Ангиаканд таб 16мг 28 шт
Топ продаж
Суперцена
Ангиаканд таблетки містять діючу речовину кандесартан, який належить до групи ангіотензин II рецепторів антагоністів. Цей препарат має гіпотензивну, діуретичну та вазодилатуючу дію, що допомагає знизити артеріальний тиск. Кандесартан не викликає вираженого зниження АТ після прийому першої дози та не має властивостей агоніста. При застосуванні препарату не відмічено синдрому відміни після його відміни. Кандесартан підвищує нирковий кровотік та знижує судинний опір у нирках, не впливаючи на концентрацію глюкози та ліпідний профіль у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. Препарат виводиться з організму нирками та з жовчю.
Ангиаканд таб 16мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: кандесартану цілексетил 8 мг, 16 мг або 32 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кроскармелоза натрію (примелоза), лактози моногідрат (цукор молочний), магнію стеарат, повідон-К30.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі.
Форма випуску:
Пігулки 8 мг, 16 мг та 32 мг.
По 7, 10, 20, 28 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 4, 8 контурних коміркових упаковок по 7 таблеток або по 1, 2, 3, 4, 5, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, або по 1, 2, 3 контурних коміркових упаковки по 20 таблеток, або по 1, 2 контурних коміркових упаковки по 28 таблеток, або по 1, 2 контурних коміркових упаковки по 30 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до кандесартану чи інших компонентів препарату; -Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; -вагітність; -період лактації; -первинний гіперальдостеронізм (резистентність до терапії); -важкі порушення функції печінки та/або холестаз; -Вік до 18 років.
З обережністю: Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз ниркової артерії єдиної нирки, після пересадки нирки в анамнезі, гемодинамічно значущий стеноз аортального та мітрального клапана. , гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК), гіперкаліємія
Дозування16 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження фракції викиду лівого шлуночка менше 40 %) як додаткова терапія до інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущих взаємодій не виявлено.
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та розвитку токсичних реакцій. Побічні реакції можуть зустрічатися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати рівень літію у сироватці при комбінованому застосуванні цих препаратів.
При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні НПЗП, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, більше 3 г/добу, може зменшуватись. Як і у випадку з інгібіторами АПФ, одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик зниження функції нирок, аж до розвитку ниркової недостатності, що призводить до гіперкаліємії у пацієнтів з порушенням функції нирок. Ця комбінація повинна застосовуватися з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти мають отримувати достатню кількість рідини. Необхідно контролювати функцію нирок на початку терапії та надалі.
Лікарські препарати, що впливають на РААС, можуть підвищувати концентрацію сечовини та креатиніну в крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки.
Діуретики та інші гіпотензивні засоби підвищують ризик розвитку гіпотензії.
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі, що містять калій, та інші препарати, які можуть підвищувати вміст калію у сироватці крові (наприклад, гепарин), збільшують ризик розвитку гіперкаліємії.
Кандесартан метаболізується в печінці незначною мірою (ізофермент CYP2C9). Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4. Дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, тахікардія.
Лікування: симптоматичне, укласти пацієнта на спину, підняти нижні кінцівки вище за рівень голови, при необхідності - збільшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК) шляхом інфузії 0,9 % розчину натрію хлориду, застосування симпатоміметиків. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин II рецепторів антагоніст.
Фармакодинаміка:
Кандесартан - селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II типу 1 (AT1-рецептори), утворює з ними міцний зв'язок з подальшою повільною дисоціацією. Чинить вазодилатуючу, гіпотензивну та діуретичну дію. Не виявляє властивостей агоніста (не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не зв'язується з рецепторами інших гормонів, не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи). Внаслідок блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
Артеріальна гіпертензія
Антигіпертензивний ефект обумовлений зниженням загального периферичного судинного опору (ОПСС), при цьому немає впливу на частоту серцевих скорочень (ЧСС). Не відмічено випадків вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози препарату, а також синдрому відміни після припинення терапії. Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози зазвичай розвивається протягом 2-х годин. На фоні терапії препаратом, що триває, у фіксованій дозі максимальне зниження артеріального тиску (АТ) зазвичай досягається протягом 4-х тижнів і зберігається протягом усього лікування.
Кандесартан підвищує нирковий кровотік і не змінює або збільшує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як судинний опір у нирках та фільтраційна фракція знижуються.
