Амлодивел таб 10мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Амлодивел таб 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амлодипіну бесілат (у перерахунку на амлодипін) – 5 мг, 10 мг.
Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат (цукор молочний), целюлоза мікрокристалічна, кросповідон (колідон ЦЛ, колідон CL-M), кремнію діоксид колоїдний (аеросил), тальк, стеарат кальцію.
Опис:
Круглі плоскоциліндричні пігулки білого або майже білого кольору з фаскою допускається наявність «мармуровості».
Форма випуску:
Пігулки 10 мг. 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. Або 30 таблеток у банку полімерну із поліпропілену, поліетилену низького тиску. Кожну банку або 3 контурні коміркові упаковки по 10 таблеток з інструкцією по застосуванню поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до амлодипіну, інших похідних дигідропіридину та інших компонентів препарату;
Виражена гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.);
Кардіогенний шок;
Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда;
Обструкція виносить тракту лівого шлуночка (включаючи клінічно значущий стеноз аорти);
вік до 18 років;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю:
Печінкова недостатність, хронічна серцева недостатність неішемічної етіології ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA, ішемічна хвороба серця з тяжким обструктивним ураженням коронарних артерій, гострий інфаркт міокарда (і період протягом 1 місяця після нього), нестабільна стенокардія, аортальний стеноз, мітр гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, гіпотензія, синдром слабкості синусового вузла (виражена тахікардія, брадикардія), одночасне застосування з інгібіторами або індукторами ізоферменту CYP3A4, вагітність, літній вік.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами;
Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу або варіантна стенокардія) як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антиангінальними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічні взаємодії:
Інші гіпотензивні та антиангінальні препарати: амлодипін може безпечно застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії разом з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ. У пацієнтів зі стабільною стенокардією амлодипін можна застосовувати у поєднанні з іншими антиангінальними засобами, наприклад, з нітратами пролонгованої або короткої дії бета-адреноблокаторами. Можливе посилення антиангінальної та антигіпертензивної дії БМКК при сумісному застосуванні з тіазидними та «петлевими» діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами.
Етанол, барбітурати, нейролептики, антидепресанти, наркотичні аналгетики, засоби для загальної анестезії: можливе посилення антигіпертензивної дії похідних дигідропіридину та збільшення ризику ортостатичної гіпотензії.
Інші препарати, здатні знижувати артеріальний тиск: очікується, що деякі препарати (наприклад, баклофен і аміфостин), завдяки своїм фармакологічним властивостям, посилюватимуть антигіпертензивну дію амлодипіну. Необхідний контроль АТ та функції нирок, а також корекція дози амлодипіну у разі потреби.
Кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид: зниження антигіпертензивної дії амлодипіну (через затримку рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).
Препарати кальцію: препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.
Дантролен (при внутрішньовенному введенні): в експериментах на тваринах після введення верапамілу та дантролену (внутрішньовенно) спостерігалися випадки фібриляції шлуночків із летальним результатом та серцево-судинної недостатності, асоційованої з гіперкаліємією. Враховуючи ризик розвитку гіперкаліємії, слід уникати одночасного застосування БМКК (в т.ч. амлодипіну) та дантролену у пацієнтів із злоякісною гіпертермією.
Фармакокінетичні взаємодії:
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику амлодипіну:
Інгібітори ізоферменту CYP3A4: при одночасному застосуванні дилтіазему в дозі 180 мг та амлодипіну в дозі 5 мг у пацієнтів похилого віку (від 69 до 87 років) з артеріальною гіпертензією, відзначається підвищення системної експозиції амлодипіну на 57 %. Одночасне застосування амлодипіну та еритроміцину у здорових добровольців (від 18 до 43 років) не призводить до значних змін експозиції амлодипіну (збільшення площі кривої «концентрація-час» (AUC) на 22 %). Клінічне значення цих ефектів неясно. Ритонавір (потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4) збільшує плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну. Не виключено, що потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть більшою мірою збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі, ніж дилтіазем.
