Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт
Топ продаж
Суперцена
Амбениум парентерал - це розчин для ін'єкцій, який містить протизапальний засіб та місцевоанестезуючий засіб. Фенілбутазон, який є одним з ключових компонентів розчину, має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Це допомагає зменшити біль та запальний набряк, а також покращити обсяг рухів. Лідокаїну гідрохлорид, другий компонент розчину, має місцевоанестезуючу дію, що допомагає зменшити больовий ефект під час ін'єкції. Розчин добре всмоктується та має високу концентрацію фенілбутазону у системному кровотоку, що дозволяє швидко та ефективно зменшити біль та запалення.
Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 ампула містить: фенілбутазон натрію – 400 мг, у перерахуванні на фенілбутазон – 373,4 мг; лідокаїну гідрохлориду моногідрат - 4 мг, у перерахунку на лідокаїну гідрохлорид - 3,75 мг.
Допоміжні речовини:
Пропіленгліколь, гідроксид натрію, вода для ін'єкцій.
Опис:
Прозорий, від трохи жовтуватого до коричнево-жовтого кольору розчин.
Форма випуску:
Розчин для внутрішньом'язового введення: 373,4 мг/2 мл + 3,75 мг/2 мл. По 2 мл ампули темного скла 1-го гідролітичного класу з точкою надлому або кільцем зламу. По 3 ампули в контурний пластиковий піддон або контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або стрічки полістирольної. По 1 контурному пластиковому піддону або по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до фенілбутазону, лідокаїну, анестетиків амідного типу або допоміжних компонентів препарату;
Тяжкі порушення провідності серця, гострий інфаркт міокарда в період після проведення аортокоронарного шунтування;
Декомпенсована серцева недостатність;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого полінозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Захворювання крові та системи згортання (лейкопенія, у тому числі в анамнезі, тромбоцитопенія, гемофілія);
Активні ерозивно-виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки, або виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона;
Шлунково-кишкова кровотеча, у т. ч. в анамнезі, спровокована прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
внутрішньочерепні кровотечі, гострі порушення мозкового кровообігу;
Ниркова або печінкова недостатність;
Підтверджена гіперкаліємія;
Вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік (до 18 років).
З обережністю
захворювання печінки в анамнезі, печінкова порфірія, хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, значне зниження об'єму циркулюючої крові (у тому числі після хірургічного втручання); літні пацієнти (в т. ч. діуретики, ослаблені пацієнти і з низькою масою тіла); бронхіальна астма; одночасний прийом глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в т.ч. рок-ліну) ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, паління, наявність інфекції; захворювання щитовидної залози, туберкульоз, алкоголізм, тяжкі соматичні захворювання. Слід уникати спільного застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, у т. ч. ЦОГ-2 селективними.
Дозування186,7 мг/мл + 1,875 мг/мл
Показання до застосуванняСимптоматичне лікування больового синдрому та запалення при загостренні:
- анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева);
- ревматоїдного артриту;
- Подагри.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання. На прогрес захворювання не впливає.
Застосування АМБЕНІУМ® парентерал в основному повинно проводитися тільки в тому випадку, якщо інші терапевтичні заходи, включаючи інші нестероїдні протизапальні препарати, не мали достатнього знеболювального ефекту.
Застосування фенілбутазону в дозі, що перевищує рекомендовану (373,4 мг), або додаткове застосування інших нестероїдних протизапальних засобів (виключення становить ацетилсаліцилова кислота в дозах не більше 325 мг, що застосовується як антиагрегант) не забезпечує додаткового знеболювального ефекту, але суттєво підвищує ризик розвитку небажаного. тому не рекомендується.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасний прийом фенілбутазону та глюкокортикостероїдів або нестероїдних протизапальних засобів та аналгетиків підвищує ризик виникнення побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту.
Одночасний прийом барбітуратів (наприклад, фенобарбітал), хлорфенаміну, рифампіцину, прометазину та колестіраміну веде до зниження концентрації фенілбутазону в сироватці крові і тим самим до зниження знеболювального ефекту.
Одночасний прийом метилфенідату або анаболічних стероїдів (метандростенолон) може призвести до підвищення концентрації фенілбутазону у сироватці крові і тим самим посилити ефект.
Одночасний прийом фенілбутазону і фенітоїну або літію може підвищити рівень цих лікарських засобів у плазмі, що вимагатиме контролю їх концентрації в крові.
Одночасне застосування фенілбутазону та калійзберігаючих діуретиків може призвести до підвищення рівня калію в плазмі, що потребуватиме контролю концентрації калію в крові.
Фенілбутазон може послабити дію дигоксину, кортизону, діуретиків та гіпотензивних препаратів.
Введення фенілбутазону протягом 24 годин до або після прийому метотрексату може призвести до підвищеної концентрації метотрексату в плазмі та до потенціювання його небажаних реакцій.
Одночасне застосування фенілбутазону та антикоагулянтів (наприклад, препарати кумарину, сульфаніламіди) може призвести до посилення тромболітичного ефекту.
Фенілбутазон може посилити дію таблетованих гіпоглікемічних засобів, тим самим є небезпека виникнення гіпоглікемії.
ПередозуванняПоряд із шлунково-кишковими порушеннями (нудота, блювання, абдомінальні болі, кровотечі) та порушеннями роботи центральної нервової системи (сплутаність свідомості, підвищена збудливість, початкова гіпервентиляція, дихальна депресія, підвищена судомна готовність, порушення свідомості аж до коми) можуть виникати (до повної відмови роботи нирок), а також порушення функції печінки.
Поряд із респіраторними порушеннями або метаболічним ацидозом можуть спостерігатися і такі зміни біохімічних показників, як підвищення активності трансаміназ (АЛТ, АСТ); підвищення рівня лужної фосфатази; зміни картини крові (лейкопенія, тромбопенія).
Заходи щодо надання допомоги при передозуванні:
Специфічний антидот невідомий. Як основний захід необхідно проведення симптоматичної терапії (підтримка артеріального тиску, нормалізація кислотно-основної рівноваги, штучна вентиляція легень), показані заходи для зниження резорбції та прискорюючі елімінацію (активоване вугілля, форсований діурез, гемодіаліз).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протизапальний засіб + місцевоанестезуючий засіб
Код ATX: М01AА01, N01ВВ02.
Фармакодинаміка:
Фенілбутазон має протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну дію. Невибірково інгібує активність циклооксигеназ (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів у вогнищі запалення. Простагландини відіграють істотну роль у розвитку запальної реакції. Протизапальна та аналгетична дія фенілбутазону сприяє зменшенню вираженості болю та запального набряку, ранкової скутості, припухлості суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів. Урикозурична дія фенілбутазону пов'язана зі зниженням тубулярної резорбції сечової кислоти у нирках.
Лідокаїну гідрохлорид має місцевоанестезуючу дію, блокує потенціалзалежні натрієві канали, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню імпульсів по нервових волокнах. Пригнічує проведення як больових імпульсів, а й імпульсів інший модальності. Знижує больовий ефект під час ін'єкції.
Фармакокінетика:
Фенілбутазон:
Всмоктування. Після внутрішньом'язової ін'єкції препарату фенілбутазон швидко вивільняється протягом двох годин. Далі протягом кількох годин концентрація фенілбутазону у системному кровотоку підтримується на високому рівні, становлячи 80–90 % від максимальної.
Метаболізм. Метаболізм фенілбутазону відбувається внаслідок окислення та глюкуронізації у печінці. Головним метаболітом є фармакологічно активний оксифенбутазон. Інші метаболіти мають меншу протизапальну активність.
Виведення. Елімінація незміненої активної речовини, а також її метаболітів відбувається як через нирки (близько 70%), так і з жовчю через кишечник (близько 30%). Період напіввиведення становить від 50 до 100 годин і може значно збільшуватись при порушеній функції печінки та нирок.
Зв'язування з білками плазми становить 99 %, що суттєво при можливих лікарських взаємодіях фенілбутазону.
Лідокаїну гідрохлорид:
Всмоктування. Системна абсорбція лідокаїну визначається місцем введення, дозою та його фармакологічним профілем. Основним фактором, що визначає швидкість абсорбції та концентрацію в крові, є загальна введена доза незалежно від ділянки введення. Є лінійна залежність між кількістю введеного лідокаїну та максимальною результуючою концентрацією анестетика в крові.
Розподіл. Лідокаїн зв'язується з білками плазми, включаючи альфа1-кислий глікопротеїн (АКГ) та альбумін. Ступінь зв'язування варіабельна, становить приблизно 66%. Лідокаїн проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри.
Метаболізм. Лідокаїн метаболізується в печінці, близько 90 % введеної дози піддається N-дезалкілюванню з утворенням моноетилгліцинксілідіду (MEGX) та гліцинксілідіду (GX).
Виведення. Термінальний період напіввиведення лідокаїну після внутрішньовенного болюсного введення здоровим дорослим добровольцям становить 1-2 години.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування під час вагітності препарату не доведена. Вплив затримки синтезу простагландинів на ембріогенез під час перших двох триместрів вагітності незрозумілий. В останній триместр вагітності механізм дії фенілбутазону характеризується гальмуванням родової діяльності, передчасним закриттям Ductus arteriosus Botalli у плода, підвищується схильність до кровотеч у матері та дитини, підвищується ризик утворення набряків у матері.
Фенілбутазон у невеликих кількостях проникає у материнське молоко, і у разі грудного вигодовування фенілбутазон можна виявити у плазмі крові немовляти.
На підставі наведеної інформації препарат протипоказаний у період вагітності та при грудному вигодовуванні.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧасто – 1–10 %; нечасто - 0,1-1%; рідко – 0,01–0,1 %; дуже рідко - менше 0,001%, включаючи окремі випадки.
З боку травної системи: часто – нудота, діарея та кровотечі із шлунково-кишкового тракту, які в деяких випадках можуть спричинити анемію; нечасто – підвищення активності трансаміназ, холестатичний синдром, гепатит; рідко – виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова кровотеча (зазвичай супроводжується сильними болями у верхній частині живота та/або фарбуванням калу у чорний колір), функціональні порушення роботи підшлункової залози.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, збудження, дратівливість, безсоння, запаморочення та втома; дуже рідко можуть виникнути місцеві реакції: периферичний неврит сідничного нерва.
З боку сечовидільної системи: нечасто – генералізовані та/або периферичні набряки; дуже рідко – зменшення кількості виділеної сечі, набряки, що не реагують на терапію із застосуванням діуретиків, гостра ниркова недостатність.
З боку органів кровотворення: рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз.
Алергічні реакції: часто – реакції гіперчутливості; дуже рідко – набрякання обличчя, язика та гортані. Набряки, задишка, прискорене серцебиття, анафілактичний шок.
З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження чи підвищення артеріального тиску; дуже рідко – гостре порушення кровообігу.
З боку дихальної системи: рідко – бронхіальна астма, набряк легень.
З боку шкірних покривів та підшкірно-жирової клітковини: часто – шкірний висип та свербіж; дуже рідко – некрози жирової тканини при неправильно проведених ін'єкціях у жирову тканину, синдром Стівенса – Джонсона, синдром Лайєлла, дискоїдний червоний вовчак.
Небажані реакції на лідокаїн рідкісні та, як правило, обумовлені підвищеною плазмовою концентрацією внаслідок випадкового внутрішньосудинного введення, перевищення дози або швидкої абсорбції з ділянок з рясним кровопостачанням, або внаслідок гіперчутливості, ідіосинкразії чи зниженої переносимості пацієнта.
особливі вказівкиЧерез важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при призначенні пацієнтам із серцевою недостатністю, а також при терапії літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та хворих, у яких з якоїсь причини спостерігається зниження об'єму циркулюючої крові (у т.ч. ч. після великого хірургічного втручання). Якщо в таких випадках призначають фенілбутазон, рекомендують як запобіжний засіб контролювати функцію нирок.
Якщо після застосування препарату спостерігається підвищення активності "печінкових" трансаміназ або спостерігаються клінічні симптоми гепатотоксичності (в т. ч. нудота, втома, сонливість, діарея, свербіж шкіри, жовтяниця), лікування надалі не слід повторювати.
Фенілбутазон (як і інші нестероїдні протизапальні препарати) може спричинити гіперкаліємію.
Під час проведення тривалої терапії препаратами фенілбутазону необхідно контролювати функцію печінки, картину периферичної крові, аналіз калу на приховану кров.
У зв'язку з негативною дією на фертильність жінкам, які бажають завагітніти, препарат застосовувати не рекомендується. Пацієнткам з безпліддям (у тому числі проходять обстеження) рекомендується відмінити препарат.
Фенілбутазон ускладнює інтерпретацію лабораторних тестів з метою оцінки функції щитовидної залози, змінюючи їх показники.
Існує значний ризик розвитку анафілактичних реакцій, включаючи анафілактичний шок. При виникненні відразу після введення запаморочення, блювання, затьмарення свідомості, порушення ритму серцевої діяльності, брадикардії, артеріальної гіпотензії – потрібна невідкладна медична допомога.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування можливе зниження швидкості психічних та рухових реакцій, тому необхідно утримуватися від керування транспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДля зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати ефективну мінімальну дозу мінімально можливим коротким курсом.
Для лікування гострих станів або усунення загострення хронічного захворювання препарат вводиться одноразово, повільно, глибоко в м'яз, у дозі 373,4 мг (2 мл). Добова доза: 373,4 мг (2 мл). Не слід перевищувати вказану дозу.
Цю лікарську форму слід застосовувати одноразово. Подальше лікування при необхідності слід проводити препаратами фенілбутазону у таблетованій формі, при цьому слід дотримуватись усіх відповідних вказівок щодо застосування.
Через можливе виникнення анафілактичних реакцій аж до анафілактичного шоку при застосуванні препарату необхідно забезпечити доступність функціонального набору для надання невідкладної медичної допомоги. Після введення препарату слід спостерігати за пацієнтом не менше 1 години. Пацієнту слід пояснити важливість цього заходу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 ампула містить: фенілбутазон натрію – 400 мг, у перерахуванні на фенілбутазон – 373,4 мг; лідокаїну гідрохлориду моногідрат - 4 мг, у перерахунку на лідокаїну гідрохлорид - 3,75 мг.
Допоміжні речовини:
Пропіленгліколь, гідроксид натрію, вода для ін'єкцій.
Опис:
Прозорий, від трохи жовтуватого до коричнево-жовтого кольору розчин.
Форма випуску:
Розчин для внутрішньом'язового введення: 373,4 мг/2 мл + 3,75 мг/2 мл. По 2 мл ампули темного скла 1-го гідролітичного класу з точкою надлому або кільцем зламу. По 3 ампули в контурний пластиковий піддон або контурну коміркову упаковку з полівінілхлоридної плівки або стрічки полістирольної. По 1 контурному пластиковому піддону або по 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до фенілбутазону, лідокаїну, анестетиків амідного типу або допоміжних компонентів препарату;
Тяжкі порушення провідності серця, гострий інфаркт міокарда в період після проведення аортокоронарного шунтування;
Декомпенсована серцева недостатність;
Повне або неповне поєднання бронхіальної астми, рецидивуючого полінозу носа та приносових пазух, та непереносимості ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (у тому числі в анамнезі);
Захворювання крові та системи згортання (лейкопенія, у тому числі в анамнезі, тромбоцитопенія, гемофілія);
Активні ерозивно-виразкові ураження шлунка або дванадцятипалої кишки, або виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, виразковий коліт, хвороба Крона;
Шлунково-кишкова кровотеча, у т. ч. в анамнезі, спровокована прийомом нестероїдних протизапальних засобів;
внутрішньочерепні кровотечі, гострі порушення мозкового кровообігу;
Ниркова або печінкова недостатність;
Підтверджена гіперкаліємія;
Вагітність, період грудного вигодовування, дитячий вік (до 18 років).
З обережністю
захворювання печінки в анамнезі, печінкова порфірія, хронічна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, значне зниження об'єму циркулюючої крові (у тому числі після хірургічного втручання); літні пацієнти (в т. ч. діуретики, ослаблені пацієнти і з низькою масою тіла); бронхіальна астма; одночасний прийом глюкокортикостероїдів (у тому числі преднізолону), антикоагулянтів (у тому числі варфарину), антиагрегантів (у тому числі ацетилсаліцилової кислоти, клопідогрелу), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (в т.ч. рок-ліну) ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні захворювання, дисліпідемія/гіперліпідемія, цукровий діабет, захворювання периферичних артерій, паління, наявність інфекції; захворювання щитовидної залози, туберкульоз, алкоголізм, тяжкі соматичні захворювання. Слід уникати спільного застосування з іншими нестероїдними протизапальними засобами, у т. ч. ЦОГ-2 селективними.
Дозування186,7 мг/мл + 1,875 мг/мл
Показання до застосуванняСимптоматичне лікування больового синдрому та запалення при загостренні:
- анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева);
- ревматоїдного артриту;
- Подагри.
Препарат призначений для симптоматичної терапії, зменшення болю та запалення на момент використання. На прогрес захворювання не впливає.
Застосування АМБЕНІУМ® парентерал в основному повинно проводитися тільки в тому випадку, якщо інші терапевтичні заходи, включаючи інші нестероїдні протизапальні препарати, не мали достатнього знеболювального ефекту.
Застосування фенілбутазону в дозі, що перевищує рекомендовану (373,4 мг), або додаткове застосування інших нестероїдних протизапальних засобів (виключення становить ацетилсаліцилова кислота в дозах не більше 325 мг, що застосовується як антиагрегант) не забезпечує додаткового знеболювального ефекту, але суттєво підвищує ризик розвитку небажаного. тому не рекомендується.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиОдночасний прийом фенілбутазону та глюкокортикостероїдів або нестероїдних протизапальних засобів та аналгетиків підвищує ризик виникнення побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту.
Одночасний прийом барбітуратів (наприклад, фенобарбітал), хлорфенаміну, рифампіцину, прометазину та колестіраміну веде до зниження концентрації фенілбутазону в сироватці крові і тим самим до зниження знеболювального ефекту.
Одночасний прийом метилфенідату або анаболічних стероїдів (метандростенолон) може призвести до підвищення концентрації фенілбутазону у сироватці крові і тим самим посилити ефект.
Одночасний прийом фенілбутазону і фенітоїну або літію може підвищити рівень цих лікарських засобів у плазмі, що вимагатиме контролю їх концентрації в крові.
Одночасне застосування фенілбутазону та калійзберігаючих діуретиків може призвести до підвищення рівня калію в плазмі, що потребуватиме контролю концентрації калію в крові.
Фенілбутазон може послабити дію дигоксину, кортизону, діуретиків та гіпотензивних препаратів.
Введення фенілбутазону протягом 24 годин до або після прийому метотрексату може призвести до підвищеної концентрації метотрексату в плазмі та до потенціювання його небажаних реакцій.
Одночасне застосування фенілбутазону та антикоагулянтів (наприклад, препарати кумарину, сульфаніламіди) може призвести до посилення тромболітичного ефекту.
Фенілбутазон може посилити дію таблетованих гіпоглікемічних засобів, тим самим є небезпека виникнення гіпоглікемії.
ПередозуванняПоряд із шлунково-кишковими порушеннями (нудота, блювання, абдомінальні болі, кровотечі) та порушеннями роботи центральної нервової системи (сплутаність свідомості, підвищена збудливість, початкова гіпервентиляція, дихальна депресія, підвищена судомна готовність, порушення свідомості аж до коми) можуть виникати (до повної відмови роботи нирок), а також порушення функції печінки.
Поряд із респіраторними порушеннями або метаболічним ацидозом можуть спостерігатися і такі зміни біохімічних показників, як підвищення активності трансаміназ (АЛТ, АСТ); підвищення рівня лужної фосфатази; зміни картини крові (лейкопенія, тромбопенія).
Заходи щодо надання допомоги при передозуванні:
Специфічний антидот невідомий. Як основний захід необхідно проведення симптоматичної терапії (підтримка артеріального тиску, нормалізація кислотно-основної рівноваги, штучна вентиляція легень), показані заходи для зниження резорбції та прискорюючі елімінацію (активоване вугілля, форсований діурез, гемодіаліз).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Протизапальний засіб + місцевоанестезуючий засіб
Код ATX: М01AА01, N01ВВ02.
Фармакодинаміка:
Фенілбутазон має протизапальну, аналгетичну, жарознижувальну дію. Невибірково інгібує активність циклооксигеназ (ЦОГ-1 та ЦОГ-2), порушує метаболізм арахідонової кислоти, зменшує кількість простагландинів у вогнищі запалення. Простагландини відіграють істотну роль у розвитку запальної реакції. Протизапальна та аналгетична дія фенілбутазону сприяє зменшенню вираженості болю та запального набряку, ранкової скутості, припухлості суглобів, сприяє збільшенню обсягу рухів. Урикозурична дія фенілбутазону пов'язана зі зниженням тубулярної резорбції сечової кислоти у нирках.
Лідокаїну гідрохлорид має місцевоанестезуючу дію, блокує потенціалзалежні натрієві канали, що перешкоджає генерації імпульсів у закінченнях чутливих нервів та проведенню імпульсів по нервових волокнах. Пригнічує проведення як больових імпульсів, а й імпульсів інший модальності. Знижує больовий ефект під час ін'єкції.
Фармакокінетика:
Фенілбутазон:
Всмоктування. Після внутрішньом'язової ін'єкції препарату фенілбутазон швидко вивільняється протягом двох годин. Далі протягом кількох годин концентрація фенілбутазону у системному кровотоку підтримується на високому рівні, становлячи 80–90 % від максимальної.
Метаболізм. Метаболізм фенілбутазону відбувається внаслідок окислення та глюкуронізації у печінці. Головним метаболітом є фармакологічно активний оксифенбутазон. Інші метаболіти мають меншу протизапальну активність.
Виведення. Елімінація незміненої активної речовини, а також її метаболітів відбувається як через нирки (близько 70%), так і з жовчю через кишечник (близько 30%). Період напіввиведення становить від 50 до 100 годин і може значно збільшуватись при порушеній функції печінки та нирок.
Зв'язування з білками плазми становить 99 %, що суттєво при можливих лікарських взаємодіях фенілбутазону.
Лідокаїну гідрохлорид:
Всмоктування. Системна абсорбція лідокаїну визначається місцем введення, дозою та його фармакологічним профілем. Основним фактором, що визначає швидкість абсорбції та концентрацію в крові, є загальна введена доза незалежно від ділянки введення. Є лінійна залежність між кількістю введеного лідокаїну та максимальною результуючою концентрацією анестетика в крові.
Розподіл. Лідокаїн зв'язується з білками плазми, включаючи альфа1-кислий глікопротеїн (АКГ) та альбумін. Ступінь зв'язування варіабельна, становить приблизно 66%. Лідокаїн проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри.
Метаболізм. Лідокаїн метаболізується в печінці, близько 90 % введеної дози піддається N-дезалкілюванню з утворенням моноетилгліцинксілідіду (MEGX) та гліцинксілідіду (GX).
Виведення. Термінальний період напіввиведення лідокаїну після внутрішньовенного болюсного введення здоровим дорослим добровольцям становить 1-2 години.
Вагітність та годування груддюБезпека застосування під час вагітності препарату не доведена. Вплив затримки синтезу простагландинів на ембріогенез під час перших двох триместрів вагітності незрозумілий. В останній триместр вагітності механізм дії фенілбутазону характеризується гальмуванням родової діяльності, передчасним закриттям Ductus arteriosus Botalli у плода, підвищується схильність до кровотеч у матері та дитини, підвищується ризик утворення набряків у матері.
Фенілбутазон у невеликих кількостях проникає у материнське молоко, і у разі грудного вигодовування фенілбутазон можна виявити у плазмі крові немовляти.
На підставі наведеної інформації препарат протипоказаний у період вагітності та при грудному вигодовуванні.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаЧасто – 1–10 %; нечасто - 0,1-1%; рідко – 0,01–0,1 %; дуже рідко - менше 0,001%, включаючи окремі випадки.
З боку травної системи: часто – нудота, діарея та кровотечі із шлунково-кишкового тракту, які в деяких випадках можуть спричинити анемію; нечасто – підвищення активності трансаміназ, холестатичний синдром, гепатит; рідко – виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкова кровотеча (зазвичай супроводжується сильними болями у верхній частині живота та/або фарбуванням калу у чорний колір), функціональні порушення роботи підшлункової залози.
З боку нервової системи: нечасто – головний біль, збудження, дратівливість, безсоння, запаморочення та втома; дуже рідко можуть виникнути місцеві реакції: периферичний неврит сідничного нерва.
З боку сечовидільної системи: нечасто – генералізовані та/або периферичні набряки; дуже рідко – зменшення кількості виділеної сечі, набряки, що не реагують на терапію із застосуванням діуретиків, гостра ниркова недостатність.
З боку органів кровотворення: рідко – анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз.
Алергічні реакції: часто – реакції гіперчутливості; дуже рідко – набрякання обличчя, язика та гортані. Набряки, задишка, прискорене серцебиття, анафілактичний шок.
З боку серцево-судинної системи: рідко – зниження чи підвищення артеріального тиску; дуже рідко – гостре порушення кровообігу.
З боку дихальної системи: рідко – бронхіальна астма, набряк легень.
З боку шкірних покривів та підшкірно-жирової клітковини: часто – шкірний висип та свербіж; дуже рідко – некрози жирової тканини при неправильно проведених ін'єкціях у жирову тканину, синдром Стівенса – Джонсона, синдром Лайєлла, дискоїдний червоний вовчак.
Небажані реакції на лідокаїн рідкісні та, як правило, обумовлені підвищеною плазмовою концентрацією внаслідок випадкового внутрішньосудинного введення, перевищення дози або швидкої абсорбції з ділянок з рясним кровопостачанням, або внаслідок гіперчутливості, ідіосинкразії чи зниженої переносимості пацієнта.
особливі вказівкиЧерез важливу роль простагландинів у підтримці ниркового кровотоку слід виявляти особливу обережність при призначенні пацієнтам із серцевою недостатністю, а також при терапії літніх пацієнтів, які приймають діуретики, та хворих, у яких з якоїсь причини спостерігається зниження об'єму циркулюючої крові (у т.ч. ч. після великого хірургічного втручання). Якщо в таких випадках призначають фенілбутазон, рекомендують як запобіжний засіб контролювати функцію нирок.
Якщо після застосування препарату спостерігається підвищення активності "печінкових" трансаміназ або спостерігаються клінічні симптоми гепатотоксичності (в т. ч. нудота, втома, сонливість, діарея, свербіж шкіри, жовтяниця), лікування надалі не слід повторювати.
Фенілбутазон (як і інші нестероїдні протизапальні препарати) може спричинити гіперкаліємію.
Під час проведення тривалої терапії препаратами фенілбутазону необхідно контролювати функцію печінки, картину периферичної крові, аналіз калу на приховану кров.
У зв'язку з негативною дією на фертильність жінкам, які бажають завагітніти, препарат застосовувати не рекомендується. Пацієнткам з безпліддям (у тому числі проходять обстеження) рекомендується відмінити препарат.
Фенілбутазон ускладнює інтерпретацію лабораторних тестів з метою оцінки функції щитовидної залози, змінюючи їх показники.
Існує значний ризик розвитку анафілактичних реакцій, включаючи анафілактичний шок. При виникненні відразу після введення запаморочення, блювання, затьмарення свідомості, порушення ритму серцевої діяльності, брадикардії, артеріальної гіпотензії – потрібна невідкладна медична допомога.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами:
У період лікування можливе зниження швидкості психічних та рухових реакцій, тому необхідно утримуватися від керування транспортом та заняттями іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиДля зниження ризику розвитку небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту слід використовувати ефективну мінімальну дозу мінімально можливим коротким курсом.
Для лікування гострих станів або усунення загострення хронічного захворювання препарат вводиться одноразово, повільно, глибоко в м'яз, у дозі 373,4 мг (2 мл). Добова доза: 373,4 мг (2 мл). Не слід перевищувати вказану дозу.
Цю лікарську форму слід застосовувати одноразово. Подальше лікування при необхідності слід проводити препаратами фенілбутазону у таблетованій формі, при цьому слід дотримуватись усіх відповідних вказівок щодо застосування.
Через можливе виникнення анафілактичних реакцій аж до анафілактичного шоку при застосуванні препарату необхідно забезпечити доступність функціонального набору для надання невідкладної медичної допомоги. Після введення препарату слід спостерігати за пацієнтом не менше 1 години. Пацієнту слід пояснити важливість цього заходу.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт производится компанией ТРИВИУМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Амбениум парентерал раствор для инъекций 3734мг/2мл+375мг/2мл амп 3 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Амбениум парентерал раствор для инъекций 373.4 мг/2 ... Амбениум парентерал раствор для инъекций 373.4 мг/2 мл+3.75 мг/2 мл амп 1 шт.
Пока нет комментариев