Алендронат таб 70мг 4 шт бфз
Топ продаж
Суперцена
Алендронат таблетки 70 мг, 4 штук, БФЗ - це лікарський препарат, що належить до групи бісфосфонатів. Він інгібує процес резорбції кісткової тканини, зменшуючи кількість місць, в яких ремоделюється кістка, тим самим збільшуючи ріст кісткової маси. Прийом препарату до їжі знижує його біодоступність, а спільний з кавою або апельсиновим соком - на 60%. Препарат виводиться нирками, тому у пацієнтів з порушенням функції нирок очікується дещо більше накопичення алендронової кислоти в кістковій тканині.
Алендронат таб 70мг 4 шт бфз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
алендронат натрію тригідрат у кількості еквівалентній 70 мг алендронової кислоти.
допоміжні речовини:
мікрокристалічна целюлоза 216,63 мг, лактоза (лактопрес) 35,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят, примогель) 3,5 мг, магнію стеарат 3,5 мг.
Опис:
Пігулки круглі білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 70 мг.
По 4 таблетки в контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання- Дефіцит вітаміну D.
- Захворювання стравоходу та інші стани/фактори, що уповільнюють його випорожнення, наприклад, стриктура (звуження) або ахалазія.
- нездатність стояти або сидіти прямо протягом 30 хвилин після прийому препарату.
- Гіперчутливість до алендронової кислоти або будь-якої допоміжної речовини препарату.
- Гіпокальціємія.
- Тяжкі порушення мінерального обміну.
- Хронічна ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну менше 35 мл/хв збільшується ризик кумуляції алендронової кислоти).
- Вагітність та період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 18 років, у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування алендронової кислоти у цій віковій категорії.
- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю – при загостренні захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, таких як дисфагія, захворювання стравоходу, езофагіт, гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки.
- При серйозних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, перенесених у попередні 12 місяців, наприклад, виразка, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічне втручання на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, за винятком пилоропластики.
- при схильності до гіпокальціємії (мальабсорбція кальцію, гіпопаратиреоз).
Дозування70 мг
Показання до застосуванняОстеопороз у жінок у постменопаузі (профілактика переломів кісток, у т.ч. переломів стегна та компресійних переломів хребта), лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання виникненню переломів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВсмоктування алендронової кислоти може порушитись, якщо вона приймається одночасно з препаратами кальцію (включаючи харчові добавки), антацидами та іншими пероральними препаратами, а також з їжею, напоями, у тому числі з мінеральною водою.
У зв'язку з цим інтервал між прийомом Алендронату та інших лікарських засобів, що приймаються внутрішньо, та харчових добавок, повинен становити не менше 30 хвилин.
У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які приймали препарати естрогену (інтравагінально, трансдермально або внутрішньо) одночасно з алендроновою кислотою, не було виявлено клінічно значущої взаємодії.
Відомо, що внутрішньовенне введення ранітидину подвоює біодоступність алендронової кислоти при пероральному прийомі.
При одночасному застосуванні алендронової кислоти та глюкокортикостероїдів не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії щодо впливу на зв'язування з білками, нирковою екскрецією та метаболізмом.
Алендронат може бути призначений пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати. У трирічному контрольованому клінічному дослідженні (n=2027), під час якого більшість пацієнтів приймали як супутню терапію нестероїдні протизапальні препарати, кількість небажаних явищ, що відносяться до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, була подібною у пацієнтів, які отримували алендронову кислоту в дозі і 10 мг на добу, та у пацієнтів, які отримували плацебо. Нестероїдні протизапальні препарати, у тому числі ацетилсаліцилова кислота, можуть посилювати побічні дії алендронової кислоти з боку шлунково-кишкового тракту. Тому застосування нестероїдних протизапальних препаратів одночасно з алендроновою кислотою має призначатися з обережністю.
Є дані, що біодоступність алендронової кислоти трохи зменшується при сумісному застосуванні з левотироксином у здорових людей.
ПередозуванняПри пероральному передозуванні можуть виникати гіпокальціємія, гіпофосфатемія та побічні реакції з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такі як розлад травлення, печія, езофагіт, гастрит, виразки шлунка або стравоходу.
Специфічного лікування передозування алендронової кислоти немає. Для зв'язування алендронової кислоти потрібно дати випити молоко або прийняти антациди, що містять кальцій. У зв'язку з ризиком подразнення стравоходу блювання викликати не слід, і хворий повинен зберігати повністю вертикальне положення.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
інгібітор кісткової резорбції - бісфосфонат.
Фармакодинаміка:
Олендронова кислота відноситься до бісфосфонатів - сполук, які на клітинному рівні локалізуються переважно в зонах активної резорбції кістки, під остеокластами. Олендронова кислота не впливає на приєднання остеокластів, але пригнічує їх активність, тим самим інгібує процес резорбції кісткової тканини, не прямо впливаючи на процес утворення нової кісткової тканини. Під час лікування препаратом формується нормальна кісткова тканина, матрикс якої вбудовується алендронова кислота. Лікування алендроновою кислотою скорочує ремоделювання кістки (тобто кількість місць, в яких ремоделюється кістка) при цьому остеогенез у місцях ремоделювання перевищує резорбцію кістки, що веде до зростання росту кісткової маси.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Біодоступність алендронової кислоти у жінок при пероральному прийомі натщесерце не пізніше, ніж за 2 години до сніданку в дозі 70 мг становить 0,64%; у чоловіків вона становить 0,6%. При прийомі за 30-60 хв до їди біодоступність знижується на 40% порівняно з дозою, прийнятою за 2 години перед їжею. Біодоступність алендронової кислоти значно знижується, якщо препарат приймається менш ніж за 30 хвилин до їди або рідини, біодоступність мінімальна при прийомі разом з їжею або протягом двох годин після їди. Спільний прийом алендронової кислоти з кавою або апельсиновим соком знижує її біодоступність приблизно на 60%.