Кларитроміцин: Кларитроміцин є інгібітором ізоферменту CYP3A4. У пацієнтів, які приймають одночасно кларитроміцин та амлодипін, підвищений ризик зниження артеріального тиску. Пацієнтам, які приймають таку комбінацію, рекомендується перебувати під ретельним медичним наглядом.
Індуктори ізоферменту CYP3A4: даних про вплив індукторів ізоферменту CYP3A4 на фармакокінетику амлодипіну немає. Слід з обережністю застосовувати амлодипін одночасно з індукторами ізоферменту CYP3A4 (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, примідон, рифампіцин, препарати Звіробою продірявленого), ретельно контролювати АТ при їх одночасному застосуванні (можливе ослаблення антигіб).
Грейпфрутовий сік: одноразовий прийом 240 мг грейпфрутового соку і 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується істотною зміною фармакокінетики амлодипіну. Тим не менш, не рекомендується застосовувати грейпфрутовий сік та амлодипін одночасно, оскільки при генетичному поліморфізмі ізоферменту цитохрому Р450 можливе підвищення біодоступності амлодипіну і внаслідок цього посилення його антигіпертензивної дії.
Алюміній- або магнійсодержащіе антациди: при одноразовому сумісному прийомі не мають істотного впливу на фармакокінетику амлодипіну.
Силденафіл: одноразовий прийом 100 мг силденафілу у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.
Циметидин: циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну.
Вплив амлодипіну на фармакокінетику інших лікарських засобів:
Симвастатин: одноразове багаторазове застосування амлодипіну в дозі 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводить до підвищення експозиції симвастатину на 77%. У таких випадках слід обмежити дозу симвастатину до 20 мг.
Аторвастатин: повторне сумісне застосування амлодипіну в дозі 10 мг та аторвастатину в дозі 80 мг не супроводжується значними змінами фармакокінетичних показників AUC (збільшення в середньому на 18 %) Сmax та ТСmax аторвастатину.
Циклоспорин: дослідження одночасного застосування амлодипіну та циклоспорину у здорових добровольців та всіх груп пацієнтів, за винятком пацієнтів після трансплантації нирки, не проводились. Різні дослідження взаємодії амлодипіну з циклоспорином у пацієнтів після трансплантації нирки показують, що застосування цієї комбінації може не призводити до будь-якого ефекту або підвищувати мінімальну концентрацію циклоспорину різною мірою до 40%. Слід брати до уваги ці дані та контролювати концентрацію циклоспорину у цієї групи пацієнтів при одночасному застосуванні циклоспорину та амлодипіну.
Такролімус: при одночасному застосуванні з амлодипіном існує ризик збільшення концентрації такролімусу у плазмі. Для того, щоб уникнути токсичності цього препарату при одночасному застосуванні з амлодипіном, слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі та коригувати дозу такролімусу у разі потреби.
Інгібітори mTOR (mammalion Target of Rapamycin – мета рапамицина у клітинах ссавців): інгібітори mTOR (наприклад, темсиролімус, сиролимус, еверолімус) є субстратами CYP3A4. Оскільки амлодипін є слабким інгібітором CYP3A4, при сумісному застосуванні може збільшитися експозиція інгібіторів mTOR.
Етанол: амлодипін при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг не впливає на фармакокінетику етанолу.
Препарати літію: при сумісному застосуванні БМКК із застосуванням літію (для амлодипіну дані відсутні) можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Дигоксин: амлодипін не впливає на концентрацію дигоксину в сироватці крові та його нирковий кліренс у здорових добровольців. У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування дигоксину із білками плазми.
Варфарин: амлодипін не істотно впливає на дію варфарину (протромбіновий час). У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування варфарину з білками плазми.
Фенітоїн: у дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування з білками плазми фенітоїну.
Інші взаємодії:
Амлодипін може безпечно застосовуватися одночасно з антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо. На відміну від інших БМКК, не було виявлено клінічно значущої взаємодії амлодипіну при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), у тому числі з індометацином. У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування індометацину з білками плазми.
Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігалося, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарону та хінідину).
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (існує ймовірність появи вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у т.ч. з розвитком шоку та летального результату).
