Альфаксим таб 200 мг 20 шт
Топ продаж
Суперцена
Альфаксим таблетки 200 мг 20 штук - це антибіотик широкого спектра дії, що містить рифаксимін. Цей препарат знижує утворення токсичних сполук бактеріями, що можуть викликати печінкову енцефалопатію, а також проліферацію бактерій у кишечнику. Він ефективний проти більшості грам-негативних і грам-позитивних бактерій. Альфаксим таблетки не всмоктується в кров, а виводиться з організму кишечником, що знижує ризик побічних ефектів. Препарат має низьку системну біодоступність, що дозволяє безпечно застосовувати його у пацієнтів з печінковою недостатністю.
Альфаксим таб 200 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить :
рифаксимін – 200 мг ; допоміжні речовини для оболонки: опадрай II 85F34554 рожевий [спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид, макрогол 3350 (поліетиленгліколь 3350), тальк, барвник сонячний захід сонця жовтий алюмінієвий лак, барвник заліза Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою коричнево-рожевого кольору. На поперечному розрізі ядро оранжевого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг. По 10 або 20 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурні коміркові упаковки (по 10 таблеток) або 1 контурну коміркову упаковку (по 20 таблеток) разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до рифаксиміну, або до інших рифаміцинів, або до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
Діарея, що супроводжується лихоманкою та рідким стільцем з кров'ю;
Кишкова непрохідність (зокрема часткова);
Тяжке виразкове ураження кишечника;
Дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені).
Дозування200 мг
Показання до застосуванняЛікування шлунково-кишкових інфекцій, що викликаються бактеріями, чутливими до рифаксиміну, наприклад при гострих шлунково-кишкових інфекціях, діареї мандрівників, синдромі надмірного росту мікроорганізмів у кишечнику, печінковій енцефалопатії, симптоматичному неускладненому дивертикульозному захворюванні та дивертикулезном захворюванні.
Профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиИсследования in vitro показывают, что рифаксимин не ингибирует изоферменты системы цитохрома Р-450 (CYP1А2, 2А6, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 и 3А4) и не индуцирует CYP1А2 и CYP2В6, но является слабым индуктором CYP3А4. Клінічні дослідження лікарської взаємодії свідчать, що у здорових добровольців рифаксимін не має значного впливу на фармакокінетику лікарських засобів, що метаболізуються за участю CYP3A4.
У пацієнтів з порушенням функції печінки не можна виключити, що рифаксимін може знизити експозицію лікарських засобів-субстратів CYP3A4 (наприклад, варфарин, протиаритмічні, протисудомні тощо) при одночасному застосуванні з ними, оскільки при печінковій недостатності має більш високу системну експозицію щодо порівняно зі здоровими добровольцями.
У пацієнтів, які продовжують прийом варфарину та рифаксиміну, реєстрували зниження та підвищення міжнародного нормалізованого відношення (у деяких випадках з епізодами кровотеч). Якщо спільний прийом препаратів необхідний, слід проводити ретельний моніторинг міжнародного нормалізованого відношення на початку та по закінченні лікування. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може знадобитися вибір дози пероральних антикоагулянтів.
Дослідження in vitro дозволяють припускати, що рифаксимін є помірним субстратом Р-глікопротеїну та метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3А4. Невідомо, чи підвищують системну експозицію рифаксиміну лікарські засоби, які інгібують CYP3А4 при одночасному застосуванні з ним.
У здорових добровольців спільний прийом разової дози циклоспорину (600 мг), потужного інгібітора Р-глікопротеїну, та разової дози рифаксиміну (550 мг) призводив до 83-кратного та 124-кратного збільшення середніх значень Сmax та AUC рифаксиміну. Клінічна значущість такого підвищення для системного впливу невідома.
Потенційні взаємодії рифаксиміну з іншими лікарськими засобами, які виводяться з клітини за допомогою Р-глікопротеїну або інших транспортних білків (МRP2, MRP4, BCRP, BSEP), є малоймовірними.
