Арифам таб п/об/пленочной с модифвысв 10мг+15мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Арифам таб п/об/пленочной с модифвысв 10мг+15мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амлодипін безілат 13,870 мг, що відповідає 10,000 мг амлодипіну, та індапамід 1,500 мг.
Допоміжні речовини:
Ядро: гіпромеллоза-4 тис. 84,000 мг, лактози моногідрат 104,500 мг, магнію стеарат 2,050 мг, повідон К-30 8,600, кремнію діоксид колоїдний 0,820 мг, кальцію гідро05 21,160 мг, кроскармеллозу натрію 10,500 мг крохмаль кукурудзяний прежелатинізований 6,300 мг;
Плівкова оболонка: гліцерол 0,61992 мг, гіпромеллоза-6 тис. 10,30445 мг, макрогол6000 0,65797 мг, магнію стеарат 0,61992 мг, титану діоксид 1,75162 мг, заліза оксид2 червоний 3.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки рожевого кольору з гравіюванням логотипу компанії на одній стороні.
Форма випуску:
Пігулки з модифікованим вивільненням, покриті плівковою оболонкою. По 15 таблеток у блістер (ПВХ/Ал). По 2 блістери з інструкцією з медичного застосування в картонну пачку.
ПротипоказанняГіперчутливість до діючих речовин, інших сульфонамідів, похідних дигідропіридину або будь-якої з допоміжних речовин;
Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл/хв);
Тяжка печінкова недостатність або печінкова енцефалопатія;
гіпокаліємія;
Період годування груддю;
Виражена гіпотензія;
Шок (включаючи кардіогенний шок);
Обструкція виносить тракту лівого шлуночка (наприклад, аортальний стеноз високого ступеня);
Серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда із нестабільною гемодинамікою;
Непереносимість галактози, дефіцит лактази або глюкозо-галактозна мальабсорбція (бо препарат містить лактозу);
Дитячий вік віком до 18 років.
З обережністю
Знижений об'єм циркулюючої крові (ОЦК) (прийом діуретиків, дієта без солі, блювання, діарея), літній вік, пацієнти з легкими та помірними порушеннями функції печінки, пацієнти з периферичними набряками та асцитом, ішемічна хвороба серця, хронічна серцева подовженим інтервалом QT, брадикардія, хронічна серцева недостатність III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, цукровий діабет, стеноз ниркової артерії (у тому числі двосторонній), єдина нирка, ниркова недостатність, подагра, що функціонує.
Дозування10 мг+1,5 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія у пацієнтів, яким потрібна терапія амлодипіном та індапамідом.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАМЛОДІПІН.
Дантролен (в/в введення): у тварин спостерігалася фібриляція шлуночків та серцево-судинний колапс з летальним кінцем на фоні гіперкаліємії після прийому верапамілу та внутрішньовенного введення дантролену. У зв'язку з ризиком гіперкаліємії рекомендується уникати спільного застосування блокаторів повільних кальцієвих каналів, таких як амлодипін, у пацієнтів зі схильністю до злоякісної гіпертермії, а також при лікуванні злоякісної гіпертермії.
Прийом амлодипіну з грейпфрутом або грейпфрутовим соком не рекомендується, оскільки у деяких пацієнтів може збільшуватись біодоступність амлодипіну, що призводить до посилення ефектів зниження артеріального тиску.
Інгібітори цитохрому CYP3 А4: Одночасне застосування амлодипіну з сильними або помірними інгібіторами CYP3A4 (інгібітори протеази, протигрибкові препарати з групи азолів, макроліди, такі як еритроміцин або кларитроміцин, значно збільшується при концентрації верпамілу або дилтіазем). Клінічні прояви даних фармакокінетичних відхилень можуть бути більш вираженими у пацієнтів похилого віку. Може знадобитися моніторинг клінічного стану та корекція дози. Зважаючи на підвищення ризику розвитку гіпотонії при сумісному застосуванні кларитроміцину та амлодипіну рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом.
Індуктори CYP3A4: при сумісному застосуванні відомих індукторів ізоферменту CYP3A4 концентрація амлодипіну в плазмі може змінюватись. Тому необхідно контролювати АТ і коригувати дозу препарату як під час лікування, так і після спільного застосування (зокрема, при сумісному застосуванні з сильними індукторами ізоферменту, такими як рифампіцин, Звіробій продірявлений).
