Амоксициллин таб 250мг 20 шт
Амоксицилін таблетки 250мг 20 штук - це напівсинтетичний антибіотик-пеніцилін широкого спектру дії з бактерицидною дією, який інгібує синтез бактеріальної клітинної стінки. Він чутливий до аеробних грампозитивних мікроорганізмів, таких як Enterococcus faecalis, Бета-гемолітичні стрептококи та Listeria monocytogenes. Амоксицилін має високу абсорбцію, не руйнується в кислому середовищі шлунка та має великий обсяг розподілу. Він виділяється з організму переважно нирками у незміненому вигляді та може використовуватися для лікування різних інфекцій. Для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю, добір дози проводиться з обережністю та потрібний контроль функції нирок та печінки.
Амоксициллин таб 250мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амоксициліну тригідрат – 287 мг (у перерахунку на амоксицилін – 250 мг).
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), повідон К90, стеарат кальцію.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки з фаскою та ризиком білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 250 мг. По 10 таблеток у контурні коміркові упаковки з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. Або по 20 таблеток у банки полімерні з поліпропілену, поліетилену низького тиску, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину або кришками, що нагвинчуються з поліетилену низького тиску і поліетилену високого тиску. Кожну банку, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону
ПротипоказанняПідвищена чутливість до амоксициліну, бета-лактамних антибіотиків (інших пеніцилінів, цефалоспоринів, монобактамів, карбапенемів) або інших компонентів препарату;
Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз;
Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю
Алергічні реакції (в т.ч. в анамнезі бронхіальна астма, поліноз, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти), захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків), ниркова недостатність, вагітність та період грудного вскарму.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до амоксициліну мікроорганізмами:
– інфекції верхніх дихальних шляхів (тонзилофарингіт, синусит, гострий середній отит);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бактеріальний бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія);
- інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, ендометрит, цервіцит, гонорея);
- абдомінальні інфекції (холангіт, холецистит);
- ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (завжди у комбінації з іншими препаратами);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно-інфіковані дерматози);
- лептоспіроз, листериоз;
- хвороба Лайма;
- інфекції шлунково-кишкового тракту (ентероколіт, черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз (викликаний Salmonella typhi, чутливою до ампіциліну), сальмонеллоносійство; - профілактика бактеріального ендокардиту при хірургічних процедурах у ротовій порожнині та верхній порожнині
.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтациди, глюкозамін, проносні лікарські засоби, їжа, аміноглікозиди уповільнюють та знижують абсорбцію; аскорбінова кислота підвищує абсорбцію. Бактерицидні антибіотики (в т.ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин, хінолони) мають синергічний ефект.
Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати та препарати, що блокують канальцеву секрецію, знижуючи канальцеву секрецію, підвищують концентрацію амоксициліну в крові. Спільне застосування з алопуринолом може призвести до розвитку шкірних алергічних реакцій. Не рекомендується одночасне застосування амоксициліну та алопуринолу.
Можливе збільшення всмоктування дигоксину на фоні терапії амоксициліном. Може знадобитися корекція дози дигоксину.
Амоксицилін підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс).
У деяких випадках прийом препарату може збільшувати протромбіновий час (ПВ) та міжнародне нормалізоване співвідношення (МНО), у зв'язку з чим слід бути обережним при одночасному застосуванні антикоагулянтів та амоксициліну та ретельно контролювати ПВ та МНО. Може знадобитися корекція дози антикоагулянтів або відміна амоксициліну.
Амоксицилін не слід застосовувати одномоментно у комбінації з бактеріостатичними антибіотиками, такими як еритроміцин, тетрацикліни, хлорамфенікол, сульфаніламіди, через можливе зниження активності (антагоністичну дію).
При одночасному застосуванні метотрексату та амоксициліну можливе збільшення токсичності першого, ймовірно, через конкурентне інгібування канальцевої ниркової секреції метотрексату амоксициліном. Рекомендується регулярно контролювати концентрацію метотрексату у сироватці крові.
Застосування амоксициліну та пробенециду не рекомендується, т.к. пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну, тим самим підвищуючи його плазмову концентрацію та подовжуючи час його перебування у сироватці крові.
Одночасний прийом амоксициліну з естроген-пероральними контрацептивами, що містять, може призводити до зниження їх ефективності та підвищення ризику розвитку кровотеч («прориву»).
ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї).
Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, сольові проносні препарати для підтримки водно-електролітного балансу; гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-пеніцилін напівсинтетичний
Код ATX: JO1CA04
Фармакодинаміка:
Амоксицилін являє собою амінобензиловий пеніцилін, напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, що має бактерицидну дію в результаті інгібування синтезу бактеріальної клітинної стінки.
Чутливість мікроорганізмів до амоксициліну у лабораторних умовах.
Зазвичай чутливі збудники хвороб:
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Бета-гемолітичні стрептококи (А, В, С та G), Listeria monocytogenes.
Види бактерій, у яких можлива набута резистентність:
• Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Escherihia coli, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Proteus mirabilis, Salmonella typhi, Salmonella paratyphi, Shigella spp., Pasteurella multocida;
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Коагулазонегативні стафілококи, Staphylococcus aureus1, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи viridans;
• Анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Clostridium spp;
• Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Fusobacterium spp.;
• Інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi.
Природно резистентні організми2:
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecium2;
• Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp;
• Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides spp. (Деякі штами Bacteroides fragilis резистентні);
• Інші мікроорганізми: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp.
1 Природна середня чутливість за відсутності набутих механізмів резистенції;
2 майже всі штами S. aureus резистентні до амоксициліну, оскільки вони виробляють пеніциліназ. Бактерии могут обладать резистентностью к амоксициллину (и, следовательно, ампициллину) в результате продукции бета-лактамаз, гидролизующих аминопенициллины (которые могут ингибироваться клавулановой кислотой), изменений пенициллинсвязывающих белков, нарушения проницаемости для препарата или благодаря функционированию специальных помповых насосов, выкачивающих препарат из клетки. В одному мікроорганізмі можуть одночасно бути кілька механізмів резистентності, що пояснює існування варіабельної та непередбачуваної перехресної резистентності до інших бета-лактамних антибіотиків та антибактеріальних препаратів з інших груп.