Не впливає на концентрацію глюкози та ліпідний профіль у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. Забезпечує дозозалежне плавне зниження артеріального тиску.
Вік та статева приналежність не впливають на ефективність препарату.
Хронічна серцева недостатність
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженням фракції викиду лівого шлуночка менше 40 % прийом кандесартану сприяв зниженню ОПСС та капілярного тиску в легенях, підвищенню активності реніну та концентрації ангіотензину II у плазмі крові, а також зниженню концентрації альдостерону.
Фармакокінетика:
Кандесартан є проліками для прийому внутрішньо. Швидко (за допомогою ефірного гідролізу) перетворюється на фармакологічно активний кандесартан. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу становить близько 40 %. Відносна біодоступність таблетованого препарату порівняно з пероральним розчином становить приблизно 34%. Таким чином, розрахункова абсолютна біодоступність таблетованої форми - близько 14% і не залежить від часу їди. Максимальна концентрація (Cmax) у сироватці досягається через 3-4 години. Концентрація в плазмі зростає лінійно при збільшенні дози в терапевтичному інтервалі (до 32 мг). Об'єм розподілу – 0,13 л/кг. Зв'язок із білками плазми крові – 99,8 %.
Незначно метаболізується у печінці (20-30 %) за участю ізоферменту цитохрому P450 CYP2C9 з утворенням неактивного похідного. Кінцевий період напіввиведення (T1/2) – 9 год. Не кумулює. Загальний кліренс – 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс – близько 0,19 мл/хв/кг. Виводиться нирками та з жовчю в основному у незміненому вигляді, у незначній мірі – у вигляді метаболіту: нирками (шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції) – 26 % у вигляді кандесартану та 7 % – у вигляді неактивного метаболіту, з жовчю – 56 % та 10% відповідно. Після одноразового прийому внутрішньо протягом 72 годин виводиться понад 90% дози.
У хворих похилого віку (старше 65 років) Cmax і площа під кривою «концентрація-час» (AUC) збільшуються на 50 % і 80 %, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак, антигіпертензивний ефект і частота виникнення побічних ефектів при застосуванні препарату не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким та середнім ступенем порушень функції нирок Cmax та AUC збільшуються на 50 % та 70 % відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок Cmax та AUC збільшуються на 50% та 110%, відповідно, а T1/2 препарату збільшується у 2 рази.
У хворих з легким та середнім ступенем порушень функції печінки спостерігалося підвищення AUC на 23%.
Вагітність та годування груддюУ дослідженнях на тваринах виявлено пошкодження нирок в ембріональному та неонатальному періодах при застосуванні кандесартану. Передбачається, що механізм ушкодження обумовлений фармакологічною дією препарату на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС).
У людського ембріона система кровопостачання нирки, яка залежить від розвитку РААС, починає формуватись у другому триместрі вагітності. Таким чином, ризик для плода збільшується при застосуванні кандесартану у другому та третьому триместрах вагітності. Препарати, які мають пряму дію на РААС, можуть викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, при застосуванні препарату у другому та третьому триместрах вагітності.
Ангіаканд не слід застосовувати під час вагітності. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом, терапія має бути припинена якнайшвидше.
Невідомо чи виділяється кандесартан у грудне молоко. У зв'язку з можливою небажаною дією на немовлят, Ангіаканд не слід застосовувати в період годування груддю.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаАртеріальна гіпертензія
Найпоширеніші побічні ефекти (>1/100, <1/10):
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, головний біль;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині;
Інші: респіраторні інфекції;
Лабораторні показники: зниження гемоглобіну, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини в крові, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ).
Хронічна серцева недостатність
Найпоширеніші побічні ефекти (>1/100, <1/10):
З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску;
З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок;
Лабораторні зміни: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини у крові, гіперкаліємія.
У ході постмаркетингового застосування кандесартану повідомлялося про такі побічні ефекти (частота – менше 1/10 000):
З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз;
Лабораторні показники: гіперкаліємія, гіпонатріємія;
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, біль голови;
З боку системи травлення: нудота;
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» трансаміназ, порушення функції печінки або гепатит;
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;
Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
З боку дихальної системи: кашель.
особливі вказівкиДо та під час лікування необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок (креатиніну в плазмі крові), вмісту калію, літію у сироватці крові (при комбінованому застосуванні лікарських засобів).
Артеріальна гіпотензія
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю на фоні терапії препаратом Ангіаканд може розвинутись артеріальна гіпотензія. Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на РААС, причиною розвитку гіпотензії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією може бути зменшення ОЦК, як спостерігається у пацієнтів, які отримують великі дози діуретиків. Тому на початку терапії слід бути обережними і, при необхідності, проводити корекцію гіповолемії.
Стеноз ниркової артерії
У пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки препарати, що впливають на РААС, зокрема інгібітори АПФ, можуть спричинити підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Подібні ефекти очікуються при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Пересадка нирки
Дані про застосування кандесартану у пацієнтів, які нещодавно перенесли пересадку нирки, відсутні.
Порушення функції нирок
На тлі терапії препаратом Ангіаканд, як і при застосуванні інших засобів, що пригнічують РААС, у деяких пацієнтів можуть спостерігатися порушення функції нирок.
При застосуванні препарату Ангіаканд у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та вираженою нирковою недостатністю рекомендується періодично контролювати вміст калію та креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування кандесартану у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений.
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів віком 75 років та старше, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози Ангіаканду також рекомендується контролювати вміст калію та креатиніну в плазмі крові.
Спільне застосування з інгібіторами АПФ при хронічній серцевій недостатності
При застосуванні препарату Ангіаканд у комбінації з інгібіторами АПФ може збільшуватись ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємії. У цих випадках необхідне ретельне спостереження та контроль лабораторних показників.
Загальна анестезія та хірургія
У пацієнтів, які отримують антагоністи рецепторів ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко трапляються випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.
Стеноз аортального та мітрального клапана (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія) При застосуванні препарату Ангіаканд, як і інших вазодилататорів, пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального та/або мітрального клапана слід бути обережним.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай є резистентними до терапії гіпотензивними препаратами, що впливають на активність РААС. У зв'язку з цим препарат Ангіаканд не рекомендується застосовувати у таких пацієнтів.
Гіперкаліємія
Клінічний досвід застосування інших препаратів, що впливають на РААС, показує, що одночасне застосування кандесартану з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть збільшити вміст калію в крові (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів із артеріальною гіпертензією.
Загальні
Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, хворі з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних засобів супроводжується у цих хворих різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку перелічених ефектів може бути виключена і за застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження АТ у хворих на ішемічну хворобу серця або цереброваскулярні захворювання ішемічного генезу, при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів, може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами.
У період лікування може виникнути запаморочення, слабкість, тому необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, 1 раз на день.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова та підтримуюча доза становить 8 мг 1 раз на день. Пацієнтам, які потребують подальшого зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг один раз на добу. Максимальна добова доза препарату становить 32 мг один раз на добу.
Максимальний антигіпертензивний ефект настає через 4 тижні від початку лікування.
Якщо терапія препаратом Ангіаканд не призводить до зниження АТ до оптимального цільового рівня, рекомендується додати до терапії тіазидний діуретик. У пацієнтів похилого віку корекція початкової дози не потрібна. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК понад 30 мл/хв) не потрібна зміна початкової дози препарату. Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок (КК менше 30 мл/хв) та пацієнти з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня: рекомендована початкова доза – 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартану в іншій формі випуску).
Хронічна серцева недостатність
Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартану в іншій формі випуску). Підвищення дози до 32 мг 1 раз на день або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння з інтервалом не менше 2 тижнів.
Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок та/або печінки не потрібна зміна початкової дози препарату.
Ангіаканд можна застосовувати разом з іншими препаратами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками та серцевими глікозидами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Ангиаканд таб 16мг 28 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: кандесартану цілексетил 8 мг, 16 мг або 32 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, кроскармелоза натрію (примелоза), лактози моногідрат (цукор молочний), магнію стеарат, повідон-К30.
Опис:
Пігулки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі.
Форма випуску:
Пігулки 8 мг, 16 мг та 32 мг.
По 7, 10, 20, 28 або 30 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1, 2, 3, 4, 8 контурних коміркових упаковок по 7 таблеток або по 1, 2, 3, 4, 5, 6 контурних коміркових упаковок по 10 таблеток, або по 1, 2, 3 контурних коміркових упаковки по 20 таблеток, або по 1, 2 контурних коміркових упаковки по 28 таблеток, або по 1, 2 контурних коміркових упаковки по 30 таблеток разом з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до кандесартану чи інших компонентів препарату; -Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція; -вагітність; -період лактації; -первинний гіперальдостеронізм (резистентність до терапії); -важкі порушення функції печінки та/або холестаз; -Вік до 18 років.
