Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт
Топ продаж
Суперцена
Аминазин таблетки - це антипсихотичний засіб, який знижує психотичні симптоми та має седативну та протиблювотну дію. Він блокує альфа-адренорецептори, виявляє слабку антихолінергічну дію та є антагоністом дофаміну. Після прийому внутрішньо більш як 90% зв'язується білками плазми та швидко виводиться з кровоносної системи та нерівномірно накопичується у різних органах. Його період напіввиведення становить 30 годин, а метаболіти можуть бути виявлені у сечі через 12 місяців та більше після припинення лікування.
Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: хлорпромазину гідрохлорид у перерахуванні на 100% речовину - 25 мг або 50 мг або 100 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний - 20,65 мг, 41,30 мг або 82,60 мг, целюлоза мікрокристалічна 35.0 мг, 70,00 мг або 140,00 мг, лактози моногідрат - 15,00 мг, 30.0 мг мг, коповідон - 0,35 мг, 0,70 мг або 1,40 мг, кроскармелоза натрію - 3,00 мг, 6,00 мг або 12,00 мг, магнію стеарат-1,00 мг, 2,00 мг або 4,00 мг.
Оболонка: для дозування 25 мг - Опадрай П 85F38209 - 4,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, титану діоксид Е 171 - 24 %, барвник заліза оксид жовтий Е172 – 0,11 %; для дозування 50 мг - Опадрай П 85F240048 - 8,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, титану діоксид Е 171 - 22,70 барвник заліза оксид червоний Е172 -1,30 %, барвник заліза оксид жовтий Е 172 - 0,80 %, барвник заліза оксид чорний Е 172-0,20%; для дозування 100 мг - Опадрай П 85F25509 - 16,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, барвник заліза оксид червоний Е 172 - 20 %, барвник заліза оксид чорний Е 172 – 4,00 %, барвник заліза оксид жовтий Е172 – 0,80 %.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого з жовтуватим відтінком кольору (для дозування 25 мг), коричнево-рожевого кольору (для дозування 50 мг), від червонувато-коричневого до коричневого кольору (для дозування 100 мг). На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 25 мг, 50 мг та 100 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1,2 або 3 контурні коміркові упаковки (для дозування 25 мг); 1 або 3 контурні коміркові упаковки (для дозувань 50 мг і 100 мг) разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; отруєння речовинами, що пригнічують функції центральної нервової системи (ЦНС); коматозні стани будь-якої етіології; пригнічення кістковомозкового кровотворення; вагітність, період грудного вигодовування; діти до 12 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю.
Хвороба Паркінсона, активний алкоголізм (ризик розвитку гепатотоксичних ефектів), рак молочної залози, епілепсія, хронічні захворювання, що супроводжуються порушенням дихання (особливо у дітей), синдром Рейє, кахексія, літній вік, блювання (протиблювота дія фенотіазинів може маскувати блювоту, пов'язану інших препаратів).
Дозування25 мг
Показання до застосуванняПсихотичні стани (особливо параноїдні), включаючи шизофренію, манію та гіпоманію.
Як допоміжна короткострокова терапія тривожного психомоторного збудження, буйної або небезпечної імпульсивної поведінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Аміназин ® з іншими препаратами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС (засоби для загальної анестезії, наркотичні анальгетики, етанол (алкоголь) та препарати, що містять його, барбітурати, транквілізатори та ін.), можливе посилення депресії ЦНС, а також пригнічення дихання. .
Барбітурати можуть знизити концентрацію хлорпромазину у сироватці крові.
Небажано тривале поєднання з анальгетиками та антипіретиками – можливий розвиток гіпертермії.
Призначення хлорпромазину разом із трициклічними антидепресантами, мапротиліном або інгібіторами моноаміноксидази (МАО) збільшують ризик розвитку нейролептичного злоякісного синдрому;
Похідні фенотіазину є антагоністами дії епінефрину та інших симпатоміметиків та протиепілептичних препаратів (зниження порога судомної готовності). При застосуванні хлорпромазину у поєднанні з препаратами для лікування гіпертиреозу підвищується ризик розвитку агранулоцитозу.
При застосуванні хлорпромазину у поєднанні з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних порушень. Похідні фенотіазину підвищують гіпотензивну дію засобів для анестезії, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів та інших гіпотензивних засобів та тразодону. Хлорпромазин знижує гіпотензивну дію нейронних адреноблокаторів, таких як гуанетидин, ефекти амфетамінів, клонідину.
При одночасному застосуванні хлорпромазину та інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ) виникає тяжка ортостатична гіпотензія.
Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та хлорпромазину збільшує ризик артеріальної гіпотензії, у тому числі ортостатичної, внаслідок сумації судинорозширюючого ефекту хлорпромазину та зменшення серцевого викиду, що викликається бета-блокаторами.
Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та хлорпромазину підвищує ризик розвитку незворотної ретинопатії, пізньої дискінезії.
Одночасне застосування хлорпромазину з антиаритмічними ЛЗ 1а і Ш класів, бета-блокаторами, деякими блокаторами кальцієвих каналів, ЛЗ наперстянки, пілокарпіном, антихолінестеразними ЛЗ може супроводжуватися брадикардією та підвищеним ризиком розвитку шлуночкової аритмії, включаючи «пірует. При поєднанні зазначених ЛЗ із хлорпромазином рекомендується ЕКГ-моніторинг.
Одночасне застосування хлорпромазину з нітратами збільшує ризик розвитку ортостатичної гіпотензії внаслідок посилення вазодилаторного ефекту.
Одночасне застосування хлорпромазину з тіазидними діуретиками сприяє посиленню гіпонатріємії. Одночасне застосування хлорпромазину з бромокриптином підвищує концентрацію у плазмі пролактину та перешкоджає дії бромокриптину.
Одночасне застосування з антимускариновими ЛЗ може посилювати розвиток антихолінергічних побічних ефектів (затримка сечі, провокація гострого нападу глаукоми, сухість у роті, запори тощо).
Антихолінергічні властивості мають різні ЛЗ атропіну, трициклічні антидепресанти, Н1-гістаміноблокатори, антимускаринові, протипаркінсонічні антихолінергічні спазмолітики, дизопірамід, фенотіазинові нейролептики та клозапін.
При застосуванні хлорпромазину в поєднанні з ефедрином можливе ослаблення судинозвужувального ефекту ефедрину.
При лікуванні препаратом Аміназин слід уникати введення епінефрину, оскільки можливе збочення ефекту епінефрину, що може призвести до падіння артеріального тиску. Застосування епінефрину під час передозування не допускається.
