Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара
Топ продаж
Суперцена
Аскорил экспекторант раствор 100 мл - це комбінований препарат з бронхолітичною, відхаркувальною та муколітичною дією. Він містить муколітичний засіб бромгексин, який знижує в'язкість мокротиння та активує вії миготливого епітелію, сприяючи відхаркувальній дії. Гвайфенезин полегшує видалення мокротиння та сприяє переходу непродуктивного кашлю в продуктивний. Сальбутамол є бронхолітичним засобом, що попереджає та/або усуває спазм бронхів, знижуючи опір у дихальних шляхах та збільшуючи життєву ємність легень. Прийом препарату внутрішньо допомагає знизити в'язкість мокротиння, збільшити його обсяг та покращити відходження.
Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
5 мл розчину містить: бромгексину гідрохлорид 2,0 мг; гвайфенезин 50,0 мг; сальбутамолу сульфат 1,2 мг, еквівалентний сальбутамолу 1,0 мг.
Допоміжні речовини:
Натрію бензоат, натрію цитрат, натрію хлорид, сукралоза, лимонної кислоти моногідрат, ароматизатор чорномородиновий* (віддушка «Чорна смородина» ID 20158, Black Currant ID 20158), ароматизатор ананасовий** (віддушка) PH Flavour), левоментол, вода очищена.
* Ароматизатор чорносмородиновий: пропіленгліколь 1520, вода, ароматизатори, ідентичні натуральним, етанол, смакоароматичний препарат, штучна смакоароматична речовина, натуральна смакоароматична речовина;** Ароматизатор ананасовий: смакоароматичний препарат, ароматизатори,1 речовина.
Опис:
Прозора, безбарвна або жовта рідина з характерним запахом.
Форма випуску:
Розчин прийому внутрішньо, 2 мг + 50 мг + 1 мг/5 мл. По 100 мл у флакони з поліетилентерефталату оранжевого кольору з алюмінієвою кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину білого кольору і червоним логотипом «G». Флакон має мірний ковпачок з ПЕВП місткістю 10 мл з логотипом «G». 1 флакон разом із мірним ковпачком та інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до компонентів препарату;
Вагітність, період грудного вигодовування;
Тахіаритмія, міокардит;
Пороки серця (в т.ч. аортальний стеноз);
Декомпенсований цукровий діабет;
Тиреотоксикоз;
Глаукома;
Печінкова та/або ниркова недостатність;
Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення;
Шлункова кровотеча;
Дитячий вік віком до 2 років.
З обережністю:
– цукровий діабет;
- артеріальна гіпертензія;
- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії ремісії;
- Гіпертиреоз;
- стенокардія;
- тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
- при захворюваннях бронхів, що супроводжуються надмірним скупченням секрету.
Не слід застосовувати у поєднанні з бета-адреноблокаторами.
Дозування(2 мг+50 мг+1 мг)/5 мл
Показання до застосуванняКомбінований відхаркувальний препарат з фіксованими дозами бромгексину гідрохлориду, гвайфенезину та сальбутамолу сульфату показаний для симптоматичної терапії продуктивного кашлю, пов'язаного з різними респіраторними захворюваннями, що включають поряд з іншими наступні: • гострий бронхіт, включаючи трахео
;
• гострий бронхіт, зумовлений респіраторними вірусами;
• хронічний бронхіт без додаткового уточнення (БДУ);
• хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ);
• астматичний бронхіт;
• пневмонія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКомбінований препарат Аскорил експекторант не призначають одночасно з препаратами, що містять кодеїн, та іншими протикашльовими засобами, оскільки це ускладнює відходження розрідженого мокротиння.
Бромгексин, що входить до складу препарату, сприяє проникненню антибіотиків (еритроміцин, цефалексин, окситетрациклін) в легеневу тканину.
Не рекомендується застосовувати комбінований препарат Аскорил експекторант одночасно з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів, такими як пропранолол.
Сальбутамол:
Застосовувати з обережністю разом із засобами для анестезії, такими як хлороформ, циклопропан, галотан та іншими галогеновмісними препаратами;
Гуанетидин, резерпін, метилдопа, трициклічні антидепресанти та інгібітори МАО можуть змінювати ефект препарату;
Не слід призначати препарати сальбутамолу для перорального прийому одночасно з неселективними бета-блокаторами, наприклад пропранололом;
Сальбутамол, що входить до складу препарату, не рекомендується пацієнтам, які отримують інгібітори моноаміноксидази (МАО) та/або трициклічні антидепресанти;
Діуретики та препарати глюкокортикостероїдів посилюють гіпокаліємічний ефект сальбутамолу.
