Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз
Топ продаж
Суперцена
Адреналін є альфа- та бета-адреноміметиком, який використовується для підвищення артеріального тиску, збільшення серцевого об'єму та зниження загального периферичного судинного опору. Він також може розширювати зіниці, розслаблювати гладкі м'язи бронхів та підвищувати провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Ліки, які містять адреналін, доступні у формі розчину для ін'єкцій та можуть бути введені внутрішньовенно, підшкірно або внутрішньом'язово. Цей препарат має швидку дію та короткий період напіввиведення, і виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.
Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл препарату містить: адреналіну тартрат у перерахуванні на адреналін (епінефрін) 1,0 мг.
Допоміжні речовини:
Натрію хлорид 8,0 мг, хлоробутанолу гемігідрат у перерахуванні на хлоробутанол 5,0 мг, динатрію едетату дигідрат (трилон Б) 0,5 мг, гліцерол безводний 60,0 мг, хлористоводневої кислоти розчин 5 М М до рН 22 - 50 вода для ін'єкцій до 10 мл.
Опис:
Прозора безбарвна або слабо забарвлена рідина з характерним запахом.
Розчин
для ін'єкцій 1 мг/мл.
По 1 мл в ампули із забарвленого скла.
По 1, 5 або 10 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з плівкою полімерною або фольгою алюмінієвою лакованою або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої або у формі з картону сячів.
По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 1, 5 або 10 ампулами або 2 контурні коміркові упаковки або форми з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або без нього в пачці з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз (включаючи церебральний атеросклероз), гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія, ішемічна хвороба серця, фібриляція шлуночків, фібриляція передсердій, шлуночків окарду, феохромоцитома, тиреотоксикоз, цукровий діабет, гостра та хронічна артеріальна недостатність (у тому числі в анамнезі – артеріальна емболія, атеросклероз, хвороба Бюргера, діабетичний ендартеріїт, хвороба Рейно), гіповолемія, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія, шок числа кардіогенний, травматичний, геморагічний), холодова травма, хвороба
Паркінсона, органічні ушкодження головного мозку, закритокутова глаукома, судомний синдром, гіперплазія передміхурової залози, вік до 18 років (крім станів, що безпосередньо загрожують життю), вагітність, період лактації, одночасне застосування інгаляційних засобів для загальної анестезії (галотану), епінефрин місцевими анестетиками не застосовують для місцевої анестезії пальців рук та ніг через ризик ішемічного ушкодження тканин.
При невідкладних станах усі протипоказання є відносними.
З обережністю
Гіпертиреоз, літній вік.
Для профілактики аритмій на фоні застосування препарату призначають бета-адреноблокатори.
Дозування1 мг/мл
Показання до застосуванняАлергічні реакції негайного типу (у тому числі кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, вживанні харчових продуктів, укусах комах або введенні інших алергенів; астма фізичних зусиль.
Бронхіальна астма (купірування астматичного статусу), бронхоспазм під час наркозу.
Асистолія (у тому числі на тлі атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня, що гостро розвивається).
Кровотеча з поверхневих судин шкіри та слизових оболонок (у тому числі з ясен).
Артеріальна гіпотензія, що не піддається впливу адекватних об'ємів рідин (у тому числі шок, бактеріємія, операції на відкритому серці, ниркова недостатність).
Необхідність подовження дії місцевих анестетиків.
Епізоди повної атріовентрикулярної блокади (з розвитком синкопального стану (синдром Морганьї-Адамса-Стокса)).
Зупинка кровотечі (як судинозвужувальний засіб).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтагоністами епінефрину є блокатори альфа- та бета-адренорецепторів.
Ефективність застосування епінефрину знижена у пацієнтів з тяжкими анафілактичними реакціями, які приймають бета-адреноблокатори. У цьому випадку внутрішньовенно застосовують сальбутамол.
Застосування разом з іншими адреноміметиками може посилити ефект епінефрину.
Послаблює ефекти наркотичних аналгетиків та снодійних препаратів.
