Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара
Анальгін - це ненаркотичний засіб з анальгезуючою, жарознижувальною та слабкою протизапальною дією. Він швидко абсорбується та надходить у печінку, де піддається гідролізу з утворенням активного метаболіту. Метамізол натрію проникає крізь плаценту та в грудне молоко. У пацієнтів похилого віку та з цирозом печінки слід уникати застосування високих доз. При нирковій недостатності слід також уникати застосування високих доз. Анальгін доступний у формі розчину для ін'єкцій в ампулах по 2 мл.
Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл розчину містить:
метамізол натрію 500 мг.
Вода
для ін'єкцій до 1 мл.
Опис:
Прозора безбарвна або трохи забарвлена рідина.
Форма випуску:
Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 500 мг/мл.
Упаковка 10 ампул 2 мл.
ПротипоказанняГіперчутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, а також до піразолідину, наприклад, фенілбутазону (включаючи пацієнтів, які перенесли агранулоцитоз внаслідок застосування цих препаратів), або інших компонентів препарату. Аналгетична бронхіальна астма чи непереносимість анальгетиків (кропив'янка – ангіоневротичний набряк), тобто. пацієнти з бронхоспазмом або іншими формами анафілактоїдних реакцій (наприклад, кропив'янка, ангіоневротичний набряк) у відповідь на застосування саліцилатів, парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів, таких як диклофенак, ібупрофен, індометацин або напроксен. Порушення кістковомозкового кровотворення (наприклад після цитостатичної терапії) або захворюваннях кровотворних органів. Спадковий дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (гемоліз). Гостра інтермітує печінкова порфірія (ризик розвитку нападу порфірії). Гостра ниркова чи печінкова недостатність.
Вагітність та період грудного вигодовування. Немовля (до 3-х місяців або з масою тіла менше 5 кг). Грудні діти віком від 3 до 12 місяців (протипоказання тільки для внутрішньовенного введення) З обережністю
Артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), зниження об'єму циркулюючої крові, нестабільність гемодинаміки (інфаркт міокарда, множинна травма) , серцева недостатність, що починається, висока лихоманка (підвищений ризик різкого зниження артеріального тиску). Захворювання, при яких значне зниження артеріального тиску може мати підвищену небезпеку (пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця та стенозом артерій головного мозку). Хронічне зловживання алкоголем.
Бронхіальна астма, особливо у поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка та інші види атопії (алергічних захворювань, у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до сенсибілізації: полінози, алергічний риніт тощо) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
Непереносимість алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв з такими симптомами як свербіж, сльозотеча та почервоніння обличчя) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій). Тяжкі порушення функції печінки та нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію).
Дозування50%
Показання до застосуванняТяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах та післяопераційному больовому синдромі, при кольках, при онкологічних захворюваннях та інших станах, де протипоказані інші терапевтичні заходи. Гарячка, стійка до інших методів лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗ циклоспорином
При застосуванні одночасно з циклоспорином може бути зниження його концентрації в крові, тому при їх спільному застосуванні потрібен моніторинг концентрації циклоспорину в крові.
З іншими ненаркотичними аналгетичними засобами
Одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви
, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці і підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки
послаблюють дію метамізолу натрію.
З седативними засобами та транквілізаторами
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпотермії.
З лікарськими засобами, які мають високий зв'язок з білком (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин).
З мієлотоксичними лікарськими засобами
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності метамізолу натрію.
Одночасне застосування метамізолу натрію з
метотрексатом може посилювати гематотоксичну дію метотрексату, особливо у пацієнтів похилого віку.
Тому рекомендується уникати їх одночасного застосування.
Тіамазол і сарколізин
підвищують ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом
Кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом натрію (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
З ацетилсаліциловою кислотою (АСК) При сумісному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб.
З бупропіоном
Метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні.
ПередозуванняСимптоми: при передозуванні можлива поява наступних симптомів: нудота, блювання, біль у животі, зниження функції нирок/гостра ниркова недостатність з олігурією (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту), рідше симптоми з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, шум у вухах, марення, порушення свідомості, кома, судоми) та різке зниження артеріального тиску (іноді прогресуюче до шоку), а також порушення серцевого ритму (тахікардія), гіпотермія, задишка, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, параліч дихальних м'язів. Після прийому високих доз виведення через нирки нетоксичного метаболіту (рубазонової кислоти) може спричинити червоне забарвлення сечі.
