Амлодипин-алси таб 10мг 30 шт
Топ продаж
Суперцена
Амлодипин-алси таб 10мг 30 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
амлодипін безілат – 13,8 мг, що відповідає 10 мг амлодипіну;
Допоміжні речовини:
Лудипрес (лактози моногідрат – 171,4 мг, повідон – 6,4 мг, кросповідон – 6,4 мг) – 184,2 мг, кальцію стеарат – 2,0 мг.
Опис:
Круглі таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричні з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки по 10 мг.
По 10 таблеток у контурній комірковій упаковці. 3 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до амлодипіну, похідних дигідропіридину та інших компонентів препарату;
Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.);
Обструкція виносить тракту лівого шлуночка (включаючи важкий аортальний стеноз);
Шок (включаючи кардіогенний);
Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда;
Вік до 18 років (ефективність та безпека не встановлені);
Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозогалактозна мальабсорбція.
З обережністю
Слід з обережністю застосовувати препарат: у пацієнтів з печінковою недостатністю, ХСН неішемічної етіології III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, нестабільною стенокардією, аортальним стенозом, мітральним стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, гострим інфарктом міокарда (і протягом) синдромом слабкості синусового вузла (виражена тахікардія, брадикардія), артеріальною гіпотензією при одночасному застосуванні з інгібіторами або індукторами ізоферменту CYP3A4.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами).
Стабільна стенокардія та вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу або варіантна стенокардія) як у монотерапії, так і у поєднанні з іншими антиангінальними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАмлодипін може безпечно застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії разом з тіазидними діуретиками, альфа-адреноблокаторами, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ. У пацієнтів зі стабільною стенокардією амлодипін можна комбінувати з іншими антиангінальними засобами, наприклад, з нітратами пролонгованої або короткої дії, бета-адреноблокаторами.
На відміну від інших БМКК клінічно значущої взаємодії амлодипіну (III покоління БМКК) не було виявлено при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗЗ), у тому числі з індометацином.
Можливе посилення антиангінальної та гіпотензивної дії БМКК при спільному застосуванні з тіазидними та "петлевими" діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами, а також посилення їх гіпотензивної дії при спільному застосуванні з альфа1-адреноблокаторами, нейролептиками.
Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігали, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарон та хінідин).
Амлодипін може також безпечно застосовуватися одночасно з антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо.
Одноразове застосування силденафілу в дозі 100 мг у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.
Повторне застосування амлодипіну у дозі 10 мг та аторвастатину у дозі 80 мг не супроводжується значними змінами показників фармакокінетики аторвастатину.
Одночасне багаторазове застосування амлодипіну в дозі 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводить до підвищення експозиції симвастатину на 77%. У таких випадках слід обмежити дозу симвастатину до 20 мг.
Амлодипін при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг не впливає на фармакокінетику етанолу.
Противірусні препарати (наприклад, ритонавір) збільшують плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну.
Нейролептики та ізофлуран посилюють гіпотензивну дію похідних дигідропіридину.
Препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.
При сумісному застосуванні БМКК з препаратами літію (для амлодипіну дані відсутні), можливе посилення проявів нейротоксичності останніх (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).
Дослідження одночасного застосування амлодипіну та циклоспорину у здорових добровольців та всіх груп пацієнтів, за винятком пацієнтів після трансплантації нирки, не проводились. Різні дослідження взаємодії амлодипіну з циклоспорином у пацієнтів після трансплантації нирки показують, що застосування цієї комбінації може не призводити до будь-якого ефекту або підвищувати мінімальну концентрацію циклоспорину різною мірою до 40%. Слід брати до уваги ці дані та контролювати концентрацію циклоспорину у цієї групи пацієнтів при одночасному застосуванні циклоспорину та амлодипіну.
Амлодипін не впливає на концентрацію у сироватці крові дигоксину та його нирковий кліренс.
Амлодипін не істотно впливає на дію варфарину (протромбіновий час).
Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну.
У дослідженнях in vitro амлодипін не впливає на зв'язування з білками плазми дигоксину, фенітоїну, варфарину та індометацину.
Одночасний одноразовий прийом 240 мл грейпфрутового соку та 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується суттєвою зміною фармакокінетики амлодипіну. Тим не менш, не рекомендується застосовувати грейпфрутовий сік та амлодипін одночасно, оскільки при генетичному поліморфізмі ізоферменту CYP3A4 можливе підвищення біодоступності амлодипіну та, внаслідок цього, посилення гіпотензивного ефекту.
Одноразовий прийом алюміній/магнійвмісних антацидів не суттєво впливає на фармакокінетику амлодипіну.
При одночасному застосуванні дилтіазему (інгібітор ізоферменту CYP3A4) у дозі 180 мг та амлодипіну у дозі 5 мг у пацієнтів похилого віку (від 69 до 87 років) з артеріальною гіпертензією відзначається підвищення системної експозиції амлодипіну на 57%. Одночасне застосування амлодипіну та еритроміцину у здорових добровольців (від 18 до 43 років) не призводить до значних змін експозиції амлодипіну (збільшення площі під кривою «концентрація-час» AUC на 22%). Незважаючи на те, що клінічне значення цих ефектів до кінця не зрозуміло, вони можуть бути яскравіше виражені у пацієнтів похилого віку.
Потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) можуть призводити до збільшення концентрації амлодипіну в плазмі більшою мірою, ніж дилтіазем. Слід з обережністю застосовувати амлодипін та інгібітори ізоферменту CYP3A4.
У пацієнтів, які одночасно приймають кларитроміцин (інгібітор ізоферменту CYP3A4) та амлодипін, підвищений ризик зниження артеріального тиску. Пацієнтам, які приймають таку комбінацію, рекомендується перебувати під ретельним медичним наглядом.
Даних щодо впливу індукторів ізоферменту CYP3A4 на фармакокінетику амлодипіну немає. Слід ретельно контролювати АТ при одночасному застосуванні амлодипіну та індукторів ізоферменту CYP3A4.
При одночасному застосуванні такролімусу з амлодипіном є ризик збільшення концентрації такролімусу у плазмі крові. Для того, щоб уникнути токсичності такролімусу при одночасному застосуванні з амлодипіном, слід контролювати концентрацію такролімусу у плазмі крові пацієнтів та коригувати дозу такролімусу у разі потреби.
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження АТ з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (існує ймовірність появи вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у тому числі з розвитком шоку та летального результату).
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), горизонтальне положення з низьким узголів'ям, активна підтримка функції серцево-судинної системи, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль об'єму циркулюючої крові та діурезу. Для відновлення тонусу судин – застосування судинозвужувальних засобів (за відсутності протипоказань до їх застосування); для усунення наслідків блокади кальцієвих каналів – внутрішньовенне запровадження глюконату кальцію. Гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
блокатор «повільних» кальцієвих каналів
Фармакодинаміка:
Похідне дигідропіридину – блокатор «повільних» кальцієвих каналів (БМКК), має гіпотензивну та антиангінальну дію. Блокує «повільні» кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію всередину клітин (переважно – у клітини гладком'язових судин, ніж у кардіоміоцити).
Антиангінальна дія обумовлена розширенням коронарних та периферичних артерій та артеріол.
При стенокардії зменшує ішемію міокарда. Розширюючи периферичні артеріоли, знижує загальний периферичний судинний опір, зменшує поста навантаження на серце, знижує потребу міокарда в кисні.
Розширюючи коронарні артерії та артеріоли в незмінених та в ішемізованих зонах міокарда, збільшує надходження кисню до міокарда (особливо при вазоспастичній стенокардії); запобігає спазму коронарних артерій (у тому числі, викликаний курінням).
У пацієнтів зі стабільною стенокардією разова добова доза збільшує толерантність до фізичного навантаження, уповільнює розвиток нападів стенокардії та «ішемічної» депресії сегмента ST, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.
Чинить тривалу дозозалежну гіпотензивну дію, механізм якої обумовлений прямим вазодилатуючим впливом на гладкі м'язи судин. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією разова доза амлодипіну забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску (АТ) протягом 24 годин (у положенні хворого «лежачи» та «стоячи»).
Ортостатична гіпотензія при застосуванні амлодипіну трапляється досить рідко.
Амлодипін не викликає зниження толерантності до фізичного навантаження, фракції викиду лівого шлуночка. Зменшує рівень гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), гальмує агрегацію тромбоцитів, збільшує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичну дію. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не має будь-якого несприятливого впливу на обмін речовин та концентрацію ліпідів плазми крові та може застосовуватися при терапії пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.
Значне зниження артеріального тиску спостерігається через 6-10 год, тривалість ефекту – 24 год.
У пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи (включаючи коронарний атеросклероз з ураженням однієї судини і до стенозу 3-х і більше артерій, атеросклероз сонних артерій), які перенесли інфаркт міокарда, черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику артерій амлодипіну попереджає розвиток потовщення інтимі-медій сонних артерій, знижує летальність від інфаркту міокарда, інсульту, ЧТКА, аортокоронарного шунтування; призводить до зниження кількості госпіталізацій щодо нестабільної стенокардії та прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН), знижує частоту втручань, спрямованих на відновлення коронарного кровотоку.
Амлодипін не підвищує ризик смерті або розвитку ускладнень, що призводять до смертельних наслідків у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).
У пацієнтів із ХСН (III-IV функціональний клас за класифікацією NYHA) неішемічної етіології при застосуванні амлодипіну існує ймовірність виникнення набряку легень.
Фармакокінетика:
Після прийому внутрішньо амлодипін добре абсорбується із шлунково-кишкового тракту (ЖКТ). Середня абсолютна біодоступність становить 64-80%, максимальна концентрація (Сmax) у сироватці спостерігається через 6-12 годин. Рівноважні сироваткові концентрації (СSS) досягаються після 7-8 днів терапії.
Одночасне вживання їжі не впливає на абсорбцію амлодипіну.
Середній обсяг розподілу становить 21 л/кг маси тіла, що свідчить про те, що більшість препарату перебуває у тканинах, а щодо менша – у крові. Більшість препарату, що у крові (97,5 %), зв'язується з білками плазми крові.
Амлодипін зазнає повільного, але активного метаболізму в печінці за відсутності значущого ефекту «першого проходження». Метаболіти не мають суттєвої фармакологічної активності.
Після одноразового прийому внутрішньо період напіввиведення (Т1/2) варіює від 35 до 50 годин, при повторному призначенні Т1/2 становить приблизно 45 годин. Близько 60 % прийнятої дози виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів, 10 % – у незмінному вигляді, а 20-25 % – через кишечник з жовчю. Загальний кліренс амлодипіну становить 0,116 мл/с/кг (7 мл/хв/кг, 0,42 л/год/кг).
Застосування у пацієнтів похилого віку
У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) виведення амлодипіну сповільнене (Т1/2 – 65 год) порівняно з молодими пацієнтами, проте ця різниця не має клінічного значення.
Застосування у пацієнтів із печінковою недостатністю
Подовження Т1/2 у пацієнтів із печінковою недостатністю передбачає, що при тривалому застосуванні кумуляція препарату в організмі буде вищою (Т1/2 – до 60 год).
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю
Ниркова недостатність не суттєво впливає на кінетику амлодипіну. Амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр. При гемодіалізі не видаляється.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування препарату Амлодипін-АЛСІ під час вагітності не встановлена, тому застосування під час вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода та новонародженого.
Дані, що свідчать про виділення амлодипіну у грудне молоко, відсутні. Однак відомо, що інші БМКК (похідні дигідропіридину) виділяються у грудне молоко. У зв'язку з цим за необхідності застосування препарату Амлодипін-АЛСІ в період лактації слід вирішити питання про припинення грудного вигодовування.
Не було виявлено впливу амлодипіну на фертильність у ході більшості досліджень на щурах. В одному з досліджень на самцях щурів повідомлялося про побічний вплив на фертильність.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаЧастота побічних реакцій, наведених нижче, визначалася відповідно до класифікації ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я): дуже часто (>1/10), часто (від >1/100 до <1/10), нечасто (від >1/1000 до <1/100), рідко (від >1/10000 до <1/1000), дуже рідко (від <1/10000), включаючи окремі повідомлення, невідомо – неможливо оцінити частоту виходячи з наявних даних.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – лейкоцитопенія, тромбоцитопенія;
З боку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції;
З боку обміну речовин та харчування: рідко – підвищення апетиту; дуже рідко – гіперглікемія;
З боку психіки: нечасто безсоння, зміна настрою (включаючи тривожність), депресія, незвичайні сновидіння; рідко – дезорієнтація;
З боку нервової системи: часто – сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування); нечасто - тремор, збочення смаку, непритомність, гіпестезії, парестезії; дуже рідко: підвищений тонус м'язів, периферична невропатія, мігрень; невідомо – екстрапірамідні порушення;
Порушення зору (включаючи диплопію);
З боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – дзвін у вухах;
З боку серця: часто відчуття серцебиття; нечасто – аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляцію передсердь); дуже рідко – інфаркт міокарда;
З боку судин: часто – “припливи” крові до шкіри обличчя; нечасто – надмірне зниження артеріального тиску; дуже рідко – васкуліт, ортостатична гіпотензія;
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка; нечасто – кашель, риніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – біль у животі, нудота, диспепсія, порушення звичної роботи кишечника (включаючи запор чи діарею); нечасто – блювання, сухість слизової оболонки ротової порожнини; дуже рідко – панкреатит, гастрит, гіперплазія ясен;
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гепатит, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності «печінкових» трансаміназ.
З боку шкіри та підшкірних тканин: нечасто – алопеція, пурпура, порушення пігментації шкіри, холодний піт, свербіж, висипання, висип, екзантема, кропив'янка; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, багатоформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке; фотосенсибілізація.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: часто – набряк чи набрякання кісточок та стоп, спазми м'язів; нечасто – артралгія, міалгія, біль у спині.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – порушення сечовипускання, ніктурія, підвищення частоти сечовипускання.
З боку статевих органів та молочної залози: нечасто – імпотенція, гінекомастія.
Загальні розлади та порушення у місці введення: дуже часто – набряк; часто – відчуття втоми, астенія; нечасто – біль, біль у грудній клітці, нездужання, озноб; дуже рідко – паросмія.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: нечасто – збільшення/зниження маси тіла.
особливі вказівкиПід час лікування препаратом необхідна підтримка гігієни порожнини рота та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).
У пацієнтів похилого віку може збільшуватись T1/2 та знижуватись кліренс препарату. Зміни доз не потрібні, але необхідно більш ретельне спостереження за пацієнтами цієї категорії.
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена.
Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому відміни, припинення лікування препаратом Амлодипін-АЛСІ бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату.
На фоні застосування амлодипіну у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (функціональний клас III та IV за класифікацією NYHA) неішемічний генез відзначалося підвищення частоти розвитку набряку легень, незважаючи на відсутність ознак погіршення серцевої недостатності.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Хоча на фоні застосування препарату Амлодипін-АЛСІ будь-якого негативного впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими складними механізмами не спостерігалося, проте, внаслідок можливого надмірного зниження артеріального тиску, розвитку запаморочення, сонливості та інших побічних реакцій, слід бути обережними в перелічених ситуаціях, особливо в початку лікування та при зміні режиму дозування (збільшення дози).
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 градусів в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПрепарат приймають внутрішньо один раз на добу, запиваючи необхідною кількістю води (100 мл).
При артеріальній гіпертензії та стенокардії початкова доза зазвичай становить 5 мг, залежно від індивідуальної реакції пацієнта її можна збільшити до максимальної добової дози, що становить 10 мг.
У пацієнтів
похилого віку препарат рекомендується застосовувати в середній терапевтичній дозі, корекція дози препарату не потрібна.
Застосування у пацієнтів із порушеною функцією печінки
Незважаючи на те, що T1/2 амлодипіну, як і всіх БМКК, збільшується у пацієнтів з порушеннями функції печінки, коригування дози препарату у даної категорії пацієнтів зазвичай не потрібне (див. розділ «Особливі вказівки»).
Застосування у пацієнтів з порушеною функцією нирок
У пацієнтів з порушеннями функції нирок рекомендується застосовувати амлодипін у звичайних дозах, проте необхідно враховувати можливе незначне збільшення T1/2.
Не потрібна корекція дози препарату Амлодипін-АЛСІ при одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амлодипин-алси таб 10мг 30 шт производится компанией АЛСИ ФАРМА. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амлодипин-алси таб 10мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амлодипин-алси таб 10мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 20 шт озон Амлодипин таб 10мг 20 шт озон, Амлодипин таб 10мг 30 шт Амлодипин таб 10мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 30 шт озон Амлодипин таб 10мг 30 шт озон, Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 60 шт озон Амлодипин таб 10мг 60 шт озон, Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 90 шт озон Амлодипин таб 10мг 90 шт озон, Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма, Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 5мг 60 шт Амлодипин таб 5мг 60 шт, Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма, Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт, Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт, Нормодипин таб 5мг 30 шт Нормодипин таб 5мг 30 шт.
Пока нет комментариев