Хлорпромазин знижує протипаркінсонічну дію леводопи (через викликану блокаду дофамінових рецепторів).
Хлорпромазин має помірну антихолінергічну активність, яка може бути підвищена іншими антихолінергічними препаратами. Аміназин також посилює антихолінергічні ефекти інших лікарських засобів, при цьому його власна антипсихотична дія може зменшуватися.
При одночасному застосуванні хлорпромазину з спорідненим за хімічною структурою прохлорперазин може наступити тривала втрата свідомості.
Антациди, протипаркінсонічні препарати та солі літію можуть знижувати всмоктування хлорпромазину. Антациди не повинні застосовуватись за дві години до та після застосування препарату Аміназин®.
Хлорпромазин спричинює підвищену ниркову екскрецію літію, крім того, поєднання з препаратами літію збільшує ризик екстрапірамідних ускладнень.
Хлорпромазин може маскувати деякі прояви ототоксичності (шум у вухах, запаморочення) лікарських засобів, які мають ототоксичну дію (наприклад, антибіотики з ототоксичною дією).
Інші гепатотоксичні препарати збільшують ризик розвитку гепатотоксичності.
Засоби, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.
При одночасному застосуванні хлорпромазину з протималярійними препаратами підвищується концентрація хлорпромазину у плазмі з ризиком розвитку токсичної дії. При одночасному застосуванні хлорпромазину з циметидином можлива зміна (збільшення або зменшення) концентрації хлорпромазину в плазмі.
При сумісному застосуванні з гіпоглікемічними препаратами хлорпромазин у високих дозах (100 мг на добу) послаблює гіпоглікемічний ефект за рахунок зниження секреції інсуліну та підвищення рівня глюкози в крові (див. розділ «Особливі вказівки»).
ПередозуванняСимптоми: арефлексія або гіперрефлексія, нечіткість зорового сприйняття, кардіотоксична дія (аритмія, серцева недостатність, зниження артеріального тиску (АТ), шок, тахікардія, зміна зубця QRS, фібриляція шлуночків, зупинка серця), нейротоксична дія, включаючи , дезорієнтацію, сонливість, ступор чи кому; мідріаз, сухість у роті, гіперпірексія або гіпотермія, ригідність м'язів, блювання, набряк легень або пригнічення дихання.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля (уникати індукції блювання, оскільки порушення свідомості та дистонічні реакції з боку м'язів шиї та голови, зумовлені передозуванням, можуть призвести до аспірації блювотних мас). Симптоматичне лікування: при колаптоїдних станах рекомендується введення кордіаміну, кофеїну, мезатону; при пригніченні центральної нервової системи без порушення функції дихального центру – введення помірних доз фенаміну, первітину, кофеїну-бензоату натрію (при пригніченні дихального центру застосування аналептиків протипоказане); неврологічні ускладнення зазвичай зменшуються при зниженні дози хлорпромазину, їх також можна зменшити призначенням тригексифенідилу, для зменшення нейролептичної депресії використовуються антидепресанти і психостимулятори; при аритмії - введення лікарських препаратів тривалої дії, при серцевій недостатності - серцеві глікозиди, при вираженому зниженні АТ - внутрішньовенне введення рідини або вазопресорних засобів, таких як норепінефрин, фенілефрин (уникати призначення альфа- та бета-адреноміметиків, таких як епінефрин, оскільки зниження АТ, за рахунок блокади альфа-адренорецепторів хлорпромазином), при судомах - діазепам (уникати призначення барбітуратів, внаслідок можливої подальшої депресії ЦНС та пригнічення дихання); у разі гіпертермії, яка є одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому – введення дантролену. Контроль функції серцево-судинної системи протягом щонайменше 5 діб, функції ЦНС, дихання, вимірювання температури тіла, консультація психіатра. Діаліз малоефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакодинаміка:
Хлорпромазин є диметиламіновим похідним фенотіазину. Незважаючи на те, що точний механізм терапевтичних ефектів хлорпромазину невідомий, його основною дією є нейролептичний ефект, що призводить до зниження психотичних симптомів. Хлорпромазин має седативну та протиблювотну дію. Блокує альфа-адренорецептори і виявляє слабку антихолінергічну дію. Хлорпромазин є антагоністом дофаміну та стимулює вивільнення пролактину. Хлорпромазин блокує серотонінові рецептори і має слабкі антигістамінні властивості. Він пригнічує центр терморегуляції, що порушує опір організму вирівнюванню температури тіла із температурою навколишнього середовища.
Фармакокінетика:
Хлорпромазин добре і швидко всмоктується при пероральному прийомі. Біодоступність після прийому внутрішньо – 50%. Більш ніж на 90% зв'язується білками плазми, тому практично не піддається гемодіалізу. Швидко виводиться з кровоносної системи та нерівномірно накопичується у різних органах. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому його концентрація у мозку перевищує концентрацію у плазмі. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі крові хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом.
Має ефект "першого проходження" через печінку, де препарат інтенсивно метаболізується в результаті окислення (30%), гідроксилювання (30%) та дезаметилювання (20%). Фармакологічну активність мають окислені гідроксильовані метаболіти, які інактивуються шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою, або шляхом подальшого окислення з утворенням неактивних сульфоксидів. Виводиться нирками та з жовчю. 1 -6% дози виділяється із сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) хлорпромазину становить середньому 30 годин. За добу виводиться близько 20% прийнятої дози. Сліди метаболітів хлорпромазину можна виявити у сечі через 12 місяців та більше після припинення лікування.
Вагітність та годування груддюЗастосування під час вагітності протипоказане. Хлорпромазин проникає через плацентарний бар'єр, виділяється із грудним молоком, пролонгує пологи. Показано, що хлорпромазин спричиняє ембріофетальні порушення у тварин. Є інформація про потенційний ризик розвитку екстрапірамідних порушень та/або синдрому відміни у новонароджених, матері яких приймали лікарський засіб протягом третього триместру вагітності. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності, у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією лікарського засобу (ЛЗ).
