Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт
Топ продаж
Суперцена
Андипал АВЕКСИМА - це комбінований препарат, який містить метамізол натрію, фенобарбітал, бендазол та папаверину гідрохлорид. Цей препарат має аналгетичну, жарознижувальну та спазмолітичну дію, тому він часто використовується для лікування болів різної етіології, в тому числі головного болю, мігрені, болю в м'язах та спазмах внутрішніх органів. Андипал АВЕКСИМА добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту та метаболізується в печінці, виводиться нирками. Цей препарат може бути ефективним засобом для лікування болів та спазмів.
Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить метамізол натрію (анальгін) – 250 мг, фенобарбітал – 20 мг, бендазол (дибазол) – 20 мг, папаверину гідрохлорид – 20 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний – 46 мг, тальк – 7 мг, стеаринова кислота – 3 мг, кальцію стеарат – 4 мг.
Опис:
Пігулки білого або білого зі слабким жовтим відтінком кольору, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки. По 10 таблеток в контурну безячейкову упаковку з пакувального паперу з поліетиленовим покриттям, або в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. Контурні безкоміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у групову упаковку.
ПротипоказанняГіперчутливість (у тому числі до похідних піразолону); пригнічення кістковомозкового кровотворення; виражена печінкова та/або ниркова недостатність; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; тахіаритмії, стабільна стенокардія напруги ІІІ-ІV функціонального класу, нестабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія, колапс, декомпенсована хронічна серцева недостатність; закритокутова глаукома; гіперплазія передміхурової залози; кишкова непрохідність, мегаколон; респіраторні захворювання, що супроводжуються обструктивним синдромом; бронхіальна астма, спровокована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних препаратів; порушення атріовентрикулярної провідності; коматозний стан; пригнічення дихання; захворювання, що супроводжуються підвищенням м'язового тонусу, судомний синдром, порфірія (у тому числі в анамнезі), міастенія; алкогольна чи наркотична залежність; літній вік; дитячий вік до 8 років; вагітність, період грудного вигодовування.
З обережністю:
Артеріальна гіпотензія, захворювання периферичної крові, печінкова недостатність.
Дозування20 мг+250 мг+20 мг+20 мг
Показання до застосуванняБольовий синдром (слабко або помірно виражений), пов'язаний зі спазмом периферичних артерій, гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, судин головного мозку при підвищенні артеріального тиску.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАндіпал:
Комбінація препарату з нітратами (у тому числі нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат), блокаторами повільних кальцієвих каналів (ніфедипін та ін), бета-адреноблокаторами (у тому числі пропранолол, метопролол), гангліоблокаторами (у тому числі азаметонія). фуросемід, гіпотіазид та ін.), вазодилатуючими засобами (у тому числі дипіридамол), амінофіліном посилює гіпотензивну дію препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА.
Спільне застосування з альфа-адреноміметиками прямого (у тому числі епінефрин, норепінефрин) і непрямого (ефедрин) типу дії, Н-холіноміметиками (у тому числі нікотин, ацетилхолін), аналептиками (у тому числі камфора, сульфокамфокаїн, прокаїн+ нікетамід, бемегрід, лобелін, цитизин), тонізуючими засобами (у тому числі корінь женьшеню, елеутерококу колючого кореневищ та коренів екстракт, родіоли екстракт) зменшує гіпотензивний ефект препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА.
Одночасне застосування адсорбентів (активоване вугілля), в'яжучих та обволікаючих засобів знижує всмоктування препарату в ШКТ.
Метамізол натрію:
З циклоспорином: метамізол натрію може викликати зниження плазмової концентрації циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину.
З хлорпромазином: при одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії. З метотрексатом: одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність останнього, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому таку комбінацію слід уникати.
З іншими ненаркотичними засобами, що аналгезують: одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом: трициклічні антидепресанти, алопуринол, пероральні контрацептиви порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність.
З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки: барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію.
З седативними засобами та транквілізаторами: седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.
З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин): метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми;
З тіамазолом: тіамазол підвищує ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом: кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
З ацетилсаліциловою кислотою (АСК): при одночасному застосуванні метамізолу натрію зменшується вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб.
З бупропіоном: метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід враховувати при одночасному їх застосуванні.
З іншими лікарськими препаратами: добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена.
Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.
Фенобарбітал:
Знижує антибактеріальну активність антибіотиків та сульфаніламідів, протигрибкову дію гризеофульвіну. Знижує ефективність непрямих антикоагулянтів, глюкокортикостероїдів, доксицикліну, естрогенів та інших лікарських засобів, що метаболізуються у печінці шляхом окислення (прискорює їх руйнування).
Снотворна дія знижується при одночасному прийомі атропіну, екстракту беладони, декстрози, тіаміну, нікотинової кислоти, аналептиків та психостимулюючих лікарських засобів.
При поєднанні з резерпіном зменшується протисудомна дія; під впливом амітриптиліну, ніаламіду, діазепаму, хлордіазепоксиду – посилюється.
Ацетазоламід, вилужуючи сечу, знижує реабсорбцію фенобарбіталу в нирках та послаблює його ефект.