Лікування: специфічний антидот не відомий. При передозуванні показано форсований діурез. Головний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) може виводитися за допомогою гемодіалізу, гемофільтрації, гемоперфузії або фільтрації плазми. При розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбіруратів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий ненаркотичний засіб.
Фармакодинаміка:
Метамізол натрію є похідним піразолону. Має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів. За механізмом дії практично не відрізняється від інших нестероїдних протизапальних препаратів.
Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 години.
При внутрішньовенному введенні максимальний ефект розвивається через 20-40 хв.
Фармакокінетика:
Після введення швидко абсорбується та надходить у печінку, де піддається гідролізу з утворенням активного метаболіту, незмінений метамізол натрію виявляється у крові у незначних кількостях тільки після внутрішньовенного введення. Після внутрішньовенного введення період напіввиведення метамізолу становить 14 хвилин.
Приблизно 96% виводиться із сечею у вигляді метаболітів. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60 %. Переважно виводиться нирками.
Метаболіти 4N-ацетиламіноантипірин (ААА) і 4N-форміламіноантипірин (ФАА) не мають фармакологічної активності.
Всім метаболітам властива нелінійна фармакокінетика. Клінічна значимість цього явища невідома. При короткостроковому застосуванні кумуляція метаболітів не має великої ролі.
Метамізол натрію проникає крізь плаценту. Метаболіти метамізолу проникають у грудне молоко. Зв'язок з білками плазми 4N-метиламіноантипірину (МАА) становить 58%, 4N-аміноантипірину (АА) – 48%, ФАА – 18% та ААА – 14%.
Після одноразового прийому внутрішньо 85% дози виявляється у сечі у вигляді метаболітів, з них 3±1% – МАА, 6±3% – АА, 26±8% – ААА та 23±4% – ФАА.
Нирковий кліренс після одноразового прийому 1 г метамізолу натрію внутрішньо для МАА дорівнює 5±2 мл/хв, АА – 38±13 мл/хв, ААА – 61±8 мл/хв та ФАА – 49±5 мл/хв.
Відповідні періоди напіввиведення з плазми для МАА – 2,7±0,5 год, АА – 3,7±1,3 год, ААА – 9,5±1,5 год та ФАА – 11,2±1,5 год.
Літні
У пацієнтів похилого віку величина площі під кривою «концентрація-час» (AUC) підвищується в 2–3 рази. У пацієнтів з цирозом печінки періоди напіввиведення МАА та
ФАА при одноразовому прийомі препарату збільшуються приблизно в 3 рази, тоді як періоди напіввиведення АА та ААА не дотримуються тієї ж закономірності. У таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз.
Порушення функції нирок
Згідно з наявними даними при нирковій недостатності швидкість виведення деяких метаболітів (ААА та ФАА) знижується. У таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз.
Вагітність та годування груддюВагітність
Метамізол натрію проникає крізь плацентарний бар'єр. Дані щодо застосування метамізолу натрію під час вагітності обмежені. За результатами доклінічних досліджень тератогенна дія метамізолу натрію у щурів та кролів не виявлена, у високих дозах спостерігалась фетотоксичність. Оскільки адекватних даних про застосування у людей немає метамізолу натрію не повинен прийматися в першому триместрі вагітності, у другому триместрі вагітності метамізол натрію може застосовуватися тільки якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Незважаючи на те, що метамізол натрію слабо інгібує синтез простагландинів не можна виключити можливість передчасного (внутрішньоутробного) закриття артеріального (Боталлова) протоки, а також перинатальних ускладнень, зумовлених порушенням агрегації тромбоцитів у матері або новонародженого.
Тому метамізол натрію протипоказаний у третьому триместрі вагітності.
Період лактації
Метаболіти натрію метамізолу проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату, а також протягом 48 годин після прийому останньої дози необхідно припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНебажані реакції класифіковані таким чином, згідно з класифікацією ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я): дуже часто (> 1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо оцінити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку серця
Частота невідома: синдром Коуніса (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення).
Порушення з боку імунної системи
Рідко: анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
Дуже рідко: аналгетична бронхіальна астма.
Частота невідома: анафілактичний шок.
Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть виникати навіть у випадку, якщо раніше препарат приймався багато разів без ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години. У легших випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки чи скарг з боку шлунково-кишкового тракту. У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку. У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезують препарати ці реакції зазвичай проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: фіксований лікарський дерматит.