Поширеність резистентних штамів варіює географічно й у час, тому бажано орієнтуватися на місцеву інформацію про резистентності, особливо в лікуванні важких інфекцій.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Абсорбція швидка, висока (93%), прийом їжі не впливає на абсорбцію, не руйнується в кислому середовищі шлунка. При прийомі внутрішньо в дозі 250 мг та 500 мг, максимальна концентрація у плазмі крові – 5 мкг/мл та 10 мкг/мл, відповідно. Час досягнення максимальної концентрації після прийому внутрішньо – 1-2 години.
Розподіл:
Має великий обсяг розподілу - високі концентрації виявляються в плазмі крові, бронхіальному секреті (у гнійному бронхіальному секреті розподіл слабкий), печінці, лімфатичних вузлах, матці, яєчниках, приносових пазухах, плевральній та перитонеальній рідині, слині та слині. , тканини легені, слизової оболонки кишечника, рідини середнього вуха і приносових пазух, кістках, жирової тканини, жовчному міхурі (концентрація в жовчі перевищує концентрацію в плазмі крові в 10 разів - при нормальній прохідності жовчних проток), тканинах плода. При збільшенні дози вдвічі концентрація також збільшується вдвічі. В амніотичній рідині та судинах пуповини концентрація амоксициліну становить близько 50 % від концентрації у плазмі крові вагітної жінки. Погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок (менінгіт) концентрація у спинномозковій рідині збільшується до 20 % від концентрації у плазмі крові. Зв'язок із білками плазми крові – 15-25 %.
Метаболізм:
Частково (10-20%) метаболізується із утворенням неактивних метаболітів.
Виведення:
Період напіввиведення (T1/2) – 1-1,5 години. Виводиться на 50-70% нирками у незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80%) та клубочкової фільтрації (20%), печінкою – 10-20%. У невеликій кількості виділяється із грудним молоком. При порушенні ниркової функції (кліренс креатиніну [КК] < 15 мл/хв) T1/2 подовжується до 8,5 годин. Амоксицилін видаляється при гемодіалізі.
Вік:
T1/2 амоксициліну у дітей віком від 3 місяців до 2-х років подібний до T1/2 у дітей старшого віку і у дорослих.
Так як у пацієнтів похилого віку зростає ймовірність зниження функції нирок, добір дози проводиться з обережністю, також потрібний контроль функції нирок.
Стать:
При прийомі внутрішньо у здорових жінок і чоловіків стать пацієнтів не істотно впливає на фармакокінетику амоксициліну.
Ниркова недостатність:
Загальний сироватковий кліренс амоксициліну збільшується пропорційно до зниження функції нирок. При порушенні функції нирок (КК < 15 мл/хв) T1/2 продовжується і може досягати при анурії 8,5 годин.
Печінкова недостатність:
У пацієнтів з порушенням функції печінки вибір дози проводиться з обережністю, а також необхідний регулярний контроль функції печінки.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень на тваринах не вказують на прямий чи непрямий вплив на репродуктивну токсичність. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну під час вагітності у людини не вказують на підвищення ризику виникнення вроджених вад розвитку. Препарат можна застосовувати під час вагітності тільки у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Амоксицилін у невеликих кількостях виділяється у грудне молоко. У немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, можливий розвиток сенсибілізації, діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. У подібних випадках грудне вигодовування слід припинити. Амоксицилін слід застосувати в період грудного вигодовування тільки після оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайбільш частими небажаними реакціями при застосуванні препарату є діарея, нудота та висипання на шкірі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від >1/1000 до <1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (за наявними даними встановити частоту виникнення було неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко: суперінфекція (особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму); дуже рідко: кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: оборотна лейкопенія (включаючи важку нейтропенію та агранулоцитоз), оборотна тромбоцитопенія, гемолітична анемія, збільшення часу зсідання крові, збільшення протромбінового часу; частота невідома: еозинофілія.
Порушення з боку імунної системи рідко: реакції подібні до сироваткової хвороби; дуже рідко: тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, сироваткову хворобу та алергічний васкуліт; частота невідома: реакція Яриша-Герксгеймера, гострий алергічний коронарний синдром (синдром Коуніса) (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення ендокринної системи рідко: анорексія; дуже рідко: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом.
Порушення нервової системи: часто: сонливість, головний біль; рідко: нервозність, збудження, тривожність, атаксія, зміна поведінки, периферична нейропатія, неспокій, порушення сну, депресія, парестезія, тремор, сплутаність свідомості; дуже рідко: гіперкінезія, запаморочення, судоми, гіперестезія, порушення зору, нюху та тактильної чутливості, галюцинації; частота невідома: асептичний менінгіт.
Порушення з боку серця та судин часто: тахікардія, флебіт; рідко: - зниження артеріального тиску; дуже рідко: подовження інтервалу QT.