З обережністю: Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну (КК) менше 30 мл/хв), двосторонній стеноз ниркових артерій, стеноз ниркової артерії єдиної нирки, після пересадки нирки в анамнезі, гемодинамічно значущий стеноз аортального та мітрального клапана. , гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, зниження об'єму циркулюючої крові (ОЦК), гіперкаліємія
Дозування16 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія. Хронічна серцева недостатність та порушення систолічної функції лівого шлуночка (зниження фракції викиду лівого шлуночка менше 40 %) як додаткова терапія до інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або при непереносимості інгібіторів АПФ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні кандесартану з гідрохлортіазидом, варфарином, дигоксином, пероральними контрацептивами (етинілестрадіол/левоноргестрел), глібенкламідом, ніфедипіном та еналаприлом клінічно значущих взаємодій не виявлено.
При одночасному застосуванні препаратів літію з інгібіторами АПФ повідомлялося про оборотне підвищення концентрації літію в сироватці крові та розвитку токсичних реакцій. Побічні реакції можуть зустрічатися і при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II, у зв'язку з чим рекомендується контролювати рівень літію у сироватці при комбінованому застосуванні цих препаратів.
При одночасному застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) та неселективні НПЗП, наприклад, ацетилсаліцилова кислота, більше 3 г/добу, може зменшуватись. Як і у випадку з інгібіторами АПФ, одночасне застосування антагоністів рецепторів ангіотензину II та нестероїдних протизапальних засобів підвищує ризик зниження функції нирок, аж до розвитку ниркової недостатності, що призводить до гіперкаліємії у пацієнтів з порушенням функції нирок. Ця комбінація повинна застосовуватися з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку. Усі пацієнти мають отримувати достатню кількість рідини. Необхідно контролювати функцію нирок на початку терапії та надалі.
Лікарські препарати, що впливають на РААС, можуть підвищувати концентрацію сечовини та креатиніну в крові у пацієнтів із двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки.
Діуретики та інші гіпотензивні засоби підвищують ризик розвитку гіпотензії.
Калійзберігаючі діуретики, препарати калію, замінники солі, що містять калій, та інші препарати, які можуть підвищувати вміст калію у сироватці крові (наприклад, гепарин), збільшують ризик розвитку гіперкаліємії.
Кандесартан метаболізується в печінці незначною мірою (ізофермент CYP2C9). Проведені дослідження щодо взаємодії не виявили впливу кандесартану на ізоферменти CYP2C9 та CYP3A4. Дія на інші ізоферменти системи цитохрому Р450 не вивчена.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску, запаморочення, тахікардія.
Лікування: симптоматичне, укласти пацієнта на спину, підняти нижні кінцівки вище за рівень голови, при необхідності - збільшення об'єму циркулюючої крові (ОЦК) шляхом інфузії 0,9 % розчину натрію хлориду, застосування симпатоміметиків. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Ангіотензин II рецепторів антагоніст.
Фармакодинаміка:
Кандесартан - селективний антагоніст рецепторів ангіотензину II типу 1 (AT1-рецептори), утворює з ними міцний зв'язок з подальшою повільною дисоціацією. Чинить вазодилатуючу, гіпотензивну та діуретичну дію. Не виявляє властивостей агоніста (не пригнічує ангіотензинперетворюючий фермент (АПФ) і не призводить до накопичення брадикініну або субстанції Р, не зв'язується з рецепторами інших гормонів, не блокує іонні канали, що беруть участь у регуляції функцій серцево-судинної системи). Внаслідок блокування AT1-рецепторів ангіотензину II відбувається компенсаторне дозозалежне підвищення активності реніну, концентрації ангіотензину I, ангіотензину II та зниження концентрації альдостерону у плазмі крові.
Артеріальна гіпертензія
Антигіпертензивний ефект обумовлений зниженням загального периферичного судинного опору (ОПСС), при цьому немає впливу на частоту серцевих скорочень (ЧСС). Не відмічено випадків вираженої артеріальної гіпотензії після прийому першої дози препарату, а також синдрому відміни після припинення терапії. Початок антигіпертензивної дії після прийому першої дози зазвичай розвивається протягом 2-х годин. На фоні терапії препаратом, що триває, у фіксованій дозі максимальне зниження артеріального тиску (АТ) зазвичай досягається протягом 4-х тижнів і зберігається протягом усього лікування.