Рідко: висипання на шкірі.
Частота невідома: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: лейкопенія.
Дуже рідко: агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним кінцем і тромбоцитопенію.
Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем.
Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (ротової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але не завжди відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайну відміну препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень.
При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. «Особливі вказівки»).
Порушення з боку судин
Нечасто: ізольована гіпотензія.
Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливе фармакологічно обумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Дуже рідко: порушення функції нирок.
Частота невідома: інтерстиціальний нефрит.
У дуже поодиноких випадках у пацієнтів з порушеною функцією нирок можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією або протеїнурією.
Загальні розлади
Нечасто: можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти.
особливі вказівкиПри лікуванні пацієнтів, які отримують цитостатичні засоби, та дітей віком до 5 років лікування метамізолом натрію повинно проводитись лише під наглядом лікаря.
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції
Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію спричиняє такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків; бронхіальна астма, особливо із супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю (підвищена чутливість до алкоголю) на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв, у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлений синдром аспіринової астми; непереносимість або підвищена чутливість до барвників (наприклад, тартразину) або до консервантів (наприклад, до бензоату). Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести опитування пацієнта з метою виявлення анамнестичних відомостей.
У разі застосування метамізолу натрію у таких пацієнтів необхідне суворе медичне спостереження за їх станом та необхідно мати засоби для надання їм невідкладної допомоги у разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
У схильних пацієнтів може виникати анафілактичний шок, тому пацієнтам з астмою або атопією натрію метамізол слід призначати з обережністю.
Тяжкі шкірні реакції
На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі симптомів ССД або ТЕН (таких як прогресуючий висипання на шкірі, часто з бульбашками або ураженням слизової оболонки) лікування метамізолом натрію слід негайно припинити, його не слід починати повторно.
Пацієнти повинні бути обізнані з симптомами даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування.
Агранулоцитоз/панцитопенія
При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу. Він виникає дуже рідко, триває не менше тижня, не залежить від дози, може бути тяжким, загрожувати життю і навіть призвести до загибелі пацієнта. У зв'язку з цим, при виявленні симптомів лихоманки, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини, вагініту або проктиту, зниження кількості нейтрофілів у периферичній крові менше 1500 у мм3 необхідно припинити прийом препарату та звернутись .
У випадку розвитку панцитопенії лікування слід негайно припинити, необхідно контролювати показники розгорнутого аналізу крові аж до їх нормалізації. блідості) на фоні прийому метамізолу натрію слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Ізольовані гіпотензивні реакції
Метамізол натрію може спричиняти гіпотензивні реакції (див. також розділ «Побічна дія»). Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений при: попередньої гіпотензії, зниженні об'єму циркулюючої крові або дегідратації, нестабільній гемодинаміці або гострому порушенні кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з лихоманкою.
У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (стабілізація гемодинаміки).
У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати за будь-яку ціну (наприклад, при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію допускається застосовувати лише при ретельному спостереженні за гемодинамічними параметрами. Неприпустиме використання препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини)
. Порушення функції печінки та нирок У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах. Допоміжні речовини
Оскільки препарат містить натрій, необхідно враховувати особам, які перебувають на дієті з низьким вмістом натрію.
За відсутності ефекту протягом 3 днів слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Правила введення препарату
Внутрішньовенне введення метамізолу натрію слід здійснювати дуже повільно (не більше 1 мл на хвилину), щоб за перших ознак анафілактичних/анафілактоїдних реакцій ін'єкцію можна було б припинити, а також для того, щоб мінімізувати ризик виникнення окремих гіпотензивних реакцій.
При внутрішньом'язовому введенні необхідно використовувати голку для внутрішньом'язового введення
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Враховуючи профіль побічних дій лікарського препарату, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами, механізмами, а також при виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДорослі та підлітки 15 років та старше
Препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (при сильних болях) по 1-2 мл 500 мг/мл розчину 2-3 рази на добу, але не більше 2 г на добу. Максимальна разова доза – 1 г, добова – 2 г.
Діти
Метамізол натрію не можна застосовувати у віці до 3 місяців або при масі тіла менше 5 кг.
Дітям метамізол натрію призначають у дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0,1-0,2 мл 500 мг/мл розчину).