Порушення з боку дихальної системи: рідко: бронхоспазм, задишка; дуже рідко: алергічний пневмоніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, діарея; нечасто: блювання*; рідко: диспепсія, біль в епігастральній ділянці; дуже рідко: антибіотико-асоційований коліт* (включаючи псевдомембранозний та геморагічний коліт)**, діарея з домішкою крові, поява чорного забарвлення язика («волосатий» язик)**; частота невідома: зміна смаку, стоматит, глосит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів часто: збільшення концентрації білірубіну в сироватці; дуже рідко: гепатит, холестатична жовтяниця, помірне підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ)), лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази), гостра печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: висипання на шкірі*; нечасто: кропив'янка*, свербіж шкіри; очень редко: фотосенсибилизация, отек кожи и слизистых оболочек, токсический эпидермальный некролиз* (синдром Лайелла), синдром Стивенса-Джонсона*, мультиформная эритема*, буллезный эксфолиативный дерматит*, острый генерализованный экзантематозный пустулез (ОГЭП)* и лекарственная сыпь с эозинофилией и системной симптоматикою (DRESS-синдром).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко: артралгія, міалгія, захворювання сухожиль, включаючи тендиніт; дуже рідко: розрив сухожилля (можливий двосторонній та через 48 год після початку лікування), м'язова слабкість, рабдоміоліз.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: збільшення концентрації креатиніну у сироватці крові; дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко: загальна слабкість; Дуже рідко: підвищення температури тіла.
* - Частота виникнення цих небажаних реакцій визначалася за результатами клінічних досліджень, що всього включали близько 6000 дорослих та дітей, які приймали амоксицилін;** - Частота виникнення цих небажаних реакцій визначалася в період післяреєстраційного застосування.
особливі вказівкиПеред початком терапії амоксициліном слід докладно опитати пацієнта щодо попередніх реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактамні антибіотики. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками. Серйозні реакції гіперчутливості (включаючи анафілактоїдні та тяжкі небажані шкірні реакції), які іноді закінчуються смертельним наслідком, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували терапію пеніциліном. Розвиток даних реакції більш ймовірний у пацієнтів з гіперчутливістю до пеніциліну в анамнезі, а також у осіб з атопією. У разі виникнення алергічної реакції необхідно припинити терапію амоксициліном і призначити відповідне альтернативне лікування.
При лікуванні необхідно проводити контроль стану функцій органів кровотворення, печінки та нирок.
Повідомлялося про підвищення активності «печінкових» ферментів та зміну числа формених елементів крові.
При тривалому застосуванні можливий розвиток випадків суперінфекції, кандидозу (особливо вульвовагінального кандидозу).
При прийомі багатьох антибактеріальних препаратів можливий розвиток антибіотик-асоційованого коліту аж до життєзагрозного стану. Це слід враховувати з появою діареї в період антибіотикотерапії або після закінчення. У разі розвитку антибіотик-асоційованого коліту, терапію препаратом слід негайно припинити та звернутися до лікаря для призначення відповідного лікування. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказане. Виникнення генералізованої еритеми з лихоманкою, що супроводжується пустулами, на початку терапії може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ОГЕП). Дана небажана лікарська реакція вимагає припинення лікування амоксициліном і є протипоказанням для його застосування надалі за будь-яких ситуацій.
Слід уникати застосування амоксициліну при підозрі на розвиток у пацієнта інфекційного мононуклеозу, оскільки його застосування під час лікування захворювання може призводити до появи кореподібного висипу.
Реакція Яриша-Герксгеймера спостерігалася після застосування амоксициліну у пацієнтів із хворобою Лайма. Її безпосередньою причиною є бактерицидна активність амоксициліну щодо бактерій, які є збудниками хвороби Лайма, спірохет Borrelia burgdorferi. Пацієнтів слід переконати в тому, що дана реакція часто зустрічається і зазвичай самостійно проходить наслідком застосування антибіотиків у пацієнтів з хворобою Лайма. Лікування обов'язково продовжується протягом 48-72 годин після зникнення клінічних ознак захворювання.
Судоми можуть виникнути у пацієнтів з порушенням функції нирок або у пацієнтів, які отримують високі дози препарату, або у пацієнтів, які мають сприятливі фактори (наприклад, судоми в анамнезі, лікування епілепсії або менінгіт).
У разі ниркової недостатності необхідно коригувати режим дозування залежно від ступеня ниркової недостатності.
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалура, переважно при парентеральному введенні. При застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується підтримувати адекватне споживання рідини та діурез для зменшення можливості розвитку кристалурії, пов'язаної із застосуванням препарату. У пацієнтів із катетеризованим сечовим міхуром необхідно регулярно перевіряти прохідність катетера.
Зрідка повідомлялося про збільшення протромбінового часу у пацієнтів, які отримують амоксицилін. Пацієнтам, яким показано одночасне застосування непрямих антикоагулянтів, повинні спостерігатися у фахівця. Можлива корекція дози непрямих антикоагулянтів.
Існує ймовірність впливу підвищених концентрацій амоксициліну в сироватці крові та сечі на результати деяких лабораторних досліджень. При використанні хімічних методів висока концентрація амоксициліну в сечі може бути причиною хибно-позитивних результатів дослідження. Для визначення наявності глюкози у сечі під час лікування амоксициліном рекомендується використовувати ферментативні глюкозооксидазні методи.
Застосування амоксициліну може спотворювати результати кількісного визначення естріолу у вагітних жінок.
Необхідно з обережністю застосовувати препарат у осіб похилого віку, вагітних, у період лактації.
При застосуванні амоксициліну для лікування інфекції Helicobacter pylori слід враховувати інформацію, вказану в тексті інструкцій з медичного застосування інших препаратів, що одночасно використовуються.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Даних про негативний вплив амоксициліну в рекомендованих дозах на швидкість психомоторних реакцій та концентрацію уваги немає. Разом з тим, враховуючи можливі побічні дії з боку центральної нервової системи, слід бути обережним при керуванні автотранспортними засобами та іншими механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину, до або після їди. Доза препарату залежить від чутливості збудника інфекції, тяжкості захворювання та локалізації інфекційного процесу. Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування для дітей до 12 років, краще прийом амоксициліну в лікарській формі - порошок для приготування суспензії для прийому всередину.
Дорослі та діти старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг:
Зазвичай призначають 250 мг – 500 мг 3 рази на добу або 500 мг – 1000 мг 2 рази на добу. При синуситі, позалікарняній пневмонії та інших тяжких інфекціях рекомендується призначати 500 мг – 1000 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза - 6 г.