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), підтримка функції серцево-судинної системи, контроль показників функції серця та легень, підвищене положення нижніх кінцівок, контроль за об'ємом циркулюючої крові та діурезом. Для відновлення тонусу судин - застосування судинозвужувальних препаратів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне запровадження глюконату кальцію. Оскільки амлодипін значною мірою пов'язується із білками сироватки крові – гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Блокатор повільних кальцієвих каналів (БМКК). Код АТХ: С08СА01
Фармакодинаміка:
Похідна дигідропіридину – блокатор "повільних" кальцієвих каналів, має антигіпертензивну та антиангінальну дію. Блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно в клітини гладком'язових судин, ніж у кардіоміоцити).
Антигіпертензивна дія обумовлена прямою вазодилатуючою дією на гладкі м'язи судин. Чинить тривалу дозозалежну антигіпертензивну дію.
Амлодипін зменшує ішемію міокарда (надає антиангінальну дію) двома шляхами: Розширює периферичні артеріоли і таким чином знижує загальний периферичний опір судин, зменшує постнавантаження на серце, при цьому частота серцевих скорочень практично не змінюється, що призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда;
Розширює коронарні та периферичні артерії та артеріоли у незмінених та в ішемізованих зонах міокарда, що збільшує надходження кисню до міокарда (особливо при вазоспастичній стенокардії), зменшує вираженість ішемії міокарда та запобігає розвитку коронароспазму (в т.ч.
При артеріальній гіпертензії разова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску протягом 24 годин (у положенні пацієнта "лежачи" та "стоячи"). Завдяки повільному початку дії амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску. Не знижує толерантність до фізичного навантаження та фракцію викиду лівого шлуночка.
У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза амлодипіну збільшує час виконання фізичного навантаження, уповільнює розвиток стенокардії та "ішемічної" депресії сегмента ST (на 1 мм), знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Зменшує ступінь гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, має антиатеросклеротичну та кардіопротекторну дію при ішемічній хворобі серця (ІХС).
У пацієнтів з ІХС (включаючи коронарний атеросклероз з ураженням однієї судини і до стенозу трьох і більше артерій та атеросклерозу сонних артерій), які перенесли інфаркт міокарда, черезшкірну транслюмінальну ангіопластинку передопухлинних коронарних артерій (ТЛАП) щення інтими-медії сонних артерій, значно знижує летальність від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда, інсульту, ТЛАП, аортокоронарного шунтування, призводить до зниження кількості госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії і прогресування хронічної серцевої недостатності, знижує частоту втручань, спрямованих на відновлення.
Амлодипін не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень, що призводять до смертельних випадків у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації кардіологів (NYHA)) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту.
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA) неішемічної етіології при застосуванні амлодипіну існує ймовірність виникнення набряку легень.
Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), гальмує агрегацію тромбоцитів, підвищує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичну дію. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає несприятливих впливів на обмін речовин та концентрацію ліпідів у плазмі крові та може застосовуватись при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.
Час настання ефекту амлодипіну – 2-4 години, тривалість ефекту – 24 години. При тривалій терапії максимальне зниження артеріального тиску настає через 6-12 годин після прийому амлодипіну всередину. Якщо після тривалого лікування амлодипін відмінити, ефективне зниження артеріального тиску зберігається протягом 48 годин після прийому останньої дози. Потім показники артеріального тиску поступово повертаються до початкового рівня протягом 5-6 днів.
Фармакокінетика:
Абсорбція повільна, не залежить від їди, становить близько 90 %. Біодоступність становить 60-90%, максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 6-12 годин після прийому.
Об'єм розподілу дорівнює приблизно 21 л/кг маси тіла, що вказує на те, що більшість амлодипіну знаходиться в тканинах, а відносно менша - в крові. Більшість амлодипіну, що у крові (95-97 %), пов'язують із білками плазми крові. Амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр. При гемодіалізі не видаляється. Рівноважна концентрація амлодипіну в плазмі (Css) досягається через 7-8 днів постійного прийому препарату.
Амлодипін піддається повільному, але екстенсивному метаболізму (90%) у печінці з утворенням неактивних метаболітів, має ефект "першого проходження" через печінку. Метаболіти не мають значної фармакологічної активності.