Разова доза може бути призначена до 2-3 разів на добу.
Перед введенням рекомендується нагріти до температури тіла.
При надто швидкому введенні препарату може спостерігатися критичне падіння артеріального тиску та шок. Внутрішньовенне введення має здійснюватися повільно (швидкість введення не більше 1 мл (500 мг метамізолу за хвилину)) у положенні лежачи, при контролі за артеріальним тиском, пульсом та частотою дихання.
Оскільки існує побоювання, що падіння артеріального тиску неалергічного генезу є дозозалежним, кількість розчину метамізолу натрію понад 2 мл (1 г) має вводитися з особливою обережністю.
При тривалому (більшому тижні) застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл розчину містить:
метамізол натрію 500 мг.
Вода
для ін'єкцій до 1 мл.
Опис:
Прозора безбарвна або трохи забарвлена рідина.
Форма випуску:
Розчин для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 500 мг/мл.
Упаковка 10 ампул 2 мл.
ПротипоказанняГіперчутливість до метамізолу натрію та інших похідних піразолону, а також до піразолідину, наприклад, фенілбутазону (включаючи пацієнтів, які перенесли агранулоцитоз внаслідок застосування цих препаратів), або інших компонентів препарату. Аналгетична бронхіальна астма чи непереносимість анальгетиків (кропив'янка – ангіоневротичний набряк), тобто. пацієнти з бронхоспазмом або іншими формами анафілактоїдних реакцій (наприклад, кропив'янка, ангіоневротичний набряк) у відповідь на застосування саліцилатів, парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів, таких як диклофенак, ібупрофен, індометацин або напроксен. Порушення кістковомозкового кровотворення (наприклад після цитостатичної терапії) або захворюваннях кровотворних органів. Спадковий дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (гемоліз). Гостра інтермітує печінкова порфірія (ризик розвитку нападу порфірії). Гостра ниркова чи печінкова недостатність.
Вагітність та період грудного вигодовування. Немовля (до 3-х місяців або з масою тіла менше 5 кг). Грудні діти віком від 3 до 12 місяців (протипоказання тільки для внутрішньовенного введення) З обережністю
Артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт. ст.), зниження об'єму циркулюючої крові, нестабільність гемодинаміки (інфаркт міокарда, множинна травма) , серцева недостатність, що починається, висока лихоманка (підвищений ризик різкого зниження артеріального тиску). Захворювання, при яких значне зниження артеріального тиску може мати підвищену небезпеку (пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця та стенозом артерій головного мозку). Хронічне зловживання алкоголем.
Бронхіальна астма, особливо у поєднанні з супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка та інші види атопії (алергічних захворювань, у розвитку яких значна роль належить спадковій схильності до сенсибілізації: полінози, алергічний риніт тощо) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
Непереносимість алкоголю (реакція навіть на незначні кількості певних алкогольних напоїв з такими симптомами як свербіж, сльозотеча та почервоніння обличчя) (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій). Тяжкі порушення функції печінки та нирок (рекомендується застосування низьких доз у зв'язку з можливістю уповільнення виведення метамізолу натрію).
Дозування50%
Показання до застосуванняТяжкий гострий або хронічний больовий синдром при травмах та післяопераційному больовому синдромі, при кольках, при онкологічних захворюваннях та інших станах, де протипоказані інші терапевтичні заходи. Гарячка, стійка до інших методів лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиЗ циклоспорином
При застосуванні одночасно з циклоспорином може бути зниження його концентрації в крові, тому при їх спільному застосуванні потрібен моніторинг концентрації циклоспорину в крові.
З іншими ненаркотичними аналгетичними засобами
Одночасне застосування метамізолу натрію з іншими ненаркотичними аналгетичними засобами може призвести до взаємного посилення токсичних ефектів.
Трициклічні антидепресанти, пероральні контрацептиви
, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці і підвищують його токсичність.
Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки
послаблюють дію метамізолу натрію.
З седативними засобами та транквілізаторами
Седативні засоби та транквілізатори посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію. Одночасне застосування з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину може призвести до розвитку вираженої гіпотермії.
З лікарськими засобами, які мають високий зв'язок з білком (пероральні гіпоглікемічні засоби, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди та індометацин).
З мієлотоксичними лікарськими засобами
Мієлотоксичні лікарські засоби посилюють прояв гематотоксичності метамізолу натрію.
