Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт
Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт - це антибіотик-аміноглікозид, який широко використовується для боротьби з бактеріями. Він діє бактерицидно і високоактивний проти аеробних грамнегативних мікроорганізмів, таких як Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli та ін. Амікацин добре розподіляється у всіх тканинах організму та має високі концентрації в нирках, де накопичується внутрішньоклітинно. Виводиться нирками та може бути виведений при гемодіалізі або перитонеальному діалізі.
Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: амікацин сульфат (у перерахунку на амікацин) – 1000 мг.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 1000 мг амікацину у флакони місткістю 10 мл. 1, 5, 10 флаконів з інструкцією із застосування поміщають у пачки з картону. 50 флаконів з 5 інструкціями із застосування поміщають у коробки з картону для постачання в стаціонари.
ПротипоказанняГіперчутливість (в т.ч. до ін. аміноглікозидів в анамнезі), неврит слухового нерва, тяжка хронічна ниркова недостатність з азотемією та уремією, вагітність.
З обережністю – міастенія, паркінсонізм, ботулізм (аміноглікозиди можуть спричинити порушення нервово-м'язової передачі, що призводить до подальшого ослаблення скелетної мускулатури), дегідратація, ниркова недостатність, період новонародженості, недоношеність дітей, літній вік, період лактації.
Дозування1 г
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені грамнегативними мікроорганізмами (стійкими до гентаміцину, сизоміцину та канаміцину) або асоціаціями грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів: інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсесс інфекції) (ЦНС ) (включаючи менінгіт), інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт), інфекції сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит), гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. інфіковані опіки, інфіковані виразки ), інфекції жовчних шляхів, кісток та суглобів (в т.ч. остеомієліт), ранова інфекція, післяопераційні інфекції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином, гідрохлортіазидом, еритроміцином, нітрофурантоїном, вітамінами групи В і С, калію хлоридом. Виявляє синергізм при взаємодії з карбеніциліном, бензилпеніциліном, цефалоспоринами (у хворих з тяжкою хронічною нирковою недостатністю при сумісному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками можливе зниження ефективності аміноглікозидів). Налідіксова кислота, поліміксин В, цисплатин та ванкоміцин збільшують ризик розвитку ото- та нефротоксичності. Діуретики (особливо фуросемід), цефалоспорини, пеніциліни, сульфаніламіди та нестероїдні протизапальні препарати, конкуруючи за активну секрецію в канальцях нефрону, блокують елімінацію аміноглікозидів, підвищують їх концентрацію у сироватці крові, посилюючи нефро- та нейротоксичність. Посилює міорелаксуючу дію курареподібних препаратів. Метоксифлуран, поліміксини для парентерального введення, капреоміцин та інші лікарські засоби, що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні аналгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервами. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні анальгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервантами збільшують ризик зупинки дихання. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні анальгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервантами збільшують ризик зупинки дихання. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів.
ПередозуванняСимптоми: токсичні реакції (втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниження апетиту, нудота, блювання, дзвін чи відчуття закладання у вухах, порушення дихання).
Лікування: для зняття блокади нервово-м'язової передачі та її наслідків - гемодіаліз або перитонеальний діаліз; антихолінестеразні засоби, солі кальцію (Ca2+), штучна вентиляція легень, інша симптоматична та підтримуюча терапія.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – аміноглікозид.
Фармакодинаміка:
Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії діє бактерицидно. Зв'язуючись із 30S субодиницею рибосом, перешкоджає утворенню комплексу транспортної та матричної РНК, блокує синтез білка, а також руйнує цитоплазматичні мембрани бактерій. Високоактивний щодо аеробних грамнегативних мікроорганізмів - Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.; деяких грампозитивних мікроорганізмів – Staphylococcus spp. (в т.ч стійких до пеніциліну, деяких цефалоспоринів); помірно активний щодо Streptococcus spp. При одночасному призначенні з бензилпеніциліном має синергічну дію щодо штамів Enterococcus faecalis. Чи не діє на анаеробні мікроорганізми.
Фармакокінетика:
Після внутрішньом'язового введення (в/м) всмоктується швидко та повністю. Максимальна концентрація (Cmax) при внутрішньом'язовому введенні 7.5 мг/кг – 21 мкг/мл, після 30 хв внутрішньовенної інфузії 7.5 мг/кг – 38 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації (Tcmax) – близько 1,5 год після внутрішньом'язового введення. Зв'язок із білками плазми – 4-11%. Добре розподіляється у позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична та перитонеальна рідина); у високих концентраціях виявляється у сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокротинні та спинно-мозковій рідині (СМР). Добре проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно; високі концентрації відзначаються в органах з хорошим кровопостачанням: легені, печінка, міокард, селезінка, і особливо в нирках, де накопичується в кірковій речовині, нижчі концентрації – у м'язах, жировій тканині та кістках. При призначенні в середньотерапевтичних дозах (в нормі) дорослим амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), при запаленні мозкових оболонок проникність дещо збільшується. У новонароджених досягаються вищі концентрації у СМР, ніж у дорослих; проходить через плаценту - виявляється в крові плода та амніотичної рідини. Об'єм розподілу у дорослих – 0.26 л/кг, у дітей – 0.2-0.4 л/кг, у новонароджених – у віці менше 1 тижня та масою тіла менше 1500 г - до 0.68 л/кг, у віці менше 1 тижня та масою тіла 1500 г - до 0.58 л/кг, у хворих на муковісцидоз – 0.3-0.39 л/кг. Середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні зберігається протягом 10-12 годин. Не метаболізується. Період напіввиведення (T1/2) у дорослих – 2-4 години, у новонароджених – 5-8 годин, у дітей старшого віку – 2.5-4 години. Кінцева величина T1/2 – понад 100 годин (вивільнення з внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). Кінцева величина T1/2 – понад 100 год (вивільнення із внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). Кінцева величина T1/2 – понад 100 год (вивільнення із внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). у хворих з муковісцидозом – 1-2 години, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні з середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу. Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). у хворих з муковісцидозом – 1-2 години, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні з середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу. Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години).
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки (підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія). З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку нервової системи: головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м'язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м'язової передачі (зупинка дихання). З боку органів чуття: ототоксичність (зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання). З боку сечовидільної системи: нефротоксичність – порушення функції нирок (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, лихоманка, набряк Квінке. Місцеві: болючість у місці ін'єкції, дерматит, флебіт та перифлебіт (при внутрішньовенному введенні).
особливі вказівкиПеред застосуванням визначають чутливість виділених збудників, використовуючи диски, що містять 30 мкг амікацину. При діаметрі вільної від зростання зони 17 мм і більше мікроорганізм вважається чутливим, від 15 до 16 мм – помірно чутливим, менше 14 мм – стійким. Концентрація амікацину в плазмі не повинна перевищувати 25 мкг/мл (терапевтичною є концентрація 15-25 мкг/мл).
У період лікування необхідно не рідше 1 разу на тиждень контролювати функцію нирок, слухового нерва та вестибулярного апарату. Імовірність розвитку нефротоксичності вища у хворих з порушенням функції нирок, а також при призначенні високих доз або протягом тривалого часу (у цієї категорії хворих може знадобитися щоденний контроль функції нирок). При незадовільних аудіометричних тестах дозу препарату знижують або припиняють лікування.
Пацієнтам з інфекційно-запальними захворюваннями сечових шляхів рекомендується приймати підвищену кількість рідини. За відсутності позитивної клінічної динаміки слід пам'ятати про можливість розвитку резистентних мікроорганізмів. У таких випадках необхідно скасувати лікування та розпочати проведення відповідної терапії.
За наявності життєвих показань препарат може бути використаний у жінок, що годують (аміноглікозиди проникають у грудне молоко в невеликих кількостях, однак, вони слабо всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту, і пов'язаних з ними ускладнень у грудних дітей зареєстровано не було).
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВ/м, внутрішньовенно (струменево, протягом 2 хв, або крапельно), дорослим та дітям старше 6 років - по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7.5 мг/кг кожні 12 год; бактеріальні інфекції сечових шляхів (неускладнені) – 250 мг кожні 12 год; після сеансу гемодіалізу може бути призначена додаткова доза – 3-5 мг/кг.
Максимальні дози для дорослих – 15 мг/кг/добу, але не більше 1,5 г/добу протягом 10 днів.
Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні - 3-7 днів, при внутрішньом'язовому - 7-10 днів.
Недоношеним новонародженим початкова доза - 10 мг/кг, потім 7.5 мг/кг кожні 18-24 год; новонародженим та дітям до 6 років початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 год протягом 7-10 днів.
Хворим з опіками може бути потрібна доза 5-7.5 мг/кг кожні 4-6 годин у зв'язку з більш коротким T1/2 (1-1.5 год) у цих хворих.
Для внутрішньом'язового введення використовують розчин, приготований додаванням до вмісту флакона 4-5 мл води для ін'єкцій.
Внутрішньовенно амікацин вводиться крапельно протягом 30-60 хв, у разі потреби - струминно
Для внутрішньовенного введення (струменево) використовують розчин, приготований додаванням до вмісту флакона 4-5 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози.
Для внутрішньовенного введення (крапельно) вміст флакону розчиняють у 200 мл 5% розчину декстрози або 0.9% розчину натрію хлориду.
Концентрація амікацину в розчині для внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 5 мг/мл.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 флакон містить: амікацин сульфат (у перерахунку на амікацин) – 1000 мг.
Форма випуску:
Порошок для приготування розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення 1000 мг амікацину у флакони місткістю 10 мл. 1, 5, 10 флаконів з інструкцією із застосування поміщають у пачки з картону. 50 флаконів з 5 інструкціями із застосування поміщають у коробки з картону для постачання в стаціонари.
ПротипоказанняГіперчутливість (в т.ч. до ін. аміноглікозидів в анамнезі), неврит слухового нерва, тяжка хронічна ниркова недостатність з азотемією та уремією, вагітність.
З обережністю – міастенія, паркінсонізм, ботулізм (аміноглікозиди можуть спричинити порушення нервово-м'язової передачі, що призводить до подальшого ослаблення скелетної мускулатури), дегідратація, ниркова недостатність, період новонародженості, недоношеність дітей, літній вік, період лактації.
Дозування1 г
Показання до застосуванняІнфекційно-запальні захворювання, спричинені грамнегативними мікроорганізмами (стійкими до гентаміцину, сизоміцину та канаміцину) або асоціаціями грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів: інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, емпієма плеври, абсесс інфекції) (ЦНС ) (включаючи менінгіт), інфекції черевної порожнини (в т.ч. перитоніт), інфекції сечостатевих шляхів (пієлонефрит, цистит, уретрит), гнійні інфекції шкіри та м'яких тканин (в т.ч. інфіковані опіки, інфіковані виразки ), інфекції жовчних шляхів, кісток та суглобів (в т.ч. остеомієліт), ранова інфекція, післяопераційні інфекції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиФармацевтично несумісний з пеніцилінами, гепарином, цефалоспоринами, капреоміцином, амфотерицином, гідрохлортіазидом, еритроміцином, нітрофурантоїном, вітамінами групи В і С, калію хлоридом. Виявляє синергізм при взаємодії з карбеніциліном, бензилпеніциліном, цефалоспоринами (у хворих з тяжкою хронічною нирковою недостатністю при сумісному застосуванні з бета-лактамними антибіотиками можливе зниження ефективності аміноглікозидів). Налідіксова кислота, поліміксин В, цисплатин та ванкоміцин збільшують ризик розвитку ото- та нефротоксичності. Діуретики (особливо фуросемід), цефалоспорини, пеніциліни, сульфаніламіди та нестероїдні протизапальні препарати, конкуруючи за активну секрецію в канальцях нефрону, блокують елімінацію аміноглікозидів, підвищують їх концентрацію у сироватці крові, посилюючи нефро- та нейротоксичність. Посилює міорелаксуючу дію курареподібних препаратів. Метоксифлуран, поліміксини для парентерального введення, капреоміцин та інші лікарські засоби, що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні аналгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервами. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні анальгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервантами збільшують ризик зупинки дихання. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. що блокують нервово-м'язову передачу (галогенізовані вуглеводні як препарати для інгаляційної анестезії, опіоїдні анальгетики), переливання великих кількостей крові з цитратними консервантами збільшують ризик зупинки дихання. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів. Парентеральне введення індометацину збільшує ризик розвитку токсичних дій аміноглікозидів (збільшення періоду напіввиведення та зниження кліренсу). Знижує ефект антиміастенічних лікарських засобів.
ПередозуванняСимптоми: токсичні реакції (втрата слуху, атаксія, запаморочення, розлади сечовипускання, спрага, зниження апетиту, нудота, блювання, дзвін чи відчуття закладання у вухах, порушення дихання).
Лікування: для зняття блокади нервово-м'язової передачі та її наслідків - гемодіаліз або перитонеальний діаліз; антихолінестеразні засоби, солі кальцію (Ca2+), штучна вентиляція легень, інша симптоматична та підтримуюча терапія.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик – аміноглікозид.
Фармакодинаміка:
Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії діє бактерицидно. Зв'язуючись із 30S субодиницею рибосом, перешкоджає утворенню комплексу транспортної та матричної РНК, блокує синтез білка, а також руйнує цитоплазматичні мембрани бактерій. Високоактивний щодо аеробних грамнегативних мікроорганізмів - Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp., Serratia spp., Providencia spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp.; деяких грампозитивних мікроорганізмів – Staphylococcus spp. (в т.ч стійких до пеніциліну, деяких цефалоспоринів); помірно активний щодо Streptococcus spp. При одночасному призначенні з бензилпеніциліном має синергічну дію щодо штамів Enterococcus faecalis. Чи не діє на анаеробні мікроорганізми.
Фармакокінетика:
Після внутрішньом'язового введення (в/м) всмоктується швидко та повністю. Максимальна концентрація (Cmax) при внутрішньом'язовому введенні 7.5 мг/кг – 21 мкг/мл, після 30 хв внутрішньовенної інфузії 7.5 мг/кг – 38 мкг/мл. Час досягнення максимальної концентрації (Tcmax) – близько 1,5 год після внутрішньом'язового введення. Зв'язок із білками плазми – 4-11%. Добре розподіляється у позаклітинній рідині (вміст абсцесів, плевральний випіт, асцитична, перикардіальна, синовіальна, лімфатична та перитонеальна рідина); у високих концентраціях виявляється у сечі; у низьких – у жовчі, грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті, мокротинні та спинно-мозковій рідині (СМР). Добре проникає у всі тканини організму, де накопичується внутрішньоклітинно; високі концентрації відзначаються в органах з хорошим кровопостачанням: легені, печінка, міокард, селезінка, і особливо в нирках, де накопичується в кірковій речовині, нижчі концентрації – у м'язах, жировій тканині та кістках. При призначенні в середньотерапевтичних дозах (в нормі) дорослим амікацин не проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ), при запаленні мозкових оболонок проникність дещо збільшується. У новонароджених досягаються вищі концентрації у СМР, ніж у дорослих; проходить через плаценту - виявляється в крові плода та амніотичної рідини. Об'єм розподілу у дорослих – 0.26 л/кг, у дітей – 0.2-0.4 л/кг, у новонароджених – у віці менше 1 тижня та масою тіла менше 1500 г - до 0.68 л/кг, у віці менше 1 тижня та масою тіла 1500 г - до 0.58 л/кг, у хворих на муковісцидоз – 0.3-0.39 л/кг. Середня терапевтична концентрація при внутрішньовенному або внутрішньом'язовому введенні зберігається протягом 10-12 годин. Не метаболізується. Період напіввиведення (T1/2) у дорослих – 2-4 години, у новонароджених – 5-8 годин, у дітей старшого віку – 2.5-4 години. Кінцева величина T1/2 – понад 100 годин (вивільнення з внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). Кінцева величина T1/2 – понад 100 год (вивільнення із внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). Кінцева величина T1/2 – понад 100 год (вивільнення із внутрішньоклітинних депо). Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації (65-94%) переважно у незміненому вигляді. Нирковий кліренс – 79-100 мл/хв. T1/2 у дорослих при порушенні функції нирок варіює залежно від ступеня порушення – до 100 год, у хворих з муковісцидозом – 1-2 год, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні із середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу . Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). у хворих з муковісцидозом – 1-2 години, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні з середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу. Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години). у хворих з муковісцидозом – 1-2 години, у хворих з опіками та гіпертермією T1/2 може бути коротшим у порівнянні з середніми показниками внаслідок підвищеного кліренсу. Виводиться при гемодіалізі (50% за 4-6 годин), перитонеальний діаліз менш ефективний (25% за 48-72 години).
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаЗ боку травної системи: нудота, блювання, порушення функції печінки (підвищення активності "печінкових" трансаміназ, гіпербілірубінемія). З боку органів кровотворення: анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. З боку нервової системи: головний біль, сонливість, нейротоксична дія (посмикування м'язів, відчуття оніміння, поколювання, епілептичні напади), порушення нервово-м'язової передачі (зупинка дихання). З боку органів чуття: ототоксичність (зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота), токсична дія на вестибулярний апарат (дискоординація рухів, запаморочення, нудота, блювання). З боку сечовидільної системи: нефротоксичність – порушення функції нирок (олігурія, протеїнурія, мікрогематурія). Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж, гіперемія шкіри, лихоманка, набряк Квінке. Місцеві: болючість у місці ін'єкції, дерматит, флебіт та перифлебіт (при внутрішньовенному введенні).
особливі вказівкиПеред застосуванням визначають чутливість виділених збудників, використовуючи диски, що містять 30 мкг амікацину. При діаметрі вільної від зростання зони 17 мм і більше мікроорганізм вважається чутливим, від 15 до 16 мм – помірно чутливим, менше 14 мм – стійким. Концентрація амікацину в плазмі не повинна перевищувати 25 мкг/мл (терапевтичною є концентрація 15-25 мкг/мл).
У період лікування необхідно не рідше 1 разу на тиждень контролювати функцію нирок, слухового нерва та вестибулярного апарату. Імовірність розвитку нефротоксичності вища у хворих з порушенням функції нирок, а також при призначенні високих доз або протягом тривалого часу (у цієї категорії хворих може знадобитися щоденний контроль функції нирок). При незадовільних аудіометричних тестах дозу препарату знижують або припиняють лікування.
Пацієнтам з інфекційно-запальними захворюваннями сечових шляхів рекомендується приймати підвищену кількість рідини. За відсутності позитивної клінічної динаміки слід пам'ятати про можливість розвитку резистентних мікроорганізмів. У таких випадках необхідно скасувати лікування та розпочати проведення відповідної терапії.
За наявності життєвих показань препарат може бути використаний у жінок, що годують (аміноглікозиди проникають у грудне молоко в невеликих кількостях, однак, вони слабо всмоктуються зі шлунково-кишкового тракту, і пов'язаних з ними ускладнень у грудних дітей зареєстровано не було).
Умови зберіганняУ сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°С. Зберігати у місцях, недоступних для дітей.
Спосіб застосування та дозиВ/м, внутрішньовенно (струменево, протягом 2 хв, або крапельно), дорослим та дітям старше 6 років - по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7.5 мг/кг кожні 12 год; бактеріальні інфекції сечових шляхів (неускладнені) – 250 мг кожні 12 год; після сеансу гемодіалізу може бути призначена додаткова доза – 3-5 мг/кг.
Максимальні дози для дорослих – 15 мг/кг/добу, але не більше 1,5 г/добу протягом 10 днів.
Тривалість лікування при внутрішньовенному введенні - 3-7 днів, при внутрішньом'язовому - 7-10 днів.
Недоношеним новонародженим початкова доза - 10 мг/кг, потім 7.5 мг/кг кожні 18-24 год; новонародженим та дітям до 6 років початкова доза – 10 мг/кг, потім по 7.5 мг/кг кожні 12 год протягом 7-10 днів.
Хворим з опіками може бути потрібна доза 5-7.5 мг/кг кожні 4-6 годин у зв'язку з більш коротким T1/2 (1-1.5 год) у цих хворих.
Для внутрішньом'язового введення використовують розчин, приготований додаванням до вмісту флакона 4-5 мл води для ін'єкцій.
Внутрішньовенно амікацин вводиться крапельно протягом 30-60 хв, у разі потреби - струминно
Для внутрішньовенного введення (струменево) використовують розчин, приготований додаванням до вмісту флакона 4-5 мл води для ін'єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози.
Для внутрішньовенного введення (крапельно) вміст флакону розчиняють у 200 мл 5% розчину декстрози або 0.9% розчину натрію хлориду.
Концентрація амікацину в розчині для внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 5 мг/мл.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт производится компанией СИНТЕЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1г фл 50 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амикацин порошок 500 мг фл 1 шт для приготовления ра... Амикацин порошок 500 мг фл 1 шт для приготовления раствора для инъекций, Амикацин порошок для приготовления раствора для инъе... Амикацин порошок для приготовления раствора для инъекций 1000 мг 1 шт.
Пока нет комментариев