Діти віком від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг і до 19 кг:
Зазвичай призначають 250-500 мг тричі на добу або 500-1000 мг двічі на добу. У випадках, коли висока ймовірність інфекції, спричиненої резистентним Streptococcus pneumoniae, рекомендуються вищі дози – 500 мг 2-3 рази на добу.
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг:
Зазвичай рекомендують 250 мг 3 рази на добу. У випадках, коли висока ймовірність інфекції, спричиненої резистентним Streptococcus pneumonia, рекомендуються вищі дози – 500 – 1000 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза для дітей – 100 мг/кг/добу.
Хвороба Лайма (бореліоз) – рання стадія:
Дорослі та діти віком від 13 років та/або масою тіла понад 40 кг - 500 мг - 1000 мг 3 рази на добу до максимальної добової дози, що дорівнює 4 г, поділеній на декілька прийомів, протягом 14 днів (10-21 день);
Діти від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг та до 19 кг - 250 мг 3 рази на добу;
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг - 500 мг 2-3 рази на добу (з розрахунку 50 мг/кг/добу, поділені на 3 прийоми).
Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (завжди у комбінації з іншими препаратами):
Дорослим 1000 мг 2 рази на добу у комбінації з інгібітором протонної помпи (наприклад, омепразол, лансопразол) та іншим антибіотиком (наприклад, кларитроміцин, метронідазол) протягом 7 днів;
Дітям старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг – 1000 мг 2 рази у складі комбінованої терапії;
Діти віком від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг і до 19 кг - 250 - 500 мг 2 рази на добу;
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг - 500-1000 мг 2 рази на добу (з розрахунку 50 мг/кг/добу, поділені на 2 прийоми).
Профілактика бактеріального ендокардиту:
Дорослим та дітям старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг: рекомендується 2 г за 30-60 хвилин до хірургічного втручання;
Дітям рекомендується:
- від 3 до 5 років та/або з масою тіла 15-19 кг: 750-1000 мг (з розрахунку 50 мг/кг/добу) перед процедурою;
- 5-12 років та/або масою тіла 20-40 кг: 1000-2000 мг (з розрахунку 50 мг/кг/добу) перед процедурою.
При нирковій недостатності дозу коригують залежно від величини кліренсу креатиніну (КК мл/хв):
• Дорослі та діти масою тіла > 40 кг:
КК >30: зміна режиму прийому/дози не потрібна;
КК 10-30: максимально 500 мг двічі на добу;
КК <10: максимально 500 мг 15 мг/кг 1 раз на добу (максимально 500 мг);
• Діти з масою тіла <40 кг*:
КК (мл/хв)>30: зміна режиму прийому/дози не потрібна;
КК 10-30: 15 мг/кг 2 рази на добу (максимально 500 мг 2 рази на добу);
КК < 10: 15 мг/кг 1 раз на добу (максимально 500 мг); * У більшості випадків краща парентеральна терапія;
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі:
- Дорослі та діти з масою тіла > 40 кг: 500 мг кожні 24 години. Перед застосуванням гемодіалізу слід призначити 1 додаткову дозу 500 мг. Щоб відновити концентрацію лікарського засобу, що у системному кровообігу, після проведення процедури гемодіалізу слід призначити 500 мг;
- Діти з масою тіла < 40 кг: 15 мг/кг/добу одноразово (максимально 500 мг). Перед застосуванням гемодіалізу слід призначити 1 додаткову дозу 15 мг/кг. Щоб відновити концентрацію лікарського засобу, що у системному кровообігу, після проведення процедури гемодіалізу слід призначити 15 мг/кг.
Пацієнти, що знаходяться на перитонеальному діалізі:
Максимальна доза амоксициліну 500 мг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Амоксициллин таб 250мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амоксициліну тригідрат – 287 мг (у перерахунку на амоксицилін – 250 мг).
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), повідон К90, стеарат кальцію.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні таблетки з фаскою та ризиком білого або майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки 250 мг. По 10 таблеток у контурні коміркові упаковки з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. Або по 20 таблеток у банки полімерні з поліпропілену, поліетилену низького тиску, закупорені кришками, що натягуються з контролем першого розтину або кришками, що нагвинчуються з поліетилену низького тиску і поліетилену високого тиску. Кожну банку, 2 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону
ПротипоказанняПідвищена чутливість до амоксициліну, бета-лактамних антибіотиків (інших пеніцилінів, цефалоспоринів, монобактамів, карбапенемів) або інших компонентів препарату;
Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз;
Дитячий вік до 3 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю
Алергічні реакції (в т.ч. в анамнезі бронхіальна астма, поліноз, підвищена чутливість до ацетилсаліцилової кислоти), захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (особливо коліт, пов'язаний із застосуванням антибіотиків), ниркова недостатність, вагітність та період грудного вскарму.
Дозування250 мг
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до амоксициліну мікроорганізмами:
– інфекції верхніх дихальних шляхів (тонзилофарингіт, синусит, гострий середній отит);
- інфекції нижніх дихальних шляхів (гострий бактеріальний бронхіт, загострення хронічного бронхіту, позалікарняна пневмонія);
- інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, цистит, уретрит, ендометрит, цервіцит, гонорея);
- абдомінальні інфекції (холангіт, холецистит);
- ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (завжди у комбінації з іншими препаратами);
- інфекції шкіри та м'яких тканин (бешиха, імпетиго, вторинно-інфіковані дерматози);
- лептоспіроз, листериоз;
- хвороба Лайма;
- інфекції шлунково-кишкового тракту (ентероколіт, черевний тиф, дизентерія, сальмонельоз (викликаний Salmonella typhi, чутливою до ампіциліну), сальмонеллоносійство; - профілактика бактеріального ендокардиту при хірургічних процедурах у ротовій порожнині та верхній порожнині
.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтациди, глюкозамін, проносні лікарські засоби, їжа, аміноглікозиди уповільнюють та знижують абсорбцію; аскорбінова кислота підвищує абсорбцію. Бактерицидні антибіотики (в т.ч. аміноглікозиди, цефалоспорини, циклосерин, ванкоміцин, рифампіцин, хінолони) мають синергічний ефект.