При застосуванні одночасно з серцевими глікозидами, хінідином, трициклічними антидепресантами, допаміном, засобами для інгаляційного наркозу (енфлуран, галотан, ізофлуран, метоксифлуран) кокаїном зростає ризик розвитку аритмій (разом застосовувати слід вкрай обережно або взагалі не застосовувати); з іншими адреноміметиками – посилення вираженості побічних ефектів з боку серцево-судинної системи; з антигіпертензивними засобами – зниження їхньої ефективності.
З діуретиками – можливе збільшення прессорного ефекту епінефрину.
Одночасне застосування з препаратами, що інгібують моноамінооксидазу (прокарбазин, селегілін, а також фуразолідон), може викликати раптове та виражене підвищення артеріального тиску, гіперпіретичний криз, головний біль, аритмії серця, блювання; з нітратами – ослаблення їхньої терапевтичної дії; з феноксибензаміном – посилення гіпотензивного ефекту та тахікардію; з фенітоїном – раптове зниження артеріального тиску та брадикардію (залежить від дози та швидкості введення); із препаратами гормонів щитовидної залози – взаємне посилення дії; з лікарськими засобами, що подовжують QT-інтервал (у тому числі астемізолом, цизапридом, терфенадином) – подовження QT-інтервалу; з діатріазоатами, йоталамовою або йоксагловою кислотами – посилення неврологічних ефектів,
Знижує ефект інсуліну та інших гіпоглікемічних лікарських засобів.
ПередозуванняСимптоми: надмірне підвищення артеріального тиску, тахікардія, що змінюється брадикардією, порушення ритму (в т.ч. фібриляція передсердь і шлуночків), похолодання та блідість шкірних покривів, блювання, головний біль, метаболічний ацидоз, інфаркт міокарда, черепно- літніх пацієнтів), набряк легень, смерть.
Лікування: припинити введення, симптоматична терапія – для зниження артеріального тиску – альфа-адреноблокатори (фентоламін), при аритмії – бета-адреноблокатори (пропранолол).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Альфа- та бета-адреноміметик.
Фармакодинаміка:
Дія обумовлена активацією рецепторзалежної аденілатциклази на внутрішній поверхні клітинної мембрани, підвищенням внутрішньоклітинної концентрації циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) та іонів кальцію (Са2+). У дуже низьких дозах, при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв може знижувати артеріальний тиск унаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04-0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту та силу серцевих скорочень, ударний об'єм крові та хвилинний об'єм крові, знижує загальний периферичний судинний опір; вище 0,02 мкг/кг/хв звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний судинний опір.
Пресорний ефект може спричинити короткочасне рефлекторне уповільнення частоти серцевих скорочень.
Розслаблює гладкі м'язи бронхів. Дози вище 0,3 мкг/кг/хв, знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонус та моторику шлунково-кишкового тракту.
Розширюють зіниці, сприяють зниженню продукції внутрішньоочної рідини та внутрішньоочного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз та глюконеогенез) та підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот.
Підвищує провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда у кисні.
Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістаміну та лейкотрієнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової оболонки.
Діючи на альфа-адренорецептори, розташовані в шкірі, слизових оболонках та внутрішніх органах, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцевоанестезуючих засобів, збільшує тривалість та знижує токсичний вплив місцевої анестезії.
Стимуляція бета2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення іонів калію (К+) із клітини та може призвести до гіпокаліємії.
При інтракавернозному введенні зменшує кровонаповнення печеристих тіл.
Терапевтичний ефект розвивається практично миттєво при внутрішньовенному введенні (тривалість дії – 1-2 хв), через 5-10 хв після підшкірного введення (максимальний ефект – через 20 хв), при внутрішньом'язовому введенні – час початку ефекту варіабельний.
Фармакокінетика:
Всмоктування
При внутрішньом'язовому або підшкірному введенні добре всмоктується. Введений парентерально, швидко руйнується. Також абсорбується при ендотрахеальному та кон'юнктивальному введенні. Час досягнення максимальної концентрації в крові при підшкірному та внутрішньом'язовому введенні – 3-10 хв. Проникає через плаценту, грудне молоко, не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм
Метаболізується в основному моноамінооксидазою та катехол-О-метилтрансферазою в закінченнях симпатичних нервів та інших тканин, а також у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення при внутрішньовенному введенні – 1-2 хв.
Виведення
Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів: ванілілміндальної кислоти, сульфатів, глюкуронідів, а також у незначній кількості – у незміненому вигляді.
Вагітність та годування груддюЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з Всесвітньою Організацією
Охорони Здоров'я (ВООЗ): дуже часто (> 1/10); часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від > 1/1000 до < 1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (від <1/10000, включаючи окремі повідомлення).
З боку серцево-судинної системи: нечасто – стенокардія, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення або зниження артеріального тиску; при високих дозах – шлуночкові аритмії (включаючи фібриляцію шлуночків); рідко – аритмія, біль у грудній клітці, набряк легень.
З боку нервової системи: часто – біль голови, тривожний стан, тремор, тик; нечасто - запаморочення, нервозність, втома, нудота, блювання, розлади особистості (психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам'яті, психотичні розлади: агресивна або панічна поведінка, шизофреноподібні розлади, параноя), порушення сну, м'язові посмикування.
З боку системи травлення: часто – нудота, блювання.
З боку сечовивідної системи: рідко – утруднене та хворобливе сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози).
Місцеві реакції: нечасто – біль чи печіння у місці внутрішньом'язової ін'єкції.
Алергічні реакції: нечасто – ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, висипання, багатоформна еритема.
Інші: нечасто – підвищене потовиділення; рідко – гіпокаліємія.
Якщо побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиВипадкове внутрішньовенне введення епінефрину може спричинити різке підвищення артеріального тиску.
Підвищення артеріального тиску під час введення препарату може викликати напади стенокардії. Епінефрін може викликати констрикцію капілярів нирок, зменшуючи цим діурез.
При інфузії слід використовувати прилад з вимірювальним пристроєм для регулювання швидкості інфузії.
Інфузії слід проводити у велику (краще центральну) вену.
Внутрішньосердечно вводиться при асистолії, якщо інші методи недоступні, т.к. існує ризик розвитку тампонади серця та пневмотораксу.
У період лікування рекомендовано визначення концентрації іонів калію (К+) у сироватці крові, вимірювання артеріального тиску, діурезу, хвилинного об'єму кровообігу, електрокардіограми, центрального венозного тиску, тиску в легеневій артерії та тиску заклинювання у легеневих капілярах.
Надмірні дози інфаркту міокарда можуть посилити ішемію шляхом підвищення потреби міокарда в кисні.
Збільшує глікемію, у зв'язку з чим при цукровому діабеті потрібні вищі дози інсуліну та похідних сульфонілсечовини.
При ендотрахеальному введенні всмоктування та остаточна концентрація препарату в плазмі може бути непередбачуваною.
Введення епінефрину при шокових станах не замінює переливання крові, плазми, кровозамінних рідин та/або сольових розчинів.
Епінефрін недоцільно застосовувати тривало (звуження периферичних судин, що призводить до можливого розвитку некрозу або гангрени).
Суворо контрольованих досліджень застосування епінефрину у вагітних не проведено. Встановлено статистично закономірний взаємозв'язок пороків розвитку та пахової грижі у дітей, матері яких застосовували епінефрин протягом І триместру або протягом усієї вагітності, повідомлялося також в одному випадку про виникнення аноксії у плода після внутрішньовенного введення матері епінефрину.
Застосування корекції зниженого артеріального тиску під час пологів не рекомендується, оскільки може затримувати другу стадію пологів; при введенні у великих дозах для послаблення скорочення матки може спричиняти тривалу атонію матки з кровотечею.
Можна використовувати у дітей при зупинці серця, проте слід бути обережним.
При припиненні лікування дози слід поступово зменшувати, т.к. раптова відміна терапії може призводити до зниження артеріального тиску.
Легко руйнується алкілуючі речовини та окислювачі, включаючи хлориди, броміди, нітрити, солі заліза, пероксиди.
Якщо розчин набув рожевого або коричневого кольору або містить осад, його вводити не можна. Невикористану частину слід знищувати.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Після застосування препарату лікар повинен індивідуально, у кожному конкретному випадку, вирішувати питання про допуск пацієнта до керування транспортом або зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 15°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПідшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно крапельно.
Алергічні реакції негайного типу (анафілактичний шок): внутрішньовенно повільно 0,1-0,25 мг, розведених в 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, при необхідності продовжують внутрішньовенне краплинне введення в концентрації 1: 10000. При відсутності безпосередньої загрози
життю внутрішньом'язове або підшкірне введення 0,3-0,5 мг, при необхідності повторне введення через 10-20 хв до 3 разів.
Бронхіальна астма: підшкірно 0,3-0,5 мг; при необхідності повторні дози можна вводити через кожні 20 хв до 3 разів, або внутрішньовенно по 0,1-0,25 мг з розведенням у концентрації 1:10000.
При асистолії: внутрішньосерцево 0,5 мг (розбавляють 10 мл 0,9% розчину хлориду натрію або іншим розчином); під час реанімаційних заходів – по 0,5-1,0 мг (у розведеному вигляді) внутрішньовенно кожні 3-5 хв. Якщо пацієнт інтубований, можлива ендотрахеальна інстиляція – дози мають у 2-2,5 разів перевищувати дози для внутрішньовенного введення.
Зупинка кровотеч: місцево як тампонів, змочених розчином препарату.
При гіпотензії: внутрішньовенно крапельно 1 мкг/хв, швидкість введення можна збільшити до 2-10 мкг/хв.
Для подовження дії місцевих анестетиків: у концентрації 0,005 мг/мл (доза залежить від виду анестетика, що використовується), для спинномозкової анестезії – 0,2-0,4 мг.
Синдром Моргані-Адамса-Стокса (брадіаритмічна форма): у дозі 1 мг у 250 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно, поступово збільшуючи швидкість інфузії до досягнення мінімальної достатньої кількості серцевих скорочень.
Як судинозвужувальний засіб: внутрішньовенно крапельно 1 мкг/хв, швидкість введення можна збільшити до 2-10 мкг/хв.
Застосування у дитячій практиці:
Новонароджені (асистолія): внутрішньовенно, 10-30 мкг/кг кожні 3-5 хв, повільно.
Дітям старше 1 місяця: внутрішньовенно, 10 мкг/кг (у подальшому при необхідності кожні 3-5 хв вводять по 100 мкг/кг (після введення принаймні 2 стандартних доз можна кожні 5 хв використовувати більш високі дози – 200 мкг/ кг) Можна використовувати ендотрахеальне введення
Дітям при анафілактичному шоці: підшкірно або внутрішньом'язово по 0,01 мг/кг (максимально – до 0,3 мг), при необхідності введення цих доз повторюють через кожні 15 хв (до 3 разів)
. при бронхоспазму: підшкірно 10 мкг/кг (максимально - до 0,3 мг), дози при необхідності повторюють кожні 15 хв (до 3-4 разів) або кожні 4 год.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз инструкция
Склад та опис
Активна речовина:
1 мл препарату містить: адреналіну тартрат у перерахуванні на адреналін (епінефрін) 1,0 мг.
Допоміжні речовини:
Натрію хлорид 8,0 мг, хлоробутанолу гемігідрат у перерахуванні на хлоробутанол 5,0 мг, динатрію едетату дигідрат (трилон Б) 0,5 мг, гліцерол безводний 60,0 мг, хлористоводневої кислоти розчин 5 М М до рН 22 - 50 вода для ін'єкцій до 10 мл.
Опис:
Прозора безбарвна або слабо забарвлена рідина з характерним запахом.
Розчин
для ін'єкцій 1 мг/мл.
По 1 мл в ампули із забарвленого скла.
По 1, 5 або 10 ампул у контурній комірковій упаковці з полівінілхлоридної плівки або поліетилентерефталатної з плівкою полімерною або фольгою алюмінієвою лакованою або без плівки полімерної і фольги алюмінієвої лакованої або у формі з картону сячів.
По 1 контурній комірковій упаковці або формі з картону з 1, 5 або 10 ампулами або 2 контурні коміркові упаковки або форми з картону з 5 ампулами разом з інструкцією по застосуванню і ампульним скарифікатором або без нього в пачці з картону.
ПротипоказанняГіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату, артеріальна гіпертензія, виражений атеросклероз (включаючи церебральний атеросклероз), гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія, ішемічна хвороба серця, фібриляція шлуночків, фібриляція передсердій, шлуночків окарду, феохромоцитома, тиреотоксикоз, цукровий діабет, гостра та хронічна артеріальна недостатність (у тому числі в анамнезі – артеріальна емболія, атеросклероз, хвороба Бюргера, діабетичний ендартеріїт, хвороба Рейно), гіповолемія, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія, шок числа кардіогенний, травматичний, геморагічний), холодова травма, хвороба
Паркінсона, органічні ушкодження головного мозку, закритокутова глаукома, судомний синдром, гіперплазія передміхурової залози, вік до 18 років (крім станів, що безпосередньо загрожують життю), вагітність, період лактації, одночасне застосування інгаляційних засобів для загальної анестезії (галотану), епінефрин місцевими анестетиками не застосовують для місцевої анестезії пальців рук та ніг через ризик ішемічного ушкодження тканин.
При невідкладних станах усі протипоказання є відносними.
З обережністю
Гіпертиреоз, літній вік.
Для профілактики аритмій на фоні застосування препарату призначають бета-адреноблокатори.
Дозування1 мг/мл
Показання до застосуванняАлергічні реакції негайного типу (у тому числі кропив'янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, вживанні харчових продуктів, укусах комах або введенні інших алергенів; астма фізичних зусиль.
Бронхіальна астма (купірування астматичного статусу), бронхоспазм під час наркозу.
Асистолія (у тому числі на тлі атріовентрикулярної блокади ІІІ ступеня, що гостро розвивається).
Кровотеча з поверхневих судин шкіри та слизових оболонок (у тому числі з ясен).
Артеріальна гіпотензія, що не піддається впливу адекватних об'ємів рідин (у тому числі шок, бактеріємія, операції на відкритому серці, ниркова недостатність).
Необхідність подовження дії місцевих анестетиків.
Епізоди повної атріовентрикулярної блокади (з розвитком синкопального стану (синдром Морганьї-Адамса-Стокса)).
Зупинка кровотечі (як судинозвужувальний засіб).
Взаємодія з іншими лікарськими засобамиАнтагоністами епінефрину є блокатори альфа- та бета-адренорецепторів.
Ефективність застосування епінефрину знижена у пацієнтів з тяжкими анафілактичними реакціями, які приймають бета-адреноблокатори. У цьому випадку внутрішньовенно застосовують сальбутамол.
Застосування разом з іншими адреноміметиками може посилити ефект епінефрину.
Послаблює ефекти наркотичних аналгетиків та снодійних препаратів.
При застосуванні одночасно з серцевими глікозидами, хінідином, трициклічними антидепресантами, допаміном, засобами для інгаляційного наркозу (енфлуран, галотан, ізофлуран, метоксифлуран) кокаїном зростає ризик розвитку аритмій (разом застосовувати слід вкрай обережно або взагалі не застосовувати); з іншими адреноміметиками – посилення вираженості побічних ефектів з боку серцево-судинної системи; з антигіпертензивними засобами – зниження їхньої ефективності.
З діуретиками – можливе збільшення прессорного ефекту епінефрину.
Одночасне застосування з препаратами, що інгібують моноамінооксидазу (прокарбазин, селегілін, а також фуразолідон), може викликати раптове та виражене підвищення артеріального тиску, гіперпіретичний криз, головний біль, аритмії серця, блювання; з нітратами – ослаблення їхньої терапевтичної дії; з феноксибензаміном – посилення гіпотензивного ефекту та тахікардію; з фенітоїном – раптове зниження артеріального тиску та брадикардію (залежить від дози та швидкості введення); із препаратами гормонів щитовидної залози – взаємне посилення дії; з лікарськими засобами, що подовжують QT-інтервал (у тому числі астемізолом, цизапридом, терфенадином) – подовження QT-інтервалу; з діатріазоатами, йоталамовою або йоксагловою кислотами – посилення неврологічних ефектів,
Знижує ефект інсуліну та інших гіпоглікемічних лікарських засобів.
ПередозуванняСимптоми: надмірне підвищення артеріального тиску, тахікардія, що змінюється брадикардією, порушення ритму (в т.ч. фібриляція передсердь і шлуночків), похолодання та блідість шкірних покривів, блювання, головний біль, метаболічний ацидоз, інфаркт міокарда, черепно- літніх пацієнтів), набряк легень, смерть.
Лікування: припинити введення, симптоматична терапія – для зниження артеріального тиску – альфа-адреноблокатори (фентоламін), при аритмії – бета-адреноблокатори (пропранолол).
Фармакологічна дія
Фармакологічна група:
Альфа- та бета-адреноміметик.
Фармакодинаміка:
Дія обумовлена активацією рецепторзалежної аденілатциклази на внутрішній поверхні клітинної мембрани, підвищенням внутрішньоклітинної концентрації циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ) та іонів кальцію (Са2+). У дуже низьких дозах, при швидкості введення менше 0,01 мкг/кг/хв може знижувати артеріальний тиск унаслідок розширення судин скелетної мускулатури. При швидкості введення 0,04-0,1 мкг/кг/хв збільшує частоту та силу серцевих скорочень, ударний об'єм крові та хвилинний об'єм крові, знижує загальний периферичний судинний опір; вище 0,02 мкг/кг/хв звужує судини, підвищує артеріальний тиск (головним чином систолічний) і загальний периферичний судинний опір.
Пресорний ефект може спричинити короткочасне рефлекторне уповільнення частоти серцевих скорочень.
Розслаблює гладкі м'язи бронхів. Дози вище 0,3 мкг/кг/хв, знижують нирковий кровотік, кровопостачання внутрішніх органів, тонус та моторику шлунково-кишкового тракту.
Розширюють зіниці, сприяють зниженню продукції внутрішньоочної рідини та внутрішньоочного тиску. Викликає гіперглікемію (підсилює глікогеноліз та глюконеогенез) та підвищує вміст у плазмі вільних жирних кислот.
Підвищує провідність, збудливість та автоматизм міокарда. Збільшує потребу міокарда у кисні.
Інгібує індуковане антигенами вивільнення гістаміну та лейкотрієнів, усуває спазм бронхіол, запобігає розвитку набряку їх слизової оболонки.
Діючи на альфа-адренорецептори, розташовані в шкірі, слизових оболонках та внутрішніх органах, викликає звуження судин, зниження швидкості всмоктування місцевоанестезуючих засобів, збільшує тривалість та знижує токсичний вплив місцевої анестезії.
Стимуляція бета2-адренорецепторів супроводжується посиленням виведення іонів калію (К+) із клітини та може призвести до гіпокаліємії.
При інтракавернозному введенні зменшує кровонаповнення печеристих тіл.
Терапевтичний ефект розвивається практично миттєво при внутрішньовенному введенні (тривалість дії – 1-2 хв), через 5-10 хв після підшкірного введення (максимальний ефект – через 20 хв), при внутрішньом'язовому введенні – час початку ефекту варіабельний.
Фармакокінетика:
Всмоктування
При внутрішньом'язовому або підшкірному введенні добре всмоктується. Введений парентерально, швидко руйнується. Також абсорбується при ендотрахеальному та кон'юнктивальному введенні. Час досягнення максимальної концентрації в крові при підшкірному та внутрішньом'язовому введенні – 3-10 хв. Проникає через плаценту, грудне молоко, не проникає через гематоенцефалічний бар'єр.
Метаболізм
Метаболізується в основному моноамінооксидазою та катехол-О-метилтрансферазою в закінченнях симпатичних нервів та інших тканин, а також у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення при внутрішньовенному введенні – 1-2 хв.
Виведення
Виводиться нирками переважно у вигляді метаболітів: ванілілміндальної кислоти, сульфатів, глюкуронідів, а також у незначній кількості – у незміненому вигляді.
Вагітність та годування груддюЗастосування при вагітності та в період грудного вигодовування протипоказане.
Умови відпустки з аптекЗа рецептом.
Побічні явищаКласифікація частоти розвитку побічних ефектів згідно з Всесвітньою Організацією
Охорони Здоров'я (ВООЗ): дуже часто (> 1/10); часто (від >1/100 до <1/10); нечасто (від > 1/1000 до < 1/100); рідко (від >1/10000 до <1/1000); дуже рідко (від <1/10000, включаючи окремі повідомлення).
З боку серцево-судинної системи: нечасто – стенокардія, брадикардія або тахікардія, відчуття серцебиття, підвищення або зниження артеріального тиску; при високих дозах – шлуночкові аритмії (включаючи фібриляцію шлуночків); рідко – аритмія, біль у грудній клітці, набряк легень.
З боку нервової системи: часто – біль голови, тривожний стан, тремор, тик; нечасто - запаморочення, нервозність, втома, нудота, блювання, розлади особистості (психомоторне збудження, дезорієнтація, порушення пам'яті, психотичні розлади: агресивна або панічна поведінка, шизофреноподібні розлади, параноя), порушення сну, м'язові посмикування.
З боку системи травлення: часто – нудота, блювання.
З боку сечовивідної системи: рідко – утруднене та хворобливе сечовипускання (при гіперплазії передміхурової залози).
Місцеві реакції: нечасто – біль чи печіння у місці внутрішньом'язової ін'єкції.
Алергічні реакції: нечасто – ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, висипання, багатоформна еритема.
Інші: нечасто – підвищене потовиділення; рідко – гіпокаліємія.
Якщо побічні ефекти посилюються, або Ви помітили будь-які інші побічні ефекти, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікаря.
особливі вказівкиВипадкове внутрішньовенне введення епінефрину може спричинити різке підвищення артеріального тиску.
Підвищення артеріального тиску під час введення препарату може викликати напади стенокардії. Епінефрін може викликати констрикцію капілярів нирок, зменшуючи цим діурез.
При інфузії слід використовувати прилад з вимірювальним пристроєм для регулювання швидкості інфузії.
Інфузії слід проводити у велику (краще центральну) вену.
Внутрішньосердечно вводиться при асистолії, якщо інші методи недоступні, т.к. існує ризик розвитку тампонади серця та пневмотораксу.
У період лікування рекомендовано визначення концентрації іонів калію (К+) у сироватці крові, вимірювання артеріального тиску, діурезу, хвилинного об'єму кровообігу, електрокардіограми, центрального венозного тиску, тиску в легеневій артерії та тиску заклинювання у легеневих капілярах.
Надмірні дози інфаркту міокарда можуть посилити ішемію шляхом підвищення потреби міокарда в кисні.
Збільшує глікемію, у зв'язку з чим при цукровому діабеті потрібні вищі дози інсуліну та похідних сульфонілсечовини.
При ендотрахеальному введенні всмоктування та остаточна концентрація препарату в плазмі може бути непередбачуваною.
Введення епінефрину при шокових станах не замінює переливання крові, плазми, кровозамінних рідин та/або сольових розчинів.
Епінефрін недоцільно застосовувати тривало (звуження периферичних судин, що призводить до можливого розвитку некрозу або гангрени).
Суворо контрольованих досліджень застосування епінефрину у вагітних не проведено. Встановлено статистично закономірний взаємозв'язок пороків розвитку та пахової грижі у дітей, матері яких застосовували епінефрин протягом І триместру або протягом усієї вагітності, повідомлялося також в одному випадку про виникнення аноксії у плода після внутрішньовенного введення матері епінефрину.
Застосування корекції зниженого артеріального тиску під час пологів не рекомендується, оскільки може затримувати другу стадію пологів; при введенні у великих дозах для послаблення скорочення матки може спричиняти тривалу атонію матки з кровотечею.
Можна використовувати у дітей при зупинці серця, проте слід бути обережним.
При припиненні лікування дози слід поступово зменшувати, т.к. раптова відміна терапії може призводити до зниження артеріального тиску.
Легко руйнується алкілуючі речовини та окислювачі, включаючи хлориди, броміди, нітрити, солі заліза, пероксиди.
Якщо розчин набув рожевого або коричневого кольору або містить осад, його вводити не можна. Невикористану частину слід знищувати.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами
Після застосування препарату лікар повинен індивідуально, у кожному конкретному випадку, вирішувати питання про допуск пацієнта до керування транспортом або зайняття іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Умови зберіганняЗберігати при температурі не вище 15°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Спосіб застосування та дозиПідшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно крапельно.
Алергічні реакції негайного типу (анафілактичний шок): внутрішньовенно повільно 0,1-0,25 мг, розведених в 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, при необхідності продовжують внутрішньовенне краплинне введення в концентрації 1: 10000. При відсутності безпосередньої загрози
життю внутрішньом'язове або підшкірне введення 0,3-0,5 мг, при необхідності повторне введення через 10-20 хв до 3 разів.
Бронхіальна астма: підшкірно 0,3-0,5 мг; при необхідності повторні дози можна вводити через кожні 20 хв до 3 разів, або внутрішньовенно по 0,1-0,25 мг з розведенням у концентрації 1:10000.
При асистолії: внутрішньосерцево 0,5 мг (розбавляють 10 мл 0,9% розчину хлориду натрію або іншим розчином); під час реанімаційних заходів – по 0,5-1,0 мг (у розведеному вигляді) внутрішньовенно кожні 3-5 хв. Якщо пацієнт інтубований, можлива ендотрахеальна інстиляція – дози мають у 2-2,5 разів перевищувати дози для внутрішньовенного введення.
Зупинка кровотеч: місцево як тампонів, змочених розчином препарату.
При гіпотензії: внутрішньовенно крапельно 1 мкг/хв, швидкість введення можна збільшити до 2-10 мкг/хв.
Для подовження дії місцевих анестетиків: у концентрації 0,005 мг/мл (доза залежить від виду анестетика, що використовується), для спинномозкової анестезії – 0,2-0,4 мг.
Синдром Моргані-Адамса-Стокса (брадіаритмічна форма): у дозі 1 мг у 250 мл 5 % розчину глюкози внутрішньовенно, поступово збільшуючи швидкість інфузії до досягнення мінімальної достатньої кількості серцевих скорочень.
Як судинозвужувальний засіб: внутрішньовенно крапельно 1 мкг/хв, швидкість введення можна збільшити до 2-10 мкг/хв.
Застосування у дитячій практиці:
Новонароджені (асистолія): внутрішньовенно, 10-30 мкг/кг кожні 3-5 хв, повільно.
Дітям старше 1 місяця: внутрішньовенно, 10 мкг/кг (у подальшому при необхідності кожні 3-5 хв вводять по 100 мкг/кг (після введення принаймні 2 стандартних доз можна кожні 5 хв використовувати більш високі дози – 200 мкг/ кг) Можна використовувати ендотрахеальне введення
Дітям при анафілактичному шоці: підшкірно або внутрішньом'язово по 0,01 мг/кг (максимально – до 0,3 мг), при необхідності введення цих доз повторюють через кожні 15 хв (до 3 разів)
. при бронхоспазму: підшкірно 10 мкг/кг (максимально - до 0,3 мг), дози при необхідності повторюють кожні 15 хв (до 3-4 разів) або кожні 4 год.
ІнформаціяЗовнішній вигляд товару може відрізнятись від зображеного на фотографії. Є протипоказання. Необхідно ознайомитися з інструкцією або проконсультуватися з фахівцем
Відео на схожу темуІнформація щодо даного товару
Товар Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз производится компанией МЭЗ. Само производство расположено в стране Россия.
На нашем сайте в свободном доступе можно купить Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз и заказать через корзину сайта доставку прямо в руки. В поисках Адреналин раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт мэз в Украине? Вы в нужном месте! Купить можно как в больших городах (Киев, Винница, Кропивницкий, Полтава, Харьков, Днепр, Луганск, Ровно, Херсон, Донецк, Луцк, Хмельницкий, Житомир, Львов, Сумы, Черкассы, Запорожье, Николаев, Тернополь, Чернигов, Ивано-Франковск, Одесса, Ужгород, Черновцы), так и в маленьких городах и даже сёлах! Отправка наших товаров производится в день заказа или на следующий рабочий день.
Если Вас заинтересовал этот товар, обратите внимание на такие товары схожего действия: Адреналин г/х раствор для инъекций 0.1% 1мл амп 5 шт Адреналин г/х раствор для инъекций 0.1% 1мл амп 5 шт, Адреналин раствор для инъекций 1 мг/мл 1 мл амп 5 шт Адреналин раствор для инъекций 1 мг/мл 1 мл амп 5 шт, Адреналин-солофарм раствор для инъекций 1мг/мл 1мл а... Адреналин-солофарм раствор для инъекций 1мг/мл 1мл амп 5 шт.
Пока нет комментариев