При необхідності застосування препарату в період лактації на час лікування слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: екстрапірамідні розлади (дистонічні реакції, акінеторигідні явища, акатизія, гіперкінези, тремор, вегетативні порушення, симптоми лікарського індукованого паркінсонізму (гіпокінезія, м'язова ригідність, постуральна нестійкість), ранні дна ротової порожнини, окулогірні кризи), при тривалому лікуванні - пізня дискінезія (див. тактику профілактики пізньої дискінезії в розділі «Особливі вказівки»)), злоякісний нейролептичний синдром (м'язова ригідність, гіпертермія, соматичні порушення, обумовлені дисфункцією вегет) , сонливість, запаморочення, розлади сну, явища психічної індиферентності, запізнілої реакції на зовнішні подразнення,занепокоєння, зміни у настрої пацієнта, ажитація, безсоння, нейролептична депресія.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, порушення серцевого ритму (шлуночкові аритмії, в тому числі типу «бенкетує»; ризик розвитку шлуночкових порушень ритму вищий на тлі вихідної брадикардії, гіпокаліємії, подовженого інтервалу QT, захворювань серця в анамнезі, одночасно прийом трициклічних антидепресантів, у літньому віці), подовження інтервалу QT, зміна зубців Т і U, венозна тромбоемболія (у тому числі легенева тромбоемболія і тромбоз глибоких вен).
З боку системи дихання: гноблення дихання, закладеність носа.
З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, сухість у роті, анорексія, запор або кишкова непрохідність.
З боку гепатобіліарної системи: холестатична жовтяниця та ураження печінки (переважно холестатичні, гепатоцелюлярні або змішані); у разі виникнення жовтяниці хлорпромазин слід скасувати.
З боку сечостатевої системи: утруднення сечовипускання, аменорея, олігоменорея, імпотенція, фригідність, олігурія, пріапізм.
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, галакторея, гінекомастія.
З боку органів кровотворення: підвищення згортання крові, лімфо- та лейкопенія, анемія, агранулоцитоз (рекомендуються регулярні перевірки картини крові (див. розділ «Особливі вказівки»)).
З боку органів чуття: помутніння кришталика та рогівки, порушення акомодації.
Шкірні покриви: фотосенсибілізація шкіри, пігментація шкіри, меланоз.
З боку імунної системи: алергічні реакції з боку шкіри та слизових оболонок, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, бронхоспазм, кропив'янка, анафілактичні реакції, системний червоний вовчак.
Інші можливі ефекти: застосування похідних фенотіазину може призводити до непереносимості глюкози, гіперглікемії, гіперхолестеринемії, фекальної закупорки, тяжкої кишкової непрохідності, мегаколону.
особливі вказівкиПід час лікування необхідно здійснювати регулярний контроль артеріального тиску, пульсу, функції печінки та нирок. Необхідно також здійснювати контроль за картиною крові (на початку щотижня, потім кожні 3-4 місяці); якщо під час терапії кількість лейкоцитів знижується до 3,0 - 3,5х109/л, а кількість нейтрофілів знижується до 1,5 -2,0x10-9/л, контроль цих показників слід проводити 2 рази на тиждень; у разі появи лейкоцитозу та гранулоцитопенії лікування має бути перервано.
Кожен пацієнт повинен бути проінформований про те, що при підвищенні температури, болю в горлі або інших проявах інфекційних захворювань він повинен негайно повідомити про це лікаря. У разі появи гіпертермії, яка може бути одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому (блідість, гіпертермія, вегетативні дисфункції, зміни свідомості, ригідність м'язів) препарат Аміназин слід негайно відмінити. Ранніми проявами, що передували початку гіпертермії, можуть бути такі побічні дії, як підвищене потовиділення та нестабільність артеріального тиску (АТ). Хоча етіологія залежності таких побічних ефектів від нейролептиків найчастіше невідома, є низка факторів ризику: індивідуальна схильність, зневоднення, органічні ураження головного мозку.
У разі виникнення ознак та симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання про зменшення дози або скасування всіх антипсихотичних лікарських засобів. Пізня дискінезія іноді має місце після відміни нейролептика та зникає при повторному прийомі або при збільшенні дозування. Призначення при розвитку пізньої дискінезії антипаркінсонічних та антихолінергічних лікарських засобів протипоказане (можливе погіршення стану).
Як коректори екстрапірамідних розладів, виникнення яких можливе при застосуванні препарату Аміназин®, застосовують антипаркінсонічні засоби-тригексифенідил та інші.
Аміназин® залежно від дози може посилювати подовження інтервалу QT, що підвищує ризик шлуночкових аритмій, у тому числі типу «пірует». Також посилюється брадикардія, гіпокаліємія, вроджений або набутий довгий період QT. Тому перед початком лікування необхідно переконатися у відсутності брадикардії нижче 55 ударів на хвилину; гіпокаліємії; уроджених подовжень інтервалу QT.
За винятком надзвичайних ситуацій, рекомендується виконати ЕКГ під час попереднього обстеження хворих, які потребують лікування нейролептиком.
У ході рандомізованих клінічних досліджень у літніх пацієнтів з деменцією порівняно з плацебо при застосуванні атипових антипсихотичних лікарських засобів (ЛЗ) було відзначено підвищення ризику виникнення інсульту порівняно з плацебо. Механізм виникнення такого підвищеного ризику не відомий. Підвищений ризик прийому інших нейролептиків або інших вікових групах може бути виключений. Аміназин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку інсульту, у літніх пацієнтів зі слабоумством, оскільки ризик смертності збільшується у пацієнтів похилого віку з психозами, пов'язаними з деменцією та отримували антипсихотичні лікарські засоби. Плацебо-контрольовані дослідження, які проводилися переважно у пацієнтів, які приймають атипові антипсихотичні лікарські засоби, показали підвищення ризику смертності у 1,6 –1,7 раза порівняно з плацебо. Наприкінці лікування тривалістю в середньому 10 тижнів ризик смертності був 4,5% у групі, що отримувала хлорпромазин, порівняно з 2,6% у групі плацебо. Незважаючи на те, що причини смерті в клінічних дослідженнях з атиповими антипсихотичними ЛЗ були різноманітні, більшість цих смертей були внаслідок серцево-судинних проблем (наприклад, серцева недостатність, раптова смерть) або інфекцій (наприклад, пневмонія).
Існує ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ) при лікуванні нейролептиками. У пацієнтів, які отримували антипсихотичні ЛЗ, особливо з набутими факторами ризику ВТЕ, повинні бути вжиті заходи профілактики та оцінено будь-який потенційний фактор ризику ВТЕ до та під час лікування препаратом Аміназин®.
Крім виняткових обставин, Аміназин не слід застосовувати при хворобі Паркінсона.
Виникнення кишкової непрохідності, яка може бути виявлена по здуттю та болю в животі, вимагає невідкладної допомоги.
Сприятливими факторами розвитку аритмії при прийомі препарату Аміназин® є: гіпокаліємія (у тому числі при застосуванні діуретиків, що викликають гіпокаліємію), брадикардія (у тому числі спричинена ЛЗ), існуюче (вроджене або набуте) збільшення тривалості інтервалу QT. Не рекомендується одночасне призначення хлорпромазину з дофамінергічними непротивопаркінсонічними ЛЗ (каберголіном, квінаголідом) внаслідок взаємного антагонізму агоністів дофаміну та нейролептиків. Не рекомендується одночасне застосування з іншими нейролептиками, здатними викликати аритмію типу «пірует» (амісупьприд, ціамемазин, дроперидол, флуфеназин, пропериціазин, галоперидол, левомепромазин, пімозид, піпамперон, піпотіарид, сертиндол, сітіндол). Не рекомендується одночасне застосування із протипаразитарними засобами (галофантрином, люмефантрином, пентамідином). Також не рекомендується одночасне застосування з протигрибковими засобами групи азолів (підвищений ризик розвитку аритмії). Якщо неможливо уникнути спільного призначення зазначених комбінацій, рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль з моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ. рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль із моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ. рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль із моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ.
Моніторинг при лікуванні препаратом Аміназин слід посилювати - у пацієнтів з епілепсією та судомами в анамнезі, у зв'язку з можливістю зниження судомного порогу.
Виникнення нападів потребує припинення лікування. -у пацієнтів похилого віку при: а) високій сприйнятливості та ефекті ортостатичної гіпотензії (підвищення ризику надмірної седативної та гіпотензивної дії); б) хронічному запорі (ризик виникнення паралітичної кишкової непрохідності); в) можливої гіпертрофії передміхурової залози; - у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які приймають хінідин, у зв'язку з можливим посиленням гіпотензивної дії; - у разі печінкової недостатності та/або тяжкої ниркової недостатності у зв'язку з ризиком накопичення.
При тривалому лікуванні рекомендується постійний офтальмологічний контроль.
Слід враховувати, що застосування похідних фенотіазину може призводити до гіперглікемії або порушення толерантності до глюкози, розвитку або загострення цукрового діабету, гіперхолестеринемії, фекальної закупорки, тяжкої кишкової непрохідності та мегаколону.
Оскільки у високих дозах (100 мг/добу) хлорпромазин може викликати підвищення рівня глюкози в крові за рахунок зниження секреції інсуліну, у хворих на цукровий діабет необхідно коригувати дози інсуліну до та після завершення курсу терапії. При необхідності слід також коригувати дозу нейролептика у пацієнтів, які приймають похідні сульфонілсечовини.
Хлорпромазин не повинен застосовуватись у монотерапії при переважанні депресії.
З обережністю застосовують Аміназин® при підвищеній чутливості до інших препаратів фенотіазинового ряду, тяжких респіраторних захворюваннях.
У зв'язку з ризиком фотосенсибілізації необхідно уникати ультрафіолетового опромінення.
Аміназин може погіршувати перебіг або сприяти прояву латентної міастенії gravis, а також викликати міастенічний синдром.
Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Аміназин® необхідно поступово.
Необхідно враховувати взаємний антагонізм леводопи та нейролептиків. Допамін може спричинити або посилювати психотичні розлади. Для лікування пацієнтів, які страждають на паркінсонізм, необхідно використання мінімальних ефективних доз обох ЛЗ. У разі необхідності лікування нейролептиками пацієнтів з паркінсонізмом, які отримували допамін, доза останнього має бути зменшена поступово до мінімуму (різка скасування допаміну може підвищити ризик розвитку "злоякісного нейролептичного синдрому").
У хворих з феохромоцитомою, які приймають Аміназин®, можуть спостерігатися помилково позитивні результати рівня катехоламінів у крові.
На час терапії необхідно відмовитися від прийому алкоголю, тому що хлорпромазин посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами:
У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПігулки Аміназин® призначають внутрішньо (після їжі), не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Доцільно підбирати оптимальну дозу індивідуально. Якщо клінічний стан пацієнта дозволяє, лікування слід починати з мінімальної можливої дози і поступово її збільшувати.
Початкова добова доза для внутрішнього прийому становить 25-100 мг на добу 1 -4 рази на день, потім, з урахуванням переносимості, дозу поступово збільшують на 25-50 мг кожні 3-4 дні, до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. У разі малоефективності середніх доз препарату Аміназин дозу збільшують до 700-1000 мг на добу, в деяких, вкрай резистентних випадках без соматичних протипоказань, дозу можна збільшити до 1200 -1500 мг на добу.
При лікуванні більшими дозами добову дозу ділять на 4 частини (остання – перед сном).
Тривалість курсу лікування великими дозами має перевищувати 1-1,5 місяці, за відсутності ефекту доцільно перейти до лікування іншими препаратами.
Вищі дози препарату Аміназин для дорослих внутрішньо: разова 300 мг, добова 1500 мг.
Дітям віком від 12 років препарат Аміназин призначають по 550 мкг/кг (0,55 мг/кг) або по 15 мг на 1 м2 поверхні тіла за потреби кожні 6-8 годин. При масі тіла до 46 кг не слід призначати препарат Аміназин у дозі понад 75 мг на добу. Ослабленим та літнім хворим, залежно від віку, призначають до 300 мг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 таблетка містить: хлорпромазину гідрохлорид у перерахуванні на 100% речовину - 25 мг або 50 мг або 100 мг.
Допоміжні речовини:
Крохмаль картопляний - 20,65 мг, 41,30 мг або 82,60 мг, целюлоза мікрокристалічна 35.0 мг, 70,00 мг або 140,00 мг, лактози моногідрат - 15,00 мг, 30.0 мг мг, коповідон - 0,35 мг, 0,70 мг або 1,40 мг, кроскармелоза натрію - 3,00 мг, 6,00 мг або 12,00 мг, магнію стеарат-1,00 мг, 2,00 мг або 4,00 мг.
Оболонка: для дозування 25 мг - Опадрай П 85F38209 - 4,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, титану діоксид Е 171 - 24 %, барвник заліза оксид жовтий Е172 – 0,11 %; для дозування 50 мг - Опадрай П 85F240048 - 8,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, титану діоксид Е 171 - 22,70 барвник заліза оксид червоний Е172 -1,30 %, барвник заліза оксид жовтий Е 172 - 0,80 %, барвник заліза оксид чорний Е 172-0,20%; для дозування 100 мг - Опадрай П 85F25509 - 16,00 мг: полівініловий спирт частково гідролізований - 40,00 %, макрогол - 3350 - 20,20 %, тальк -14,80 %, барвник заліза оксид червоний Е 172 - 20 %, барвник заліза оксид чорний Е 172 – 4,00 %, барвник заліза оксид жовтий Е172 – 0,80 %.
Опис:
Круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою білого з жовтуватим відтінком кольору (для дозування 25 мг), коричнево-рожевого кольору (для дозування 50 мг), від червонувато-коричневого до коричневого кольору (для дозування 100 мг). На поперечному розрізі ядро білого чи майже білого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою, 25 мг, 50 мг та 100 мг. По 10 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. 1,2 або 3 контурні коміркові упаковки (для дозування 25 мг); 1 або 3 контурні коміркові упаковки (для дозувань 50 мг і 100 мг) разом з інструкцією із застосування поміщають у пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; непереносимість лактози, дефіцит лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція; отруєння речовинами, що пригнічують функції центральної нервової системи (ЦНС); коматозні стани будь-якої етіології; пригнічення кістковомозкового кровотворення; вагітність, період грудного вигодовування; діти до 12 років (для цієї лікарської форми).
З обережністю.
Хвороба Паркінсона, активний алкоголізм (ризик розвитку гепатотоксичних ефектів), рак молочної залози, епілепсія, хронічні захворювання, що супроводжуються порушенням дихання (особливо у дітей), синдром Рейє, кахексія, літній вік, блювання (протиблювота дія фенотіазинів може маскувати блювоту, пов'язану інших препаратів).
Дозування25 мг
Показання до застосуванняПсихотичні стани (особливо параноїдні), включаючи шизофренію, манію та гіпоманію.
Як допоміжна короткострокова терапія тривожного психомоторного збудження, буйної або небезпечної імпульсивної поведінки.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиПри одночасному застосуванні препарату Аміназин ® з іншими препаратами, що мають пригнічуючий вплив на ЦНС (засоби для загальної анестезії, наркотичні анальгетики, етанол (алкоголь) та препарати, що містять його, барбітурати, транквілізатори та ін.), можливе посилення депресії ЦНС, а також пригнічення дихання. .
Барбітурати можуть знизити концентрацію хлорпромазину у сироватці крові.
Небажано тривале поєднання з анальгетиками та антипіретиками – можливий розвиток гіпертермії.
Призначення хлорпромазину разом із трициклічними антидепресантами, мапротиліном або інгібіторами моноаміноксидази (МАО) збільшують ризик розвитку нейролептичного злоякісного синдрому;
Похідні фенотіазину є антагоністами дії епінефрину та інших симпатоміметиків та протиепілептичних препаратів (зниження порога судомної готовності). При застосуванні хлорпромазину у поєднанні з препаратами для лікування гіпертиреозу підвищується ризик розвитку агранулоцитозу.
При застосуванні хлорпромазину у поєднанні з препаратами, що викликають екстрапірамідні реакції, можливе збільшення частоти та тяжкості екстрапірамідних порушень. Похідні фенотіазину підвищують гіпотензивну дію засобів для анестезії, блокаторів «повільних» кальцієвих каналів та інших гіпотензивних засобів та тразодону. Хлорпромазин знижує гіпотензивну дію нейронних адреноблокаторів, таких як гуанетидин, ефекти амфетамінів, клонідину.
При одночасному застосуванні хлорпромазину та інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту (АПФ) виникає тяжка ортостатична гіпотензія.
Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та хлорпромазину збільшує ризик артеріальної гіпотензії, у тому числі ортостатичної, внаслідок сумації судинорозширюючого ефекту хлорпромазину та зменшення серцевого викиду, що викликається бета-блокаторами.
Одночасне застосування бета-адреноблокаторів та хлорпромазину підвищує ризик розвитку незворотної ретинопатії, пізньої дискінезії.
Одночасне застосування хлорпромазину з антиаритмічними ЛЗ 1а і Ш класів, бета-блокаторами, деякими блокаторами кальцієвих каналів, ЛЗ наперстянки, пілокарпіном, антихолінестеразними ЛЗ може супроводжуватися брадикардією та підвищеним ризиком розвитку шлуночкової аритмії, включаючи «пірует. При поєднанні зазначених ЛЗ із хлорпромазином рекомендується ЕКГ-моніторинг.
Одночасне застосування хлорпромазину з нітратами збільшує ризик розвитку ортостатичної гіпотензії внаслідок посилення вазодилаторного ефекту.
Одночасне застосування хлорпромазину з тіазидними діуретиками сприяє посиленню гіпонатріємії. Одночасне застосування хлорпромазину з бромокриптином підвищує концентрацію у плазмі пролактину та перешкоджає дії бромокриптину.
Одночасне застосування з антимускариновими ЛЗ може посилювати розвиток антихолінергічних побічних ефектів (затримка сечі, провокація гострого нападу глаукоми, сухість у роті, запори тощо).
Антихолінергічні властивості мають різні ЛЗ атропіну, трициклічні антидепресанти, Н1-гістаміноблокатори, антимускаринові, протипаркінсонічні антихолінергічні спазмолітики, дизопірамід, фенотіазинові нейролептики та клозапін.
При застосуванні хлорпромазину в поєднанні з ефедрином можливе ослаблення судинозвужувального ефекту ефедрину.
При лікуванні препаратом Аміназин слід уникати введення епінефрину, оскільки можливе збочення ефекту епінефрину, що може призвести до падіння артеріального тиску. Застосування епінефрину під час передозування не допускається.
Хлорпромазин знижує протипаркінсонічну дію леводопи (через викликану блокаду дофамінових рецепторів).
Хлорпромазин має помірну антихолінергічну активність, яка може бути підвищена іншими антихолінергічними препаратами. Аміназин також посилює антихолінергічні ефекти інших лікарських засобів, при цьому його власна антипсихотична дія може зменшуватися.
При одночасному застосуванні хлорпромазину з спорідненим за хімічною структурою прохлорперазин може наступити тривала втрата свідомості.
Антациди, протипаркінсонічні препарати та солі літію можуть знижувати всмоктування хлорпромазину. Антациди не повинні застосовуватись за дві години до та після застосування препарату Аміназин®.
Хлорпромазин спричинює підвищену ниркову екскрецію літію, крім того, поєднання з препаратами літію збільшує ризик екстрапірамідних ускладнень.
Хлорпромазин може маскувати деякі прояви ототоксичності (шум у вухах, запаморочення) лікарських засобів, які мають ототоксичну дію (наприклад, антибіотики з ототоксичною дією).
Інші гепатотоксичні препарати збільшують ризик розвитку гепатотоксичності.
Засоби, що пригнічують кістковомозкове кровотворення, збільшують ризик мієлосупресії.
При одночасному застосуванні хлорпромазину з протималярійними препаратами підвищується концентрація хлорпромазину у плазмі з ризиком розвитку токсичної дії. При одночасному застосуванні хлорпромазину з циметидином можлива зміна (збільшення або зменшення) концентрації хлорпромазину в плазмі.
При сумісному застосуванні з гіпоглікемічними препаратами хлорпромазин у високих дозах (100 мг на добу) послаблює гіпоглікемічний ефект за рахунок зниження секреції інсуліну та підвищення рівня глюкози в крові (див. розділ «Особливі вказівки»).
ПередозуванняСимптоми: арефлексія або гіперрефлексія, нечіткість зорового сприйняття, кардіотоксична дія (аритмія, серцева недостатність, зниження артеріального тиску (АТ), шок, тахікардія, зміна зубця QRS, фібриляція шлуночків, зупинка серця), нейротоксична дія, включаючи , дезорієнтацію, сонливість, ступор чи кому; мідріаз, сухість у роті, гіперпірексія або гіпотермія, ригідність м'язів, блювання, набряк легень або пригнічення дихання.
Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля (уникати індукції блювання, оскільки порушення свідомості та дистонічні реакції з боку м'язів шиї та голови, зумовлені передозуванням, можуть призвести до аспірації блювотних мас). Симптоматичне лікування: при колаптоїдних станах рекомендується введення кордіаміну, кофеїну, мезатону; при пригніченні центральної нервової системи без порушення функції дихального центру – введення помірних доз фенаміну, первітину, кофеїну-бензоату натрію (при пригніченні дихального центру застосування аналептиків протипоказане); неврологічні ускладнення зазвичай зменшуються при зниженні дози хлорпромазину, їх також можна зменшити призначенням тригексифенідилу, для зменшення нейролептичної депресії використовуються антидепресанти і психостимулятори; при аритмії - введення лікарських препаратів тривалої дії, при серцевій недостатності - серцеві глікозиди, при вираженому зниженні АТ - внутрішньовенне введення рідини або вазопресорних засобів, таких як норепінефрин, фенілефрин (уникати призначення альфа- та бета-адреноміметиків, таких як епінефрин, оскільки зниження АТ, за рахунок блокади альфа-адренорецепторів хлорпромазином), при судомах - діазепам (уникати призначення барбітуратів, внаслідок можливої подальшої депресії ЦНС та пригнічення дихання); у разі гіпертермії, яка є одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому – введення дантролену. Контроль функції серцево-судинної системи протягом щонайменше 5 діб, функції ЦНС, дихання, вимірювання температури тіла, консультація психіатра. Діаліз малоефективний.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антипсихотичний засіб (нейролептик).
Фармакодинаміка:
Хлорпромазин є диметиламіновим похідним фенотіазину. Незважаючи на те, що точний механізм терапевтичних ефектів хлорпромазину невідомий, його основною дією є нейролептичний ефект, що призводить до зниження психотичних симптомів. Хлорпромазин має седативну та протиблювотну дію. Блокує альфа-адренорецептори і виявляє слабку антихолінергічну дію. Хлорпромазин є антагоністом дофаміну та стимулює вивільнення пролактину. Хлорпромазин блокує серотонінові рецептори і має слабкі антигістамінні властивості. Він пригнічує центр терморегуляції, що порушує опір організму вирівнюванню температури тіла із температурою навколишнього середовища.
Фармакокінетика:
Хлорпромазин добре і швидко всмоктується при пероральному прийомі. Біодоступність після прийому внутрішньо – 50%. Більш ніж на 90% зв'язується білками плазми, тому практично не піддається гемодіалізу. Швидко виводиться з кровоносної системи та нерівномірно накопичується у різних органах. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр, при цьому його концентрація у мозку перевищує концентрацію у плазмі. Відсутня пряма кореляція між концентраціями у плазмі крові хлорпромазину та його метаболітів та терапевтичним ефектом.
Має ефект "першого проходження" через печінку, де препарат інтенсивно метаболізується в результаті окислення (30%), гідроксилювання (30%) та дезаметилювання (20%). Фармакологічну активність мають окислені гідроксильовані метаболіти, які інактивуються шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою, або шляхом подальшого окислення з утворенням неактивних сульфоксидів. Виводиться нирками та з жовчю. 1 -6% дози виділяється із сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення (Т1/2) хлорпромазину становить середньому 30 годин. За добу виводиться близько 20% прийнятої дози. Сліди метаболітів хлорпромазину можна виявити у сечі через 12 місяців та більше після припинення лікування.
Вагітність та годування груддюЗастосування під час вагітності протипоказане. Хлорпромазин проникає через плацентарний бар'єр, виділяється із грудним молоком, пролонгує пологи. Показано, що хлорпромазин спричиняє ембріофетальні порушення у тварин. Є інформація про потенційний ризик розвитку екстрапірамідних порушень та/або синдрому відміни у новонароджених, матері яких приймали лікарський засіб протягом третього триместру вагітності. При застосуванні хлорпромазину у високих дозах при вагітності, у новонароджених у деяких випадках спостерігалися порушення травлення, пов'язані з атропіноподібною дією лікарського засобу (ЛЗ).
При необхідності застосування препарату в період лактації на час лікування слід припинити грудне вигодовування.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку центральної нервової системи: екстрапірамідні розлади (дистонічні реакції, акінеторигідні явища, акатизія, гіперкінези, тремор, вегетативні порушення, симптоми лікарського індукованого паркінсонізму (гіпокінезія, м'язова ригідність, постуральна нестійкість), ранні дна ротової порожнини, окулогірні кризи), при тривалому лікуванні - пізня дискінезія (див. тактику профілактики пізньої дискінезії в розділі «Особливі вказівки»)), злоякісний нейролептичний синдром (м'язова ригідність, гіпертермія, соматичні порушення, обумовлені дисфункцією вегет) , сонливість, запаморочення, розлади сну, явища психічної індиферентності, запізнілої реакції на зовнішні подразнення,занепокоєння, зміни у настрої пацієнта, ажитація, безсоння, нейролептична депресія.
З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, тахікардія, порушення серцевого ритму (шлуночкові аритмії, в тому числі типу «бенкетує»; ризик розвитку шлуночкових порушень ритму вищий на тлі вихідної брадикардії, гіпокаліємії, подовженого інтервалу QT, захворювань серця в анамнезі, одночасно прийом трициклічних антидепресантів, у літньому віці), подовження інтервалу QT, зміна зубців Т і U, венозна тромбоемболія (у тому числі легенева тромбоемболія і тромбоз глибоких вен).
З боку системи дихання: гноблення дихання, закладеність носа.
З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, сухість у роті, анорексія, запор або кишкова непрохідність.
З боку гепатобіліарної системи: холестатична жовтяниця та ураження печінки (переважно холестатичні, гепатоцелюлярні або змішані); у разі виникнення жовтяниці хлорпромазин слід скасувати.
З боку сечостатевої системи: утруднення сечовипускання, аменорея, олігоменорея, імпотенція, фригідність, олігурія, пріапізм.
З боку ендокринної системи: гіперпролактинемія, галакторея, гінекомастія.
З боку органів кровотворення: підвищення згортання крові, лімфо- та лейкопенія, анемія, агранулоцитоз (рекомендуються регулярні перевірки картини крові (див. розділ «Особливі вказівки»)).
З боку органів чуття: помутніння кришталика та рогівки, порушення акомодації.
Шкірні покриви: фотосенсибілізація шкіри, пігментація шкіри, меланоз.
З боку імунної системи: алергічні реакції з боку шкіри та слизових оболонок, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, бронхоспазм, кропив'янка, анафілактичні реакції, системний червоний вовчак.
Інші можливі ефекти: застосування похідних фенотіазину може призводити до непереносимості глюкози, гіперглікемії, гіперхолестеринемії, фекальної закупорки, тяжкої кишкової непрохідності, мегаколону.
особливі вказівкиПід час лікування необхідно здійснювати регулярний контроль артеріального тиску, пульсу, функції печінки та нирок. Необхідно також здійснювати контроль за картиною крові (на початку щотижня, потім кожні 3-4 місяці); якщо під час терапії кількість лейкоцитів знижується до 3,0 - 3,5х109/л, а кількість нейтрофілів знижується до 1,5 -2,0x10-9/л, контроль цих показників слід проводити 2 рази на тиждень; у разі появи лейкоцитозу та гранулоцитопенії лікування має бути перервано.
Кожен пацієнт повинен бути проінформований про те, що при підвищенні температури, болю в горлі або інших проявах інфекційних захворювань він повинен негайно повідомити про це лікаря. У разі появи гіпертермії, яка може бути одним із симптомів злоякісного нейролептичного синдрому (блідість, гіпертермія, вегетативні дисфункції, зміни свідомості, ригідність м'язів) препарат Аміназин слід негайно відмінити. Ранніми проявами, що передували початку гіпертермії, можуть бути такі побічні дії, як підвищене потовиділення та нестабільність артеріального тиску (АТ). Хоча етіологія залежності таких побічних ефектів від нейролептиків найчастіше невідома, є низка факторів ризику: індивідуальна схильність, зневоднення, органічні ураження головного мозку.
У разі виникнення ознак та симптомів пізньої дискінезії слід розглянути питання про зменшення дози або скасування всіх антипсихотичних лікарських засобів. Пізня дискінезія іноді має місце після відміни нейролептика та зникає при повторному прийомі або при збільшенні дозування. Призначення при розвитку пізньої дискінезії антипаркінсонічних та антихолінергічних лікарських засобів протипоказане (можливе погіршення стану).
Як коректори екстрапірамідних розладів, виникнення яких можливе при застосуванні препарату Аміназин®, застосовують антипаркінсонічні засоби-тригексифенідил та інші.
Аміназин® залежно від дози може посилювати подовження інтервалу QT, що підвищує ризик шлуночкових аритмій, у тому числі типу «пірует». Також посилюється брадикардія, гіпокаліємія, вроджений або набутий довгий період QT. Тому перед початком лікування необхідно переконатися у відсутності брадикардії нижче 55 ударів на хвилину; гіпокаліємії; уроджених подовжень інтервалу QT.
За винятком надзвичайних ситуацій, рекомендується виконати ЕКГ під час попереднього обстеження хворих, які потребують лікування нейролептиком.
У ході рандомізованих клінічних досліджень у літніх пацієнтів з деменцією порівняно з плацебо при застосуванні атипових антипсихотичних лікарських засобів (ЛЗ) було відзначено підвищення ризику виникнення інсульту порівняно з плацебо. Механізм виникнення такого підвищеного ризику не відомий. Підвищений ризик прийому інших нейролептиків або інших вікових групах може бути виключений. Аміназин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з факторами ризику розвитку інсульту, у літніх пацієнтів зі слабоумством, оскільки ризик смертності збільшується у пацієнтів похилого віку з психозами, пов'язаними з деменцією та отримували антипсихотичні лікарські засоби. Плацебо-контрольовані дослідження, які проводилися переважно у пацієнтів, які приймають атипові антипсихотичні лікарські засоби, показали підвищення ризику смертності у 1,6 –1,7 раза порівняно з плацебо. Наприкінці лікування тривалістю в середньому 10 тижнів ризик смертності був 4,5% у групі, що отримувала хлорпромазин, порівняно з 2,6% у групі плацебо. Незважаючи на те, що причини смерті в клінічних дослідженнях з атиповими антипсихотичними ЛЗ були різноманітні, більшість цих смертей були внаслідок серцево-судинних проблем (наприклад, серцева недостатність, раптова смерть) або інфекцій (наприклад, пневмонія).
Існує ризик виникнення венозної тромбоемболії (ВТЕ) при лікуванні нейролептиками. У пацієнтів, які отримували антипсихотичні ЛЗ, особливо з набутими факторами ризику ВТЕ, повинні бути вжиті заходи профілактики та оцінено будь-який потенційний фактор ризику ВТЕ до та під час лікування препаратом Аміназин®.
Крім виняткових обставин, Аміназин не слід застосовувати при хворобі Паркінсона.
Виникнення кишкової непрохідності, яка може бути виявлена по здуттю та болю в животі, вимагає невідкладної допомоги.
Сприятливими факторами розвитку аритмії при прийомі препарату Аміназин® є: гіпокаліємія (у тому числі при застосуванні діуретиків, що викликають гіпокаліємію), брадикардія (у тому числі спричинена ЛЗ), існуюче (вроджене або набуте) збільшення тривалості інтервалу QT. Не рекомендується одночасне призначення хлорпромазину з дофамінергічними непротивопаркінсонічними ЛЗ (каберголіном, квінаголідом) внаслідок взаємного антагонізму агоністів дофаміну та нейролептиків. Не рекомендується одночасне застосування з іншими нейролептиками, здатними викликати аритмію типу «пірует» (амісупьприд, ціамемазин, дроперидол, флуфеназин, пропериціазин, галоперидол, левомепромазин, пімозид, піпамперон, піпотіарид, сертиндол, сітіндол). Не рекомендується одночасне застосування із протипаразитарними засобами (галофантрином, люмефантрином, пентамідином). Також не рекомендується одночасне застосування з протигрибковими засобами групи азолів (підвищений ризик розвитку аритмії). Якщо неможливо уникнути спільного призначення зазначених комбінацій, рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль з моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ. рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль із моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ. рекомендується проводити регулярний ЕКГ-контроль із моніторингом тривалості інтервалу QT. При застосуванні некалійзберігаючих діуретиків перед початком терапії хлорпромазином необхідна корекція гіпокаліємії та контроль ЕКГ.
Моніторинг при лікуванні препаратом Аміназин слід посилювати - у пацієнтів з епілепсією та судомами в анамнезі, у зв'язку з можливістю зниження судомного порогу.
Виникнення нападів потребує припинення лікування. -у пацієнтів похилого віку при: а) високій сприйнятливості та ефекті ортостатичної гіпотензії (підвищення ризику надмірної седативної та гіпотензивної дії); б) хронічному запорі (ризик виникнення паралітичної кишкової непрохідності); в) можливої гіпертрофії передміхурової залози; - у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, які приймають хінідин, у зв'язку з можливим посиленням гіпотензивної дії; - у разі печінкової недостатності та/або тяжкої ниркової недостатності у зв'язку з ризиком накопичення.
При тривалому лікуванні рекомендується постійний офтальмологічний контроль.
Слід враховувати, що застосування похідних фенотіазину може призводити до гіперглікемії або порушення толерантності до глюкози, розвитку або загострення цукрового діабету, гіперхолестеринемії, фекальної закупорки, тяжкої кишкової непрохідності та мегаколону.
Оскільки у високих дозах (100 мг/добу) хлорпромазин може викликати підвищення рівня глюкози в крові за рахунок зниження секреції інсуліну, у хворих на цукровий діабет необхідно коригувати дози інсуліну до та після завершення курсу терапії. При необхідності слід також коригувати дозу нейролептика у пацієнтів, які приймають похідні сульфонілсечовини.
Хлорпромазин не повинен застосовуватись у монотерапії при переважанні депресії.
З обережністю застосовують Аміназин® при підвищеній чутливості до інших препаратів фенотіазинового ряду, тяжких респіраторних захворюваннях.
У зв'язку з ризиком фотосенсибілізації необхідно уникати ультрафіолетового опромінення.
Аміназин може погіршувати перебіг або сприяти прояву латентної міастенії gravis, а також викликати міастенічний синдром.
Щоб уникнути розвитку синдрому "скасування", припиняти лікування препаратом Аміназин® необхідно поступово.
Необхідно враховувати взаємний антагонізм леводопи та нейролептиків. Допамін може спричинити або посилювати психотичні розлади. Для лікування пацієнтів, які страждають на паркінсонізм, необхідно використання мінімальних ефективних доз обох ЛЗ. У разі необхідності лікування нейролептиками пацієнтів з паркінсонізмом, які отримували допамін, доза останнього має бути зменшена поступово до мінімуму (різка скасування допаміну може підвищити ризик розвитку "злоякісного нейролептичного синдрому").
У хворих з феохромоцитомою, які приймають Аміназин®, можуть спостерігатися помилково позитивні результати рівня катехоламінів у крові.
На час терапії необхідно відмовитися від прийому алкоголю, тому що хлорпромазин посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему.
Вплив на здатність до керування автотранспортом та управління механізмами:
У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняУ захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПігулки Аміназин® призначають внутрішньо (після їжі), не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.
Доцільно підбирати оптимальну дозу індивідуально. Якщо клінічний стан пацієнта дозволяє, лікування слід починати з мінімальної можливої дози і поступово її збільшувати.
Початкова добова доза для внутрішнього прийому становить 25-100 мг на добу 1 -4 рази на день, потім, з урахуванням переносимості, дозу поступово збільшують на 25-50 мг кожні 3-4 дні, до досягнення бажаного терапевтичного ефекту. У разі малоефективності середніх доз препарату Аміназин дозу збільшують до 700-1000 мг на добу, в деяких, вкрай резистентних випадках без соматичних протипоказань, дозу можна збільшити до 1200 -1500 мг на добу.
При лікуванні більшими дозами добову дозу ділять на 4 частини (остання – перед сном).
Тривалість курсу лікування великими дозами має перевищувати 1-1,5 місяці, за відсутності ефекту доцільно перейти до лікування іншими препаратами.
Вищі дози препарату Аміназин для дорослих внутрішньо: разова 300 мг, добова 1500 мг.
Дітям віком від 12 років препарат Аміназин призначають по 550 мкг/кг (0,55 мг/кг) або по 15 мг на 1 м2 поверхні тіла за потреби кожні 6-8 годин. При масі тіла до 46 кг не слід призначати препарат Аміназин у дозі понад 75 мг на добу. Ослабленим та літнім хворим, залежно від віку, призначають до 300 мг на добу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт производится компанией ВАЛЕНТА ФАРМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Аминазин таб п/об пленочной 25мг 10 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Аминазин раствор для инъекций 25мг/мл 2мл амп 10 шт Аминазин раствор для инъекций 25мг/мл 2мл амп 10 шт, Аминазин таб п/об пленочной 100мг 10 шт Аминазин таб п/об пленочной 100мг 10 шт, Аминазин таб п/об пленочной 50мг 10 шт Аминазин таб п/об пленочной 50мг 10 шт, Хлорпромазин канон таб. 100 мг 10 шт Хлорпромазин канон таб. 100 мг 10 шт, Хлорпромазин канон таб. 50 мг 10 шт Хлорпромазин канон таб. 50 мг 10 шт, Хлорпромазин органика раствор для инъекций 25мг/мл 2... Хлорпромазин органика раствор для инъекций 25мг/мл 2мл амп 10 шт, Хлорпромазин органика таб. 100 мг уп. 10 шт Хлорпромазин органика таб. 100 мг уп. 10 шт, Хлорпромазин органика таб. 25 мг уп. 10 шт Хлорпромазин органика таб. 25 мг уп. 10 шт, Хлорпромазин Органика таб 50 мг 10 шт Хлорпромазин Органика таб 50 мг 10 шт.
Пока нет комментариев