Діуретики, алопуринол, оксифенбутазон, фенілбутазон, нестероїдні протизапальні препарати та препарати, що блокують канальцеву секрецію, знижуючи канальцеву секрецію, підвищують концентрацію амоксициліну в крові. Спільне застосування з алопуринолом може призвести до розвитку шкірних алергічних реакцій. Не рекомендується одночасне застосування амоксициліну та алопуринолу.
Можливе збільшення всмоктування дигоксину на фоні терапії амоксициліном. Може знадобитися корекція дози дигоксину.
Амоксицилін підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів (пригнічуючи кишкову мікрофлору, знижує синтез вітаміну К та протромбіновий індекс).
У деяких випадках прийом препарату може збільшувати протромбіновий час (ПВ) та міжнародне нормалізоване співвідношення (МНО), у зв'язку з чим слід бути обережним при одночасному застосуванні антикоагулянтів та амоксициліну та ретельно контролювати ПВ та МНО. Може знадобитися корекція дози антикоагулянтів або відміна амоксициліну.
Амоксицилін не слід застосовувати одномоментно у комбінації з бактеріостатичними антибіотиками, такими як еритроміцин, тетрацикліни, хлорамфенікол, сульфаніламіди, через можливе зниження активності (антагоністичну дію).
При одночасному застосуванні метотрексату та амоксициліну можливе збільшення токсичності першого, ймовірно, через конкурентне інгібування канальцевої ниркової секреції метотрексату амоксициліном. Рекомендується регулярно контролювати концентрацію метотрексату у сироватці крові.
Застосування амоксициліну та пробенециду не рекомендується, т.к. пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну, тим самим підвищуючи його плазмову концентрацію та подовжуючи час його перебування у сироватці крові.
Одночасний прийом амоксициліну з естроген-пероральними контрацептивами, що містять, може призводити до зниження їх ефективності та підвищення ризику розвитку кровотеч («прориву»).
ПередозуванняСимптоми: нудота, блювання, діарея, порушення водно-електролітного балансу (як наслідок блювання та діареї).
Лікування: промивання шлунка, активоване вугілля, сольові проносні препарати для підтримки водно-електролітного балансу; гемодіаліз.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик-пеніцилін напівсинтетичний
Код ATX: JO1CA04
Фармакодинаміка:
Амоксицилін являє собою амінобензиловий пеніцилін, напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії, що має бактерицидну дію в результаті інгібування синтезу бактеріальної клітинної стінки.
Чутливість мікроорганізмів до амоксициліну у лабораторних умовах.
Зазвичай чутливі збудники хвороб:
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecalis, Бета-гемолітичні стрептококи (А, В, С та G), Listeria monocytogenes.
Види бактерій, у яких можлива набута резистентність:
• Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Escherihia coli, Haemophilus influenzae, Helicobacter pylori, Proteus mirabilis, Salmonella typhi, Salmonella paratyphi, Shigella spp., Pasteurella multocida;
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Коагулазонегативні стафілококи, Staphylococcus aureus1, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus групи viridans;
• Анаеробні грампозитивні мікроорганізми: Clostridium spp;
• Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Fusobacterium spp.;
• Інші мікроорганізми: Borrelia burgdorferi.
Природно резистентні організми2:
• Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Enterococcus faecium2;
• Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Acinetobacter spp., Enterobacter spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp;
• Анаеробні грамнегативні мікроорганізми: Bacteroides spp. (Деякі штами Bacteroides fragilis резистентні);
• Інші мікроорганізми: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp.
1 Природна середня чутливість за відсутності набутих механізмів резистенції;
2 майже всі штами S. aureus резистентні до амоксициліну, оскільки вони виробляють пеніциліназ. Бактерии могут обладать резистентностью к амоксициллину (и, следовательно, ампициллину) в результате продукции бета-лактамаз, гидролизующих аминопенициллины (которые могут ингибироваться клавулановой кислотой), изменений пенициллинсвязывающих белков, нарушения проницаемости для препарата или благодаря функционированию специальных помповых насосов, выкачивающих препарат из клетки. В одному мікроорганізмі можуть одночасно бути кілька механізмів резистентності, що пояснює існування варіабельної та непередбачуваної перехресної резистентності до інших бета-лактамних антибіотиків та антибактеріальних препаратів з інших груп.
Поширеність резистентних штамів варіює географічно й у час, тому бажано орієнтуватися на місцеву інформацію про резистентності, особливо в лікуванні важких інфекцій.
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Абсорбція швидка, висока (93%), прийом їжі не впливає на абсорбцію, не руйнується в кислому середовищі шлунка. При прийомі внутрішньо в дозі 250 мг та 500 мг, максимальна концентрація у плазмі крові – 5 мкг/мл та 10 мкг/мл, відповідно. Час досягнення максимальної концентрації після прийому внутрішньо – 1-2 години.
Розподіл:
Має великий обсяг розподілу - високі концентрації виявляються в плазмі крові, бронхіальному секреті (у гнійному бронхіальному секреті розподіл слабкий), печінці, лімфатичних вузлах, матці, яєчниках, приносових пазухах, плевральній та перитонеальній рідині, слині та слині. , тканини легені, слизової оболонки кишечника, рідини середнього вуха і приносових пазух, кістках, жирової тканини, жовчному міхурі (концентрація в жовчі перевищує концентрацію в плазмі крові в 10 разів - при нормальній прохідності жовчних проток), тканинах плода. При збільшенні дози вдвічі концентрація також збільшується вдвічі. В амніотичній рідині та судинах пуповини концентрація амоксициліну становить близько 50 % від концентрації у плазмі крові вагітної жінки. Погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при запаленні мозкових оболонок (менінгіт) концентрація у спинномозковій рідині збільшується до 20 % від концентрації у плазмі крові. Зв'язок із білками плазми крові – 15-25 %.
