кандесартан при серцевій недостатності – Оцінка Зниження Рівню Смертності та Захворюваності) застосування кандесартану цилексетилу призводило до зниження частоти летальних наслідків та частоти госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності, а також покращення систолічної функції лівого шлуночка.
Пацієнти з хронічною серцевою недостатністю на додаток до основної терапії отримували кандесартан цилексетил у дозі 4 - 8 мг на добу з підвищенням дози до 32 мг на добу або до максимальної терапевтичної дози (середня доза кандесартану становила 24 мг). Медіана тривалості спостереження становила 377 місяців. Через 6 місяців терапії 63% пацієнтів, які продовжували приймати кандесартан цилексетил (89%), одержували терапевтичну дозу 32 мг.
У дослідженні CHARM-Alternative (n = 2028) брали участь пацієнти зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) < 40%, які не отримували інгібітори АПФ через погану переносимість (в основному через кашль - 72%); показники частоти летальних наслідків від серцево-судинних захворювань та першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності були значно нижчими у групі пацієнтів, які отримували кандесартан, порівняно з групою плацебо (співвідношення ризиків = 0,77, 95% довірчий інтервал 0,67-0, 89, p <0,001). Зниження відносного ризику становило 23%. Статистично в цьому дослідженні для запобігання одному випадку смерті від серцево-судинних ускладнень або госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності було необхідно проводити лікування 14 пацієнтів протягом усього періоду дослідження. Комбінований показник, що включав частоту летальних випадків незалежно від їх причин і показник першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності, також виявився значно нижчим у групі пацієнтів, які отримували кандесартан (співвідношення ризиків = 0,80, 95% довірчий інтервал 0,70 - 0,92, p = 0,001). При цьому було відзначено позитивний вплив кандесартану на кожну із складових цього комбінованого критерію – частоту летальних наслідків та захворюваність (показник частоти госпіталізацій щодо серцевої недостатності). отримували кандесартан (співвідношення ризиків = 0,80, 95% довірчий інтервал 0,70 – 0,92, p = 0,001). При цьому було відзначено позитивний вплив кандесартану на кожну із складових цього комбінованого критерію – частоту летальних наслідків та захворюваність (показник частоти госпіталізацій щодо серцевої недостатності). отримували кандесартан (співвідношення ризиків = 0,80, 95% довірчий інтервал 0,70 – 0,92, p = 0,001). При цьому було відзначено позитивний вплив кандесартану на кожну із складових цього комбінованого критерію – частоту летальних наслідків та захворюваність (показник частоти госпіталізацій щодо серцевої недостатності).
Застосування кандесартану цилексетилу призводило до покращення функціонального класу хронічної серцевої недостатності за класифікацією NYHA (p = 0,008).
У дослідженні CHARM-Added (n = 2548) у пацієнтів зі зниженою ФВЛШ < 40%, які отримували інгібітори АПФ, комбінований показник, що включав смертність від серцево-судинних захворювань і першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності, був значно нижчим у групі пацієнтів , які отримували кандесартан, порівняно з групою плацебо (співвідношення ризиків = 0,85, 95% довірчий інтервал 0,75 – 0,96, p = 0,011), що відповідало зниженню відносного ризику на 15%. У цьому дослідженні для запобігання одному випадку смерті від серцево-судинних ускладнень або госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності було необхідно проводити лікування 23 пацієнтів протягом усього періоду дослідження. Значення комбінованого показника ефективності, що включав оцінку частоти летальних випадків незалежно від їх причин або частоти першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності, було значно нижче в групі пацієнтів, які отримували кандесартан (відносний ризик = 0,87, 95% довірчий інтервал 0,78 - 0,98 , p = 0,021), що також свідчило про позитивний ефект при застосуванні кандесартану. Застосування кандесартану цилексетилу призводило до покращення функціонального класу хронічної серцевої недостатності за класифікацією NYHA (p = 0,020). що також свідчило про позитивний ефект при застосуванні кандесартану. Застосування кандесартану цилексетилу призводило до покращення функціонального класу хронічної серцевої недостатності за класифікацією NYHA (p = 0,020). що також свідчило про позитивний ефект при застосуванні кандесартану. Застосування кандесартану цилексетилу призводило до покращення функціонального класу хронічної серцевої недостатності за класифікацією NYHA (p = 0,020).
У дослідженні CHARM-Preserve (n=3023) у пацієнтів з ФВЛШ > 40% не було виявлено статистично достовірних відмінностей значення комбінованого показника ефективності, який включав частоту летальних наслідків та частоти першої госпіталізації з приводу хронічної серцевої недостатності, у групах кандесартану та плацебо (Співвідношення ризиків = 0,89, 95% довірчий інтервал 0,77 - 1,03, p = 0,118). Невелике чисельне зниження цього критерію зумовлювалося зниженням частоти госпіталізацій з приводу хронічної серцевої недостатності. У цьому дослідженні був показано впливу кандесартану на частоту летальних випадків.