Бендазол:
Запобігає зумовлене бета-адреноблокаторами збільшення загального периферичного судинного опору.
Фентоламін посилює гіпотензивну дію бендазолу.
Папаверину гідрохлорид знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи.
У комбінації з барбітуратами спазмолітична дія папаверину гідрохлориду посилюється.
При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливе посилення гіпотензивного ефекту папаверину гідрохлориду.
У поєднанні з алпростадилом посилюється ризик розвитку пріапізму.
ПередозуванняАндипал:
Симптоми передозування: передозування препарату обумовлено властивостями компонентів, що входять до його складу. При передозуванні виникає виражена сонливість, запаморочення, колаптоїдний стан.
Лікування: надання першої допомоги – промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Симптоматична терапія, спрямовану підтримку життєво важливих функцій. Лікування інтоксикації, як і профілактика серйозних ускладнень, потребують інтенсивного медичного спостереження та лікування.
Метамізол натрію:
Симптоми передозування: гостре передозування проявляється нудотою, блюванням, болем у животі, порушенням функції нирок/гострої ниркової недостатністю (наприклад, як прояв інтерстиціального нефриту) та рідко симптомами з боку ЦНС (комою, судомами) та зниженням артеріального тиску, що призводить до тахікардії. . При високому передозуванні екскреція рубазонової кислоти може забарвити сечу червоного кольору. Лікування: специфічний антидот не відомий. При недавньому передозуванні з метою обмеження надходження препарату до організму проводять первинну детоксикацію (наприклад, промивання шлунка) або сорбційну терапію (наприклад, активоване вугілля). Основний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) видаляється при гемодіалізі, гемофільтрації, гемоперфузії та плазмафільтрації.
Лікування передозування, так само як і профілактика серйозних ускладнень, може вимагати загального та спеціального інтенсивного медичного спостереження та лікування.
Фенобарбітал:
Симптоми передозування: ністагм, атаксія, головний біль, загальмованість, змащена мова, виражена слабкість, зниження або втрата рефлексів, збудження, підвищення або зниження температури тіла, пригнічення дихання, задишка, зниження артеріального тиску, звуження зіниць (змінюється паралітичним розширенням) , тахи-або брадикардія, ціаноз, сплутаність свідомості, припинення електричної активності мозку, набряк легень, кома, пізніше – пневмонія, аритмії, серцева недостатність; при прийомі 2-10 г - летальний кінець; при хронічній токсичності – дратівливість, ослаблення здатності до критичної оцінки, порушення сну, сплутаність свідомості.
Лікування: специфічного антидоту немає. Промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення дезінтоксикаційної терапії, симптоматичне лікування, підтримання життєво важливих функцій організму.
Бендазол:
Симптоми передозування: відомостей про випадки передозування відсутні. Найімовірнішим небажаним явищем може бути виражене зниження артеріального тиску.
Лікування: при вираженому зниженні артеріального тиску надати пацієнтові положення «лежачи» з низькими кінцівками, піднятими, проводити симптоматичну терапію.
Папаверину гідрохлорид:
Симптоми передозування: диплопія (двоєння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску.
Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб (аналгезуючий ненаркотичний засіб спазмолітичний засіб барбітурат). Код АТХ N02BB72
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат. Фармакологічні властивості препарату обумовлені дією компонентів, що входять до його складу.
Метамізол натрію - похідне піразолону, має аналгетичну, жарознижувальну та спазмолітичну дію. Згідно з результатами досліджень метамізол натрію та його активний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти.
Фенобарбітал – похідне барбітурової кислоти. Взаємодіє з барбітуратною ділянкою бензодіазепін-гамма-аміномасляна кислота (ГАМК)-рецепторного комплексу, за рахунок чого підвищує чутливість ГАМК-рецепторів до медіатора (ГАМК), призводить до розкриття хлорних каналів, що збільшує надходження іонів хлору в клітину і вед. Пригнічує сенсорні зони кори мозку, зменшує моторну активність, пригнічує церебральні функції, зокрема дихальний центр. Знижує тонус гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту (ШКТ). У малих дозах фенобарбітал має седативний ефект.
Бендазол - вазодилатуючий засіб; має судинорозширювальну дію, стимулює функцію спинного мозку. Має безпосередню спазмолітичну дію на гладкі м'язи кровоносних судин та внутрішніх органів. Полегшує синаптичну передачу у спинному мозку.
Папаверину гідрохлорид - спазмолітичний засіб, має гіпотензивну дію, знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів та судин.
Фармакокінетика:
Метамізол натрію: добре і швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. У стінці кишечника гідролізується з утворенням активного метаболіту, незмінений метамізол натрію в крові відсутній (тільки після внутрішньовенного введення незначна концентрація його виявляється в плазмі). Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60 %. Метаболізується у печінці, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко.
Фенобарбітал: при внутрішньому прийомі повністю, але відносно повільно всмоктується. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 1-2 години після прийому. Близько 50% зв'язується з білками плазми. Препарат рівномірно розподіляється у різних органах та тканинах; менші концентрації його виявляються у тканинах мозку. Період напіввиведення (Т1/2) у дорослих становить 2-4 доби. Виділяється з організму повільно, що створює передумови для кумуляції. Метаболізується мікросомальними ферментами печінки. Виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, 25-50% – у незміненому вигляді.