Одночасне застосування метамізолу натрію з
метотрексатом може посилювати гематотоксичну дію метотрексату, особливо у пацієнтів похилого віку.
Тому рекомендується уникати їх одночасного застосування.
Тіамазол і сарколізин
підвищують ризик розвитку лейкопенії.
З кодеїном, блокаторами Н2-гістамінових рецепторів та пропранололом
Кодеїн, блокатори Н2-гістамінових рецепторів та пропранолол посилюють ефекти метамізолу натрію.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін не повинні застосовуватися під час лікування метамізолом натрію (підвищений ризик розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій).
З ацетилсаліциловою кислотою (АСК) При сумісному застосуванні метамізол натрію може зменшувати вплив АСК на агрегацію тромбоцитів. Тому цю комбінацію слід застосовувати з обережністю при лікуванні пацієнтів, які приймають АСК як антиагрегантний засіб.
З бупропіоном
Метамізол натрію може знижувати концентрацію бупропіону в крові, що слід брати до уваги при одночасному їх застосуванні.
ПередозуванняСимптоми: при передозуванні можлива поява наступних симптомів: нудота, блювання, біль у животі, зниження функції нирок/гостра ниркова недостатність з олігурією (наприклад, внаслідок розвитку інтерстиціального нефриту), рідше симптоми з боку центральної нервової системи (запаморочення, сонливість, шум у вухах, марення, порушення свідомості, кома, судоми) та різке зниження артеріального тиску (іноді прогресуюче до шоку), а також порушення серцевого ритму (тахікардія), гіпотермія, задишка, гострий агранулоцитоз, геморагічний синдром, параліч дихальних м'язів. Після прийому високих доз виведення через нирки нетоксичного метаболіту (рубазонової кислоти) може спричинити червоне забарвлення сечі.
Лікування: специфічний антидот не відомий. При передозуванні показано форсований діурез. Головний метаболіт (4N-метиламіноантипірин) може виводитися за допомогою гемодіалізу, гемофільтрації, гемоперфузії або фільтрації плазми. При розвитку судомного синдрому – внутрішньовенне введення діазепаму та швидкодіючих барбіруратів.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Аналгезуючий ненаркотичний засіб.
Фармакодинаміка:
Метамізол натрію є похідним піразолону. Має знеболювальну, жарознижувальну і слабку протизапальну дію, механізм якої пов'язаний з пригніченням синтезу простагландинів. За механізмом дії практично не відрізняється від інших нестероїдних протизапальних препаратів.
Дія розвивається через 20-40 хв і досягає максимуму через 2 години.
При внутрішньовенному введенні максимальний ефект розвивається через 20-40 хв.
Фармакокінетика:
Після введення швидко абсорбується та надходить у печінку, де піддається гідролізу з утворенням активного метаболіту, незмінений метамізол натрію виявляється у крові у незначних кількостях тільки після внутрішньовенного введення. Після внутрішньовенного введення період напіввиведення метамізолу становить 14 хвилин.
Приблизно 96% виводиться із сечею у вигляді метаболітів. Зв'язок активного метаболіту з білками плазми – 50-60 %. Переважно виводиться нирками.
Метаболіти 4N-ацетиламіноантипірин (ААА) і 4N-форміламіноантипірин (ФАА) не мають фармакологічної активності.
Всім метаболітам властива нелінійна фармакокінетика. Клінічна значимість цього явища невідома. При короткостроковому застосуванні кумуляція метаболітів не має великої ролі.
Метамізол натрію проникає крізь плаценту. Метаболіти метамізолу проникають у грудне молоко. Зв'язок з білками плазми 4N-метиламіноантипірину (МАА) становить 58%, 4N-аміноантипірину (АА) – 48%, ФАА – 18% та ААА – 14%.
Після одноразового прийому внутрішньо 85% дози виявляється у сечі у вигляді метаболітів, з них 3±1% – МАА, 6±3% – АА, 26±8% – ААА та 23±4% – ФАА.
Нирковий кліренс після одноразового прийому 1 г метамізолу натрію внутрішньо для МАА дорівнює 5±2 мл/хв, АА – 38±13 мл/хв, ААА – 61±8 мл/хв та ФАА – 49±5 мл/хв.
Відповідні періоди напіввиведення з плазми для МАА – 2,7±0,5 год, АА – 3,7±1,3 год, ААА – 9,5±1,5 год та ФАА – 11,2±1,5 год.
