Каталог товаров

Амлодипин-АКОС таб 10 мг 30 шт

( 15 )
Бренд: СИНТЕЗ
Наличие уточняйте
246,00 грн
207,00 грн
-15.85 %
+
  • Производитель:
    СИНТЕЗ
Способы доставки
Способы оплаты
Описание


Амлодипин-АКОС таб 10 мг 30 шт инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амлодипіну безілат – 13,86 мг (у перерахунку на амлодипін – 10,0 мг).

Допоміжні речовини:
Лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кросповідон, кремнію діоксид колоїдний (аеросил), тальк, стеарат кальцію.

Опис:
Круглі таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою допускається наявність «мармуровості».

Форма випуску:
Пігулки 10 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 3 контурні коміркові упаковки з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.

ПротипоказанняПідвищена чутливість до амлодипіну, інших похідних дигідропіридину та інших компонентів препарату;
Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менше 90 мм рт.ст.);
Шок, включаючи кардіогенний шок;
Тяжкий аортальний, мітральний стеноз;
Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з обструкцією тракту, що виносить лівого шлуночка;
вік до 18 років;
Непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозогалактозна мальабсорбція.

З обережністю
З обережністю призначають пацієнтам із печінковою недостатністю, ХСН неішемічної етіології III-IV функціонального класу за класифікацією NYHA, гострим інфарктом міокарда (і протягом 1 міс. після нього), при одночасному прийомі інгібіторів та індукторів ізоферменту CYP3A4. Як і при призначенні інших БМКК необхідно бути обережними на фоні прийому амлодипіну пацієнтам з синдромом слабкості синусового вузла (виражена брадикардія, тахікардія), артеріальною гіпотензією.
Дозування10 мг
Показання до застосуванняАртеріальна гіпертензія (монотерапія або у комбінації з іншими гіпотензивними засобами).

Стабільна стенокардія напруги, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметалу) (монотерапія або у комбінації з іншими антиангінальними засобами).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармакодинамічні взаємодії:

Інші гіпотензивні та антиангінальні препарати:
Амлодипін може безпечно застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії разом з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами або інгібіторами АПФ. У пацієнтів зі стабільною стенокардією амлодипін можна застосовувати у поєднанні з іншими антиангінальними засобами, наприклад, з нітратами пролонгованої або короткої дії, бета-адреноблокаторами. Можливе посилення антиангінальної та антигіпертензивної дії БМКК при сумісному застосуванні з тіазидними та «петлевими» діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами.

Етанол, барбітурати, нейролептики, антидепресанти, наркотичні анальгетики, засоби для загальної анестезії:
Можливе посилення антигіпертензивної дії похідних дигідропіридину та збільшення ризику ортостатичної гіпотензії.

Інші препарати, здатні знижувати артеріальний тиск:
Очікується, що деякі препарати (наприклад, баклофен і аміфостин), завдяки своїм фармакологічним властивостям, посилюватимуть антигіпертензивну дію амлодипіну. Необхідний контроль АТ та функції нирок, а також корекція дози амлодипіну у разі потреби.

Кортикостероїди (мінерало- та глюкокортикостероїди), тетракозактид:
Зниження антигіпертензивної дії амлодипіну (через затримку рідини та іонів натрію внаслідок дії кортикостероїдів).

Препарати кальцію:
Препарати кальцію можуть зменшити ефект БМКК.

Дантролен (при внутрішньовенному введенні):
В експериментах на тваринах після введення верапамілу та дантролену (внутрішньовенно) спостерігалися випадки фібриляції шлуночків із летальним результатом та серцево-судинної недостатності, асоційованої з гіперкаліємією. Враховуючи ризик розвитку гіперкаліємії, слід уникати одночасного застосування БМКК (в т.ч. амлодипіну) та дантролену у пацієнтів із злоякісною гіпертермією. Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику амлодипіну:

Інгібітори ізоферменту CYP3A4:
При одночасному застосуванні дилтіазему в дозі 180 мг та амлодипіну в дозі 5 мг у пацієнтів похилого віку (від 69 до 87 років) з артеріальною гіпертензією, відзначається підвищення системної експозиції амлодипіну на 57 %. Одночасне застосування амлодипіну та еритроміцину у здорових добровольців (від 18 до 43 років) не призводить до значних змін експозиції амлодипіну (збільшення площі кривої «концентрація-час» (AUC) на 22 %). Клінічне значення цих ефектів неясно. Ритонавір (потужний інгібітор ізоферменту CYP3A4) збільшує плазмові концентрації БМКК, у тому числі амлодипіну. Не виключено, що потужні інгібітори ізоферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазол, ітраконазол, ритонавір) можуть більшою мірою збільшувати концентрацію амлодипіну в плазмі, ніж дилтіазем.