Після одноразового прийому внутрішньо період напіввиведення (T1/2) варіює від 35 до 50 годин, при повторному призначенні T1/2 становить приблизно 45 годин, що відповідає призначенню препарату 1 раз на добу. Загальний кліренс амлодипіну становить 0,116 мл/с/кг (7 мл/хв/кг, 0,42 л/год/кг).
У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) виведення амлодипіну сповільнене (T1/2 збільшується до 65 годин) порівняно з молодими пацієнтами. У літніх і молодших пацієнтів час, необхідне досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові, практично однакове.
У пацієнтів з печінковою недостатністю та з тяжкою хронічною серцевою недостатністю T1/2 збільшується до 56-60 год.
T1/2 із плазми у пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується до 60 год. Зміна концентрації амлодипіну в плазмі крові не корелює зі ступенем порушення функції нирок.
Близько 60% прийнятої внутрішньо дози виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів, 10% - у незміненому вигляді, з жовчю та через кишечник – 20-25% у вигляді метаболітів.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена. У доклінічних дослідженнях фетотоксичну та ембріотоксичну дію амлодипіну не виявлено. У щурів амлодипін збільшував тривалість гестаційного періоду та пологів. Деякі інші БМКК мають тератогенну дію. Застосування амлодипіну під час вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода та новонародженого.
Період грудного вигодовування: амлодипін виділяється у грудне молоко. За даними клінічного дослідження у 31 жінки-годувальниці при застосуванні амлодипіну в середній добовій дозі 6 мг (98,7 мкг/кг маси тіла) медіана відношення «концентрація амлодипіну в молоці/концентрація в плазмі крові» становить 0,85. Розрахункове надходження амлодипіну в організм дитини з грудним молоком становить 4,17 мкг/кг маси тіла на добу. Застосування амлодипіну у період грудного вигодовування протипоказане. За необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити грудне вигодовування.
Фертильність: у дослідженнях на щурах відзначався небажаний вплив амлодипіну на фертильність самців. Оборотні біохімічні зміни головок сперматозоїдів відзначені у деяких пацієнтів, які приймали БМКК. Клінічні дані щодо потенційної дії амлодипіну на фертильність недостатні.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаПорушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко: тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто: кропив'янка, алергічні реакції; дуже рідко: ангіоневротичний набряк.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: нечасто: збільшення/зниження маси тіла; дуже рідко: гіперглікемія.
Порушення психіки: нечасто: незвичайні сновидіння, тривожність, депресія, деперсоналізація, безсоння, зміни настрою.
Порушення з боку нервової системи: часто: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість; нечасто: астенія, гіперстезія, парестезія, периферична нейропатія, тремор, лабільність настрою, підвищена збудливість, спотворення смаку; дуже рідко: мігрень, апатія, ажитація, атаксія, амнезія; Частота невідома: екстрапірамідні порушення.
Порушення органу зору: нечасто: диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль у власних очах, порушення зору.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто: шум у вухах, вертиго.
Порушення серця: часто: відчуття серцебиття; дуже рідко: порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляцію передсердь), розвиток або посилення перебігу ХСН, інфаркт міокарда, біль у грудній клітці, набряк легень.
Порушення з боку судин: дуже часто: периферичні набряки (човників та стоп); часто: "припливи" крові до шкіри обличчя; нечасто: надмірне зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія; дуже рідко: васкуліт.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто: задишка, риніт, носова кровотеча; дуже рідко: кашель.
Порушення шлунково-кишкового тракту: часто: нудота, біль у животі; нечасто: блювання, запор, діарея, метеоризм, диспепсія, анорексія, сухість слизової оболонки ротової порожнини, диспепсія, здуття живота; рідко: гіперплазія ясен, підвищення апетиту; Дуже рідко: панкреатит, гастрит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: частота невідома: жовтяниця (обумовлена холестазом), гіпербілірубінемія, підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто: свербіж шкіри, висипання на шкірі (в т.ч. еритематозний, макулопапульозний висип), підвищене потовиділення; рідко: дерматит; дуже рідко: мультиформна еритема, алопеція, ксеродермія, порушення пігментації шкіри.