Вплив амлодипіну інші лікарські препарати.
Амлодипін надає додатково гіпотензивну дію при одночасному прийомі з іншими препаратами, які мають антигіпертензивну дію.
У клінічних дослідженнях лікарських взаємодій амлодипін не впливав на фармакокінетику аторвастатину, дигоксину, варфарину.
Такролімус: існує ризик збільшення концентрації такролімусу в крові при одночасному застосуванні з амлодипіном. Для того, щоб уникнути токсичних ефектів такролімусу, у пацієнтів, у пацієнтів, які одночасно приймають амлодипін, необхідні контроль концентрації такролімусу в плазмі крові та корекція його дози при необхідності.
Інгібітори mTOR (мішень рапаміцину в клітинах ссавців): Інгібітори m TOR, такі як сиролімус, темсіролімус та еверолімус є субстратами CYP3A4. Амлодипін є слабким інгібітором CYP3A4. При одночасному застосуванні з інгібіторами mTOR амлодипін може збільшити їхню експозицію.
Циклоспорин: Дослідження лікарської взаємодії циклоспорину та амлодипіну у здорових добровольців або інших популяціях не проводилося, за винятком пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки, у яких відзначалася варіабельність підвищення найменших концентрацій циклоспорину (в середньому від 0 до 40%). У пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та застосовують амлодипін, необхідний контроль концентрації циклоспорину в плазмі та зниження дози циклоспорину при необхідності.
Симвастатин: Одночасне застосування багаторазових доз амлодипіну 10 мг і симвастатину 80 мг призводило до 77% збільшення концентрації симвастатину в порівнянні з монотерапією симвастатином. У пацієнтів, які отримують амлодипін, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.
ІНДАПАМІД.
Комбінації лікарських препаратів, застосування яких не рекомендується:
Препарати літію: при одночасному застосуванні індапаміду та препаратів літію може спостерігатися підвищення рівня літію в плазмі крові з ознаками передозування, як при дієті без солі (знижена екскреція літію з сечею). Однак, якщо застосування діуретиків є необхідним, потрібний ретельний моніторинг літію в плазмі та корекція дозування.
Комбінації, при застосуванні яких потрібно дотримання запобіжних заходів:
Препарати, що викликають тахікардію типу «пірует»:
- антиаритмічні препарати 1а класу (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід);
- антиаритмічні засоби ІІІ класу (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
- Деякі антипсихотичні препарати: фенотіазини (хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифторперазин);
-бензаміди (амісульприд, сульпірид, сультоприд, тіаприд);
-бутірофенони (дроперидол, галоперидол);
- інші: беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин для внутрішньовенного введення, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкоміцин для внутрішньовенного введення.
Підвищений ризик шлуночкових аритмій, особливо тахікардії типу «пірует» (гіпокаліємія як фактор ризику). На фоні прийому препарату Арифам слід провести дослідження з метою виявлення гіпокаліємії та провести корекцію за необхідності. Потрібний моніторинг клінічного стану, електролітів плазми та ЕКГ. За наявності гіпокаліємії слід застосовувати препарати, які не викликають тахікардію типу «пірует».
Нестероїдні протизапальні препарати (системне застосування), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, високі дози саліцилової кислоти (> 3 г на добу): Можливе зниження антигіпертензивного ефекту індапаміду. Ризик розвитку гострої ниркової недостатності у пацієнтів з дегідратацією (зниженою клубочковою фільтрацією). На початку лікування слід проводити гідратацію та моніторинг функції нирок.
Інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ): Ризик раптової гіпотензії та/або гострої ниркової недостатності на початку лікування інгібітором АПФ на фоні зниження рівня натрію (особливо у пацієнтів зі стенозом ниркової артерії). При артеріальній гіпертензії, якщо попереднє лікування діуретиками могло спричинити зменшення рівня натрію, необхідно: - за 3 дні до початку лікування інгібітором АПФ припинити прийом діуретиків. Надалі, за потреби, прийом діуретиків можна відновити; - або призначити інгібітор АПФ у низькій початковій дозі та поступово підвищувати дозу. При хронічній серцевій недостатності лікування інгібіторами АПФ слід починати з низьких доз із можливим попереднім зниженням доз діуретиків.