При роздільному аналізі результатів 3-х досліджень програми CHARM не було отримано достовірних відмінностей частоти летальних наслідків у групах кандесартану та плацебо. Однак частота летальних наслідків була оцінена в об'єднаній популяції досліджень CHARM-Alternative та CHARM-Added і у всіх 3-х дослідженнях (співвідношення ризиків = 0,91, 95% довірчий інтервал 0,83 – 1,00, p = 0,055). Зниження частоти летальних наслідків та частоти госпіталізацій з приводу хронічної серцевої недостатності на тлі терапії кандесартану не залежало від віку, статі та супутньої терапії. Кандесартан також був ефективним у пацієнтів, які приймали бета-адреноблокатори у поєднанні з інгібіторами АПФ, при цьому ефективність кандесартану не залежала від того, чи пацієнт приймає оптимальну дозу інгібітора АПФ чи ні.
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та ФВЛШ < 40%, прийом кандесартану сприяв зниженню загального периферичного судинного опору та капілярного тиску в легенях, підвищенню активності реніну та концентрації ангіотензину II у плазмі, а також зниженню рівня альдостерону.
Фармакокінетика:
Всмоктування та розподіл
Кандесартану цілексетил є проліками для прийому всередину. Швидко перетворюється на активну речовину - кандесартан за допомогою ефірного гідролізу при всмоктуванні з травного тракту, міцно зв'язується з рецепторами АТ1 і повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу становить близько 40%. Відносна біодоступність таблетованого препарату, порівняно з пероральним розчином, становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Максимальна концентрація у сироватці крові (Сmax) досягається через 3 – 4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози препарату в межах, що рекомендуються, концентрація кандесартану підвищується лінійно. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Прийом їжі надає значного впливу площу під кривою «концентрація - час» (AUC), тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. Кандесартан активно зв'язується з білками плазми (>99%). Об'єм розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.
Метаболізм і виведення з організму
Кандесартан, в основному, виводиться з організму із сечею та жовчю у незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується у печінці. Період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату в організмі немає.
Загальний кліренс кандесартану становить близько 0,37 мл/хв/кг, при цьому нирковий кліренс – близько 0,19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом клубочкової фільтрації та активною канальцевою секрецією. При пероральному прийомі радіоактивно-міченого кандесартану цилексетилу близько 26% від введеної кількості виводиться із сечею у вигляді кандесартану та 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану та 10% у вигляді неактивного метаболіту.
У хворих похилого віку (старше 65 років) Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50% та 80%, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак, гіпотензивний ефект та частота виникнення побічних ефектів при застосуванні препарату Атаканд не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 70% відповідно, тоді як період напіввиведення препарату не змінюється порівняно з хворими з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 110% відповідно, а період напіввиведення препарату збільшувався у 2 рази. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були виявлені такі ж фармакокінетичні параметри кандесартану, як у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.
Вагітність та годування груддюВагітність
Застосування препарату Атаканд у період вагітності протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Пацієнтки, які приймають препарат Атаканд®, повинні бути попереджені про це до планування вагітності, щоб вони могли обговорити альтернативні варіанти терапії зі своїм лікарем. У разі настання вагітності терапія препаратом Атаканд® повинна бути негайно припинена і, за необхідності, призначено альтернативне лікування.
Препарати, які мають пряму дію на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можуть викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, при застосуванні препарату в період вагітності. Відомо, що терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II може викликати порушення розвитку плода (порушення функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвиток ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія).
Період грудного вигодовування
В даний час не відомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. У зв'язку з можливою небажаною дією на немовлят, Атаканд® не слід застосовувати в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаАртеріальна гіпертензія
Побічні ефекти в ході клінічних досліджень мали помірний і минущий характер і були зіставні за частотою з групою плацебо. Загальна частота виникнення побічних ефектів на фоні прийому препарату Атаканд не залежала від дози препарату, статі та віку пацієнта. Частота випадків припинення терапії у зв'язку з побічними ефектами була подібною при використанні кандесартану цилексетилу (3,1%) та плацебо (3,2%).
У ході аналізу даних проведених досліджень повідомлялося про наступні побічні ефекти, що часто (>1/100) зустрічалися на тлі прийому кандесартану цилексетилу. Описані побічні ефекти спостерігалися із частотою хоча б на 1% більше, ніж у групі плацебо.