Метаболізм:
Частково (10-20%) метаболізується із утворенням неактивних метаболітів.
Виведення:
Період напіввиведення (T1/2) – 1-1,5 години. Виводиться на 50-70% нирками у незміненому вигляді шляхом канальцевої екскреції (80%) та клубочкової фільтрації (20%), печінкою – 10-20%. У невеликій кількості виділяється із грудним молоком. При порушенні ниркової функції (кліренс креатиніну [КК] < 15 мл/хв) T1/2 подовжується до 8,5 годин. Амоксицилін видаляється при гемодіалізі.
Вік:
T1/2 амоксициліну у дітей віком від 3 місяців до 2-х років подібний до T1/2 у дітей старшого віку і у дорослих.
Так як у пацієнтів похилого віку зростає ймовірність зниження функції нирок, добір дози проводиться з обережністю, також потрібний контроль функції нирок.
Стать:
При прийомі внутрішньо у здорових жінок і чоловіків стать пацієнтів не істотно впливає на фармакокінетику амоксициліну.
Ниркова недостатність:
Загальний сироватковий кліренс амоксициліну збільшується пропорційно до зниження функції нирок. При порушенні функції нирок (КК < 15 мл/хв) T1/2 продовжується і може досягати при анурії 8,5 годин.
Печінкова недостатність:
У пацієнтів з порушенням функції печінки вибір дози проводиться з обережністю, а також необхідний регулярний контроль функції печінки.
Вагітність та годування груддюРезультати досліджень на тваринах не вказують на прямий чи непрямий вплив на репродуктивну токсичність. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну під час вагітності у людини не вказують на підвищення ризику виникнення вроджених вад розвитку. Препарат можна застосовувати під час вагітності тільки у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Амоксицилін у невеликих кількостях виділяється у грудне молоко. У немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, можливий розвиток сенсибілізації, діареї та грибкової інфекції слизових оболонок. У подібних випадках грудне вигодовування слід припинити. Амоксицилін слід застосувати в період грудного вигодовування тільки після оцінки лікарем співвідношення користь/ризик.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаНайбільш частими небажаними реакціями при застосуванні препарату є діарея, нудота та висипання на шкірі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), небажані ефекти класифіковані відповідно до їх частоти розвитку наступним чином: дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від >1/1000 до <1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (за наявними даними встановити частоту виникнення було неможливо).
Інфекційні та паразитарні захворювання: рідко: суперінфекція (особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму); дуже рідко: кандидоз шкіри та слизових оболонок.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: оборотна лейкопенія (включаючи важку нейтропенію та агранулоцитоз), оборотна тромбоцитопенія, гемолітична анемія, збільшення часу зсідання крові, збільшення протромбінового часу; частота невідома: еозинофілія.
Порушення з боку імунної системи рідко: реакції подібні до сироваткової хвороби; дуже рідко: тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок, сироваткову хворобу та алергічний васкуліт; частота невідома: реакція Яриша-Герксгеймера, гострий алергічний коронарний синдром (синдром Коуніса) (див. розділ «Особливі вказівки»).
Порушення ендокринної системи рідко: анорексія; дуже рідко: гіпоглікемія, особливо у пацієнтів із цукровим діабетом.
Порушення нервової системи: часто: сонливість, головний біль; рідко: нервозність, збудження, тривожність, атаксія, зміна поведінки, периферична нейропатія, неспокій, порушення сну, депресія, парестезія, тремор, сплутаність свідомості; дуже рідко: гіперкінезія, запаморочення, судоми, гіперестезія, порушення зору, нюху та тактильної чутливості, галюцинації; частота невідома: асептичний менінгіт.
Порушення з боку серця та судин часто: тахікардія, флебіт; рідко: - зниження артеріального тиску; дуже рідко: подовження інтервалу QT.
Порушення з боку дихальної системи: рідко: бронхоспазм, задишка; дуже рідко: алергічний пневмоніт.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, діарея; нечасто: блювання*; рідко: диспепсія, біль в епігастральній ділянці; дуже рідко: антибіотико-асоційований коліт* (включаючи псевдомембранозний та геморагічний коліт)**, діарея з домішкою крові, поява чорного забарвлення язика («волосатий» язик)**; частота невідома: зміна смаку, стоматит, глосит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів часто: збільшення концентрації білірубіну в сироватці; дуже рідко: гепатит, холестатична жовтяниця, помірне підвищення активності «печінкових» трансаміназ (аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ)), лужної фосфатази, гамма-глутамілтрансферази), гостра печінкова недостатність.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: часто: висипання на шкірі*; нечасто: кропив'янка*, свербіж шкіри; очень редко: фотосенсибилизация, отек кожи и слизистых оболочек, токсический эпидермальный некролиз* (синдром Лайелла), синдром Стивенса-Джонсона*, мультиформная эритема*, буллезный эксфолиативный дерматит*, острый генерализованный экзантематозный пустулез (ОГЭП)* и лекарственная сыпь с эозинофилией и системной симптоматикою (DRESS-синдром).
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: рідко: артралгія, міалгія, захворювання сухожиль, включаючи тендиніт; дуже рідко: розрив сухожилля (можливий двосторонній та через 48 год після початку лікування), м'язова слабкість, рабдоміоліз.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко: збільшення концентрації креатиніну у сироватці крові; дуже рідко: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: рідко: загальна слабкість; Дуже рідко: підвищення температури тіла.
* - Частота виникнення цих небажаних реакцій визначалася за результатами клінічних досліджень, що всього включали близько 6000 дорослих та дітей, які приймали амоксицилін;** - Частота виникнення цих небажаних реакцій визначалася в період післяреєстраційного застосування.
особливі вказівкиПеред початком терапії амоксициліном слід докладно опитати пацієнта щодо попередніх реакцій гіперчутливості на пеніциліни, цефалоспорини та інші бета-лактамні антибіотики. У пацієнтів з підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі перехресні алергічні реакції з цефалоспориновими антибіотиками. Серйозні реакції гіперчутливості (включаючи анафілактоїдні та тяжкі небажані шкірні реакції), які іноді закінчуються смертельним наслідком, були зареєстровані у пацієнтів, які отримували терапію пеніциліном. Розвиток даних реакції більш ймовірний у пацієнтів з гіперчутливістю до пеніциліну в анамнезі, а також у осіб з атопією. У разі виникнення алергічної реакції необхідно припинити терапію амоксициліном і призначити відповідне альтернативне лікування.
При лікуванні необхідно проводити контроль стану функцій органів кровотворення, печінки та нирок.
Повідомлялося про підвищення активності «печінкових» ферментів та зміну числа формених елементів крові.
При тривалому застосуванні можливий розвиток випадків суперінфекції, кандидозу (особливо вульвовагінального кандидозу).
При прийомі багатьох антибактеріальних препаратів можливий розвиток антибіотик-асоційованого коліту аж до життєзагрозного стану. Це слід враховувати з появою діареї в період антибіотикотерапії або після закінчення. У разі розвитку антибіотик-асоційованого коліту, терапію препаратом слід негайно припинити та звернутися до лікаря для призначення відповідного лікування. Застосування препаратів, що гальмують перистальтику кишок, протипоказане. Виникнення генералізованої еритеми з лихоманкою, що супроводжується пустулами, на початку терапії може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (ОГЕП). Дана небажана лікарська реакція вимагає припинення лікування амоксициліном і є протипоказанням для його застосування надалі за будь-яких ситуацій.
Слід уникати застосування амоксициліну при підозрі на розвиток у пацієнта інфекційного мононуклеозу, оскільки його застосування під час лікування захворювання може призводити до появи кореподібного висипу.
Реакція Яриша-Герксгеймера спостерігалася після застосування амоксициліну у пацієнтів із хворобою Лайма. Її безпосередньою причиною є бактерицидна активність амоксициліну щодо бактерій, які є збудниками хвороби Лайма, спірохет Borrelia burgdorferi. Пацієнтів слід переконати в тому, що дана реакція часто зустрічається і зазвичай самостійно проходить наслідком застосування антибіотиків у пацієнтів з хворобою Лайма. Лікування обов'язково продовжується протягом 48-72 годин після зникнення клінічних ознак захворювання.
Судоми можуть виникнути у пацієнтів з порушенням функції нирок або у пацієнтів, які отримують високі дози препарату, або у пацієнтів, які мають сприятливі фактори (наприклад, судоми в анамнезі, лікування епілепсії або менінгіт).
У разі ниркової недостатності необхідно коригувати режим дозування залежно від ступеня ниркової недостатності.
У пацієнтів зі зниженим діурезом дуже рідко спостерігалася кристалура, переважно при парентеральному введенні. При застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується підтримувати адекватне споживання рідини та діурез для зменшення можливості розвитку кристалурії, пов'язаної із застосуванням препарату. У пацієнтів із катетеризованим сечовим міхуром необхідно регулярно перевіряти прохідність катетера.
Зрідка повідомлялося про збільшення протромбінового часу у пацієнтів, які отримують амоксицилін. Пацієнтам, яким показано одночасне застосування непрямих антикоагулянтів, повинні спостерігатися у фахівця. Можлива корекція дози непрямих антикоагулянтів.
Існує ймовірність впливу підвищених концентрацій амоксициліну в сироватці крові та сечі на результати деяких лабораторних досліджень. При використанні хімічних методів висока концентрація амоксициліну в сечі може бути причиною хибно-позитивних результатів дослідження. Для визначення наявності глюкози у сечі під час лікування амоксициліном рекомендується використовувати ферментативні глюкозооксидазні методи.
Застосування амоксициліну може спотворювати результати кількісного визначення естріолу у вагітних жінок.
Необхідно з обережністю застосовувати препарат у осіб похилого віку, вагітних, у період лактації.
При застосуванні амоксициліну для лікування інфекції Helicobacter pylori слід враховувати інформацію, вказану в тексті інструкцій з медичного застосування інших препаратів, що одночасно використовуються.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Даних про негативний вплив амоксициліну в рекомендованих дозах на швидкість психомоторних реакцій та концентрацію уваги немає. Разом з тим, враховуючи можливі побічні дії з боку центральної нервової системи, слід бути обережним при керуванні автотранспортними засобами та іншими механізмами.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину, до або після їди. Доза препарату залежить від чутливості збудника інфекції, тяжкості захворювання та локалізації інфекційного процесу. Для забезпечення наведеного нижче режиму дозування для дітей до 12 років, краще прийом амоксициліну в лікарській формі - порошок для приготування суспензії для прийому всередину.
Дорослі та діти старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг:
Зазвичай призначають 250 мг – 500 мг 3 рази на добу або 500 мг – 1000 мг 2 рази на добу. При синуситі, позалікарняній пневмонії та інших тяжких інфекціях рекомендується призначати 500 мг – 1000 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза - 6 г.
Діти віком від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг і до 19 кг:
Зазвичай призначають 250-500 мг тричі на добу або 500-1000 мг двічі на добу. У випадках, коли висока ймовірність інфекції, спричиненої резистентним Streptococcus pneumoniae, рекомендуються вищі дози – 500 мг 2-3 рази на добу.
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг:
Зазвичай рекомендують 250 мг 3 рази на добу. У випадках, коли висока ймовірність інфекції, спричиненої резистентним Streptococcus pneumonia, рекомендуються вищі дози – 500 – 1000 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза для дітей – 100 мг/кг/добу.
Хвороба Лайма (бореліоз) – рання стадія:
Дорослі та діти віком від 13 років та/або масою тіла понад 40 кг - 500 мг - 1000 мг 3 рази на добу до максимальної добової дози, що дорівнює 4 г, поділеній на декілька прийомів, протягом 14 днів (10-21 день);
Діти від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг та до 19 кг - 250 мг 3 рази на добу;
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг - 500 мг 2-3 рази на добу (з розрахунку 50 мг/кг/добу, поділені на 3 прийоми).
Ерадикація Helicobacter pylori у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (завжди у комбінації з іншими препаратами):
Дорослим 1000 мг 2 рази на добу у комбінації з інгібітором протонної помпи (наприклад, омепразол, лансопразол) та іншим антибіотиком (наприклад, кларитроміцин, метронідазол) протягом 7 днів;
Дітям старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг – 1000 мг 2 рази у складі комбінованої терапії;
Діти віком від 3 до 5 років та/або масою тіла від 15 кг і до 19 кг - 250 - 500 мг 2 рази на добу;
Діти віком від 5 до 13 років та/або з масою тіла від 19 кг до 40 кг - 500-1000 мг 2 рази на добу (з розрахунку 50 мг/кг/добу, поділені на 2 прийоми).
Профілактика бактеріального ендокардиту:
Дорослим та дітям старше 13 років та/або масою тіла понад 40 кг: рекомендується 2 г за 30-60 хвилин до хірургічного втручання;
Дітям рекомендується:
- від 3 до 5 років та/або з масою тіла 15-19 кг: 750-1000 мг (з розрахунку 50 мг/кг/добу) перед процедурою;
- 5-12 років та/або масою тіла 20-40 кг: 1000-2000 мг (з розрахунку 50 мг/кг/добу) перед процедурою.
При нирковій недостатності дозу коригують залежно від величини кліренсу креатиніну (КК мл/хв):
• Дорослі та діти масою тіла > 40 кг:
КК >30: зміна режиму прийому/дози не потрібна;
КК 10-30: максимально 500 мг двічі на добу;
КК <10: максимально 500 мг 15 мг/кг 1 раз на добу (максимально 500 мг);
• Діти з масою тіла <40 кг*:
КК (мл/хв)>30: зміна режиму прийому/дози не потрібна;
КК 10-30: 15 мг/кг 2 рази на добу (максимально 500 мг 2 рази на добу);
КК < 10: 15 мг/кг 1 раз на добу (максимально 500 мг); * У більшості випадків краща парентеральна терапія;
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі:
- Дорослі та діти з масою тіла > 40 кг: 500 мг кожні 24 години. Перед застосуванням гемодіалізу слід призначити 1 додаткову дозу 500 мг. Щоб відновити концентрацію лікарського засобу, що у системному кровообігу, після проведення процедури гемодіалізу слід призначити 500 мг;
- Діти з масою тіла < 40 кг: 15 мг/кг/добу одноразово (максимально 500 мг). Перед застосуванням гемодіалізу слід призначити 1 додаткову дозу 15 мг/кг. Щоб відновити концентрацію лікарського засобу, що у системному кровообігу, після проведення процедури гемодіалізу слід призначити 15 мг/кг.
Пацієнти, що знаходяться на перитонеальному діалізі:
Максимальна доза амоксициліну 500 мг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амоксициллин таб 250мг 20 шт производится компанией СИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амоксициллин таб 250мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амоксициллин таб 250мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амоксициллин гранулы для сусп. 250мг/5мл 100мл фл хе... Амоксициллин гранулы для сусп. 250мг/5мл 100мл фл хемофарм, Амоксициллин капс. 250мг 16 шт хемофарм Амоксициллин капс. 250мг 16 шт хемофарм, Амоксициллин капс. 500мг 16 шт хемофарм Амоксициллин капс. 500мг 16 шт хемофарм, Амоксициллин капс. 500мг 20 шт Амоксициллин капс. 500мг 20 шт, Амоксициллин сандоз таб п/об пленочной 1г 12 шт Амоксициллин сандоз таб п/об пленочной 1г 12 шт, Амоксициллин сандоз таб п/об пленочной 500мг 12 шт Амоксициллин сандоз таб п/об пленочной 500мг 12 шт, Амоксициллин таб 250мг 20 шт Амоксициллин таб 250мг 20 шт, Амоксициллин таб 250мг 20 шт авва рус Амоксициллин таб 250мг 20 шт авва рус, Амоксициллин таб 500мг 10 шт авва-рус Амоксициллин таб 500мг 10 шт авва-рус, Амоксициллин таб 500мг 20 шт Амоксициллин таб 500мг 20 шт, Амоксициллин таб 500мг 20 шт авва-рус Амоксициллин таб 500мг 20 шт авва-рус, Амоксициллин экобол таб 500мг 20 шт Амоксициллин экобол таб 500мг 20 шт, Амосин порошок для приг.сусп.для приема внутрь 250мг... Амосин порошок для приг.сусп.для приема внутрь 250мг 3г пак. 10 шт, Амосин таб 250мг 10 шт Амосин таб 250мг 10 шт, Амосин таб 250мг 20 шт Амосин таб 250мг 20 шт, Амосин таб 500мг 10 шт Амосин таб 500мг 10 шт, Амосин таб 500мг 20 шт Амосин таб 500мг 20 шт, Флемоксин солютаб таб дисперг. 1000мг 20 шт Флемоксин солютаб таб дисперг. 1000мг 20 шт, Флемоксин солютаб таб дисперг. 125мг 20 шт Флемоксин солютаб таб дисперг. 125мг 20 шт, Флемоксин солютаб таб дисперг. 250мг 20 шт Флемоксин солютаб таб дисперг. 250мг 20 шт, Флемоксин солютаб таб дисперг. 500мг 20 шт Флемоксин солютаб таб дисперг. 500мг 20 шт.
Пока нет комментариев