Інші препарати, що викликають гіпокаліємію: амфотерицин В (в/в), глюко- та мінералокортикоїди (системне призначення), тетракозактид, проносні, що стимулюють моторику кишечнику: Підвищений ризик розвитку гіпокаліємії (адитивний ефект). Слід проводити моніторинг концентрації калію в плазмі та, при необхідності, її корекцію. Це особливо актуально при супутньому лікуванні серцевими глікозидами. Слід використовувати проносні засоби, що не стимулюють моторику кишечника.
Серцеві глікозиди: Гіпокаліємія посилює токсичні ефекти серцевих глікозидів. Слід проводити моніторинг концентрації калію у плазмі крові та показників ЕКГ, а також корекцію лікування за потреби.
Баклофен: Посилення антигіпертензивного ефекту. На початку лікування слід проводити гідратацію та моніторинг функції нирок.
Алопуринол: Одночасне застосування з індапамідом може збільшувати ризик виникнення реакцій підвищеної чутливості до алопуринолу.
Комбінації препаратів, що потребують уваги:
калійзберігаючі діуретики (амілорид, спіронолактон, тріамтерен): хоча у деяких пацієнтів застосування комбінацій є доцільним, може виникати гіпокаліємія або гіперкаліємія (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю та цукровим 20 діабетом). Слід спостерігати за концентрацією калію в плазмі та показниками ЕКГ, і, якщо необхідно, переглядати лікування.
Метформін: Функціональна ниркова недостатність, яка може виникати на тлі діуретиків, особливо петлевих, при одночасному призначенні метформіну підвищує ризик розвитку молочнокислого ацидозу. Не слід застосовувати метформін, якщо рівень креатиніну у плазмі крові перевищує 15 мг/л (135 мкмоль/л) у чоловіків та 12 мг/л (110 мкмоль/л) у жінок.
Йодмісткі контрастні речовини: при дегідратації, викликаної діуретиками, є підвищений ризик розвитку гострої ниркової недостатності, особливо при використанні високих доз контрастних речовин, що містять йод. Перед введенням препарату, що містить йод, слід компенсувати втрату рідини.
Трициклічні антидепресанти, нейролептики: спостерігається підвищений ризик ортостатичної гіпотензії та посилення антигіпертензивного ефекту (адитивний ефект) Солі кальцію: внаслідок зниження виведення кальцію із сечею є ризик гіперкальціємії.
Циклоспорин, такролімус: спостерігається ризик підвищення рівня креатиніну в плазмі без будь-яких змін концентрації циркулюючого циклоспорину, навіть за відсутності втрати води/натрію.
Кортикостероїди, тетракозактид (системне застосування): зниження антигіпертензивного ефекту (затримка води/натрію внаслідок прийому кортикостероїдів)
ПередозуванняІнформація про передозування препарату Арифам відсутня.
Амлодипін:
Інформація про навмисне передозування у людини обмежена. Наявні дані демонструють, що значне передозування може призвести до надмірної периферичної вазодилатації та, можливо, до рефлекторної тахікардії. Спостерігалися випадки вираженої та ймовірно тривалої системної гіпотензії аж до розвитку шоку зі смертельними наслідками. При клінічно значущій гіпотензії внаслідок передозування амлодипіну необхідна активна підтримка функціонування серцево-судинної системи, включаючи частий моніторинг серцевої та дихальної функцій, підйом кінцівок та контроль об'єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску може бути ефективним застосування судинозвужувальних засобів за відсутності протипоказань до їх застосування. Внутрішньовенне введення глюконату кальцію може сприяти ліквідації блокади кальцієвих каналів. У деяких випадках може бути доцільним промивання шлунка. У здорових добровольців застосування активованого вугілля протягом періоду до 2 годин після прийому 10 мг амлодипіну призводило до зниження швидкості абсорбції амлодипіну. Оскільки амлодипін високою мірою зв'язується з білками, діаліз навряд чи буде ефективним.
Індапамід:
Індапамід не виявляв токсичності при застосуванні доз до 40 мг, тобто. у 27 разів вища за терапевтичну дозу. Ознаками гострого отруєння є головним чином водно-електролітні порушення (гіпонатріємія, гіпокаліємія). У клінічній картині можуть спостерігатися нудота, блювання, гіпотензія, спазми м'язів, вертиго, сонливість, сплутаність свідомості, поліурія або олігурія, можливо, аж до анурії (внаслідок гіповолемії). Початкові заходи невідкладної допомоги включають швидке виведення прийнятих речовин за допомогою промивання шлунка та/або призначення активованого вугілля з подальшим відновленням водно-електролітного балансу до норми в спеціалізованому відділенні
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Гіпотензивний комбінований засіб (блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК) + діуретичний засіб). Код ATX: C08GA02
Фармакодинаміка:
Механізм дії:
АМЛОДИПІН є інгібітором притоку іонів кальцію, похідне дигідропіридину (блокатор повільних кальцієвих каналів, або антагоніст іонів кальцію), який інгібує трансмембранний приплив іонів кальцію в кардіоміоцити. Механізм антигіпертензивної дії амлодипіну обумовлений прямою розслаблюючою дією на гладкі м'язи судин.
ІНДАПАМІД - це похідне сульфонаміду з індольним кільцем, що відноситься до фармакологічної групи тіазидоподібних діуретиків, що діє шляхом зменшення реабсорбції натрію в кортикальному сегменті петлі нефрону. Індапамід підвищує екскрецію натрію та хлоридів із сечею і, меншою мірою, екскрецію калію та магнію, тим самим підвищуючи діурез та надаючи антигіпертензивну дію.
Фармакодинамічні ефекти:
АМЛОДІПІН. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією прийом амлодипіну один раз на добу забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску у положенні лежачи та стоячи протягом 24 годин. У зв'язку з повільним розвитком ефекту амлодипін звичайно викликає гостру гіпотензію. Амлодипін не має небажаного впливу на ліпідний обмін і не викликає зміни ліпідного профілю плазми, тому він підходить для застосування у пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.
ІНДАПАМІД. Антигіпертензивна активність індапаміду пов'язана з покращенням еластичних властивостей артерій та зниженням артеріолярного та загального периферичного судинного опору. У клінічних дослідженнях ІІ та ІІІ фаз при використанні індапаміду в режимі монотерапії в дозах, що не виявляють вираженого діуретичного ефекту, було продемонстровано 24-годинний гіпотензивний ефект. Індапамід зменшує гіпертрофію лівого шлуночка серця. Тіазидні та тіазидоподібні діуретики після певної дози досягають плато терапевтичного ефекту, тоді як частота побічних ефектів продовжує збільшуватись при подальшому підвищенні дози препарату. Якщо терапія не призводить до бажаного терапевтичного ефекту, дозу препарату не слід збільшувати. Було також показано, що при короткочасному, середньої тривалості та тривалого застосування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією індапамід: не впливає на показники ліпідного обміну, у тому числі на рівень тригліцеридів, холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та ліпопротеїнів високої щільності; не впливає на показники обміну вуглеводів, у тому числі у пацієнтів на цукровий діабет.
Фармакокінетика:
Одночасне застосування амлодипіну та індапаміду не змінює їх фармакокінетичних властивостей порівняно з роздільним застосуванням цих засобів.
АМЛОДІПІН.
Амлодипін представлений у препараті Арифам у формі з негайним вивільненням.
Абсорбція, розподіл, зв'язування з білками плазми:
Амлодипін добре всмоктується при пероральному прийомі в терапевтичних дозах, при цьому максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 6-12 годин після прийому препарату внутрішньо. Абсолютна біодоступність становить від 64% до 80%. Об'єм розподілу становить близько 21 л/кг. Дослідження in vitro показали, що приблизно 97,5% циркулюючого амлодипіну зв'язується з білками плазми. Одночасний прийом їжі не впливає на біодоступність амлодипіну.
Метаболізм та виведення:
Термінальний період напіввиведення амлодипіну з плазми становить приблизно 35-50 годин, що узгоджується з прийомом препарату один раз на добу. Амлодипін активно метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів, при цьому 10 % вихідної сполуки у незмінному вигляді та 60 % метаболітів виводяться із сечею.
Застосування при тяжкому порушенні функцій печінки:
Є дуже обмежені клінічні дані щодо застосування амлодипіну у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки. У пацієнтів із печінковою недостатністю кліренс амлодипіну зменшується, що призводить до збільшення періоду напіввиведення та збільшення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) приблизно на 40-60%.
Застосування у людей похилого віку:
Час досягнення максимальних концентрацій амлодипіну в плазмі крові не відрізняється у літніх та молодих людей. Кліренс амлодипіну у пацієнтів похилого віку має тенденцію до зменшення, внаслідок чого збільшуються AUC та період напіввиведення. Збільшення AUC та періоду напіввиведення у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю відповідали очікуваним величинам для цих вікових груп пацієнтів.
ІНДАПАМІД.
Індапамід 1,5 мг у препараті Арифам® модифікованого вивільнення, розподілений у спеціальному матриксі-носії, що дозволяє поступово вивільняти індапамід.
Всмоктування:
Частка індапаміду, що вивільнилася, швидко і повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Їда трохи підвищує швидкість всмоктування, але не впливає на повноту всмоктування. Максимальна концентрація препарату в плазмі досягається приблизно через 12 годин після перорального прийому одноразової дози; при повторних прийомах коливання концентрації препарату в плазмі в проміжок між двома прийомами препарату згладжуються. Спостерігається внутрішньоіндивідуальна варіабельність показників всмоктування препарату.
Розподіл:
Зв'язування індапаміду з білками плазми становить 79%. Період напіввиведення становить (Т1/2) 14-24 години (загалом 18 годин). Рівноважна концентрація досягається через 7 днів. Повторний прийом не призводить до нагромадження.
Виведення:
Виведення препарату відбувається в основному із сечею (70 % дози) та з калом (22 %) у формі неактивних метаболітів.
Пацієнти, які належать до групи високого ризику:
У пацієнтів з нирковою недостатністю фармакокінетичні показники не змінюються.
Вагітність та годування груддюВраховуючи ефект окремих компонентів даної комбінації при вагітності та годуванні груддю: Препарат Арифам не рекомендується застосовувати під час вагітності. Препарат Арифам протипоказаний для застосування під час годування груддю.
Вагітність:
-Амлодипін. Безпека застосування амлодипіну у вагітних жінок не встановлена. В експериментальних дослідженнях на тваринах токсична дія щодо репродуктивної системи встановлена при використанні препарату у високих дозах;
-Індапамід. На даний момент немає достатньої кількості даних щодо застосування індапаміду під час вагітності (описано менше 300 випадків). Тривалий вплив тіазидів під час третього триместру вагітності може спричинити гіповолемію у матері, а також зменшити матково-плацентарний кровотік, що може призвести до фетоплацентарної ішемії та затримки розвитку плода. Крім того, були зареєстровані рідкісні випадки гіпоглікемії та тромбоцитопенії у новонароджених на фоні прийому діуретиків незадовго до пологів. Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого токсичного впливу на репродуктивну функцію.
Період грудного вигодовування:
-Амлодипін виводиться із грудним молоком. Частка материнської дози, отримана немовлям, оцінювалася міжквартильним діапазоном від 3 до 7% з максимумом до 15%. Вплив амлодипіну на немовлят невідомий;
-Індапамід. Невідомо, чи виділяється індапамід чи його метаболіти із грудним молоком. Прийом тіазидних діуретиків спричинює зменшення кількості грудного молока або пригнічення лактації. У новонародженого при цьому може розвинутись підвищена чутливість до похідних сульфонаміду та гіпокаліємія. Ризик для новонародженої дитини не може бути виключений. Прийом тіазидних діуретиків спричинює зменшення кількості грудного молока або пригнічення лактації.
Фертильність:
-Амлодипін. У деяких пацієнтів, які отримували блокатори повільних кальцієвих каналів, спостерігалися оборотні біохімічні зміни головок сперматозоїдів. Немає достатньо клінічних даних щодо потенційного ефекту амлодипіну на репродуктивну функцію. У дослідженні на щурах було виявлено небажані впливи на фертильність у самців;
-Індапамід. Дослідження репродуктивної токсичності не показали впливу на репродуктивну функцію у щурів обох статей. Можна припустити відсутність впливу фертильність в людини.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайчастіше спостерігаються небажані реакції під час лікування амлодипіном та індапамідом включають гіпокаліємію, сонливість, запаморочення, головний біль, порушення зору, диплопію, серцебиття, почервоніння обличчя, задишку, біль у животі, нудоту, диспепсію, діарею, зміну ритму дефека макулопапульозний висип, набряки гомілки, спазми м'язів, набряки, стомлюваність та астенію.
*Детальніше небажані реакції вказані в інструкції з медичного застосування.
особливі вказівкиПечінкова енцефалопатія:
При порушенні функції печінки тіазидоподібні діуретики можуть спричинити печінкову енцефалопатію, особливо у випадку електролітного дисбалансу. У зв'язку з наявністю індапаміду, при розвитку цього явища застосування препарату Арифам слід негайно припинити.
Фоточутливість:
Описані випадки реакцій фоточутливості при прийомі тіазидних та тіазидоподібних діуретиків (див. розділ «Побічна дія»). Якщо реакція фоточутливості виникла під час лікування, рекомендується припинити лікування. Якщо повторне призначення діуретика вважається за необхідне, рекомендується захищати відкриті частини тіла від впливу сонця або штучних ультрафіолетових променів.
Гіпертонічний криз:
Безпека та ефективність застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлені.
Водно-електролітний баланс:
• вміст іонів натрію в плазмі крові:
До початку лікування необхідно визначити вміст іонів натрію у плазмі крові. З огляду на прийом препарату слід регулярно контролювати цей показник. Всі діуретичні засоби здатні спричинити гіпонатріємію, яка іноді призводить до серйозних ускладнень. Гіпонатріємія на початковому етапі може не супроводжуватись клінічними симптомами, тому необхідний регулярний лабораторний контроль. Більш частий контроль вмісту іонів натрію показаний пацієнтам похилого віку та пацієнтам з цирозом печінки (див. розділи «Побічна дія» та «Передозування»). Терапія будь-якими діуретичними засобами може спричинити гіпонатріємію, яка іноді призводить до серйозних ускладнень. Гіпонатріємія у поєднанні з гіповолемією може спричинити дегідратацію та ортостатичну гіпотензію.
• Зміст іонів калію в плазмі крові: Виснаження запасів калію з розвитком гіпокаліємії є основним ризиком, пов'язаним з прийомом тіазидних та тіазидоподібних діуретиків. Необхідно запобігати розвитку гіпокаліємії (<3,4 ммоль/л), у пацієнтів з високим ризиком, а саме, похилого віку, ослаблених та/або тих, хто отримує поєднану медикаментозну терапію, пацієнтів з цирозом печінки, периферичними набряками та асцитом, пацієнтів ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю. У таких пацієнтів гіпокаліємія посилює кардіотоксичність серцевих гліклазидів та ризик розвитку аритмії. Особи з подовженим інтервалом QT також належать до групи ризику, незалежно від походження цього порушення – вродженого чи ятрогенного. Гіпокаліємія, а також брадикардія, є факторами, що сприяють виникненню тяжкої аритмії, зокрема, потенційно фатальної тахікардії типу «пірует». У всіх зазначених вище ситуаціях необхідно частіше вимірювати концентрацію калію у плазмі крові. Перший вимір рівня іонів калію в плазмі слід провести протягом першого тижня від початку лікування. З появою гіпокаліємії має бути призначене відповідне лікування;
• Вміст кальцію в плазмі: Тіазидні та тіазидоподібні діуретики можуть знижувати екскрецію кальцію з сечею та викликати незначне та тимчасове підвищення рівня кальцію в плазмі крові. Справжня гіперкальціємія може бути пов'язана з раніше не діагностованим гіперпаратиреоз. До дослідження функції паращитовидної залози лікування слід припинити. Вміст глюкози у плазмі крові: У зв'язку з наявністю індапаміду, необхідно контролювати рівень глюкози у крові у пацієнтів з цукровим діабетом, особливо за наявності гіпокаліємії.
Серцева недостатність:
У пацієнтів із серцевою недостатністю лікування слід проводити з обережністю. У довгостроковому плацебо-контрольованому дослідженні у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (класи III та IV за класифікацією NYHA) частота розвитку набряку легень була вищою у групі, яка отримувала амлодипін, ніж у групі плацебо. Блокатори кальцієвих каналів, у тому числі амлодипін, слід обережно застосовувати у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, оскільки вони можуть збільшувати ризик серцево-судинних подій та смертельного результату.
Функція нирок:
Тіазидні та тіазидоподібні діуретики повною мірою ефективні тільки при нормальній або незначно порушеній функції нирок (рівень креатиніну в плазмі нижче 25 мг/л, тобто 220 мкмоль/л у дорослих пацієнтів). У пацієнтів похилого віку нормальний рівень креатиніну в плазмі слід розраховувати в залежності від віку, маси тіла і статі. На початку лікування у пацієнтів може спостерігатись зниження швидкості клубочкової фільтрації, обумовлене гіповолемією, яка, у свою чергу, спричинена втратою води та іонів натрію на фоні прийому діуретичних препаратів. Це може призвести до підвищення концентрації сечовини та креатиніну у плазмі крові. Така функціональна транзиторна ниркова недостатність не має клінічного значення при нормальній функції нирок, проте може посилити вже існуючу ниркову недостатність. У пацієнтів з нирковою недостатністю амлодипін можна застосовувати у звичайних дозах. Зміни концентрації амлодипіну в плазмі не корелюють зі ступенем порушення функції нирок. Амлодипін не виводиться з організму за допомогою діалізу. Ефекти комбінованого препарату Арифам при порушенні функції нирок не вивчалися. При порушенні функції нирок дозу препарату слід вибирати з урахуванням вмісту окремих компонентів.
Сечова кислота:
У зв'язку з наявністю індапаміду, у пацієнтів з гіперурикемією може збільшитись ризик розвитку нападів подагри.
Функція печінки:
У пацієнтів з порушенням функції печінки Тm та AUC амлодипіну збільшуються. Рекомендації щодо дозування для таких пацієнтів не встановлені. Прийом амлодипіну необхідно почати з найнижчих доз і дотримуватися запобіжних заходів, як на початку лікування, так і при збільшенні дози. Ефекти комбінованого прийому амлодипіну + індапаміду за порушення функції печінки не вивчалися. Беручи до уваги ефекти роздільного застосування індапаміду та амлодипіну, препарат Арифам® протипоказаний для застосування у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки, та слід бути обережними при лікуванні пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки.
Пацієнти похилого віку:
Пацієнти похилого віку можуть приймати препарат Арифам з урахуванням функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакодинаміка»).
Допоміжні речовини:
Арифам® не слід застосовувати для лікування пацієнтів з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, повною лактазною недостатністю та глюкозо-галактозною мальабсорбцією. Лікарський препарат Арифам містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) у таблетці, тобто практично його не містить.
ВПЛИВ НА ЗДАТНІСТЬ КЕРУВАТИ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБИМИ І МЕХАНІЗМАМИ Арифам® має невеликий, або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами. Амлодипін надає незначне чи помірне впливом геть здатність керувати транспортними засобами і роботи з механізмами. Якщо у пацієнтів, які отримують амлодипін, спостерігається запаморочення, біль голови, стомлюваність або нудота, здатність до реагування може бути порушена. Рекомендується бути обережним, особливо на початку лікування. Індапамід не впливає на увагу, але в окремих випадках можуть виникати різні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при додаванні іншого антигіпертензивного препарату.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступних для дітей місцях.
Спосіб застосування та дозиВсередину по 1 таблетці 1 раз на добу переважно вранці. Таблетку необхідно ковтати, не розжовуючи та запиваючи водою.
Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»). При тяжкому ураженні нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв) прийом препарату протипоказаний. Корекція дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок легкого та помірного ступеня не потрібна.
Застосування у пацієнтів похилого віку (див. розділи «Особливі вказівки» та «Фармакокінетика»). Препарат Арифам® може призначатися пацієнтам похилого віку з урахуванням функції нирок.
Пацієнти з порушенням функції печінки див. розділи «Протипоказання» та «Особливі вказівки»). При тяжкому ураженні печінки терапія препаратом Арифам протипоказана. Рекомендації щодо дозування амлодипіну не встановлені для пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки, тому дозу слід підбирати з обережністю, і лікування слід розпочинати з найменшої дози (див. розділи «Особливі вказівки» та «Фармакокінетика»).
Діти та підлітки
На даний час немає даних щодо безпеки та ефективності застосування препарату Арифам® у дітей та підлітків.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Арифам таб п/об/пленочной с модифвысв 10мг+15мг 30 шт производится компанией СЕРВЬЕ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Арифам таб п/об/пленочной с модифвысв 10мг+15мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Арифам таб п/об/пленочной с модифвысв 10мг+15мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Арифам таб п/об/пленочной с модиф.высв. 5мг+1.5мг 30 шт Арифам таб п/об/пленочной с модиф.высв. 5мг+1.5мг 30 шт.
Пока нет комментариев