ПередозуванняБромгексин:
В даний час не описано специфічних симптомів передозування у людини. На підставі повідомлень про випадкове передозування та/або помилку застосування препарату симптоми, що спостерігаються, схожі з відомими побічними ефектами при застосуванні бромгексину в рекомендованих дозах.
Гвайфенезин:
Симптоми:
До ефектів гострої токсичності гвайфенезину відносяться почуття дискомфорту в органах травлення, нудота та сонливість;
Лікування:
Симптоматична терапія.
Сальбутамол:
Симптоми:
Найчастішими ознаками та симптомами передозування сальбутамолом є тимчасові явища, фармакологічно опосередковані стимуляцією бета-адренорецепторів. До них відносяться тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні зміни, що включають гіпокаліємію. Передозування сальбутамолом може спричинити гіпокаліємію (патологічно низька концентрація калію в крові). Тому необхідно контролювати концентрацію калію у сироватці крові. При застосуванні у високих дозах, а також при передозуванні бета-агоністами короткої дії відзначали розвиток лактоацидозу. Тому при передозуванні може бути показаний контроль над підвищенням сироваткового лактату та подальшого розвитку метаболічного ацидозу (особливо при збереженні або погіршенні тахіпное, незважаючи на усунення інших ознак бронхоспазму, таких як дихання). Нудота,
Лікування:
Слід відмінити препарат та призначити відповідну симптоматичну терапію. Кардіоселективні бета-адреноблокатори (атенолол, бісопролол, метопролол) у пацієнтів з наявністю кардіальної симптоматики (наприклад, тахікардія, серцебиття) повинні застосовуватися з обережністю через ризик виникнення бронхоспазму.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Відхаркувальний комбінований засіб
Код ATX: R05C
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат має бронхолітичну, відхаркувальну та муколітичну дію.
Бромгексин – муколітичний засіб. Збільшує серозний компонент бронхіального секрету та активує вії миготливого епітелію, забезпечуючи тим самим відхаркувальну дію препарату: зниження в'язкості мокротиння, збільшення її обсягу та покращення відходження.
Гвайфенезин - муколітичний і відхаркувальний засіб, знижує в'язкість мокротиння, полегшує її видалення та сприяє переходу непродуктивного кашлю в продуктивний.
Сальбутамол – бронхолітичний засіб, що є селективним агоністом бета-2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах препарат впливає на бета-2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, попереджаючи та/або усуваючи спазм бронхів, знижуючи таким чином опір у дихальних шляхах та збільшуючи життєву ємність легень. Бронхорозширювальна дія сальбутамолу (при оборотній обструкції дихальних шляхів) триває від 4 до 5 год.
Фармакокінетика
.
При прийомі внутрішньо практично повністю (99%) всмоктується з шлунково-кишкового тракту протягом 30 хв. Бромгексин демонструє пропорційну дозі лінійну фармакокінетику прийому внутрішньо в діапазоні доз від 8 мг до 32 мг. Біодоступність – низька (ефект «першого проходження» через печінку). Проникає через плацентарний та гематоенцефалічний бар'єри. У печінці піддається деметилюванню та окисленню, метаболізується до фармакологічно активного амброксолу. Т1/2 - 15 год (внаслідок повільної зворотної дифузії із тканин). Виводиться нирками. При хронічній нирковій недостатності (ХНН) порушується виведення метаболітів. При багаторазовому застосуванні може кумулювати.
Гвайфенезін:
Абсорбція із ШКТ-швидка і становить 25-30 хв після прийому внутрішньо. Ту2 - 1 ч. Проникає в тканини, що містять кислі мукополісахариди. Приблизно 60% введеного препарату піддається метаболізму в печінці шляхом окислення до бета-(2-метокси-фенокси)-молочної кислоти. Виводиться легкими (з мокротою) та нирками, як у незмінному вигляді, так і у вигляді неактивних метаболітів.
Сальбутамол:
При вживанні абсорбція висока. Зв'язок із білками плазми – 10%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Препарат всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) і піддається значному метаболізму при «першому проходженні» через печінку, перетворюючись на фенольний сульфат. Максимальна концентрація сальбутамолу та його метаболітів у плазмі крові становить 5,1 - 11,7 мкг% через 2,5 години після прийому внутрішньо в дозі 4 мг. Період напіввиведення (Т1/2) – 3,8-6 год. Постійний сальбутамол та метаболіт виводяться переважно нирками (69-90%). Біодоступність перорально введеного сальбутамолу становить близько 50%. Їда знижує швидкість абсорбції, але не впливає на біодоступність.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний у період вагітності та в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНаведені нижче небажані явища розподілені за системно-органними класами та частотою. По частоті виділяють: дуже часті (> 1/10); часті (>1/100 та <1/10); нечасті (>1/1000 та <1/100); рідкісні (>1/10000 та <1/1000) та дуже рідкісні (<1/10000), включаючи поодинокі повідомлення. Дуже часті та часті явища в основному були визначені за даними клінічних досліджень. Рідкісні, дуже рідкісні явища з невідомою частотою, в основному, були визначені за даними спонтанних повідомлень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки;
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи – можливе фарбування сечі в рожевий колір;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин – важкі шкірні побічні реакції, у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Бромгексин:
Порушення імунної системи: гіперчутливість, анафілактична реакція, анафілактичний шок;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж;
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея та біль у верхніх відділах живота.
Гвайфенезін:
Безпека гвайфенезину заснована на наявних даних, отриманих з клінічних досліджень та небажаних лікарських реакціях (НЛР), виявлених під час застосування препарату в постреєстраційному періоді: Порушення з боку імунної системи: частота невідомої реакції гіперчутливості (гіперчутливість, свербіж і кропив'янка), висип
;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – біль в епігастрії, діарея, нудота, блювання.
Сальбутамол:
Найбільш частим побічним ефектом сальбутамолу є дрібно розгонистий тремор рук, який може перешкоджати роботі, що вимагає точних рухів руками. Також можуть виникати напруженість, занепокоєння та прискорене серцебиття. Дуже рідко надходили повідомлення про м'язові судоми. Реакції гіперчутливості, такі як ангіоневротичний набряк, кропив'янка, бронхоспазм, гіпотензія та колапс були зареєстровані рідко. Терапія бета2-агоністами може призвести до потенційно серйозної гіпокаліємії. Також надходили повідомлення про періодично виникає головний біль. Як і при використанні інших препаратів цього класу, надходили рідкісні повідомлення гіперактивності у дітей;
Перелік небажаних реакцій:
Порушення з боку імунної системи: дуже рідкісні: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс;
Порушення обміну речовин та харчування: рідкісні: гіпокаліємія. Терапія бета-агоністами може призвести до потенційно серйозної гіпокаліємії;
Порушення нервової системи: дуже часті: тремор; часті: головний біль; дуже рідкісні: гіперактивність;
Порушення з боку серця: часті: тахікардія, прискорене серцебиття; рідкісні: серцеві аритмії, включаючи фібриляцію передсердь, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію; частота невідома: ішемія міокарда;
Порушення з боку судин: поодинокі: розширення периферичних судин;
Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часті: м'язові судоми; дуже рідкісні: відчуття м'язової напруги.
* спонтанні повідомлення отримані в післяреєстраційному періоді, тому її відносять до реакцій з невідомою частотою.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції:
Після реєстрації лікарського препарату важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції. Це дозволяє забезпечити безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.
особливі вказівкиБромгексин:
Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка. Пацієнтів необхідно попередити про можливе посилення секреції слизу. Повідомлялося лише про поодинокі випадки тяжких уражень шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), що мали зв'язок за часом з прийомом відхаркувальних засобів, зокрема бромгексину гідрохлориду. Більшість їх можна пояснити тяжкістю основного захворювання та/або застосуванням супутніх препаратів. Крім того, на ранній стадії синдром Стівенса-Джонсона або ТЕН може маніфестувати неспецифічними грипоподібними продромальними симптомами, такими як лихоманка, ломота, риніт, кашель та біль у горлі. Діагностичні помилки, пов'язані з цими неспецифічними грипоподібними продромальними симптомами, можуть призводити до призначення симптоматичного лікування препаратами від кашлю та застуди. Тому при виникненні уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою і як запобіжний засіб припинити прийом бромгексину гідрохлориду.
Гвайфенезин:
Не застосовувати одночасно з препаратами, що пригнічують кашель або комбінованими протизастудними препаратами. Гвайфенезин забарвлює сечу у рожевий колір. При надмірному застосуванні гвайфенезин може викликати утворення каменів у нирках. У разі збирання сечі в межах 24 годин після прийому гвайфенезину його метаболіт може змінити колір сечі, і лабораторно може визначатися 5-гідроксиіндолоцтова кислота (5-ГІУК) та ванілілміндальна кислота (ВМК).
Сальбутамол:
Бронходилататори не слід застосовувати як єдиний або основний лікарський засіб при лікуванні пацієнтів з тяжким або нестабільним перебігом бронхіальної астми. При тяжкій бронхіальній астмі необхідно проведення регулярної оцінки стану, включаючи визначення функції легень, оскільки у пацієнтів є ризик виникнення тяжких нападів і навіть смертельного наслідку. Лікарям таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення пероральних глюкокортикостероїдів та/або максимальної рекомендованої дози інгаляційних глюкокортикостероїдів.
Якщо лікування стає неефективним, пацієнтам слід звернутися за медичною допомогою.
Дозу або частоту застосування слід збільшувати лише за рекомендаціями лікаря.
Пацієнти, які приймають сальбутамол, також можуть приймати бронходилататори короткої дії для полегшення симптомів.
Підвищення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо інгаляційних бета2-агоністів короткої дії, для полегшення симптомів бронхіальної астми свідчить про погіршення контролю захворювання. Пацієнтам слід дати вказівки звертатися за медичною допомогою, якщо лікування бронходилататорами короткої дії стає менш ефективним або якщо їм потрібно більше інгаляцій, ніж зазвичай.
У подібній ситуації слід провести повторну оцінку стану пацієнтів та вирішити питання щодо необхідності проведення посиленого курсу протизапальної терапії (наприклад, вищими дозами інгаляційних глюкокортикостероїдів або курсу терапії пероральними глюкокортикостероїдами). Лікування тяжких загострень бронхіальної астми має бути проведено у загальному порядку.
Пацієнтів слід попередити про те, що у разі ослаблення ефекту при звичайному купіруванні нападу, а також при зменшенні звичайного часу дії препарату, їм слід не збільшувати дозу або частоту використання, а звернутися за медичною допомогою.
Сальбутамол викликає периферичну вазодилатацію, яка може супроводжуватися рефлекторною тахікардією та збільшенням серцевого викиду. Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які страждають на стенокардію, важкі форми тахікардії або тиреотоксикоз.
При застосуванні симпатоміметиків, включаючи сальбутамол, можуть спостерігатися серцево-судинні ефекти. На підставі деяких даних, отриманих у періоді післяреєстраційного застосування, а також опублікованих даних, було відмічено рідкісні випадки ішемії міокарда, асоційованої з сальбутамолом. Пацієнтів з основним тяжким захворюванням серця (наприклад, з ішемічною хворобою серця, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю), які застосовують сальбутамол, слід попередити про необхідність звернення за медичною допомогою у разі появи болю в грудях або інших симптомів, що свідчать про погіршення захворювання серця. Необхідно приділити увагу оцінці таких симптомів, як задишка чи біль у грудях, оскільки можуть бути як респіраторного, і серцевого походження.
Лікування тяжких загострень бронхіальної астми необхідно проводити звичайним способом.
Застосовувати з обережністю разом із засобами для анестезії, такими як хлороформ, циклопропан, галотан та іншими галогеновмісними препаратами.
Сальбутамол не повинен викликати труднощів при сечовипусканні, оскільки він не стимулює альфа-адренорецептори на відміну від таких симпатоміметичних засобів, як ефедрин. Однак у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози були повідомлення про труднощі при сечовипусканні.
При застосуванні бета2агоністів переважно парентеральним способом або за допомогою небулайзера може виникати потенційно серйозна гіпокаліємія. Рекомендується застосовувати особливу обережність при лікуванні важких загострень бронхіальної астми, оскільки гіпокаліємія може посилюватися внаслідок гіпоксії та одночасного застосування похідних ксантину та кортикостероїдів. У таких ситуаціях рекомендується контролювати концентрацію калію у сироватці крові.
Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може викликати оборотні метаболічні зміни, наприклад підвищення концентрації глюкози в крові. Пацієнти з цукровим діабетом можуть бути нездатними компенсувати підвищення концентрації глюкози в крові, і такі пацієнти повідомляли про розвиток кетоацидозу. Одночасне застосування кортикостероїдів може посилювати цей ефект.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Враховуючи профіль побічних ефектів (запаморочення, сонливість та інші), рекомендується під час лікування утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, від занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Застосовувати препарат трохи більше 4-5 днів. Якщо симптоми зберігаються понад 4-5 днів, слід звернутися до лікаря.
• Дорослим та дітям старше 12 років: 10 мл тричі на добу;
• Дітям віком від 6 до 12 років: 5-10 мл тричі на добу;
• Дітям віком від 2 до 6 років: 5 мл тричі на добу.
Рекомендується використовувати мірний ковпачок. Перед застосуванням збовтувати.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
5 мл розчину містить: бромгексину гідрохлорид 2,0 мг; гвайфенезин 50,0 мг; сальбутамолу сульфат 1,2 мг, еквівалентний сальбутамолу 1,0 мг.
Допоміжні речовини:
Натрію бензоат, натрію цитрат, натрію хлорид, сукралоза, лимонної кислоти моногідрат, ароматизатор чорномородиновий* (віддушка «Чорна смородина» ID 20158, Black Currant ID 20158), ароматизатор ананасовий** (віддушка) PH Flavour), левоментол, вода очищена.
* Ароматизатор чорносмородиновий: пропіленгліколь 1520, вода, ароматизатори, ідентичні натуральним, етанол, смакоароматичний препарат, штучна смакоароматична речовина, натуральна смакоароматична речовина;** Ароматизатор ананасовий: смакоароматичний препарат, ароматизатори,1 речовина.