Бендазол: біодоступність близько 80 %, продуктами біотрансформації бендазолу в крові є два кон'югати, що утворюються внаслідок метилювання та карбоетоксилування іміногрупи імідазольного кільця бендазолу: 1-метил-2-бензилбензімідазол і 1-карбоетоксі-2-бензил. Метаболіти бендазолу виводяться із сечею.
Папаверину гідрохлорид: біодоступність у середньому – 54 %. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення (T1/2) – 0,5-2 години (може збільшитись до 24 годин). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.
Дані
щодо застосування комбінованого препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА під час вагітності обмежені. Метамізол натрію, що входить до складу препарату, проникає крізь плаценту. За результатами доклінічних досліджень тератогенна дія метамізолу натрію не виявлена. Незважаючи на те, що метамізол натрію слабко пригнічує синтез простагландинів, не можна виключити передчасне (внутрішньоутробне) закриття артеріальної протоки, а також перинатальні ускладнення, зумовлені порушенням агрегації тромбоцитів у матері або новонародженого.
Грудне годування
Метаболіти метамізолу натрію проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату андипал, а також протягом 48 годин після останньої дози необхідно відмовитися від грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаЧастота наведених побічних ефектів зазначена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто – понад 10 %; часто - більше 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1 % та менше 1 %; рідко – понад 0,01 % та менше 0,1 %; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі випадки; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення явищ неможливо.
Андіпал:
До цього часу не повідомлялося про побічні ефекти при прийомі цієї комбінації. Частота виникнення нижченаведених можливих побічних ефектів невідома.
Порушення нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій. Порушення шлунково-кишкового тракту: нудота, запор.
Порушення судин: артеріальна гіпотензія. Порушення імунної системи: алергічні реакції.
При тривалому застосуванні: лейкопенія, агранулоцитоз, порушення функції печінки та нирок.
Метамізол натрію:
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - стійкий лікарський висип; рідко - висип (наприклад, макульозно-папульозна); дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостре порушення функції нирок, яке в дуже рідкісних випадках може призводити до протеїнурії, оліго- або анурії та гострої ниркової недостатності, гострого інтерстиціального нефриту.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним кінцем, тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем*. *Ці реакції можуть виникати, навіть якщо раніше метамізол натрію не викликав ускладнень. Є низка ознак підвищеного ризику агранулоцитозу, якщо метамізол натрію застосовується понад тиждень. Ця реакція має дозонозалежний характер і може виникнути у будь-який момент лікування. Вона проявляється високою лихоманкою, ознобом, болем у горлі, болем при ковтанні, запаленням слизових оболонок порожнини рота, носа, горла, генітальної та анальної ділянок. Однак, при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів та селезінки, або воно зовсім відсутнє. Швидкість осідання еритроцитів суттєво збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений, або вони не визначаються. Як правило, але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми.
Порушення з боку судин: нечасто – ізольоване зниження артеріального тиску (можливе фармакологічно обумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій). Зниження артеріального тиску може бути різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості.
Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактоїдні або анафілактичні реакції*.* дуже рідко – аналгетична бронхіальна астма. У пацієнтів з аналгетичною бронхіальною астмою непереносимість, як правило, проявляється нападами бронхіальної астми; частота невідома – анафілактичний шок*. Дані реакції можуть виникати, навіть якщо раніше метамізол натрію не викликав ускладнень. Ці реакції можуть виникати в ході введення або безпосередньо відразу після ковтання препарату або розвиватися через кілька годин. Однак переважно вони виникають протягом першої години після застосування. У легших випадках вони виявляються висипаннями на шкірі та слизових оболонках (наприклад, свербінням, печінням, почервонінням, пухирями та набряком), задишкою та рідше шлунково-кишковими розладами. У тяжких випадках ці реакції можуть переходити в генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (у тому числі гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує їй підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити. порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує її підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити. порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує її підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити.
Інші: частота невідома - повідомлялося про фарбування сечі в червоний колір, яке може бути обумовлене наявністю рубазонової кислоти в низькій концентрації (метаболіту метамізолу натрію).
Фенобарбітал:
Порушення з боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, атаксія, ністагм, синкопе.
Психічні розлади: частота невідома – галюцинації, депресія, «кошмарні» сновидіння.
Загальні порушення та реакції у місці введення: частота невідома – астенія, загальна слабкість, парадоксальна реакція (особливо у літніх та ослаблених пацієнтів – збудження). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – блювання.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – при тривалому застосуванні порушення функції печінки.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – агранулоцитоз, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома - набряклість повік, обличчя та губ, утруднене дихання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – висипання на шкірі, кропив'янка, рідко – ексфоліативний дерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Частота невідома – при тривалому застосуванні лікарська залежність.
Бендазол:
Перелічені ефекти виявляються при застосуванні великих дозах. При зниженні дози або відміні препарату ці побічні явища швидко минають.
Порушення з боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, біль голови.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – підвищене потовиділення.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – нудота.