Кларитроміцин
Кларитроміцин є інгібітором ізоферменту CYP3A4. У пацієнтів, які приймають одночасно кларитроміцин та амлодипін, підвищений ризик зниження артеріального тиску. Пацієнтам, які приймають таку комбінацію, рекомендується перебувати під ретельним медичним наглядом.

Індуктори ізоферменту CYP3A4:
Даних щодо впливу індукторів ізоферменту CYP3A4 на фармакокінетику амлодипіну немає. Слід з обережністю застосовувати амлодипін одночасно з індукторами ізоферменту CYP3A4 (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, примідон, рифампіцин, препарати Звіробою продірявленого), ретельно контролювати АТ при їх одночасному застосуванні (можливе ослаблення антигіб).

Грейпфрутовий сік:
Одночасний одноразовий прийом 240 мг грейпфрутового соку та 10 мг амлодипіну всередину не супроводжується суттєвою зміною фармакокінетики амлодипіну. Тим не менш, не рекомендується застосовувати грейпфрутовий сік та амлодипін одночасно, оскільки при генетичному поліморфізмі ізоферменту цитохрому Р450 можливе підвищення біодоступності амлодипіну і внаслідок цього посилення його антигіпертензивної дії.

Алюміній- або магнійвмісні антациди:
При одноразовому сумісному прийомі не мають істотного впливу на фармакокінетику амлодипіну.

Сілденафіл:
Одноразовий прийом 100 мг силденафілу у пацієнтів з есенціальною гіпертензією не впливає на параметри фармакокінетики амлодипіну.

Циметидин:
Циметидин не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Вплив амлодипіну на фармакокінетику інших лікарських засобів:

Симвастатин:
Одночасне багаторазове застосування амлодипіну в дозі 10 мг та симвастатину в дозі 80 мг призводить до підвищення експозиції симвастатину на 77%. У таких випадках слід обмежити дозу симвастатину до 20 мг.

Аторвастатин:
Повторне спільне застосування амлодипіну в дозі 10 мг та аторвастатину в дозі 80 мг не супроводжується значними змінами фармакокінетичних показників AUC (збільшення в середньому на 18 %).

Циклоспорин:
Дослідження одночасного застосування амлодипіну та циклоспорину у здорових добровольців та всіх груп пацієнтів, за винятком пацієнтів після трансплантації нирки, не проводились. Різні дослідження взаємодії амлодипіну з циклоспорином у пацієнтів після трансплантації нирки показують, що застосування цієї комбінації може не призводити до будь-якого ефекту або підвищувати мінімальну концентрацію циклоспорину різною мірою до 40%. Слід брати до уваги ці дані та контролювати концентрацію циклоспорину у цієї групи пацієнтів при одночасному застосуванні циклоспорину та амлодипіну.

Такролімус:
При одночасному застосуванні з амлодипіном існує ризик збільшення концентрації такролімусу у плазмі. Для того, щоб уникнути токсичності цього препарату при одночасному застосуванні з амлодипіном, слід контролювати концентрацію такролімусу в плазмі та коригувати дозу такролімусу у разі потреби.

Інгібітори mTOR (mammalion Target of Rapamycin - мета рапаміцину в клітинах ссавців):
Інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, сиролімус, еверолімус) є субстратами CYP3A4. Оскільки амлодипін є слабким інгібітором CYP3A4, при сумісному застосуванні може збільшитися експозиція інгібіторів mTOR.

Етанол:
Амлодипін при одноразовому та повторному застосуванні в дозі 10 мг не впливає на фармакокінетику етанолу.

Препарати літію:
При сумісному застосуванні БМКК з препаратами літію (для амлодипіну дані відсутні) можливе посилення прояву їхньої нейротоксичності (нудота, блювання, діарея, атаксія, тремор, шум у вухах).

Дігоксин:
Амлодипін не впливає на концентрацію дигоксину у сироватці крові та його нирковий кліренс у здорових добровольців. У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування дигоксину із білками плазми.

Варфарін:
Амлодипін не істотно впливає на дію варфарину (протромбіновий час). У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування варфарину з білками плазми.

Фенітоїн:
У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування з білками плазми фенітоїну.

Інші взаємодії:

Амлодипін може безпечно застосовуватися одночасно з антибіотиками та гіпоглікемічними засобами для прийому внутрішньо.

На відміну від інших БМКК, не було виявлено клінічно значущої взаємодії амлодипіну при сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), у тому числі з індометацином. У дослідженнях in vitro амлодипін не впливав на зв'язування індометацину з білками плазми.

Хоча при вивченні амлодипіну негативної інотропної дії зазвичай не спостерігалося, проте деякі БМКК можуть посилювати вираженість негативної інотропної дії антиаритмічних засобів, що викликають подовження інтервалу QT (наприклад, аміодарону та хінідину).
ПередозуванняСимптоми: виражене зниження артеріального тиску з можливим розвитком рефлекторної тахікардії та надмірної периферичної вазодилатації (існує ймовірність появи вираженої та стійкої артеріальної гіпотензії, у тому числі з розвитком шоку та летального результату).

Лікування: призначення активованого вугілля (особливо в перші 2 години після передозування), промивання шлунка (в окремих випадках), надання піднесеного положення нижнім кінцівкам з низьким узголів'ям, активна підтримка функції серцево-судинної системи, моніторинг показників роботи серця та легень, контроль за об'ємом циркулюючої крові та діурезом.

Для відновлення тонусу судин та артеріального тиску, якщо немає протипоказань, необхідне застосування судинозвужувальних препаратів. Для усунення блокади кальцієвих каналів використовують внутрішньовенне введення кальцію глюконату. Оскільки амлодипін значною мірою пов'язується з білками сироватки крові – гемодіаліз неефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Блокатор "повільних" кальцієвих каналів (БМКК). Код АТХ: [С08СА01]

Фармакодинаміка:
Похідна дигідропіридину - блокатор «повільних» кальцієвих каналів, має антигіпертензивну та антиангінальну дію. Блокує кальцієві канали, знижує трансмембранний перехід іонів кальцію в клітину (переважно - у клітини гладком'язових судин, ніж у кардіоміоцити).

Антигіпертензивна дія обумовлена ​​прямою вазодилатуючою дією на гладкі м'язи судин. Чинить тривалу дозозалежну антигіпертензивну дію.

Амлодипін зменшує ішемію міокарда (надає антиангінальну дію) двома шляхами:
1) розширює периферичні артеріоли і, таким чином, знижує загальний периферичний опір судин, зменшує поста навантаження на серце, при цьому частота серцевих скорочень практично не змінюється, що призводить до зниження споживання енергії та потреби міокарда в кисні;
2) розширює коронарні та периферичні артерії та артеріоли як у нормальних, так і в ішемізованих зонах міокарда, що збільшує надходження кисню до міокарда у пацієнтів з вазоспастичною стенокардією (стенокардія Принцметала), зменшує вираженість ішемії міокарда та запобігання. ч. викликаного курінням).

При артеріальній гіпертензії разова добова доза забезпечує клінічно значуще зниження артеріального тиску (АТ) протягом 24 годин (як у положенні «лежачи», так і «стоячи»). Завдяки повільному початку дії амлодипін не викликає різкого зниження артеріального тиску. Не знижує толерантність до фізичного навантаження та фракцію викиду лівого шлуночка.

У пацієнтів зі стенокардією разова добова доза амлодипіну збільшує час виконання фізичного навантаження, затримує розвиток чергового нападу стенокардії та «ішемічної» депресії сегмента ST (на 1 мм) на фоні фізичного навантаження, знижує частоту нападів стенокардії та споживання нітрогліцерину та інших нітратів.

Зменшує ступінь гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, має антиатеросклеротичну та кардіопротекторну дію при ішемічній хворобі серця (ІХС).

Застосування у пацієнтів з ішемічною хворобою серця:
У пациентов с сердечно-сосудистыми заболеваниями (включая коронарный атеросклероз с поражением одного сосуда и до стеноза 3-х и более артерий и атеросклероза сонных артерий), перенесших инфаркт миокарда, чрескожную транслюминальную ангиопластику коронарных артерий (ТЛАП) или со стенокардией, применение амлодипина предупреждает развитие потовщення інтимі-медії сонних артерій, що значно знижує летальність від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда, інсульту, ТЛАП, аортокоронарного шунтування, призводить до зниження кількості госпіталізацій з приводу нестабільної стенокардії та прогресування хронічної серцевої недостатності (Х відновлення коронарного кровотоку.

Застосування у пацієнтів із серцевою недостатністю:
Амлодипін не підвищує ризик смертності або розвитку ускладнень, що призводять до смертельних наслідків у пацієнтів з ХСН III-IV функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської Асоціації кардіологів (NYHA) на фоні терапії дигоксином, діуретиками та інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). У пацієнтів з ХСН ІІІ-ІV функціонального класу за класифікацією NYHA неішемічної етіології при застосуванні амлодипіну існує ймовірність розвитку набряку легень.

Препарат не впливає на скоротливість і провідність міокарда, не викликає рефлекторного збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), гальмує агрегацію тромбоцитів, підвищує швидкість клубочкової фільтрації, має слабку натрійуретичну дію. При діабетичній нефропатії не збільшує вираженість мікроальбумінурії. Не надає несприятливих впливів на обмін речовин та концентрацію ліпідів у плазмі крові та може застосовуватись при лікуванні пацієнтів з бронхіальною астмою, цукровим діабетом та подагрою.

Час настання ефекту препарату – 2-4 години, тривалість ефекту – 24 години. При тривалій терапії максимальне зниження артеріального тиску настає через 6-12 годин після прийому амлодипіну всередину. Якщо після тривалого лікування амлодипін відмінити, ефективне зниження артеріального тиску зберігається протягом 48 годин після останньої дози. Потім показники артеріального тиску поступово повертаються до початкового рівня протягом 5-6 днів.

Фармакокінетика:
Абсорбція повільна, не залежить від їди, становить близько 90 %. Біодоступність становить 60-90%, максимальна концентрація у сироватці крові спостерігається через 6-12 годин після прийому.

Об'єм розподілу дорівнює приблизно 21 л/кг маси тіла, що вказує на те, що більша частина препарату знаходиться у тканинах, а відносно менша – у крові. Більшість препарату, що у крові (95-97 %), пов'язують із білками плазми крові. Амлодипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр. При гемодіалізі не видаляється. Рівноважна концентрація амлодипіну в плазмі (Css) досягається через 7-8 днів постійного прийому препарату.

Амлодипін піддається повільному, але екстенсивному метаболізму (90%) у печінці з утворенням неактивних метаболітів, має ефект «первинного» проходження через печінку. Метаболіти не мають значної фармакологічної активності.

Після одноразового прийому внутрішньо період напіввиведення (T1/2) варіює від 31 до 48 год, при повторному призначенні Т1/2 становить приблизно 45 год - що відповідає призначенню препарату 1 раз на добу. Загальний кліренс амлодипіну становить 0,116 мл/с/кг (7 мл/хв/кг, 0,42 л/год/кг).

У пацієнтів похилого віку (старше 65 років) виведення амлодипіну сповільнене (Т1/2 збільшується до 65 год) порівняно з молодими пацієнтами. У літніх і молодих пацієнтів час, необхідне досягнення максимальної концентрації амлодипіну в плазмі крові, практично однакове.

У пацієнтів з печінковою недостатністю та з тяжкою хронічною серцевою недостатністю Т1/2 збільшується до 56-60 год.

Т1/2 із плазми у пацієнтів з нирковою недостатністю збільшується до 60 год. Зміна концентрації амлодипіну в плазмі крові не корелює зі ступенем порушення функції нирок.

Близько 60% прийнятої внутрішньо дози виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів, 10% у незміненому вигляді, з жовчю та через кишечник – 20-25% у вигляді метаболітів.
Вагітність та годування груддю
Безпечність застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена . У доклінічних дослідженнях фетотоксичну та ембріотоксичну дію амлодипіну не виявлено. У щурів амлодипін збільшував тривалість гестаційного періоду та пологів. Деякі інші БМКК мають тератогенну дію. Застосування препарату Амлодипін-АКОС під час вагітності можливе лише у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода та новонародженого.

Період грудного вигодовування:
Амлодипін виділяється у жіноче грудне молоко. Середнє співвідношення молоко/плазма для концентрації амлодипіну склало 0,85 серед 31 жінки-годувальниці, які страждали на артеріальну гіпертензію, зумовлену вагітністю, і отримували амлодипін у початковій дозі 5 мг на добу. Дозування препарату за необхідності коригувалося (середня добова доза амлодипіну, і доза залежно від ваги становили 6 мг та 98,7 мкг/кг відповідно). Передбачувана добова доза амлодипіну, яка отримується немовлям через грудне молоко, становить 4,17 мкг/кг. Застосування амлодипіну у період грудного вигодовування протипоказане. При необхідності застосування препарату Амлодипін-АКОС у період лактації слід припинити грудне вигодовування.