Кандесартан підвищує нирковий кровотік і не змінює або збільшує швидкість клубочкової фільтрації, тоді як судинний опір у нирках та фільтраційна фракція знижуються.
Не впливає на концентрацію глюкози та ліпідний профіль у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу. Забезпечує дозозалежне плавне зниження артеріального тиску.
Вік та статева приналежність не впливають на ефективність препарату.
Хронічна серцева недостатність
У пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженням фракції викиду лівого шлуночка менше 40 % прийом кандесартану сприяв зниженню ОПСС та капілярного тиску в легенях, підвищенню активності реніну та концентрації ангіотензину II у плазмі крові, а також зниженню концентрації альдостерону.
Фармакокінетика:
Кандесартан є проліками для прийому внутрішньо. Швидко (за допомогою ефірного гідролізу) перетворюється на фармакологічно активний кандесартан. Абсолютна біодоступність кандесартану після прийому внутрішньо розчину кандесартану цилексетилу становить близько 40 %. Відносна біодоступність таблетованого препарату порівняно з пероральним розчином становить приблизно 34%. Таким чином, розрахункова абсолютна біодоступність таблетованої форми - близько 14% і не залежить від часу їди. Максимальна концентрація (Cmax) у сироватці досягається через 3-4 години. Концентрація в плазмі зростає лінійно при збільшенні дози в терапевтичному інтервалі (до 32 мг). Об'єм розподілу – 0,13 л/кг. Зв'язок із білками плазми крові – 99,8 %.
Незначно метаболізується у печінці (20-30 %) за участю ізоферменту цитохрому P450 CYP2C9 з утворенням неактивного похідного. Кінцевий період напіввиведення (T1/2) – 9 год. Не кумулює. Загальний кліренс – 0,37 мл/хв/кг, причому нирковий кліренс – близько 0,19 мл/хв/кг. Виводиться нирками та з жовчю в основному у незміненому вигляді, у незначній мірі – у вигляді метаболіту: нирками (шляхом клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції) – 26 % у вигляді кандесартану та 7 % – у вигляді неактивного метаболіту, з жовчю – 56 % та 10% відповідно. Після одноразового прийому внутрішньо протягом 72 годин виводиться понад 90% дози.
У хворих похилого віку (старше 65 років) Cmax і площа під кривою «концентрація-час» (AUC) збільшуються на 50 % і 80 %, відповідно, порівняно з молодими пацієнтами. Однак, антигіпертензивний ефект і частота виникнення побічних ефектів при застосуванні препарату не залежать від віку пацієнтів.
У пацієнтів з легким та середнім ступенем порушень функції нирок Cmax та AUC збільшуються на 50 % та 70 % відповідно, тоді як T1/2 препарату не змінюється порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок.
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок Cmax та AUC збільшуються на 50% та 110%, відповідно, а T1/2 препарату збільшується у 2 рази.
У хворих з легким та середнім ступенем порушень функції печінки спостерігалося підвищення AUC на 23%.
Вагітність та годування груддюУ дослідженнях на тваринах виявлено пошкодження нирок в ембріональному та неонатальному періодах при застосуванні кандесартану. Передбачається, що механізм ушкодження обумовлений фармакологічною дією препарату на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему (РААС).
У людського ембріона система кровопостачання нирки, яка залежить від розвитку РААС, починає формуватись у другому триместрі вагітності. Таким чином, ризик для плода збільшується при застосуванні кандесартану у другому та третьому триместрах вагітності. Препарати, які мають пряму дію на РААС, можуть викликати порушення розвитку плода або негативно впливати на новонародженого, аж до летального результату, при застосуванні препарату у другому та третьому триместрах вагітності.
Ангіаканд не слід застосовувати під час вагітності. Якщо вагітність виявлена в період лікування препаратом, терапія має бути припинена якнайшвидше.
Невідомо чи виділяється кандесартан у грудне молоко. У зв'язку з можливою небажаною дією на немовлят, Ангіаканд не слід застосовувати в період годування груддю.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаАртеріальна гіпертензія
Найпоширеніші побічні ефекти (>1/100, <1/10):
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, головний біль;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині;
Інші: респіраторні інфекції;
Лабораторні показники: зниження гемоглобіну, гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини в крові, гіперкаліємія, гіпонатріємія, підвищення активності аланінамінотрансферази (АЛТ).
Хронічна серцева недостатність
Найпоширеніші побічні ефекти (>1/100, <1/10):
З боку серцево-судинної системи: виражене зниження артеріального тиску;
З боку сечовивідної системи: порушення функції нирок;
Лабораторні зміни: гіперкреатинінемія, підвищення концентрації сечовини у крові, гіперкаліємія.
У ході постмаркетингового застосування кандесартану повідомлялося про такі побічні ефекти (частота – менше 1/10 000):
З боку органів кровотворення: лейкопенія, нейтропенія та агранулоцитоз;
Лабораторні показники: гіперкаліємія, гіпонатріємія;
З боку центральної нервової системи: запаморочення, слабкість, біль голови;
З боку системи травлення: нудота;
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення активності «печінкових» трансаміназ, порушення функції печінки або гепатит;
Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка;
З боку кістково-м'язової системи, сполучної тканини: біль у спині, артралгія, міалгія;
Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність у схильних пацієнтів.
З боку дихальної системи: кашель.
особливі вказівкиДо та під час лікування необхідний контроль артеріального тиску, функції нирок (креатиніну в плазмі крові), вмісту калію, літію у сироватці крові (при комбінованому застосуванні лікарських засобів).
Артеріальна гіпотензія
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю на фоні терапії препаратом Ангіаканд може розвинутись артеріальна гіпотензія. Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на РААС, причиною розвитку гіпотензії у пацієнтів з артеріальною гіпертензією може бути зменшення ОЦК, як спостерігається у пацієнтів, які отримують великі дози діуретиків. Тому на початку терапії слід бути обережними і, при необхідності, проводити корекцію гіповолемії.
Стеноз ниркової артерії
У пацієнтів із двостороннім стенозом ниркової артерії або стенозом артерії єдиної нирки препарати, що впливають на РААС, зокрема інгібітори АПФ, можуть спричинити підвищення концентрації сечовини та креатиніну у сироватці крові. Подібні ефекти очікуються при призначенні антагоністів рецепторів ангіотензину II.
Пересадка нирки
Дані про застосування кандесартану у пацієнтів, які нещодавно перенесли пересадку нирки, відсутні.
Порушення функції нирок
На тлі терапії препаратом Ангіаканд, як і при застосуванні інших засобів, що пригнічують РААС, у деяких пацієнтів можуть спостерігатися порушення функції нирок.
При застосуванні препарату Ангіаканд у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та вираженою нирковою недостатністю рекомендується періодично контролювати вміст калію та креатиніну у сироватці крові. Клінічний досвід застосування кандесартану у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок або термінальною стадією ниркової недостатності (КК менше 15 мл/хв) обмежений.
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю необхідно періодично контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів віком 75 років та старше, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок. При підвищенні дози Ангіаканду також рекомендується контролювати вміст калію та креатиніну в плазмі крові.
Спільне застосування з інгібіторами АПФ при хронічній серцевій недостатності
При застосуванні препарату Ангіаканд у комбінації з інгібіторами АПФ може збільшуватись ризик розвитку побічних ефектів, особливо порушення функції нирок та гіперкаліємії. У цих випадках необхідне ретельне спостереження та контроль лабораторних показників.
Загальна анестезія та хірургія
У пацієнтів, які отримують антагоністи рецепторів ангіотензину II, під час проведення загальної анестезії та при хірургічних втручаннях може розвинутись артеріальна гіпотензія внаслідок блокади РААС. Дуже рідко трапляються випадки тяжкої артеріальної гіпотензії, що потребує внутрішньовенного введення рідини та/або вазопресорів.
Стеноз аортального та мітрального клапана (гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія) При застосуванні препарату Ангіаканд, як і інших вазодилататорів, пацієнтам з гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією або гемодинамічно значущим стенозом аортального та/або мітрального клапана слід бути обережним.
Первинний гіперальдостеронізм
Пацієнти з первинним гіперальдостеронізмом зазвичай є резистентними до терапії гіпотензивними препаратами, що впливають на активність РААС. У зв'язку з цим препарат Ангіаканд не рекомендується застосовувати у таких пацієнтів.
Гіперкаліємія
Клінічний досвід застосування інших препаратів, що впливають на РААС, показує, що одночасне застосування кандесартану з калійзберігаючими діуретиками, препаратами калію або замінниками солі, що містять калій, або іншими препаратами, які можуть збільшити вміст калію в крові (наприклад, гепарин), може призвести до розвитку гіперкаліємії у пацієнтів із артеріальною гіпертензією.
Загальні
Пацієнти, у яких судинний тонус та функція нирок переважно залежать від активності РААС (наприклад, хворі з тяжкою хронічною серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії), особливо чутливі до препаратів, що діють на РААС. Застосування подібних засобів супроводжується у цих хворих різкою артеріальною гіпотензією, азотемією, олігурією та рідше – гострою нирковою недостатністю. Можливість розвитку перелічених ефектів може бути виключена і за застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину II. Різке зниження АТ у хворих на ішемічну хворобу серця або цереброваскулярні захворювання ішемічного генезу, при застосуванні будь-яких гіпотензивних засобів, може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Вплив на здатність керувати автомобілем, механізмами.
У період лікування може виникнути запаморочення, слабкість, тому необхідно бути обережними при керуванні транспортними засобами та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину, незалежно від їди, 1 раз на день.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова та підтримуюча доза становить 8 мг 1 раз на день. Пацієнтам, які потребують подальшого зниження артеріального тиску, рекомендується збільшити дозу до 16 мг один раз на добу. Максимальна добова доза препарату становить 32 мг один раз на добу.
Максимальний антигіпертензивний ефект настає через 4 тижні від початку лікування.
Якщо терапія препаратом Ангіаканд не призводить до зниження АТ до оптимального цільового рівня, рекомендується додати до терапії тіазидний діуретик. У пацієнтів похилого віку корекція початкової дози не потрібна. У пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок (КК понад 30 мл/хв) не потрібна зміна початкової дози препарату. Пацієнти з тяжким порушенням функції нирок (КК менше 30 мл/хв) та пацієнти з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня: рекомендована початкова доза – 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартану в іншій формі випуску).
Хронічна серцева недостатність
Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на день (можливе застосування препарату кандесартану в іншій формі випуску). Підвищення дози до 32 мг 1 раз на день або до максимально переносимої дози проводиться шляхом подвоєння з інтервалом не менше 2 тижнів.
Пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок та/або печінки не потрібна зміна початкової дози препарату.
Ангіаканд можна застосовувати разом з іншими препаратами, що застосовуються при терапії хронічної серцевої недостатності, наприклад, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, діуретиками та серцевими глікозидами.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Ангиаканд таб 16мг 28 шт производится компанией КАНОНФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Ангиаканд таб 16мг 28 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Ангиаканд таб 16мг 28 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Ордисс таб 16мг 30 шт Ордисс таб 16мг 30 шт, Ангиаканд таб 8мг 28 шт Ангиаканд таб 8мг 28 шт, Атаканд таб 16мг 28 шт Атаканд таб 16мг 28 шт, Атаканд таб 32мг 28 шт Атаканд таб 32мг 28 шт, Атаканд таб 8мг 28 шт Атаканд таб 8мг 28 шт, Гипосарт таб 16мг 28 шт Гипосарт таб 16мг 28 шт, Гипосарт таб 32мг 28 шт Гипосарт таб 32мг 28 шт, Гипосарт таб 8мг 28 шт Гипосарт таб 8мг 28 шт, Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 16 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 32 мг 30 шт, Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт Кандесартан-вертекс таб 8 мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт Кандесартан-сз таб 16мг 30 шт, Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт Кандесартан-сз таб 32 мг 30 шт, Кандесартан таб 16мг 28 шт Кандесартан таб 16мг 28 шт, Кандесартан таб. 32 мг 30 шт Кандесартан таб. 32 мг 30 шт, Ордисс таб 16 мг 60 шт Ордисс таб 16 мг 60 шт, Ордисс таб 32мг 30 шт Ордисс таб 32мг 30 шт, Ордисс таб 32 мг 60 шт Ордисс таб 32 мг 60 шт, Ордисс таб 8мг 30 шт Ордисс таб 8мг 30 шт, Ордисс таб 8 мг 60 шт Ордисс таб 8 мг 60 шт.
Пока нет комментариев