Порушення з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: нечасто: артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко: міастенія, м'язова слабкість.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто: прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія; дуже рідко: дизурія, поліурія.
Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто: гінекомастія, еректильна дисфункція, сексуальна дисфункція (у чоловіків та жінок).
Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто: озноб, спрага, загальне нездужання, астенія; дуже рідко: непритомність, паросмія.
особливі вказівкиПри лікуванні артеріальної гіпертензії амлодипін можна застосовувати у комбінації з тіазидними діуретиками, альфа- та бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ.
Для лікування стенокардії амлодипін можна комбінувати з іншими антиангінальними засобами, наприклад з нітратами пролонгованої або короткої дії, бета-адреноблокаторами.
Амлодипін може бути застосований і в тих випадках, коли пацієнт схильний до судинного спазму (вазоконстрикції).
На фоні застосування препарату у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю клас III та IV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічного генезу відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легень, незважаючи на відсутність ознак погіршення серцевої недостатності.
Амлодипін не впливає на плазмові концентрації іонів калію, глюкози, тригліцеридів, загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності, сечової кислоти, креатиніну та азоту сечовини і може застосовуватися при лікуванні пацієнтів із бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.
У пацієнтів похилого віку може збільшуватись Т1/2 та знижуватись кліренс препарату. Зміна доз не потрібна, але необхідне ретельніше спостереження за пацієнтами даної категорії.
Ефективність та безпека застосування препарату амлодипін при гіпертонічному кризі не встановлена.
Під час лікування необхідно контролювати масу тіла та споживання натрію, показано призначення відповідної дієти, спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Незважаючи на відсутність у препарату синдрому "скасування", перед припиненням лікування рекомендується поступове зменшення доз.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину 1 раз на добу запиваючи необхідним об'ємом води (100 мл).
Артеріальна гіпертензія, стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія:
При артеріальній гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза становить 5 мг на добу. Залежно від терапевтичної відповіді, дозу можна збільшити до максимальної добової дози 10 мг. Зазвичай дозу амлодипіну рекомендується збільшувати не раніше, ніж через 7-14 днів лікування. Однак у разі потреби можливе швидше збільшення дози амлодипіну за умови регулярного спостереження за станом пацієнта.
Пацієнтам з низькою масою тіла, невисоким зростанням або з помірною печінковою недостатністю рекомендована початкова доза амлодипіну становить 2,5 мг на добу.
Одночасне застосування з іншими гіпотензивними та антиангінальними препаратами:
Не потрібна корекція дози амлодипіну при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту. У тих випадках, коли амлодипін призначається як додаткова терапія пацієнтам, які отримують інші гіпотензивні препарати, початкова доза, що рекомендується, становить 2,5 мг на добу.
Пацієнти похилого віку:
Рекомендується застосовувати препарат у звичайних дозах, зміна дози амлодипіну не потрібна.
Пацієнти з порушеною функцією печінки:
Незважаючи на те, що Т1/2 амлодипіну, як і всіх БМКК, збільшується у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого ступеня тяжкості, корекція дози препарату зазвичай не потрібна. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю рекомендована початкова доза амлодипіну становить 2,5 мг на добу.
Пацієнти з порушеною нирковою функцією:
Рекомендується застосовувати амлодипін у звичайних дозах.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амлодивел таб 10мг 30 шт производится компанией ВЕЛФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амлодивел таб 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амлодивел таб 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 20 шт озон Амлодипин таб 10мг 20 шт озон, Амлодипин таб 10мг 30 шт Амлодипин таб 10мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 30 шт озон Амлодипин таб 10мг 30 шт озон, Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 60 шт озон Амлодипин таб 10мг 60 шт озон, Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 90 шт озон Амлодипин таб 10мг 90 шт озон, Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма, Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 5мг 60 шт Амлодипин таб 5мг 60 шт, Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма, Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт, Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт, Нормодипин таб 5мг 30 шт Нормодипин таб 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев