Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб
Топ продаж
Суперцена
Амлодипин таблетки 10мг 30 штук виробництва Медисорб є блокатором "повільних" кальцієвих каналів, який допомагає знизити артеріальний тиск та покращити кровообіг. Препарат може бути використаний для лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, стенокардії та серцевої недостатності. Амлодипин зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань та покращує якість життя пацієнтів. Препарат добре абсорбується в організмі та має довгий період напіввиведення, що дозволяє приймати його один раз на день.
Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амлодипіну бесилату (у перерахунку на амлодипін) 14 мг (10 мг);
Лактози
моногідрат (цукор молочний) 128 мг; повідон (полівінілпіролідон) 6 мг; кальцію карбонат 40 мг; крохмаль картопляний 10 мг; стеарат кальцію 2 мг.
Опис:
Пігулки білого або білого з кремуватим відтінком кольору плоскоциліндричної форми з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 10 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. По 20, 30, 50 або 100 таблеток у полімерні банки. Кожну банку або 1, 2, 3, 5, 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину, а також до допоміжних речовин, що входять до складу препарату; - тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм. рт. ст.); - тяжкий аортальний, мітральний стеноз; - гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з обструкцією тракту, що виносить лівого шлуночка; - гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда; - шок, включаючи кардіогенний шок; - непереносимість лактози, недостатність лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція; - Вік до 18 років.
З обережністю призначають пацієнтам із печінковою недостатністю, ХСН неішемічної етіології III-IV класу, нестабільною стенокардією, гострим інфарктом міокарда (і протягом 1 міс. після нього), при одночасному прийомі інгібіторів та індукторів ізоферменту CYP3A4. Як і при призначенні інших БМКК необхідно бути обережними на фоні прийому амлодипіну пацієнтам з синдромом слабкості синусового вузла, артеріальною гіпотензією.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами). стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу) (як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антиангінальними засобами).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОчікується, що інгібітори мікросомального окиснення будуть підвищувати концентрацію амлодипіну в плазмі крові, посилюючи ризик побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки – зменшувати.
Циметидин: при одночасному застосуванні амлодипіну з циметидином фармакокінетика амлодипіну не змінюється.
Грейпфрутовий сік: одноразовий прийом 240 мл грейпфрутового соку і 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується істотною зміною фармакокінетики амлодипіну. На відміну від інших БМКК клінічно значущої взаємодії амлодипіну (ІІІ покоління БМКК) не було виявлено при спільному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ), у т.ч. з индометацином.
Еритроміцин: при сумісному застосуванні підвищує максимальну концентрацію (Cmax) амлодипіну у молодих пацієнтів на 22%, а у літніх – на 50%. Можливе посилення антиангінальної та гіпотензивної дії БМКК при спільному застосуванні з тіазидними та "петлевими" діуретиками, верапамілом, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами, а також посилення їх гіпотензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами.
При одночасному застосуванні амлодипіну та симвастатину відзначається збільшення AUC та Cmax симвастатину у плазмі крові у 1,3 та 1,4 разів, відповідно без зміни гіполіпідемічного ефекту симвастатину. При одночасному застосуванні амлодипіну та симвастатину у дозі 80 мг підвищується ризик розвитку міопатії.
Ізофлуран: може призвести до вираженого зниження АТ при застосуванні у пацієнтів, які перебувають на лікуванні БМКК, особливо похідних дигідропіридину. Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігали, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон та хінідин).
Противірусні засоби (ритонавір): збільшує плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну.
Препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.
При сумісному застосуванні БМКК з препаратами літію можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Амлодипін не впливає in vitro на ступінь зв'язування з білками плазми дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину.
Алюміній/магнійсодержащіе антациди: їх одноразовий прийом не істотно впливає на фармакокінетику амлодипіну.
Силденафіл: одноразовий прийом 100 мг силденафілу у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.
Аторвастатин: повторне застосування амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг не супроводжується значними змінами показників фармакокінетики аторвастатину. Дігоксин: при одночасному застосуванні амлодипіну з дигоксином у здорових добровольців сироваткові концентрації та нирковий кліренс дигоксину не змінюються.
Етанол (алкогольні напої): при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг амлодипін не істотно впливає на фармакокінетику етанолу.
Варфарин: амлодипін не впливає на зміни протромбінового часу, спричинені варфарином. Циклоспорин: амлодипін не спричиняє значних змін фармакокінетики циклоспорину.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (існує ймовірність появи вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у тому числі з розвитком шоку та летального результату).
Лікування: призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), промивання шлунка (в окремих випадках), надання піднесеного положення нижнім кінцівкам з низьким узголів'ям, активне підтримання функції серцево-судинної системи, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом.
Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску, якщо немає протипоказань, необхідно застосування судинозвужувальних препаратів. Для усунення блокади кальцієвих каналів використовують внутрішньовенне введення кальцію глюконату. Оскільки амлодипін значною мірою пов'язується з білками сироватки крові – гемодіаліз не є ефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
БМКК (блокатор "повільних" кальцієвих каналів).
Фармакодинаміка:
Амлодипін – похідне дигідропіридину. Зв'язуючись з дигідропіридиновими рецепторами, блокує "повільні" кальцієві канали, інгібує трансмембранний перехід кальцію всередину гладком'язових клітин серця і судин (переважно - в клітини гладком'язових судин, ніж у кардіоміоцити). Виявляє гіпотензивний та антиангінальний ефект. Механізм гіпотензивної дії амлодипіну обумовлений прямим розслаблюючим впливом на гладком'язові клітини судин.
Амлодипін зменшує ішемію міокарда наступними двома шляхами: 1. Розширює периферичні артеріоли і, таким чином, знижує загальний периферичний опір (постнавантаження), при цьому частота серцевих скорочень практично не змінюється, що призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні. 2. Розширює коронарні та периферичні артерії та артеріоли як у нормальних, так і в ішемізованих зонах міокарда, що збільшує надходження кисню до міокарда у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардія Принцметалу) та запобігає розвитку коронароспазму, спричиненого куріоном. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією разова добова доза препарату забезпечує зниження артеріального тиску (АТ) протягом 24 годин (як у положенні "лежачи", так і "стоячи"). Завдяки повільному початку дії амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску. У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза препарату збільшує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток чергового нападу стенокардії та депресії сегмента ST (на 1 мм) на фоні фізичного навантаження, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Застосування у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (включаючи коронарний атеросклероз з ураженням однієї судини і до стенозу 3-х і більше артерій та атеросклерозу сонних артерій), що перенесли інфаркт міокарда, чресшкір ТЛП) або зі стенокардією, застосування препарату попереджає розвиток потовщення інтимі-медії сонних артерій, значно знижує летальність від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда, інсульту, ТЛП, аорто-коронарного шунтування, призводить до зниження кількості госпіталізації з серцевої недостатності (ХСН), що знижує частоту втручань, спрямованих на відновлення коронарного кровотоку.
Застосування у пацієнтів із серцевою недостатністю
Препарат не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень та смертельних наслідків у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу (за класифікацією NYHA) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ). У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічної етіології при застосуванні препарату існує ймовірність розвитку набряку легень. Препарат не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо в терапевтичних дозах амлодипін добре абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 6-12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Об'єм розподілу дорівнює приблизно 21 л/кг. Зв'язок із білками плазми становить приблизно 97,5%. Їда не впливає на всмоктування амлодипіну, амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Біотрансформація/виведення. Період напіввиведення (Т1/2) із плазми становить близько 35-50 годин, що відповідає призначенню препарату один раз на добу. Загальний кліренс – 0,43 л/год/кг. Стабільна рівноважна концентрація в плазмі досягається через 7-8 днів постійного прийому амлодипіну, він метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів; 10% вихідного препарату та 60% метаболітів виводиться через нирки. Виведення з грудним молоком невідоме. У ході гемодіалізу не видаляється.
Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю та ХСН.
У пацієнтів з печінковою недостатністю та з тяжкою ХСН недостатністю Т1/2 збільшується до 56-60 годин.
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Т1/2 із плазми крові у пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується до 60 годин. Зміна концентрації амлодипіну в плазмі не корелює зі ступенем порушення функції нирок.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
У літніх час, необхідне досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові та її величина, практично не відрізняються від таких у молодших пацієнтів. У пацієнтів похилого віку, які страждають на ХСН, відзначено тенденцію до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення площі під кривою концентрація-час (AUC) та Т1/2 до 65 годин.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування не встановлена, тому застосування під час вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода та новонародженого. На період грудного вигодовування рекомендується припинити або прийом препарату або годування груддю (дані щодо виведення амлодипіну з грудним молоком відсутні). При застосуванні БМКК у деяких пацієнтів спостерігалися біохімічні зміни в сперматозоїдній головці. В одному доклінічному дослідженні на щурах було виявлено негативні ефекти на фертильність у самців щурів.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів оцінювалася так: дуже часто (>1/10); часто(>1/100,<1/10); нечасто (>1/1000,<1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту виникнення побічних ефектів неможливо оцінити з наявних даних). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто - свербіж шкіри, висип; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив'янка.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперглікемія. Порушення психіки: нечасто – лабільність настрою, нервозність, депресія, тривога; дуже рідко – амнезія, апатія, ажитація.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, сонливість; нечасто – нездужання, астенія, гіпестезії, парестезії, периферична нейропатія, тремор, безсоння, незвичайні сновидіння; рідко – судоми; дуже рідко – атаксія, мігрень.
Порушення з боку серця: часто – відчуття серцебиття, периферичні набряки (човників та стоп); рідко – розвиток чи посилення перебігу ХСН; дуже рідко – порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці. Порушення з боку судин: часто - відчуття жару та "припливів" крові до шкіри обличчя, нечасто - надмірне зниження артеріального тиску, носова кровотеча, непритомність; дуже рідко – ортостатична гіпотензія, васкуліт.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль у власних очах.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто - "дзвін" у вухах.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, реакції фоточутливості, ксеродермія, порушення пігментації шкіри.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко – міастенія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у черевній порожнині, нудота; нечасто – блювання, запор, метеоризм, диспепсія, діарея, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; рідко – гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко – гастрит, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності “печінкових” трансаміназ, гепатит.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, риніт; дуже рідко – кашель.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія; дуже рідко – дизурія, поліурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, гінекомастія. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – алопеція, збільшення/зниження маси тіла, збочення смаку, озноб, підвищене потовиділення, підвищена стомлюваність; дуже рідко – паросмія, "холодний" піт.
особливі вказівкиПри лікуванні артеріальної гіпертензії амлодипін може застосовуватися в комбінації з тіазидними діуретиками, альфа- та бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами пролонгованої дії, сублінгвальним нітрогліцерином, НПЗП, антибіотиками та гіпоглікемією. Для лікування стенокардії амлодипін можна призначати як засіб монотерапії або у комбінації з іншими антиангінальними засобами, у тому числі у пацієнтів, рефракторних до лікування нітратами та/або бета-адреноблокаторами у адекватних дозах. Застосування амлодипіну не рекомендується у пацієнтів з нестабільною стенокардією, за винятком стенокардії Принцметалу. У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA, на фоні прийому амлодипіну відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легень. Амлодипін не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові та може застосовуватись при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Амлодипін може бути застосований і в тих випадках, коли пацієнт схильний до вазоспазму/вазоконстрикції.
Пацієнтам з малою масою тіла, пацієнтам невисокого росту та хворим з вираженим порушенням функції печінки може знадобитися менша доза.
Під час лікування необхідний контроль маси тіла та спостереження у стоматолога та дотримання гігієни порожнини рота (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена. Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому відміни, припинення лікування амлодипіном бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами
Хоча на тлі прийому амлодипіну будь-якого негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не спостерігалося, проте, внаслідок можливого надмірного зниження АТ, розвитку запаморочення, сонливості та інших побічних явищ слід бути обережним у перелічених ситуаціях, особливо на початку лікування та зміни режиму дозування.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу запиваючи необхідним об'ємом води (100 мл).
При артеріальній гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза становить 5 мг, залежно від індивідуальної реакції пацієнта її можна збільшити до максимальної добової дози – 10 мг.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
Рекомендується застосовувати у звичайних дозах, зміна дози препарату не потрібна.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки.
Незважаючи на те, що Т1/2 препарату, як і всіх БМКК, збільшується у пацієнтів з даною патологією, будь-яких змін дозування препарату у пацієнтів з порушеною функцією печінки зазвичай не потрібно (див. розділ «Особливі вказівки»).
Застосування при нирковій недостатності.
Рекомендується застосовувати у звичайних дозах, проте необхідно враховувати можливе незначне збільшення Т1/2.
Зміна режиму дозування препарату при одночасному застосуванні тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або інгібіторів АПФ не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амлодипіну бесилату (у перерахунку на амлодипін) 14 мг (10 мг);
Лактози
моногідрат (цукор молочний) 128 мг; повідон (полівінілпіролідон) 6 мг; кальцію карбонат 40 мг; крохмаль картопляний 10 мг; стеарат кальцію 2 мг.
Опис:
Пігулки білого або білого з кремуватим відтінком кольору плоскоциліндричної форми з фаскою.
Форма випуску:
Пігулки 10 мг. По 10 таблеток у контурну коміркову упаковку. По 20, 30, 50 або 100 таблеток у полімерні банки. Кожну банку або 1, 2, 3, 5, 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання-підвищена чутливість до амлодипіну та інших похідних дигідропіридину, а також до допоміжних речовин, що входять до складу препарату; - тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм. рт. ст.); - тяжкий аортальний, мітральний стеноз; - гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з обструкцією тракту, що виносить лівого шлуночка; - гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда; - шок, включаючи кардіогенний шок; - непереносимість лактози, недостатність лактази та глюкозо-галактозна мальабсорбція; - Вік до 18 років.
З обережністю призначають пацієнтам із печінковою недостатністю, ХСН неішемічної етіології III-IV класу, нестабільною стенокардією, гострим інфарктом міокарда (і протягом 1 міс. після нього), при одночасному прийомі інгібіторів та індукторів ізоферменту CYP3A4. Як і при призначенні інших БМКК необхідно бути обережними на фоні прийому амлодипіну пацієнтам з синдромом слабкості синусового вузла, артеріальною гіпотензією.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами). стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу) (як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антиангінальними засобами).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОчікується, що інгібітори мікросомального окиснення будуть підвищувати концентрацію амлодипіну в плазмі крові, посилюючи ризик побічних ефектів, а індуктори мікросомальних ферментів печінки – зменшувати.
Циметидин: при одночасному застосуванні амлодипіну з циметидином фармакокінетика амлодипіну не змінюється.
Грейпфрутовий сік: одноразовий прийом 240 мл грейпфрутового соку і 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується істотною зміною фармакокінетики амлодипіну. На відміну від інших БМКК клінічно значущої взаємодії амлодипіну (ІІІ покоління БМКК) не було виявлено при спільному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ), у т.ч. з индометацином.
Еритроміцин: при сумісному застосуванні підвищує максимальну концентрацію (Cmax) амлодипіну у молодих пацієнтів на 22%, а у літніх – на 50%. Можливе посилення антиангінальної та гіпотензивної дії БМКК при спільному застосуванні з тіазидними та "петлевими" діуретиками, верапамілом, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами, а також посилення їх гіпотензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами.
При одночасному застосуванні амлодипіну та симвастатину відзначається збільшення AUC та Cmax симвастатину у плазмі крові у 1,3 та 1,4 разів, відповідно без зміни гіполіпідемічного ефекту симвастатину. При одночасному застосуванні амлодипіну та симвастатину у дозі 80 мг підвищується ризик розвитку міопатії.
Ізофлуран: може призвести до вираженого зниження АТ при застосуванні у пацієнтів, які перебувають на лікуванні БМКК, особливо похідних дигідропіридину. Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігали, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон та хінідин).
Противірусні засоби (ритонавір): збільшує плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну.
Препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.
При сумісному застосуванні БМКК з препаратами літію можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Амлодипін не впливає in vitro на ступінь зв'язування з білками плазми дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину.
Алюміній/магнійсодержащіе антациди: їх одноразовий прийом не істотно впливає на фармакокінетику амлодипіну.
Силденафіл: одноразовий прийом 100 мг силденафілу у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.
Аторвастатин: повторне застосування амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг не супроводжується значними змінами показників фармакокінетики аторвастатину. Дігоксин: при одночасному застосуванні амлодипіну з дигоксином у здорових добровольців сироваткові концентрації та нирковий кліренс дигоксину не змінюються.
Етанол (алкогольні напої): при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг амлодипін не істотно впливає на фармакокінетику етанолу.
Варфарин: амлодипін не впливає на зміни протромбінового часу, спричинені варфарином. Циклоспорин: амлодипін не спричиняє значних змін фармакокінетики циклоспорину.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (існує ймовірність появи вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у тому числі з розвитком шоку та летального результату).
Лікування: призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), промивання шлунка (в окремих випадках), надання піднесеного положення нижнім кінцівкам з низьким узголів'ям, активне підтримання функції серцево-судинної системи, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль за обсягом циркулюючої крові та діурезом.
Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску, якщо немає протипоказань, необхідно застосування судинозвужувальних препаратів. Для усунення блокади кальцієвих каналів використовують внутрішньовенне введення кальцію глюконату. Оскільки амлодипін значною мірою пов'язується з білками сироватки крові – гемодіаліз не є ефективним.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
БМКК (блокатор "повільних" кальцієвих каналів).
Фармакодинаміка:
Амлодипін – похідне дигідропіридину. Зв'язуючись з дигідропіридиновими рецепторами, блокує "повільні" кальцієві канали, інгібує трансмембранний перехід кальцію всередину гладком'язових клітин серця і судин (переважно - в клітини гладком'язових судин, ніж у кардіоміоцити). Виявляє гіпотензивний та антиангінальний ефект. Механізм гіпотензивної дії амлодипіну обумовлений прямим розслаблюючим впливом на гладком'язові клітини судин.
Амлодипін зменшує ішемію міокарда наступними двома шляхами: 1. Розширює периферичні артеріоли і, таким чином, знижує загальний периферичний опір (постнавантаження), при цьому частота серцевих скорочень практично не змінюється, що призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні. 2. Розширює коронарні та периферичні артерії та артеріоли як у нормальних, так і в ішемізованих зонах міокарда, що збільшує надходження кисню до міокарда у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардія Принцметалу) та запобігає розвитку коронароспазму, спричиненого куріоном. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією разова добова доза препарату забезпечує зниження артеріального тиску (АТ) протягом 24 годин (як у положенні "лежачи", так і "стоячи"). Завдяки повільному початку дії амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску. У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза препарату збільшує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток чергового нападу стенокардії та депресії сегмента ST (на 1 мм) на фоні фізичного навантаження, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Застосування у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (включаючи коронарний атеросклероз з ураженням однієї судини і до стенозу 3-х і більше артерій та атеросклерозу сонних артерій), що перенесли інфаркт міокарда, чресшкір ТЛП) або зі стенокардією, застосування препарату попереджає розвиток потовщення інтимі-медії сонних артерій, значно знижує летальність від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда, інсульту, ТЛП, аорто-коронарного шунтування, призводить до зниження кількості госпіталізації з серцевої недостатності (ХСН), що знижує частоту втручань, спрямованих на відновлення коронарного кровотоку.
Застосування у пацієнтів із серцевою недостатністю
Препарат не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень та смертельних наслідків у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу (за класифікацією NYHA) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ). У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічної етіології при застосуванні препарату існує ймовірність розвитку набряку легень. Препарат не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми.
Фармакокінетика:
Всмоктування. Після прийому внутрішньо в терапевтичних дозах амлодипін добре абсорбується, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 6-12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність становить 64-80%. Об'єм розподілу дорівнює приблизно 21 л/кг. Зв'язок із білками плазми становить приблизно 97,5%. Їда не впливає на всмоктування амлодипіну, амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Біотрансформація/виведення. Період напіввиведення (Т1/2) із плазми становить близько 35-50 годин, що відповідає призначенню препарату один раз на добу. Загальний кліренс – 0,43 л/год/кг. Стабільна рівноважна концентрація в плазмі досягається через 7-8 днів постійного прийому амлодипіну, він метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів; 10% вихідного препарату та 60% метаболітів виводиться через нирки. Виведення з грудним молоком невідоме. У ході гемодіалізу не видаляється.
Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю та ХСН.
У пацієнтів з печінковою недостатністю та з тяжкою ХСН недостатністю Т1/2 збільшується до 56-60 годин.
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю.
Т1/2 із плазми крові у пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується до 60 годин. Зміна концентрації амлодипіну в плазмі не корелює зі ступенем порушення функції нирок.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
У літніх час, необхідне досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові та її величина, практично не відрізняються від таких у молодших пацієнтів. У пацієнтів похилого віку, які страждають на ХСН, відзначено тенденцію до зниження кліренсу амлодипіну, що призводить до збільшення площі під кривою концентрація-час (AUC) та Т1/2 до 65 годин.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування препарату під час вагітності та грудного вигодовування не встановлена, тому застосування під час вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода та новонародженого. На період грудного вигодовування рекомендується припинити або прийом препарату або годування груддю (дані щодо виведення амлодипіну з грудним молоком відсутні). При застосуванні БМКК у деяких пацієнтів спостерігалися біохімічні зміни в сперматозоїдній головці. В одному доклінічному дослідженні на щурах було виявлено негативні ефекти на фертильність у самців щурів.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних ефектів оцінювалася так: дуже часто (>1/10); часто(>1/100,<1/10); нечасто (>1/1000,<1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту виникнення побічних ефектів неможливо оцінити з наявних даних). Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.
Порушення з боку імунної системи: нечасто - свербіж шкіри, висип; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив'янка.
Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперглікемія. Порушення психіки: нечасто – лабільність настрою, нервозність, депресія, тривога; дуже рідко – амнезія, апатія, ажитація.
Порушення з боку нервової системи: часто - запаморочення, біль голови, сонливість; нечасто – нездужання, астенія, гіпестезії, парестезії, периферична нейропатія, тремор, безсоння, незвичайні сновидіння; рідко – судоми; дуже рідко – атаксія, мігрень.
Порушення з боку серця: часто – відчуття серцебиття, периферичні набряки (човників та стоп); рідко – розвиток чи посилення перебігу ХСН; дуже рідко – порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці. Порушення з боку судин: часто - відчуття жару та "припливів" крові до шкіри обличчя, нечасто - надмірне зниження артеріального тиску, носова кровотеча, непритомність; дуже рідко – ортостатична гіпотензія, васкуліт.
Порушення органу зору: нечасто - порушення зору, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль у власних очах.
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто - "дзвін" у вухах.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, реакції фоточутливості, ксеродермія, порушення пігментації шкіри.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко – міастенія. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у черевній порожнині, нудота; нечасто – блювання, запор, метеоризм, диспепсія, діарея, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага; рідко – гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко – гастрит, панкреатит.
Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності “печінкових” трансаміназ, гепатит.
Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, риніт; дуже рідко – кашель.
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія; дуже рідко – дизурія, поліурія. Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, гінекомастія. Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – алопеція, збільшення/зниження маси тіла, збочення смаку, озноб, підвищене потовиділення, підвищена стомлюваність; дуже рідко – паросмія, "холодний" піт.
особливі вказівкиПри лікуванні артеріальної гіпертензії амлодипін може застосовуватися в комбінації з тіазидними діуретиками, альфа- та бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, нітратами пролонгованої дії, сублінгвальним нітрогліцерином, НПЗП, антибіотиками та гіпоглікемією. Для лікування стенокардії амлодипін можна призначати як засіб монотерапії або у комбінації з іншими антиангінальними засобами, у тому числі у пацієнтів, рефракторних до лікування нітратами та/або бета-адреноблокаторами у адекватних дозах. Застосування амлодипіну не рекомендується у пацієнтів з нестабільною стенокардією, за винятком стенокардії Принцметалу. У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA, на фоні прийому амлодипіну відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легень. Амлодипін не надає жодного несприятливого впливу на обмін речовин та ліпіди плазми крові та може застосовуватись при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою. Амлодипін може бути застосований і в тих випадках, коли пацієнт схильний до вазоспазму/вазоконстрикції.
Пацієнтам з малою масою тіла, пацієнтам невисокого росту та хворим з вираженим порушенням функції печінки може знадобитися менша доза.
Під час лікування необхідний контроль маси тіла та спостереження у стоматолога та дотримання гігієни порожнини рота (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена. Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому відміни, припинення лікування амлодипіном бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами
Хоча на тлі прийому амлодипіну будь-якого негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами та роботу з механізмами не спостерігалося, проте, внаслідок можливого надмірного зниження АТ, розвитку запаморочення, сонливості та інших побічних явищ слід бути обережним у перелічених ситуаціях, особливо на початку лікування та зміни режиму дозування.
Умови зберіганняУ сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу запиваючи необхідним об'ємом води (100 мл).
При артеріальній гіпертензії та стенокардії звичайна початкова доза становить 5 мг, залежно від індивідуальної реакції пацієнта її можна збільшити до максимальної добової дози – 10 мг.
Застосування у пацієнтів похилого віку.
Рекомендується застосовувати у звичайних дозах, зміна дози препарату не потрібна.
Застосування у пацієнтів із порушенням функції печінки.
Незважаючи на те, що Т1/2 препарату, як і всіх БМКК, збільшується у пацієнтів з даною патологією, будь-яких змін дозування препарату у пацієнтів з порушеною функцією печінки зазвичай не потрібно (див. розділ «Особливі вказівки»).
Застосування при нирковій недостатності.
Рекомендується застосовувати у звичайних дозах, проте необхідно враховувати можливе незначне збільшення Т1/2.
Зміна режиму дозування препарату при одночасному застосуванні тіазидних діуретиків, бета-адреноблокаторів або інгібіторів АПФ не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб производится компанией МЕДИСОРБ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амлодипин таб 10мг 30 шт медисорб в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 20 шт озон Амлодипин таб 10мг 20 шт озон, Амлодипин таб 10мг 30 шт Амлодипин таб 10мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 30 шт озон Амлодипин таб 10мг 30 шт озон, Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 60 шт озон Амлодипин таб 10мг 60 шт озон, Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 90 шт озон Амлодипин таб 10мг 90 шт озон, Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма, Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 5мг 60 шт Амлодипин таб 5мг 60 шт, Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма, Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт, Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт, Нормодипин таб 5мг 30 шт Нормодипин таб 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев