Атаканд плюс таб 16мг/125мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Атаканд плюс таб 16мг/125мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
Кандесартану цилексетил 16 мг і гідрохлортіазид 12,5 мг.
Допоміжні речовини:
Кармелоза кальцію (кармелози кальцієва сіль) 5,6 мг, гіпоролоза 4,0 мг, лактози моногідрат 68 мг, магнію стеарат 1,3 мг, крохмаль кукурудзяний 20 мг, макрогол 2,6 мг, барвник заліза оксид жовтий4 0,21 мг, фарбник заліза оксид червоний CI 77491 0,050 мг.
Опис:
Рожева овальна двоопукла таблетка з насічкою на обох сторонах і гравіюванням.
Форма випуску:
Пігулки 16 мг + 12,5 мг. По 14 таблеток у блістері з ПВХ/ПВДХ/алюмінію, по 2 блістери у картонну пачку з інструкцією із застосування.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до активних або допоміжних компонентів, що входять до складу препарату, похідних сульфонамідів.
Вагітність та період грудного вигодовування.
Тяжкі порушення функції печінки та/або холестаз.
Тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла). Анурія.
Рефрактерна гіпокаліємія та гіперкальціємія.
Подагра.
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені).
Непереносимість лактози, дефіцит лактази або синдром глюкозогалактозної мальабсорбції.
Застосування кандесартану цилексетилу в комбінації з препаратами, що містять аліскірен, у пацієнтів з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2).
З обережністю: тяжка хронічна серцева недостатність, двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз артерії єдиної нирки, гемодинамічно значущий стеноз аортального та мітрального клапана, у хворих з цереброваскулярними захворюваннями та ішемічною хворобою серця, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія. , гіпонатріємія, первинний гіперальдостеронізм, хірургічне втручання у хворих після трансплантації нирки, ниркова недостатність, цукровий діабет, гостра міопія.
Дозування12,5 мг+16 мг
Показання до застосуванняЛікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, яким показана комбінована терапія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗастосування кандесартану цилексетилу в комбінації з препаратами, що містять аліскірен, протипоказане пацієнтам з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2) та не рекомендовано іншим пацієнтам ( див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»).
У фармакокінетичних дослідженнях було вивчено поєднане застосування кандесартану цилексетилу з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом. Клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії виявлено не було.
Кандесартан метаболізується у печінці незначною мірою (ізоферментом CYP2C9). Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу препарату на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4, дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена.
Одночасне застосування препарату Атаканд Плюс з іншими гіпотензивними засобами потенціює гіпотензивний ефект.
Слід очікувати, що дія гідрохлортіазиду, що призводить до втрати калію, може бути посилена іншими засобами, що призводять до втрати калію та гіпокаліємії (наприклад, діуретики, проносні, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G натрій, похідні саліцилової кислоти).
Досвід застосування інших лікарських засобів, що діють на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, показує, що супутня терапія калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію, замінниками солі, що містять калій, та іншими засобами, які можуть підвищувати вміст калію в сироватці крові (наприклад, гепарин) може призводити до розвитку гіперкаліємії.
Індукована діуретичними засобами гіпокаліємія та гіпомагніємія привертають до можливої кардіотоксичної дії серцевих глікозидів та антиаритмічних засобів. При прийомі препарату Атаканд Плюс паралельно з такими препаратами потрібен контроль вмісту калію в крові.
При поєднаному призначенні препаратів літію з інгібіторами АПФ повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та розвитку токсичних реакцій. Подібні реакції можуть траплятися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати концентрацію літію в сироватці при комбінованому застосуванні цих препаратів.
При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), у тому числі селективних інгібіторів циклооксигенази-2, ацетилсаліцилової кислоти (більше 3 г/добу) може спостерігатися зниження гіпотензивного ефекту.
Як і при застосуванні інгібіторів АПФ, одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів може збільшувати ризик порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, підвищення вмісту калію у сироватці крові, особливо у пацієнтів зі зниженою функцією нирок. Слід бути обережними при одночасному застосуванні цих препаратів, особливо у літніх пацієнтів і у пацієнтів зі зниженим обсягом циркулюючої крові. Пацієнтам необхідно компенсувати втрату рідини та регулярно контролювати функцію нирок після початку комбінованої терапії та періодично на тлі такої терапії.
Біодоступність кандесартану не залежить від їди.
Діуретична, натрійуретична та гіпотензивна дія гідрохлортіазиду послаблюється нестероїдними протизапальними препаратами.
Всмоктування гідрохлортіазиду послаблюється при застосуванні колестиполу або колестираміну.
Дія недеполяризуючих міорелаксантів (наприклад, тубокурарину) може бути посилена гідрохлортіазидом.
Тіазидні діуретичні засоби можуть викликати підвищення вмісту кальцію в крові через зменшення його екскреції. При необхідності прийому кальцієвмісних харчових добавок або вітаміну D, слід контролювати вміст кальцію в плазмі крові і при необхідності скоригувати дозу.
Тіазиди посилюють гіперглікемічну дію бета-адреноблокаторів та діазоксиду.
Антихолінергічні засоби (наприклад атропін, біпериден) можуть збільшувати біодоступність діуретичних засобів на основі тіазидів внаслідок зниження моторики шлунково-кишкового тракту.
Тіазиди можуть збільшити ризик несприятливої дії амантадину.
Тіазиди можуть уповільнити виведення цитостатичних засобів (таких як циклофосфамід, метотрексат) з організму та посилити їхню мієлосупресивну дію.
Ризик гіпокаліємії може збільшитись при супутньому прийомі стероїдних лікарських засобів або адренокортикотропного гормону.
На тлі прийому препарату може збільшуватись частота розвитку ортостатичної гіпотензії при прийомі етанолу, барбітуратів або загальних анестетиків.
Лікування тіазидами може знижувати толерантність до глюкози. Може знадобитися підбір дози гіпоглікемічних засобів для внутрішнього прийому та інсуліну.
Гідрохлортіазид може зменшити вплив судинозвужувальних амінів (наприклад, епінефрину (адреналіну)).
Гідрохлортіазид може збільшити ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо в сукупності з великими дозами контрастних речовин, що містять йод.
Значної взаємодії гідрохлортіазиду з їжею не виявлено.
ПередозуванняСимптоми
Аналіз фармакологічних властивостей препарату дозволяє припустити, що основним проявом передозування може бути клінічно виражене зниження артеріального тиску та запаморочення. Було описано окремі випадки передозування препарату (до 672 мг кандесартану), що закінчилися одужанням пацієнтів без тяжких наслідків.
Основним проявом передозування гідрохлортіазидом є гостра втрата рідини та електролітів. Також спостерігалися такі симптоми як запаморочення, зниження артеріального тиску, сухість у роті, тахікардія, шлуночкова аритмія, втрата свідомості та м'язові судоми.
Лікування
При розвитку клінічно вираженого зниження артеріального тиску необхідно проводити симптоматичне лікування та контролювати стан пацієнта. Укласти пацієнта на спину і підняти ноги. При необхідності слід збільшити об'єм циркулюючої крові, наприклад шляхом внутрішньовенного введення 0,9% розчину натрію хлориду. У разі потреби можуть бути призначені симпатоміметичні засоби. Кандесартан не виводиться за допомогою гемодіалізу. Ступінь виведення гідрохлортіазиду при гемодіалізі невідома.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний комбінований засіб (ангіотензин II рецепторів блокатор + діуретик).
Фармакодинаміка:
Ангіотензин II – основний гормон ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, який відіграє важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та інших серцево-судинних захворювань. Основними фізіологічними ефектами ангіотензину II є вазоконстрикція, стимуляція продукції альдостерону, регуляція водно-електролітного стану та стимуляція клітинного зростання. Всі ці ефекти опосередковані взаємодією ангіотензину II з ангіотензиновими рецепторами типу 1 (АТ1 рецептори).
Кандесартан - селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II типу 1 (АТ1 рецепторів), не інгібує ангіотензин-перетворюючий фермент (АПФ), який здійснює перетворення ангіотензину I на ангіотензин II і руйнує брадикінін; не впливає на АПФ і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р. При порівнянні кандесартану з інгібіторами АПФ розвиток кашлю рідше зустрічався у пацієнтів, які отримували кандесартан цилексетил. Кандесартан не зв'язується з рецепторами інших гормонів та не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи. Внаслідок блокування АТ1 рецепторів ангіотензину II відбувається дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
Клінічну дію кандесартану цилексетилу на показник захворюваності та смертності при прийомі в дозі 8 - 16 мг (середня доза 12 мг) один раз на добу досліджувалося в ході рандомізованого клінічного дослідження за участю 4937 літніх пацієнтів (вік від 70 до 89 років, 21% пацієнтів у віці 80 років і старше) з артеріальною гіпертензією м'якого та помірного ступеня тяжкості, які отримують терапію кандесартану цилексетилом у середньому протягом 3,7 років (дослідження SCOPE – дослідження когнітивних функцій та прогнозу у літніх пацієнтів). Пацієнти отримували кандесартану цілексетил або плацебо, при необхідності, у комбінації з іншими гіпотензивними засобами. Обидва режими терапії показали ефективне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ) (з 166/90 до 145/80 мм рт. ст у групі пацієнтів, які отримували кандесартан, та з 167/90 до 149/82 мм рт. ст. у контрольній групі) на тлі хорошої переносимості. Когнітивна функція та якість життя зберігалися на хорошому рівні в обох групах пацієнтів. Між цими двома групами пацієнтів не спостерігалося статистично значимих відмінностей частоти розвитку серцево-судинних ускладнень (серцево-судинна смертність, частота розвитку несмертельного інфаркту міокарда та несмертельного інсульту).
У групі пацієнтів, які отримували кандесартан, було відмічено 26,7 випадків виникнення серцево-судинних ускладнень на 1000 пацієнтів років у порівнянні з 30,0 випадками на 1000 пацієнтів років у контрольній групі (відносний ризик = 0,89, 95% довірчий інтервал 0,75 – 1,06, p = 0,19).
Серцево-судинні ускладнення: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 242 пацієнти з первинною подією; контроль* (N=2460) - 268 пацієнтів із первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,89 (0,75-1,06); p – 0,19.
- Серцево-судинна смертність: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 145 пацієнтів з первинною подією; контроль* (N=2460) - 152 пацієнти з первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,95 (0,75-1,19); p – 0,63.
- Несмертельний інсульт: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 69 пацієнтів з первинною подією; контроль* (N=2460) - 93 пацієнти з первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) – 0,72 (0,53-0,99); p – 0,04.
- Несмертельний інфаркт міокарда: кандесартану цілексетил* (N=2477) - 54 пацієнти з первинною подією; контроль* (N=2460) - 47 пацієнтів із первинною подією; відносний ризик (95% ДІ) -1,14 (0,77-1,68); p – 0,52.
* До рандомізації будь-яка попередня антигіпертензивна терапія стандартизувалася до гідрохлортіазиду в дозі 12,5 мг один раз на добу. Інший гіпотензивний засіб додавали до подвійного сліпого досліджуваного препарату (кандесартану цилексетилу 8-16 мг або плацебо один раз на добу), якщо систолічний артеріальний тиск залишався > 160 мм рт. ст та/або діастолічний АТ > 90 мм рт. ст. Таку додаткову терапію отримували 49% та 66% пацієнтів у групі кандесартану цилексетилу та контрольній групі, відповідно.
Гідрохлортіазид пригнічує активну реабсорбцію натрію, в основному, у дистальних відділах ниркових канальців та посилює виділення іонів натрію, хлору та води. Виділення калію та магнію нирками посилюється залежно від дози, тоді як кальцій починає реабсорбуватися у більших кількостях, ніж раніше. Гідрохлортіазид зменшує об'єм плазми крові та позаклітинної рідини та зменшує інтенсивність транспорту крові серцем та АТ. Під час тривалого лікування гіпотензивний ефект розвивається з допомогою розширення артеріол.
Показано, що при тривалому застосуванні гідрохлортіазиду зменшується ризик серцево-судинних захворювань та смертність.
Кандесартан і гідрохлортіазид надають гіпотензивну дію, що підсумовується.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією Атаканд Плюс викликає ефективне та тривале зниження артеріального тиску без збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС). Ортостатична гіпотензія при першому прийомі препарату не спостерігається, а також артеріальна гіпертензія не посилюється після закінчення лікування. Після одноразового прийому препарату Атаканд Плюс основний гіпотензивний ефект розвивається протягом 2 годин. При тривалому лікуванні стабільне зниження артеріального тиску настає протягом 4-х тижнів після початку прийому препарату і може підтримуватися при тривалому курсі лікування. Атаканд® Плюс при прийомі один раз на день ефективно та м'яко знижує АТ протягом 24 годин з незначною різницею між максимальним та середнім ефектом дії. У клінічних дослідженнях частота розвитку побічних ефектів, особливо кашлю,
Ефективність комбінації кандесартану та гідрохлортіазиду не залежить від статі та віку пацієнта. В даний час відсутні дані про застосування кандесартану/гідрохлортіазиду пацієнтами з нирковою недостатністю/нефропатією, зниженою функцією лівого шлуночка/гострою серцевою недостатністю та пацієнтами, які перенесли інфаркт міокарда.
Фармакокінетика:
Одночасне застосування кандесартану цилексетилу та гідрохлортіазиду не впливає на клінічно значущий вплив на фармакокінетику будь-якого з цих лікарських засобів.
Всмоктування та розподіл
Кандесартану цилексетил
Кандесартану цилексетил є проліками для прийому внутрішньо. Швидко перетворюється на активну речовину – кандесартан за допомогою ефірного гідролізу при всмоктуванні із травного тракту, міцно зв'язується з АТ1-рецепторами та повільно дисоціює, не має властивостей агоніста. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу становить близько 40%. Відносна біодоступність таблетованого препарату порівняно з розчином для внутрішнього прийому становить приблизно 34%. Таким чином, абсолютна розрахункова біодоступність таблетованої форми препарату становить 14%. Максимальна концентрація у сироватці крові (Сmax) досягається через 3 – 4 години після прийому таблетованої форми препарату. При збільшенні дози препарату в межах, що рекомендуються, концентрація кандесартану підвищується лінійно. Фармакокінетичні параметри кандесартану не залежать від статі пацієнта. Прийом їжі надає значного впливу площу під кривою «концентрація - час» (AUC), тобто. їжа суттєво не впливає на біодоступність препарату. Кандесартан активно зв'язується з білками плазми (понад 99%). Плазмовий обсяг розподілу кандесартану становить 0,1 л/кг.
Гідрохлортіазид
Гідрохлортіазид швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту, біодоступність становить приблизно 70%. Супутній прийом їжі збільшує всмоктування приблизно 15%. Біодоступність може бути знижена у пацієнтів із серцевою недостатністю та вираженими набряками. Зв'язок із білками плазми становить приблизно 60%. Видимий обсяг розподілу становить приблизно 0,8 л/кг.
Метаболізм і виведення
Кандесартан
Кандесартан, в основному, виводиться з організму нирками і через кишечник з жовчю в незміненому вигляді і лише незначною мірою метаболізується в печінці. Період напіввиведення кандесартану становить приблизно 9 годин. Кумуляції препарату в організмі немає.
Загальний кліренс кандесартану становить близько 0,37 мл/хв/кг, при цьому нирковий кліренс – близько 0,19 мл/хв/кг. Ниркова екскреція кандесартану здійснюється шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції. При прийомі внутрішньо радіоактивно-міченого кандесартану цилексетилу близько 26% від введеної кількості виводиться нирками у вигляді кандесартану і 7% у вигляді неактивного метаболіту, тоді як у калі виявляється 56% від введеної кількості у вигляді кандесартану і 10% у вигляді неактивного метаболіту.
Гідрохлортіазид
Гідрохлортіазид не метаболізується і виділяється практично повністю у вигляді активної форми препарату шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції у проксимальному відділі нефрону. Період напіввиведення становить приблизно 8 годин. Приблизно 70% дози, прийнятої внутрішньо, виводиться нирками протягом 48 годин. Період напіввиведення не змінюється при прийомі разом із кандесартаном. При застосуванні комбінації препаратів не виявлено додаткового накопичення гідрохлортіазиду порівняно з монотерапією.
Фармакокінетика в спеціальних групах
Кандесартан
У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) Cmax та AUC кандесартану збільшуються на 50% та 80%, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак, гіпотензивний ефект та частота розвитку побічних ефектів при застосуванні препарату Атаканд Плюс не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 70% відповідно, тоді як період напіввиведення препарату не змінюється порівняно з хворими з нормальною функцією нирок. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок Cmax та AUC кандесартану збільшувалися на 50% та 110%, відповідно, а період напіввиведення препарату збільшувався у 2 рази. У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, були виявлені такі ж фармакокінетичні параметри кандесартану, як у пацієнтів із тяжким порушенням функції нирок.
У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки відзначалося підвищення AUC кандесартану на 23%.
Гідрохлортіазид
Період напіввиведення більш тривалий у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Вагітність та годування груддюВагітність
Застосування препарату Атаканд Плюс під час вагітності протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Пацієнтки, які приймають препарат Атаканд Плюс, повинні бути попереджені про це до планування вагітності, щоб вони могли обговорити альтернативні варіанти терапії зі своїм лікарем.
У разі діагностування вагітності терапія препаратом Атаканд Плюс повинна бути негайно припинена і, при необхідності, призначене альтернативне лікування.
Препарати, які мають прямий вплив на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, можуть викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, при застосуванні препарату під час вагітності. Відомо, що терапія антагоністами рецепторів ангіотензину II може викликати порушення розвитку плода (порушення функції нирок, олігогідрамніон, уповільнення осифікації кісток черепа) та розвиток ускладнень у новонародженого (ниркова недостатність, гіпотензія, гіперкаліємія).
Досвід застосування гідрохлортіазиду під час вагітності, особливо у першому триместрі, обмежений. Дані досліджень тварин також обмежені. Гідрохлортіазид проникає крізь плаценту. Враховуючи фармакологічний механізм дії гідрохлортіазиду, його застосування під час вагітності може викликати порушення фето-плацентарного кровотоку та небажані ефекти у плода та новонародженого у вигляді жовтяниці, порушень водно-електролітного балансу та тромбоцитопенії.
Період грудного вигодовування
Нині невідомо, чи проникає кандесартан у грудне молоко. Однак кандесартан виділяється з молока щурів. Гідрохлортіазид проникає у молоко матері.
У зв'язку з можливою небажаною дією на немовлят, Атаканд® Плюс не повинен застосовуватися в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПобічні дії, виявлені в ході клінічних досліджень, мали помірний і минущий характер і були зіставні за частотою з групою плацебо. Загальна частота виникнення побічних ефектів не залежала від статі та віку пацієнта. Частота випадків припинення терапії у зв'язку з побічними ефектами була подібною при застосуванні кандесартану цилексетилу/гідрохлортіазиду (2,3% - 3,3%) та плацебо (2,7% - 4,3%).
В об'єднаному аналізі результатів клінічних досліджень було зазначено такі побічні ефекти, спричинені призначенням кандесартану/гідрохлортіазиду. Описані побічні ефекти спостерігалися із частотою хоча б на 1% більше, ніж у групі плацебо.