Опис:
Прозора, безбарвна або жовта рідина з характерним запахом.
Форма випуску:
Розчин прийому внутрішньо, 2 мг + 50 мг + 1 мг/5 мл. По 100 мл у флакони з поліетилентерефталату оранжевого кольору з алюмінієвою кришкою, що нагвинчується, з контролем першого розтину білого кольору і червоним логотипом «G». Флакон має мірний ковпачок з ПЕВП місткістю 10 мл з логотипом «G». 1 флакон разом із мірним ковпачком та інструкцією із застосування поміщають у картонну пачку.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до компонентів препарату;
Вагітність, період грудного вигодовування;
Тахіаритмія, міокардит;
Пороки серця (в т.ч. аортальний стеноз);
Декомпенсований цукровий діабет;
Тиреотоксикоз;
Глаукома;
Печінкова та/або ниркова недостатність;
Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії загострення;
Шлункова кровотеча;
Дитячий вік віком до 2 років.
З обережністю:
– цукровий діабет;
- артеріальна гіпертензія;
- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у стадії ремісії;
- Гіпертиреоз;
- стенокардія;
- тяжкі захворювання серцево-судинної системи;
- при захворюваннях бронхів, що супроводжуються надмірним скупченням секрету.
Не слід застосовувати у поєднанні з бета-адреноблокаторами.
Дозування(2 мг+50 мг+1 мг)/5 мл
Показання до застосуванняКомбінований відхаркувальний препарат з фіксованими дозами бромгексину гідрохлориду, гвайфенезину та сальбутамолу сульфату показаний для симптоматичної терапії продуктивного кашлю, пов'язаного з різними респіраторними захворюваннями, що включають поряд з іншими наступні: • гострий бронхіт, включаючи трахео
;
• гострий бронхіт, зумовлений респіраторними вірусами;
• хронічний бронхіт без додаткового уточнення (БДУ);
• хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ);
• астматичний бронхіт;
• пневмонія.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиКомбінований препарат Аскорил експекторант не призначають одночасно з препаратами, що містять кодеїн, та іншими протикашльовими засобами, оскільки це ускладнює відходження розрідженого мокротиння.
Бромгексин, що входить до складу препарату, сприяє проникненню антибіотиків (еритроміцин, цефалексин, окситетрациклін) в легеневу тканину.
Не рекомендується застосовувати комбінований препарат Аскорил експекторант одночасно з неселективними блокаторами бета-адренорецепторів, такими як пропранолол.
Сальбутамол:
Застосовувати з обережністю разом із засобами для анестезії, такими як хлороформ, циклопропан, галотан та іншими галогеновмісними препаратами;
Гуанетидин, резерпін, метилдопа, трициклічні антидепресанти та інгібітори МАО можуть змінювати ефект препарату;
Не слід призначати препарати сальбутамолу для перорального прийому одночасно з неселективними бета-блокаторами, наприклад пропранололом;
Сальбутамол, що входить до складу препарату, не рекомендується пацієнтам, які отримують інгібітори моноаміноксидази (МАО) та/або трициклічні антидепресанти;
Діуретики та препарати глюкокортикостероїдів посилюють гіпокаліємічний ефект сальбутамолу.
ПередозуванняБромгексин:
В даний час не описано специфічних симптомів передозування у людини. На підставі повідомлень про випадкове передозування та/або помилку застосування препарату симптоми, що спостерігаються, схожі з відомими побічними ефектами при застосуванні бромгексину в рекомендованих дозах.
Гвайфенезин:
Симптоми:
До ефектів гострої токсичності гвайфенезину відносяться почуття дискомфорту в органах травлення, нудота та сонливість;
Лікування:
Симптоматична терапія.
Сальбутамол:
Симптоми:
Найчастішими ознаками та симптомами передозування сальбутамолом є тимчасові явища, фармакологічно опосередковані стимуляцією бета-адренорецепторів. До них відносяться тахікардія, тремор, гіперактивність та метаболічні зміни, що включають гіпокаліємію. Передозування сальбутамолом може спричинити гіпокаліємію (патологічно низька концентрація калію в крові). Тому необхідно контролювати концентрацію калію у сироватці крові. При застосуванні у високих дозах, а також при передозуванні бета-агоністами короткої дії відзначали розвиток лактоацидозу. Тому при передозуванні може бути показаний контроль над підвищенням сироваткового лактату та подальшого розвитку метаболічного ацидозу (особливо при збереженні або погіршенні тахіпное, незважаючи на усунення інших ознак бронхоспазму, таких як дихання). Нудота,
Лікування:
Слід відмінити препарат та призначити відповідну симптоматичну терапію. Кардіоселективні бета-адреноблокатори (атенолол, бісопролол, метопролол) у пацієнтів з наявністю кардіальної симптоматики (наприклад, тахікардія, серцебиття) повинні застосовуватися з обережністю через ризик виникнення бронхоспазму.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Відхаркувальний комбінований засіб
Код ATX: R05C
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат має бронхолітичну, відхаркувальну та муколітичну дію.