Папаверину гідрохлорид:
Порушення з боку нервової системи: часто – сонливість.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – шкірний висип (зазвичай еритематозний, кропив'янка), нечасто – свербіж шкіри, рідко – підвищена пітливість.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, запор. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Порушення з боку судин: часто – зниження артеріального тиску.
Порушення з боку серця: нечасто – шлуночкова екстрасистолія.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – еозинофілія.
особливі вказівкиЗа відсутності ефекту протягом 3 днів слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів і піразолідонів.
Літні та ослаблені пацієнти: пацієнтам похилого віку необхідно знизити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію.
Панцитопенія, агранулоцитоз:
При розвитку панцитопенії та агранулоцитозу препарат необхідно негайно відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні під час лікування ознак та симптомів, що нагадують порушення з боку крові (наприклад, загальна слабкість, інфекції, стійка лихоманка, поява гематом, кровотеча, блідість).
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції:
Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію зумовлюють такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (за типом кропив'янка-ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом і поліпозом носа; хронічна кропив'янка; непереносимість барвників (наприклад, тартразину), консервантів (наприклад, бензоатів); непереносимість алкоголю, на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму. У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід бути особливо обережними.
Тяжкі шкірні реакції Синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН):
При появі ознак ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) слід лікувати препаратом поновлювати. Слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо на початку лікування.
Ізольовані гіпотензивні реакції:
Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій підвищений при попередній гіпотензії, зниженні об'єму циркулюючої крові або дегідратації, нестабільній гемодинаміці або гострому порушенні кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. У пацієнтів, у яких слід уникати зниження артеріального тиску, АНДІПАЛ АВЕКСИМА допускається застосовувати лише за ретельного спостереження за гемодинамічними параметрами.
Неприпустиме
застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини).
Порушення функції нирок та печінки:
У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки застосовувати АНДИПАЛ АВЕКСИМА допускається лише за суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування слід відмовитися від керування транспортними засобами, занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю рідини. Спочатку слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Дорослим та дітям старше 8 років приймати внутрішньо по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 3 таблетки.
Курс лікування залежить від характеру та перебігу захворювання, досягнутого ефекту, характеру комплексної фармакотерапії. Тривалість лікування має перевищувати 3-х діб.
Тяжкий загальний стан та порушення кліренсу креатиніну: пацієнтам з тяжким загальним станом та порушенням кліренсу креатиніну необхідно знизити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію.
Ниркова або печінкова недостатність: оскільки у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки швидкість виведення препарату знижується, слід уникати багаторазового прийому високих доз. При короткостроковому застосуванні зниження дози не потрібне. Досвід тривалого застосування відсутній.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить метамізол натрію (анальгін) – 250 мг, фенобарбітал – 20 мг, бендазол (дибазол) – 20 мг, папаверину гідрохлорид – 20 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний – 46 мг, тальк – 7 мг, стеаринова кислота – 3 мг, кальцію стеарат – 4 мг.
Опис:
Пігулки білого або білого зі слабким жовтим відтінком кольору, плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки. По 10 таблеток в контурну безячейкову упаковку з пакувального паперу з поліетиленовим покриттям, або в контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки і фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 2 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону. Контурні безкоміркові упаковки з рівною кількістю інструкцій з медичного застосування поміщають у групову упаковку.
ПротипоказанняГіперчутливість (у тому числі до похідних піразолону); пригнічення кістковомозкового кровотворення; виражена печінкова та/або ниркова недостатність; дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; тахіаритмії, стабільна стенокардія напруги ІІІ-ІV функціонального класу, нестабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія, колапс, декомпенсована хронічна серцева недостатність; закритокутова глаукома; гіперплазія передміхурової залози; кишкова непрохідність, мегаколон; респіраторні захворювання, що супроводжуються обструктивним синдромом; бронхіальна астма, спровокована прийомом ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних препаратів; порушення атріовентрикулярної провідності; коматозний стан; пригнічення дихання; захворювання, що супроводжуються підвищенням м'язового тонусу, судомний синдром, порфірія (у тому числі в анамнезі), міастенія; алкогольна чи наркотична залежність; літній вік; дитячий вік до 8 років; вагітність, період грудного вигодовування.
З обережністю:
Артеріальна гіпотензія, захворювання периферичної крові, печінкова недостатність.
Дозування20 мг+250 мг+20 мг+20 мг
Показання до застосуванняБольовий синдром (слабко або помірно виражений), пов'язаний зі спазмом периферичних артерій, гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, судин головного мозку при підвищенні артеріального тиску.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАндіпал:
Комбінація препарату з нітратами (у тому числі нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат), блокаторами повільних кальцієвих каналів (ніфедипін та ін), бета-адреноблокаторами (у тому числі пропранолол, метопролол), гангліоблокаторами (у тому числі азаметонія). фуросемід, гіпотіазид та ін.), вазодилатуючими засобами (у тому числі дипіридамол), амінофіліном посилює гіпотензивну дію препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА.