Розподіл
Середній обсяг розподілу алендронової кислоти в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі терапевтичних доз концентрація алендронової кислоти в плазмі незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язування алендронової кислоти з білками плазми становить приблизно 78%.
Метаболізм
Немає підтверджень того, що алендронова кислота піддається метаболізму в організмі людини або тварин.
Виведення
Після внутрішньовенного одноразового введення алендронової кислоти, міченої атомами вуглецю 14С, приблизно 50% виводиться нирками протягом 72 годин; виведення міченої речовини з фекаліями не визначалося або було незначним. Після внутрішньовенного одноразового введення 10 мг алендронової кислоти її нирковий кліренс становив 71 мл/хв, а системний кліренс не перевищував 200 мл/хв. Через 6 годин після внутрішньовенного введення концентрація у плазмі знижується більш ніж на 95%.
Кінцевий період напіввиведення перевищує 10 років, що відбиває вивільнення алендронової кислоти з кісткової тканини.
Олендронова кислота виводиться нирками. Дещо більше накопичення алендронової кислоти в кістковій тканині очікується у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Пол
Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок.
Фармакокінетичні
відмінності за расовою ознакою не були вивчені.
Пацієнти похилого віку
Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібно коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується і не виводиться з жовчю.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У здорових добровольців алендронова кислота, що не накопичується в кістковій тканині, швидко виводиться із сечею. Контрольованих фармакокінетичних досліджень щодо застосування алендронової кислоти при нирковій недостатності немає, але у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок виведення алендронової кислоти буде знижено. Тому очікується дещо більше накопичення алендронової кислоти в кістковій тканині у пацієнтів з порушенням функції нирок.
При кліренсі креатиніну від 35 до 60 мл/хв корекція дози не потрібна. Застосовувати алендронову кислоту у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 35 мл/хв не рекомендується через відсутність досвіду застосування.
Вагітність та годування груддю
Застосування алендронової кислоти під час вагітності протипоказане . Немає даних про застосування алендронової кислоти у вагітних жінок, однак у дослідженнях на тваринах були виявлені порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти та дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокальціємією.
Бісфосфонати вбудовуються в кістковий матрикс, з якого поступово вивільняються протягом кількох років. Кількість бісфосфонату, інкорпорованого в кісткову тканину жінки і звільненого з неї системний кровотік, прямо пов'язані з дозами і тривалістю лікування. Існує теоретичний ризик впливу на плід (особливо на кісткову тканину), якщо вагітність настає після курсу терапії бісфосфонатами. Немає даних про пряму ембріотоксичну або тератогенну дію. Вплив таких факторів ризику на плід, як час між припиненням терапії бісфосфонатами та настанням вагітності, шляхи введення (внутрішньовенний, пероральний), не вивчався.
Період грудного вигодовування
Дані про виведення алендронової кислоти з грудним молоком відсутні. Препарат Алендронат не слід призначати жінкам у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаступні небажані явища повідомлялися під час клінічних досліджень та/або післяреєстраційного застосування.
Частота небажаних явищ, встановлена таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000, зокрема окремі випадки).
Порушення з боку імунної системи:
рідко: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку та набряк Квінке.
Порушення з боку обміну речовин та харчування:
рідко: симптоматична гіпокальціємія, часто на тлі факторів схильності.
Порушення з боку нервової системи:
часто: головний біль, запаморочення;
Нечасто: порушення смакових відчуттів.
Порушення з боку органу зору:
нечасто: запалення органів зору (увеїт, склерит, епісклерит).
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення:
часто: системне запаморочення; Дуже рідко: остеонекроз зовнішнього слухового каналу (небажана реакція бісфосфонатів).
Порушення шлунково-кишкового тракту:
часто: біль у животі, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, кисла відрижка;
нечасто: нудота, блювання, гастрит, езофагіт, ерозія стравоходу, мелена; рідко: стриктура стравоходу, виразка стравоходу, порушення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (перфорація, виразки, кровотеча).
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
часто: алопеція, свербіж;
нечасто: висипання на шкірі, еритема; рідко: висипання зі світлочутливістю, важкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:
дуже часто: скелетно-м'язовий біль (у кістках, м'язах чи суглобах), іноді сильний біль; часто: припухлість суглобів; рідко: локальний остеонекроз щелепи, асоційований головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням, атипові подвертельні і діафізарні переломи стегнової кістки (небажана реакція класу біс).
Загальні розлади та порушення у місці введення:
часто: астенія, периферичний набряк;
нечасто: минущі симптоми як реакція гострої фази (міалгія, нездужання і рідко – лихоманка), зазвичай у зв'язку з початком лікування.
особливі вказівкиАлендронат може викликати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. У зв'язку з цим під час прийому Алендронату слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, наприклад, при дисфагії, захворюваннях стравоходу, гастриті, дуоденіті, виразці, серйозному захворюванні шлунково-кишкового тракту, перенесеному в попередні наприклад, при пептичній виразці, а також при активній шлунково-кишковій кровотечі, хірургічній операції на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, за винятком пилоропластики. Для пацієнтів з діагностованим стравоходом Барретта питання призначення Алендронату має вирішуватися індивідуально на підставі оцінки відношення очікуваної користі до можливого ризику.