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, біль голови;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині;
інфекції: респіраторні інфекції;
Лабораторні показники: загалом при застосуванні препарату Атаканд не було відзначено клінічно значущих змін стандартних лабораторних показників. Як і при застосуванні інших інгібіторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, може спостерігатись невелике зниження концентрації гемоглобіну. Спостерігалося збільшення концентрації креатиніну, сечовини або кальцію та зменшення концентрації натрію. Підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ) було відмічено дещо частіше при застосуванні препарату Атаканд у порівнянні з плацебо (1,3% замість 0,5%). При застосуванні препарату Атаканд зазвичай не потрібно регулярного контролю лабораторних показників. Однак у пацієнтів з порушенням функції нирок рекомендується періодично контролювати концентрацію калію та креатиніну у сироватці крові.
Серцева недостатність
Побічні ефекти, виявлені на фоні застосування препарату Атаканд у пацієнтів із серцевою недостатністю, відповідали фармакологічним властивостям препарату та залежали від стану пацієнта.
У ході клінічних досліджень CHARM проводилося порівняння препарату Атаканд у дозах до 32 мг (n=3,803) з плацебо (n=3,796), 21% із групи пацієнтів, які отримували кандесартану цилексетил, та 16,1% із групи пацієнтів, які отримували плацебо, припинили лікування через побічні ефекти.
Найпоширеніші побічні ефекти (>1/100, <1/10):
З боку серцево-судинної системи: виражене зниження АТ;
Порушення метаболізму та захворювання, спричинені порушенням метаболізму: гіперкаліємія;
З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок;
Лабораторні зміни: підвищення концентрації креатиніну, сечовини та калію;
Рекомендується контролювати концентрацію креатиніну та калію у сироватці крові.
Про наступні побічні ефекти в ході пост-маркетингового застосування препарату доповідалося дуже рідко (<1/10000):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз;
Порушення метаболізму та захворювання, спричинені порушенням метаболізму: гіперкаліємія, гіпонатріємія;
З боку нервової системи: запаморочення, біль голови;
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель;
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота;
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки або гепатит;
З боку шкірних покривів: ангіоедема, висипання, кропив'янка, свербіж шкіри;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;
Порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
особливі вказівкиПорушення функції нирок
На тлі терапії препаратом Атаканд®, як і при застосуванні інших засобів, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у деяких пацієнтів можуть спостерігатися порушення функції нирок.
При застосуванні препарату Атаканд у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) рекомендується періодично контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням ниркової функції або термінальною стадією ниркової недостатності обмежений (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв). Таким пацієнтам слід обережно титрувати дозу препарату Атаканд® під ретельним контролем артеріального тиску.
У пацієнтів із серцевою недостатністю необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів віком 75 років та старше, а також у пацієнтів із порушенням функції нирок. При підвищенні дози препарату Атаканд також рекомендується контролювати вміст калію та концентрацію креатиніну.
У клінічні дослідження препарату Атаканд при хронічній серцевій недостатності не включалися пацієнти з концентрацією креатиніну > 265 мкмоль/л (> 3 мг/дл).
Спільне застосування з інгібіторами АПФ при серцевій недостатності
При застосуванні кандесартану в комбінації з інгібіторами АПФ може збільшуватись ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємія (див. розділ «Побічні ефекти»). У цих випадках необхідне ретельне спостереження та контроль лабораторних показників.
Стеноз ниркової артерії
У пацієнтів з двостороннім стенозом ниркової артерії або зі стенозом артерії єдиної нирки препарати, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, зокрема, інгібітори АПФ, можуть викликати підвищення концентрації сечовини та креатиніну. Подібні ефекти очікуються при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Пересадка нирки
Клінічний досвід застосування препарату Атаканд у пацієнтів, які перенесли пересадку нирки, обмежений.
Артеріальна гіпотензія
У пацієнтів із серцевою недостатністю на фоні терапії препаратом Атаканд® може розвинутись артеріальна гіпотензія. Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, причиною розвитку гіпотензії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією може бути зменшення об'єму циркулюючої крові, як спостерігається у пацієнтів, які отримують високі дози діуретиків. Тому на початку терапії слід бути обережними і, при необхідності, проводити корекцію гіповолемії.
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при застосуванні препаратів, що містять аліскірен Не рекомендується подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи шляхом комбінування кандесартану цилексетилу та аліскірену, зважаючи на збільшення ризику розвитку артеріальної гіпотензії.
Застосування кандесартану цилексетилу в комбінації з аліскіреном протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (СКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Протипоказання»).
Загальна анестезія та хірургія
У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Дуже рідко трапляються випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.
Стеноз аортального та мітрального клапана або гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
При призначенні препарату Атаканд®, як і інших вазодилататорів, пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапана слід бути обережним.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними препаратами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. У зв'язку з цим Атаканд не рекомендується призначати таким пацієнтам.
Гіперкаліємія
Клінічний досвід застосування інших препаратів, що впливають на систему ренін-ангіотензин-альдостерон, показує, що одночасне призначення препарату Атаканд з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть збільшити вміст калію , гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів із артеріальною гіпертензією.
У пацієнтів із серцевою недостатністю на фоні терапії препаратом Атаканд® може розвиватися гіперкаліємія. При призначенні препарату Атаканд® пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендується регулярний контроль вмісту калію в крові, особливо при сумісному призначенні з інгібіторами АПФ та калійзберігаючими діуретиками.
Загальні
Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на ренін-ангіотензину. систему. Призначення подібних засобів супроводжується у цих пацієнтів різкою гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку перелічених ефектів може бути виключена і за застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями атеросклеротичного генезу, при застосуванні будь-яких антигіпертензивних засобів,
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою не вивчався, але фармакодинамічні властивості препарату вказують на те, що такого впливу немає.
При керуванні автотранспортом та заняттями потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій, слід враховувати, що при застосуванні препарату може спостерігатися запаморочення та втома.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30С, у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиАтаканд® слід приймати один раз на добу незалежно від їди. Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування можливе застосування препарату Атаканд у лікарській формі таблеток по 32 мг.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова та підтримуюча доза препарату Атаканд становить 8 мг один раз на добу. Дозу можна збільшити до 16 мг один раз на добу. Пацієнтам, яким не вдалося достатньо знизити артеріальний тиск після 4 тижнів прийому препарату Атаканд у дозі 16 мг на добу, рекомендується збільшити дозу до 32 мг один раз на добу.
У випадку, якщо терапія препаратом Атаканд не призводить до зниження артеріального тиску до оптимального рівня, рекомендується змінити схему лікування.
Терапія має коригуватися відповідно до рівня артеріального тиску. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається протягом 4 тижнів від початку лікування.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку не потрібно коригувати початкову дозу препарату.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Початкова добова доза у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла), включаючи пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг). . Дозу слід титрувати в залежності від терапевтичного ефекту препарату. Клінічний досвід застосування препарату у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) або термінальною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 15 мл/хв) обмежений (див. розділ «Особливі вказівки») ).
Пацієнти з порушенням функції печінки
Початкова добова доза у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг). Можливе збільшення дози за потреби. Атаканд протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом (див. розділ «Протипоказання»).
Супутня терапія
Застосування препарату Атаканд® разом з діуретиками типу тіазидного (наприклад, гідрохлортіазид) можуть посилити гіпотензивний ефект препарату Атаканд®.
Гіповолемія
Рекомендована початкова доза препарату Атаканд становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг) один раз на добу.
Серцева недостатність
Рекомендована початкова доза препарату Атаканд становить 4 мг (1/2 таблетки по 8 мг) один раз на добу. Підвищення дози до 32 мг один раз на добу або до максимальної дози, що переноситься, проводиться шляхом її подвоєння з інтервалами не менше 2 тижнів (див. розділ «Особливі вказівки»).
Особливі групи пацієнтів
Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок, печінки або гіповолемії не потрібна зміна початкової дози препарату.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність застосування препарату Атаканд® у дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
Супутня терапія
Атаканд® можна призначати разом з іншими засобами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, з інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками та серцевими глікозидами (див. розділ «Особливі вказівки», «Фармакодинаміка»).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Атаканд таб 32мг 28 шт производится компанией АСТРАЗЕНЕКА. Само производство расположено в стране Швеция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Атаканд таб 32мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Атаканд таб 32мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ордисс таб 16мг 30 шт Ордисс таб 16мг 30 шт, Ангиаканд таб 16мг 28 шт Ангиаканд таб 16мг 28 шт, Ангиаканд таб 8мг 28 шт Ангиаканд таб 8мг 28 шт, Атаканд таб 16мг 28 шт Атаканд таб 16мг 28 шт, Атаканд таб 8мг 28 шт Атаканд таб 8мг 28 шт, Гипосарт таб 16мг 28 шт Гипосарт таб 16мг 28 шт, Гипосарт таб 32мг 28 шт Гипосарт таб 32мг 28 шт, Гипосарт таб 8мг 28 шт Гипосарт таб 8мг 28 шт, Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт, Кандесартан таб 16мг 28 шт Кандесартан таб 16мг 28 шт, Кандесартан таб. 32 мг 30 шт Кандесартан таб. 32 мг 30 шт, Ордисс таб 16 мг 60 шт Ордисс таб 16 мг 60 шт, Ордисс таб 32мг 30 шт Ордисс таб 32мг 30 шт, Ордисс таб 32 мг 60 шт Ордисс таб 32 мг 60 шт, Ордисс таб 8мг 30 шт Ордисс таб 8мг 30 шт, Ордисс таб 8 мг 60 шт Ордисс таб 8 мг 60 шт.