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість
Кандесартан
Про наступні побічні ефекти в ході постмаркетингового застосування препарату доповідалося дуже рідко (<1/10000):
З боку кровоносної та лімфатичної системи: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз;
Порушення метаболізму та захворювання, спричинені порушенням метаболізму: гіперкаліємія, гіпонатріємія;
З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови;
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: кашель;
З боку шлунково-кишкового тракту: нудота;
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» ферментів, порушення функції печінки або гепатит;
З боку шкірних покривів: ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж шкіри;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;
Порушення функції нирок, включаючи ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
Гідрохлортіазид
При терапії гідрохлортіазидом, зазвичай у дозі 25 мг або більше, були відзначені такі побічні ефекти, представлені із застосуванням градації: часто (>1/100), нечасто (>1/1000 та <1/100), рідко (<1/1000) ), неуточненої частоти (недостатньо даних для встановлення частоти).
Порушення з боку кровоносної та лімфатичної системи:
Рідко: лейкопенія, нейтропенія/агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, депресія кісткового мозку, гемолітична анемія;
Порушення з боку імунної системи:
Рідко: анафілактичні реакції;
Порушення метаболізму та захворювання, спричинені порушенням метаболізму:
Часто: гіперглікемія, гіперурикемія, гіпонатріємія та гіпокаліємія;
З боку центральної нервової системи:
Часто: легке запаморочення, біль голови;
Рідко: порушення сну, депресія, неспокій, парестезія;
З боку органу зору:
Рідко: минуща нечіткість зображення;
Неуточненої частоти: гостра міопія, гостра глаукома;
Серцево-судинна система:
Нечасто: ортостатична гіпотензія;
Рідко: аритмія; некротичний васкуліт; шкірний васкуліт;
З боку органів дихання:
Рідко: респіраторний дистрес-синдром (у тому числі пневмоніт та набряк легень);
З боку шлунково-кишкового тракту:
Нечасто: втрата апетиту, діарея, запор;
Рідко: панкреатит;
З боку печінки:
Рідко: жовтяниця (внутрішньопечінковий холестаз);
З боку шкірних покривів:
Нечасто: висипання на шкірі, кропив'янка, реакції фотосенсибілізації;
Рідко: токсичний епідермальний некроліз;
Неуточненої частоти: системний червоний вовчак, шкірний червоний вовчак;
З боку скелетно-м'язових та сполучних тканин:
Рідко: міалгія;
З боку нирок та сечостатевої системи:
Часто: глюкозурія;
Рідко: порушення функції нирок та інтерстиціальний нефрит;
Загальні порушення:
Часто: слабкість;
Рідко: відчуття жару;
Лабораторні показники:
Часто: гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія;
Рідко: підвищення концентрації креатиніну.
Підвищення концентрації сечової кислоти та активності аланінамінотрансферази (АЛТ) у плазмі крові та концентрації глюкози в крові були відзначені як побічні ефекти, що зустрічаються при застосуванні кандесартану цилексетилу (приблизна частота 1,1%, 0,9% та 1,0%, відповідно) незначно частіше, ніж при застосуванні плацебо (0,4%, 0% та 0,2%, відповідно). В окремих пацієнтів, які приймали кандесартану цилексетил/гідрохлортіазид, спостерігалося незначне зниження гемоглобіну та підвищення активності аспартатамінотрансферази (АСТ) у плазмі крові.
Також спостерігалося підвищення концентрації креатиніну, сечовини, гіперкаліємії та гіпонатріємії.
особливі вказівкиПодвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при застосуванні препаратів, що містять аліскірен
Не рекомендується подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи шляхом комбінування кандесартану цилексетилу та аліскірену, зважаючи на збільшення ризику розвитку артеріальної гіпотензії.
Застосування кандесартану цилексетилу в комбінації з аліскіреном протипоказане у пацієнтів з цукровим діабетом (1 або 2 типи) або з помірною або тяжкою нирковою недостатністю (СКФ < 60 мл/хв/1,73 м2) (див. розділ «Протипоказання»).
Порушення функції нирок
На тлі терапії препаратом Атаканд® Плюс, як і при застосуванні інших засобів, що інгібують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у сприйнятливих пацієнтів можуть спостерігатися порушення функції нирок (див. розділ «Протипоказання»).
Пересадка нирки
Клінічний досвід застосування препарату Атаканд Плюс у пацієнтів, які перенесли пересадку нирки, обмежений.
Стеноз ниркової артерії
Інші препарати, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, наприклад, інгібітори АПФ, можуть призвести до підвищення концентрації сечовини в крові та концентрації креатиніну у сироватці пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки. Аналогічного ефекту слід очікувати від антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Зниження об'єму циркулюючої крові
У пацієнтів з дефіцитом об'єму циркулюючої крові та/або натрію можливий розвиток симптоматичної артеріальної гіпотензії, як описано для інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. Тому не рекомендується застосовувати Атаканд Плюс до корекції цих порушень.
Загальна анестезія та хірургічне втручання
У пацієнтів, які отримують антагоністи ангіотензину II, під час загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Дуже рідко можуть траплятися випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення плазмозамінних розчинів та/або вазопресорів.
Печінкова недостатність
Пацієнтам з порушенням функції печінки або прогресуючою хворобою печінки слід застосовувати тіазиди з обережністю через те, що незначні коливання об'єму рідини та електролітного складу можуть спричинити печінкову кому. Дані про застосування препарату Атаканд Плюс пацієнтами з печінковою недостатністю відсутні.
Стеноз аортального та мітрального клапана або гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
При призначенні препарату Атаканд® Плюс, як і інших вазодилататорів, пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального або мітрального клапана слід бути обережним.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай резистентні до терапії гіпотензивними засобами, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему. У зв'язку з цим не рекомендується призначати таким пацієнтам Атаканд Плюс.
Порушення водно-електролітного балансу
Як і у всіх випадках прийому препаратів, що мають діуретичну дію, слід контролювати вміст електролітів у плазмі крові.
Препарати на основі тіазидів, що мають діуретичну дію, здатні зменшити виведення іонів кальцію з сечею і можуть викликати стрибкоподібні зміни та незначне збільшення вмісту іонів кальцію в плазмі крові.
Тіазиди, у тому числі і гідрохлортіазид, можуть викликати порушення водно-електролітного балансу (гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія та гіпохлоремічний алкалоз).
Виявлена гіперкальціємія може бути ознакою прихованого гіперпаратиреозу. Прийом тіазидних засобів слід припинити до одержання результатів аналізів дослідження паращитовидних залоз.
Гідрохлортіазид дозозалежно збільшує виділення калію, що може спричинити гіпокаліємію. Подібна дія гідрохлортіазиду проявляється меншою, якщо застосовувати її у поєднанні з кандесартану цилексетилом. Ризик гіпокаліємії підвищений у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів з вираженим діурезом, у пацієнтів, які в недостатній кількості отримують електроліти з їжею, і у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди або адренокортикотропний гормон.
На підставі досвіду застосування препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, одночасне застосування препарату Атаканд Плюс і збільшують виведення калію діуретичних засобів можна компенсувати застосуванням харчових добавок, що містять калій, або інших препаратів, здатних підвищити вміст калію в плазмі крові.
На підставі досвіду застосування інших препаратів, що впливають на функцію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, спільне застосування препарату Атаканд® Плюс з інгібіторами АПФ, аліскіреном, калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, може привести .
Показано, що тіазиди збільшують виведення магнію, що може спричинити гіпомагніємію.
Вплив на метаболізм та ендокринну систему
Лікування тіазидами може порушувати толерантність до глюкози. Може знадобитися корекція дози гіпоглікемічних засобів, у тому числі інсуліну. Під час терапії тіазидом можливий прояв латентнопротікаючого цукрового діабету. З лікуванням тіазидом також пов'язують підвищення концентрації холестерину та тригліцеридів. Однак при застосуванні препарату Атаканд Плюс, що містить дозу 12,5 мг, спостерігалася мінімальна кількість або відсутність подібних ефектів. Тіазидні діуретики збільшують концентрацію сечової кислоти в плазмі крові та можуть сприяти виникненню подагри у схильних пацієнтів.
Гостра міопія та вторинна закритокутова глаукома
Гідрохлортіазид, похідне сульфонаміду, може спричинити ідіосинкратичну реакцію, що призводить до розвитку гострої транзиторної міопії та гострої закритокутової глаукоми. Симптоми включають різке зниження гостроти зору або біль у оці, і зазвичай виникають у період від кількох годин до кількох тижнів після початку прийому препарату. Нелікована гостра глаукома може призвести до стійкої втрати зору. Первинне лікування полягає у негайному припиненні прийому гідрохлортіазиду. За відсутності контролю внутрішньоочного тиску може знадобитися термінове медикаментозне чи хірургічне лікування. Фактори ризику гострої глаукоми можуть включати наявність алергії на сульфонамід або пеніцилін в анамнезі.
Загальні
Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (наприклад, пацієнти з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на ренін-ангіотензину. систему. Призначення подібних препаратів супроводжується у цих пацієнтів різкою гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку перелічених ефектів може бути виключена і за застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або цереброваскулярними захворюваннями атеросклеротичного генезу, при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів,
Прояв реакцій підвищеної чутливості до гідрохлортіазиду можливий і у пацієнтів, які не мали раніше алергічних реакцій та бронхіальної астми (в анамнезі), але він більш імовірний для пацієнтів, які мають обтяжений алергологічний анамнез.
При застосуванні тіазидних діуретиків відмічені випадки загострення або появи симптомів системного червоного вовчака.
Гідрохлортіазид відноситься до препаратів, заборонених Всесвітнім Антидопінговим Агентством за участю у спортивних змаганнях. На фоні прийому препарату Атаканд Плюс може бути отриманий позитивний результат допінг-тесту.
Препарат містить лактозу, тому його не слід приймати пацієнтам з непереносимістю лактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою
Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою не вивчався, але фармакодинамічні властивості препарату вказують на те, що такого впливу немає. Пацієнтам слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з технікою, оскільки під час лікування може виникати запаморочення та може спостерігатись підвищена втома.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30С, у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиАтаканд® Плюс слід приймати один раз на добу незалежно від їди.
Рекомендована доза
- 1 таблетка 1 раз на добу.
Рекомендується титрувати дозу кандесартану перед переведенням пацієнта з монотерапії гідрохлортіазидом на терапію препаратом Атаканд® Плюс. При необхідності пацієнтів переводять з монотерапії препаратом Атаканд на терапію препаратом Атаканд Плюс.
Основний гіпотензивний ефект досягається, як правило, у перші 4 тижні після початку лікування.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку не потрібно корекції дози.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У пацієнтів з легким або помірним порушенням ниркової функції (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла) рекомендується титрування дози.
Препарат Атаканд Плюс протипоказаний пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м2 площі поверхні тіла). Пацієнти з порушенням функції печінки У пацієнтів з порушенням функції печінки легкого або помірного ступеня тяжкості рекомендується титрування дози.
Препарат Атаканд Плюс протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки та/або холестазом.
Пацієнти зі зниженим обсягом циркулюючої крові
Для пацієнтів з ризиком артеріальної гіпотензії, наприклад, для пацієнтів зі зниженим об'ємом циркулюючої крові, рекомендується титрування дози кандесартану (за допомогою монотерапії препаратом Атаканд®), починаючи з 4 мг.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність застосування препарату Атаканд® Плюс у дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Атаканд плюс таб 16мг/125мг 28 шт производится компанией АСТРАЗЕНЕКА. Само производство расположено в стране Швеция.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Атаканд плюс таб 16мг/125мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Атаканд плюс таб 16мг/125мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ордисс Н таб 12.5+16мг 30 шт Ордисс Н таб 12.5+16мг 30 шт, Ордисс н таб 12.5 мг+16 мг 60 шт Ордисс н таб 12.5 мг+16 мг 60 шт, Ордисс н таб 12.5мг+32мг 30 шт Ордисс н таб 12.5мг+32мг 30 шт.
Пока нет комментариев