Бромгексин – муколітичний засіб. Збільшує серозний компонент бронхіального секрету та активує вії миготливого епітелію, забезпечуючи тим самим відхаркувальну дію препарату: зниження в'язкості мокротиння, збільшення її обсягу та покращення відходження.
Гвайфенезин - муколітичний і відхаркувальний засіб, знижує в'язкість мокротиння, полегшує її видалення та сприяє переходу непродуктивного кашлю в продуктивний.
Сальбутамол – бронхолітичний засіб, що є селективним агоністом бета-2-адренорецепторів. У терапевтичних дозах препарат впливає на бета-2-адренорецептори гладкої мускулатури бронхів, попереджаючи та/або усуваючи спазм бронхів, знижуючи таким чином опір у дихальних шляхах та збільшуючи життєву ємність легень. Бронхорозширювальна дія сальбутамолу (при оборотній обструкції дихальних шляхів) триває від 4 до 5 год.
Фармакокінетика
.
При прийомі внутрішньо практично повністю (99%) всмоктується з шлунково-кишкового тракту протягом 30 хв. Бромгексин демонструє пропорційну дозі лінійну фармакокінетику прийому внутрішньо в діапазоні доз від 8 мг до 32 мг. Біодоступність – низька (ефект «першого проходження» через печінку). Проникає через плацентарний та гематоенцефалічний бар'єри. У печінці піддається деметилюванню та окисленню, метаболізується до фармакологічно активного амброксолу. Т1/2 - 15 год (внаслідок повільної зворотної дифузії із тканин). Виводиться нирками. При хронічній нирковій недостатності (ХНН) порушується виведення метаболітів. При багаторазовому застосуванні може кумулювати.
Гвайфенезін:
Абсорбція із ШКТ-швидка і становить 25-30 хв після прийому внутрішньо. Ту2 - 1 ч. Проникає в тканини, що містять кислі мукополісахариди. Приблизно 60% введеного препарату піддається метаболізму в печінці шляхом окислення до бета-(2-метокси-фенокси)-молочної кислоти. Виводиться легкими (з мокротою) та нирками, як у незмінному вигляді, так і у вигляді неактивних метаболітів.
Сальбутамол:
При вживанні абсорбція висока. Зв'язок із білками плазми – 10%. Проникає крізь плацентарний бар'єр. Препарат всмоктується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ) і піддається значному метаболізму при «першому проходженні» через печінку, перетворюючись на фенольний сульфат. Максимальна концентрація сальбутамолу та його метаболітів у плазмі крові становить 5,1 - 11,7 мкг% через 2,5 години після прийому внутрішньо в дозі 4 мг. Період напіввиведення (Т1/2) – 3,8-6 год. Постійний сальбутамол та метаболіт виводяться переважно нирками (69-90%). Біодоступність перорально введеного сальбутамолу становить близько 50%. Їда знижує швидкість абсорбції, але не впливає на біодоступність.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний у період вагітності та в період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНаведені нижче небажані явища розподілені за системно-органними класами та частотою. По частоті виділяють: дуже часті (> 1/10); часті (>1/100 та <1/10); нечасті (>1/1000 та <1/100); рідкісні (>1/10000 та <1/1000) та дуже рідкісні (<1/10000), включаючи поодинокі повідомлення. Дуже часті та часті явища в основному були визначені за даними клінічних досліджень. Рідкісні, дуже рідкісні явища з невідомою частотою, в основному, були визначені за даними спонтанних повідомлень.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту – загострення виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки;
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи – можливе фарбування сечі в рожевий колір;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин – важкі шкірні побічні реакції, у тому числі мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
Бромгексин:
Порушення імунної системи: гіперчутливість, анафілактична реакція, анафілактичний шок;
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: ангіоневротичний набряк, висипання, кропив'янка, свербіж;
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея та біль у верхніх відділах живота.
Гвайфенезін:
Безпека гвайфенезину заснована на наявних даних, отриманих з клінічних досліджень та небажаних лікарських реакціях (НЛР), виявлених під час застосування препарату в постреєстраційному періоді: Порушення з боку імунної системи: частота невідомої реакції гіперчутливості (гіперчутливість, свербіж і кропив'янка), висип
;
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – біль в епігастрії, діарея, нудота, блювання.
Сальбутамол:
Найбільш частим побічним ефектом сальбутамолу є дрібно розгонистий тремор рук, який може перешкоджати роботі, що вимагає точних рухів руками. Також можуть виникати напруженість, занепокоєння та прискорене серцебиття. Дуже рідко надходили повідомлення про м'язові судоми. Реакції гіперчутливості, такі як ангіоневротичний набряк, кропив'янка, бронхоспазм, гіпотензія та колапс були зареєстровані рідко. Терапія бета2-агоністами може призвести до потенційно серйозної гіпокаліємії. Також надходили повідомлення про періодично виникає головний біль. Як і при використанні інших препаратів цього класу, надходили рідкісні повідомлення гіперактивності у дітей;
Перелік небажаних реакцій:
Порушення з боку імунної системи: дуже рідкісні: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив'янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс;
Порушення обміну речовин та харчування: рідкісні: гіпокаліємія. Терапія бета-агоністами може призвести до потенційно серйозної гіпокаліємії;
Порушення нервової системи: дуже часті: тремор; часті: головний біль; дуже рідкісні: гіперактивність;
Порушення з боку серця: часті: тахікардія, прискорене серцебиття; рідкісні: серцеві аритмії, включаючи фібриляцію передсердь, надшлуночкову тахікардію та екстрасистолію; частота невідома: ішемія міокарда;
Порушення з боку судин: поодинокі: розширення периферичних судин;
Порушення з боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: часті: м'язові судоми; дуже рідкісні: відчуття м'язової напруги.
* спонтанні повідомлення отримані в післяреєстраційному періоді, тому її відносять до реакцій з невідомою частотою.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції:
Після реєстрації лікарського препарату важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції. Це дозволяє забезпечити безперервний моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського засобу.
особливі вказівкиБромгексин:
Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка. Пацієнтів необхідно попередити про можливе посилення секреції слизу. Повідомлялося лише про поодинокі випадки тяжких уражень шкіри, таких як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), що мали зв'язок за часом з прийомом відхаркувальних засобів, зокрема бромгексину гідрохлориду. Більшість їх можна пояснити тяжкістю основного захворювання та/або застосуванням супутніх препаратів. Крім того, на ранній стадії синдром Стівенса-Джонсона або ТЕН може маніфестувати неспецифічними грипоподібними продромальними симптомами, такими як лихоманка, ломота, риніт, кашель та біль у горлі. Діагностичні помилки, пов'язані з цими неспецифічними грипоподібними продромальними симптомами, можуть призводити до призначення симптоматичного лікування препаратами від кашлю та застуди. Тому при виникненні уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою і як запобіжний засіб припинити прийом бромгексину гідрохлориду.
Гвайфенезин:
Не застосовувати одночасно з препаратами, що пригнічують кашель або комбінованими протизастудними препаратами. Гвайфенезин забарвлює сечу у рожевий колір. При надмірному застосуванні гвайфенезин може викликати утворення каменів у нирках. У разі збирання сечі в межах 24 годин після прийому гвайфенезину його метаболіт може змінити колір сечі, і лабораторно може визначатися 5-гідроксиіндолоцтова кислота (5-ГІУК) та ванілілміндальна кислота (ВМК).
Сальбутамол:
Бронходилататори не слід застосовувати як єдиний або основний лікарський засіб при лікуванні пацієнтів з тяжким або нестабільним перебігом бронхіальної астми. При тяжкій бронхіальній астмі необхідно проведення регулярної оцінки стану, включаючи визначення функції легень, оскільки у пацієнтів є ризик виникнення тяжких нападів і навіть смертельного наслідку. Лікарям таких пацієнтів слід вирішувати питання про призначення пероральних глюкокортикостероїдів та/або максимальної рекомендованої дози інгаляційних глюкокортикостероїдів.
Якщо лікування стає неефективним, пацієнтам слід звернутися за медичною допомогою.
Дозу або частоту застосування слід збільшувати лише за рекомендаціями лікаря.
Пацієнти, які приймають сальбутамол, також можуть приймати бронходилататори короткої дії для полегшення симптомів.
Підвищення потреби у застосуванні бронходилататорів, особливо інгаляційних бета2-агоністів короткої дії, для полегшення симптомів бронхіальної астми свідчить про погіршення контролю захворювання. Пацієнтам слід дати вказівки звертатися за медичною допомогою, якщо лікування бронходилататорами короткої дії стає менш ефективним або якщо їм потрібно більше інгаляцій, ніж зазвичай.
У подібній ситуації слід провести повторну оцінку стану пацієнтів та вирішити питання щодо необхідності проведення посиленого курсу протизапальної терапії (наприклад, вищими дозами інгаляційних глюкокортикостероїдів або курсу терапії пероральними глюкокортикостероїдами). Лікування тяжких загострень бронхіальної астми має бути проведено у загальному порядку.
Пацієнтів слід попередити про те, що у разі ослаблення ефекту при звичайному купіруванні нападу, а також при зменшенні звичайного часу дії препарату, їм слід не збільшувати дозу або частоту використання, а звернутися за медичною допомогою.
Сальбутамол викликає периферичну вазодилатацію, яка може супроводжуватися рефлекторною тахікардією та збільшенням серцевого викиду. Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, які страждають на стенокардію, важкі форми тахікардії або тиреотоксикоз.
При застосуванні симпатоміметиків, включаючи сальбутамол, можуть спостерігатися серцево-судинні ефекти. На підставі деяких даних, отриманих у періоді післяреєстраційного застосування, а також опублікованих даних, було відмічено рідкісні випадки ішемії міокарда, асоційованої з сальбутамолом. Пацієнтів з основним тяжким захворюванням серця (наприклад, з ішемічною хворобою серця, аритмією або тяжкою серцевою недостатністю), які застосовують сальбутамол, слід попередити про необхідність звернення за медичною допомогою у разі появи болю в грудях або інших симптомів, що свідчать про погіршення захворювання серця. Необхідно приділити увагу оцінці таких симптомів, як задишка чи біль у грудях, оскільки можуть бути як респіраторного, і серцевого походження.
Лікування тяжких загострень бронхіальної астми необхідно проводити звичайним способом.
Застосовувати з обережністю разом із засобами для анестезії, такими як хлороформ, циклопропан, галотан та іншими галогеновмісними препаратами.
Сальбутамол не повинен викликати труднощів при сечовипусканні, оскільки він не стимулює альфа-адренорецептори на відміну від таких симпатоміметичних засобів, як ефедрин. Однак у пацієнтів з гіпертрофією передміхурової залози були повідомлення про труднощі при сечовипусканні.
При застосуванні бета2агоністів переважно парентеральним способом або за допомогою небулайзера може виникати потенційно серйозна гіпокаліємія. Рекомендується застосовувати особливу обережність при лікуванні важких загострень бронхіальної астми, оскільки гіпокаліємія може посилюватися внаслідок гіпоксії та одночасного застосування похідних ксантину та кортикостероїдів. У таких ситуаціях рекомендується контролювати концентрацію калію у сироватці крові.
Як і інші агоністи бета-адренорецепторів, сальбутамол може викликати оборотні метаболічні зміни, наприклад підвищення концентрації глюкози в крові. Пацієнти з цукровим діабетом можуть бути нездатними компенсувати підвищення концентрації глюкози в крові, і такі пацієнти повідомляли про розвиток кетоацидозу. Одночасне застосування кортикостероїдів може посилювати цей ефект.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Враховуючи профіль побічних ефектів (запаморочення, сонливість та інші), рекомендується під час лікування утриматися від керування транспортними засобами та механізмами, від занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину. Застосовувати препарат трохи більше 4-5 днів. Якщо симптоми зберігаються понад 4-5 днів, слід звернутися до лікаря.
• Дорослим та дітям старше 12 років: 10 мл тричі на добу;
• Дітям віком від 6 до 12 років: 5-10 мл тричі на добу;
• Дітям віком від 2 до 6 років: 5 мл тричі на добу.
Рекомендується використовувати мірний ковпачок. Перед застосуванням збовтувати.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара производится компанией ГЛЕНМАРК. Само производство расположено в стране Индия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Аскорил экспекторант раствор 100 мл, без сахара в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Кофасма сироп 200мл фл Кофасма сироп 200мл фл, Аскорил таб 10 шт Аскорил таб 10 шт, Аскорил таб 20 шт Аскорил таб 20 шт, Аскорил таб 50 шт Аскорил таб 50 шт, Аскорил экспекторант раствор 200 мл, без сахара Аскорил экспекторант раствор 200 мл, без сахара, Аскорил экспекторант сироп 100мл фл Аскорил экспекторант сироп 100мл фл, Аскорил экспекторант сироп 200мл фл Аскорил экспекторант сироп 200мл фл, Бромгекомб таб 8 мг+100 мг+2 мг 10 шт Бромгекомб таб 8 мг+100 мг+2 мг 10 шт, Бромгекомб таб 8 мг+100 мг+2 мг 20 шт Бромгекомб таб 8 мг+100 мг+2 мг 20 шт, Бромгекомб экспекторант сироп 2 мг+50 мг+1 мг/5 мл 1... Бромгекомб экспекторант сироп 2 мг+50 мг+1 мг/5 мл 100 мл, Бромгекомб экспекторант сироп 2 мг+50 мг+1 мг/5 мл 2... Бромгекомб экспекторант сироп 2 мг+50 мг+1 мг/5 мл 200 мл фл с мерной ложкой/шприцем, Кофасма сироп 100мл фл Кофасма сироп 100мл фл.
Пока нет комментариев