Спільне застосування з альфа-адреноміметиками прямого (у тому числі епінефрин, норепінефрин) і непрямого (ефедрин) типу дії, Н-холіноміметиками (у тому числі нікотин, ацетилхолін), аналептиками (у тому числі камфора, сульфокамфокаїн, прокаїн+ нікетамід, бемегрід, лобелін, цитизин), тонізуючими засобами (у тому числі корінь женьшеню, елеутерококу колючого кореневищ та коренів екстракт, родіоли екстракт) зменшує гіпотензивний ефект препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА.
Одночасне застосування адсорбентів (активоване вугілля), в'яжучих та обволікаючих засобів знижує всмоктування препарату в ШКТ.
Метамізол натрію:
З циклоспорином: метамізол натрію може викликати зниження плазмової концентрації циклоспорину, тому при їх одночасному застосуванні слід контролювати концентрацію циклоспорину.
З хлорпромазином: при одночасному застосуванні метамізолу натрію та хлорпромазину можливий розвиток тяжкої гіпотермії. З метотрексатом: одночасне застосування метамізолу натрію та метотрексату або інших мієлотоксичних засобів може посилювати гематотоксичність останнього, особливо у пацієнтів похилого віку. Тому таку комбінацію слід уникати.
З іншими ненаркотичними засобами, що аналгезують: одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
З трициклічними антидепресантами, пероральними контрацептивами, алопуринолом: трициклічні антидепресанти, алопуринол, пероральні контрацептиви порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність.
З барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами мікросомальних ферментів печінки: барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію.
З седативними засобами та транквілізаторами: седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.
З лікарськими засобами, що мають високий зв'язок з білками плазми (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин): метамізол натрію, витісняючи із зв'язку з білками плазми;
З тіамазолом: тіамазол підвищує ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом: кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
З ацетилсаліциловою кислотою (АСК): при одночасному застосуванні метамізолу натрію зменшується вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб.
З бупропіоном: метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід враховувати при одночасному їх застосуванні.
З іншими лікарськими препаратами: добре відомо, що похідні піразолону можуть взаємодіяти з непрямими антикоагулянтами, каптоприлом, літієм та тріамтереном, а також впливати на ефективність гіпотензивних засобів та діуретиків. Лікарська взаємодія метамізолу натрію з цими лікарськими препаратами поки що не вивчена.
Зважаючи на підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій під час лікування метамізолом натрію не слід застосовувати рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін.
Фенобарбітал:
Знижує антибактеріальну активність антибіотиків та сульфаніламідів, протигрибкову дію гризеофульвіну. Знижує ефективність непрямих антикоагулянтів, глюкокортикостероїдів, доксицикліну, естрогенів та інших лікарських засобів, що метаболізуються у печінці шляхом окислення (прискорює їх руйнування).
Снотворна дія знижується при одночасному прийомі атропіну, екстракту беладони, декстрози, тіаміну, нікотинової кислоти, аналептиків та психостимулюючих лікарських засобів.
При поєднанні з резерпіном зменшується протисудомна дія; під впливом амітриптиліну, ніаламіду, діазепаму, хлордіазепоксиду – посилюється.
Ацетазоламід, вилужуючи сечу, знижує реабсорбцію фенобарбіталу в нирках та послаблює його ефект.
Бендазол:
Запобігає зумовлене бета-адреноблокаторами збільшення загального периферичного судинного опору.
Фентоламін посилює гіпотензивну дію бендазолу.
Папаверину гідрохлорид знижує протипаркінсонічний ефект леводопи та гіпотензивний ефект метилдопи.
У комбінації з барбітуратами спазмолітична дія папаверину гідрохлориду посилюється.
При сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, прокаїнамідом, резерпіном, хінідином можливе посилення гіпотензивного ефекту папаверину гідрохлориду.
У поєднанні з алпростадилом посилюється ризик розвитку пріапізму.
ПередозуванняАндипал:
Симптоми передозування: передозування препарату обумовлено властивостями компонентів, що входять до його складу. При передозуванні виникає виражена сонливість, запаморочення, колаптоїдний стан.
Лікування: надання першої допомоги – промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Симптоматична терапія, спрямовану підтримку життєво важливих функцій. Лікування інтоксикації, як і профілактика серйозних ускладнень, потребують інтенсивного медичного спостереження та лікування.
Метамізол натрію:
Симптоми передозування: гостре передозування проявляється нудотою, блюванням, болем у животі, порушенням функції нирок/гострої ниркової недостатністю (наприклад, як прояв інтерстиціального нефриту) та рідко симптомами з боку ЦНС (комою, судомами) та зниженням артеріального тиску, що призводить до тахікардії. . При високому передозуванні екскреція рубазонової кислоти може забарвити сечу червоного кольору. Лікування: специфічний антидот не відомий. При недавньому передозуванні з метою обмеження надходження препарату до організму проводять первинну детоксикацію (наприклад, промивання шлунка) або сорбційну терапію (наприклад, активоване вугілля). Основний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) видаляється при гемодіалізі, гемофільтрації, гемоперфузії та плазмафільтрації.
Лікування передозування, так само як і профілактика серйозних ускладнень, може вимагати загального та спеціального інтенсивного медичного спостереження та лікування.
Фенобарбітал:
Симптоми передозування: ністагм, атаксія, головний біль, загальмованість, змащена мова, виражена слабкість, зниження або втрата рефлексів, збудження, підвищення або зниження температури тіла, пригнічення дихання, задишка, зниження артеріального тиску, звуження зіниць (змінюється паралітичним розширенням) , тахи-або брадикардія, ціаноз, сплутаність свідомості, припинення електричної активності мозку, набряк легень, кома, пізніше – пневмонія, аритмії, серцева недостатність; при прийомі 2-10 г - летальний кінець; при хронічній токсичності – дратівливість, ослаблення здатності до критичної оцінки, порушення сну, сплутаність свідомості.
Лікування: специфічного антидоту немає. Промивання шлунка, прийом активованого вугілля, проведення дезінтоксикаційної терапії, симптоматичне лікування, підтримання життєво важливих функцій організму.
Бендазол:
Симптоми передозування: відомостей про випадки передозування відсутні. Найімовірнішим небажаним явищем може бути виражене зниження артеріального тиску.
Лікування: при вираженому зниженні артеріального тиску надати пацієнтові положення «лежачи» з низькими кінцівками, піднятими, проводити симптоматичну терапію.
Папаверину гідрохлорид:
Симптоми передозування: диплопія (двоєння в очах), слабкість, зниження артеріального тиску.
Лікування: симптоматичне (підтримка артеріального тиску).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий засіб (аналгезуючий ненаркотичний засіб спазмолітичний засіб барбітурат). Код АТХ N02BB72
Фармакодинаміка:
Комбінований препарат. Фармакологічні властивості препарату обумовлені дією компонентів, що входять до його складу.
Метамізол натрію - похідне піразолону, має аналгетичну, жарознижувальну та спазмолітичну дію. Згідно з результатами досліджень метамізол натрію та його активний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) мають центральний і периферичний механізм дії. Неселективно інгібує циклооксигеназу та знижує утворення простагландинів з арахідонової кислоти.
Фенобарбітал – похідне барбітурової кислоти. Взаємодіє з барбітуратною ділянкою бензодіазепін-гамма-аміномасляна кислота (ГАМК)-рецепторного комплексу, за рахунок чого підвищує чутливість ГАМК-рецепторів до медіатора (ГАМК), призводить до розкриття хлорних каналів, що збільшує надходження іонів хлору в клітину і вед. Пригнічує сенсорні зони кори мозку, зменшує моторну активність, пригнічує церебральні функції, зокрема дихальний центр. Знижує тонус гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту (ШКТ). У малих дозах фенобарбітал має седативний ефект.
Бендазол - вазодилатуючий засіб; має судинорозширювальну дію, стимулює функцію спинного мозку. Має безпосередню спазмолітичну дію на гладкі м'язи кровоносних судин та внутрішніх органів. Полегшує синаптичну передачу у спинному мозку.
Папаверину гідрохлорид - спазмолітичний засіб, має гіпотензивну дію, знижує тонус і розслаблює гладкі м'язи внутрішніх органів та судин.
Фармакокінетика:
Метамізол натрію: добре і швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту. У стінці кишечника гідролізується з утворенням активного метаболіту, незмінений метамізол натрію в крові відсутній (тільки після внутрішньовенного введення незначна концентрація його виявляється в плазмі). Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60 %. Метаболізується у печінці, виводиться нирками. У терапевтичних дозах проникає у грудне молоко.
Фенобарбітал: при внутрішньому прийомі повністю, але відносно повільно всмоктується. Максимальна концентрація у крові спостерігається через 1-2 години після прийому. Близько 50% зв'язується з білками плазми. Препарат рівномірно розподіляється у різних органах та тканинах; менші концентрації його виявляються у тканинах мозку. Період напіввиведення (Т1/2) у дорослих становить 2-4 доби. Виділяється з організму повільно, що створює передумови для кумуляції. Метаболізується мікросомальними ферментами печінки. Виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів, 25-50% – у незміненому вигляді.
Бендазол: біодоступність близько 80 %, продуктами біотрансформації бендазолу в крові є два кон'югати, що утворюються внаслідок метилювання та карбоетоксилування іміногрупи імідазольного кільця бендазолу: 1-метил-2-бензилбензімідазол і 1-карбоетоксі-2-бензил. Метаболіти бендазолу виводяться із сечею.
Папаверину гідрохлорид: біодоступність у середньому – 54 %. Зв'язок із білками плазми – 90 %. Добре розподіляється, проникає крізь гістогематичні бар'єри. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення (T1/2) – 0,5-2 години (може збільшитись до 24 годин). Виводиться нирками як метаболітів. Повністю видаляється з крові при гемодіалізі.
Вагітність та годування груддюПрепарат протипоказаний при вагітності та в період грудного вигодовування.
Дані
щодо застосування комбінованого препарату АНДИПАЛ АВЕКСИМА під час вагітності обмежені. Метамізол натрію, що входить до складу препарату, проникає крізь плаценту. За результатами доклінічних досліджень тератогенна дія метамізолу натрію не виявлена. Незважаючи на те, що метамізол натрію слабко пригнічує синтез простагландинів, не можна виключити передчасне (внутрішньоутробне) закриття артеріальної протоки, а також перинатальні ускладнення, зумовлені порушенням агрегації тромбоцитів у матері або новонародженого.