Літні
У пацієнтів похилого віку величина площі під кривою «концентрація-час» (AUC) підвищується в 2–3 рази. У пацієнтів з цирозом печінки періоди напіввиведення МАА та
ФАА при одноразовому прийомі препарату збільшуються приблизно в 3 рази, тоді як періоди напіввиведення АА та ААА не дотримуються тієї ж закономірності. У таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз.
Порушення функції нирок
Згідно з наявними даними при нирковій недостатності швидкість виведення деяких метаболітів (ААА та ФАА) знижується. У таких пацієнтів слід уникати застосування високих доз.
Вагітність та годування груддюВагітність
Метамізол натрію проникає крізь плацентарний бар'єр. Дані щодо застосування метамізолу натрію під час вагітності обмежені. За результатами доклінічних досліджень тератогенна дія метамізолу натрію у щурів та кролів не виявлена, у високих дозах спостерігалась фетотоксичність. Оскільки адекватних даних про застосування у людей немає метамізолу натрію не повинен прийматися в першому триместрі вагітності, у другому триместрі вагітності метамізол натрію може застосовуватися тільки якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Незважаючи на те, що метамізол натрію слабо інгібує синтез простагландинів не можна виключити можливість передчасного (внутрішньоутробного) закриття артеріального (Боталлова) протоки, а також перинатальних ускладнень, зумовлених порушенням агрегації тромбоцитів у матері або новонародженого.
Тому метамізол натрію протипоказаний у третьому триместрі вагітності.
Період лактації
Метаболіти натрію метамізолу проникають у грудне молоко, тому при застосуванні препарату, а також протягом 48 годин після прийому останньої дози необхідно припинити годування груддю.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНебажані реакції класифіковані таким чином, згідно з класифікацією ВООЗ (Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я): дуже часто (> 1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (неможливо оцінити виходячи з наявних даних).
Порушення з боку серця
Частота невідома: синдром Коуніса (алергічний коронарний синдром, проявляється клінічними та лабораторними ознаками стенокардії, спричиненої медіаторами запалення).
Порушення з боку імунної системи
Рідко: анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
Дуже рідко: аналгетична бронхіальна астма.
Частота невідома: анафілактичний шок.
Метамізол натрію може викликати анафілактичні або анафілактоїдні реакції, які в дуже рідкісних випадках можуть бути важкими та загрозливими для життя. Вони можуть виникати навіть у випадку, якщо раніше препарат приймався багато разів без ускладнень. Такі лікарські реакції можуть розвинутись негайно або через кілька годин після прийому метамізолу натрію, як правило, протягом однієї години. У легших випадках вони проявляються у вигляді шкірних симптомів та симптомів з боку слизових оболонок (свербіж, печіння, гіперемія, кропив'янка, набряк) або у вигляді задишки чи скарг з боку шлунково-кишкового тракту. У тяжких випадках ці реакції переходять у генералізовану кропив'янку, тяжкий ангіоневротичний набряк (особливо із залученням гортані), тяжкий бронхоспазм, порушення ритму серця, різке зниження артеріального тиску (якому іноді передує підвищення артеріального тиску) та з розвитком циркуляторного шоку. У осіб із синдромом аналгетичної бронхіальної астми при непереносимості аналгезують препарати ці реакції зазвичай проявляються у вигляді нападів бронхіальної астми.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
Нечасто: фіксований лікарський дерматит.
Рідко: висипання на шкірі.
Частота невідома: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Порушення з боку крові та лімфатичної системи
Рідко: лейкопенія.
Дуже рідко: агранулоцитоз, включаючи випадки з летальним кінцем і тромбоцитопенію.
Частота невідома: апластична анемія, панцитопенія, включаючи випадки з летальним кінцем.
Ці реакції є імунологічними реакціями за своєю природою. Вони можуть виникати навіть якщо раніше препарат застосовувався багато разів без будь-яких ускладнень.
Типовими симптомами агранулоцитозу є ураження слизових оболонок (ротової порожнини та глотки, аноректальної області та статевих органів), біль у горлі, лихоманка. Однак при застосуванні антибіотиків ці явища можуть бути слабко вираженими. Іноді, але не завжди відзначається невелике збільшення лімфатичних вузлів чи селезінки. Швидкість осідання еритроцитів значно збільшується, вміст гранулоцитів різко знижений або не визначаються. Як правило, показники гемоглобіну, еритроцитів та тромбоцитів залишаються нормальними, але можуть траплятися і відхилення.
Типовими симптомами тромбоцитопенії є підвищена схильність до кровотечі та виникнення петехій на шкірі та слизових оболонках. Якщо відзначається несподіване погіршення загального стану, лихоманка не спадає або з'являються нові або болючі виразки на слизових оболонках, особливо в роті, носі або горлі, тактика лікування передбачає негайну відміну препарату, не чекаючи результатів лабораторних досліджень.
При розвитку панцитопенії препарат слід відмінити та контролювати загальний аналіз крові до повернення його показників до норми (див. «Особливі вказівки»).
Порушення з боку судин
Нечасто: ізольована гіпотензія.
Після прийому препарату можливе ізольоване транзиторне зниження артеріального тиску (можливе фармакологічно обумовлене та не супроводжується іншими проявами анафілактичних/анафілактоїдних реакцій); у поодиноких випадках зниження артеріального тиску може бути дуже різко вираженим. При лихоманці також можливе різке зниження артеріального тиску без інших ознак реакції гіперчутливості.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
Дуже рідко: порушення функції нирок.
Частота невідома: інтерстиціальний нефрит.
У дуже поодиноких випадках у пацієнтів з порушеною функцією нирок можливе гостре погіршення ниркової функції (гостра ниркова недостатність), у деяких випадках з олігурією, анурією або протеїнурією.
Загальні розлади
Нечасто: можливе забарвлення сечі у червоний колір внаслідок присутності в сечі метаболіту – рубазонової кислоти.
особливі вказівкиПри лікуванні пацієнтів, які отримують цитостатичні засоби, та дітей віком до 5 років лікування метамізолом натрію повинно проводитись лише під наглядом лікаря.
Анафілактичні/анафілактоїдні реакції
Підвищений ризик розвитку реакцій гіперчутливості на метамізол натрію спричиняє такі стани: аналгетична бронхіальна астма або непереносимість аналгетиків; бронхіальна астма, особливо із супутнім поліпозним риносинуситом; хронічна кропив'янка; непереносимість алкоголю (підвищена чутливість до алкоголю) на тлі якої навіть при прийомі незначної кількості алкогольних напоїв, у пацієнтів виникають чхання, сльозотеча та виражене почервоніння обличчя. Непереносимість алкоголю може свідчити про раніше невстановлений синдром аспіринової астми; непереносимість або підвищена чутливість до барвників (наприклад, тартразину) або до консервантів (наприклад, до бензоату). Перед застосуванням метамізолу натрію необхідно провести опитування пацієнта з метою виявлення анамнестичних відомостей.
У разі застосування метамізолу натрію у таких пацієнтів необхідне суворе медичне спостереження за їх станом та необхідно мати засоби для надання їм невідкладної допомоги у разі розвитку анафілактичних/анафілактоїдних реакцій.
У схильних пацієнтів може виникати анафілактичний шок, тому пацієнтам з астмою або атопією натрію метамізол слід призначати з обережністю.
Тяжкі шкірні реакції
На фоні застосування метамізолу натрію були описані загрозливі для життя шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона (ССД) і токсичний епідермальний некроліз (ТЕН). При появі симптомів ССД або ТЕН (таких як прогресуючий висипання на шкірі, часто з бульбашками або ураженням слизової оболонки) лікування метамізолом натрію слід негайно припинити, його не слід починати повторно.
Пацієнти повинні бути обізнані з симптомами даних захворювань. Вони слід ретельно контролювати шкірні реакції, особливо протягом перших тижнів лікування.
Агранулоцитоз/панцитопенія
При тривалому застосуванні слід контролювати картину периферичної крові. На фоні прийому метамізолу натрію можливий розвиток агранулоцитозу. Він виникає дуже рідко, триває не менше тижня, не залежить від дози, може бути тяжким, загрожувати життю і навіть призвести до загибелі пацієнта. У зв'язку з цим, при виявленні симптомів лихоманки, ознобу, болю в горлі, утрудненого ковтання, стоматиту, ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини, вагініту або проктиту, зниження кількості нейтрофілів у периферичній крові менше 1500 у мм3 необхідно припинити прийом препарату та звернутись .
У випадку розвитку панцитопенії лікування слід негайно припинити, необхідно контролювати показники розгорнутого аналізу крові аж до їх нормалізації. блідості) на фоні прийому метамізолу натрію слід негайно звернутися за медичною допомогою.
Ізольовані гіпотензивні реакції
Метамізол натрію може спричиняти гіпотензивні реакції (див. також розділ «Побічна дія»). Ці реакції можуть мати дозозалежний характер. Ризик таких реакцій також підвищений при: попередньої гіпотензії, зниженні об'єму циркулюючої крові або дегідратації, нестабільній гемодинаміці або гострому порушенні кровообігу (наприклад, у пацієнтів з інфарктом міокарда або травмою), у пацієнтів з лихоманкою.
У зв'язку з цим у таких пацієнтів слід проводити докладну діагностику та встановлювати за ними ретельне спостереження. З метою зниження ризику гіпотензивних реакцій можуть знадобитися превентивні заходи (стабілізація гемодинаміки).
У пацієнтів, у яких зниження артеріального тиску слід уникати за будь-яку ціну (наприклад, при тяжкій ішемічній хворобі серця або значному стенозі церебральних артерій), метамізол натрію допускається застосовувати лише при ретельному спостереженні за гемодинамічними параметрами. Неприпустиме використання препарату для зняття гострого болю в животі (до з'ясування їх причини)
. Порушення функції печінки та нирок У пацієнтів з порушенням функції печінки та нирок рекомендується уникати прийому метамізолу натрію у високих дозах. Допоміжні речовини
Оскільки препарат містить натрій, необхідно враховувати особам, які перебувають на дієті з низьким вмістом натрію.
За відсутності ефекту протягом 3 днів слід припинити прийом препарату і звернутися до лікаря.
Правила введення препарату
Внутрішньовенне введення метамізолу натрію слід здійснювати дуже повільно (не більше 1 мл на хвилину), щоб за перших ознак анафілактичних/анафілактоїдних реакцій ін'єкцію можна було б припинити, а також для того, щоб мінімізувати ризик виникнення окремих гіпотензивних реакцій.
При внутрішньом'язовому введенні необхідно використовувати голку для внутрішньом'язового введення
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Враховуючи профіль побічних дій лікарського препарату, слід бути обережним при керуванні транспортними засобами, механізмами, а також при виконанні робіт, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДорослі та підлітки 15 років та старше
Препарат вводять внутрішньом'язово або внутрішньовенно (при сильних болях) по 1-2 мл 500 мг/мл розчину 2-3 рази на добу, але не більше 2 г на добу. Максимальна разова доза – 1 г, добова – 2 г.
Діти
Метамізол натрію не можна застосовувати у віці до 3 місяців або при масі тіла менше 5 кг.
Дітям метамізол натрію призначають у дозі 50-100 мг на 10 кг маси тіла (0,1-0,2 мл 500 мг/мл розчину).
Разова доза може бути призначена до 2-3 разів на добу.
Перед введенням рекомендується нагріти до температури тіла.
При надто швидкому введенні препарату може спостерігатися критичне падіння артеріального тиску та шок. Внутрішньовенне введення має здійснюватися повільно (швидкість введення не більше 1 мл (500 мг метамізолу за хвилину)) у положенні лежачи, при контролі за артеріальним тиском, пульсом та частотою дихання.
Оскільки існує побоювання, що падіння артеріального тиску неалергічного генезу є дозозалежним, кількість розчину метамізолу натрію понад 2 мл (1 г) має вводитися з особливою обережністю.
При тривалому (більшому тижні) застосуванні препарату необхідний контроль картини периферичної крові та функціонального стану печінки.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара производится компанией ЭЛЛАРА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт эллара в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт Анальгин раствор для инъекций 500 мг/мл 2 мл амп 10 шт, Анальгин раствор для инъекций 500мг/мл 5мл амп 5 шт Анальгин раствор для инъекций 500мг/мл 5мл амп 5 шт, Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт, Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт фарм... Анальгин раствор для инъекций 50% 2мл амп 10 шт фармстандарт, Баралгин М раствор для инъекций 500мг/мл 5мл амп 5 шт Баралгин М раствор для инъекций 500мг/мл 5мл амп 5 шт, Метамалгин раствор для инъекций 0.5 мг/мл 5 мл амп 5 шт Метамалгин раствор для инъекций 0.5 мг/мл 5 мл амп 5 шт.
Пока нет комментариев