Фертильність:
У дослідженнях на щурах відзначався небажаний вплив амлодипіну на фертильність самців. Оборотні біохімічні зміни головок сперматозоїдів відзначені у деяких пацієнтів, які приймали БМКК. Клінічні дані щодо потенційної дії амлодипіну на фертильність недостатні.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧастота небажаних реакцій, які спостерігалися або під час проведення клінічних досліджень оригінального препарату, або були отримані зі спонтанних повідомлень у післяреєстраційному періоді, класифікована згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ): дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); нечасто (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000), частота невідома (частоту виникнення небажаних реакцій неможливо оцінити виходячи з наявних даних).

Порушення з боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Порушення з боку імунної системи: нечасто - свербіж шкіри, висип; дуже рідко – ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема, кропив'янка.

Порушення з боку обміну речовин та харчування: дуже рідко – гіперглікемія. Порушення психіки: нечасто – лабільність настрою, нервозність, депресія, тривога; дуже рідко – амнезія, апатія, ажитація.

Порушення з боку нервової системи: часто – запаморочення, головний біль, сонливість; нечасто – нездужання, астенія, гіпестезія, парестезія, периферична нейропатія, тремор, безсоння, незвичайні сновидіння; рідко – судоми; дуже рідко – атаксія, мігрень.

Порушення з боку серця: часто – відчуття серцебиття, периферичні набряки (човників та стоп); рідко – розвиток чи посилення перебігу ХСН; дуже рідко – порушення ритму серця (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та мерехтіння передсердь), інфаркт міокарда, біль у грудній клітці.

Порушення з боку судин: часто – відчуття жару та «припливів» крові до шкіри обличчя, нечасто – надмірне зниження артеріального тиску, носова кровотеча, непритомність; дуже рідко – ортостатична гіпотензія, васкуліт.

Порушення органу зору: нечасто - порушення зору, диплопія, порушення акомодації, ксерофтальмія, кон'юнктивіт, біль у власних очах.

Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення: нечасто – «дзвін» у вухах. Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: дуже рідко – ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, реакції фоточутливості, ксеродермія, порушення пігментації шкіри.

Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: нечасто – артралгія, судоми м'язів, міалгія, біль у спині, артроз; рідко – міастенія.

Порушення з боку травної системи: часто – біль у черевній порожнині, нудота; нечасто – блювання, запор, метеоризм, диспепсія, діарея, анорексія, сухість слизової оболонки порожнини рота, спрага, біль неуточненої локалізації; рідко – гіперплазія ясен, підвищення апетиту; дуже рідко – гастрит, панкреатит.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: дуже рідко – гіпербілірубінемія, жовтяниця (зазвичай холестатична), підвищення активності «печінкових» трансаміназ, гепатит.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто – задишка, риніт; дуже рідко – кашель.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто – прискорене сечовипускання, хворобливе сечовипускання, ніктурія; дуже рідко – дизурія, поліурія.

Порушення з боку статевих органів та молочної залози: нечасто – еректильна дисфункція, гінекомастія.

Загальні розлади та порушення у місці введення: нечасто – алопеція, збільшення/зниження маси тіла, збочення смаку, озноб, підвищене потовиділення, підвищена стомлюваність; дуже рідко – паросмія, «холодний» піт.
особливі вказівкиСерцево-судинні захворювання:
Ефективність та безпека застосування амлодипіну при гіпертонічному кризі не встановлена. При гострому інфаркті міокарда застосування амлодипіну можливе лише після стабілізації показників гемодинаміки. У поодиноких випадках у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (особливо при тяжкому обструктивному ураженні коронарних артерій) відзначалося збільшення частоти, тривалості та/або тяжкості нападів стенокардії після початку застосування БМКК або після збільшення їх дозування. Хоча в цілому БМКК слід обережно застосовувати у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, амлодипін у коротко- та довгострокових клінічних дослідженнях не збільшував смертність або частоту розвитку серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з ХСН.

Аортальний стеноз/мітральний стеноз/гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія:
Як і всі лікарські засоби, що мають вазодилатуючу дію, амлодипін слід з обережністю застосовувати у пацієнтів з аортальним стенозом, мітральним стенозом або гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією. У пацієнтів з обструкцією лівого шлуночка, що виносить тракт (наприклад, при тяжкому аортальному стенозі) застосування препарату не рекомендується.

Синдром «скасування»:
Незважаючи на відсутність у БМКК синдрому «скасування», припинення лікування амлодипіном бажано проводити, поступово зменшуючи дозу препарату. Амлодипін не запобігає розвитку синдрому «скасування» при різкому припиненні прийому бета-адреноблокаторів.

Периферичні набряки:
Незначно або помірно виражені периферичні набряки були найчастішим небажаним явищем амлодипіну у клінічних дослідженнях. Частота виникнення периферичних набряків зростає зі збільшенням дози (при застосуванні амлодипіну у дозі 2,5 мг, 5 мг та 10 мг на добу набряки виникали відповідно у 1,8 %, 3 % та 10,8 % пацієнтів). Слід ретельно диференціювати периферичні набряки, пов'язані із застосуванням амлодипіну, від симптомів прогресування серцево-судинної серцевої недостатності.

Порушення функції печінки:
Контрольовані дослідження у пацієнтів із порушенням функції печінки не проводились. У невеликої кількості пацієнтів з легкою та помірною печінковою недостатністю відмічено збільшення Т1/2 амлодипіну. Пацієнти з печінковою недостатністю за необхідності застосування амлодипіну повинні перебувати під наглядом лікаря. У деяких випадках (наприклад, при помірній печінковій недостатності) рекомендується застосування нижчої початкової дози амлодипіну (2,5 мг на добу).

Літній вік:
У пацієнтів похилого віку може збільшуватись Т1/2 та знижуватись кліренс амлодипіну. У клінічних дослідженнях частота небажаних явищ у пацієнтів віком >65 років була приблизно на 6% вищою, ніж у молодших пацієнтів. Зміна доз амлодипіну не потрібна, але необхідне ретельніше спостереження за пацієнтами даної категорії.

Інше:
У період терапії амлодипіном необхідно контролювати масу тіла та споживання кухонної солі, показано призначення відповідної дієти. Необхідна підтримка гігієни зубів та спостереження у стоматолога (для запобігання болючості, кровоточивості та гіперплазії ясен).

Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
У період лікування слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці (пачку картонної). Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВсередину один раз на добу запиваючи необхідним об'ємом води (100 мл).

Для лікування артеріальної гіпертензії та стенокардії початкова доза становить 5 мг 1 раз на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта, при необхідності, доза може бути збільшена максимально до 10 мг 1 раз на добу.

При артеріальній гіпертензії підтримуюча доза може бути 5 мг на добу. При вазоспастичній стенокардії (стенокардії Принцметалу) – 5-10 мг на добу, одноразово.

Не потрібна зміна дози при одночасному призначенні з тіазидними діуретиками, бета-адреноблокаторами та інгібіторами АПФ.

У пацієнтів з печінковою недостатністю, літніх пацієнтів може знадобитися зміна дози, початкова доза при артеріальній гіпертензії може становити 2,5 мг. При призначенні препарату пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна зміна режиму дозування.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Амлодипин-АКОС таб 10 мг 30 шт производится компанией СИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амлодипин-АКОС таб 10 мг 30 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амлодипин-АКОС таб 10 мг 30 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт Амлодипин-алкалоид таб 5мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 20 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 20 шт озон Амлодипин таб 10мг 20 шт озон, Амлодипин таб 10мг 30 шт Амлодипин таб 10мг 30 шт, Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 30 шт озон Амлодипин таб 10мг 30 шт озон, Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 10мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 10мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 60 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 60 шт озон Амлодипин таб 10мг 60 шт озон, Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма Амлодипин таб 10мг 90 шт канонфарма, Амлодипин таб 10мг 90 шт озон Амлодипин таб 10мг 90 шт озон, Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 30 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 30 шт канонфарма, Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб Амлодипин таб 5мг 50 шт медисорб, Амлодипин таб 5мг 60 шт Амлодипин таб 5мг 60 шт, Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс Амлодипин таб 5мг 60 шт вертекс, Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма Амлодипин таб 5мг 60 шт канонфарма, Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт Веро-амлодипин таб 10мг 30 шт, Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт Веро-амлодипин таб 5мг 30 шт, Нормодипин таб 5мг 30 шт Нормодипин таб 5мг 30 шт.

(23338)
Отзывы
Пока нет комментариев
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*