Каталог товаров

Амитриптилин таб 25мг 50 шт озон

( 49 )
Бренд: ОЗОН
Наличие уточняйте
222,00 грн
178,00 грн
-19.82 %
+
  • Производитель:
    ОЗОН
Способы доставки
Способы оплаты
Описание
Амитриптилин таблетки 25 мг 50 штук від компанії Озон є антидепресантом з тимолептичною, антидепресивною, анксіолітичною та седативною дією. Препарат має також аналгетичну, H2-гістаміноблокуючу та антисеротонінову дію, що сприяє усуненню нічного нетримання сечі та знижує апетит. Застосування препарату допомагає підвищити концентрацію норадреналіну та серотоніну в ЦНС, зменшити тривогу та депресивні прояви. Препарат також показаний при нервовій булімії, виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки, а також при загальній анестезії. Препарат добре абсорбується та має біодоступність від 30% до 60%.

Амитриптилин таб 25мг 50 шт озон инструкция

Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: амітриптиліну гідрохлорид 25 мг.

Форма випуску:
Пігулки 25 мг. По 10, 20, 30, 40, 50 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 10,20,30,40, 50, 60, 70, 80,90 або 100 таблеток у банки з поліетиленптерефалату. Одну банку або 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8 або 10 контурних коміркових упаковок разом з інструкцією із застосування поміщають у картонну упаковку (пачку) з картону.

ПротипоказанняСерцева недостатність у стадії декомпенсації, гострий та відновлювальний період інфаркту міокарда, порушення провідності серцевого м'яза, виражена артеріальна гіпертензія. Гострі захворювання печінки та нирок. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки. Гіпертрофія простати. Гіперчутливість, атонія сечового міхура, паралітична непрохідність кишківника, пілоростеноз. Застосування інгібіторів МАО у попередні 2 тижні, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 6 років.
Дозування25 мг
Показання до застосуванняДепресії будь-якої етіології, змішані емоційні розлади, порушення поведінки, фобічні розлади. Психогенна анорексія, булімічний невроз, дитячий енурез (за винятком дітей із гіпотонічним сечовим міхуром), сильні болі неврогенного характеру, профілактика мігрені.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри сумісному застосуванні етанолу та ЛЗ, що пригнічують ЦНС (в т.ч. ін. антидепресантів, барбітуратів, бензадіазепінів та загальних анестетиків), можливе значне посилення пригнічуючої дії на ЦНС, пригнічення дихання та гіпотензивний ефект. Підвищує чутливість до напоїв, які містять етанол. Підвищує антихолінергічну дію ЛЗ з антихолінергічною активністю (наприклад, фенотіазинів, протипаркінсонічних ЛЗ, амантадину, атропіну, біперидену, антигістамінних ЛЗ), що збільшує ризик виникнення побічних ефектів (з боку ЦНС, зору, кишечника та сечового міхура). При сумісному застосуванні з антигістамінними ЛЗ, клонідином - посилення гнітючої дії на ЦНС, з атропіном - збільшує ризик виникнення паралітичної кишкової непрохідності, з ЛЗ, що викликають екстрапірамідні реакції, - збільшення тяжкості та частоти екстрапірамідних ефектів. При одночасному застосуванні амітриптиліну та непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину або індадіону) можливе підвищення антикоагулянтної активності останніх. Амітриптилін може посилювати депресію, спричинену кортикостероїдами. При сумісному застосуванні з протисудомними ЛЗ можливе посилення гнітючої дії на ЦНС, зниження порога судомної активності (при використанні у високих дозах) та зниження ефективності останніх. ЛЗ для лікування тиреотоксикозу підвищують ризик розвитку агранулоцитозу. Знижує ефективність фенітоїну та альфа-адреноблокаторів. Інгібітори мікросомального окислення (циметидин) подовжують T1/2, підвищують ризик розвитку токсичних ефектів амітриптиліну (може знадобитися зниження дози на 20-30%), індуктори мікросомальних ферментів печінки (барбітурати, карбамазепін, фенітоїн, нікотин та пероральні контрацептиви) знижують концентрацію в плазмі та зменшують ефективність амітриптиліну. Флуоксетин і флувоксамін збільшують концентрацію амітриптиліну в плазмі (може знадобитися зниження дози амітриптиліну на 50%). При сумісному застосуванні з холіноблокаторами, фенотіазинами та бензодіазепінами - взаємне посилення седативного та центрального холіноблокуючого ефектів та підвищення ризику виникнення епілептичних нападів (зниження порога судомної активності), фенотіазини, крім того, можуть підвищувати ризик виникнення нейролеп. При одночасному застосуванні амітриптіліїну з клонідином, гуанетидином, бетанідином, резерпіном та метилдопою – зниження гіпотензивного ефекту останніх, з кокаїном – ризик розвитку аритмій серця. Естрогеновмісні пероральні протизаплідні ЛЗ та естрогени можуть підвищувати біодоступність амітриптиліну, антиаритмічні ЛЗ (типу хінідину) посилюють ризик розвитку порушень ритму (можливе уповільнення метаболізму амітриптиліну). Спільне застосування з дисульфірамом та ін інгібіторами ацетальдегідрогенази провокує делірій. Несумісний з інгібіторами МАО (можливі збільшення частоти періодів гіперпірексії, тяжкі судоми, гіпертонічні кризи та смерть пацієнта). Пімозід та пробукол можуть посилювати аритмії серця, що проявляється у подовженні інтервалу QT на ЕКГ. Посилює дію на ССС епінефрину, норепінефрину, ізопреналіну, ефедрину та фенілефрину (в т.ч. і тоді, коли ці ЛЗ входять до складу місцевих анестетиків) та підвищує ризик розвитку порушень серцевого ритму, тахікардії, тяжкої артеріальної гіпертензії. При сумісному призначенні з альфа-адреностимуляторами для інтраназального введення або застосування в офтальмології (при значному системному всмоктуванні) може посилюватися судинозвужувальна дія останніх. При спільному прийомі з гормонами щитовидної залози – взаємне посилення терапевтичного ефекту та токсичної дії (включають аритмії серця та стимулюючу дію на ЦНС). М-холіноблокатори та антипсихотичні ЛЗ (нейролептики) підвищують ризик розвитку гіперпірексії (особливо при спекотній погоді). При спільному призначенні з ін гематотоксичними ЛЗ можливе посилення гематотоксичності. При спільному прийомі з гормонами щитовидної залози – взаємне посилення терапевтичного ефекту та токсичної дії (включають аритмії серця та стимулюючу дію на ЦНС). М-холіноблокатори та антипсихотичні ЛЗ (нейролептики) підвищують ризик розвитку гіперпірексії (особливо при спекотній погоді). При спільному призначенні з ін гематотоксичними ЛЗ можливе посилення гематотоксичності. При спільному прийомі з гормонами щитовидної залози – взаємне посилення терапевтичного ефекту та токсичної дії (включають аритмії серця та стимулюючу дію на ЦНС). М-холіноблокатори та антипсихотичні ЛЗ (нейролептики) підвищують ризик розвитку гіперпірексії (особливо при спекотній погоді). При спільному призначенні з ін гематотоксичними ЛЗ можливе посилення гематотоксичності.
ПередозуванняСимптоми. З боку ЦНС сонливість, ступор, кома, атаксія, галюцинації, занепокоєння, психомоторне збудження, зниження здатності до концентрації уваги, дезорієнтація, сплутаність свідомості, дизартрія, гіперрефлексія, ригідність м'язів, хореоатетоз, епілептичний синдром. З боку ССС зниження артеріального тиску, тахікардія, аритмія, порушення внутрішньосерцевої провідності, характерні для інтоксикації трициклічними антидепресантами зміни ЕКГ (особливо QRS), шок, СН, у дуже рідкісних випадках – зупинка серця. Інші пригнічення дихання, задишка, ціаноз, блювання, гіпертермія, мідріаз, підвищений потовиділення, олігурія або анурія. Симптоми розвиваються через 4 години після передозування, досягають максимуму через 24 години і тривають 4-6 діб. При підозрі на передозування, особливо у дітей пацієнта слід госпіталізувати. Лікування при пероральному прийомі промивання шлунка, призначення активованого вугілля, симптоматична та підтримуюча терапія, при тяжких антихолінергічних ефектах (зниженні артеріального тиску, аритмії, комі, міоклонічних епілептичних нападах) - введення інгібіторів холінестерази (застосування фізостігміну) підтримання АТ та водно-електролітного балансу. Показано контроль функцій ССС (включаючи ЕКГ) протягом 5 днів (рецидив може наступити через 48 год і пізніше), протисудомна терапія, ШВЛ та ін реанімаційні заходи. Гемодіаліз та форсований діурез неефективні. міоклонічних епілептичних нападах) - введення інгібіторів холінестерази (застосування фізостигміну не рекомендується через підвищений ризик виникнення судом), підтримання АТ та водно-електролітного балансу. Показано контроль функцій ССС (включаючи ЕКГ) протягом 5 днів (рецидив може наступити через 48 год і пізніше), протисудомна терапія, ШВЛ та ін реанімаційні заходи. Гемодіаліз та форсований діурез неефективні. міоклонічних епілептичних нападах) - введення інгібіторів холінестерази (застосування фізостигміну не рекомендується через підвищений ризик виникнення судом), підтримання АТ та водно-електролітного балансу. Показано контроль функцій ССС (включаючи ЕКГ) протягом 5 днів (рецидив може наступити через 48 год і пізніше), протисудомна терапія, ШВЛ та ін реанімаційні заходи. Гемодіаліз та форсований діурез неефективні.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група
Антидепресанти.

Фармакологічні властивості:
Тимолептична, антидепресивна, анксіолітична, седативна.

Фармакодинаміка:
Антидепресивний засіб (трициклічний антидепресант). Має також деяку аналгетичну (центральний генез), H2-гістаміноблокуючу та антисеротонінову дію, сприяє усуненню нічного нетримання сечі та знижує апетит. Має сильну периферичну та центральну антихолінергічну дію, обумовлену високою спорідненістю до м-холінорецепторів, сильним седативним ефектом, пов'язаним із спорідненістю до H1-гістамінових рецепторів, та альфа-адреноблокуючою дією. Має властивості антиаритмічного ЛЗ підгрупи Ia, подібно до хінідину в терапевтичних дозах уповільнює шлуночкову провідність (при передозуванні може викликати важку внутрішньошлуночкову блокаду). Механізм антидепресивної дії пов'язаний із збільшенням концентрації норадреналіну в синапсах та/або серотоніну в ЦНС (зниження їх зворотного всмоктування). Накопичення цих нейромедіаторів відбувається в результаті інгібування зворотного захоплення мембранами пресинаптичних нейронів. При тривалому застосуванні знижує функціональну активність бета-адренергічних та серотонінових рецепторів головного мозку, нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачу, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах. При тривожно-депресивних станах зменшує тривогу, ажитацію та депресивні прояви. Механізм противиразкової дії обумовлений здатністю блокувати H2-гістамінові рецептори в парієтальних клітинах шлунка, а також надавати седативну та м-холіноблокуючу дію (при виразковій хворобі шлунка та 12-палої кишки послаблює біль, сприяє прискоренню загоєння виразки). Ефективність при нічному нетриманні сечі обумовлена, мабуть, антихолінергічною активністю, що призводить до підвищення здатності сечового міхура до розтягування, прямою бета-адренергічною стимуляцією, активністю альфа-адренергічних агоністів, що супроводжується підвищенням тонусу сфінктера, та центральною блокадою захоплення серотоніну. Чинить центральну аналгетичну дію, яка, як вважають, може бути пов'язана зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС, особливо серотоніну, та впливом на ендогенні опіоїдні системи. Механізм дії при нервовій булімії незрозумілий (може бути подібним до такого при депресії). Показаний виразний ефект препарату при булімії у хворих як без депресії, так і за її наявності, при цьому зниження булімії може відзначатись без супутнього послаблення самої депресії. При проведенні загальної анестезії знижує артеріальний тиск і температуру тіла. Чи не інгібує МАО.

Фармакокінетика:
Абсорбція – висока. Біодоступність амітриптиліну при різних шляхах введення – 30-60%, його метаболіту – нортриптиліну – 46-70%. Зв'язок із білками плазми – 96%. Cmax – 0.04-0.16 мкг/мл. TCmax після прийому внутрішньо - 2-7.7 год. При рівних концентраціях Cmax при прийомі капсул нижче, що обумовлює менший кардіотоксичний ефект. Об'єм розподілу – 5-10 л/кг. Терапевтичні концентрації у крові для амітриптиліну – 50-250 нг/мл, для нортриптиліну – 50-150 нг/мл. Легко проходить (в т.ч. нортриптилін) через гістогематичні бар'єри, включаючи гематоенцефалічний бар'єр, плацентарний бар'єр, проникає в грудне молоко. Метаболізується в печінці за участю ферментної системи CYP2C19, CYP2D6, має ефект "першого проходження" (шляхом деметилювання, гідроксилювання, N-окислення) з утворенням активних метаболітів - нортриптиліну, 10-гідрокси-амітриптиліну - та неактивних метаболітів. Виводиться нирками (головним чином у вигляді метаболітів) – 80% за 2 тижні і частково з каловими масами. T1/2 амітриптиліну – 10-26 год, нортриптиліну – 18-44 год.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаАнтихолінергічні ефекти нечіткість зору, параліч акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску (тільки в осіб з локальним анатомічним нахилом - вузьким кутом передньої камери), тахікардія, сухість у роті, сплутаність свідомості (делірій або галюцинації), запори, паралітична кишка . З боку нервової системи сонливість, непритомні стани, стомлюваність, дратівливість, занепокоєння, дезорієнтація, галюцинації (особливо у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із хворобою Паркінсона), тривожність, збудження психомоторне, манія, гіпоманія, порушення пам'яті, зниження здатності до концентрації безсоння, "кошмарні" сновидіння, астенія, головний біль, дизартрія, тремор дрібних м'язів, особливо рук, кистей, голови та язика, периферична невропатія (парестезії), міастенія, міоклонус, атаксія, екстрапірамідний синдром, почастішання та посилення епілептичних нападів, зміни на ЕЕГ. З боку ССС тахікардія, серцебиття, запаморочення, ортостатична гіпотензія, неспецифічні зміни на ЕКГ (інтервалу ST або зубця Т) у пацієнтів, які не страждають на захворювання серця, аритмія, лабільність АТ (зниження або підвищення АТ), порушення внутрішньошлуночкової провідності (розширення). , зміни інтервалу PQ, блокада ніжок (пучка Гіса). З боку травної системи нудота, рідко – гепатит (включаючи порушення функції печінки та холестатичну жовтяницю), печія, блювання, гастралгія, збільшення апетиту та маси тіла або зниження апетиту та маси тіла, стоматит, зміна смаку, діарея, потемніння язика. З боку ендокринної системи збільшення у розмірах (набряк) тестикул, гінекомастія, збільшення розмірів молочних залоз, галакторея, зниження або підвищення лібідо, зниження потенції, гіпо-або гіперглікемія, гіпонатріємія (зниження вироблення вазопресину), синдром неадекватної секреції АДГ. З боку органів кровотворення – агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, пурпура, еозинофілія. Алергічні реакції висипання на шкірі, свербіж шкіри, кропив'янка, фотосенсибілізація, ангіоневротичний набряк. Інші випадання волосся, шум у вухах, набряки, гіперпірексія, збільшення лімфатичних вузлів, затримка сечі, півлакіурія. Симптоми відміни при раптовій відміні після тривалого лікування - нудота, блювання, діарея, біль голови, нездужання, порушення сну, незвичайні сновидіння, незвичайне збудження, при поступовій відміні після тривалого лікування - дратівливість, рухове занепокоєння, порушення сну, незвичайні сновидіння. Зв'язок із прийомом препарату не встановлений вовчаковоподібний синдром (мігруючий артрит, поява антинуклеарних антитіл та позитивний ревматоїдний фактор), порушення функції печінки, агевзія. Місцеві реакції на внутрішньовенне введення тромбофлебіту, лімфангіту, відчуття печіння, алергічні шкірні реакції.
особливі вказівкиПеред початком лікування необхідний контроль артеріального тиску (у пацієнтів зі зниженим або лабільним артеріальним тиском він може знижуватися ще більшою мірою), в період лікування - контроль периферичної крові (в окремих випадках може розвиватися агранулоцитоз, у зв'язку з чим рекомендується стежити за картиною крові, особливо при підвищенні температури тіла, розвитку грипоподібних симптомів та ангіни), при тривалій терапії – контроль функцій ССС та печінки. У літніх та пацієнтів із захворюваннями ССС показаний контроль за ЧСС, АТ, ЕКГ. На ЕКГ можлива поява клінічно незначних змін (згладжування зубця Т, депресія сегмента ST, розширення комплексу QRS). Парентеральне застосування можливе лише в умовах стаціонару, під наглядом лікаря, з дотриманням постільного режиму у перші дні терапії. Необхідна обережність при різкому переході у вертикальне положення з положення "лежачи" або "сидячи". У період лікування слід виключити вживання етанолу. Призначають не раніше, ніж через 14 днів після відміни інгібіторів МАО, починаючи з малих доз. При раптовому припиненні прийому після тривалого лікування можливий розвиток синдрому "скасування". Амітриптилін у дозах вище 150 мг/добу знижує поріг судомної активності (слід враховувати ризик виникнення епілептичних нападів у схильних хворих, а також за наявності ін. , у період відмови від етанолу або скасування ЛЗ, що мають протисудомні властивості, наприклад бензодіазепінів). Вираженим депресіям властивий ризик суїцидальних дій, який може зберігатися до досягнення істотної ремісії. У зв'язку з цим на початку лікування може бути показана комбінація з ЛЗ із групи бензодіазепінів або нейролептичними ЛЗ та постійний лікарський контроль (поручати довіреним особам зберігання та видачу ЛЗ). У пацієнтів з циклічними афективними розладами в період депресивної фази на фоні терапії можуть розвиватися маніакальні або гіпоманіакальні стани (необхідне зниження дози або відміна препарату та призначення антипсихотичного ЛЗ). Після усунення зазначених станів, якщо є показання, лікування в низьких дозах може бути відновлено. Внаслідок можливих кардіотоксичних ефектів потрібно бути обережними при лікуванні хворих на тиреотоксикоз або пацієнтів, одержують препарати гормонів щитовидної залози. У поєднанні з електросудомною терапією призначається лише за умови ретельного медичного спостереження. У схильних пацієнтів та пацієнтів похилого віку може провокувати розвиток лікарських психозів, переважно у нічний час (після відміни препарату проходять протягом кількох днів). Може викликати паралітичну кишкову непрохідність, переважно у пацієнтів з хронічним запором, літнього віку або у пацієнтів, змушених дотримуватись постільного режиму. Перед проведенням загальної або місцевої анестезії слід попереджати анестезіолога про те, що пацієнт приймає амітриптілін. Внаслідок антихолінергічної дії можливе зниження сльозовиділення та відносне збільшення кількості слизу у складі слізної рідини, що може призвести до пошкодження епітелію рогівки у пацієнтів, які мають контактні лінзи. При тривалому застосуванні спостерігається збільшення частоти карієсу зубів. Може бути підвищена потреба у рибофлавіні. У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті ін. потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

З обережністю

У вагітних жінок застосовувати препарат слід лише, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. ДІТИ Проникає у грудне молоко і може викликати сонливість у немовлят. Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування" у новонароджених (проявляється задишкою, сонливістю, кишковими коліками, підвищеною нервовою збудливістю, гіпотензією або гіпертензією, тремором або спастичними явищами) прийом амітриптиліну поступово скасовується принаймні за 7 тижнів до очікуваних пологів. Діти більш чутливі до гострого передозування, яке слід вважати небезпечним та потенційно смертельним для них. сонливістю, кишковими коліками, підвищеною нервовою збудливістю, гіпотензією або гіпертензією, тремором або спастичними явищами) прийом амітриптиліну поступово скасовується принаймні за 7 тижнів до очікуваних пологів. Діти більш чутливі до гострого передозування, яке слід вважати небезпечним та потенційно смертельним для них. сонливістю, кишковими коліками, підвищеною нервовою збудливістю, гіпотензією або гіпертензією, тремором або спастичними явищами) прийом амітриптиліну поступово скасовується принаймні за 7 тижнів до очікуваних пологів. Діти більш чутливі до гострого передозування, яке слід вважати небезпечним та потенційно смертельним для них.
Спосіб застосування та дозиВнутрішньо, не розжовуючи, під час або після їди, дорослим у початковій дозі - по 50-75 мг на 2-3 прийоми. Максимальні дози для амбулаторного лікування – до 150 мг на добу, у стаціонарі – до 300 мг на добу, у літніх хворих – до 100 мг на добу. Дітям, як антидепресант: від 6 до 12 років – 10–30 мг або 1–5 мг/кг/добу дрібно, у підлітковому віці – по 10 мг 3 рази на добу (при необхідності до 100 мг на добу); для лікування нічного енурезу дітям віком від 6 років — 12,5–25 мг на ніч (доза не повинна перевищувати 2,5 мг/кг маси тіла).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу тему

Інформація щодо даного товару


Товар Амитриптилин таб 25мг 50 шт озон производится компанией ОЗОН. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амитриптилин таб 25мг 50 шт озон и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амитриптилин таб 25мг 50 шт озон в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амитриптилин раствор для инъекций 10мг/мл 2мл амп 10... Амитриптилин раствор для инъекций 10мг/мл 2мл амп 10 шт мэз, Амитриптилин раствор для инъекций 1% 2мл амп 10 шт Амитриптилин раствор для инъекций 1% 2мл амп 10 шт, Амитриптилин таб 25 мг 50 шт Амитриптилин таб 25 мг 50 шт, Амитриптилин таб 25мг 50 шт Амитриптилин таб 25мг 50 шт, Амитриптилин таб п/об 25мг 50 шт мэз Амитриптилин таб п/об 25мг 50 шт мэз.

(21404)
Отзывы
Раїса
14.08.2022, 16:59
вони справді працюють, але не відразу.
Олена Олексіївна Зуєва
19.05.2023, 20:51
на ніч половинку та сон глибокий та довгий
Гузель
31.03.2022, 23:42
Захотіла жити після прийому цих таблеток, п'ю половинку, як лікар сказав
Написать отзыв
Имя*
Email
Введите комментарий*