ПередозуванняЗа даними клінічних досліджень, у пацієнтів з діареєю мандрівника дози рифаксиміну до 1800 мг/день добре переносились. Навіть у пацієнтів із нормальною бактеріальною флорою кишечника рифаксимін у дозі до 2400 мг/день протягом 7 днів не викликав несприятливих симптомів.
При випадковому передозуванні показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик, рифаксимін
Код АТХ: A07AA11
Фармакодинаміка:
Рифаксимін – антибіотик широкого спектра дії групи рифаміцину. Як і інші представники цієї групи, незворотно пов'язує бета-субодиниці ферменту бактерій ДНК-залежної РНК полімерази і, отже, пригнічує синтез РНК та білків бактерій. Внаслідок незворотного зв'язування з ферментом рифаксимін виявляє бактерицидні властивості щодо чутливих бактерій. Препарат має широкий спектр протимікробної активності, що включає більшість грамнегативних і грампозитивних аеробних та анаеробних бактерій. Широкий антибактеріальний спектр рифаксиміну сприяє зниженню патогенного кишкового бактеріального навантаження, яке зумовлює деякі патологічні стани.
Препарат знижує:
- утворення бактеріями аміаку та інших токсичних сполук, які у разі тяжкого захворювання печінки, що супроводжується порушенням процесу детоксикації, відіграють роль у патогенезі та клінічних проявах печінкової енцефалопатії;
- Підвищена проліферація бактерій при синдромі надмірного росту мікроорганізмів в кишечнику;
- присутність у дивертикулі ободової кишки бактерій, які можуть викликати запалення всередині та навколо дивертикулярного мішка та, можливо, відіграють ключову роль у розвитку симптомів та ускладнень дивертикулярної хвороби;
- антигенний стимул, який за наявності генетично обумовлених дефектів в імунорегуляції слизової та/або захисної функції може ініціювати або постійно підтримувати хронічне запалення кишечника;
- Ризик інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.
Механізм резистентності:
Розвиток резистентності до рифаксиміну зумовлений оборотним ушкодженням гена rpoB, що кодує бактеріальну РНК-полімеразу. Зустрічаємо резистентні субпопуляції серед бактерій, виділених у пацієнтів з діареєю мандрівника, були низькими. За даними клінічних досліджень, триденний курс терапії рифаксіміном у пацієнтів з діареєю мандрівника не супроводжувався появою резистентних грампозитивних (ентерококи) та грамнегативних (кишкова паличка) бактерій. При повторному застосуванні рифаксиміну у високих дозах у здорових добровольців та у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника резистентні до рифаксиміну штами з'являлися, проте вони не колонізували шлунково-кишковий тракт (ШКТ) та не витісняли рифаксимін-чутливі штами. При припиненні терапії резистентні штами швидко зникали.
Чутливість:
Тестування чутливості in vitro не можна використовувати для визначення чутливості або резистентності бактерій до рифаксиміну. Нині клінічних даних недостатньо, щоб встановити граничні значення з метою оцінки тестів на чутливість. Рифаксимін оцінювали in vitro щодо збудників діареї мандрівника з чотирьох регіонів світу: ентеротоксигенних та ентероагрегативних штамів E.coli, Salmonella spp., Shigella spp., нехолерних вібріонів, Plesiomonas spp., Aeromonas spp. та Campylobacter spp. МПК90 (мінімальна переважна концентрація) для виділених штамів склала 32 мкг/мл, і цей рівень легко досягнутий у просвіті кишечника внаслідок високої концентрації рифаксиміну у фекаліях. Оскільки рифаксимін має низьку всмоктуваність у шлунково-кишковому тракті і діє місцево в просвіті кишечника,
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Рифаксимін практично не всмоктується при пероральному прийомі (менше 1%). При повторному застосуванні у здорових добровольців та у пацієнтів із пошкодженою слизовою оболонкою кишечника, при запальних захворюваннях кишечника концентрація у плазмі дуже низька (менше 10 нг/мл). При застосуванні препарату через 30 хвилин після прийому жирної їжі відзначали підвищення системного всмоктування рифаксиміну, що не має клінічної значущості.
Розподіл
Рифаксимін помірно зв'язується з білками плазми. Зв'язок із білками у здорових добровольців становить 67,5 %, а у пацієнтів із печінковою недостатністю – 62 %.
Виведення:
Виводиться з організму в незмінному вигляді кишечником (96,9% від прийнятої дози), тому що не піддається деградації та метаболізму при проходженні через ШКТ. Виявлений за допомогою мічених ізотопів у сечі рифаксимін становить не більше 0,025% від прийнятої дози. Менше 0,01% від дози виводиться нирками у вигляді 25-дезацетилрифаксиміну, єдиного метаболіту рифаксиміну, ідентифікованого у людини. Виведення нирками 14С рифаксиміну не перевищує 0,4%. Системна експозиція нелінійна, дозозалежна, що можна порівняти з всмоктуванням рифаксиміну, можливо, обмеженим швидкістю розчинення.
З нирковою недостатністю:
Немає клінічних даних щодо застосування рифаксиміну при нирковій недостатності.
З печінковою недостатністю:
Системна експозиція у пацієнтів із печінковою недостатністю перевищує таку у здорових добровольців. Підвищення системної експозиції у цих пацієнтів слід розглядати у світлі локальної дії рифаксиміну в кишечнику та його низької системної біодоступності, а також наявних даних щодо безпеки рифаксиміну у пацієнтів із цирозом печінки.
Діти:
Фармакокінетика рифаксиміну у дітей не вивчалася.
Вагітність та годування груддюДані щодо застосування рифаксиміну при вагітності дуже обмежені. Дослідження на тваринах показали скороминущий вплив рифаксиміну на осифікацію та будову скелета у плода. Клінічна значимість цих результатів невідома. Застосування рифаксиміну при вагітності не рекомендується.
Невідомо, чи рифаксимін проникає в грудне молоко. Не можна виключити ризик для дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні. Для вирішення питання про продовження прийому рифаксиміну в період грудного вигодовування необхідно оцінити співвідношення ризику для дитини та користі для матері.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПорушення серцево-судинної системи: нечасто: відчуття серцебиття, припливи крові до шкіри обличчя, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку крові: часті: лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія. Невідомо: тромбоцитопенія.
Порушення імунної системи: невідомо: анафілактичні реакції, гіперчутливість, анафілактичний шок, набряк гортані.
Метаболічні порушення: нечасто: зниження апетиту, дегідратація.
Психічні порушення: нечасто: патологічні сновидіння, депресивний настрій, безсоння, нервозність.
Порушення з боку центральної нервової системи: часто: запаморочення, біль голови; нечасто: гіпестезія, мігрень, парестезія, сонливість, головний біль у ділянці пазух носа; невідомо: переднепритомний стан, збудження.
Порушення органу зору: нечасто: диплопія.
Порушення внутрішнього вуха: нечасто: біль у вусі, системне запаморочення.
Порушення з боку органів дихання: нечасто: задишка, сухість у горлі, закладеність носа, біль у ротоглотці, кашель, ринорея.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту та печінки: часто: здуття живота, біль у животі, запор, діарея, метеоризм, нудота, тенезми, блювання, позиви на дефекацію; нечасто: біль у верхній половині живота, асцит, диспепсія, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, виділення слизу та крові зі стільцем, сухість губ, «твердий» стілець, підвищення активності аспартатамінотрансферази, агевзія; невідомо: порушення печінкових функціональних тестів, печія.
Порушення з боку сечовидільної системи: нечасто: глюкозурія, поліурія, лакіурія, гематурія, протеїнурія.
Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто: висипання, сонячний опік; невідомо: ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, ексфоліативний дерматит, екзема, еритема, свербіж, пурпура, кропив'янка, еритематозний висип, еритема долонь, свербіж статевих органів.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: нечасто: біль у спині, спазм м'язів, м'язова слабкість, міалгія, біль у шиї.
Інфекції: нечасто кандидоз, простий герпес, назофарингіт, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів; невідомо: клостридіальна інфекція.
Порушення репродуктивної системи: нечасто: поліменорея.
Загальні симптоми: часто: лихоманка; нечасто: астенія, біль та неприємні відчуття невизначеної локалізації, озноб, холодний піт, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, гіпергідроз, набряк обличчя, втома.
особливі вказівкиКлінічні дані свідчать, що рифаксимін неефективний при лікуванні кишкових інфекцій, спричинених Campylobacter jejuni, Salmonella spp., Shigella spp., які викликають часту діарею, пропасницю, виділення крові зі стільцем. Препарат Альфаксим® не рекомендується застосовувати, якщо у пацієнтів спостерігаються лихоманка та рідке випорожнення з кров'ю. Препарат Альфаксим® слід відмінити, якщо симптоми діареї посилюються або зберігаються понад 48 годин. Слід призначити іншу антибактеріальну терапію.
Курс лікування діареї мандрівника має перевищувати 3 днів.
Відомо, Clostridium difficile-асоційована діарея може розвинутися при застосуванні багатьох антибактеріальних засобів, включаючи рифаксимін. Потенційний взаємозв'язок рифаксиміну з розвитком Clostridium difficile-асоційованої діареї та псевдомембранозного коліту не можна виключити.
Досвід застосування рифаксиміну спільно з іншими рифаміцинами відсутній.
Слід бути обережними при супутньому прийомі рифаксиміну та інгібітора Р-глікопротеїну, такого як циклоспорин.
Пацієнтів необхідно попередити, що, незважаючи на незначне всмоктування рифаксиміну (менше 1%), він може викликати забарвлення сечі в червоний колір: це обумовлено активною речовиною рифаксиміном, яка, як і більшість антибіотиків цього ряду (рифаміцини), має червонувато-оранжеве забарвлення.
При розвитку суперінфекції мікроорганізмами, нечутливими до рифаксиміну, прийом препарату Альфаксим® слід припинити та призначити відповідну терапію.
Внаслідок впливу рифаксиміну на кишкову флору ефективність пероральних контрацептивів, що містять естрогени, може знизитись після його прийому. Рекомендується застосовувати додаткові заходи контрацепції при прийомі Альфаксиму, особливо якщо вміст естрогенів у пероральних контрацептивах менше 50 мкг.
Прийом препарату Альфаксим® можливий не раніше, ніж через 2 години після прийому активованого вугілля.
Препарат Альфаксим містить у складі барвник сонячний захід сонця жовтий алюмінієвий лак, який може викликати алергічні реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Хоча запаморочення та сонливість спостерігаються при застосуванні препарату Альфаксим®, проте він не має істотного впливу на здатність керувати автотранспортом та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій. У разі появи запаморочення та сонливості при застосуванні препарату слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПриймати внутрішньо, запиваючи склянкою води, незалежно від їди.
Лікування діареї:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1 таблетка по 200 мг кожні 6 годин. Курс лікування діареї мандрівника має перевищувати 3 днів.
Печінкова енцефалопатія:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 8 годин.
Профілактика постопераційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 12 годин. Профілактику проводять за 3 дні до операції.
Синдром надлишкового бактеріального зростання:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин.
Симптоматичний неускладнений дивертикульоз:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1–2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин.
Хронічні запальні захворювання кишечника:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1–2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин. Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів. Повторний курс лікування слід проводити не раніше як через 20-40 днів. Загальна тривалість лікування визначається клінічним станом пацієнтів.
За рекомендацією лікаря можуть бути змінені дози та частота їхнього прийому.
Корекція дози у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Альфаксим таб 200 мг 20 шт инструкция
Склад та опис
Активна речовина: 1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить :
рифаксимін – 200 мг ; допоміжні речовини для оболонки: опадрай II 85F34554 рожевий [спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид, макрогол 3350 (поліетиленгліколь 3350), тальк, барвник сонячний захід сонця жовтий алюмінієвий лак, барвник заліза Опис: Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою коричнево-рожевого кольору. На поперечному розрізі ядро оранжевого кольору.
Форма випуску:
Пігулки, вкриті плівковою оболонкою, 200 мг. По 10 або 20 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 2 контурні коміркові упаковки (по 10 таблеток) або 1 контурну коміркову упаковку (по 20 таблеток) разом з інструкцією із застосування в пачку з картону.
ПротипоказанняПідвищена чутливість до рифаксиміну, або до інших рифаміцинів, або до будь-якого з компонентів, що входять до складу препарату;
Діарея, що супроводжується лихоманкою та рідким стільцем з кров'ю;
Кишкова непрохідність (зокрема часткова);
Тяжке виразкове ураження кишечника;
Дитячий вік до 12 років (ефективність та безпека не встановлені).
Дозування200 мг
Показання до застосуванняЛікування шлунково-кишкових інфекцій, що викликаються бактеріями, чутливими до рифаксиміну, наприклад при гострих шлунково-кишкових інфекціях, діареї мандрівників, синдромі надмірного росту мікроорганізмів у кишечнику, печінковій енцефалопатії, симптоматичному неускладненому дивертикульозному захворюванні та дивертикулезном захворюванні.
Профілактика інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиИсследования in vitro показывают, что рифаксимин не ингибирует изоферменты системы цитохрома Р-450 (CYP1А2, 2А6, 2В6, 2С8, 2С9, 2С19, 2D6, 2E1 и 3А4) и не индуцирует CYP1А2 и CYP2В6, но является слабым индуктором CYP3А4. Клінічні дослідження лікарської взаємодії свідчать, що у здорових добровольців рифаксимін не має значного впливу на фармакокінетику лікарських засобів, що метаболізуються за участю CYP3A4.
У пацієнтів з порушенням функції печінки не можна виключити, що рифаксимін може знизити експозицію лікарських засобів-субстратів CYP3A4 (наприклад, варфарин, протиаритмічні, протисудомні тощо) при одночасному застосуванні з ними, оскільки при печінковій недостатності має більш високу системну експозицію щодо порівняно зі здоровими добровольцями.
У пацієнтів, які продовжують прийом варфарину та рифаксиміну, реєстрували зниження та підвищення міжнародного нормалізованого відношення (у деяких випадках з епізодами кровотеч). Якщо спільний прийом препаратів необхідний, слід проводити ретельний моніторинг міжнародного нормалізованого відношення на початку та по закінченні лікування. Для підтримки бажаного рівня антикоагуляції може знадобитися вибір дози пероральних антикоагулянтів.
Дослідження in vitro дозволяють припускати, що рифаксимін є помірним субстратом Р-глікопротеїну та метаболізується за допомогою ізоферменту CYP3А4. Невідомо, чи підвищують системну експозицію рифаксиміну лікарські засоби, які інгібують CYP3А4 при одночасному застосуванні з ним.
У здорових добровольців спільний прийом разової дози циклоспорину (600 мг), потужного інгібітора Р-глікопротеїну, та разової дози рифаксиміну (550 мг) призводив до 83-кратного та 124-кратного збільшення середніх значень Сmax та AUC рифаксиміну. Клінічна значущість такого підвищення для системного впливу невідома.
Потенційні взаємодії рифаксиміну з іншими лікарськими засобами, які виводяться з клітини за допомогою Р-глікопротеїну або інших транспортних білків (МRP2, MRP4, BCRP, BSEP), є малоймовірними.
ПередозуванняЗа даними клінічних досліджень, у пацієнтів з діареєю мандрівника дози рифаксиміну до 1800 мг/день добре переносились. Навіть у пацієнтів із нормальною бактеріальною флорою кишечника рифаксимін у дозі до 2400 мг/день протягом 7 днів не викликав несприятливих симптомів.
При випадковому передозуванні показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Антибіотик, рифаксимін
Код АТХ: A07AA11
Фармакодинаміка:
Рифаксимін – антибіотик широкого спектра дії групи рифаміцину. Як і інші представники цієї групи, незворотно пов'язує бета-субодиниці ферменту бактерій ДНК-залежної РНК полімерази і, отже, пригнічує синтез РНК та білків бактерій. Внаслідок незворотного зв'язування з ферментом рифаксимін виявляє бактерицидні властивості щодо чутливих бактерій. Препарат має широкий спектр протимікробної активності, що включає більшість грамнегативних і грампозитивних аеробних та анаеробних бактерій. Широкий антибактеріальний спектр рифаксиміну сприяє зниженню патогенного кишкового бактеріального навантаження, яке зумовлює деякі патологічні стани.
Препарат знижує:
- утворення бактеріями аміаку та інших токсичних сполук, які у разі тяжкого захворювання печінки, що супроводжується порушенням процесу детоксикації, відіграють роль у патогенезі та клінічних проявах печінкової енцефалопатії;
- Підвищена проліферація бактерій при синдромі надмірного росту мікроорганізмів в кишечнику;
- присутність у дивертикулі ободової кишки бактерій, які можуть викликати запалення всередині та навколо дивертикулярного мішка та, можливо, відіграють ключову роль у розвитку симптомів та ускладнень дивертикулярної хвороби;
- антигенний стимул, який за наявності генетично обумовлених дефектів в імунорегуляції слизової та/або захисної функції може ініціювати або постійно підтримувати хронічне запалення кишечника;
- Ризик інфекційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях.
Механізм резистентності:
Розвиток резистентності до рифаксиміну зумовлений оборотним ушкодженням гена rpoB, що кодує бактеріальну РНК-полімеразу. Зустрічаємо резистентні субпопуляції серед бактерій, виділених у пацієнтів з діареєю мандрівника, були низькими. За даними клінічних досліджень, триденний курс терапії рифаксіміном у пацієнтів з діареєю мандрівника не супроводжувався появою резистентних грампозитивних (ентерококи) та грамнегативних (кишкова паличка) бактерій. При повторному застосуванні рифаксиміну у високих дозах у здорових добровольців та у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника резистентні до рифаксиміну штами з'являлися, проте вони не колонізували шлунково-кишковий тракт (ШКТ) та не витісняли рифаксимін-чутливі штами. При припиненні терапії резистентні штами швидко зникали.
Чутливість:
Тестування чутливості in vitro не можна використовувати для визначення чутливості або резистентності бактерій до рифаксиміну. Нині клінічних даних недостатньо, щоб встановити граничні значення з метою оцінки тестів на чутливість. Рифаксимін оцінювали in vitro щодо збудників діареї мандрівника з чотирьох регіонів світу: ентеротоксигенних та ентероагрегативних штамів E.coli, Salmonella spp., Shigella spp., нехолерних вібріонів, Plesiomonas spp., Aeromonas spp. та Campylobacter spp. МПК90 (мінімальна переважна концентрація) для виділених штамів склала 32 мкг/мл, і цей рівень легко досягнутий у просвіті кишечника внаслідок високої концентрації рифаксиміну у фекаліях. Оскільки рифаксимін має низьку всмоктуваність у шлунково-кишковому тракті і діє місцево в просвіті кишечника,
Фармакокінетика:
Всмоктування:
Рифаксимін практично не всмоктується при пероральному прийомі (менше 1%). При повторному застосуванні у здорових добровольців та у пацієнтів із пошкодженою слизовою оболонкою кишечника, при запальних захворюваннях кишечника концентрація у плазмі дуже низька (менше 10 нг/мл). При застосуванні препарату через 30 хвилин після прийому жирної їжі відзначали підвищення системного всмоктування рифаксиміну, що не має клінічної значущості.
Розподіл
Рифаксимін помірно зв'язується з білками плазми. Зв'язок із білками у здорових добровольців становить 67,5 %, а у пацієнтів із печінковою недостатністю – 62 %.
Виведення:
Виводиться з організму в незмінному вигляді кишечником (96,9% від прийнятої дози), тому що не піддається деградації та метаболізму при проходженні через ШКТ. Виявлений за допомогою мічених ізотопів у сечі рифаксимін становить не більше 0,025% від прийнятої дози. Менше 0,01% від дози виводиться нирками у вигляді 25-дезацетилрифаксиміну, єдиного метаболіту рифаксиміну, ідентифікованого у людини. Виведення нирками 14С рифаксиміну не перевищує 0,4%. Системна експозиція нелінійна, дозозалежна, що можна порівняти з всмоктуванням рифаксиміну, можливо, обмеженим швидкістю розчинення.
З нирковою недостатністю:
Немає клінічних даних щодо застосування рифаксиміну при нирковій недостатності.
З печінковою недостатністю:
Системна експозиція у пацієнтів із печінковою недостатністю перевищує таку у здорових добровольців. Підвищення системної експозиції у цих пацієнтів слід розглядати у світлі локальної дії рифаксиміну в кишечнику та його низької системної біодоступності, а також наявних даних щодо безпеки рифаксиміну у пацієнтів із цирозом печінки.
Діти:
Фармакокінетика рифаксиміну у дітей не вивчалася.
Вагітність та годування груддюДані щодо застосування рифаксиміну при вагітності дуже обмежені. Дослідження на тваринах показали скороминущий вплив рифаксиміну на осифікацію та будову скелета у плода. Клінічна значимість цих результатів невідома. Застосування рифаксиміну при вагітності не рекомендується.
Невідомо, чи рифаксимін проникає в грудне молоко. Не можна виключити ризик для дитини, яка перебуває на грудному вигодовуванні. Для вирішення питання про продовження прийому рифаксиміну в період грудного вигодовування необхідно оцінити співвідношення ризику для дитини та користі для матері.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом
Побічні явищаПорушення серцево-судинної системи: нечасто: відчуття серцебиття, припливи крові до шкіри обличчя, підвищення артеріального тиску.
Порушення з боку крові: часті: лімфоцитоз, моноцитоз, нейтропенія. Невідомо: тромбоцитопенія.
Порушення імунної системи: невідомо: анафілактичні реакції, гіперчутливість, анафілактичний шок, набряк гортані.
Метаболічні порушення: нечасто: зниження апетиту, дегідратація.
Психічні порушення: нечасто: патологічні сновидіння, депресивний настрій, безсоння, нервозність.
Порушення з боку центральної нервової системи: часто: запаморочення, біль голови; нечасто: гіпестезія, мігрень, парестезія, сонливість, головний біль у ділянці пазух носа; невідомо: переднепритомний стан, збудження.
Порушення органу зору: нечасто: диплопія.
Порушення внутрішнього вуха: нечасто: біль у вусі, системне запаморочення.
Порушення з боку органів дихання: нечасто: задишка, сухість у горлі, закладеність носа, біль у ротоглотці, кашель, ринорея.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту та печінки: часто: здуття живота, біль у животі, запор, діарея, метеоризм, нудота, тенезми, блювання, позиви на дефекацію; нечасто: біль у верхній половині живота, асцит, диспепсія, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, виділення слизу та крові зі стільцем, сухість губ, «твердий» стілець, підвищення активності аспартатамінотрансферази, агевзія; невідомо: порушення печінкових функціональних тестів, печія.
Порушення з боку сечовидільної системи: нечасто: глюкозурія, поліурія, лакіурія, гематурія, протеїнурія.
Порушення з боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: нечасто: висипання, сонячний опік; невідомо: ангіоневротичний набряк, алергічний дерматит, ексфоліативний дерматит, екзема, еритема, свербіж, пурпура, кропив'янка, еритематозний висип, еритема долонь, свербіж статевих органів.
Порушення з боку опорно-рухового апарату: нечасто: біль у спині, спазм м'язів, м'язова слабкість, міалгія, біль у шиї.
Інфекції: нечасто кандидоз, простий герпес, назофарингіт, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів; невідомо: клостридіальна інфекція.
Порушення репродуктивної системи: нечасто: поліменорея.
Загальні симптоми: часто: лихоманка; нечасто: астенія, біль та неприємні відчуття невизначеної локалізації, озноб, холодний піт, грипоподібні симптоми, периферичні набряки, гіпергідроз, набряк обличчя, втома.
особливі вказівкиКлінічні дані свідчать, що рифаксимін неефективний при лікуванні кишкових інфекцій, спричинених Campylobacter jejuni, Salmonella spp., Shigella spp., які викликають часту діарею, пропасницю, виділення крові зі стільцем. Препарат Альфаксим® не рекомендується застосовувати, якщо у пацієнтів спостерігаються лихоманка та рідке випорожнення з кров'ю. Препарат Альфаксим® слід відмінити, якщо симптоми діареї посилюються або зберігаються понад 48 годин. Слід призначити іншу антибактеріальну терапію.
Курс лікування діареї мандрівника має перевищувати 3 днів.
Відомо, Clostridium difficile-асоційована діарея може розвинутися при застосуванні багатьох антибактеріальних засобів, включаючи рифаксимін. Потенційний взаємозв'язок рифаксиміну з розвитком Clostridium difficile-асоційованої діареї та псевдомембранозного коліту не можна виключити.
Досвід застосування рифаксиміну спільно з іншими рифаміцинами відсутній.
Слід бути обережними при супутньому прийомі рифаксиміну та інгібітора Р-глікопротеїну, такого як циклоспорин.
Пацієнтів необхідно попередити, що, незважаючи на незначне всмоктування рифаксиміну (менше 1%), він може викликати забарвлення сечі в червоний колір: це обумовлено активною речовиною рифаксиміном, яка, як і більшість антибіотиків цього ряду (рифаміцини), має червонувато-оранжеве забарвлення.
При розвитку суперінфекції мікроорганізмами, нечутливими до рифаксиміну, прийом препарату Альфаксим® слід припинити та призначити відповідну терапію.
Внаслідок впливу рифаксиміну на кишкову флору ефективність пероральних контрацептивів, що містять естрогени, може знизитись після його прийому. Рекомендується застосовувати додаткові заходи контрацепції при прийомі Альфаксиму, особливо якщо вміст естрогенів у пероральних контрацептивах менше 50 мкг.
Прийом препарату Альфаксим® можливий не раніше, ніж через 2 години після прийому активованого вугілля.
Препарат Альфаксим містить у складі барвник сонячний захід сонця жовтий алюмінієвий лак, який може викликати алергічні реакції.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами, механізмами:
Хоча запаморочення та сонливість спостерігаються при застосуванні препарату Альфаксим®, проте він не має істотного впливу на здатність керувати автотранспортом та займатися видами діяльності, що потребують підвищеної уваги та швидкості психомоторних реакцій. У разі появи запаморочення та сонливості при застосуванні препарату слід утриматися від виконання зазначених видів діяльності
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПриймати внутрішньо, запиваючи склянкою води, незалежно від їди.
Лікування діареї:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1 таблетка по 200 мг кожні 6 годин. Курс лікування діареї мандрівника має перевищувати 3 днів.
Печінкова енцефалопатія:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 8 годин.
Профілактика постопераційних ускладнень при колоректальних хірургічних втручаннях:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 12 годин. Профілактику проводять за 3 дні до операції.
Синдром надлишкового бактеріального зростання:
Дорослі та діти віком від 12 років: 2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин.
Симптоматичний неускладнений дивертикульоз:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1–2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин.
Хронічні запальні захворювання кишечника:
Дорослі та діти віком від 12 років: 1–2 таблетки по 200 мг кожні 8–12 годин. Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів. Повторний курс лікування слід проводити не раніше як через 20-40 днів. Загальна тривалість лікування визначається клінічним станом пацієнтів.
За рекомендацією лікаря можуть бути змінені дози та частота їхнього прийому.
Корекція дози у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з печінковою недостатністю не потрібна.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Альфаксим таб 200 мг 20 шт производится компанией АЛИУМ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Альфаксим таб 200 мг 20 шт и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Альфаксим таб 200 мг 20 шт в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Альфаксим таб. 200 мг 40 шт Альфаксим таб. 200 мг 40 шт, Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 12 шт Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 12 шт, Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 28 шт Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 28 шт, Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 36 шт Альфа нормикс таб п/об пленочной 200мг 36 шт.