Грудне годування
Метаболіти метамізолу натрію проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату андипал, а також протягом 48 годин після останньої дози необхідно відмовитися від грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекБез рецепта.
Побічні явищаЧастота наведених побічних ефектів зазначена відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто – понад 10 %; часто - більше 1% та менше 10%; нечасто – понад 0,1 % та менше 1 %; рідко – понад 0,01 % та менше 0,1 %; дуже рідко – менше 0,01%, включаючи окремі випадки; частота невідома - за наявними даними встановити частоту виникнення явищ неможливо.
Андіпал:
До цього часу не повідомлялося про побічні ефекти при прийомі цієї комбінації. Частота виникнення нижченаведених можливих побічних ефектів невідома.
Порушення нервової системи: сонливість, зниження швидкості психомоторних реакцій. Порушення шлунково-кишкового тракту: нудота, запор.
Порушення судин: артеріальна гіпотензія. Порушення імунної системи: алергічні реакції.
При тривалому застосуванні: лейкопенія, агранулоцитоз, порушення функції печінки та нирок.
Метамізол натрію:
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто - стійкий лікарський висип; рідко - висип (наприклад, макульозно-папульозна); дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже рідко – гостре порушення функції нирок, яке в дуже рідкісних випадках може призводити до протеїнурії, оліго- або анурії та гострої ниркової недостатності, гострого інтерстиціального нефриту.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: рідко – лейкопенія; дуже рідко - агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним кінцем, тромбоцитопенія; частота невідома - апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем*. *Ці реакції можуть виникати, навіть якщо раніше метамізол натрію не викликав ускладнень. Є низка ознак підвищеного ризику агранулоцитозу, якщо метамізол натрію застосовується понад тиждень. Ця реакція має дозонозалежний характер і може виникнути у будь-який момент лікування. Вона проявляється високою лихоманкою, ознобом, болем у горлі, болем при ковтанні, запаленням слизових оболонок порожнини рота, носа, горла, генітальної та анальної ділянок. Однак, при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів та селезінки, або воно зовсім відсутнє. Швидкість осідання еритроцитів суттєво збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений, або вони не визначаються. Як правило, але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. але не завжди зберігаються нормальні показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів. Препарат слід відмінити негайно, не чекаючи на результати лабораторних досліджень, якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає, або з'являються нові або хворобливі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі. При виникненні панцитопенії слід негайно відмінити і контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми.
Порушення з боку судин: нечасто – ізольоване зниження артеріального тиску (можливе фармакологічно обумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій). Зниження артеріального тиску може бути різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості.
Порушення з боку імунної системи: рідко – анафілактоїдні або анафілактичні реакції*.* дуже рідко – аналгетична бронхіальна астма. У пацієнтів з аналгетичною бронхіальною астмою непереносимість, як правило, проявляється нападами бронхіальної астми; частота невідома – анафілактичний шок*. Дані реакції можуть виникати, навіть якщо раніше метамізол натрію не викликав ускладнень. Ці реакції можуть виникати в ході введення або безпосередньо відразу після ковтання препарату або розвиватися через кілька годин. Однак переважно вони виникають протягом першої години після застосування. У легших випадках вони виявляються висипаннями на шкірі та слизових оболонках (наприклад, свербінням, печінням, почервонінням, пухирями та набряком), задишкою та рідше шлунково-кишковими розладами. У тяжких випадках ці реакції можуть переходити в генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (у тому числі гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує їй підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити. порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує її підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити. порушення ритму серця, артеріальну гіпотензію (у деяких випадках передує її підвищення артеріального тиску), шок. У зв'язку з цим, за перших ознак шкірних реакцій препарат слід відмінити.
Інші: частота невідома - повідомлялося про фарбування сечі в червоний колір, яке може бути обумовлене наявністю рубазонової кислоти в низькій концентрації (метаболіту метамізолу натрію).
Фенобарбітал:
Порушення з боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, атаксія, ністагм, синкопе.
Психічні розлади: частота невідома – галюцинації, депресія, «кошмарні» сновидіння.
Загальні порушення та реакції у місці введення: частота невідома – астенія, загальна слабкість, парадоксальна реакція (особливо у літніх та ослаблених пацієнтів – збудження). Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – блювання.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома – при тривалому застосуванні порушення функції печінки.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: частота невідома – агранулоцитоз, мегалобластна анемія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: частота невідома - набряклість повік, обличчя та губ, утруднене дихання.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – висипання на шкірі, кропив'янка, рідко – ексфоліативний дерматит, злоякісна ексудативна еритема (синдром Стівенса-Джонсона).
Частота невідома – при тривалому застосуванні лікарська залежність.
Бендазол:
Перелічені ефекти виявляються при застосуванні великих дозах. При зниженні дози або відміні препарату ці побічні явища швидко минають.
Порушення з боку нервової системи: частота невідома – запаморочення, біль голови.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: частота невідома – підвищене потовиділення.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: частота невідома – нудота.
Папаверину гідрохлорид:
Порушення з боку нервової системи: часто – сонливість.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто – шкірний висип (зазвичай еритематозний, кропив'янка), нечасто – свербіж шкіри, рідко – підвищена пітливість.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, запор. Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: нечасто – підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
Порушення з боку судин: часто – зниження артеріального тиску.
Порушення з боку серця: нечасто – шлуночкова екстрасистолія.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – еозинофілія.
особливі вказівкиЗа відсутності ефекту протягом 3 днів слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря. Пацієнти, у яких у відповідь на застосування метамізолу натрію виникають анафілактичні або інші імуноопосередковані реакції (наприклад, агранулоцитоз), також схильні до ризику їх розвитку у відповідь на застосування інших піразолонів і піразолідонів.
Літні та ослаблені пацієнти: пацієнтам похилого віку необхідно знизити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію.
Панцитопенія, агранулоцитоз:
При розвитку панцитопенії та агранулоцитозу препарат необхідно негайно відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми. Всім пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні під час лікування ознак та симптомів, що нагадують порушення з боку крові (наприклад, загальна слабкість, інфекції, стійка лихоманка, поява гематом, кровотеча, блідість).
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції:
Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію зумовлюють такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків (за типом кропив'янка-ангіоневротичний набряк); бронхіальна астма, що особливо супроводжується риносинуситом і поліпозом носа; хронічна кропив'янка; непереносимість барвників (наприклад, тартразину), консервантів (наприклад, бензоатів); непереносимість алкоголю, на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлену аналгетичну бронхіальну астму. У сприйнятливих пацієнтів може виникнути анафілактичний шок, тому у пацієнтів з бронхіальною астмою або атопією слід бути особливо обережними.
Тяжкі шкірні реакції Синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН):
При появі ознак ССД або ТЕН (таких як прогресуючий шкірний висип, що часто супроводжується пухирями або виразкою слизової оболонки) слід лікувати препаратом поновлювати. Слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо на початку лікування.
Ізольовані гіпотензивні реакції:
Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій підвищений при попередній гіпотензії, зниженні об'єму циркулюючої крові або дегідратації, нестабільній гемодинаміці або гострому порушенні кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з високою лихоманкою. У таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. У пацієнтів, у яких слід уникати зниження артеріального тиску, АНДІПАЛ АВЕКСИМА допускається застосовувати лише за ретельного спостереження за гемодинамічними параметрами.
Неприпустиме
застосування препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини).
Порушення функції нирок та печінки:
У пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки застосовувати АНДИПАЛ АВЕКСИМА допускається лише за суворої оцінки користі та ризиків, дотримуючись усіх необхідних запобіжних заходів.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування слід відмовитися від керування транспортними засобами, занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати в сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиТаблетки слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю рідини. Спочатку слід застосовувати найменшу ефективну дозу. Дорослим та дітям старше 8 років приймати внутрішньо по 1 таблетці 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза становить 3 таблетки.
Курс лікування залежить від характеру та перебігу захворювання, досягнутого ефекту, характеру комплексної фармакотерапії. Тривалість лікування має перевищувати 3-х діб.
Тяжкий загальний стан та порушення кліренсу креатиніну: пацієнтам з тяжким загальним станом та порушенням кліренсу креатиніну необхідно знизити дозу, оскільки у них може бути знижено виведення метаболітів метамізолу натрію.
Ниркова або печінкова недостатність: оскільки у пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки швидкість виведення препарату знижується, слід уникати багаторазового прийому високих доз. При короткостроковому застосуванні зниження дози не потрібне. Досвід тривалого застосування відсутній.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт производится компанией АВЕКСИМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Андипал АВЕКСИМА таб 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 24 шт., Андипал Авексима таб 10 шт Андипал Авексима таб 10 шт, Андипал таб 10 шт Андипал таб 10 шт, Андипал таб 10 шт Андипал таб 10 шт, Андипал таб 20 шт Андипал таб 20 шт, Дибазол таб 20мг 10 шт Дибазол таб 20мг 10 шт, Дибазол-УБФ таб 20мг 10 шт Дибазол-УБФ таб 20мг 10 шт, Долоспа табс таб 20мг+500мг 20 шт Долоспа табс таб 20мг+500мг 20 шт, Максиган таб 20 шт Максиган таб 20 шт, Новалгин таб 10 шт Новалгин таб 10 шт, Новиган таб 10 шт Новиган таб 10 шт, Папазол таб 10 шт Папазол таб 10 шт, Папазол таб 20 шт Папазол таб 20 шт, Пенталгин обезболивающее таб. 12 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 12 шт., Пенталгин обезболивающее таб. 4 шт. Пенталгин обезболивающее таб. 4 шт., Ревалгин таб 100 шт Ревалгин таб 100 шт, Спазган таб 100 шт Спазган таб 100 шт, Спазган таб 20 шт Спазган таб 20 шт, Спазмалгон таб 10 шт Спазмалгон таб 10 шт, Спазмалин таб 100 шт Спазмалин таб 100 шт, Спазмалин таб 20 шт Спазмалин таб 20 шт.
Пока нет комментариев