При лікуванні алендроновою кислотою відомі випадки побічних реакцій з боку стравоходу (езофагіт, виразка або ерозія стравоходу), які іноді протікали у тяжкій формі і вимагали стаціонарного лікування, і в окремих випадках ускладнювалися формуванням стриктури. У зв'язку з цим лікарям необхідно приділяти особливу увагу будь-яким ознакам або симптомам, що вказують на можливі порушення з боку стравоходу, а пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення прийому Алендронату та звернення до лікаря при появі симптомів подразнення стравоходу, таких як дисфагія, біль при ковтанні або біль за грудиною, поява або посилення печії.
Ризик виникнення тяжких небажаних явищ з боку стравоходу вище у пацієнтів, які порушують рекомендації щодо прийому препарату: не можна приймати горизонтальне положення після вживання препарату та/або приймати його, не запиваючи, згідно з рекомендаціями, повною склянкою води (не менше 200 мл) та/або продовжувати приймати його з появою симптомів подразнення стравоходу. Пацієнти, які не можуть виконувати вказівки щодо дозування через психічне захворювання, повинні приймати лікування Алендронатом під відповідним контролем.
Пацієнтів слід попередити, що при випадковому пропусканні прийому Алендронату один раз на тиждень вони повинні прийняти одну таблетку вранці найближчого дня.
Не слід приймати дві дози препарату в один день, але надалі треба повернутися до прийому препарату один раз на тиждень того дня тижня, який був обраний на початку лікування.
За наявності гіпокальціємії рівень кальцію в крові необхідно нормалізувати на початок лікування Алендронатом. Дефіцит вітаміну D також має бути усунений. У пацієнтів з цими порушеннями в ході лікування Алендронатом необхідно контролювати вміст кальцію у сироватці крові та симптоми гіпокальціємії.
У зв'язку з тим, що алендронова кислота збільшує вміст мінеральних речовин у кістковій тканині, може спостерігатися невелике безсимптомне зниження концентрації кальцію та фосфатів у сироватці крові, особливо при кістковій хворобі Педжету, з початково значно підвищеною швидкістю метаболізму кісткової тканини, а також у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, що супроводжується можливим зменшенням всмоктування кальцію. Зазвичай таке зниження невелике та безсимптомне. Тим не менш, відомі рідкісні випадки симптоматичної гіпокальціємії, яка іноді досягала тяжкого ступеня та розвивалася у пацієнтів з відповідною схильністю (наприклад, гіпопаратиреоз, дефіцит вітаміну D та мальабсорбція кальцію). Особливо важливо забезпечити адекватне надходження в організм кальцію та вітаміну D у цих пацієнтів.
Стоматологія
У пацієнтів, які приймають бісфосфонати, у тому числі алендронову кислоту, спостерігалися випадки локального остеонекрозу щелепи, асоційованого головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або місцевою інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням.
У більшості випадків локальний остеонекроз щелепи на фоні прийому бісфосфонатів виникає у онкологічних пацієнтів, які отримують внутрішньовенно. Також відомі випадки остеонекрозу щелепи у пацієнтів з остеопорозом, які приймали бісфосфонати перорально.
До факторів ризику для локального остеонекрозу щелепи відносяться інвазивні зуболікарські процедури (наприклад, видалення зуба, зубні імпланти, хірургічні операції на кістки), онкологічне захворювання, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) наприклад, захворювання періодонту та/або інші захворювання зубів, анемія, коагулопатія, інфекція, неправильно сидячі зубні протези) та куріння.
Є дані про те, що ризик остеонекрозу щелепи підвищується при сумісному застосуванні бісфосфонатів та інгібіторів ангіогенезу.
Перед початком терапії пероральними бісфосфонатами пацієнтам із незадовільним стоматологічним статусом рекомендується стоматологічний огляд та превентивні лікувальні заходи. Під час курсу бісфосфонатів таким пацієнтам рекомендується уникати інвазивних стоматологічних процедур. Якщо пацієнт розвинувся остеонекроз щелепи під час терапії бісфосфонатами, хірургічне стоматологічне лікування може погіршити його стан. Пацієнти, у яких під час лікування бісфосфонатом розвинувся локальний остеонекроз щелепи, повинні бути під наглядом хірурга-стоматолога. Слід розглянути необхідність припинення терапії бісфосфонатом на підставі оцінки відношення очікуваної користі можливого ризику для конкретного пацієнта.
Під час терапії бісфосфонатами слід роз'яснити пацієнтам важливість правильної гігієни порожнини рота, профілактичних оглядів, а також попередити їх про необхідність повідомлення про будь-які симптоми з боку порожнини рота, наприклад рухливість зубів, біль або появу припухлості.
Скелетно-м'язові болі
Відзначалися сильні, іноді інвалідизуючі болі в кістках, суглобах та/або м'язах у пацієнтів, які приймають бісфосфонати (у тому числі алендронову кислоту), призначені для лікування остеопорозу, переважно у жінок у постклімактеричному періоді. Симптоми з'являються в період від одного до декількох місяців після початку прийому препарату. При розвитку тяжких симптомів прийом препарату слід припинити. У більшості пацієнтів симптоми проходять після припинення прийому препарату.
При появі сильного скелетно-м'язового болю пацієнту слід проінформувати про це лікаря.
Атипові подвертельные і діафізарні переломи стегнової кістки
Повідомлялося про виникнення патологічних (тобто при впливі незначної сили або мимовільних) переломів або переломів проксимальних відділів діафіза стегнової кістки у невеликої кількості пацієнтів, які приймали бісфосфонати, головним чином у пацієнтів, які отримують тривалу терапію остеопорозу. Деякі з переломів відносяться до категорії стресових (також відомі під назвою навантажувальний перелом, маршовий перелом, перелом Дойчлендера), що виникають без травми. Переломи часто бувають двосторонніми, тому у пацієнтів із переломом стегна, які приймають бісфосфонати, слід обстежити друге (контралатеральне) стегно. Відомо, що ці переломи погано зростаються. Деякі пацієнти за тижні або місяці до виникнення повного перелому зазнавали продромальних болів у ураженій ділянці,
Кількість повідомлень була дуже невеликою, крім того, стресові переломи зі подібними клінічними особливостями виникають і у пацієнтів, які не приймають бісфосфонати. Пацієнтів зі стресовими переломами необхідно обстежити з оцінкою відомих причин і факторів ризику (наприклад, дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування глюкокортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижніх кінцівок, надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет їм належну ортопедичну допомогу. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. Під час терапії бісфосфонатами слід рекомендувати пацієнтам повідомляти про будь-які болі в стегні або пахвинній ділянці. Усіх пацієнтів, які надійшли з такими скаргами, необхідно оглядати щодо неповного перелому стегнової кістки.
Є рідкісні повідомлення про важкі шкірні реакції на фоні прийому алендронової кислоти, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Цей лікарський препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей лікарський препарат.
Повідомлялося про таке небажане явище, як остеонекроз зовнішнього слухового каналу, який був переважно асоційований із тривалим застосуванням алендронової кислоти. Можливі фактори ризику розвитку остеонекрозу зовнішнього слухового каналу включають застосування стероїдів, хіміотерапію, травми.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Досліджень щодо впливу алендронової кислоти на здатність керувати транспортними засобами та роботу з точними механізмами не проводилося. Однак, враховуючи можливість розвитку побічних реакцій (запаморочення та інших), слід бути обережними при керуванні транспортними засобами, точними механізмами і утримуватися від виконання зазначених видів діяльності у разі розвитку побічних ефектів.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 градусів в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиДля лікування остеопорозу у жінок та чоловіків препарат призначають у дозі 70 мг один раз на тиждень.
Алендронат необхідно приймати вранці, внутрішньо, не розжовуючи, бажано за 2 години, але не менше ніж за 30 хвилин до першого прийому їжі, пиття або прийому інших лікарських засобів, запиваючи чистою не мінералізованою водою. Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжа та деякі лікарські засоби можуть знизити всмоктування алендронової кислоти. Таблетку не можна кришити, жувати або розсмоктувати в роті через можливе утворення виразок у ротовій порожнині та глотці.
Для полегшення надходження в шлунок і, тим самим, зменшення подразнення стравоходу, Алендронат слід приймати вранці відразу після підйому з ліжка, запиваючи склянкою води (не менше 200 мл). Після цього пацієнтам не слід лягати до першого прийому їжі, який слід проводити як мінімум через 30 хвилин після прийому препарату. Алендронат не слід приймати у горизонтальному положенні, перед сном або перед підйомом з ліжка. Недотримання цих вказівок може збільшити ризик побічних реакцій з боку стравоходу.
Пацієнтам слід додатково приймати препарати кальцію та вітаміну D, якщо їх надходження в організм з їжею є недостатнім.
У разі пропуску прийому чергової щотижневої дози препарату слід прийняти 1 таблетку Алендронату найближчим днем, вранці. Не рекомендується приймати 2 таблетки на 1 день. Надалі слід повернутися до прийому Алендронату 1 раз на тиждень, того ж дня тижня, який був обраний для прийому препарату спочатку.
Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі на підставі співвідношення користь – ризик застосування Алендронату для кожного пацієнта, особливо після 5 і більше років застосування.
Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушенням функції печінки та пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 35 до 60 мл/хв) корекції доз не потрібно. У зв'язку з відсутністю даних Алендронат не рекомендується для застосування у хворих з більш тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <35 мл/хв).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Алендронат таб 70мг 4 шт бфз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
алендронат натрію тригідрат у кількості еквівалентній 70 мг алендронової кислоти.
допоміжні речовини:
мікрокристалічна целюлоза 216,63 мг, лактоза (лактопрес) 35,0 мг, карбоксиметилкрохмаль натрію (натрію крохмаль гліколят, примогель) 3,5 мг, магнію стеарат 3,5 мг.
Опис:
Пігулки круглі білого або майже білого кольору, плоскоциліндричної форми з фаскою та ризиком.
Форма випуску:
Пігулки 70 мг.
По 4 таблетки в контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої.
По 1 контурній комірковій упаковці разом з інструкцією з медичного застосування поміщають у пачку з картону.
Протипоказання- Дефіцит вітаміну D.
- Захворювання стравоходу та інші стани/фактори, що уповільнюють його випорожнення, наприклад, стриктура (звуження) або ахалазія.
- нездатність стояти або сидіти прямо протягом 30 хвилин після прийому препарату.
- Гіперчутливість до алендронової кислоти або будь-якої допоміжної речовини препарату.
- Гіпокальціємія.
- Тяжкі порушення мінерального обміну.
- Хронічна ниркова недостатність (при кліренсі креатиніну менше 35 мл/хв збільшується ризик кумуляції алендронової кислоти).
- Вагітність та період грудного вигодовування.
- Дитячий вік до 18 років, у зв'язку з відсутністю даних щодо ефективності та безпеки застосування алендронової кислоти у цій віковій категорії.
- Дефіцит лактази, непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
З обережністю – при загостренні захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, таких як дисфагія, захворювання стравоходу, езофагіт, гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки.
- При серйозних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, перенесених у попередні 12 місяців, наприклад, виразка, шлунково-кишкова кровотеча, хірургічне втручання на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, за винятком пилоропластики.
- при схильності до гіпокальціємії (мальабсорбція кальцію, гіпопаратиреоз).
Дозування70 мг
Показання до застосуванняОстеопороз у жінок у постменопаузі (профілактика переломів кісток, у т.ч. переломів стегна та компресійних переломів хребта), лікування остеопорозу у чоловіків з метою запобігання виникненню переломів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиВсмоктування алендронової кислоти може порушитись, якщо вона приймається одночасно з препаратами кальцію (включаючи харчові добавки), антацидами та іншими пероральними препаратами, а також з їжею, напоями, у тому числі з мінеральною водою.
У зв'язку з цим інтервал між прийомом Алендронату та інших лікарських засобів, що приймаються внутрішньо, та харчових добавок, повинен становити не менше 30 хвилин.
У клінічних дослідженнях у пацієнтів, які приймали препарати естрогену (інтравагінально, трансдермально або внутрішньо) одночасно з алендроновою кислотою, не було виявлено клінічно значущої взаємодії.
Відомо, що внутрішньовенне введення ранітидину подвоює біодоступність алендронової кислоти при пероральному прийомі.
При одночасному застосуванні алендронової кислоти та глюкокортикостероїдів не було виявлено клінічно значущої лікарської взаємодії щодо впливу на зв'язування з білками, нирковою екскрецією та метаболізмом.
Алендронат може бути призначений пацієнтам, які приймають нестероїдні протизапальні препарати. У трирічному контрольованому клінічному дослідженні (n=2027), під час якого більшість пацієнтів приймали як супутню терапію нестероїдні протизапальні препарати, кількість небажаних явищ, що відносяться до верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, була подібною у пацієнтів, які отримували алендронову кислоту в дозі і 10 мг на добу, та у пацієнтів, які отримували плацебо. Нестероїдні протизапальні препарати, у тому числі ацетилсаліцилова кислота, можуть посилювати побічні дії алендронової кислоти з боку шлунково-кишкового тракту. Тому застосування нестероїдних протизапальних препаратів одночасно з алендроновою кислотою має призначатися з обережністю.
Є дані, що біодоступність алендронової кислоти трохи зменшується при сумісному застосуванні з левотироксином у здорових людей.
ПередозуванняПри пероральному передозуванні можуть виникати гіпокальціємія, гіпофосфатемія та побічні реакції з боку верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, такі як розлад травлення, печія, езофагіт, гастрит, виразки шлунка або стравоходу.
Специфічного лікування передозування алендронової кислоти немає. Для зв'язування алендронової кислоти потрібно дати випити молоко або прийняти антациди, що містять кальцій. У зв'язку з ризиком подразнення стравоходу блювання викликати не слід, і хворий повинен зберігати повністю вертикальне положення.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
інгібітор кісткової резорбції - бісфосфонат.
Фармакодинаміка:
Олендронова кислота відноситься до бісфосфонатів - сполук, які на клітинному рівні локалізуються переважно в зонах активної резорбції кістки, під остеокластами. Олендронова кислота не впливає на приєднання остеокластів, але пригнічує їх активність, тим самим інгібує процес резорбції кісткової тканини, не прямо впливаючи на процес утворення нової кісткової тканини. Під час лікування препаратом формується нормальна кісткова тканина, матрикс якої вбудовується алендронова кислота. Лікування алендроновою кислотою скорочує ремоделювання кістки (тобто кількість місць, в яких ремоделюється кістка) при цьому остеогенез у місцях ремоделювання перевищує резорбцію кістки, що веде до зростання росту кісткової маси.
Фармакокінетика:
Всмоктування
Біодоступність алендронової кислоти у жінок при пероральному прийомі натщесерце не пізніше, ніж за 2 години до сніданку в дозі 70 мг становить 0,64%; у чоловіків вона становить 0,6%. При прийомі за 30-60 хв до їди біодоступність знижується на 40% порівняно з дозою, прийнятою за 2 години перед їжею. Біодоступність алендронової кислоти значно знижується, якщо препарат приймається менш ніж за 30 хвилин до їди або рідини, біодоступність мінімальна при прийомі разом з їжею або протягом двох годин після їди. Спільний прийом алендронової кислоти з кавою або апельсиновим соком знижує її біодоступність приблизно на 60%.
Розподіл
Середній обсяг розподілу алендронової кислоти в рівноважному стані (за винятком кісткової тканини) становить щонайменше 28 л. При прийомі терапевтичних доз концентрація алендронової кислоти в плазмі незначна (менше 5 нг/мл). Зв'язування алендронової кислоти з білками плазми становить приблизно 78%.
Метаболізм
Немає підтверджень того, що алендронова кислота піддається метаболізму в організмі людини або тварин.
Виведення
Після внутрішньовенного одноразового введення алендронової кислоти, міченої атомами вуглецю 14С, приблизно 50% виводиться нирками протягом 72 годин; виведення міченої речовини з фекаліями не визначалося або було незначним. Після внутрішньовенного одноразового введення 10 мг алендронової кислоти її нирковий кліренс становив 71 мл/хв, а системний кліренс не перевищував 200 мл/хв. Через 6 годин після внутрішньовенного введення концентрація у плазмі знижується більш ніж на 95%.
Кінцевий період напіввиведення перевищує 10 років, що відбиває вивільнення алендронової кислоти з кісткової тканини.
Олендронова кислота виводиться нирками. Дещо більше накопичення алендронової кислоти в кістковій тканині очікується у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Пол
Біодоступність алендронової кислоти суттєво не відрізняється у чоловіків та жінок.
Фармакокінетичні
відмінності за расовою ознакою не були вивчені.
Пацієнти похилого віку
Біодоступність та виведення алендронової кислоти подібні у літніх та молодих пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції печінки
У пацієнтів з порушенням функції печінки не потрібно коригувати дозу алендронової кислоти, оскільки вона не метаболізується і не виводиться з жовчю.
Пацієнти з порушенням функції нирок
У здорових добровольців алендронова кислота, що не накопичується в кістковій тканині, швидко виводиться із сечею. Контрольованих фармакокінетичних досліджень щодо застосування алендронової кислоти при нирковій недостатності немає, але у пацієнтів з вираженим порушенням функції нирок виведення алендронової кислоти буде знижено. Тому очікується дещо більше накопичення алендронової кислоти в кістковій тканині у пацієнтів з порушенням функції нирок.
При кліренсі креатиніну від 35 до 60 мл/хв корекція дози не потрібна. Застосовувати алендронову кислоту у пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 35 мл/хв не рекомендується через відсутність досвіду застосування.
Вагітність та годування груддю
Застосування алендронової кислоти під час вагітності протипоказане . Немає даних про застосування алендронової кислоти у вагітних жінок, однак у дослідженнях на тваринах були виявлені порушення формування кісткової тканини плода при застосуванні високих доз алендронової кислоти та дисфункція пологової діяльності, пов'язана з гіпокальціємією.
Бісфосфонати вбудовуються в кістковий матрикс, з якого поступово вивільняються протягом кількох років. Кількість бісфосфонату, інкорпорованого в кісткову тканину жінки і звільненого з неї системний кровотік, прямо пов'язані з дозами і тривалістю лікування. Існує теоретичний ризик впливу на плід (особливо на кісткову тканину), якщо вагітність настає після курсу терапії бісфосфонатами. Немає даних про пряму ембріотоксичну або тератогенну дію. Вплив таких факторів ризику на плід, як час між припиненням терапії бісфосфонатами та настанням вагітності, шляхи введення (внутрішньовенний, пероральний), не вивчався.
Період грудного вигодовування
Дані про виведення алендронової кислоти з грудним молоком відсутні. Препарат Алендронат не слід призначати жінкам у період грудного вигодовування.
Умови відпустки з аптекВідпускають за рецептом.
Побічні явищаНаступні небажані явища повідомлялися під час клінічних досліджень та/або післяреєстраційного застосування.
Частота небажаних явищ, встановлена таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000, зокрема окремі випадки).
Порушення з боку імунної системи:
рідко: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку та набряк Квінке.
Порушення з боку обміну речовин та харчування:
рідко: симптоматична гіпокальціємія, часто на тлі факторів схильності.
Порушення з боку нервової системи:
часто: головний біль, запаморочення;
Нечасто: порушення смакових відчуттів.
Порушення з боку органу зору:
нечасто: запалення органів зору (увеїт, склерит, епісклерит).
Порушення з боку органу слуху та лабіринтні порушення:
часто: системне запаморочення; Дуже рідко: остеонекроз зовнішнього слухового каналу (небажана реакція бісфосфонатів).
Порушення шлунково-кишкового тракту:
часто: біль у животі, диспепсія, запор, діарея, метеоризм, виразка стравоходу, дисфагія, здуття живота, кисла відрижка;
нечасто: нудота, блювання, гастрит, езофагіт, ерозія стравоходу, мелена; рідко: стриктура стравоходу, виразка стравоходу, порушення верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (перфорація, виразки, кровотеча).
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин:
часто: алопеція, свербіж;
нечасто: висипання на шкірі, еритема; рідко: висипання зі світлочутливістю, важкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
Порушення з боку скелетно-м'язової та сполучної тканини:
дуже часто: скелетно-м'язовий біль (у кістках, м'язах чи суглобах), іноді сильний біль; часто: припухлість суглобів; рідко: локальний остеонекроз щелепи, асоційований головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або локальною інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням, атипові подвертельні і діафізарні переломи стегнової кістки (небажана реакція класу біс).
Загальні розлади та порушення у місці введення:
часто: астенія, периферичний набряк;
нечасто: минущі симптоми як реакція гострої фази (міалгія, нездужання і рідко – лихоманка), зазвичай у зв'язку з початком лікування.
особливі вказівкиАлендронат може викликати місцеве подразнення слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту. У зв'язку з цим під час прийому Алендронату слід бути обережним при призначенні препарату пацієнтам із захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, наприклад, при дисфагії, захворюваннях стравоходу, гастриті, дуоденіті, виразці, серйозному захворюванні шлунково-кишкового тракту, перенесеному в попередні наприклад, при пептичній виразці, а також при активній шлунково-кишковій кровотечі, хірургічній операції на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, за винятком пилоропластики. Для пацієнтів з діагностованим стравоходом Барретта питання призначення Алендронату має вирішуватися індивідуально на підставі оцінки відношення очікуваної користі до можливого ризику.
При лікуванні алендроновою кислотою відомі випадки побічних реакцій з боку стравоходу (езофагіт, виразка або ерозія стравоходу), які іноді протікали у тяжкій формі і вимагали стаціонарного лікування, і в окремих випадках ускладнювалися формуванням стриктури. У зв'язку з цим лікарям необхідно приділяти особливу увагу будь-яким ознакам або симптомам, що вказують на можливі порушення з боку стравоходу, а пацієнти повинні бути попереджені про необхідність припинення прийому Алендронату та звернення до лікаря при появі симптомів подразнення стравоходу, таких як дисфагія, біль при ковтанні або біль за грудиною, поява або посилення печії.
Ризик виникнення тяжких небажаних явищ з боку стравоходу вище у пацієнтів, які порушують рекомендації щодо прийому препарату: не можна приймати горизонтальне положення після вживання препарату та/або приймати його, не запиваючи, згідно з рекомендаціями, повною склянкою води (не менше 200 мл) та/або продовжувати приймати його з появою симптомів подразнення стравоходу. Пацієнти, які не можуть виконувати вказівки щодо дозування через психічне захворювання, повинні приймати лікування Алендронатом під відповідним контролем.
Пацієнтів слід попередити, що при випадковому пропусканні прийому Алендронату один раз на тиждень вони повинні прийняти одну таблетку вранці найближчого дня.
Не слід приймати дві дози препарату в один день, але надалі треба повернутися до прийому препарату один раз на тиждень того дня тижня, який був обраний на початку лікування.
За наявності гіпокальціємії рівень кальцію в крові необхідно нормалізувати на початок лікування Алендронатом. Дефіцит вітаміну D також має бути усунений. У пацієнтів з цими порушеннями в ході лікування Алендронатом необхідно контролювати вміст кальцію у сироватці крові та симптоми гіпокальціємії.
У зв'язку з тим, що алендронова кислота збільшує вміст мінеральних речовин у кістковій тканині, може спостерігатися невелике безсимптомне зниження концентрації кальцію та фосфатів у сироватці крові, особливо при кістковій хворобі Педжету, з початково значно підвищеною швидкістю метаболізму кісткової тканини, а також у пацієнтів, які отримують глюкокортикоїди, що супроводжується можливим зменшенням всмоктування кальцію. Зазвичай таке зниження невелике та безсимптомне. Тим не менш, відомі рідкісні випадки симптоматичної гіпокальціємії, яка іноді досягала тяжкого ступеня та розвивалася у пацієнтів з відповідною схильністю (наприклад, гіпопаратиреоз, дефіцит вітаміну D та мальабсорбція кальцію). Особливо важливо забезпечити адекватне надходження в організм кальцію та вітаміну D у цих пацієнтів.
Стоматологія
У пацієнтів, які приймають бісфосфонати, у тому числі алендронову кислоту, спостерігалися випадки локального остеонекрозу щелепи, асоційованого головним чином з попередньою екстракцією зуба та/або місцевою інфекцією (включаючи остеомієліт), часто з повільним одужанням.
У більшості випадків локальний остеонекроз щелепи на фоні прийому бісфосфонатів виникає у онкологічних пацієнтів, які отримують внутрішньовенно. Також відомі випадки остеонекрозу щелепи у пацієнтів з остеопорозом, які приймали бісфосфонати перорально.
До факторів ризику для локального остеонекрозу щелепи відносяться інвазивні зуболікарські процедури (наприклад, видалення зуба, зубні імпланти, хірургічні операції на кістки), онкологічне захворювання, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) наприклад, захворювання періодонту та/або інші захворювання зубів, анемія, коагулопатія, інфекція, неправильно сидячі зубні протези) та куріння.
Є дані про те, що ризик остеонекрозу щелепи підвищується при сумісному застосуванні бісфосфонатів та інгібіторів ангіогенезу.
Перед початком терапії пероральними бісфосфонатами пацієнтам із незадовільним стоматологічним статусом рекомендується стоматологічний огляд та превентивні лікувальні заходи. Під час курсу бісфосфонатів таким пацієнтам рекомендується уникати інвазивних стоматологічних процедур. Якщо пацієнт розвинувся остеонекроз щелепи під час терапії бісфосфонатами, хірургічне стоматологічне лікування може погіршити його стан. Пацієнти, у яких під час лікування бісфосфонатом розвинувся локальний остеонекроз щелепи, повинні бути під наглядом хірурга-стоматолога. Слід розглянути необхідність припинення терапії бісфосфонатом на підставі оцінки відношення очікуваної користі можливого ризику для конкретного пацієнта.
Під час терапії бісфосфонатами слід роз'яснити пацієнтам важливість правильної гігієни порожнини рота, профілактичних оглядів, а також попередити їх про необхідність повідомлення про будь-які симптоми з боку порожнини рота, наприклад рухливість зубів, біль або появу припухлості.
Скелетно-м'язові болі
Відзначалися сильні, іноді інвалідизуючі болі в кістках, суглобах та/або м'язах у пацієнтів, які приймають бісфосфонати (у тому числі алендронову кислоту), призначені для лікування остеопорозу, переважно у жінок у постклімактеричному періоді. Симптоми з'являються в період від одного до декількох місяців після початку прийому препарату. При розвитку тяжких симптомів прийом препарату слід припинити. У більшості пацієнтів симптоми проходять після припинення прийому препарату.
При появі сильного скелетно-м'язового болю пацієнту слід проінформувати про це лікаря.
Атипові подвертельные і діафізарні переломи стегнової кістки
Повідомлялося про виникнення патологічних (тобто при впливі незначної сили або мимовільних) переломів або переломів проксимальних відділів діафіза стегнової кістки у невеликої кількості пацієнтів, які приймали бісфосфонати, головним чином у пацієнтів, які отримують тривалу терапію остеопорозу. Деякі з переломів відносяться до категорії стресових (також відомі під назвою навантажувальний перелом, маршовий перелом, перелом Дойчлендера), що виникають без травми. Переломи часто бувають двосторонніми, тому у пацієнтів із переломом стегна, які приймають бісфосфонати, слід обстежити друге (контралатеральне) стегно. Відомо, що ці переломи погано зростаються. Деякі пацієнти за тижні або місяці до виникнення повного перелому зазнавали продромальних болів у ураженій ділянці,
Кількість повідомлень була дуже невеликою, крім того, стресові переломи зі подібними клінічними особливостями виникають і у пацієнтів, які не приймають бісфосфонати. Пацієнтів зі стресовими переломами необхідно обстежити з оцінкою відомих причин і факторів ризику (наприклад, дефіцит вітаміну D, порушення всмоктування, застосування глюкокортикостероїдів, стресовий перелом в анамнезі, артрит або перелом нижніх кінцівок, надмірні або збільшені навантаження, цукровий діабет їм належну ортопедичну допомогу. До отримання результатів обстеження слід розглянути питання про припинення прийому бісфосфонатів у пацієнтів зі стресовими переломами, виходячи з оцінки співвідношення користь/ризик у кожному конкретному випадку. Під час терапії бісфосфонатами слід рекомендувати пацієнтам повідомляти про будь-які болі в стегні або пахвинній ділянці. Усіх пацієнтів, які надійшли з такими скаргами, необхідно оглядати щодо неповного перелому стегнової кістки.
Є рідкісні повідомлення про важкі шкірні реакції на фоні прийому алендронової кислоти, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз).
Цей лікарський препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати цей лікарський препарат.
Повідомлялося про таке небажане явище, як остеонекроз зовнішнього слухового каналу, який був переважно асоційований із тривалим застосуванням алендронової кислоти. Можливі фактори ризику розвитку остеонекрозу зовнішнього слухового каналу включають застосування стероїдів, хіміотерапію, травми.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Досліджень щодо впливу алендронової кислоти на здатність керувати транспортними засобами та роботу з точними механізмами не проводилося. Однак, враховуючи можливість розвитку побічних реакцій (запаморочення та інших), слід бути обережними при керуванні транспортними засобами, точними механізмами і утримуватися від виконання зазначених видів діяльності у разі розвитку побічних ефектів.
Умови зберіганняПри температурі не вище 25 градусів в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці!
Спосіб застосування та дозиДля лікування остеопорозу у жінок та чоловіків препарат призначають у дозі 70 мг один раз на тиждень.
Алендронат необхідно приймати вранці, внутрішньо, не розжовуючи, бажано за 2 години, але не менше ніж за 30 хвилин до першого прийому їжі, пиття або прийому інших лікарських засобів, запиваючи чистою не мінералізованою водою. Інші напої (включаючи мінеральну воду), їжа та деякі лікарські засоби можуть знизити всмоктування алендронової кислоти. Таблетку не можна кришити, жувати або розсмоктувати в роті через можливе утворення виразок у ротовій порожнині та глотці.
Для полегшення надходження в шлунок і, тим самим, зменшення подразнення стравоходу, Алендронат слід приймати вранці відразу після підйому з ліжка, запиваючи склянкою води (не менше 200 мл). Після цього пацієнтам не слід лягати до першого прийому їжі, який слід проводити як мінімум через 30 хвилин після прийому препарату. Алендронат не слід приймати у горизонтальному положенні, перед сном або перед підйомом з ліжка. Недотримання цих вказівок може збільшити ризик побічних реакцій з боку стравоходу.
Пацієнтам слід додатково приймати препарати кальцію та вітаміну D, якщо їх надходження в організм з їжею є недостатнім.
У разі пропуску прийому чергової щотижневої дози препарату слід прийняти 1 таблетку Алендронату найближчим днем, вранці. Не рекомендується приймати 2 таблетки на 1 день. Надалі слід повернутися до прийому Алендронату 1 раз на тиждень, того ж дня тижня, який був обраний для прийому препарату спочатку.
Оптимальної тривалості застосування препарату не встановлено. Необхідність продовження терапії бісфосфонатами повинна оцінюватися на регулярній основі на підставі співвідношення користь – ризик застосування Алендронату для кожного пацієнта, особливо після 5 і більше років застосування.
Для пацієнтів похилого віку, пацієнтів з порушенням функції печінки та пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю (кліренс креатиніну від 35 до 60 мл/хв) корекції доз не потрібно. У зв'язку з відсутністю даних Алендронат не рекомендується для застосування у хворих з більш тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну <35 мл/хв).
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Алендронат таб 70мг 4 шт бфз производится компанией БЕРЕЗОВСКИЙ ФЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Алендронат таб 70мг 4 шт бфз и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Алендронат таб 70мг 4 шт бфз в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Алендронат канон таб 70мг 4 шт Алендронат канон таб 70мг 4 шт, Алендронат таб 70мг 4 шт вертекс Алендронат таб 70мг 4 шт вертекс, Остерепар таб 70мг 4 шт Остерепар таб 70мг 4 шт, Фороза таб п/об пленочной 70мг 12 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 12 шт, Фороза таб п/об пленочной 70мг 4 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 4 шт, Фороза таб п/об пленочной 70мг 8 шт Фороза таб п/об пленочной 70мг 8 шт.
Пока нет комментариев